На підставі результатів проведених досліджень установлено просторово-часові особливості розповсюдження селену в системі "навколишнє середовище - організм людини" і надано комплексу оцінку його вмісту у різних об'єктах довкілля, організмі міських і сільських мешканців промислово розвинутого регіону, його залежність від концентрацій важких металів - міді, цинку, свинцю та кадмію. Створено еколого-гігієнічну карту вмісту селену у підземних водах Дніпропетровщини. Установлено, що недостатній вміст селену в об'єктах довкілля й організмі людини за певної міри вірогідності впливає на показники захворюваності та смертності населення області від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень. Обгрунтовано необхідність впровадження системи профілактичних заходів з метою оптимізації селенового статусу для збереження та зміцнення здоров'я населення промислово розвинутої території.

  Скачати повний текст

Вивчено частоту ендемічного зоба та інших захворювань, спричинених дефіцитом йоду, у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат. У 77,4 % обстежених школярів, що проживають за умов високогір'я Карпат і у 71,6 % школярів, що проживають за умов середньогірського ярусу, діагностовано дифузійний нетоксичний зоб. Установлено, що серед школярів регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря: середній об'єм щитоподібної залози та частота зоба збільшувалися від низькогір'я до високогір'я. У високогірному районі виявлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9 %, а у низькогірному - у 5,2 % обстежених школярів. Відзначено, що хворим на дифузний нетоксичний зоб дітям, що проживають у йододефіцитному регіоні, притаманні інертність психічної діяльності, швидко наступаюча втомлюваність, зниження концентрації уваги та розумової працездатності. Показано, що прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду, продовж всього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику та здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5 % випадків відзначається зменшення об'єму щитоподібної залози. Доведено, що нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його секреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне обстеження 10 682-х дітей у населених пунктах Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей України. Стан щитовидної залози (ЩЗ) цих дітей був оцінений на підставі пальпаторного обстеження, ехографічного дослідження та визначення екскреції йоду з сечею. На Житомирщині за даними пальпаторних обстежень установлено частоту випадків зоба у межах від 26,4 % до 43,4 %, а за даними ультразвукових досліджень у різних вікових групах - від 16,01 % до 35,61 %. Медіана ескреції йоду з сечею у середньому в області становила 46,7 мкг/л. На Київщині за даними пальпаторних досліджень частота випадків зоба I - II ступеня у середньому становила від 27,85 % до 40,6 %. За результатами ультразвукових досліджень частота випадків, коли об'єм ЩЗ перевищував рекомендовані норми, становила від 1,6 % до 67,24 %. Медіана йодурії становила від 46,3 мкг/л до 223,2 мкг/л. На Рівненщині за результатами пальпаторних обстежень частота випадків зоба I - II ступеня становила від 23,53 % до 55,22 %. Ці дані підтверджуються результатами ультразвукових досліджень. Медіана екскреції йоду з сечею становила від 47,72 мкг/л до 67,2 мкг/л. У Чернігівщині медіана екскреції йоду з сечею була у межах від 25,8 мкг/л до 63,4 мкг/л. Шляхом пальпаторного обстеження дифузний зоб I ступеня виявлено у 29,34 % дітей, які мешкають у Києві. Виявлено, що населення Північного регіону України недостатньо забезпечене йодованою харчовою сіллю, постійно вживають йодовану сіль від 0,4 % до 4,6 % опитаних. Для профілактики тиреоїдної патології може бути використана вода "Йодіс". Вживання йодованої води протягом року дозволяє підтримувати показники йодурії на рівні норми у 95 % дітей.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано комплексний підхід щодо вивчення проблеми йодного дефіциту в Північному регіоні Україні, зокрема у зоні природної ендемії. Встановлено ступінь достатності мікроелемента у найбільш вразливої частини населення - жінок та дітей молодшого віку. Визначено обсяг профілактичних заходів та адекватність масової форми профілактики йодного дефіциту за допомогою йодованої солі. Вперше проведено вивчення йодної забезпеченості новонароджених дітей з використанням світових критеріїв ідентифікації йододефіцитних станів. Встановлено зв'язок між йодним балансом вагітної жінки та станом здоров'я народженої нею дитини, насамперед з загальними показниками соматичного розвитку, які визначають якість неонатальної адаптації, та формуванням розладів центральної нервової системи (ЦНС), що зумовлює подальший розумовий розвиток. Показано, що дефекти глибокого диференціювання ЦНС, розвиток яких відбувається у внутрішньоутробний період життя дитини навіть за умов легкої недостатності мікроелемента, проявляються в подальшому послабленням пізнавальних здібностей і здатності до навчання.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей ураження органів і систем організму дітей за умов йодної ендемії на різних етапах формування патологічних станів обгрунтовано новий підхід до вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей з йододефіцитними захворюваннями. Одержано дані про стан йодної ендемії на Луганщині за критеріями ВООЗ і вивчено структуру йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у дітей. Визначено легкий ступінь тяжкості йодного дефіциту за рівнем йодурії та високий рівень частоти цих захворювань у дітей різних вікових груп, що зумовлено впливом інших зобогенних факторів на формування ендемічного процесу в регіоні. Доведено наявність функціональних змін гіпофізарно-тиреоїдної системи в дітей з різним ступенем структурних змін щитовидної залози (ЩЗ) за умов йододефіциту, визначено їх вікові та статеві особливості. Виявлено взаємозв'язок між розвитком ендемічного зобу та функціональним станом серцево-судинної та вегетативної нервової системи. Установлено, що відсутність компенсації йодного дефіциту в молодшому шкільному віці зумовлює прогресування патології ЩЗ у підлітковому з розвитком субклінічного гіпотиреозу та маніфестацією структурних змін у залозі на фоні підвищення рівня стресового стану та психоемоційних розладів, зростання кількості випадків серцево-судинної патології. Доведено, що тривала наявність йодного дефіциту у харчуванні дітей регіону призводить до порушень інтелектуального розвитку в дітей з ендемічним зобом і в їх однолітків без видимих проявів йододефіцитних захворювань. Одержано та систематизовано прогностично значущі медико-соціальні індикатори розвитку зобу та його ускладнень у дітей за умов легкої йодної ендемії та маркери вузлової патології ЩЗ. На підставі виявлених критеріїв розроблено алгоритм індивідуального прогнозування ймовірності виникнення та прогресування патології ЩЗ у дітей. Розроблено науково обгрунтовану, адаптовану до умов регіону, автоматизовану програму "Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей і підлітків з йододефіцитними захворюваннями".

  Скачати повний текст

Вперше встановлено просторово-часові закономірності розподілу та наведено порівняльну гігієнічну оцінку вмісту свинцю у різних об'єктах навколишнього середовища та організмі дітей дошкільного віку промислових і контрольного районів. Визначено ступінь негативного впливу свинцю на організм дитини за різних рівнів його комплексної дії за даними біомоніторингу, біохімічних, імунологічних і психофізіологічних показників. Встановлено відповідність вмісту свинцю в об'єктах навколишнього середовища промислових районів існуючим нормативам. Показано, що комплексне та систематичне надходження свинцю в організм дітей зумовлює значне внутрішнє забрудення, що пов'язано з інтенсивністю обміну речовин у дошкільників і здатністю токсиканту до кумуляції. Виявлено межові концентрації свинцю у повітрі та продуктах харчування, які зумовлюють перевищення допустимих значень внутрішнього забруднення організму свинцем за умов комплексного його надходження. Показано негативний вплив абіотичного металу на імунологічні, біохімічні, психофізіологічні показники та мікроелементний статус дошкільників. Обгрунтовано необхідність проведення індивідуальної біопрофілактики у дітей, які зазнають впливу свинцю. Наведено оцінку ефективності вживання пектинових харчових домішок як засобу зміцнення здоров'я дітей.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості реальної поширеності дифузного нетоксичного зоба та іншої тиреоїдної патології у школярів пубертатного віку в ендемічному регіоні та встановлено взаємозалежність між наявністю патології щитовидної залози та порушенням репродуктивної функції в жінок дослідженого регіону. Науково обгрунтовано та розроблено якісно нову систему профілактики таких порушень у жінок і збереження зоров'я дітей, що мешкають за умов йодного дефіциту, складовими якої є традиційні елементи (ендокринологічні кабінети, відділення, диспансери, науково-дослідні установи) та принципово нові - створений вперше в Україні на базі Коломийської центральної районної лікарні Івано-Франківської області спеціалізований Центр профілактики та лікування йододефіцитних захворювань, діяльність якого забезпечує здійснення профілактичних заходів і медико-санітарної допомоги за замкнутим циклом - з моменту народження дитини та закінчуючи її репродуктивним віком.

  Скачати повний текст

Розроблено структурно-функціональну концепцію змін центральної нервової системи (ЦНС) у разі йодного дефіциту. Уточнено уявлення про особливості діяльності ЦНС за умов гіпотиреозу (зокрема, у разі латентної форми) й обгрунтовано методи корекції її функціонування. Проведено дослідження метаболічних порушень, визначено їх роль і місце у патогенезі гіпотиреозу у разі йододефіциту. Встановлено морфологічні особливості кори головного мозку, базальних гангліїв і мозочка щурів у разі гіпофункції щитовидної залози за умов йододефіциту в експерименті. Доведено ефективність фармакологічної корекції препаратом Йодид-100 гормонального профілю, показників ліпідного обміну та рівня нітрит-іону, морфофункціональних змін структур головного мозку за умов експериментального гіпотиреозу. Показано негативний вплив хлору та фтору на результат корекції гіпотиреозу йодидом калію. Проаналізовано тиреоїдний статус дітей шкільного віку, які проживають на територіях легкого та помірного дефіциту йоду, зокрема, осіб з соціальною депривацією. Виявлено порушення розумового, психофізіологічного та фізичного розвитку школярів з латентним гіпотиреозом за умов йодного дефіциту, аргументовано доцільність та ефективність використання препарату Йодид-100. Створено математичну модель, яка дозволяє прогнозувати наявність гіпотироксинемії та йодного дефіциту у разі зниження коефіцієнта IQ, обгрунтовано психофізіологічні патерни латентного гіпотиреозу.

  Скачати повний текст

Проведено рандомізоване, кластерне дослідження йодного забезпеченя дітей і жінок репродуктивного віку в Західному регіоні України та визначено наявність легкого та помірного ступеня йодного дефіциту у цьому регіоні. За результатами йодурії встановлено, що 47,2 % обстежених жінок і 32,5 % дітей відчували йодний дефіцит. Споживання йодованої солі населенням становило 55,0 - 65,0 %, причому тільки 27 % проб солі відповідали ДОСТу. Групова й індивідуальна практика мала низький рівень. На підставі даних ультразвукового дослідження виявлено тривалу ретроспективну тяжку нестачу йоду на території Львівщини, що призвело до розвитку зоба у 40,8 % обстежених. Найбільшу частоту випадків зоба спостережено у дітей з гірської місцевості - 66,1 % і дітей, які мешали на селі - 55,4 %. Транзисторна гіпертиреотропонемія внаслідок йодної недостатності призвела до порушень у фізичному розвитку 16,8 % немовлят. Кількість дітей з дисгаромнійним фізичним розвитком вірогідно більша у кластерах з недостатнім йодним забезпеченням. Збільшення об'єму щитовидної залози більше, ніж на 50 % від норми, зумовлює збільшення кількості дітей з крайніми формами різко дисгармонійного розвитку. За умов йодного дефіциту без проведення йодної профілактики універсальний показник коефіцієнт інтелекту в дітей становив 91,4 - 97,0 балів, за цього у дітей, які мешкають у місті, він вищий. За результатами порівняння рівнів йодування солі та значень йодурії в жінок Західного регїону України доведено, що рівень йодування харчової солі від 15 до 30 чнм є найоптимальнішим, який забезпечує запобігання ризику екстремальних значен йодурії у населення та цілком забезпечує потреби організму в йоді.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості токсичної дії свинцю нітрату на фоні йододефіциту, змодельованого введенням тиреостатика меркалолілу. Виявлено посилення за цих умов дозозалежного токсичного ефекту свинцю у порівнянні з його ізольованою дією, виявами якого є гіперплазія щитовидної залози за колоїдно-паренхіматозним або паренхіматозно-колоїдним типом, пошкодження фолікулів, виражений або субклінічний гіпотиреоз, дисбаланс між процесами ліпопероксидації й антиоксидантного захисту, напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. Виявлено низьку ефективність калію йодиду як засобу профілактики йододефіциту за одночасного надходження свинцю в організм, яка покращується застосуванням яблучного пектину, особливо зі зменшенням дози свинцю. Запропоновано комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання одночасному шкідливому впливу йододефіциту та свинцю.

  Скачати повний текст