Досліджено основні педагогічні ідеї творця унікальної системи виховання О.Захаренка. Проаналізовано життєві принципи видатного вченого. Розглянуто й охарактеризовано навчальний процес в Авторській школі О.Захаренка. Констатовано, що дана школа - навчальний заклад для дітей, учителів і батьків.

Розглянуто процеси культурно-освітнього розвитку в університетах Канади та Великобританії, особливості навчання та витрати на здобуття вищої освіти у цих країнах. Значну увагу приділено діяльності університетських структур: асоціації "конституційного захисту", відділу працевлаштування, центру посередницьких послуг, офісу захисту прав студентів. Розкрито діяльність структурних підрозділів Канадської студентської федерації та Національної студентської спілки Великобританії, які діють при універсистетах зазначених країн для задоволення потреб студентів.

Розкрито сутність та особливості функціонування програм надання академічного консультування та фінансової допомоги, а також організації соціального забезпечення здобуття вищої освіти у ВНЗ Канади та Великобританії. Висвітлено досвід роботи інформаційно-консультативного центру Карлстонського університету у сфері послуг щодо розв'язання конфліктних проблем. Проаналізовано діяльність різних підрозділів університетів, що надають консультації стосовно організації навчального процесу й етично-психологічних аспектів, а також відділів побутового обслуговування та працевлаштування студентів. Висвітлено діяльність структурних підрозділів Канадської студентської федерації та Національної студентської спілки Великобританії, які діють при університетах даних країн з метою задоволення потреб студентів.

Висвітлено особливості педагогіки педоцентризму в Америці та Японії. Проаналізовано в компаративному аспекті положення педагогіки педоцентризму. Розглянуто й охарактеризовано японський та американський стилі батьківства в усіх його проявах. Обгрунтовано різницю між дисциплінарними техніками Японії та Сполучених Штатів Америки.

Висвітлено практичні кроки з впровадження індивідуальних навчальних планів для профільних класів Українського коледжу ім. В.О. Сухомлинського. Особливу увагу звернено на ранню профілізацію та самореалізацію особистості учня. Проаналізовано діяльність психологічної служби та кафедри суспільних наук даного учбового закладу. Розглянуто й охарактеризовано навчально-виховний процес у початковій школі (I - IV класи), школі становлення дитини (V - IX класи), старшій школі (X - XI класи).

Досліджено біографію українського педагога та громадського діяча Василя Пачовського. Розглянуто й охарактеризовано педагогічну та просвітницьку діяльність В.Пачовського. Зроблено відповідні висновки за результатами дослідження.

Розкрито зміст поняття "герменевтика". Висвітлено її завдання. Розглянуто проблеми, які повинні бути вирішеними у галузі психологічної герменевтики. Обгрунтовано системотвірний характер герменевтичних засад педагогіки. Визначено загальні умови пізнання та розуміння педагогічних явищ. Наголошено на доцільності використання методів - дивінаційного (інтуїтивного) та пояснювального під час здійснення у всіх випадках процесу тлумачення. Виділено етапи у поведінці вчителя за екстраполяції загальнотеоретичних підходів герменевтики на педагогічну науку. Акцентовано увагу на методах розпізнання внутрішніх реалій та динаміки розвитку особистості, трьох моделях педагогічного розуміння особистості, закономірностях розвитку особистості дитини, принципах використання методів і прийомів впливу на особистість. Обговорено логіку використання прийомів педагогічної дії (творення й опосередкованої дії). Запропоновано алгоритм (з десяти педагогічних дій) формування на засадах герменевтики реакції вчителя на складну поведінку учнів.

Висвітлено проблему модернізації вищої освіти в напрямі профільного навчання. Проаналізовано причини кризової ситуації в освіті та суспільстві щодо профілізації. Розглянуто й охарактеризовано особливості педагогічної підтримки процесу внутрішнього самовизначення. Констатовано, що в цілому вектор профілізації загальноосвітніх шкіл України визначено правильно.

Розкрито значення духовної культури у формуванні та розвитку громадянського суспільства. Визначено чотири найістотніші функції освіти (якими є: входження людини у світ, осягнення нею суті буття, набуття власного образу, пробудження духовності), основна мета якої є навчання та виховання громадянина, формування його громадянської компетентності. Показано відмінності західного та російського ціннісно-змістового ядра духових традицій, на яких бузується сучасне громадянське суспільство. Досліжено вплив основоположних цінностей християнства на розвиток європейської культури, побудову ціннісного світу сім'ї. Встановлено тенденції розвитку культури та її вплив на духовну самореалізацію молодого покоління у посткризовому суспільстві. Обгрунтовано необхідність формування духовної культури учнів за допомогою використання різних форм позашкільної освіти, що сприяє адаптації молоді до різних субкультур у різних соціальних групах.

Висвітлено філософсько-педагогічні погляди фундатора французької соціологічної школи XIX ст. Е.Дюркгейма (1858 - 1917 рр.). Проаналізовано його філософські погляди на людину та її місце у контексті педагогічного процесу. Зазначено, що особистість і суспільство взаємозалежні, де кожна сторона зацікавлена у розвитку та процвітанні іншої. Значну увагу приділено його ідеї гуманізації професійної підготовки майбутніх вчителів.

Висвітлено теоретико-методологічні засади уроку та його аналізу. Розкрито суть та визначено структуру діалектичного підходу до уроку та його аналізу як педагогічної системи. Сформульовано сутність діалектичного підходу. Наведено ознаки діалектичного розуміння зв'язків між об'єктами конкретної системи. Розглянуто й охарактеризовано діалектику навчання.

Досліджено вагомий внесок журналу "Шлях освіти" у визначення якісно-змістових орієнтирів для педагогічних видань в контексті проведеної колективом видання дискусії у 20 - 30-х рр. XX ст. Висвітлено діяльність тогочасної періодики в царині культурно-освітньої та політико-виховної роботи з учительськими кадрами. Виділено три основні типи педжурналів. З'ясовано цілі та завдання даних видань. Констатовано, що перспективи подальших розвідок пов'язані з узагальненням ролі та вивченням впливу на вчительську діяльність окремих педагогічних видань.

Проведено порівняльне дослідження окремих психолого-педагогічних положень, що містяться у працях видатних педагогів і психологів К.Д.Ушинського й І.О.Сікорського (1842 - 1919). Зроблено висновок, що І.О.Сікорський є одним з перших психологів і педагогів-експериментаторів, послідовників ідей К.Д.Ушинського стосовно необхідності побудови навчального процесу на психологічних засадах. Визначено особливості розвитку педагогічної психології у XIX ст., висвітлено внесок І.Сікорського у вивчення психології дитинства. Проаналізовано здійснений ученим психолого-педагогічний експеримент щодо вивчення стомлюваності учнів гімназії у процесі розумової праці. З'ясовано, що проведені І.Сікорським у 1870 - 1880 рр. психолого-педагогічні спостереження та наукові висновки з них відзначалися новаторським характером, сприяли розвитку вітчизняної педагогічної психології, на базі яких створено основу для організації вченим у Києві першого на Україні приватного навчального закладу - Лікарсько-педагогічного інституту, основна мета діяльності якого - сприяння розумовому та фізичному розвитку дітей з відхиленнями у поведінці та їх моральному виправленню.

Проаналізовано типологію польського науковця Я.Гнітецького (2006 р.), яка грунтується на дев'яти парадигмах освітніх реформ. Значну увагу приділено першій групі парадигм, щодо яких базовими є різні моделі освітніх змін: педагогізм (утопія), реформізм, системний підхід, діалектичний підхід, педагогічний скептицизм (соціологізм), антишкільний рух, еклектизм (удавані реформи).

Проаналізовано результати експериментальних психолого-педагогічних досліджень і виявлено допущені в них типові помилки. Запропоновано доступні та коректні математичні методи обробки одержаних результатів, достовірність яких сприяє підвищенню ефективності застосування інноваційних пропозицій. Розкрито сутність основних понять математичної статистики, які використані у формулах. Розроблено алгоритм організації експериментальних досліджень та обробки їх результатів, що базується на інноваційно навчально-методичних матеріалах та визначенні сукупності елементів знань з навчального предмета, які перевірятимуться в експериментальних і контрольних класах. Розглянуто методику колективного виду експертних оцінок. Наведено приклад математичної обробки експертних оцінок семи компонентів, що стимулюють учнів до систематичного навчання в модульно-рейтинговій системі. Зроблено висновок, що розглянуті методи, які є коректними в педагогічному та математичному аспектах, можна використовувати у науковій роботі дослідників різних фахових спрямувань.

Висвітлено проблему збереження психічного здоров'я кожної людини. Запропоновано варіант вирішення даної проблеми в курсі валеології та вікової фізіології через алгоритм і реалізацію взаємодії викладача та студентів на практично-семінарському занятті з теми "Психічне здоров'я". Розглянуто особливості такого заняття. Доведено, що одержання знань про стрес має велике навчальне та виховне значення.

Розкрито роль соціальних і гуманітарних наук у глобальних змінах фундаментальних засад на всіх рівнях суспільства. Проаналізовано особливості нової постіндустріальної парадигми. Викладено сутність змісту сучасного освітнього процесу. Розглянуто й охарактеризовано проблему емансипації гуманітарних і соціальних наук від соціального тиску. Констатовано, що лише на основі солідарності людство буде здатне подолати ментальну несумісність різних соціальних груп.

З'ясовано філософсько-педагогічні погляди фундатора французької соціологічної школи XIX ст. Е.Дюркгейма щодо особливостей гуманізації педагогічної освіти. Значну увагу приділено вирішенню проблеми підготовки педагогів: питанню теоретичної підготовки, розвитку педагогічного процесу, про "суб'єктність" вчителя у цьому процесі.

Досліджено науково-педагогічну діяльність І. О. Сікорського на посаді ректора Київського Фребелівського педагогічного інституту (ФПІ). Проаналізовано статут ФПІ. Доведено, що професорсько-викладацький колектив інституту на чолі з І.Сікорським відіграв значну роль у підготовці національних педагогічних кадрів.

Досліджено працю І. Огієнка "Наука про рідномовні обов'язки" в контексті значення рідної мови для життя й розвитку народу. Наведено визначення соціально-культурних і духовних функцій рідної мови. Визначено суть рідномовної політики й алгоритм її реалізації. Розглянуто й охарактеризовано роль позашкільної освіти, її реалізацію. Констатовано, що науково-педагогічна спадщина І. Огієнка є невичерпним духовним джерелом для сучасників і прийдешніх поколінь.