This volume provide readers with analytically sound and well documented empirical information about the significant positive and negative effects mass immigration has on the Country's well being and that of their offspring.

The Kanazawa Institute of Technology is Japan's largest institution of higher education specializing in engineering and technology. It is a world leader and collaborator in electronic initiatives, often on the forefront of systems design and telecommunications advancement. It is also the site of an annual symposium series on digital library development. Marcum and George have pulled together an international cadre of leading thinkers and experimenters, all of whom have participated in these symposia, to provide their considered opinions concerning the influence of digital technology on teaching and learning in general, and the role of the library in the educational enterprise in particular. Their contributions have, in turn, been arranged into four thematic groupings, which range from envisioning the future, and facing major challenges, to creating projects and programs, and developing digital libraries. An informative read for anyone involved in higher education.

Vol. 2 : Canada West. - 1851. - 184 p.

Благонадійні в 1940-х чи 1950-х роках підручники, романи, опери, картини нібито безнадійно застаріли, а грізні викривальні постанови ЦК КПРС «у галузі культури» припали пилом. Та все-таки події, що їх аналізує канадський історик з Університету Вікторії Сергій Єкельчик, сьогодення стосуються безпосередньо. Утверджені за тих часів концепції дружби народів СРСР та українсько-російського братерства чинні у політичному дискурсі дотепер. Ба більше, зужиті ідеологеми тяжіють і над найзатятішими опонентами всього «совєтського» в сучасній Україні: ті також вірять в об’єктивне існування нації як органічної спільноти й так само уявляють історію як природний лінійний розвиток нації на шляху до здобуття державности (тільки справжньої, а не у формі «Української РСР»). Концепція «возз’єднання» України з Росією 1654 року вже великою мірою скомпрометована, але й далі живе поняття «возз’єднання» всіх українських етнічних земель у складі Української РСР протягом 1939–1945 років, – а саме сталінські ідеологи вперше описали ці події такою мовою. Цю книжку, що її вперше надрукувало видавництво Торонтського університету у 2004 році, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці та культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру й на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтеліґенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить Сергій Єкельчик, що тогочасні російсько-українські стосунки – однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали. Попри твердження цілої пострадянської української історіографії, сталінський варіянт української культури не був результатом придушення «природних» національних почуттів місцевої інтеліґенції. Республіканська бюрократія та інтеліґенція, які інтерпретували туманні, проте потужні сиґнали з Кремля, були, як запевняє дослідник, головними гравцями у формуванні сталінської історичної уяви, а шістдесятники підхопили відновлення національного наративу не тому, що були вродженими націоналістами, а тому, що виросли в сталінській імперії пам’яті, а ця імперія не змогла виробити ненаціональної версії минулого.

Книжку Сергія Єкельчика, канадського історика з Університету Вікторії, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці й культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру і на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтелігенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить автор, що тогочасні російсько-українські стосунки — однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали.

Международное морское право регулирует взаимоотношения и деятельность всех государств по использованию ими пространств и природных ресурсов Мирового океана. В данном учебном пособии приводятся понятия, сущность и тенденция развития международного морского права. Подробно анализируются его основные проблемы, касающиеся внутренних вод, территориального моря, международных проливов, экономической зоны, континентального шельфа, открытого моря, международного района морского дна, охраны морской среды. Даются прецеденты по международному морскому праву. Особое внимание уделяется Конвенции ООН по морскому праву 1982 года. Автор учебного пособия - доктор наук, профессор, работал в 200-мильной зоне США, Канады, Японии.

В книге анализируются место и роль Австралии и Канады в экономической и политической системе современного капитализма, выявляются специфика канадского и австралийского капитализма, основные черты экономического и политического развития двух стран, их внутренней и внешней политики. Анализ дается на основе новейшего материала и охватывает прежде всего 70-е и начало 80-х годов, поэтому книгу можно отнести, скорее, к исторической, а не актуальной экономической литературе.

Книга, написанная доктором юридических наук, профессором А. С. Автономовым, посвящена вопросам ювенальной юстиции: базовым понятиям, различным подходам и точкам зрения на ювенальную юстицию, проблемам ее внедрения и развития, удачным и неудачным практикам в разных регионах и пр. Предпринята попытка рассмотреть краткую историю становления ювенальной юстиции, некоторые модели ювенальной юстиции в ряде стран мира, в том числе в Канаде, проанализировать на основе междисциплинарного подхода различные аспекты ювенальной юстиции, в том числе вопросы правового регулирования в рассматриваемой сфере, систему ювенальной юстиции, обобщить данные, относящиеся к работе с молодежью группы риска, прежде всего, в Российской Федерации, показать препятствия, мешающие внедрению ювенальной юстиции в России. Книга предназначена для всех, кто интересуется проблематикой, связанной с ювенальной юстицией, для специалистов и практиков, для повышения квалификации сотрудников, уже работающих в данной сфере, для студентов и аспирантов.

Учебное пособие по теории чисел, написанное известными математиками из Канады и США. От читателя не требуется предварительных знаний. Авторы начинают с простейших понятий и примеров и доводят изложение до современных проблем и результатов теории чисел. В книге приведено много задач различной трудности вместе с указаниями для их решения. Для математиков разной квалификации в качестве введения в предмет, для преподавателей и студентов вузов.

Открытие новых месторождений платиновых металлов и значительное расширение области применения их в технике вызывает все возрастающий интерес к аналитической химии этих металлов. В общих руководствах по анализу платиновых металлов — этому сложнейшему разделу аналитической химии — отведено незначительное место. Этот пробел восполнили две книги: «Руководство по анализу платиновых металлов и золота» (1965 г.) С. И. Гинзбург, К. А. Гладышевской, Н. А. Езерской, И. В. Прокофьевой, А. Н. Федоровой, О. М. Ивониной, Н. В. Федоренко и «Аналитическая химия благородных металлов» канадского химика Ф. Бимиша (1966 г.), переведенная в 1969 г. на русский язык. В серии «Аналитическая химия элементов» издана в 1962 г. книга Т. Д. Автократовой «Аналитическая химия рутения». Однако за годы, прошедшие после опубликования этих книг, количество информации по химии и анализу платиновых металлов значительно возросло .*Н ар яду с развитием старых методов появились интересные работы с привлечением ранее не применявшихся для благородных металлов физико-химических методов — таких, как хроматография на бумаге, кулонометрия, атомная абсорбция, рентге-носпектральный анализ и др. Эти обстоятельства и побудили авторов написать настоящую монографию. Объединение в единую монографию сведений по аналитической химии всех платиновых металлов обусловлено близостью свойств этих элементов, ограниченным числом специфических реакций и склонностью этих металлов к сопряженным реакциям, вызванным их высокой каталитической активностью. В природных продуктах, а также почти во всех сложных по составу промышленных материалах, элементы группы платины сопутствуют друг другу и при рассмотрении наиболее важных и сложных для этих элементов разделов аналитической химии — методов их концентрирования, разделения, методов анализа сложных материалов неизбежны были бы повторения. По этой причине, не нарушая плана, принятого для монографий этой серии, материал по аналитической химии шести элементов группы платины изложен в сравнительном аспекте. По возможности подчеркивается сходство и различие как свойств, так и методов анализа отдельных элементов, их особенности для всей группы элементов.