Постать видатного українського історика, археографа, філолога, перекладача та письменника Осипа Максимовича Бодянського займає гідне місце у національній культурі XIX ст. Незважаючи на заняття славістикою, він приділяв увагу українознавчим студіям протягом усього життя. В 30-х - 50-х pp. його літературно-естетичні й наукові погляди розвивались у руслі романтизму. Як і в інших представників цього напряму, творчість О.М.Бодянського наснажувалася палким українським патріотизмом, любов'ю до рідної мови, історії, звичаїв та фольклору. “В наше время всеобщего стремления к самобытности, -розпочинав він свою магістерську дисертацію, - все почти народы, особенно европейцы, хотят жить жизнью в полном смысле им принадлежащею, вытекающею из собственных их недр, слагающеюся из совокупности всех стихий человеческого бытия, коими навсегда устанавливается физиономия народа, резко и метко отличающая его от его соседей и прочих народов; короче, хотят быть независимыми, истинно народными”. Однак захоплення культурною самобутністю й неповторним минулим українців супроводжувалось у свідомості вченого почуттям загрози зникнення національної культури, втрати історичної пам'яті народу. Щоб запобігти цьому, Осип Максимович вивчав українську мову, збирав пам'ятки фольклору, розробляв історичну тематику, активно видавав різноманітні джерела, зокрема літописи.

"Вечорниці" — збірник гумористичних оповідань, байок, гуморесок та віршів.

В настоящем томе собраны основные труды И. И. Мечникова по вопросам иммунитета. Наиболее значительная часть их посвящена становлению, развитию и защите фагоцитарной теории. При выборе материала для этого тома мы руководствовались стремлением представить прежде всего фактический материал, накопленный И. И. Мечниковым для обоснования и развития его теории иммунитета. Поэтому здесь помещены основные экспериментальные работы И. И. Мечникова по фагоцитарной теории. Статьи И. И. Мечникова, специально посвященные полемике с противниками фагоцитарной теории, не нашли места в этом томе, так как эта полемика в основных своих разделах неоднократно повторяется и в экспериментальных работах. Мы сочли нужным поместить в этом томе и некоторые работы И. И. Мечникова, посвященные изучению им гуморальных факторов иммунитета, и, в частности, его работы о токсинах и антитоксинах. Эти работы важны не только по своему фактическому материалу, но и как свидетельство того, что И. И. Мечников внес много ценного в изучение и других факторов иммунитета, помимо фагоцитоза. Наконец, в этот том включены и две небольшие работы И. И. Мечникова, сделанные им совместно с его ближайшим сотрудником А. М. Безредкой, по вопросу о брюшнотифозной вакцинации. Эти работы устанавливают некоторые факты: большой принципиальной важности в вопросах изучения вакцинации против инфекционных болезней. Мы помещаем их здесь как иллюстрацию исследований И. И. Мечникова по вопросам иммунологии, имеющим непосредственное практическое значение.

В настоящем томе собраны основные труды И. И. Мечникова по вопросам иммунитета. Наиболее значительная часть их посвящена становлению, развитию и защите фагоцитарной теории. При выборе материала для этого тома мы руководствовались стремлением представить прежде всего фактический материал, накопленный И. И. Мечниковым для обоснования и развития его теории иммунитета. Поэтому здесь помещены основные экспериментальные работы И. И. Мечникова по фагоцитарной теории. Статьи И. И. Мечникова, специально посвященные полемике с противниками фагоцитарной теории, не нашли места в этом томе, так как эта полемика в основных своих разделах неоднократно повторяется и в экспериментальных работах. Мы сочли нужным поместить в этом томе и некоторые работы И. И. Мечникова, посвященные изучению им гуморальных факторов иммунитета, и, в частности, его работы о токсинах и антитоксинах. Эти работы важны не только по своему фактическому материалу, но и как свидетельство того, что И. И. Мечников внес много ценного в изучение и других факторов иммунитета, помимо фагоцитоза. Наконец, в этот том включены и две небольшие работы И. И. Мечникова, сделанные им совместно с его ближайшим сотрудником А. М. Безредкой, по вопросу о брюшнотифозной вакцинации. Эти работы устанавливают некоторые факты: большой принципиальной важности в вопросах изучения вакцинации против инфекционных болезней. Мы помещаем их здесь как иллюстрацию исследований И. И. Мечникова по вопросам иммунологии, имеющим непосредственное практическое значение.

Цим твором, присвяченім Поетиці вогняних меж, хочу дати вираз почуттю глибокої відданості й подиву для Поетики наддніпрянської України, яка - крім Лесі Українки - не знає собі рівної шляхетністю форми й глибінню змісту. Хочу відслонити містерійну суть її поезії, її дух, такий рідний великим традиціям Київської землі, з якої вийшла; який кличним дзвоном гудітиме в серцях тих, що їх визвала на шлях героїзму і посвяти.

На знаменитых рассказах Носова выросли мы с Вами, наши мамы и папы, а может, даже и бабушки с дедушками - вот сколько лет дети ими зачитываются!

В книгу вошли повести и рассказы из знаменитого сатирического цикла Станислава Лема "Кибериада" – о невероятном мире, в котором живут роботы.

В популярній та цікавій формі розкриваєтся фізичний зміст багатох явищ природи, освітлюється їх застосування в сучасній техніці. Розказано про закони обертального руху твердого тіла, застосування гіроскопів, про механіку польотів космічних кораблів, основи польтів вертольотів та плавання суден на підводних крилах, розглядається поле тяжіння та методи визначення мас планет, внутрішні сили системи, інерціальні та неінерціальні системи відліку. Іноді автор жартує і розглядає різні фізичні парадокси, ілюструючи їх гумористичними історіями. Розрахована на широке коло читачів.

Ім’я Ромена Роллана знайоме й близьке читачам, пробуджує в кожному багато думок, почуттів. Такі поняття, як творче горіння, велич і чистота душі, мужність і принциповість художника, невтомність у пошуках істини, пристрасність у любові до людини і ненависті до її ворогів, до всього, що принижує й спотворює людину,— все це об’єднують у собі два такі місткі слова: Ромен Роллан.

У книгу ввійшли кращі гумористичні оповідання та памфлети відомого американського письменника Марка Твена.

Живо написанный и очень хорошо иллюстрированный очерк о работе органов чувств животных в связи с их поведением. Автор умело сочетает высокий научный уровень с доступностью изложения. Незаметно, без напряжения он вводит читателя в курс сложнейших исследований, теорий и гипотез, в основе которых лежат современные методы изучения поведения животных. Предназначена для широких кругов читателей-неспециалистов, для преподавателей и учащихся средней школы. Может оказаться полезной для студентов биологических факультетов, а также для инженеров, физиков, математиков, занимающихся проблемами бионики и нейрокибернетики.

Т. 1 : Рассказы, повести, юморески 1880-1882. - 1974. - 1192 с.

Курт Воннеґут-молодший — один з найвідоміших американських прозаїків. Про нього і його творчість написані солідні наукові монографії і дисертації, маса критичних статей і рецензій, журналісти без кінця зверталися до нього з проханням про інтерв'ю. Головний парадокс художнього методу Воннеґута в тому, що про найкризовіші, найтрагічніші моменти людського життя він розповідає зі сміхом. В його романах ми спостерігаємо смертельну гру в життя, в яку грає людина. Це зіткнення глибокого філософського змісту з зовнішньою карнавальністю створює неповторний воннеґутівський стиль. Невпинний гротеск, сатира і найгіркіша іронія, парадокси, які створюють ефект обманутого очікування, що показують алогізм людських вчинків і повне руйнування стереотипів — усі ці елементи стилістики, словесна гра, які зустрічаються у Воннеґута, не є самоціллю. Дивний, на перший погляд, прийом реагувати сміхом на нерозв'язні проблеми має серйозне підґрунтя. «Найсміливіші жарти виростають з найглибших розчарувань і розпачливих страхів»,— вважає письменник.

У книзі розглядаються літературні жанри малої форми: байки, гуморески, оповідання, різні види лірики тощо.

В книге обобщен накопленный по самовнушению материал. Автор обращает внимание на древневосточные учения, которые в очищенной от мистики форме могут помочь овладеть собственными психическими реакциями.

Книга выдающегося советского ученого Л. С. Выготского «Психология искусства» вышла первым изданием в 1965 г., вторым в 1968 г. и завоевала всеобщее признание. В ней автор резюмирует свои работы 1915-1922 годов и вместе с тем готовит те новые психологические идеи, которые составили главный вклад Выготского в науку. «Психология искусства» является одной из фундаментальных работ, характеризующих развитие советской теории и искусства. Книга рассчитана на специалистов эстетиков, психологов, искусствоведов, а также на широкий круг читателей.