Дисертатація являє собою спробу побудови методологічної моделі взаємодії свідомості зі змістами колективного несвідомого та визначення на цій підставі напрямів її застосування до аналізу соціального буття людини. Досліджуючи феноменологічне розгортання архетипів в образних та символічних презентаціях свідомості, автор наголошує на соціальній значущості освоєння різноманітних виявів колективного несвідомого та окреслює перспективи еволюції особистості і суспільства.

  Скачати повний текст

На матеріалі української еміграційної лірики (1945-1990) розглянуто проблеми еволюції її художньої семантики,природи і зміни стильових систем, простежується втілення ментальних і етнічних архетипів, семіозису. Дослідник використовує ідеї лінгвістики, семіотики, теорії етносу, вперше вводить у науковий обіг матеріали варшавських архівів Д. Донцова, Нових Актів, Музею літератури ім. А. Міцкевича, а також архівів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, МВС та СБУ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням культурних взаємин між східними та західними регіонами світу. Висвітлено обумовленість міжкультурної взаємодії світоглядними та художніми традиціями цих регіонів, простежено психологічні фактори формування специфічних художніх картин світу. Охарактеризовано такі визначники далекосхідного культурогенезу, як принцип меритократії та автомотивації, продемонстровано специфічні театроцентризм та артистизм культурогенезу цього регіону, виявлено стратагеми та архетипи далекосхідної культури. Сформульовано тезу про три шляхи східно-західних взаємин - "місіонерський", "джазовий" та "євразійський". Розглянуто особливості асиміляції західних традицій в умовах Далекого Сходу.

  Скачати повний текст

В дисертації аналізуються основні типи розуміння сенсу історії, їхній вплив на суспільний світогляд та на світоглядну орієнтацію особистості, визначається місце та роль сенсоісторичних уявлень у різноманітних формах суспільного світогляду. Досліджується вплив суспільно-світоглядних уявлень про сенс історії на визначення особою сенсу власного буття, на вибір світоглядних орієнтирів життєдіяльності. Обгрунтовується роль основних форм розуміння сенсу історії як типоутворюючих чинників щодо головних типів суспільного світогляду: міфологічного, релігійного, сайєнтистського та теоретико-філософського. Показано, як емпіричні фактори життєвої ситуації спонукають до пошуку нових метафізичних підстав буття, обгрунтовується думка про можливість наявності у світогляді суспільства та особи неусвідомлених архетипів, що також зумовлюють вибір особою певних метафізичних підстав.

  Скачати повний текст

Розглядається підхід Лисенка і Римського-Корсакова до слов'янської міфології та її вплив на процес національного та індивідуального стилеутворення. Підкреслюється значення російської міфологічної школи і українських досліджень з міфології в процесі звернення обох композиторів до світу давнього слов'янства. Простежується вплив і вияв міфу як світоглядної моделі в "Різдвяній ночі" та "Ночи перед Рождеством". Для цього застосовано неусталений метод пошуку міфологічного архетипу і віддзеркалення його в музичній драматургії обох опер.

  Скачати повний текст

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їхню роль в художній творчості і в творчості архетектурній як синтезуючі різні види мистецтва. Просторова основа архітектурної композиції співвіднесена з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему міфу в літературі, його інтерпретаційну, структурну та функціональну своєрідність в естетиці раннього українського модернізму. Розглянуто міфологізацію літератури кінця XIX та початку XX ст. на трьох рівнях: архетипно-ініціаційному (парадигма героя), анагогічному (образний лад, універсум символіки) та дискретному (візійні світи - від реміфологізації до авторського міфотворення). З'ясовано характер засвоєння архетипного коду через ренарацію "вічних" сюжетів та мотивів у контексті духовних запитів модерної доби. На прикладі драматургії Лесі Українки простежено формування цілісного культурного універсуму модерну з його характерним прагненням інтеграції у світову традицію через оригінальну інтерпретацію античного, середньовічного, християнського та поганського міфосвітів.

  Скачати повний текст

Досліджено міфопоетику М.Коцюбинського - формально-змістові засоби, за допомогою яких автор втілює у своєму тексті уявлення про міфологічну модель світу, схеми первісного мислення, первинні образи й мотиви людської культури. Аналіз даних архаїчних феноменів здійснено через літературознавчі категорії: архетип, міфологеми, міфопоетичний мотив тощо. Досліджено реалізацію міфологічного змісту творів письменника через культурологічні феномени - ритуал, свято. Простежено специфіку міфопоетичного хронотопу.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичну проблему художнього вираження національно-духовної ідентифікації ліричного героя у поетичному дискурсі П.Скунця - українського письменника, "шістдесятника"-нонконформіста, лауреата Шевченківської премії 1997 р. Розкрито філософсько-естетичний зміст національних емпатії та абстрагування. Вперше в українському літературознавстві проведено детальний аналіз поетичного дискурсу письменника у контексті творчості закордонних та українських літераторів. Здійснено когерентно-когезійну інтерпретацію художнього вираження національно-духовної ідентифікації протагоніста на трьох фундаментальних герменевтично-психологічних рівнях: культурних кодів, національно-екзистенціальних модусів та архетипів національного підсвідомого. Запропонований тип дослідження поезії П.Скунця засвідчує концептуальну важливість естетичної експресії національно-духовної ідентифікації ліричного героя у процесі інтерпретації лірики національного митця.

  Скачати повний текст

Встановлено концептуальні засади еволюційно-стилістичної парадигми у лінгвостилістичних та літературознавчих дослідженнях, а саме у стилістиці байки як жанру та типу тексту, які базуються на системно-структурному та синергетичному підході. Еволюцію стилю німецької байки досліджено з погляду теорії самоорганізації систем. З'ясовано, що синергія стилю обіймає всі рівні системи "соціально-мовленнєве середовище - мова - байка - стиль - архетип". Проаналізовано еволюцію стилю німецької віршованої байки протягом 8 сторіч з виокремленням декількох епох: Середньовіччя, Гуманізму, Реформації, Бароко, Просвіти, XIX та XX ст. Запропоновано базову модель еволюції стилю й відповідні моделі за епохами, в яких враховуються головні соціальні, тематичні, стильові атрактори та відповідні стилістичні засоби, а також стильові риси. Розроблено еволюційно-стильову типологію байки: виокремлено головні стильові архетипи, які складалися й еволюціонували протягом сторіч та існують і в наш час: риторично-стислий, поетично-розважальний, соціально-критичний, дитячої та юнацької байки, жартівливо-комічної байки, сучасної абстрактно-інтелектуальної байки з глобалізованим образно-символічним значенням. Здійснено стилістико-порівняльний аналіз еволюції німецької, української та російської байок, у процесі якого застосовано розроблену методику класифікації образів-символів за їх семантичною ємністю та методику виокремлення й опису стильових архетипів. З'ясовано, що еволюція стилю німецької, української та російської байок відбувається за однаковими літературознавчими законами.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості поетики ліричних творів поета 1900 - 1932 рр. на основі неореалістичного художнього методу, що поєднав у собі риси імпресіоністичного та реалістичного світобачення. Висвітлено джерела формування поетичного світогляду митця, а також систему поглядів на основі теоретичних проблем літературознавства. Досліджено систему архетипічних індивідуально-авторських образів-символів, символіку кольорової метафори. Особливу увагу приділено своєрідності поетики стихій та змісту даного поняття, яке виходить за межі метафізичного, а також знаходить втілення в образній системі та ідейно-тематичному змісті. Проаналізовано складну еволюцію творчості М.О.Волошина від раннього ліричного періоду до пізнього громадянського.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз стереотипів і настанов, що характеризують особливості світосприйняття та господарської поведінки українців, на підставі концепції сучасної західної та вітчизняної філософської думки розкрито зміст, а також значення терміна "господарський менталітет". Запропоновано модель ментальної структури та наведено типологію ментальності. Підкреслено, що етнічна ментальність відтворює певні стереотипи та настанови, які визначають особливості ставлення до праці, власності, а також підприємництва. Виокремлено головні риси українського господарського менталітету: індивідуалізм, завзятість у праці, розвинуті приватновласницькі інстинкти, толерантність до інших культур. Встановлено, що дані риси формувалися на підставі культурних архетипів під впливом географічних, соціально-історичних, релігійних та ідеологічних чинників. Досліджено сутність сучасних трансформацій українського господарського менталітету, які суттєво впливають на історичний вибір моделі соціально-економічної модернізації.

  Скачати повний текст

Досліджено обрядову семантику слов'янських мов у синхронії та діахронії. З'ясовано принципи та способи номінації обрядових лексичних позначень в ономасіологічному та семасіологічному аспектах. Виявлено закономірності їх лексико-семантичної типології та структурно-семіотичне і концептуальне моделювання. Наведено зіставну характеристику міжобрядової стереотипної моделі номінації, стратифікація якої зорієнтовна на інваріантну модель сімейних ритуалів, а також пов'язана з її складниками: концептуальними сферами або зонами, еволюційно-семіотичними рядами й обрядовими кодами - акціональним, агентивним, предметним, функціональним. Встановлено міжпольові та перехресні кореляції обрядових семем та їх етимонів із семіотично та лексично маркованими концептами та семантичними опозиціями в архетипній моделі світу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано романтичну картину світу та питання міфопоетики у ранній творчості Гоголя. Розвинуто новий напрямок літературознавчого дослідження міфу, заснований на синтезі методів символічної, архетипічної та традиціоналістської концепцій міфологізму в контексті постмодерної парадигми. Встановлено, що мономіфом гоголівської творчості є мотив перетворювання людської істоти, пов'язаний з універсальним міфом про спокуту. Висвітлено трансформацію міфологічного комплексу Царя та царської влади у співвіднесеності з символічними елементами моделі світу України у контексті мономіфу Гоголя. Повісті "Вечера на хуторе близ Диканьки" та "Миргород" трактовано як тексти, що мають статус романтичного за походженням етнокультурного (національного) міфу в його естетичному, художньому аспекті. Запропоновано конструктивні методи аналізу міфоцентричних творів, реконструкції їх праформ. Досліджено динаміку транскультурних елементів міфу як особливої форми міжлітературної спільності. Розглянуто ідеологічні механізми міфологізації. Розроблено концепцію міфологізації у літературі епохи романтизму, в матеріалах за курсом російської літератури ХІХ ст.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні положення філософсько-методологічного та релігієзнавчого значення. Досліджено специфіку символічного світорозуміння, конкретизованого в знакових системах християнських храмів на підставі філософського аналізу ідейно-художньої програми Софії Київської. Висвітлено феномен "софійності" давньоруського християнського світогляду, що є архетипом української культури та формування ідеологеми "Святої Русі". Запропоновано інтерпретацію світських сюжетів баштових циклів Софії Київської та символічне розуміння їх двох'ярусності як відображення двох'ярусності християнської моделі світобудови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано художнє мислення Тараса Мельничука - оригінальної постаті в українській духовно-творчій свідомості, поета, лауреата Національної премії України імені Т.Г.Шевченка (1992р.). Застосовано визначальний щодо міфологічного коду структурно-семіотичний підхід. Зроблено висновок про те, що смислову основу художнього світу поета становить архетипний образ Великої Матері. В інтерпретаціях, які моделюють сприйняття структури текстів, вона зображується як стихійна сила, яка є символом сексуальної респектабельності та втілює нагромадження сильної енергії, що обернулась на непослідовний художньо-творчий потік. Текстово він виражений через символічну сутність форм та образів. Їх динаміка поширення виявляє контекст спорідненості із життєвим досвідом поета, психічним корелятом якого є віддалення у часо-просторі. З погляду художньої рецепції це означає нетривкість автора у полі тексту, який увесь час піддається безперервній плинності подій: відкритій системі історії (К. Леві-Строс). У текстах виділено символи в їх глибокій спорідненості на рівні просторово-часової реальності. Структурно визначальний символ роса доповнюється іншими компонентами, головним серед яких є категорія нетривкост. Символічні значення розглянуто також у системі романтичного мислення, що стосується онтології "національного романтизму", передусім акту творення його мовних форм.

  Скачати повний текст

Застосовано принципи феноменологічного розгортання архетипу до аналізу специфіки несвідомих детермінант соціальної організації буття індивідів. Досліджено процеси соціального оформлення та означування змістів колективного несвідомого, що сприяло аналізу імагостазної сутності відчуження на всіх рівнях інституціональної взаємодії.

  Скачати повний текст

Досліджено міфологемні засади формування оригінального в модерністській культурі "кларнетичного" світовідчуття П.Тичини. Доведено, що основу переважної більшості поетичних метафор П.Тичини складають різні міфологічні структури, асоціації та ремінісценції, сигніфікатом яких здебільшого виступає міфологічний уламок - міфологема. На підставі аналізу герметичних смислів, наявних у поезії міфологем та архетипних образів зроблено висновок про ацентрично-поліфонічну модель "кларнетичної" творчості митця. Розглянуто концептуальний зміст ранньої лірики П.Тичини (збірку "Сонячні кларнети") як інваріантну художню структуру в цілому таксономічному ряді міфологічної образності, що виражає засадничу світоглядну ідею митця - ідею амбівалентного процесуального саморозгортання буття як креативного хаосу. Висвітлено подальші стильові зміни у творчості П.Тичини, внаслідок яких міфологеми втрачають "історичну пам'ять", що зрештою призводить до семіотичного перетворення їх на знаки іконічного порядку. Симптомами інволюції авторської поетики визначено появу доти відсутньої у Тичини доцентрової поетичної структури, удосконалення окремих стильових прийомів до рівня стильових домінант (експресіоністичних, футуристичних і конструктивістських).

  Скачати повний текст

Досліджено категорію двійництва в літературах Заходу Нового часу, проаналізовано трактування психологічного архетипу двійника в художньому світі М.Льюїса, А.Радкліф, Ч.Метьюріна, Г.Кляйста, А.Шаміссо, Е.А.Т.Гофмана, Р.Стівенсона, Е.По, О.Уальда, Н.Готорна. Головну увагу приділено категорії характеру, яка формувалась в літературах Європи ще від античних часів, набула однозначного трактування в класицизмі, а в зазначену епоху набула поновлення через інтерес до біблійної концепції особистості як складної, сповненої суперечностей єдності. Досліджено формування категорії двійництва в естетиці готичного роману й англійського романтизму. Монохарактер романтичного героя, у порівнянні з класицистичним, переважно однозначним монохарактером, тут принципово ускладнюється. Виникає почуття полярних, взаємовиключних начал психіки, напруги між ними, що стає основою розвитку сюжету. Англійські романтики, зокрема, Байрон, враховують "готичний" досвід художнього освоєння "краси зла", висуваючи тип трагічного "лиходія" на зразок Каїна або Манфреда. Розглянуто явище двійництва в німецькій літературі, показано специфіку національної рефлексії та її художнього змалювання. Романтичні двійники мають тенденцію до художньої матеріалізації і є ілюстрацію до відомої тези О.Шпенглера про "фаустову душу". Психологічний матеріал у сфері художнього образа є вартісним, як і матеріал життєво-об'єктивний; фантастичне реалізується з пластичною повнотою. Водночас роздвоєність героя в німецькому романтизмі має виразні риси інтелектуальної конструкції, філософічної абстракції. Показано, що подальший розвиток теми двійника в західних літературах набуває макабристичного звучання (По, Стівенсон), але зачарування "красою зла" поступається моралізуючим тенденціям (Уайльд, Діккенс); модель двійництва має соціально-психологічне вмотивовування й у реалістичній літературі трансформується у картину "діалектики душі".

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано художню концепцію людини у творчості Валер'яна Підмогильного, яка грунтується на визнанні неповторності людської особистості, на взаємодії духовного та тілесного начал, а також на запереченні всевладдя розуму. Встановлено: вчення З.Фрейда значною мірою визначає художньо-естетичне мислення автора, що впливає на формування художньої концепції людини, реалізованої у його творах. Особливо виразно ідеї З.Фрейда відображалися у таких творах митця, як "Смерть", "Остап Шаптала", "В епідемічному бараці". Серед рис національної ментальності, найбільш яскраво відображених у прозі В.Підмогильного, виділено архетипічні риси національної вдачі українців - індивідуалізм, кордоцентризм, антеїзм.

  Скачати повний текст