Дисертаційна робота присвячена темі дослідження впливу національнихчинників на європейський інтеграційний процес країн Вишеградської групи.Комплексно досліджено вплив групи національних політичних чинниківєвроінтеграції на інтеграційні процеси Польщі, Угорщини, Чехії таСловаччини.Європейська інтеграція є одним з визначальних процесів дляміжнародних відносин другої половини XX ст. Змістовно євроінтеграціяозначується як регіоналізація на тлі загальносвітових процесів глобалізації. Вєвропейському інтеграційному процесі виділяються два вектори руху –розширення та поглиблення. Перша тенденція виразно спрямована із заходуна схід. Основними мотивами цього руху є насамперед економічні та політичнімотиви. У ньому зацікавлені обидві сторони – країни, які вже є членами ЄС, ікраїни, які мають намір стати членами Спільноти. Метою перших єзбільшення своєї політичної значущості, розширення ринку збуту тазбільшення інвестицій, підвищення безпеки та стабільності, зміцненнядемократії та прав людини. Для країн, що приєднуються, ЄС є своєріднимцивілізаційним еталоном власного розвитку. Друга тенденція – поглибленняєвроінтеграції – є процесом, який у нинішній час щораз більше актуалізується.Метою роботи є науково-теоретичне обґрунтування впливунаціональних чинників на європейські інтеграційні процеси на прикладі країнВишеградської групи. При цьому особлива увага зосереджується напроблемах поєднання національних інтересів, національного суверенітету інаціональної ідентичності з інтеграцією в Європейському Союзі та іншихрегіональних проєктах.Наукова новизна отриманих результатів визначена метою та завданнямидослідження, засобами їхнього розв’язання і полягає в наступному:вперше:– досліджено комплексний вплив національних чинників наміжнародний інтеграційний політичний процес.– обґрунтовано доцентрову роль внутрішнього суверенітету державВишеградської групи в інтеграційному процесі;– визначено роль національних чинників у формуванні міждержавноїполітики країн Вишеградської групи;удосконалено:– теоретичне обґрунтування категоріального апарату дослідження;зокрема, окреслено роль і місце національних факторів у підходах до вивченняінтеграційного процесу ЄС;– систематизовано базис формування основних напрямів міжнародноїполітики країн Вишеградської групи на регіональному та субрегіональномурівнях;набули подальшого розвитку:– теоретичні моделі європейського інтеграційного процесу, щовраховують досліджений вплив національних факторів на нього;– розуміння національних базисів євроінтеграційної політики;– доповнилась наукова аргументація щодо мінливості національнихчинників в інтеграційному процесі.^UThe dissertation is devoted to the research of the national factors’ impact onthe European integration process of the Visegrad Group countries. The impact ofnational political factors on European integration processes of Poland, Hungary,Czech Republic and Slovakia is comprehensively investigated.In the second half of the 20th century, the European integration has becomeone of defining processes for international relations. Meaningfully, Europeanintegration is defined as regionalization on the background of worldwideglobalization processes. There’s two main vectors distinguished in the Europeanintegration process - expansion and deepening. The first trend is clearly directedfrom West to East. This movement’s main motives are primarily economical andpolitical. Both countries that are already members of the EU and countries that intendto become members of the Community are interested in it. The goal of the former isto increase its political influence, expand the sales market and investments,strengthen its security, stability, democracy and human rights. For the joiningcountries, the EU serves as civilizational standard for their development. The secondtrend - the deepening of European integration - is a process that’s becoming moreand more relevant nowadays.The Visegrad Group countries are characterized as those where EUenlargement has been completed, but the processes of deepening the integration aretopical and complex. This is primarily due to the fact that those are the post-socialistcountries, each of them has gone through its own complex path of national stateformation. While the economic interests of the Visegrad Group countries are8completely coincide with general European aspirations, political factors are barelyan incentive for unification with Western Europe.European integration has its own laws that cannot be bypassed, and it isimpossible to join the European Union without fulfilling formalized requirements.However, the mechanism of European integration deepening inevitably facescontradictions that constantly inhibit further development of the project in itsmodern format. First, it’s balancing between national interests and supranationalproblems, that constantly accompanies all EU processes. Majority of the importantpan-European issues are resolved consensually by all members, which, along withthe active expansion of the European Union, creates obstacles for further deepintegration. Secondly, the constant expansion of the project creates conditions forinformal political unions among EU members, the basis of which is lobbying ofcommon national interests in the EU.The scientific novelty of the obtained results is determined by the purpose andtasks of the research, the means of their solution and consists in the following:for the first time:– researched the complex influence of national factors on political process ofthe international integration;– researched the central role of the Visegrad Group countries’ internalsovereignty in the integration process;– researched the role of national factors in the formation of the VisegradGroup countries’ international policy;11improved:– outlined the theoretical justification of the categorical research apparatus; inparticular, the national factors’ role and place in EU integration process studyapproaches;– researched the basis for the formation of Visegrad Group’s internationalpolicy main directions on regional and subregional levels;acquired further development:– theoretical models of the European integration process, taking into accountthe researched influence of national factors;– understanding of national bases of European integration policy;– supplemented the scientific argumentation regarding the variability ofnational factors in the integration process.

Здійснено загальнотеоретичне дослідження проблем європейської правової інтеграції, вивчено її найбільш досконалі форми - правової системи Ради Європи та Європейського Союзу. Розглянуто питання формування концепції становлення та функціонування європейських міждержавних правових систем. Виявлено юридичні ознаки, сформульовано поняття правової системи суспільства, проаналізовано її структуру та структурну організацію. З використанням методологічних можливостей виокремлено новий тип - міждержавної правової системи, зроблено висновок щодо їх визначального місця у якісно новій світовій інфраструктурі. Відзначено, що утворенню європейських міждержавних правових систем Ради Європи та Євросоюзу, сприяли процеси глобалізації та регіоналізації. Висвітлено структурні особливості даних правових систем. Розкрито суть поняття "європейська правова інтеграція" та "правовий механізм взаємодії міждержавних і національних правових систем". З'ясовано особливості правових механізмів взаємодії Ради Європи, Євросоюзу з державами-учасницями, зокрема України. У цьому контексті проаналізовано ідентифікаційні та основні юридичні ознаки сучасної правової системи України, виявлено особливості інституційної, функційної та нормативної структурних її частин. Визначено заходи щодо її реформування та інтеграції з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу.

  Скачати повний текст

Систематизовано методологічні підходи до вивчення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції України. З'ясовано її геополітичне й історичне підгрунтя. Розкрито політичні та правові засади європейського та євроатлантичного вибору України. З'ясовано суть проблем співробітництва України з Європейським Союзом, зокрема, характер процесу адаптації українського законодавства до права ЄС. Виявлено та систематизовано основні підходи до проблеми співпраці з Організацією Північноатлантичного Договору. Проаналізовано систему роботи центральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади України у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. Узагальнено досвід української системи освіти як особливого провідника політики європейської та євроатлантичної інтеграції. Досліджено місце та роль українських регіонів, регіональних органів виконавчої влади, регіонального та місцевого самоврядування в реалізації європейського покликання держави. Проаналізовано програмні засади та діяльність українських політичних партій щодо державного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Визначено вплив недержавних громадських організацій на стан європейської та євроатлантичної інтеграції України.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження європейської інтеграції країн Балтії у 1991 - 2004 рр. Вивчено економічні, соціальні та політичні передумови вступу Латвії, Литви й Естонії до Європейського Союзу (ЄС). Розглянуто діяльність цих республік в організаціях регіонального та міжнародного співробітництва (Балтійській Асамблеї, Раді держав Балтійського моря, Північній Раді, Організації з Безпеки та Співробітництва у Європі, Раді Європи), яка стала важливою передумовою євроінтеграції. Виявлено, що під час прийому країн Балтії до ЄС керівництво цієї організації керувалося політичними мотивами. Ці мотиви відігравали важливу роль для держав Балтії, але разом з тим, для них важливою була економічна зацікавленість у Євросоюзі. Висвітлено процес адаптації законодавчої бази держав Балтії до правового доробку ЄС та розроблено періодизацію історії європейської інтеграції трьох прибалтійських республік. Доведено, що виконання всіх критеріїв членства у ЄС виявилося складним завданням. Проаналізовано основні результати набуття повноправного членства країнами Балтії у ЄС та ставлення до нього мешканців. Європейська інтеграція для зазначених країн стала важливим стимулом для розвитку, позитивно вплинула на розвиток інфраструктури. Ставлення мешканців до цього процесу було переважно схвальним. Розширення ЄС за рахунок прийому Латвії, Литви й Естонії мало безпосередній вплив на Росію, на Калінінградську область. Досвід, набутий Латвією, Литвою й Естонією, може бути корисним для України, яка має за мету повноправне членство у ЄС.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження умов та проблем реалізації стратегії України щодо європейської інтеграції у контексті її відносин з Росією. Проаналізовано сучасні концепції розширення та поглиблення інтеграційних зв'язків на європейському континенті у період системних перетворень у постбіполярний період. Розглянуто підходи Євросоюзу щодо визначення місця України в його східноєвропейській політиці, охарактеризовано стан і перспективи партнерства ЄС з РФ. Проаналізовано діяльність України щодо втілення стратегії європейської інтеграції та приєднання до простору об'єднаної Європи у процесі імплементації Угоди про партнерство та співробітництво ЄС з Україною, визначено умови успіху та причини невдач у досягенні її стратегічних цілей. Обгрунтовано необхідність коригування стратегічного курсу Києва за умов своєрідної стратегічної паузи поступу ЄС після останніх його розширень, показано доцільність розробки засад більш широкого маневру України як потужної складової європейського континенту. У контексті формування нової системи відносин проаналізовано еволюцію парадигми взаємозв'язку Києва з Москвою, визначено складові успіху інтеграційної стратегії України у вимірах загальноєвропейського простору. Досліджено чинники концепції Великої Європи, які визначаються не лише просторово-географічними межами, але й економічно-ресурсними та соціокультурними складовими.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та розроблено методичні засади входження українського промислового сектору до системи світових господарських відносин, розкрито вплив на його розвиток інтеграції до європейського економічного простору. Запропоновано концептуальні підходи щодо аналізу впливу євроінтеграційних процесів на розвиток промисловості України. На основі дослідження розвитку експортної складової промисловості України зроблено оцінку експортного потенціалу української обробної промисловості, запропоновано механізми виходу промислової продукції на світовий ринок та побудови ефективної співпраці з іноземними підприємствами, а також проаналізовано вплив євроінтеграції та європейських інтеграційних процесів на розвиток вітчизняного промислового сектору.

  Скачати повний текст

Робота присвячена вивченню інтерпретацій європейської камерно-вокальної музики у контексті кроскультурної взаємодії китайського виконавства з мистецькими традиціями Заходу. Актуальність теми дисертації обумовлена маловивченістю творчості відомих сучасних китайських співаків ¬ представників одночасно декількох виконавських шкіл та традицій (китайських, європейських, американських), а також європейської складової їх репертуару як важливого чинника академізації китайського камерно-вокального мистецтва.Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше: представлене камерно-вокальне виконавство сучасного Китаю як цілісне явище, яке ґрунтується на взаємодії національних та іншокультурних чинників; систематизовані дані щодо творчості сучасних китайських співаків, які представляють різні напрямки у сфері китайської камерно-вокальної творчості; здійснено аналіз китайських інтерпретацій європейської камерно-вокальної музики широкого історико-стильового діапазону (від доби Ренесансу до опусів ХХ століття ); введена до українського музикознавчого обігу аналітика низки камерно-вокальних творів (романси Дж. Верді, С. Барбера та Д. Лігеті). Дістали подальшого розвитку: алгоритм інтерпретаційного аналізу камерно-вокальної музики (здійснено його структурування та доповнення); наукові концепції, пов’язані з вивченням проблематики інтерпретації вокальної музики (В. Москаленка, О. Катрич, Л. Шаповалової, І. Сухленко).Обрана методологія дослідження, що спирається на поєднання історичного, стильового та жанрового методу, інтерпретологічного підходу та компаративного аналізу, дозволила прослідкувати особливості розвитку камерно-вокального виконавства Китаю; визначити характеристики виконавського стилю китайських співаків; дослідити особливості камерно-вокального репертуару китайських виконавців та виявити відмінності в інтерпретаціях китайських та європейських музикантів.Обґрунтовано вплив кроскультурної комунікації «Схід–Захід» на сферу камерно-вокального виконавства в Китаї. Визначено, що відмінні виконавські стратегії та кар’єрний успіх обумовлені насамперед унікальним індивідуальним досвідом співаків, творчість яких знаходиться в зоні міжкультурної взаємодії. Розглянуто камерно-вокальний твір як основу інтерпретаторської діяльності співака, що транслює не тільки жанрово-стильві характеристики, а й загальні європейські традиції камерного співу, які неодмінно впливають на творчість виконавця будь-якої національно-співацької традиції. Зазначено, що ступінь стильової відповідності виконання напряму залежить від обізнаності музиканта у традиціях камерного співу європейського типу, наявності відповідних професійних і мовних навичок, міжнародного навчального та виконавського досвіду. Охарактеризовано проблеми, які постають при виконанні європейської академічної музики китайськими співаками, серед яких: постановка голосних звуків, дикція, гучність, знання іноземних мов тощо.Виявлено поступовість процесу зростання рівня камерно-вокальної культури Китаю на сучасному етапі як наслідок асиміляції традицій європейського вокального мистецтва у східному культурному середовищі. Чинники кроскультурної взаємодії позначено у процесах, пов’язаних з: діяльністю китайських консерваторій та академій як головних осередків адаптації західної манери співу; заснуванням та проведенням регулярних спеціалізованих конкурсів й фестивалів; розбудовою концертних майданчиків в Китаї; поглибленням закордонного навчального та виконавського досвіду талановитих китайських співаків. Такі події справляють позитивний ефект на поширення європейського камерно-вокального репертуару та засвідчують зростаючий інтерес серед населення до відмінних культурних традицій. Водночас вказано на недостатність фінансування з боку держави такого роду подій та повільну трансформацію смаків широкого загалу.Зазначено, що історія камерного співу в Китаї має давнє коріння, хоча камерно-вокальні твори європейського зразка з’явилися в китайському мистецтві тільки у минулому столітті. Камерно-вокальний стиль співу існував в китайській культурі «поміж» інших більш масштабних стилів, жанрів та форм, при чому феномени камерно-вокального музикування європейського і традиційного китайського зразків виявились дуже подібними у сенсі гармонічного поєднання поезії та музики і цільового призначення – для виконання у невеликому відокремленому приміщенні. Жанрово-стильова панорама європейського репертуару китайських співаків демонструє їх вподобання та тяжіння до певних зразків: ренесансних та барокових пісень, народних пісень (оригінальних або стилізованих) та романсів із супроводом фортепіано або невеликого інструментального ансамблю, до яких відносяться солоспіви, lied, канцони та інші жанрові форми від романтичної доби до сьогодення. Визначено, що найбільш популярними у китайських виконавців є камерно-вокальні твори композиторів-романтиків, твори яких характеризуються чіткими композиційними структурами та ясними стилістичними параметрами (Ф. Шуберт, Ф. Мендельсон, Й. Брамс).^UThe dissertation is devoted to the study of interpretations of European chamber vocal music in the context of cross-cultural interaction of Chinese performance with the artistic traditions of the West. The relevance of the dissertation’s topic is due to the lack of study of the work of famous modern Chinese singers, that represent several performing schools and traditions (Chinese, European, American), as well as the European component of their repertoire as an important factor in the academization of Chinese chamber vocal art.The scientific novelty of the thesis lies in the fact that it is for the first time: presented the chamber-vocal performance of modern China as a holistic phenomenon based on the interaction of national and foreign cultural factors; systematized data o’ver the creativity of modern Chinese singers, that represent various directions in the field of Chinese chamber and vocal creativity; analysed Chinese interpretations of European chamber and vocal music of a wide historical and stylistic range (from the Renaissance to the opuses of the 20th century); was introduced to the Ukrainian musicology analysis of a number of chamber vocal pieces (romances by G. Verdi, S. Barber and D. Ligeti). Also were further developed: an algorithm for the interpretive analysis of chamber and vocal music (its was structured and added); scientific concepts related to the study of the problems of interpretation of vocal music (V. Moskalenko, O. Katrych, L. Shapovalova, I. Suhlenko).The selected research methodology, which is based on a combination of historical, stylistic and genre methods, an interpretive approach and comparative analysis, made it possible to follow the peculiarities of the development of chamber and vocal performance in China; determine the characteristics of the performance style of Chinese singers; to investigate the peculiarities of the chamber and vocal repertoire of Chinese performers and to identify differences in the interpretations of Chinese and European musicians.It is substantiated the influence of cross-cultural communication "East-West" on the field of chamber and vocal performance in China. It was determined that excellent performance strategies and career success are due primarily to the unique individual experience of singers whose creativity lays in the zone of intercultural interaction. A chamber vocal pieces is considered as the basis of the singer's interpretive activity, which conveys not only genre-stylistic characteristics, but also general European traditions of chamber singing, which inevitably influence on the performer practice of any national singing tradition. It is noted that the degree of stylistic conformity of the performance depends on the musician's comprehension of the traditions of European-style chamber singing, the availability of appropriate professional and language skills, international educational and performance experience. There are characterized the problems that arise in the performance of European academic music by Chinese singers such as production of vowel sounds, diction, loudness, knowledge of foreign languages, etc.It is revealed that the process of the growth of the level of chamber-vocal culture of China at the modern stage has gradual character. It is understood as a result of the assimilation of the traditions of European vocal art in the eastern cultural environment. There are indicated different factors of cross-cultural interaction in the processes such as activity of Chinese conservatories and academies (that are considered as main centers of adaptation of the Western manner of singing); establishment and holding of regular specialized competitions and festivals; development of concert platforms in China; deepening the overseas educational and performance experience of talented Chinese singers. Such events have a positive effect on the spread of the European chamber vocal repertoire and show the growing interest Chinese people to the different cultural traditions. At the same time, it is pointed out the insufficient official financing of such events and the slow transformation of the tastes of the public.It is noted that the history of chamber singing in China has ancient roots, although European-style chamber vocal pieces appeared in Chinese art only in the last century. The chamber-vocal style of singing existed in Chinese culture among other larger styles, genres and forms. The phenomena of chamber vocal music are very similar in European and Chinese art. It is considered as harmonious combination of poetry and music, being performed in a small separate room.

Tеоретично проаналізовано судовий конституційний контроль, закономірності й особливості розвитку, організації та функціонування органів конституційної юстиції європейської моделі в зарубіжних країнах. Проведено комплексний аналіз джерел судового конституційного права і процесу зарубіжних країн та України, на підставі яких здійснено наукову розробку теоретичних положень, а також практичних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства про конституційне правосуддя. Аналіз нормативних актів дозволив виробити ряд рекомендацій щодо удосконалення національної законодавчої бази конституційної юстиції відносно внутрішньої структури органів, гарантій суддів Конституційного суду їх матеріального та соціального забезпечення, розширення сфери юрисдикції.

  Скачати повний текст

Досліджено політику Австрійської республіки щодо європейських інтеграційних структур. Проаналізовано комплекс внутрішніх чинників і механізмів формування та реалізації європейської політики Австрії. Визначено етапи її формування відносно Європейського Союзу до 1995 р., охарактеризовано їх передумови й особливості. З'ясовано причини, що сприяли відходу Австрії від концепції глобально орієнтованого активного нейтралітету й ухваленню рішення про повноцінну інтеграцію до ЄС. Проаналізовано характер впливу процесу інтеграції та членства Австрії у ЄС на її європейську політику, зокрема, позицію щодо територіального розширення та поглиблення європейської інтеграції, реформування ЄС. На підставі одержаних результатів дослідження розроблено рекомендації щодо формування ефективної євроінтеграційної стратегії країни, а також механізмів реалізації її національних інтересів у межах ЄС та у регіоні Центральної та Східної Європи.

  Скачати повний текст

Досліджено європейську політику Великої Британії у 1863 - 1878 рр. як цілісного напрямку зовнішньої політики держави. Охарактеризовано систему управління, визначено принципи, засоби реалізації та регіональну специфіку зовнішньополітичного курсу Великої Британії в Європі у даний історичний період. Визначено комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливали на реалізацію європейської політики Великої Британії. Досліджено взаємозв'язок між європейською та колоніальною політикою держави, визначено роль колоніального фактору у британському зовнішньополітичному курсі. Проаналізовано зміни, яких зазнала європейська політика Великої Британії у 1863 - 1878 рр, встановлено причини їх виникнення. Розкрито роль британського зовнішньополітичного курсу у вирішенні польського питання 1863 р., досліджено його вплив на формування європейських міжнародних відносин. Розглянуто напрямки подальшого розвитку зовнішньої політики Великої Британії після вирішення польського конфлікту. Проаналізовано політику держави у Західній Європі, реалізовану у період об'єднання Німеччини у 1863 - 1871 рр. Досліджено політику Великої Британії на Балканах, а також щодо вирішення Східного питання у 1863 - 1878 рр. Зроблено висновок, що у 1864 -1878 рр. Велика Британія здійснювала в Європі "політику невтручання". Визначено хронологічні межі "політики невтручання" та "блискучої ізоляції", проведено їх порівняльне дослідження та визначено взаємозв'язок між ними. Доведено пріоритетне значення колоніального та бельгійського факторів у формуванні зовнішньої політики Великої Британії у 1863 - 1878 рр.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу європейської політики урядів Г. Коля (1982 - 1998 рр.) та Г. Шрьодера (1998 - 2002 рр.) досліджено еволюцію підходів правлячих кіл ФРН до європейської інтеграції. Визначено вплив європейської політики ФРН на досягнення державної єдності німецького народу в процесі подолання воєнно-політичного розколу континенту. Проаналізовано процес "нормалізації" німецької зовнішньої політики й адаптації німецько-французьких відносин до нового положення об'єднаної Німеччини в Європі. Розглянуто особливості формування основних напрямків німецької інтеграційної політики та з'ясовано причину невідповідностей в європейській політиці ФРН після 1990 р. Досліджено еволюцію підходів урядових і наукових кіл об'єднаної Німеччини до євроінтеграційного курсу України.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості становлення Євросоюзу та проаналізовано роль процесу "европеїзації". Визначено ступінь ефективності інституційних механізмів реалізації зовнішньої політики ЄС у контексті набуття чинності Лісабонським Договором ЄС. Досліджено тенденції та визначальні чинники появи та трансформування зовнішньополітичної концепції "Європейська політика сусідства"(ЄПС). Виявлено причини формування нових регіональних ініціатив ЄПС - "Союзу для Середземномор'я" та "Східного партнерства". Вивчено можливості, що відкриває для країн-партнерів "Східне партнерство", та висвітлено перспективи України в межах запропонованого ЄС механізму співробітництва.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальність, передумови формування та розвитку європейської політики України, її стратегічне значення та роль у загальнодержавній зовнішній політиці, інституційні засади та конкретні заходи її реалізації, особливості здійснення в контексті співробітництва з прикордонними європейськими державами. Доведено правомірність визначення європейської політики як одного з головних векторів зовнішньополітичної стратегії України. Висвітлено можливі переваги для України та Європи в результаті здійснення європейської політики, обгрунтовано механізми та засоби упередження та уникнення можливих ризиків. Запропоновано положення, що визначають європейський напрям як стратегічну лінію зовнішньополітичного курсу України. Проаналізовано особливості взаємодії зі стратегічними партнерами України в контексті динаміки осмислення та реалізації її національних інтересів, головні форми та методи співробітництва України з європейськими організаціями та державами. Зроблено висновок щодо системного, довготривалого й суперечливого характеру реалізації європейської політики України.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру європейської політики Франції за часів президентства Жака Ширака. Проаналізовано її концептуальні засади та з'ясовано значущість практичних механізмів інституційного та білатерального рівня для її реалізації. Встановлено, що у концептуальній структурі французької зовнішньої політики Європа відіграє центральну роль як базова складова глобального проекту Франції, суттю якої є становлення Європи як автономного цілісного суб'єкта міжнародних відносин, мультиплікатора впливу Франції в глобальному та регіональному масштабі й інструменту максимізації переваг у практичних сферах зовнішньої політики. Обгрунтовано, що за президентства Ж. Ширака європейська інтеграція перетворилась на основну платформу реалізації французької політики в Європі, але десинхронізація динаміки розвитку процесів інтеграції на різних рівнях інституційної структури ЄС є основними фактором, який гальмує реалізацію французької євроінтеграційної стратегії.

  Скачати повний текст

Встановлено можливості та межі застосування цивілізаційної теорії щодо процесів політичної інтеграції у Європі. Вперше досліджено роль і місце цивілізаційних факторів у європейських інтеграційних процесах, починаючи з 1990-х рр., встановлено вплив парадигм "європейської ідентичності" та "європейських цінностей" на політику країн-членів Євросоюзу з урахуванням унікальності даних феноменів. На підставі сучасного цивілізаційного підходу проаналізовано соціально-політичні та воєнно-політичні процеси. Аргументовано існування практичного співвідношення цивілізаційної ідентичності з діяльністю міжнародних регіональних організацій (НАТО та ЄС), що виявляється у зовнішньополітичних відносинах країн Європи у межах даних міжнародних організацій, а також з країнами, які не входять до складу НАТО та ЄС (США, Туреччиною, Росією та Україною).

  Скачати повний текст

Проведено компаративний аналіз фундаментальних принципів європейської Реформації та віросповідних основ українського євангельського протестантизму. Розкрито специфіку відображення спільних богословських засад у соціальній позиції протестантизму. Виявлено, що євангельські церкви поєднують у своїй соціальній позиції східні та західні традиції та є чинником крос-культурного богословського синтезу, інкультурації ідей європейської Реформації у православній культурі. З'ясовано, що секуляризація протестанських церков у Європі й Америці обумовлює негативну реакцію українських протестантів, які знаходяться на стадії визначення своєї ідентичності між традиціоналізмом і західним модернізмом. Виявлено, що євангельські церкви в Україні зберігають ознаки маргінальної субкультури на сучасному етапі формування їх нової ідентичності. Проаналізовано основні тенденції соціально-політичного розвитку євангельського протестантизму у контексті євроатлантичної інтеграції України, побудови громадянського суспільства та налагодження партнерських відносин між державою та євангельскими конфесіями.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній науці міжнародного права зроблено спробу цілісного та комплексного дослідження поняття міжнародної безпеки, з акцентом, з одного боку, на її багатосторонній та всеосяжний характер, а з іншого - на нерозривний зв'язок безпеки кожної окремої держави з безпекою усього міжнародного співтовариства загалом, а також на детермінуючий характер зв'язку між безпекою та розвитком. Сформульовано методологічний висновок про те, що базою системи всеосяжної системи на порозі третього тисячоліття за умов світу, що перманентно змінюється, є колективна безпека. По-новому зроблено систематичний аналіз зв'язку всеосяжної системи міжнародної безпеки та міжнародного права, який призводить до висновку про її об'єктивну природу, взаємозумовлений характер, що відображає системну єдність. Вперше у вітчизняній науці міжнародного права обгрунтовано висновок про те, що у даний час головною загрозою сучасного міжнародного порядку є регіональні конфлікти. Запропоновано комплексний підхід до проблем підвищення ефективності функціонування регіональних режимів безпеки, який не тільки підтвердив їх взаємопов'язаний та взаємодоповнюючий характер, але й показує, що вони не можуть і не повинні суперечити один одному або бути альтернативним засобом зміцнення безпеки. Вперше з позицій права міжнародної безпеки розглянуто зміни, що відбуваються у Західній Європі, яка виходить зараз на більш високий рівень інтеграції у контексті якісного будівництва системи загальноєвропейської колективної безпеки, та її організаційно-правового оформлення. Висвітлено роль регіональних організацій як допоміжних органів ООН у сфері підтримки міжнародного миру та безпеки. Визначено роль України у новій ситуації, яка повинна, з одного боку, працювати на зближення з євроатлантичними та європейськими організаціями безпеки: НАТО, ЄС, ОБСЄ, а, з іншого - домогтися посилення своєї провідної ролі на теренах Центрально-Східної Європи та на стику європейського та азіатського континентів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Зроблено висновок щодо юридичної та соціальної переваги ратифікації Європейської соціальної хартії (переглянутої), а не Європейської соціальної хартії 1961 р. Встановлено юридичні особливості положень Європейської соціальної хартії (переглянутої), зокрема її диспозитивних норм, а також проаналізовано правове значення роз'яснень, рекомендацій та попереджень контролюючих органів Ради Європи щодо застосування Хартії. Проведено наукове обгрунтування класифікації прав, закріплених у Хартії, що встановлює коло суб'єктів даних прав та визначає галузеву приналежність юридичних норм. Визначено поняття юридичної адаптації, досліджено її складові елементи та етапи адаптаційної діяльності щодо приведення чинного національного законодавства відповідно до положень Європейської соціальної хартії (переглянутої). Проведено порівняльний аналіз з метою встановлення рівня відповідності трудового законодавства України положенням обов'язкових і безпосередньо пов'язаних з ними додаткових статей Хартії.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію укладання, проаналізовано особливості нормативного змісту, предмету регулювання європейської соціальної хартії (ЄСХ), визначено ступінь її ефективності, місце та роль у системі правового захисту соціальних та економічних прав людини у межах держав-членів Ради Європи. Розкрито правову природу міжнародного механізму та процедур контролю за виконанням державами-учасницями положень ЄСХ. Особливу увагу приділено значенню цього міжнародно-правового документа для розвитку українського законодавства та формування правової позиції України у даній сфері. Визначено загальні засади політики, що проводиться Україною у галузі захисту прав людини, проаналізовано понад 100 внутрішньодержавних нормативних актів України, положення яких регламентують захист соціальних та економічних прав індивіда, надано оцінку можливостей імплементації нормативних положень хартії у її національне законодавство. Розглянуто питання про приєднання України до ЄСХ, розроблено пропозиції щодо перспектив і можливостей ратифікування окремих норм хартії Україною.

  Скачати повний текст