У навчальному посібнику наведено характеристику водних об’єктів України, яка дає уяву про їхній рекреаційний потенціал, оцінено водні ресурси, наведено сучасні методичні підходи до нормативного оцінювання якості води водних об’єктів для рекреаційних та інших цілей.

Навчальний посібник призначено для студентів, які навчаються за освітньою програмою "Управління та екологія водних ресурсів" спеціальності 103 "Науки про Землю". Він може бути корисним й для студентів інших освітніх програм, які вивчають різні аспекти рекреаційного водокористування.

Представлено виклики майбутнього для промисловості України, що формують детермінанти соціально-економічного зростання національної економіки в умовах глобальної нестабільності. У десяти розділах доповіді, сформованих за ключовими викликами майбутнього, окреслено поточну ситуацію, тенденції її розвитку та можливі наслідки, а також запропоновано рекомендації та інструменти промислової політики з метою адекватного реагування на ці виклики, що спрямовані на запобігання їх негативному впливу та максимальне використання їх конструктивного потенціалу.

Для науковців, державних службовців, викладачів, аспірантів і здобувачів вищої освіти економічних та інших спеціальностей.

У монографії здійснено осмислення цивілізаційної суб’єктності України — такого стану розвитку, коли наша країна сама вирішує свою цивілізаційну долю, обирає ідентичність і партнерів. Автори ставлять і вирішують проблему винайдення ефективної методології осягнення країни як суб’єкта історії та геополітики. Вони розробляють методологію метаантропологічного потенціалізму, що дозволяє зрозуміти реальні можливості країни для створення її гуманістичного цивілізаційного проєкту, який сприятиме гідній самореалізації людини. В роботі обґрунтовано необхідність формування нової системи безпеки в умовах гібридної війни, а також євроатлантичний вектор як каталізатор суб’єктності України. Підкреслено важливу роль суспільної консолідації як засобу реалізації суб’єктності. Осмислено світоглядний вимір суб’єктності. Це дало змогу авторам визначити перспективи суб’єктності України у ХХI столітті.

Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, державних діячів та всіх, хто цікавиться проблемами цивілізаційного розвитку України як суб’єкта історії та сучасності.

Узагальнюються вироблені світовою практикою підходи до формування та реалізації державної науково-технологічної та інноваційної політики, аналізується драматична історія багаторічних зусиль, спрямованих на те, щоб запровадити їх в незалежній Україні. Друге видання істотно доповнене аналізом подій 2006 – 2019 років, а також новими результатами, отриманими за цей період вітчизняними наукознавцями (зокрема автором та його колегами), при вивченні закономірностей динаміки наукового потенціалу і технологічного розвитку. Продемонстровано кричущу непослідовність органів виконавчої та законодавчої влади у здійсненні політики щодо науки та інноваційного розвитку, яка призвела до безпрецедентного руйнування наукового потенціалу України і зумовила втрати реальних можливостей інноваційного оновлення економіки.

У монографії викладено авторський підхід до оцінки впливу деградаційних процесів на продуктивність сільськогосподарських земель на регіональному рівні. Відображено особливості створення агроформувань впродовж земельної реформи. Досліджено сучасні підходи до визначення понять продуктивності та потенціалу сільськогосподарських земель. Представлено показники, за якими можна оцінювати якісні та кількісні характеристики, що характеризують продуктивність сільськогосподарських земель. Розглянуто використання орних земель та структуру посівних площ у Лісостеповій Правобережній провінції Київської області. Наведена класифікація деградаційних процесів на досліджуваній території. Представлена уточнена характеристика системи природно-сільськогосподарського районування для даної території. Розроблено економіко-математичну модель для оцінки впливу водної ерозії ґрунтів, балансу поживних речовин на продуктивність орних земель запропоновано оптимізацією використання орних земель у Лісостеповій Правобережній провінції Київської області. Наведено прогнозні розрахунки підвищення ефективності сільськогосподарського землекористування у досліджуваному регіоні у різних варіаціях інтенсивності прояву деградаційних процесів.

Рекомендовано для фахівців землевпорядної служби, науковців, викладачів, аспірантів, а також для студентів та фахівців еколого-економічного профілю.

У науково-аналітичній доповіді акцентовано увагу на необхідності здійснення в державі виваженої промислової політики для модернізації вітчизняної промисловості та її розбудови відповідно до цілей українського суспільства. Запропоновано напрями посилення інституційної спроможності держави в ході імплементації промислової політики, що полягають у забезпеченні інституційної узгодженості, стратегічної співпраці між урядом, бізнесом та іншими групами суспільства, нівелюванні конфліктів та сприянні конкуренції. Діагностовано ситуацію на ключових промислових ринках та виявлено найбільш вразливі сегменти з точки зору критичного спаду виробництва, надмірної імпортозалежності, розриву взаємозв’язку виробництва певних товарів із внутрішнім попитом. Окреслено пріоритетні напрями структурної трансформації розвитку промисловості з урахуванням зростання ролі екологічного чинника та стимулювання екологічної модернізації небезпечних виробництв. Запропоновано низку інструментів – інституціональних, фінансових, екологічного управління – задля реалізації механізмів екологічної реадаптації економічного зростання, пов’язаного із розвитком промисловості. Запропоновано систему заходів з управління розвитком кадрового потенціалу, що в умовах трансформації промисловості має спиратися на механізми економічного саморозвитку, підвищення значущості освіти та управління знаннями, підвищення якості професійної освіти промислового спрямування, формування сучасної інноваційної екосистеми у промисловості. Обґрунтовано напрями посилення глобальних зв’язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок, у т.ч. досліджено інструменти технічного сприяння поширенню послуг вітчизняного промислового інжинірингу як в Україні, так і за кордоном.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У колективній монографії проаналізовано результати та перспективи українськокитайського співробітництва за останні 25 років із часу встановлення дипломатичних відносин, які трансформувались у відносини стратегічного партнерства. Представлено осмислене значення і роль активного залучення України до участі у такому глобальному проекті, як «Один пояс, один шлях», що дозволить значно повніше реалізувати геополітичний, науковотехнічний, інтелектуальний та економічний потенціал України. Поглиблення співпраці між Україною та Китаєм виведе сторони на шлях сталого, довготривалого розвитку та сприятиме процвітанню двох великих держав.

Пропонується тим, кого цікавить історія Китаю, розвиток українсько-китайських відносин, історія країн світу, сучасна політика та економіка.

У роботі розкрито наукові підходи до трансформації акцизного оподаткування тютюнових виробів для досягнення цілей фіскальної консолідації та виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Проаналізовано тенденції розвитку механізмів оподаткування акцизами тютюнових виробів у країнах ЄС у контексті нових викликів і загроз, звернено особливу увагу на практики підвищення рівня оподаткування цих підакцизних товарів в окремих країнах ЄС. Виявлено проблеми в реалізації фіскального та регулятивного потенціалів акцизного оподаткування тютюнових виробів в Україні. Обґрунтовано напрями реформування акцизного оподаткування тютюнових виробів в Україні з урахуванням вимог директив ЄС та європейського досвіду.

У науковій доповіді представлено базу для конструктивного діалогу всіх зацікавлених сторін задля формування системного бачення розвитку української промисловості та обґрунтування її спроможності стати ключовим елементом стратегії економічного розвитку. Оцінено перспективи розвитку галузевих ринків, які є важливими для здійснення реформ у переробній промисловості, з урахуванням специфічних проблем їх функціонування та обґрунтуванням механізмів та інструментів для розвитку потенціалу ключових ринків. Запропоновано шляхи нарощування технологічної та ресурсної бази для модернізації промисловості, які зумовлені інноваційним розвитком та переходом до цифровізації промислового виробництва, доступом до фінансових ресурсів та ринків капіталу, можливостями розвитку кадрового потенціалу галузі. Обґрунтовано напрями посилення глобальних зв’язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок.

Система позашкільної еколого-біологічної освіти є одним з унікальних досягнень української освіти, центром підготовки молоді до ринкових і демократичних перетворень, здатної жити і творити в інформаційному суспільстві, глобальному світовому середовищі, бути громадянином світу й водночас відданим патріотом української держави, речником національних інтересів. Позашкільна освіта реалізується протягом життя, стає для молодої людини смисловим соціокультурним стержнем, ключовою характеристикою якого є пізнання через творчість, гру, працю, дослідницьку діяльність. Сучасній системі позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму задається новий вектор розвитку. Державна політика в сфері позашкільної освіти спрямована на усвідомлення ціннісного статусу позашкільної освіти як унікальної і конкурентоздатної соціальної практики нарощування мотиваційного потенціалу особистості та інноваційного потенціалу суспільства. Позашкільна освіта еколого-натуралістичного напряму створює можливості для оволодіння дітьми та молоддю новими, специфічними знаннями, сприяє розвитку здібностей і самореалізації, формуванню екологічної культури. До того ж, крім професійної орієнтації молоді, створюються умови для наукового, творчого підходу до розв’язання проблем. У зв’язку із зростаючою роллю біології у вирішенні гуманістичних і соціокультурних завдань пріоритет надається соціальному вихованню і залученню дітей та молоді жо конкретних заходів з оздоровлення довкілля. Еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти реалізується у центрах еколого-натуралістичної творчості, станціях юних натуралістів, натуралістичних відділах Будинків школярів, Палацах дитячої та юнацької творчості, в гуртках, секціях, клубах та інших творчих учнівських об`єднаннях на базі загальноосвітніх навчальних закладів, клубах та об`єднаннях за місцем проживання тощо.

Досліджено соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів у контексті реального поступу. Висвітлено проблеми створення каскадних форм організації виробничо-господарської взаємодії регіональних соціально-економічних систем. Запропоновано фінансово-економічний механізм управління територіальними природно-господарськими комплексами та рентні засади модернізації водогосподарської сфери України. Проаналізовано роль соціальних ресурсів регіону в умовах децентралізації управління та шляхи подолання асиметрії функціонування підприємницького сектору як складової сталого розвитку вітчизняної економіки. Розроблено механізми державного регулювання реструктуризації промисловості. Сформульовано методологічні основи та напрями реформування адміністративно-територіального устрою України. Викладено правові засади регіоналізації державного управління економікою. Для наукових працівників, фахівців державних органів управління, спеціалістів економічної сфери.

У монографії висвітлені концептуальні засади вирішення проблем сільських територій України: землевпорядкування, оптимізації використання земельно-ресурсного потенціалу, охорони земель і відтворення родючості ґрунтів, покращення демографічної і медико-географічної ситуації, зниження соціальної напруги і соціальних негараздів. Дослідження базувалися на аналізі параметрів соціально-економічного, демографічного та екологічного стану сільської місцевості, характеру використання її земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу тощо. В них застосовувалися методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, архівної та фондової інформації, даних ДЗЗ, тематичних карт, які відображали стан і характер використання земельних ресурсів, наявний працересурсний та економічний потенціал села, соціальні, господарські та екологічні проблеми сільської місцевості. Важлива роль в оцінюванні та відображенні гостроти проблем сільської місцевості, обґрунтуванні напрямків і засад їх вирішення відводилася методам геоінформаційно-картографічного моделювання, районування та прогнозування. Наукове видання розраховане на дослідників, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців у сфері землеустрою та управління природокористуванням, працівників органів місцевого самоврядування, усіх тих, кому не байдужа доля українського села і її мешканців.

Монографія присвячена питанням теоретико-методичних засад здійснення професійного відбору персоналу в системі Державної фіскальної служби України, містить практичні рекомендації щодо системи управління її кадровим потенціалом, розкриває наукові та практичні підходи до упровадження та застосування концепцій управління знаннями у системі органів ДФС.

Матеріали, включені до монографії, можуть бути корисними як для працівників підрозділів Державної фіскальної служби України, діяльність яких спрямована на формування кадрового потенціалу ДФС, інших посадових осіб апарату ДФС та її територіальних органів, так і для науковців, викладачів, аспірантів, студентів навчальних закладів.

В Україні накопичено достатній досвід обґрунтування науково-технічних та інноваційних пріоритетів, однак прогнозно-аналітичні дослідження вітчизняних фахівців не передбачали використання інформаційних потужностей веб-наукометричних баз даних (БД) для визначення результативності науково-технічної діяльності та параметрів її динаміки. Саме тому питання використання інформаційних технологій із цією метою потребує подальших досліджень і систематизації. Таким чином, наукове завдання, яке вирішується у монографії, полягає в розробці комплексної методики обґрунтування пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку національної економіки із застосуванням наукометричних засобів. Монографія складається з трьох розділів та висновків. У першому розділі проаналізовано можливості застосування концепцій кількісних методів вимірювання у зв’язку з появою сервісів веб-середовища, процесу їх інтегрування до апарату веб-наукометричних БД та напрямів залучення наукової інформації організаційного й управлінського характеру для потреб визначення потенційних пріоритетів інноваційного розвитку економіки. У другому розділі обґрунтовано, що з метою передбачення появи нових інновацій в економіці необхідно відстежувати розвиток науково-технічного потенціалу країни. Провідним засобом вирішення цієї проблеми є кількісний аналіз інтенсивності публікаційної активності дослідників в розрізі галузей науки, зокрема вчених України та держав ЄС на інформаційному масиві БД Scopus. У третьому розділі реалізовано запропонований авторський науково-методичний підхід до визначення пріоритетів із залученням наукометричних засобів на основі БД Scopus, реферативної БД «Україніка наукова», що поєднує аналіз офіційних статистичних даних динаміки розвитку окремих складових науково-технічного потенціалу та результатів Державної програми прогнозування (ДПП). Обґрунтовано висновки та розроблено низку рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізму реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності в Україні.

Наукове дослідження морегосподарcького комплексу виконано в контексті оновлення морської доктрини України і спрямоване на визначення оптимального вектору розвитку України як морської держави, забезпечення її економічних інтересів на морі та підвищення рівня економічної безпеки держави з урахуванням змін, що відбуваються на зовнішньополітичній арені. Проаналізовано основні тенденції та стримуючі фактори розвитку торговельного мореплавства в Україні, висвітлено сучасні проблеми функціонування морських торговельних портів й актуальні питання державного регулювання портової діяльності, запропоновано комплексний підхід до розв’язання проблем відновлення українського торговельного флоту з відновленням використання потенціалу вітчизняного суднобудування та судноремонту. Розроблено рекомендації стосовно формування і реалізації послідовної державної морської політики, орієнтованої на збільшення економічної присутності України у просторі світового океану та розвиток торговельного мореплавства як чинника забезпечення національних інтересів України.

У монографії висвітлені теоретико-методологічні засади землеустрою сільських територій, напрями упорядкування ринкових земельних відносин, що складаються в Україні внаслідок аграрної та земельної реформ. Обґрунтовано підхід, який базується на сучасних методах геоінформаційно-картографічного моделювання параметрів соціально-економічного та екологічного стану і використання земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу держави. Застосовано технології геоінформаційно-картографічного моделювання стану земельних ресурсів і їх господарського використання; методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, фондової, картографічної інформації, даних ДЗЗ про земельні ресурси і землекористування, працересурсний та економічний потенціал сільської місцевості, соціальні та господарські проблеми села; абстрактно-логічного та математико-статистичного аналізу; опитування та анкетування, історико-географічних порівнянь; економічного, кореляційного, факторного і кластерного аналізу; землевпорядного проектування; групування, районування та прогнозування змін стану землекористувань, чисельності населення і медико-географічної ситуації в сільській місцевості тощо. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

У монографії поглиблено теоретико-методологічні засади модернізації водогосподарського комплексу України, зокрема щодо формулювання принципів, визначення етапів, вибору форм та методів інституціональної та інноваційно-технологічної модернізації його основних сегментів. Структуровано принципи диверсифікації джерел інвестиційного забезпечення сфери водокористування, що, на відміну від наявної, ураховує галузеві особливості господарського освоєння водно-ресурсного потенціалу, необхідність дотримання вимог інтегрованого управління природними ресурсами та суперечності інституціональних змін у водогосподарському комплексі України. Визначено базові вектори позиціонування локальних громад відносно генерації та розподілу водоресурсної ренти. Акцентовано увагу відносно активного сценарію, який передбачає, що місцеві територіальні громади можуть сприяти формуванню на місцях локальних переваг. Ці переваги є певним полем можливостей, до якого залучаються економічні суб’єкти сфери водокористування, що забезпечуватиме підвищення капіталізації об’єктів водокористування.

Висвітлено наукові засади неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу в умовах глобальних викликів та можливості застосування стратегічних варіантів неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу в Україні. Обґрунтовано основні пріоритети формування нової промислової політики, які передбачають впровадження «зеленого» зростання промисловості, вдосконалення фінансових механізмів реіндустріалізації економіки, покращення інституціонального та інвестиційного середовища, стимулювання імпортозамінного виробництва, формування сучасної промислової структури експорту та вбудовування в міжнародні ланцюжки створення кінцевої вартості в умовах глобальної конкуренції. Призначена для наукових працівників, фахівців державних органів управління, керівників та спеціалістів різного рівня управління промисловістю, викладачів і студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації.

У монографії висвітлені теоретико-методологічні засади землеустрою сільських територій, напрями упорядкування ринкових земельних відносин, що складаються в Україні внаслідок аграрної та земельної реформ. Обґрунтовано підхід, який базується на сучасних методах геоінформаційно-картографічного моделювання параметрів соціально-економічного та екологічного стану і використання земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу держави. Застосовано технології геоінформаційно-картографічного моделювання стану земельних ресурсів і їх господарського використання; методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, фондової, картографічної інформації, даних ДЗЗ про земельні ресурси і землекористування, працересурсний та економічний потенціал сільської місцевості, соціальні та господарські проблеми села; абстрактно-логічного та математико-статистичного аналізу; опитування та анкетування, історико-географічних порівнянь; економічного, кореляційного, факторного і кластерного аналізу; землевпорядного проектування; групування, районування та прогнозування змін стану землекористувань, чисельності населення і медико-географічної ситуації в сільській місцевості тощо. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.