На підставі аналізу компартійних і радянських документів, широкого кола архівних джерел досліджено національно-культурну політику ВКП(б) у радянській Україні протягом 1932 - 1938 рр. Висвітлено ставлення владних структур до культурного розвитку представників усіх етносів, які проживали в Україні компактними масами. Обгрунтовано думку, що українізація під керівництвом М.Скрипника вийшла за межі політики коренізації, започаткованої ХІІ з'їздом РКП(б) у 1923 р. Акцентовано увагу на причинах поблажливого ставлення до даного моменту з боку представників компартійної верхівки. Розкрито причини зміни національної політики наприкінці 1932 р., а 1933 - 1937 рр. визначено періодом уніфікації та централізації національно-культурного життя за умов збереження національної його форми. Показано зростання значення російської мови у суспільно-політичному і культурному житті. Підкреслено, що домінуючою вона не стала. Наголошено, що лише з другої половини 1937 р. розпочалося згортання політики коренізації, коли компартійне керівництво взяло курс на прискорення процесів русифікації в Україні, більш широкому розгортанню яких стали на заваді міжнародні події.

  Скачати повний текст

З використанням матеріалу британських і американських текстів досліджено статус малоформатного політико-біографічного тексту. Запропоновано методологічний алгоритм застосування структурно-семантичного, когнітивного та семіотичного підходів для дослідження такого тексту. Описано структурно-семантичні та семіотичні особливості основних жанрових різновидів (енциклопедичного, навчального та агітаційного) малоформатного політико-біографічного тексту, рубрикаційну модель якого побудовано та з'ясовано специфіку її лексичного наповнення. Висвітлен семіотичний простір малоформатного політико-біографічного тексту, який складається з загальних і політичних афективів, у трьох жанрових різновидах у британській і американській лінгвотрадиціях. З'ясовано універсальні й етноспецифічні характеристики британського й американського малоформатного політико-біографічного тексту. Для даних текстів спільним є жанрово-комунікативне членування та інформаційне наповнення, а лінгвокультурні розбіжності, взаємопов'язані з домінувальними концептами мовно-суспільної свідомості та політичними традиціями, стосуються інформаційних пріоритетів і засобів мовної оцінності.

  Скачати повний текст

Вперше на основі полідисциплінарного комплексного підходу проаналізовано регіональну специфіку українського етносоціогенезу другої половини XVI - першої половини XVII ст. На основі теоретичних принципів дослідження науково розроблено робочу дефініцію поняття "етносоціальні процеси". Переосмислено та доповнено фактичні знання стосовно етносоціального розвитку південної Київщини досліджуваного періоду. Запропоновано визначити збройне українсько-польське протистояння кінця XVI - першої половини XVII ст. як етносоціальні конфлікти. Доведено, що етносоціальний організм українців у другій половині XVI - першій половині XVII ст. не перебував на межі етнічної катастрофи внаслідок татарських нападів і тиску польської народності, а знаходився на стадії етносоціальної переструктуризації й етноконсолідаційного процесу, що на цьому етапі значно активізувався.

  Скачати повний текст

Вперше з позицій соціального структурування розглянуто культурно-атрибутивні компоненти поховального обряду. Виявлено закономірності та взаємозв'язки археологічних явищ культури, наведено нове розуміння деяких компонентів поховального обряду. На підставі системного розгляду поховальних комплексів виділено сукупність їх типологічних характеристик, що дозволило вийти на рівень соціологічної інтерпретації пам'яток. Встановлено функціонування декількох взаємопов'язаних структур, відображених у поховальному ритуалі: статевовікової, потестарної, функціональної, етносоціальної, а також двоскладовість суспільства. Відсутність спеціалізованої групи воїнів свідчить про аристократичний шлях політогенезу.

  Скачати повний текст

На базі ідей споріднених гуманітарних наук - лінгвістики, семіотики, культурної антропології, соціології, з використанням структурно-семіотичного підходу комплексно досліджено український фольклор як соціокультурний феномен. Запропоновано модель образної системи українського фольклору, конститутивними категоріями якої є суб'єктність етносу, соціуму й індивіда, семіосфера фольклору; трансмісія традиційного смислу, наратив як функція фольклорного тексту. У функціональній парадигмі досліджень фольклорний текст розглянуто як семіотичну одиницю фольклору, як засіб моделювання різних видів реальності за правилами комунікативного слідкування носіїв традиції. Основним текстотвірним чинником фольклорного факту є комунікативна інтенція адресата, втілена через прагматику тексту, серединний елемент діалогу. Він моделює інтерсуб'єктну структуру, актанти якої - автор-виконавець і реципієнт. У цьому аспекті колективність розглянуто у безпосередньому зв'язку з конвенційністю фольклорної ситуації. Виявлено синтезувальні чинники конвенційності та варіативності наративу. Визначено функції фольклорного наративу, завдяки яким виникає явище його варіативності, але водночас зберігається традиційний смисл. Обгрунтовано методологічну доцільність вивчення фольклорного феномену у двох контекстах: як функцію (з її процесуальними характеристиками) і як текст (з його дискурсивними характеристиками). До наукового обігу фольклористики введено категорію суб'єктності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано фактори впливу процесів глобалізації на суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток арабських країн, зокрема, на демократизацію арабських режимів, процеси регіональної інтеграції, вирішення гендерного питання, розвиток інформаційно-комунікативних технологій та регіональну безпеку. Відзначено, що процеси глобалізації на Арабському Сході на рубежі XX - початку XXI ст. стали важливою та невід'ємною складовою розвитку регіону. Зазначено, що близькосхідний регіон продовжує залишатися одним з найбільш нестабільних і насичених збройними конфліктами регіонів світу. Однією з найгостріших проблем для арабських країн на сучасному етапі залишається проблема тероризму та боротьби з ним. Проаналізовано традиційні та структурні джерела нестабільності, а також вплив арабських "повстань" 2011 року на геополітичну трансформацію близькосхідного регіону. Стверджено, що подальший розвиток процесів глобалізації в арабських країнах і загальної ситуації на Близькому Сході залежить від того, який шлях оберуть арабські країни як відповідь на виклики сучасності.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок етнокультури та комунікації, зазначено про об'єднувальну роль культури в поліетнічному соціумі. Виявлено значення етнокультури та культури етноса в процесах побудови нації в епоху глобалізації. Проаналізовано механізми адаптації етнокультури до інформаційного суспільства, технологій передачі та збереження культурної інформації. Доведено процес інтенсифікації міжетнічних контактів як безпосередніх, так і через посередництво комп'ютерних технологій. Висвітлено етнокультуру в контексті, що посилює ефективність міжкультурної комунікації на загальнолюдських принципах. Акцентовано увагу на взаємозв'язку теоретичних основ із практикою національно-культурних товариств на прикладі проекту "Литовский след на Крымской земле". Доведено доречність діяльності культурних товариств, їх діалог, полілог у комунікаційному просторі поліетнокультурного Криму.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення архівних і рідкісних друкованих матеріалів розглянуто науковий внесок М.Гулака, О.Навроцького, Л.Лопатинського, А.Кримського в розвиток української орієнталістики. Проаналізовано дослідження М.Гулака та О.Навроцького, присвячені вивченню фольклору тюркських народів ("Деде Коркул"), творчості М.Фізулі ("Лейла і Меджнун"), Нізамі Гянджеві ("Іскандер-наме"), Ш.Руставелі ("Витязь у тигровій шкурі"). Особливу уваги приділено вивченню наукової спадщини талоновитого українського орієнталіста Л.Лопатинського (1842 - 1922), присвяченої дослідженню усної народної товрчості, етнографії та мов численних етносів Закавказзя, зокрема азербайджанського, засновника "Кабардинської граматики із словником", першої фундаментальної праці про одну з мов іберійсько-кавказької спільноти. Висвітлено діяльність Л.Лопатинського як засновника та голови Кавказького відділу Московського археологічного товариства. Проаналізовано доповідь ученого на XII археологічному з'їзді в Харкові "Російські суфікси. Вплив кавказьких мов на їх утворення", виголошення якої викликало численні дискусії. Розглянуто редакційну діяльність Л.Лопатинського, зокрема редагування "Сборника материалов для описания местностей и племен Кавказа". Проаналізовано наукові праці Л.Лопатинського, зокрема такі, як "Тюрки, їх мова та література", "Тюркська народна словесність", "Азербайджанська література", "Нізамі та його сучасники", "Картліс Цховреба".

  Скачати повний текст

Досліджено природу духовності та способи її представлення в українському етносі. На базі синтезу методологічних підходів розроблено теоретичну модель духовності, яка предбачає поєднання наукового та релігійного аспектів. Встановлено, що духовність включає раціональну та ірраціональну складові, які знаходяться у діалектичному взаємозв'язку. На підставі застосування даного підходу розкрито новий вимір у вивченні сутності духовності. Запропоновано системний підхід до духовності, яка у своєму розвитку проходить послідовні етапи ускладнення та диференціації. Проаналізовано еволюцію трансцедентного характеру духовності і показано специфіку її прояву на різних етапах культурно-історичного розвитку. Виділено наступні етапи у розвитку духовності: цілісності, розірваного характеру, а в перспективі - нову цілісність духовності. Здійснено конкретизацію духовності на прикладі українського етносу. Розкрито суперечливий характер його духовності, який досліджено у двох напрямках - еволюції та інволюції. Показано, що формами виявлення духовності українського етносу є національна ідея, патріотизм та жіночність.

  Скачати повний текст

Досліджено газетний хронотоп - єдність часового та просторового вимірів зображуваного в газеті світу та засобів його мовленнєвого позначення в англомовному інформаційному дописі, опублікованому в щоденній газеті, адресованій, насамперед, арабському читачеві. Вивчено й описано мовленнєві втілення концептуальної моделі газетного хронотопу, який є перетином реалістичного, соціально детермінованого, урбаністичного, членованого та виміряного простору з трискладовим часом (плани минулого, теперішнього та майбутнього), нерівномірно заповненого подіями суспільного життя, щільність згадуваних подій і точність їх локалізації тим вища, чим ближче вони до моменту публікації. Унікальність газетного хронотопу полягає у суворій визначеності часу комунікативної реалізації повідомлення. Цей час є онтологічно спільним "сьогодні", як для наративу, так і для читача; в свою чергу, ця обставина активізує використання релятивних номінацій серед темпоральних маркерів. Топосні маркери визначають спрямованість вивчених текстів на етноспецифічного читача: домінує локалізація подій у Близькосхідному ареалі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнічні, соціальні, культурні ознаки національної правосвідомості запорозького козацтва на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII ст. Досліджено особливості формування правової свідомості, визначено її види та структуру. Висвітлено питання щодо феномену національної правосвідомості, її значення в реконструкції судової системи держави. Розглянуто принципи судочинства військової демократії Запорозької Січі та визначено можливості їх відображення в теоретичних розробках Концепції судово-правової реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено полісемантизм поняття "міф", який зумовлює специфіку сприйняття національного міфу. З'ясовано смисловий інваріант поняття "національний міф" у розмаїтті його історико-філософських інтерпретацій. Явище нації розглянуто засновуючись на історичних засадах, завдяки чому зазаначене поняття інтерпретовано як форму буття етносу в індустріальну та постіндустріальну епохи, та з антропологічних, визначаючи його як форму колективної ідентифікації, що природно притаманна людині. Сутнісно національний міф представлено як вся безпосередню, дорефлексивну повноту переживання індивідом його національної ідентичності. Проаналізовано дієвість міфічних структур на прикладі виникнення та розвитку української національної ментальності.

  Скачати повний текст

На матеріалі української еміграційної лірики (1945-1990) розглянуто проблеми еволюції її художньої семантики,природи і зміни стильових систем, простежується втілення ментальних і етнічних архетипів, семіозису. Дослідник використовує ідеї лінгвістики, семіотики, теорії етносу, вперше вводить у науковий обіг матеріали варшавських архівів Д. Донцова, Нових Актів, Музею літератури ім. А. Міцкевича, а також архівів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, МВС та СБУ.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню ритуалізованих форм комунікації на матеріалі англомовних комунікативних практик у Великій Британії та США. У дисертації виокремлено й системно описано на матеріалі англомовної комунікації основні засади формування і розвитку ритуалізованих форм комунікації; виявлено універсальні й етноспецифічні характеристики ритуалу; схарактеризовано їх складові і механізми функціонування; виділено форми і типи ритуалізованої взаємодії; визначено критерії типологізації основних функцій і видів ритуалу; описано культуротвірну складову ритуалізованих практик у лінгвоантропологічному і лінгвокультурологічному аспектах; досліджено праксисні аспекти ритуалізації, такі як агентивність та ідентифікувальні параметри ритуалізованої взаємодії; проаналізовано мовленнєво-актову будову ритуалізованих форм комунікації; виокремлено і описано модальні засади конструювання ритуалізованих форм взаємодії; схарактеризовано дискурсивні аспекти ритуалізації; описано поведінковий вимір ритуалу та його семіотичну складову; представлено у зіставному плані основні прагмакомунікативні характеристики ритуалізованих форм англомовної комунікації у Великій Британії і США.^UThe thesis is devoted to the study of ritualized forms of communication on the basis of English - language communicative practices in Great Britain and the USA. The basic principles of formation and development of ritualized forms of communication are singled out and described in a consistent manner on a material of English-language communication. Within this research the universal and ethnospecific characteristics of the ritual are revealed and their components and mechanisms of functioning are characterized. The study defines the criteria for typology of basic functions and types of ritual and highlights the forms and types of ritualized interaction. The cultural-forming component of ritualized practices in linguoanthropological and linguoculturological aspects is described. The thesis examines the practical aspects of ritualization, such as agency and identification parameters of ritualized interaction and analyses the structure of ritualized forms of communication from the point of view of speech acts. The modal bases of construction of ritualized forms of interaction as well as discursive aspects of ritualization and behavioral dimension of the ritual and its semiotic component are singled out and described. In addition, the main pragma-communicative characteristics of ritualized forms of English-language communication in Great Britain and the USA are compared within the research.

Дисертацію присвячено історії та еволюції уду як традиційного національного інструменту, який функціонує за нових умов сучасної арабської музичної культури. Проаналізовано виконавські ресурси уду та виявлено ступені їх реалізації сучасними професійними виконавцями. Узагальнено педагогічний досвід виконавців на уді. Розроблено оригінальну методику визначення жанрового інваріанта на грунті теорії парадигми музичних явищ та системи канонічної метроритмічної організації.

  Скачати повний текст

З'ясовано історичні умови та процес формування населення менонітських округів. Досліджено еволюцію адміністративного устрою менонітських колоній, визначено особливості демографічних процесів у менонітських селах. Реконструйовано економічний розвиток менонітів, розкрито його еволюційні зміни. Розглянуто особливості культури та побуту менонітської етноконфесійної спільноти, реконструйовано культурні взаємовпливи етносоціальних груп регіону. Виявлено причини успіхів населення менонітських колоній в економічній та культурній сферах. Встановлено неоднозначність місця менонітів у розвитку півдня України.

  Скачати повний текст

Формування українського національного характеру особистості розглянуто як процес якісних змін усіх його складових в ієрархії ціннісних орієнтацій особистості, актуалізації архетипів колективного підсвідомого українського етносу: землі, матері, батька, дому, Бога, "воїна-землероба", засвоєння особистістю національного ідеалу та ідентифікації з ним, формування вольових якостей характеру (внутрішньої організованості, дисциплінованості, цілеспрямованості, активності, сміливості, наполегливості, впевненості у собі). Встановлено, що оволодіння учнями змістом морально-етичних і літературознавчих понять, вироблення відповідних умінь і навичок самоаналізу, аналізу особливостей національного характеру письменника та його героїв сприяє формуванню образу представника своєї національної спільноти та ідеалу.

  Скачати повний текст

Досліджено лексико-семантичні та структурно-словотвірні особливості прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини на синхронному та діахронічному зрізах. Проаналізовано стан вивчення прізвищної системи даного регіону на різних етапах її становлення. Визначено роль різних груп відапелятивної та відіменної лексики у формуванні прізвищ на двох етапах - діахронному (у зіставленні з прізвищевими назвами Реєстрів Війська Запорізького) та синхронному (у зіставленні з результатами сучасних регіональних досліджень). На підставі семантичного аналізу прізвищ охарактеризовано семантику апелятивів української мови, відображених в основах, а також подано склад слов'янських, християнських і запозичених імен, збережених антропоосновами, що доповнює відомості про культурно-національні зв'язки українського етносу. Визначено найпоширеніші лексико-семантичні групи прізвищ регіону. Детально проаналізовано структурно-словотвірні особливості прізвищ Середньої Наддніпрянщини. Визначено найтиповіші на дослідженій території словотвірні типи прізвищ у межах морфологічних і неморфлогічних утворень, описано структурно-словотвірні особливості досліджених антропонімів у порівнянні з прізвищевими назвами XVII ст. Уведено до наукового обігу новий прізвищевий матеріал Середньої Наддніпрянщини (у формі алфавітного словника).

  Скачати повний текст

Вперше в Україні здійснено дослідження проблеми визначення конституційно-правового статусу корінних народів України та запропоновано шляхи вирішення даного питання. Проаналізовано особливості етнічного, політичного, культурного та правового розвитку окремих етнічних груп, які виникли у межах України й обгрунтовано юридичні підстави визнання цих етносів корінними народами. Запропоновано визначення корінних народів України як спільнот (етнічних груп) громадян кримськотатарської, караїмської та кримчакської національностей, що відчувають етнічне самоусвідомлення та спільність між собою. Створено вичерпний перелік етносів, визнаних корінними народами України. Вперше обгрунтовано їх відмінні ознаки від інших етнічних суб'єктів конституційного права - української нації та національних меншин і етнічних груп. Досліджено міжнародний досвід визначення та забезпечення конституційно-правового статусу корінних народів та можливості його викорстання в Україні. Наведено оцінку політико-правових вимог і правового становища національно-представницьких структур караїмського, кримськотатарського та кримчакського народів і розроблено проект Закону "Про корінні народи України" як засіб врегулювання їх правового статусу.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади феномену "культурна політика". Проведено концептуалізацію її стратегічних пріоритетів та визначено етносоціальний вектор культурної політики України. Удосконалено понятійний апарат сфери культурної політики. Розкрито взаємообумовленість поняття "культура та політика її реалізації". Здійснено експлікацію понять "культурна політка", "суб'єкт культурної політики". Представлено класифікації моделей культурної політики, узагальнених та проаналізованих з урахуванням рольових повноважень і етичних принципів взаємодії суб'єктів культурної політики. На підставі аналізу концептуальних засад культурної політики міжнародних організацій ЮНЕСКО та Ради Європи визначено основні тенденції культурних процесів сучасності, стратегічні пріоритети, принципи формування та реалізації культурної політики. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази державного управління у сфері культури, а також вектора культурної політики держави з метою досягнення основних стратегічних пріоритетів етносоціального розвитку України.

  Скачати повний текст