До 100-річчя Національної академії наук України та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
НОВІ НАДХОДЖЕННЯ
ПОШУК
СПІВРО‎БІТНИКИ
ПРО РЕПОЗИТАРІЙ
ПРО ВИДАВНИЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ
 Цифрове суспільство та бібліотеки: нові виклики, можливості, потенціал взаємодії (2025)

адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0005180

Тип реcурсу:
 Книга  
  
Назва(и):
ЦИФРОВЕ СУСПІЛЬСТВО ТА БІБЛІОТЕКИ: НОВІ ВИКЛИКИ, МОЖЛИВОСТІ, ПОТЕНЦІАЛ ВЗАЄМОДІЇ
Автор(и):
ГАРАГУЛЯ Сергій Сергійович
КЛЮШНІКОВА Олена Валентинівна
КОВТАНЮК Юрій Славович
КИРИЛЕНКО Світлана Едуардівна
ЛАХТАРІНА Наталія Василівна
ПОЛІЩУК Тетяна Валентинівна
САНДУЛ Оксана Георгіївна
ЗАЇКА Віктор Миколайович
Дата(и):2025
ISBN:
DOI:10.15407/r_nbuv.0005179.80

Розвиток цифрового суспільства радикально змінює місце, функції та стратегічну роль бібліотек, перетворюючи їх із традиційних інституцій зберігання знань на активних учасників цифрової екосистеми. Аналіз трансформацій свідчить, що нові виклики й можливості, зумовлені цифровізацією, водночас відкривають бібліотекам шанс стати ключовими інфраструктурними центрами, які забезпечують доступність, прозорість, структурованість та довгострокове збереження інформації в умовах стрімкого зростання обсягів даних і технологічних змін.Одним із ключових викликів є необхідність адаптації до багатоканальної цифрової комунікації та інформаційних потоків, що ускладнюються появою штучного інтелекту, автоматизованих систем аналізу даних та нових форматів наукової й освітньої діяльності. Бібліотеки мають переосмислювати свою місію, переходячи від ролі пасивного видавця інформації до модератора та куратора знань, здатного гарантувати якість, автентичність та релевантність інформаційного середовища. За цих умов платформи відкритої науки, електронні репозитарії, системи управління дослідницькими даними та наукометричні сервіси стають не просто додатковими інструментами, а складовими їхньої базової інфраструктури.Важливою тенденцією є зростання попиту на сервіси підтримки досліджень як ключової ланки взаємодії бібліотек із науковою спільнотою. Дослідники очікують не лише доступу до інформаційних ресурсів, а й допомоги в навігації складними цифровими екосистемами, у формуванні ефективних стратегій пошуку інформації, управлінні дослідницькими даними, забезпеченні відкритості та цитованості результатів. Цей запит активізує розвиток бібліотечних цифрових платформ – таких, як інституційні репозитарії, каталоги наукових видань, цифрові колекції, системи ідентифікації авторів, аналітичні та наукометричні інструменти. Саме вони дають змогу бібліотекам інтегруватися у глобальні інформаційні мережі та підтримувати конкурентоспроможність національної науки.З іншого боку, цифрова трансформація посилює низку системних проблем. До них належать необхідність модернізації технічної інфраструктури, потреба у фахових цифрових компетентностях персоналу, значне фінансове навантаження, потреба в оновленні нормативних рамок щодо цифрових ресурсів, авторського права й відкритих даних. Окремим викликом є фрагментарність цифрових проєктів, відсутність єдиної національної політики щодо інтегрованої бібліотечно-інформаційної екосистеми та нерівномірність розвитку цифрових сервісів у різних регіонах і типах бібліотек.Попри складнощі, можливості, що відкриваються цифровим суспільством, є значними. Бібліотеки можуть стати стратегічними партнерами у трансформації освітнього, наукового й культурного простору. Завдяки цифровим технологіям вони здатні розширити масштаби доступу до знань, забезпечити сталий розвиток відкритої науки, посилити збереження культурної спадщини, підтримати формування цифрової грамотності населення та сприяти демократизації інформаційного середовища. Інтеграція штучного інтелекту, технологій семантичного пошуку, машинного навчання та автоматизованого аналізу даних у бібліотечні сервіси може суттєво підвищити якість інформаційної підтримки, оптимізувати управління фондами, персоналізувати взаємодію з користувачами.Потенціал взаємодії бібліотек у цифровому суспільстві полягає у створенні мережевих структур, заснованих на спільності стандартів, інтероперабельності даних та координації ресурсів. Національні та галузеві цифрові платформи на кшталт «Наука України», LibNAS UA чи ResearchUA демонструють можливість спільного формування єдиного інтелектуального простору, що сприяє не лише ефективнішій дослідницькій діяльності, а й підвищенню міжнародної видимості української науки. Розбудова таких екосистем дозволяє мінімізувати дублювання зусиль, підвищити ефективність інвестицій у цифрові сервіси, а також забезпечити сталість і системність цифрових трансформацій.Узагальнюючи, можна стверджувати, що цифрове суспільство не просто ставить бібліотеки перед викликами – воно створює умови для їхнього якісного оновлення та переходу до нової моделі інституції знань. Ефективне використання потенціалу цифрових технологій, розвиток сервісів підтримки досліджень, зміцнення партнерств і мережевої взаємодії дозволяють бібліотекам виконувати стратегічну роль у забезпеченні розвитку науки, освіти та культури.Таким чином, бібліотеки мають усі передумови, щоб стати важливими центрами цифрової інфраструктури, які формують архітектуру доступу до знань і підтримують інтелектуальний розвиток суспільства в нових умовах.

Опис документа:

Цифрове суспільство та бібліотеки: нові виклики, можливості, потенціал взаємодії / С. С. Гарагуля, В. М. Заїка, С. Е. Кириленко, О. В. Клюшнікова, Ю. В. Ковтанюк, Н. В. Лахтаріна, Т. В. Поліщук, О. Г. Сандул. Київ: НБУВ, 2025. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0005180

Бібліографія:
  1. Berlin Declaration on Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities. (2008). Morphology, II(2), 82–83. https://web.archive.org/web/20161109112754/http://enpuir.npu.edu.ua/doc/Morphology_2008_2_2_19.pdf
  2. Library Knowledge Portals: Monograph / Ed. in Chief K. V. Lobuzina; Ed. S. S. Garagulia. (2022). Kyiv: National Library of Ukraine Vernadsky. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004512
  3. Library-Bibliographic Classification. (n.d.). Wikipedia. https://uk.wikipedia.org/wiki/Бібліотечно-бібліографічна_класифікація
  4. Vakarenko, O., Radchenko, A., & Bolkotun, Z. (2022). Specialized resource for academic books: Concept and pilot version. Library Bulletin, 1, 3–15. https://doi.org/10.15407/bv2022.01.003
  5. Zagorodnii, A. H. (Ed.). (2025). Open science: Vision of the National Academy of Sciences of Ukraine (Collective monograph). Kyiv: Akademperiodika. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.555.202
  6. Harahulia, S. S., & Symonenko, T. V. (2025). Research support services in digital humanities: Approaches, technologies, tools. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 2, 189–203. https://doi.org/10.15407/rksu.37.189
  7. Harahulia, S. S. (2025). Digital tools for the development of library collections of historical and cultural heritage sources. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 4, 194–212. https://doi.org/10.15407/rksu.39.194
  8. Humenchuk, A. (2020). Components of the digital culture of a library professional. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 5, 96–105. https://doi.org/10.31866/2616-7654.5.2020.205733
  9. Huralyuk, A. (2020). Library in the information society: Ontological approach. Adaptive Management: Theory and Practice. Series: Pedagogy, 8. https://doi.org/10.33296/2707-0255-8(15)-03
  10. Huralyuk, A., Rostoka, M., & Varaksina, N. (2020). Library in the knowledge society. Adaptive Management: Theory and Practice. Series: Pedagogy, 10. https://doi.org/10.33296/2707-0255-10(19)-10
  11. Zharinov, S. S., Vasylenko, A. Y., Krasovskyi, O. S., & Rybalko, Y. V. (2024). Unification of research registries using CRIS systems: Case of the National Electronic Scientific Information System. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 4, 285–298. https://doi.org/10.15407/rksu.35.285
  12. Zharinova, A., & Yaroshenko, T. (2023). Deposition of intellectual activity results: Challenges and opportunities of open access and open science for Ukraine. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 11, 62–81. https://doi.org/10.31866/2616-7654.11.2023.282663
  13. Zavadska, N., & Ihnatiuk, M. (2020). Formation of information competence as a guarantee of academic integrity: The role of the university library. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 5, 44–65. https://doi.org/10.31866/2616-7654.5.2020.205729
  14. Ivashkevich, O. (2023). Soft skills as a mainstream vector in the library field. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 12, 56–66. https://doi.org/10.31866/2616-7654.12.2023.293571
  15. Dubrovina, L. A. (Ed.). (2024). Innovative library scientific resources, digital collections and services in the development of research infrastructure: Analytical report. Kyiv: National Library of Ukraine Vernadsky. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0005011
  16. Kalyuzhna, N. M. (2023). Implementation of open access principles in Ukraine: Current state and development prospects. Digital Platform: Information Technologies in the Sociocultural Sphere, 6(1), 149–159. https://doi.org/10.31866/2617-796X.6.1.2023.283984
  17. Karashchuk, O. (2024). Libraries as a tool to counter disinformation in the modern world in the context of Russian aggression against Ukraine. Scientific Works of the National Library of Ukraine Vernadsky, 73, 118–138. https://doi.org/10.15407/np.73.118
  18. Klyushnikova, O. V., & Sandul, O. H. (2025). Library information activity in the knowledge society paradigm. In Library. Science. Communication. Priorities of the Present and Prospects (pp. –). Kyiv: NBUV. https://doi.org/10.15407/r_nbuv.0005157
  19. Kobyzhcha, N. I. (2023). “Digital death and immortality” in contemporary scientific discourse. Digital Platform: Information Technologies in the Sociocultural Sphere, 6(1), 205–216. https://doi.org/10.31866/2617-796X.6.1.2023.283991
  20. Koval, T., & Lopata, O. (2021). Prospects for the development of national libraries in the digital society era. Library Bulletin, 2, 3–16. http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2021_2_3
  21. Kovtanyuk, Y., & Bezpala, H. (2024). Culture starts anew: Digital programs for libraries and archives of Germany and Ukraine. Library Bulletin, 3, 42–50. https://doi.org/10.15407/bv2024.03.042
  22. Kopanieva, V. O. (2020). Library in the environment of digital science: System-integrative interaction (Monograph). Kyiv: Lira–K.
  23. Kopanieva, V. O., Kostenko, L. Y., Novytskyi, O. V., & Reznichenko, V. A. (2023). Tasks of digital transformation of the scientific-information environment. Programming Problems, 1, 3–10. https://doi.org/10.15407/pp2023.01.003
  24. Kropocheva, N. M. (2024). Information support of research based on bibliometric methods in the context of digitalization: Experience of educational libraries. Library Mercury, 1, 135–146. https://doi.org/10.18524/2707-3335.2024.1(31).305540
  25. Kulish, Y. (2023). Features of the digital environment of university libraries at the present stage. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 11, 10–20. https://doi.org/10.31866/2616-7654.11.2023.282651
  26. Kunanets, N., Lypak, H., & Bilousova, R. (2024). Formation of virtual spaces of modern libraries: Trends and challenges. Scientific Works of the National Library of Ukraine Vernadsky, 72, 246–273. https://doi.org/10.15407/np.72.246
  27. Lypak, H. I. (2019). Formation of consolidated information resources of libraries, archives and museums of territorial communities (Doctoral dissertation abstract). Kyiv: National Academy of Sciences of Ukraine, National Library of Ukraine Vernadsky. http://nbuv.gov.ua/sites/default/files/disser/aref_lypak_0.pdf
  28. Lobuzin, I. V. (2014). Digital complex of a modern scientific library: Registration, storage and data processing. Registration, Storage and Data Processing, 16(2), 100–113. http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzod_2014_16_2_12
  29. Lobuzina, K. V., Harahulia, S. S., Konoval, L. V., & Lobuzin, I. V. (2020). Library of the digital society in ensuring systematic support of scientific research. Library Science. Documentation Science. Informology, 4, 5–12. https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2020.227040
  30. Makarova, M. (2024). Digital projects in the library sphere of Ukraine. Digital Platform: Information Technologies in the Sociocultural Sphere, 7(1), 123–138. https://doi.org/10.31866/2617-796X.7.1.2024.307014
  31. Maranchak, M. (2024). Prospects for the use of artificial intelligence technologies by public libraries of Ukraine. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 13, 61–71. https://doi.org/10.31866/2616-7654.13.2024.307118
  32. Marina, O. Y. (2018). Libraries of Ukraine in the digital media space: Theoretical and methodological foundations of development (Doctoral dissertation abstract). Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture. http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2979
  33. Matvienko, O., & Tsyvin, M. (2022). Digital curation as social-educational activity of a library professional. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 9, 34–46. https://doi.org/10.31866/2616-7654.9.2022.259145
  34. Matvienko, O., & Tsyvin, M. (2021). “Digital” professions of information specialists: Educational perspectives and labor market requirements. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 7, 58–70. https://doi.org/10.31866/2616-7654.7.2021.233279
  35. Matviichuk, L. (2024). Socio-cultural practices of the National Library of Ukraine Vernadsky in developing the information-communication space. Scientific Works of the National Library of Ukraine Vernadsky, 73, 41–73. https://doi.org/10.15407/np.73.041
  36. Melnyk-Khokha, H., & Mudrokha, V. (2023). Electronic infrastructure of the Lviv National Scientific Library of Ukraine named after V. Stefanyk. Library Bulletin, 2, 7–17. https://doi.org/10.15407/bv2023.02.007
  37. Nazarovets, M. (2020). Digital tools to support scientific communication in higher education libraries (Doctoral dissertation abstract). Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture. http://nrat.ukrintei.ua/searchdok/0421U100
  38. Novalska, T. (2020). Evolution of library space and information-communication infrastructure of the Scientific Library of KNUKiM. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 5, 150–153. https://doi.org/10.31866/2616-7654.5.2020.205737
  39. Ovsienko, A. (2021). Adaptation of libraries to the realities of the digital space. Socium. Document. Communication. Series: Historical Sciences, 12, 255–269. https://doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-255-269
  40. Onishchenko, O. (2020). Adaptation of libraries to “life in the digital.” Library Bulletin, 1, 3–8. http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2020_1_3
  41. Samokhina, N., & Pelyukhovska, I. (2022). Systemic transformations of library-information processes. Scientific Works of the National Library of Ukraine Vernadsky, 66, 196–210. https://doi.org/10.15407/np.66.196
  42. Serbin, O., & Perenesienko, I. (n.d.). Colon classification and its author – interconnection in the evolution of the epoch. http://eprints.rclis.org/23738/1/perenesienko.pdf
  43. Sidina, O. (2024). Multidimensional model of library space in the era of convergence: Foreign scientific discourse. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 14, 44–54. https://doi.org/10.31866/2616-7654.14.2024.318307
  44. Tolmach, M. (2022). Digital competence of library professionals as a factor in library activity in the context of digital transformation. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 9, 57–69. https://doi.org/10.31866/2616-7654.9.2022.259152
  45. Tolmach, M. S. (2024). Digital competence as an integral characteristic of professional activity of library specialists (Doctoral dissertation abstract). Kyiv: Kyiv National University of Culture and Arts. https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0424U000271/
  46. Tyurkedzhi, N. (2021). Assistive technologies in libraries: Global and national experience. Library Bulletin, 1, 48–55.
  47. Universal Decimal Classification. (n.d.). https://vue.gov.ua/ВУЕ:Універсальна_десяткова_класифікація
  48. Khrushch, S., Kushnaryov, V., Liutyi, A., & Onishchenko, I. (2023). Immersive technologies for electronic libraries. Digital Platform: Information Technologies in the Sociocultural Sphere, 6(2), 341–352. https://doi.org/10.31866/2617-796X.6.2.2023.293605
  49. Khrushch, S. S. (2023). Formation of an innovative media space in public libraries of Ukraine (Doctoral dissertation abstract). Kyiv: Kyiv National University of Culture and Arts. https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0423U100093/
  50. Dubrovina, L. A. (2020). Digital library resources and research support services: Current approaches and role in scientific communication: Analytical note. Kyiv: National Library of Ukraine Vernadsky. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0003844
  51. Shemaieva, H., & Prilutska, A. (2023). New library roles in the scientific communication system in the context of open science. Scientific Works of the National Library of Ukraine Vernadsky, 68, 301–315. https://orcid.org/0000-0002-1053-989X
  52. Shemaieva, H., Prilutska, A., & Kysliuk, L. (2024). Current trends in European information and library education (LIS). Scientific Works of the National Library of Ukraine Vernadsky, 72, 475–490. https://doi.org/10.15407/np.72.475
  53. Yaroshenko, T. (2021). Open access, open science, open data: How it started and where we are going (on the 20th anniversary of the Budapest Open Access Initiative). Ukrainian Journal of Library and Information Science, 8, 10–26. https://doi.org/10.31866/2616-7654.8.2021.247582
  54. Yaroshenko, T. O., Serbin, O. O., & Yaroshenko, O. I. (2022). Open science: The role of universities and libraries in contemporary changes in scientific communication. Digital Platform: Information Technologies in the Sociocultural Sphere, 5(2), 277–292. https://doi.org/10.31866/2617-796X.5.2.2022.270132
  55. Adeleke, A., & Durodolu, O. (2025). Trends in library and information services. In Encyclopedia of libraries, librarianship, and information science (pp. 539–551). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-95689-5.00157-7
  56. Anglo-American Cataloguing Rules. (n.d.). In Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/Anglo-American_Cataloguing_Rules
  57. Arora, J. (n.d.). Historical evolution of digital libraries. https://ebooks.inflibnet.ac.in/lisp8/chapter/historical-evolution-of-digital-libraries
  58. Baker, D. (2025). The future of libraries, librarianship, and information services. In Encyclopedia of libraries, librarianship, and information science (pp. 93–99). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-95689-5.00218-2
  59. Bawden, D., & Robinson, L. (2009). The dark side of information: Overload, anxiety and other paradoxes and pathologies. Journal of Information Science, 35(2), 180–191. https://www.researchgate.net/publication/220195805_The_Dark_Side_of_Information_Overload_Anxiety_and_Other_Paradoxes_and_Pathologies
  60. Berners-Lee, T., Hendler, J., & Lassila, O. (2001). The semantic web. Scientific American, 35–43. https://lassila.org/publications/2001/SciAm.pdf
  61. Borghman, C. L. (1996). Why are online catalogs still hard to use? Journal of the American Society for Information Science, 47(7), 493–503. https://escholarship.org/uc/item/3mz7h8hr
  62. Borodai, I., Tatarchuk, L., & Pidhaina, T. (2022). Information technology in activities of the world’s leading libraries and their use under modern communications. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, 9, 80–91. https://doi.org/10.31866/2616-7654.9.2022.259154
  63. Breeding, M. (2007). Chapter 1: Introduction. Library Technology Reports, 4, 5–14. https://journals.ala.org/index.php/ltr/article/view/4535/5322
  64. Broeder, D., Jones, B., Kelsey, D., Kershaw, P., Lüders, S., Lyall, A., Nyrönen, T., Wartel, R., & Weyer, H. J. (2012). Federated identity management for research collaborations. CERN-OPEN-2012-006. https://cds.cern.ch/record/1442597
  65. Buckland, M. (1992). Redesigning library services: A manifesto. American Library Association, 9–18.
  66. Cen, Z., & Zhao, Y. (202?). Enhancing user engagement through adaptive interfaces: A study on real-time personalization in web applications. Journal of Economic Theory and Business Management, 1(6), 1–7. https://doi.org/10.70393/6a6574626d.323332
  67. Coyle, K. (2010). Understanding the semantic web: Bibliographic data and metadata. Library Technology Reports, 46(1), 5–31. https://kcoyle.net/ltr2010-01.pdf
  68. Desmarchelier, B., Djellal, F., Gallouj, F., & Gallouj, N. (2025). Beyond the reverse product cycle: An exploration of the digital, social and spatial transformation of libraries. Research Policy, 54(8), 105297. https://doi.org/10.1016/j.respol.2025.105297
  69. Dewey, M. (1989). Dewey decimal classification and relative index (20th ed.). Forest Press.
  70. Dubrovina, L., Kovtaniuk, Y., & Harahulia, S. (2025). Regulatory and legal framework, research, and prospects for artificial intelligence implementation in archival and library affairs in Ukraine: An analytical review. Science and Innovation, 21(5), 18–32. https://doi.org/10.15407/scine21.05.018
  71. Eversberg, B. (n.d.). 13 years of allegro: Questions, demands, users. In Proceedings of the IATUL Conferences (pp. 221–236). https://docs.lib.purdue.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1024&context=iatul#:~:text=allegro%20is%20a%20database%20system,low%20demands%20on%20systems%20resources
  72. Ferwerda, E. (2023). Open access to books – The perspective of a non-profit infrastructure provider. The Journal of Electronic Publishing, 26(1). https://journals.publishing.umich.edu/jep/article/id/3303/
  73. Ferreira, R., Leite, M., Semedo, D., & Magalhães, J. (2021). Open domain conversational search assistant with transformers. arXiv. https://arxiv.org/abs/2101.08197
  74. Ferrer, X., van Nuenen, T., Such, J., Coté, M., & Criado, N. (2020). Bias and discrimination in AI: A cross-disciplinary perspective. arXiv. https://arxiv.org/abs/2008.07309
  75. Haq, A., & Jan, R. (2025). Assessing research support services in academic libraries: A systematic literature review. Annals of Library and Information Studies, 72, 280–297. https://doi.org/10.56042/alis.v72i3.18904
  76. Harper, L. M., & Oltmann, S. M. (2017). Big data’s impact on privacy for librarians and information professionals. Bulletin of the Association for Information Science and Technology, 43(4), 19–23. https://doi.org/10.1002/bul2.2017.1720430406
  77. Horban, Y. (2024). Digital transformation of Ukrainian libraries: Current state and prospects. African Journal of Applied Research, 10(1), 117–129. https://doi.org/10.26437/ajar.v10i1.672
  78. Indrák, M., & Pokorná, L. (2020). Analysis of digital transformation of services in a research library. Global Knowledge, Memory and Communication, 70(12), 154–172. https://doi.org/10.1108/GKMC-09-2019-0118
  79. Issa, A., Adeyemi, O., & Oyedokun, T. (2025). Libraries in the information society. In Encyclopedia of libraries, librarianship, and information science (pp. 353–361). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-95689-5.00057-2
  80. Kaarsted, T., Blake, O., Nielsen, K. H., Alving, B., Rasmussen, L., Overgaard, A. K., & Hansen, S. (2023). How European research libraries can support citizen-enhanced open science. Open Information Science, 7(1), Article 20220146. https://doi.org/10.1515/opis-2022-0146
  81. Khimich, Y. (2024). Innovative activity and transformational processes in development of public libraries in Ukraine under the influence of world trends of digital society and current realities. Library Science. Record Studies. Informology, 20(1), 70–75. https://doi.org/10.63009/lsrsi/1.2024.70
  82. Kjellström, Z. (2025). Decentralized digital preservation: The LOCKSS initiative and shadow libraries. Online Information Review, 49(8), 62–81. https://doi.org/10.1108/OIR-02-2024-0088
  83. Kumar, A. V., & Chidambaram, M. (2025). Personalization and user behavior analysis in digital libraries: A systematic review. Academic Research Journal of Science and Technology (ARJST), 2(02), 5–19. https://doi.org/10.63300/
  84. Lagoze, C., Krafft, D., Cornwell, T., Dushay, N., Eckstrom, D., & Saylor, J. (n.d.). Metadata aggregation and “automated digital libraries”: A retrospective on the NSDL experience. arXiv. https://arxiv.org/abs/cs/0601125
  85. Leong, J. H.-T. (2024). Innovative technologies and their application in academic libraries. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, 13, 44–60. https://doi.org/10.31866/2616-7654.13.2024.307116
  86. Library of Congress Classification. (n.d.). In Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/Library_of_Congress_Classification
  87. Library portal. (n.d.). In Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/Library_portal
  88. Malo, S. F., & Al Zebari, A. (2025). Intelligent semantic search for academic journals using AI and NLP techniques. Journal of Information Systems Engineering and Management, 10(41s), 404–420. https://jisem-journal.com/index.php/journal/article/view/7884/3594
  89. Mandal, M. (2024). Artificial intelligence in academic libraries: Applications and impact review. International Journal of Innovations in Science Engineering And Management, 3(4), 1–9. https://www.researchgate.net/publication/385224334_Artificial_Intelligence_in_Academic_Libraries_Applications_and_Impact_Review
  90. Michalak, S. (2005). Portals and libraries (pp. 29–31). Routledge. https://books.google.com.ua/books?id=B-apfN8v5T8C&printsec=frontcover#v=onepage&q
  91. Morgan, E. L. (2004). Portal in libraries: Portal implementation, issues and challenges. Bulletin of the American Society for Information Science and Technology, 31(1), 22–23. https://asistdl.onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/bult.1720310112
  92. Neubauer, W., & Piguet, A. (2009). The knowledge portal, or, the vision of easy access to information. Library Hi Tech, 27(4). https://doi.org/10.1108/07378830911007691
  93. Nirudi, Y. (2024). Artificial intelligence in libraries: An overview. Management of Digital Information Resources, 3–26. https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=5080670
  94. Oyelude, A. (2024). Technology trends for libraries in the AI era. Library Hi Tech News, 42(2), 6–7. https://doi.org/10.1108/LHTN-05-2025-0074
  95. OPAC. (n.d.). https://sites.google.com/view/sherubtselibrary/opac
  96. Privacy: An interpretation of the Library Bill of Rights. (2002, rev. 2019). American Library Association. https://www.ala.org/sites/default/files/aboutala/content/B.2.1.17%20Privacy%20.pdf
  97. Putnings, M. (2022). Non-fungible token (NFT) in the academic and open access publishing environment: Considerations towards science-friendly scenarios. The Journal of Electronic Publishing, 25(2). https://doi.org/10.3998/jep.2574
  98. Resource Description and Access. (n.d.). In Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/Resource_Description_and_Access
  99. Roy, D., & Dutta, M. (2022). A systematic review and research perspective on recommender systems. Journal of Big Data, 9, Article 59. https://doi.org/10.1186/s40537-022-00592-5
  100. Shahbazi, N., Lin, Y., Asudeh, A., & Jagadish, H. V. (2022). Representation bias in data: A survey on identification and resolution techniques. arXiv. https://arxiv.org/abs/2203.11852
  101. Shahzad, K. (2025). A systematic literature review of the effects of virtual reality on innovative library services in academic settings. Global Knowledge, Memory and Communication. https://doi.org/10.1108/GKMC-06-2024-0389
  102. Siemens, G. (2013). Learning analytics: The emergence of a discipline. American Behavioral Scientist, 57(10), 1380–1400. https://doi.org/10.1177/0002764213498857 https://docslib.org/doc/9840152/learning-analytics-the-emergence-of-a-discipline
  103. Somipam, R. S., Subaveerapandiyan, A., & Ahmad, N. (2025). Digital transformation in academic libraries: E-resources, OPACs and AI in information discovery. Reference Services Review, 53(2), 238–255. https://doi.org/10.1108/RSR-12-2024-0078
  104. Sousa, N. M. T. (2025). Academic libraries as hubs of artificial intelligence competency. Discover Artificial Intelligence, 5(1). https://doi.org/10.1007/s44163-025-00490-8
  105. The public library service: IFLA/UNESCO guidelines for development. (2001), 2–11.
  106. Wang, M. (2025). Research on artificial intelligence in libraries. Research on Artificial Intelligence in Libraries, 519–526. https://dl.acm.org/doi/full/10.1145/3728199.3728285
  107. What is a MARC record and why is it important? (n.d.). Network Development and MARC Standards Office, Library of Congress. https://www.loc.gov/marc/umb/um01to06.html
  108. Zareef, M. (2025). A systematic review of digital curation services in academic libraries: Navigating policies, skills and challenges. Digital Library Perspectives, 41(3), 518–543. https://doi.org/10.1108/DLP-10-2024-0158
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського