Основна мета підручника полягає в теоретичному осмисленні студентом значення засобів, якими користується лікувальна фізкультура, оволодінні майбутніми лікарями методиками і навичками проведення занять із лікувальної фізкультури. Доцільність такого напряму фахової підготовки медика зумовлена сучасними потребами лікарської практики, яка вимагає від нього знань і навичок, що стосуються різних аспектів лікування хворого. Це сприятиме суттєвому зменшенню існуючої диспропорції між рівнем теоретичних знань із багатьох дисциплін і практичними вміннями випускника медичного вищого навчального закладу. Організаційна структура підручника адаптована до тематики конкретних системних захворювань. Така його композиційна особливість сприятиме орієнтації студента або лікаря у пошуку відповідного навчального матеріалу при позааудиторній підготовці до кожного заняття і під час його проведення. У підручнику висвітлено сучасні погляди на процеси реабілітації, місце лікувальної фізичної культури в комплексі реабілітаційних заходів, механізми лікувальної дії фізичних вправ при захворюваннях і травмах, необхідність використання рухів і фізичних вправ з лікувальною метою. Матеріал докладно викладено і систематизовано, а в деяких випадках істотно доповнено новими повідомленнями про застосування лікувальної фізичної культури в клініці внутрішніх хвороб, при захворюваннях і травмах нервової системи, оперативних втручаннях на органах грудної клітки, захворюваннях дитячого віку та ін. Окремий розділ присвячено історії виникнення і розвитку лікувальної фізичної культури, в якому авторами узагальнені відомості про шлях становлення ЛФК в Україні, приділена особлива увага видатним українським вченим, лікарям і педагогам, що відіграли неабияку роль у науковому обгрунтуванні, організації та впровадженні ЛФК у комплексне лікування хворих на різних етапах відновної терапії. Загальні основи лікувальної фізичної культури, викладені з принципово нових позицій, базуються на уявленнях про вирішальну роль механізмів саногенезу в процесі видужання. Заслуговує на увагу класифікація фізичних вправ, акцентовано увагу на таких формах ЛФК, як трудотерапія, райттерапія і музикотерапія та ін. Підручник «Лікувальна фізична культура» цілковито відповідає вимогам, викладеним у «Положенні про порядок підготовки і видання навчальної та навчально-методичної літератури для вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів III—IV рівнів акредитації».

У серці Європи посеред XX століття нацистський та радянський режими вбили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце загибелі всіх жертв, охоплюють простір від центральної Польщі до західної Росії: Україну, Білорусь та Прибалтику. Під час зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933-1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939-1941), а потім німецько-радянської війни (1941-1945) на цей регіон зійшло масове насилля у небачених в історії масштабах. Жертвами його стали головно євреї, білоруси, українці, поляки, росіяни і прибалтійські народи. Дослідження авторитетного американського історика Тимоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи. Очевидно, що не всі міркування автора будуть сприйняті в Україні - передовсім західній, яку він трактує не інакше як східну Польщу. Вітчизняні історики знайдуть у цій книжці й чимало інших спірних тверджень і дискусійних тез. Однак це мусить бути дискусія на дуже високому фаховому рівні, який задає Тимоті Снайдер. І всі цифри загиблих, які в ній звучатимуть, неодмінно «множитимуться на один». Тому що ми мусимо «знову перетворити цифри на людей. А якщо ми на це неспроможні, то Гітлер і Сталін сформували не лише наш світ, а й нашу людяність»...

У своїй книзі відомий американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер досліджує феномен народження модерних націй. Книга починається з розгляду створення в XVI ст. Речі Посполитої – найбільшої держави ранньомодерної Європи. Наприкінці ж ХХ ст., яким і закінчується дане дослідження, землі колишньої Речі Посполитої поділили між собою держави, названі за націями: Польща, Україна, Литва та Білорусь. Відповідно до найпоширенішого на цей момент уявлення про національність, державні кордони мали охоплювати мовні спільноти. Яким чином з однієї ранньомодерної національної ідеї постали чотири модерні? Відповідь автора покликана привернути увагу як фахових істориків, так і людей, яким небайдужі питання власної ідентичності.

Юрисконсульт - одна из ключевых должностей в организационной структуре хозяйствующего субъекта. Его виза на проекте договора или приказа, локального нормативного акта либо ответе на запрос государственного органа является своего рода "зеленым светом" для дальнейшего продвижения документа. Реализуя профессиональное право на визу, юрисконсульт одновременно принимает на себя ответственность за юридическую чистоту документа, подписываемого или издаваемого организацией. Поэтому, прежде чем поставить визу согласования, юрисконсульт обязан не только проанализировать действующее законодательство, но и всесторонне изучить законность и риски предстоящей сделки, фактические правоотношения сторон при урегулировании конфликта, целесообразность издания нормативного акта, судебную практику и пр. В крупных компаниях, имеющих правовые департаменты или отделы, у юрисконсульта есть возможность посоветоваться с коллегами, имеющими опыт решения подобных ситуаций. В тех организациях, где юрисконсульт представляет правовую службу в единственном числе, все сомнения и опасения разрешаются им в условиях "и один в поле воин". Особенно трудно приходилось юрисконсульту в пору становления российского гражданского, трудового, жилищного, земельного законодательства, призванного обеспечить законодательную базу происходящих экономических реформ. Вновь принятые кодексы не могли учесть всех жизненных реалий периода перехода от плановой к рыночной экономике. Опыт практического применения обновленных кодексов и новых законов каждому юрисконсульту пришлось нарабатывать, как говорится, "с нуля". По отзывам молодых коллег, им и сегодня, несмотря на многообразие периодики, не хватает литературы по планированию и организации работы юридической службы, постановке договорной, претензионной работы в хозяйствующем субъекте, ведению дел в правоохранительных органах.

Т. 2 : 1901-1919. - 2002. - 692 с.

У першому томі книги вперше розглядається українська преса Львова як цілісне самостійне явище і важлива складова історії української журналістики другої половини ХІХ ст. Автори аналізують складні процеси становлення і розвитку цієї періодики, її фахову і партійно-політичну диференціацію, осмислюють вплив на формування національної свідомості галичан та українства загалом. Полегшують роботу з книгою іменний покажчик редакторів, друкарів та видавців; алфавітний і хронологічний покажчики часописів; алфавітний покажчик друкарень. У другому томі видання вперше досліджується українська преса Львова 1901–1919 рр. як цілісне і самостійне явище, вивчається її вплив на формування національної самосвідомості, суспільне і економічне життя українців в умовах австро-угорського панування. Бібліографічні описи видань здійснено за єдиною “Схемою повного бібліографічного опису періодичного видання”, розробленою у НДЦ періодики 1994 р. Видання доповнене іменним покажчиком редакторів, друкарів та видавців, алфавітним і хронологічним покажчиками часописів, алфавітним покажчиком друкарень. Для науковців, викладачів, бібліографів, істориків, краєзнавців, студентів і всіх, хто цікавиться історією України.

Ця, тонована в чорне, книжка (збірка статей) одразу ж – без попереджувальних готувань – обпалює і заводить до несхибного наступального виру. В ньому – чесний поступ до живої української правди. Нашої істини. І нашої національної постави. Через посутнє пізнання внутрішнього прихованого ворога. Справжнього – недекоровааного. Заголовним словом до видання стоїть прозора невідворотна сполука – «УКРАЇНОФОБІЯ: «П’ята колона» та її ляльководи». З конкретними фактами, посиланнями, першоджерелами. Автор дослідження – талановитий український публіцист з правого боку, фаховий історик Віктор Рог.  У своїх публікаціях автор відстежує – почасти до знемоги різко – отсю-от нашу трагедійну тяглість традицій, що живиться імперським гноєм ще від часу Романових, потому з комуністичної доби і ось уже цілих 17 років у самостійній державі Україна. Книжка Віктора Рога – то чесний БІЛЬ і СТАН – молодого, але вже вельми зрілого – зі світлою головою і глибоким поглядом – чоловіка, біль і трудова мета за українську націю і власне за саму Державу. Неперейдені. Зсередини.. Де є конечне розуміння і воля на достойну відсіч і свій шлях: невгнутим ритуальним чином, гоноровим ступенем повернути дух українського роду, голосовий код крові на вершини генетичної пам’яті, зібрати розбратану і розчахнуту національну душу в одне традиційне історичне ціле. Це книга про те - хто, як і чому прагне зруйнувати українську державу і що цим намаганням слід протиставити. На ці та інші питання автор намагається дати відповідь у статтях, написаних і опублікованих в ЗМІ протягом 2002-2008 років. Віктор Рог рекомендує це видання працівникам СБУ, прокуратури, органів внутрішніх справ, суддям, політичним діячам та державним службовцям.

Ця, тонована в чорне, книжка (збірка статей) одразу ж — без попереджувальних готувань — обпалює і заводить до несхибного наступального виру. В ньому — чесний поступ до живої української правди. Нашої істини. І нашої національної постави. Через посутнє пізнання внутрішнього прихованого ворога. Справжнього — недекоровааного. Заголовним словом до видання стоїть прозора невідворотна сполука — «УКРАЇНОФОБІЯ: «П’ята колона» та її ляльководи». З конкретними фактами, посиланнями, першоджерелами. Автор дослідження — талановитий український публіцист з правого боку, фаховий історик Віктор Рог. У своїх публікаціях автор відстежує — почасти до знемоги різко — отсю-от нашу трагедійну тяглість традицій, що живиться імперським гноєм ще від часу Романових, потому з комуністичної доби і ось уже цілих 17 років у самостійній державі Україна.