Досліджено проблему вираження авторської свідомості у художніх творах Т.Осьмачки. Здійснено спробу визначити основні механізми об'єктивації автора у ліричних, епічних і ліро-епічних творах письменника, виявити специфіку функціонування суб'єкта вислову як модифікації авторського голосу на різних структурних рівнях художьої системи. Вивчено ліричну поезію Т.Осьмачки в аспекті співвідношення та взаємодії форм вираження авторської свідомості. Охарактеризовано ліричну особистість, репрезентантами якої є різні типи суб'єктів мовлення, а також розглянуто стратегію об'єктивації авторської свідомості у повістевій прозі митця, його поемах, оповіданні "Психічна розрядка". З'ясовано особливості функціонування суб'єкта мовлення у процесі зображення фабульних подій і розкриття психологічної сфери. Виявлено структури, що об'єктивують авторську свідомість на рівні конструювання моделі просторово-часового континууму. Творчість Т.Осьмачки розглянуто в її формально-змістовій єдності, як художню систему.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення широкої джерельної бази досліджено агітаційно-пропагандистську діяльність органів німецької окупаційної влади серед населення України у 1941 - 1944 рр. Визначено місце психологічної війни на східних територіях у довоєнній стратегії керівників III рейху. Показано особливості організації та специфіку функцій центрального керівництва агітаційно-пропагандистською роботою німецької окупаційної влади в Україні. Встановлено компетенцію окупаційної адміністрації у сфері психологічної війни, а також обов'язки відділів пропаганди органів місцевого управління. Досліджено функціонування видавничо-друкарської системи, радіо- та кіномережі в Україні. Визначено загальну кількість періодичних видань, що друкувались на території рейхскомісаріату та військової зони окупації. Розглянуто вплив агітаційно-пропагандистських заходів німецької окупаційної влади, зокрема періодичних видань, радіо, кіно, дрібної друкованої продукції й образотворчого мистецтва на свідомість населення окупованої території. Зроблено висновок про неефективність німецької агітаційно-пропагандистської політики в Україні у період Другої світової війни.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття-у-світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

  Скачати повний текст

Вивчено вербальні та невербальні засоби впливу російської реклами на свідомість споживача з метою спонукання його до придбання товару. На підставі аналізу друкованих рекламних оголошень дореволюційного, радянського та сучасного періодів про продаж харчових продуктів виявлено тенденції розвитку російського рекламного тексту. Визначено вплив екстралінгвальних чинників на його структуру та словниковий склад у різні історичні періоди. Виявлено потенціал системно-структурних елементів рекламного повідомлення у процесі впливу на свідомість реципієнта. Розроблено лінгвосеміотичну модель розвитку російського рекламного тексту. Проаналізовано особливості різних рівнів рекламного тексту - від графічного до текстолінгвістичного. Виявлено спільні та розбіжні риси цих рівнів у різні історичні епохи. Визначено роль невербального компонента рекламного тексту у процесі впливу на свідомість і підсвідомість реципієнта. За результатами дослідження зроблено висновок, що рекламне оголошення формувалось як особливий жанр масмедійного тексту, суттєво збільшилось семантичне навантаження вербального компонента за рахунок скорочення довжини речення та тексту загалом, а також через зміну функції рекламного повідомлення від інформативної до функції впливу та навіювання. Для реалізації спонукальної інтенції рекламісти трьох історичних періодів використовували вербальні та невербальні засоби впливу на свідомість споживачів. Загалом, спонукальна інтенція модифікувалася від відкритих закликів до прихованих, непідконтрольних свідомості форм навіювання.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено творчі доробки, суспільно-політичні погляди, політичну доктрину та теоретичну спадщину та діяльність М.М.Аркаса. Надано характеристику процесу становлення громадсько-політичних поглядів М.М.Аркаса за умов соціально-економічного та політичного розвитку українських земель кінця XIX - початку XX ст. та показано роль родинного виховання у формуванні національно-патріотичних почуттів громадського діяча. Висвітлено взаємодію М.М.Аркаса з відомими сучасниками, здебільшого активними учасниками національного руху, з політичними та громадськими організаціями та рухами, ступінь впливу його ідей на громадсько-політичну думку та свідомість українського народу. Розглянуто головні напрямки громадсько-політичної діяльності М.М.Аркаса на ниві національно-культурного відродження кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто процес заснування, діяльність та склад Миколаївського товариства "Просвіта", ініціатором створення якого та головою був М.М.Аркас. Проаналізовано вплив просвітницької діяльності товариства у процесі популяризації української культури, історії, мови у південному регіоні України. Розглянуто соціально-політичні передумови написання "Історії України-Руси", визначено її роль і місце в українській політичній думці.

  Скачати повний текст

У новому аспекті досліджено традиційні психологічні поняття - свідомість, здібності, "Я - концепцію", розвиток особистості, поглиблено їх розуміння. Запропоновано психологічну інтерпретацію таких феноменів релігійного життя особистості як покаяння, сповідь, молитва, ісіхія, боротьба з пристрастями, розглянуто їх супровідні процеси у контексті психології особистості. Проведено якісний аналіз природи особистісних змін, духовного зростання православної людини. Досліджено феномен автотрансформації. У психологічному контексті розглянуто релігійну обдарованість та містичний досвід. Визначено умови та методи автотрансформації, що існують у східнослов'янському християнстві.

  Скачати повний текст

Базуючись на широкому колі джерел та літератури досліджено феномен міжвоєнного галицького москвофільства. Охарактеризовано основні політичні напрями, які утворилися після розколу у москвофільстві, їх політичні платформи й ідеологічне підгрунтя, напрямки політичної діяльності. Висвітлено головні причини відродження зазначеної партії. Розглянуто проблему Талергофа як одного зі способів впливу на історичну свідомість народу та ставлення до неї різних політичних сил. У контексті цього питання висвітлено взаємовідносини між ними на їх оцінку діяльності опонентів-москвофілів. Комплексно досліджено роботу культурно-просвітницьких товариств на прикладі діяльності Руського народного інституту "Народний дім" у Львові, Ставропігійського інституту, Товариства ім. М.Качковського, студентського товариства "Друг", жіночого - "Руських Дам". Значну увагу приділено характеристиці фінансово-господарської діяльності, яку висвітлено на підставі аналізу москвофільського кооперативного руху та його координаційного центру Ревізійного Союзу Руських кооперативів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження функціонального використання вола і коня як тяглової сили в Україні та поетапного розвитку парного, одинарного й інших видів їх запрягу в сухопутних засобах пересування та знаряддях обробітку ріллі від доби енеоліту до XX ст. включно. Визначено конструкцію, форми, технологію виготовлення та способи застосуванння різних типів і варіантів тяглових, гальмівних і скеровуючих приладів, волової та кінної упряжі. Висвітлено особливості відображення у традиційній обрядовості та національному світогляді конкретного функціонального використання робочої худоби.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи формування географії культури (ГК) як окремого наукового напрямку (підсистеми) української суспільної географії. Розкрито зміст культури в суспільно-географічному контексті (СГК). Викладено періодизацію формування культурно-географічного підходу у світовій та українській землезнавчій науці. Обгрунтовано зміст української ГК, розроблено варіант її термінологічної системи. Проаналізовано геокультурну ідею "Київ - новий Константинополь" в СГК та дві геокультурні закономірності. Розроблено основи структуризації ГК та визначено три головні її галузі - етногеографія культури (етнокультурна географія), географія релігії (сакральна географія), історична ГК (історико-культурна географія) і три неголовні. Наведено схему системи методів у ГК, розкрито методику геокультурних досліджень.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено багатогранну громадсько-просвітницьку діяльність та історичну спадщину О.Барвінського. Розкрито вплив ідей провідних істориків Наддніпрянщини на становлення наукового світогляду ученого. Проаналізовано основні положення історіографічної концепції О.Барвінського. Визначено основні напрями його наукової та громадсько-просвітницької діяльності на Тернопільщині. Особливу увагу приділено вивченню особистісного становлення О.Барвінського. Висвітлено наукові здобутки ученого в історичній галузі, розкрито його суттєвий внесок у справу національного відродження України. На прикладі вивчення життєдіяльності О.Барвінського показано роль наукової інтелігенції в українському національно-культурному русі 1840-х рр. - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення завдань гуманізації суспільної свідомості через діяльність органів влади та державного управління. Виявлено, що гуманізованою є лише зріла свідомість, важливим чинником розвитку якої є співпраця і взаємодія у межах громадянського суспільства, накопичення соціального капіталу. Доведено, що стиль управління суттєво впливає на гуманізацію суспільної свідомості як фактор сприяння або перешкоди її зрілості та самореалізації підлеглих. Запропоновано принципи та методи гуманізації суспільної свідомості, які можуть використовувати владні інституції й органи державного управління. Визначено систему інституцій, які могли б взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми гуманізації суспільної свідомості. Розкрито роль гуманітарних предметів у підготовці майбутніх політиків і державних службовців. Обгрунтовано значення національної ідеї та компромісного вирішення конфліктів для втілення гуманістичних ідеалів суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито проблему формування економічних знань у майбутніх учителів вищих навчальних закладів. Здійснено аналіз понять "технологія економічної освіти", "економічне мислення", "економічна свідомість". Узагальнено сучасні аспекти методологічних засад професійно-економічної освіти. Визначено зміст, форми та методи формування економічних знань студентів факультетів фізичної культури залежно від особливостей їх здібностей, розвитку професійних якостей, якими повинен володіти майбутній вчитель загальноосвітньої школи. Теоретично обгрунтовано науково-методичні та дидактичні умови формування економічних знань у процесі використання сучасних педагогічних технологій. Доведено, що впровадження експериментальної моделі технології формування фазово-економічних знань, в якій враховано сучасні концептуальні ідеї навчально-пізнавальної діяльності студентів вищої педагогічної школи, сприяє підвищенню ефективності формування економічних знань у майбутніх вчителів фізичної культури.

  Скачати повний текст

Наведено соціокультурний аналіз моделей діалогу науки та релігії, наявних завдяки науковим, філософським і теологічним дискурсам, у контексті системних перетворень публічної сфери, артикульованої у дослідженні як інформаційно-комунікативний простір культури. Здійснено розробку аналітики науки та релігії на підставі синтезу двох запропонованих методологічних програм, як формально-логічної, яка передбачає теоретичні моделі взаємовідносин двох дисциплін, та соціокультурну, відповідно до якої базою визначення проблеми щодо співвідношення наукового та теологічного дискурсів є їх культурно-історична та суспільно-політична інтерпретація. За результатами дослідження зроблено висновок, що діалог науки та релігії відбувається в інформаційно-комунікативному просторі вітчизняної публічної сфери від початку її виникнення у другій половині XIX ст. за його подальшого функціонування у контексті культурних перетворень радянської та пострадянської доби.

  Скачати повний текст

Виявлено соціально-економічні особливості функціонування домогосподарств у трансформаційній економіці на підставі результатів комплексного дослідження системи факторів, що детермінують їх життєдіяльність. Доведено актуалізацію ролі домогосподарств за умов становлення ринкової економіки. Визначено механізм взаємодії основних факторів, що впливають на життєдіяльність домогосподарств і формують господарську свідомість їх членів. Установлено взаємозв'язок між домогосподарством, родиною та особистістю. Проаналізовано основні поведінкові стратегії домогосподарств та їх членів, визначено основні етапи адаптації індивидів і домогосподарств до ринкових умов господарювання.

  Скачати повний текст

Досліджено драматургічну спадщину І. Сургучова, репрезетовану етапними для його художньої еволюції п'єсами "Торговельний дім" (1913), "Осінні скрипки" (1915) та "Ріки вавилонські" (1921). На підставі вивчення поетики та семантики цих творів з'ясовано, що І.Сургучов-драматург у своїх новаціях орієнтується на традиції І. Тургенєва, Л. Толстого, А. Чехова, М. Горького, а також концепції вітчизняного та європейського літературного модернізму. Зроблено інтерпретацію п'єс І. Сургучова з урахуванням символізації художньої картини світу, зверенення до біблійних і літературних претекстів, суб'єктивації драматургічних колізій і визначено основні принципи синкретичного типу мислення письменника. Зроблено висновок, що художня свідомість І. Сургучова характеризується відкритістю як до суспільно-історичної реальності, так і до буттєвих проблем існування світу та людини.

  Скачати повний текст

Проаналізовано конфлікт, характери й особливості характеротворення у драматургії Л. Старицької-Черняхівської. З'ясовано основні особливості світогляду митця, своєрідність поетики та стилю у взаємозв'язку з системою ідеологічних настанов, імплікованих у її текстах. Обгрунтовано органічну спорідненість творчості драматурга з практикою національної нарації перших десятиліть XX ст. Розглянуто конфлікт у драмах відповідно до двох типів конфліктів у художніх творах (субстанціонального та конфлікту-казусу). У процесі проведення аналізу кожної драми враховано рівень співвіднесення внутрішніх і зовнішніх конфліктних частин, виведено їх спільну структуру. Досліджено конфлікт з урахуванням моделювального, проблемно-тематичного, сюжетно-подієвого, конструктивно-технологічного, образно-структурного, процесуально-творчого аспектів. Персонажі, стрижневою рисою яких є національна самосвідомість, трактуються у контексті їх взаємодії з історією. Національну свідомість розглянуто як необхідну умову цілісності та твердого морального етносу характерів, їх динамічності й активності на тлі пасивного загалу. Драматург художньо моделює механізм впливу на масу сильної харизматичної особистості ("Гетьман Дорошенко", "Іван Мазепа"). Доведено модерністський характер візії історичного процесу та його суб'єкта у творчості Л. Старицької-Черняхівської. У соціальній драматургії, яка лігітизувала тему інтелігенції, досліджено економні та гнучкі засоби характеротворення (діалог, монолог, риторичний інструментарій, точні стилізації, лексичне багатство, своєрідність композиції та психологічної мотивації вчинків героїв), за допомогою яких Л. Старицька-Черняхівська виявляє причини втрати особистістю автентичного життя та розпаду цілісності особистості, механізми її самоомани та маскування у міщанській сімейній атмосфері. На підставі проведеного аналізу певних творів показано небуденність естетичних пошуків драматурга, майстерність у творенні глибоких, яскраво індивідуалізованих характерів, виявлено модерністські особливості націєцентричної естетики письменниці, що дозволяє визначити місце її творчості в українському літературному процесі.

  Скачати повний текст