Скачати повний текст

Досліджено, що філософія нації в історії соціальної філософії може формуватися як альтернатива класично універсалістським проектам. Визначено, що філософія нації виступає безпосередній прояв людства, його "тіла", тому розглядається як явище нелінійного глобалізму. Висвітлено, що сучасний рівень цивілізації знаходиться лише на самому початку науки про людство на основі фундаментальної "етичної інфраструктури" в процесі становлення глобального етосу. Зазначено, що філософія нації є не лише раціональним конструктом недавнього модернізму, а й наративом історико-філософського напряму. Встановлено, що саме через взаємодію націй людство почало усвідомлювати свою планетарність та продовжує дані процеси у формі глобалізації. З'ясовано, що глобалізаційні проекти лише тоді можуть зреалізуватися, коли нація буде відігравати ще й свою творчо-філософську місію.

  Скачати повний текст

Проведено філософський аналіз феномену "героїчної особистості" в творах художньої літератури ХХ ст. Е.Хемінгуея, А.Камю, Ф.Кафки, Дж.Фаулза, Х.Кортасара, М.Кундери. Викладено основні підходи до розуміння теорії героїзму в історичному аспекті. Сформульовано характеристики "героїчної особистості" ХХ ст., висвітлено їх розвиток та трансформацію. Розглянуто питання про здатність перебороти відчуження сучасної "героїчної особистості", філософію модерністської та постмодерністської особистості, історію теорії героїзму, а також категорії героїчного як естетичного поняття, трансформацію "героїчної особистості" в ХХ ст. Визначено основні концепції особистості в літературному процесі ХХ ст. Відзначено роль закладів освіти у формуванні стійких цінностей та корегуванні теорії героїзму та "героїчної особистості".

  Скачати повний текст

Tеоретично проаналізовано судовий конституційний контроль, закономірності й особливості розвитку, організації та функціонування органів конституційної юстиції європейської моделі в зарубіжних країнах. Проведено комплексний аналіз джерел судового конституційного права і процесу зарубіжних країн та України, на підставі яких здійснено наукову розробку теоретичних положень, а також практичних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства про конституційне правосуддя. Аналіз нормативних актів дозволив виробити ряд рекомендацій щодо удосконалення національної законодавчої бази конституційної юстиції відносно внутрішньої структури органів, гарантій суддів Конституційного суду їх матеріального та соціального забезпечення, розширення сфери юрисдикції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано праці, лекційні курси з історії філософії права, енциклопедії права Б. Кістяківського, М. Палієнка, Є. Спекторського, Ф. Тарановського, А. Фатєєва, К. Яроша. Вперше в історії української філософії започатковано цілісне та системне висвітлення філософії права Б. Кістяківського у філософсько-правовому дискурсі кінця XIX - початку XX ст. та у контексті історико-філософських і правознавчих праць, архівних матеріалів. Аналіз творчості філософа права з позицій дискурсу є притаманним його методологічному підходу на підставі досягнень тогочасної філософії - неокантіанської філософії культури. Обгрунтовано глибинну суть права як складного багатоаспектного явища, що синтезує державно-організаційні, соціальні, психологічні, нормативні знання. Досліджено філософсько-правову концепцію Б. Кістяківського та висвітлено актуальність його поглядів для становлення сучасної правової Української держави.

  Скачати повний текст

Відтворено та досліджено філософську систему С.Л.Франка як феномен російської та світової філософії XX ст., її роль у розбудові новоонтологічної парадигми. Досліджено положення російської філософії першої половини XX ст., їх місце серед основних тем світової філософії та започаткування нових мисленнєвих стратегій. Доведено, що філософія С.Л.Франка заснована на традиціях неоплатонізму та співіснує разом з найвпливовішими сучасними їй напрямами: філософією життя, інтуїтивізмом, феноменологією, філософією діалогу. Зазначено, що система абсолютного реалізму С.Л.Франка поєднала в собі своєрідні особливості російських пошуків життєво-релігійної правди (онтологізм, ідеї всеєдності та соборності, соціально-етичне спрямування) з прискіпливим логічно-теоретичним аналізом основних філософських проблем на основі критичного переосмислення російської та західної філософських традицій, що дає підстави повертати її до загальноєвропейського філософського дискурсу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальність, передумови формування та розвитку європейської політики України, її стратегічне значення та роль у загальнодержавній зовнішній політиці, інституційні засади та конкретні заходи її реалізації, особливості здійснення в контексті співробітництва з прикордонними європейськими державами. Доведено правомірність визначення європейської політики як одного з головних векторів зовнішньополітичної стратегії України. Висвітлено можливі переваги для України та Європи в результаті здійснення європейської політики, обгрунтовано механізми та засоби упередження та уникнення можливих ризиків. Запропоновано положення, що визначають європейський напрям як стратегічну лінію зовнішньополітичного курсу України. Проаналізовано особливості взаємодії зі стратегічними партнерами України в контексті динаміки осмислення та реалізації її національних інтересів, головні форми та методи співробітництва України з європейськими організаціями та державами. Зроблено висновок щодо системного, довготривалого й суперечливого характеру реалізації європейської політики України.

  Скачати повний текст

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні й аналізі особливостей забезпечення гендерної рівності в системі органів державної влади України та розробленні практичних рекомендацій щодо їх використання.Визначено, що система органів державної влади в Україні істотно трансформувалась в умовах історичного розвитку країни у напрямі представницької, учасницької та гендерної (паритетної) демократії, що спрямовує її діяльність на формування гуманістичної свідомості суспільства.Охарактеризовано базові індикатори гендерної рівності відповідно до світового досвіду та шляхи їх забезпечення в Україні з огляду на потреби подальшого демократичного розвитку держави і гендерної політики, зокрема, такі як подолання гендерних стереотипів, вдосконалення чинного законодавства, розвиток освіти, культури, науки, інформаційного простору.У першому розділі дисертації «Теоретичний аналіз проблем гендерної рівності в системі органів державної влади» охарактеризовано сутність системи органів державної влада, що включає законодавчі, виконавчі, судові інституції,які є взаємозалежними і наділеними повноваженнями щодо забезпечення гендерної рівності (паритетності); визначено ступінь розроблення наукової проблеми в політології та споріднених гуманітарних галузях знань – публічне управління, філософія, психологія, педагогіка та ін.; уточнено понятійне поле дослідження, яке сприяло розмежуванню понять «гендер» і «стать» тауточненню поняття «забезпечення гендерної рівності в системі органів державної влади».^UThis dissertation has the most current scientific knowledge, which lies in a theoretically grounded analysis of the features of ensuring gender equality in the system of government bodies and detailed practical recommendations regarding their use.It is indicated that the system of bodies of state power in Ukraine was completely transformed in the minds of the historical development of the region by directly representative, participatory and gender (parity) democracy, which has a direct effect on the formation humanistic evidence of marriage.The basic indicators of gender equality are characterized in line with the world's knowledge and security in Ukraine, looking at the needs of the further democratic development of the state and gender policy, including gender stereotypes, in thoroughness of orderly legislation, developments in education, culture, science, and information space.The first section of the dissertation, “Theoretical analysis of the problems of gender equality in the system of government bodies,” describes the essence of the system of government bodies, which includes legislators, bishops, and judicial institutions, which are mutually dependent and endowed with important fac tors to ensure gender equality (parity); the stage of decomposition of the scientific problem in political science and controversial humanities of knowledge is determined ­ public administration, philosophy, psychology, pedagogy, etc.; The conceptual field of investigation has been clarified, as it has created a distinction between understanding “gender” and “becoming” and clarification of the concept of “ensuring gender equality in the system of government bodies.”

У 1960–1970-ті роки відносно нечисленна трав'янка європейська чорноголова (Saxicola rubicola) розселилась у північному та східному напрямках в Україні і прилеглих регіонах. На Північному Сході України утворилась зона симпатрії із численнішою трав'янкою лучною (S. rubetra). Дисертаційна робота присвячена з'ясуванню причин розселення трав'янки європейської чорноголової та тих особливостей біології, що дають можливість двом видам входити до складу одних і тих самих угруповань. Результати дослідження вказують, що їхнє спільне існування полегшується завдяки відмінностям у строках перебігу фаз життєвих циклів, відмінним потребам щодо розмірів гніздових територій, відсутності міжвидової територіальності тощо. Чисельність трав'янки лучної в усіх досліджених типах біотопів є у кілька разів вищою. У крейдяних степах рівень чисельності обох видів зумовлюють неоднакові чинники, зміни чисельності є асинхронними та різноспрямованими. Можливості розселення трав'янки європейської чорноголової підвищуються через ймовірну різну роль молодих птахів, що походять з виводків перших та других кладок. Виявлена хвилеподібність процесу розселення пов'язана із коливаннями клімату, які сприяли збільшенню виживаності птахів під час міграції. Причинами розселення були також сприятливі для виду зміни гніздових біотопів, зокрема осушення заплав річок.^UThe European Stonechat (Saxicola rubicola) rapidly colonised vast areas in the Ukraine in the twentieth century. As a result, a zone of sympatry with far more numerous species, the Whinchat (S. rubetra), was formed in the North-eastern Ukraine in 1960s – 1980s. The key questions aroused about what are the causes for the expansion of the range of the European Stonechat and which aspects of the biology of both species facilitate their coexistence in bird communities. The results of the research indicate that it became possible owing to the almost complete separation of the main phases of the breeding cycle of the species, the dissimilar requirements in the size of the breeding territories, the absence of interspecific territoriality etc. The abundance of the Whinchat is several times higher than that of the European Stonechat in all studied habitats. The level of abundance of both species in chalk steppe clearly depends on different factors and the changes of the numbers are asynchronous and not unidirectional. The expansion capability of the European Stonechat is probably enhanced by different behavioural strategies in the young birds originated from the first-and the second clutch broods. The observed waves of expansion were caused by the climate fluctuations which favour the survival of the birds at the critical time of the southward migration. The causes of the expansion were also favourable changes in the habitat structure following flood-plain drainage.

У ході дослідження встановлено особливості ринкової детермінації професійних і духовних характеристик робітничих кадрів. Уточнено змість поняття "робітничі кадри" у порівнянні з такими категоріями, як "робітничий клас", "робітник" тощо. Виокремлено проблеми організації професійної підготовки робітничих кадрів через систему освіти. Роглянуто духовно-моральні якості сучасного робітника та їх впливу на професійну діяльність. Доведено, що в системі ринкових відносин головне навантаження за якість і ефективність виробничої діяльності покладається на професіоналізм та духовно-моральні якості особистості, формування яких є одним з головних завдань підготовки сучасних робітничих кадрів.

  Скачати повний текст

Всебічно осмислено своєрідність авторського світобачення та світорозуміння, втілених у художніх текстах письменника, що увійшли до двох томів його "Творів", виданих у 1927 - 1928 рр. На підставі здійсненого аналізу розроблено загальну концепцію творчості М.Хвильового як письменника, який перебував у полі тяжіння модерністичної філософсько-естетичної системи. Розкрито головні способи експлікації художньої парадигми модернізму в його новелах і повістях і показано, що основою реалізованого у творах модерністичного світосприйняття Хвильового є перейняте пафосом трагічності усвідомлення світу як абсурдного, дисгармонійного та жорстокого, по суті, ворожого особистості, що відчужується від нього. Альтернативна ж дійсність, яка постає у вигляді типово модерністського міфу про художника-творця, здатного словом змінити світ, завжди ілюзорна й утопічна; парадоксальним чином даний міф послідовно деконструюється самим автором. Продемонстровано, що модерністична "філософія мистецтва" письменника зумовила відповідні виражальні засоби: дріб'язкова життєподібність ігнорується, причинно-наслідкові зв'язки між елементами сюжету змінюються асоціативними, а психолого-особистісні мотивації характеру - підкресленою емоційністю, гротескністю, визивною загостреністю й умовністю. Підтверджено прогностичність творчих ідей Хвильового, що виявляється насамперед у його "передбаченні" необарочного світовідчуття, притаманного людині та суспільству кінця XX ст.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Шеллінга. Досліджено витоки її формування. Визначено місце філософсько-істричних ідей у філософії Шеллінга. Доведено генетичну єдність філософсько-історичних поглядів мислителя раннього та пізнього періодів творчості. Проведено порівняльний аналіз філософії історії Ф.В.Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І.Канта та філософіями історії Й.Г.Фіхте та Г.В.Ф.Гегеля. Виявлено основні шеллінгівські філософсько-історичні ідеї, які сприяли розвитку філософсько-історичної думки.

  Скачати повний текст

Проведено системне реформування вищої освіти та розкрито теоретичні засади розвитку вищої освіти України в XXI ст. Визначено економічні складові, напрямок і порядок проведення системних реформ. Обгрунтовано необхідність інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір. Вдосконалено аналіз використання народногосподарського потенціалу освіти, систематизацію показників економічної та соціально-економічної ефективності освіти, а також досліджено тенденції потенціалу вищої освіти України. Встановлено, що якість є невід'ємною складовою потенціалу вищої освіти, має міжнародне визнання і є підгрунтям визнаних стратегій розвитку вищої освіти як філософської так і політичної категорій. Зроблено висновок про те, що ринково-демократичні перетворення розгортають рамки свободи педагогічного мислення та дії. Проаналізовано необхідність й закономірність творчого зростання вчителя та підвищення його педагогічної майстерності.

  Скачати повний текст

Визначено філософську предметність соціально орієнтованого маркетингу в освіті, його зміст і місце у системі філософського знання у контексті процесу становлення маркетингу як системного соціального феномену постіндустріального суспільства і з метою використання освітнього маркетингу для реформування педагогічної теорії й освітньої практики, а також здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що соціально орієнтований маркетинг в освіті є найбільш адекватним механізмом забезпечення соціо- та гуманоцентричної переоієнтації освіти за умов ринкового супільства. Показано, що філософія соціально орієнтованого маркетингу в освіті має міждисциплінарний характер і є складовою філософсько-освітнього знання.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано співвідношення між історією, методологією історії, філісофією історії на підставі дослідження творів М.С. Грушевського, яке полягає в ототожненні предмета та завдань філософії та генетичної соціології. Висвітлено онтологічну, гносеологічну, методологічну й аксіологічну проблематику філісофії історії науковця. Доведено, що у концепції філософії історії використано елемент герменевтичного підходу, суть якого полягає у спробі зрозуміти психологію та мотиви дій історичних осіб через аналіз соціокультурних фактів. Визначено світоглядно-методологічну аксіоматику, грунтуючись на якій вчений розробив концепцію філософії історії. Встановлено, що філософсько-історичні погляди М. Грушевського вплинули на політичну діяльність вченого, який відстоював позиції федералізму й автономії - шляхи побудови української держави.

  Скачати повний текст

Доведено онтичний та онтологічний пріоритет людського буття перед усім іншим сущим, на конкретному кіноматеріалі засвідчено примат екзистенції перед есенцією. Описано основоположні екзистенціали людського існування - тривогу, нудьгу, страх, смерть. В процесі аналізу окремих фільмів з'ясовано, що успішний розвиток інтелекту у людини не супроводжується таким самим прогресом у моральній царині. Проблема співвідношення розуму та віри, поставлена в епіцентр мистецької рефлексії, дозволила встановити внутрішні суперечності всередині екзистенціалізму. Простежено тлумачення проблеми людського співіснування й екзистенціальної комунікації у філософії, з'ясовано чинники переформування суспільством буття індивіда. Наголошено на зв'язку свободи з відповідальністю та екзистенційним вибором у філософії та кіномистецтві. Обгрунтовано логіку звернення екзистенціалізму до проблеми історичного процесу та встановлено, що у перемозі демократичних інституцій екзистенціоналістська філософія вбачає загрозу нівелювання особистості.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне філософсько-антропологічне дослідження ритуалів на матеріалі української культури. Уперше проведено класифікацію основних ритуалів української культури на філософських засадах, виділені філософсько-антропологічні принципи та методики таких класифікацій (психоаналіз, міфопоетика, генетичний аналіз, феноменологія). З'ясовані природні та культурні компоненти ритуалів з точки зору «учнівства через традицію». На основі моделі паралаксу надано пояснення суперечливої сутності ритуалу, сумісності традиції і глобального ринку. Показано значення міжкультурного діалогу та включення традиційного обрядового комплексу у загальні ментальні установки українців. Знайшло подальший розвиток виявлення основних символів в українській культурній картині світу, їх реалізація в ритуалах (світове дерево, земля-мати, зерно, храм, шинок, виховання). Розкрито значення традиції для сучасної української культури. Надано філософського узагальнення соціокультурному рівню «добре знайоме суспільство». На основі концепції Б. Латура доведено, що нова антропологія постмодерну визначає ритуал як актуальну дійсну цілісність. Продемонстровано, що українська традиційна культура зберігає здатність до модернізації та адаптації. Ключові слова: герменевтика, ментальність, міжкультурний діалог, національна культура, перформативний поворот, постмодернізм, ритуал, соціокультурне конструювання, суб'єкт, суспільна міфологія, традиція, філософія культури, філософська антропологія.^UThe thesis is devoted to the complex of philosophical research of rituals on the material of Ukrainian culture. The aim is to investigate the ritual in contemporary Ukrainian society, the influence on myths and rituals of mass culture and its mechanisms, philosophical and anthropological characteristics and changes of ritual in the symbolic space of Ukrainian postmodern culture.For the first time: - the classification of the basic rituals of Ukrainian culture has been carried out, the philosophical and anthropological principles of such possible classifications have been clarified (psychoanalysis, psychoanalytic anthropology, mythopoetics, genetic analysis, initiation and phenomenological theory of ritual); - the natural and cultural components of the rituals of Ukrainian culture from the point of view of «apprenticeship through tradition» (F. Vaal) have been clarified; - the concept of «parallax» has been applied to explain the compatibility of traditional cultures and the global market, mass culture; - the significance of intercultural dialogue for the modern Ukrainian culture of the beginning of the XXI century and the inclusion of traditional ceremonial complex in general mental installations of Ukrainians has been clarified. Clarified: - the concept of ritual and rite; - cultural-anthropological and philosophical-anthropological methods of rituals research in the context of «performative turn». Further development was found: - identification of the main semantic images and symbols in the Ukrainian cultural world picture, their basic realization in rituals and holidays (the center of the world, the world tree, the earth-mother, the grain-life, the temple, the tavern-tavern, the feast as meeting with the ancestors, education as involvement in a family, etc.); - disclosure of the importance of cultural heredity, traditions for the current state of Ukrainian culture, the place of ritual culture in it; - a philosophical generalization of the socio-cultural level of «well-known society», which for a long time was represented in the Ukrainian culture by an expanded family, a sociable community, and thus the Ukrainian traditional culture maintains a high adaptive potential, a capacity for modernization.In developing the typology of rites of Ukrainian culture, the following groups of rituals will play the most important role: - rituals of agrarian direction; - family rituals; - rituals of transition and ancestors (birth, death, wedding); - rituals of the center of the world and temple space; - rituals of upbringing and life trials (initiations). Tradition as a cultural heritage can effectively support itself when simultaneously perform the function of communication and divergence. Tradition is supported as abstract principles and technologies, as well as personification, while traditionally reproduced by heroism, when certain definite principles of tradition are embodied in personalities, national heroes. Stereotypes contribute to the reproduction of traditions derived from certain national cultures, and stereotypes can function as nationally marketed in a globalized world. The concept of «parallax» can explain the compatibility of traditional cultures and the global market, mass culture. The dialectical process of the development of tradition includes the disappearance or transformation of cultural-specific (ethnic) stereotypes, as well as the spread of new myths in local traditions. A number of the ideas presented in the dissertation can contribute to further advancement in the explication of fundamental philosophical concepts (tradition, archetype, power, ideology, mass culture, myth, globalism).Key words: hermeneutics, intercultural dialogue, mentality, national culture, performative turn, philosophical anthropology, philosophy of culture, postmodernism, ritual, social mythology, sociocultural design, subject, tradition.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному дослідженню питання щодо міжнародно-правового регулювання статусу правозахисників. У Розділі 1 надано характеристику міжнародно-правових актів на універсальному і регіональному рівнях щодо регламентації окремих аспектів становища правозахисника. На основі проведеного аналізу міжнародних актів встановлено, що в питанні ідентифікації та визначення особи як правозахисника важливе значення має не рід занять, статус чи навички, а саме правозахисний характер діяльності. Зазначено, що Декларація 1998 р. не створює нових прав, а лише підкреслює важливість роботи правозахисників і формулює, як ці права застосовуються до їхньої роботи. Підсумовано, що в міжнародно-правових актах універсального характеру суттєва увага зосереджена на питаннях захисту правозахисників. Окрема увага приділяється питанню захисту жінок-правозахисниць, захисників екологічних прав людини, правозахисників, які борються з корупцією та працюють у сфері захисту прав мігрантів, шукачів притулку та біженців.На міжнародному регіональному рівні охарактеризовано акти щодо становища правозахисників, прийняті в межах ЄС, РЄ, ОБСЄ, АС, ОАД тощо. Встановлено, що регіональні міжнародні акти базуються на положеннях Декларації про правозахисників 1998 р., оперують поняттям «правозахисники», наданим у Декларації та направлені, передусім, на забезпечення їхньої безпеки.У Розділі 2 розкрито питання щодо забезпечення права на свободу зібрання та об’єднань, свободи вираження поглядів і права на захист у контексті діяльності правозахисників. Приділено увагу праву на захист правозахисників, зокрема жінок-правозахисниць. Охарактеризовано порушення та обмеження означених прав і свобод, наведено практику контрольних органів ООН з цього питання. Акцентовано, що порушення прав людини правозахисників, як правило, є частиною системи, мета якої – залякати правозахисників і покласти край їхнім критичним виступам, послабити їхні організаційні структури і не допустити залучення інших людей до роботи із захисту прав людини. У третьому розділі приділено увагу універсальним, регіональним міжнародним інституціям загального і спеціального характеру, до компетенції яких віднесено питання захисту правозахисників. Підкреслено роль установчих органів ООН (Генеральної Асамблеї, Економічної і Соціальної Рада), які докладають зусиль щодо розробки, удосконалення універсального правового підґрунтя в галузі регламентації і захисту прав людини означеної категорії осіб. Зазначено, що створені ними допоміжні інституції посилюють напрямки співпраці. Серед органів регіонального характеру приділено увагу правозахисним інституціям РЄ, зокрема підкреслено значення ЄСПЛ, наведено практику Суду що стосується справ правозахисників; підкреслено роль Процедури розслідування передбачуваних репресій щодо правозахисників внаслідок їхньої взаємодії з Радою Європи; охарактеризовано діяльність Верховного комісара з прав людини Ради Європи. У межах ОБСЄ означено внесок Бюро з демократичних інститутів і прав людини, Координаційного пункту для правозахисників та національних інститутів з прав людини. На рівні ЄС зосереджено увагу на ролі його інституцій, зокрема: Європейської Комісії, Парламенту ЄС, які забезпечують фінансову, правову складову підтримки правозахисників та виробленню комплексної політики ЄС щодо правозахисників і активно сприяють її формуванню. Означено можливість правозахисників звернутися за захистом до Суду ЄС; ЄСПЛ, зважаючи на ту обставину, що країни-члени ЄС є учасницями Європейської конвенції про права людини 1950 р. (зобов’язання Союзу щодо приєднання до Конвенції 1950 р. закріплено Лісабонським договором 2007 р. (ст. 6)).Зазначено, що у розпорядженні будь-якої особи, в тому числі і правозахисників, є право звернутися також до органів, посадових осіб, уповноважених на розгляд відповідних питань у межах своєї компетенції: Агентство фундаментальних прав ЄС, Омбудсмен, Європейська рада із захисту даних та ін. Охарактеризовано «спеціалізовані» структури, створені в межах Союзу, серед яких: Механізм ЄС для правозахисників (ProtectDefenders.eu), Платформа моніторингу, Платформа ЄС з тимчасового переселення (EUTRP) тощо. Серед регіональних правозахисних механізмів також приділено увагу діяльності в галузі захисту правозахисників у межах Міжамериканської комісії з прав людини, Міжамериканського суду з прав людини, Спеціального доповідача Міжамериканської комісії з питання про правозахисників, Спеціального доповідача з питань свободи вираження думок, Африканської комісії з прав людини і народів та ін. Акцентовано увагу на діяльності міжнародних неурядових правозахисних організацій (мереж), уповноважених на захист правозахисників, серед яких: Міжнародна федерація прав людини (FIDH), Всесвітня організація проти катувань (OMCT) та започаткована ними Програма «Обсерваторія із захисту правозахисників», Amnesty International та ін. Зроблено відповідні висновки і рекомендації.^UThis thesis is a comprehensive study of the issue of international legal regulation of the status of human rights defenders. Chapter 1 describes the international legal acts at the universal and regional levels regulating certain aspects of the status of human rights defenders. Based on their analysis, it was established that in the issue of identifying a person as a human rights defender, it is not their occupation, status or skills, but the human rights nature of the activity that matters. It is noted that the 1998 Declaration on Human Rights Defenders does not create new rights, but rather emphasises the importance of the work of human rights defenders and sets out how these rights are applied. It is summarised that international legal acts of a universal nature focus considerable attention on the protection of human rights defenders. Particular attention is paid to the protection of women human rights defenders, defenders of environmental human rights, those, who are fighting corruption and working in the field of protection of the rights of migrants, asylum seekers and refugees.At the international regional level, the acts on the situation of human rights defenders adopted within the EU, the CoE, the OSCE, the AU, the OAS etc. It is established that the regional international instruments are based on the provisions of the 1998 Declaration, use the concept of "human rights defenders" as defined in the Declaration and are aimed primarily at ensuring their safety.Chapter 2 deals with the issues of ensuring the right to freedom of assembly and association, freedom of expression and the right to defence in the context of the activities of human rights defenders. Attention is paid to the right to protection of human rights defenders, including women human rights defenders. Violations and restrictions of these rights and freedoms are described, and the practice of UN supervisory bodies on this issue is presented. It is emphasised that violations of the rights of human rights defenders are usually part of a system aimed at their intimidation, putting an end to critical statements, weakening their organisational structures and preventing others from engaging in human rights activities. Chapter 3 focuses on the universal and regional institutions of a general and special nature, which are competent to protect human rights defenders. It emphasises the role of the UN statutory bodies (the GA, the ECOSOC), which are making efforts to develop and improve the universal legal framework for the regulation and protection of human rights of this category of persons. At the same time, the auxiliary institutions created by them strengthen the directions of cooperation. Among the regional bodies, attention is paid to the human rights institutions of the CoE, in particular, the importance of the ECtHR is emphasised, its practice in cases of human rights defenders is presented; the procedure for investigating alleged reprisals against human rights defenders as a result of their interaction with the CoE, the High Commissioner for Human Rights of the CoE is described. Within the OSCE, the role of ODIHR, the Focal Point for Human Rights Defenders and national human rights institutions is outlined.At the EU level, attention is focused on the role of institutions, in particular: The European Commission, the EU Parliament, which provide financial and legal support to human rights defenders and develop a comprehensive EU policy on human rights defenders and actively contribute to its formation. The possibility for human rights defenders to seek protection from the CJEU and the ECtHR is outlined, given that EU member states are parties to the 1950 ECHR, and the Union's obligation to accede it is enshrined in the 2007 Lisbon Treaty (Article 6).It is noted that any person, including human rights defenders, has the right to apply also to the bodies and officials authorised to consider relevant issues within their competence (the EU Agency for Fundamental Rights, the Ombudsman, the European Data Protection Board etc.) The article also notes the contribution of the Union to the creation of "specialised" structures, including: The EU Mechanism for Human Rights Defenders, the Monitoring Platform, the EU Temporary Relocation Platform etc. Among the regional human rights mechanisms, attention is also paid to activities in the field of protection of human rights defenders within the frameworks of: The IACHR, the IACtHR, Rapporteurship on Human Rights Defenders of the IACHR, the Special Rapporteur for Freedom of Expression, the ACHPR etc. Attention is focused on the activities of international non-governmental and national human rights organisations (networks) that are empowered to protect human rights defenders, including FIDH, OMCT and the Observatory for the Protection of Human Rights Defenders launched by them; Amnesty International, Front Line Defenders etc. Relevant conclusions and recommendations are made.

Проаналізовано "онтологічну диференцію" Гайдеггера як апофатико-теологічний мотив мислення та з'ясовано, що сучасні спроби "подолання" метафізичного протистояння "першого сущого" наявному є або власним етапом метафізики (у завданні "демаркації" позитивізму), або прихованим наслідуванням гайдеггерівського онтологічного зразка (у понятті "розрізняння" постмодернізму). Виявлено, що в історії філософії мотивуючим актуалізацію і подальший характер інтерпретації феномена мови є саме спосіб розрізнення буття та сущого: він обгрунтовує прирівнювання мови до засобу у метафізиці та подійне ототожнення мови й буття у Гайдеггера. Виявлено суперечливу єдність основних (часово-місцевих) концептів філософування Гайдеггера "ось" (Da) і "подія" (Ereigis) та спростовано відоме протиставлення двох його варіантів, "раннього" і "пізнього". Через зіставлення чинності у понятті "четвериці" (Geviert) Гайдеггера та у візуальному аналізі сущого Арістотеля з'ясовано радикальний поворот Гайдеггера у розумінні причиновості. Доведено, що поширена у філософіях "лінгвістичного повороту" тематизація мови, яка відбувається поза опитуванням місця та часу, є не онтологічною, а декларованою спекулятивно. Здійснено інтегруючий аналіз стосовно вчення Гайдеггера про мову шляхом осмислення зв'язку мови та відповідно до суб'єкта, людини як animal rationale, буття, часу, речей, місця, внаслідок чого виведено низку онтологічних положень про підстави тотожності мови та буття, специфіку вказівного визначення сущого словом, вторинність проти слова людського воління, чуттєвості та розсудливості, необхідність перетворення мотивуючої мислення "онтологічної диференції" Гайдеггера про розрізнення буття та слова.

  Скачати повний текст