Висвітлено творчість Ч.Діккенса у контексті англійсько-українських взаємин XIX - XX ст. Здійснено аналіз рецепції художнього доробку англійського романіста українськими літературними критиками. Розглянуто історію україномовних перекладів прози письменника. Досліджено різночасові інтерпретації "Тяжких часів" Ч.Діккенса. Здійснено типологічні зіставлення художнього доробку аглійського автора з творами представників української літератури XIX - початку XX ст. (Г.Квітки-Основ'яненка, М.Гоголя, Леся Мартовича, Т.Шевченка, І.Франка, В.Винниченка) та виявлено спільні та відмінні риси застосування прийомів і засобів гумору, сатири та творче засвоєння майстрами слова "моделі дитина і світ", що виникають завдяки соціально-типологічним, психолого-типологічним збігам.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується проблема становлення і розвитку цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та практика його застосування. Значна увага приділена аналізу цивільно-правових інститутів, закріплених у Кодексі. Проаналізовані судові справи, зокрема цивільні щодо його застосування, використана спеціальна та інша монографічна література. Зроблено висновок про високий рівень розвитку для свого часу цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та дані науково обгрунтовані рекомендації щодо використання досвіду законотворення Гетьманщини для удосконалення чинного цивільного законодавства України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано літературно-критичні, історико-літературні, філософські та публіцистичні праці І. Франка з погляду проблематики природо-людського світу. Розглянуто особливості художньо-філософського зображення людини та природи від ранніх віршів до останніх поезій. Взаємовідносини "людина ~ природа" охарактеризовано як світоглядний феномен, що зумовлює співіснування культурологічних парадигм "філософія ~ природа", "література ~ природа". Розкрито семантику образів природи та символіку чотирьох стихій (землі, води, вогню, повітря), з'ясовано функціонально-смислове навантаження картин природи в поетичному тексті, визначено антропоцентризм як основу художньо-філософської концепції людини та природи в поезії І. Франка.

  Скачати повний текст

Зазначено, що всезагальність часу реалізується через особливості його існування та функціонування в різних сферах буття. Віддавна спроби оволодіння часом здійснювалися різними способами. Проаналізовано специфічну форму часу - художній час, який є способом існування мистецтва та відіграє роль каркасу художньої реальності світу мистецтва та окремих творів. Художній час є одним із засобів оволодіння соціальним та індивідуальним часом, його відтворення та творення, збереження та перетворення. У ХХ ст. відбуваються суттєві зміни в художній практиці. Поширюється вільна (монтажна) форма композиції літературних творів. Майже одночасно з'являються безсюжетна література, безпредметний живопис, атональна музика, абстрактна скульптура. Здійснений аналіз показує, що зміни, які відбулися, свідчать про трансформацію художнього часу, а не про його знищення чи руйнування.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття "мистецтво перехідної доби", що демонструє ознаки дезінтеграції, кризи та хаосу, а також потенції оновлення. Зазначено, що процеси естетичної переорієнтації, які спостерігалися наприкінці ХІХ - початок ХХ ст., багато в чому подібні до тих, що мають місце і зараз. На підставі узагальнення знань про минуле визначено деякі закономірності розвитку сучасної художньої культури. Сформульовано найважливіші показники мистецтва "несталих" та "нестабільних" часів, а також за даними вивчення кількох видів мистецтва (літератури, живопису, музики) визначено тип художнього мислення перехідної доби.

  Скачати повний текст

Досліджено природу і функції християнської наративної традиції як феномену універсуму християнської культури. Визначено лінгвістичне релігієзнавство як нову галузь релігієзнавчого знання з певним предметним полем та понятійно-категоріальним апаратом. Подано християнську наративну традицію як ієрархізовану систему текстів, виділено її ядерні структури - корпус незмінних сакральних канонічних текстів (Святе Письмо та Священний Переказ) та периферійні (маргінальні) структури (християнська література і фольклор). Доведено зниження рівня сакралізації християнських текстів від центру до периферії наративної системи та центроскерований рух релігійних смислів з периферії до центру системи, що супроводжує сакралізацію та канонізацію текстів і забезпечує відкритість християнської наративної системи, її здатність адаптуватися до "викликів часу".

  Скачати повний текст

Висвітлено поняття "фундаментальні цінності" в контексті формування аксіологічного світогляду майбутнього педагога, їх роль у культурі як сфері реалізації людських цінностей засобами мистецтва та літератури. Досліджено роль фундаментальних цінностей у становленні української молоді, зокрема, у формуванні особистості вчителя, в ракурсі соціально-культурної динаміки українського суспільства: дореволюційного, радянського, пострадянського. Визначено концептуальні засади моделі літературної освіти, вимоги до неї в контексті нової освітньої парадигми та роль зарубіжної літератури в формуванні фундаментальних цінностей особистості майбутнього педагога, розроблено філософську модель літературної освіти в предметному полі навчальної дисципліни "Зарубіжна література" та запропоновано конкретні шляхи оптимізації даного процесу. Висвітлено аксіологічний аспект викладнання зарубіжної літератури, який виявляється через систему реалізації функцій: аксіологічно-кореляційної, полікультурної, творчо-конструктивної, пізнавально-систематизувальної.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням проблеми морально-етичного виховання дітей у дусі співжиття і комфортного співіснування людини і світу живого, невід’ємною частиною якого вона є, і від розв’язання якої певною мірою залежить майбутнє всього людства. У цьому контексті особливої уваги заслуговує проблема взаємовідносин між людиною/дитиною та твариною. Нині вона постала як актуальна. Аби усвідомити всю її злободенність та гостроту маємо звернутися до її витоків і засад, здобутків, напрацювань і прорахунків, які її супроводжували впродовж усього історичного розвитку. Розбудова відповідного сучасного освітньо-виховного простору вимагає опертя на історико-педагогічне знання, вивчення його складу, структури, тобто нерозривного зв’язку минулого, сучасного і майбутнього у загальному русі до розв’язання зазначених питань. Дисертація носить міждисциплінарний характер, дотична до декількох галузей наук – насамперед освітніх, літературознавчих, правових, а також природничих, медичних, сільськогосподарських, в яких тварини виступають об’єктом або суб’єктом дослідження чи виконання професійних завдань. Відтак, вибір історико-педагогічної теми дослідження, її міждисциплінарність спонукали нас до пошуку, залучення, вивчення та класифікації досить широкого кола джерелознавчої літератури та джерел, аналіз яких дозволив здійснити цілісну об’єктивну й неупереджену оцінку розвитку обраної теми.Обрані підходи до дослідження, й насамперед хронологічно-системний надали змогу прослідкувати появу і розвиток різних концепцій щодо виховання у дітей гуманного ставлення до тварин, охарактеризувати їх залежність від багатьох чинників, а саме: ставлення до цих проблем у суспільстві, ролі громадської думки, спрямованості освітнього процесу, насамперед його змістового наповнення, віку дитини, відображення питань життя і поведінки тварин в літературі для дітей, роль авторитетного дорослого (вчителя, батька/матері, дитячого письменника, літературного героя) тощо, тобто розглянути це явище у контексті соціально-культурних, педагогічних і почасти суспільно-політичних детермінант. Саме цей підхід дав змогу прослідкувати наступність і перервність у розвитку цієї тематики, зникнення у певні роки через те, що перед освітою і вихованням постали завдання, не притаманні дитинству. Як інструментарії застосовано історіографічний, герменевтичний, мікроісторичний, біографічний підходи, що були реалізовані через такі методи як аналіз, синтез, узагальнення та ін. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: – темою обрано генезу формування у дітей ціннісного ставлення до тварин як окрему педагогічну і освітньо-виховну проблему, розроблено концептуальні засади і методологію цього феномена з опорою на достатню джерельну базу, що у своїй сукупності дозволило системно і цілісно прослідкувати процеси становлення і розвитку комплексу гуманістичних ідей щодо поводження з тваринами засобами навчально-пізнавальної та дитячої літератури, освітнього процесу, позакласної та позашкільної діяльності, візуальних джерел з кінця ХІХ до початку ХХІ століття;– розкрито подальший розвиток поєднання морально-етичних, емоційно-ціннісних і діяльнісних складників як головної умови виховання у дітей почуття піклувального і бережливого ставлення до світу живого, насамперед до свійських тварин;– визначено й охарактеризовано концепції, що панували в різні віки і десятиліття: романтично-ідеалізовану (для найменших) і пізнавально-співчутливу (для старших) (кінець ХІХ – початок ХХ ст.); соціально-утилітарно-прагматичну (радянський період ХХ ст.), усвідомлено-відповідально-діяльнісну (кінець ХХ –початок ХХІ ст.), які, часом, надавали приклади ставлень, протилежних панівним.Подальшого розвитку в дослідженні набули:– розкриття ідей гуманного ставлення до всього живого, яке висловлювали в своїй педагогічній, художній, публіцистичній творчості та в епістолярній спадщині видатні педагоги й письменники (І. Горбунов-Посадов, Б. Грінченко, В. Сухомлинський, К. Ушинський,);– класифікація, систематизація і аналіз джерел з проблематики дослідження, до якої були широко залучені бібліографічні видання-каталоги, як цінні ресурси розкриття розглядуваної проблеми.У ході дослідження уточнено:– понятійно-категоріальний апарат дослідження (тварина, світ живого, співчуття, милосердя, відповідальність, антропоморфізм, анімалізм, література, для дітей, популяризаторська література);– роль і значення дитячої літератури і підручників для читання; науково популярної та пізнавальної літератури; хрестоматій та антологій дитячої літератури крізь призму екологічної етики, гуманізації освіти, її морально-етичного потенціалу у вихованні етичного ставлення до світу живого.^UThis scientific work is comprehensive research of the issue of moral and ethical education of children that promotes cohabitation and comfortable coexistence of humans and living world an integral part of which they are, and the solution of which, to an extent, determines the future of the humanity. In this context, a special attention should be given to the issue of the relations between a human/child and an animal. This issue is very relevant nowadays. To understand its urgency and acuteness we need to look at its origins and backgrounds, achievements, best practices, and miscounts that followed it during the historical development. Building a relevant modern educational space requires drawing on historical and pedagogical knowledge, examination of its composition, structure, in other words, relating past, present, and future in the general movement toward solving the mentioned issues. This paper is multidisciplinary, adjacent to several science dimensions, primarily, education, literature, law, as well as natural science, medicine, agriculture, in which animals are involved, to solve professional tasks. Therefore, the choice of this historic and pedagogical topic for research, its multidisciplinary spurred the search, engagement, study, and classification of quite broad spectrum of source literature, as well as sources, the analysis of which allowed for wholesome, objective, and non-bias evaluation of the subject of choice.The approaches chosen for the research with chronologic and history one being the primary, enabled us to trace the emergence and development of different concepts to develop humane treatment of animals by children, describe their conditioning upon many factors, namely, how these issues are viewed in the society, the role of public perception, the focus of educational process, and its contents, first of all, child’s age, reflection of the issues of animal life and behavior in children’s literature, the role of a trusted adult (a teacher, parents, children’s book writer, literature character) etc., in other words, look at the phenomena in the context of social and political factors. This is the approach that helped to see the succession and discontinuity in the development of this theme, its disappearance in some years since education fulfilled atypical for childhood tasks. Historiographic, hermeneutic, microhistory and biographical approaches were used as tools and implemented through such methods as analysis, synthesis, generalization, etc.Scientific novelty of the research lies in the fact, that for the first time ever: –selected as the topic was the genesis of developing value-based attitude toward animals as a dedicated pedagogical and educational problem, developed were the conceptual backgrounds and methodology of this phenomenon with the basis on sufficient source base which in its aggregate allowed for systematic and wholesome study of the processes for establishing and developing the framework of humanistic ideas with regard to treating animals using the tools of educational and cognitive as well as children’s literature, educational process, extra curriculum activity of the late ХІХ to the early ХХІ centuries; – discussed was the further development of combination of moral and ethical, emotional, and value-based, as well as activity components, as the main prerequisite to teach children the importance of care and careful treatment to the living world and domestic animals, first of all;– defined and described were the concepts that dominated in different years and decades: romantic and idealistic (for the youngest), and cognitive and sympathy (for the 20 oldest) (late ХІХ – early ХХ century); social-utilitarian-pragmatic (Soviet era), conscious-responsible-active (late ХХ – early ХХІ century), which, with time, set examples of attitudes that were different from those dominant. The following was further developed in the research: – discussing the ideas of humane treatment of all living that were voiced out in their pedagogical, literary and publicity works and epistolary heritage by infamous pedagogues and writers (I. Horbunov-Posadov, B. Hrinchenko, V. Sukhomlynskyi, K. Ushytskyi); – classification, systematization and analysis of sources and problems of the research to which we included bibliographic catalogues as valuable resources for the discussion of the issue under consideration.The following were clarified in the process of the research: – conceptional and category framework (animal, living world, sympathy, compassion, responsibility, anthropomorphism, animalism, literature for children, promotional literature); – role and significance of children’s literature and reading textbooks; popular scientific literature through the lens of environmental ethics, humanization of education, its moral and ethical potential in bringing up ethical attitude to living world.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування професійно-комунікативних умінь у студентів, які навчаються за спеціальністю "Мова та література (російська)". Запропоновано наскрізний курс "Теория и практика коммуникации (на русском языке)". Розроблена методика передбачає напрями роботи: засвоєння знань з теорії комунікації та оволодіння вміннями ефективної комунікативної взаємодії; формування вмінь, пов'язаних з різними видами мовленнєвої діяльності й опанування комунікативно значущих для майбутніх учителів російської мови жанрів наукового, публіцистичного стилів і жанрами професійного мовлення вчителя; поглиблення знань і вмінь з правопису, збагачення мовлення студентів. Запропонована методика сприяє комплексному формуванню професійно-комунікативних умінь, формуванню здатності до мовленнєвої рефлексії, усвідомленню специфіки спілкування російською мовою за умов українського оточення.

  Скачати повний текст

Розроблено систему формування ораторських умінь. Розкрито потенційні можливості даної системи, виявлено умови її реалізації. Представлено класифікації риторичних понять і жанрів учнівських текстів. Визначено можливості використання художніх текстів у процесі опанування ораторських умінь. Доведено, що запропонована методика впливає на виховання й розвиток активної, здатної до самореалізації особистості, вдосконалення творчих здібностей та пізнавальної самостійності учнів за допомогою таких предметів, як література й риторика.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено науковим розвідкам формування компетентності культурного самовираження майбутніх учителів музичного мистецтва в закладах вищої освіти КНР. Зазначена проблема була успішно вирішена завдяки глибокому аналізу та систематизації теоретичних ідей, а також широкому узагальненню досвіду щодо розвитку компетентності культурного самовираження майбутніх учителів музичного мистецтва у навчальному середовищі закладів вищої освіти Китайської Народної Республіки. Синергія різноманітних підходів та методів дозволила отримати нові знання та розширити нашу здатність до впровадження кращих практик формування компетентності культурного самовираження. Робота містить анотацію, зміст, вступ, два розділи, висновки, загальні висновки, список використаних джерел наприкінці дисертації та додатки. Вступ дослідження включає обґрунтування актуальності і доцільності розв’язання означеної теми, виявлено суперечності, що виникають на основі неузгодженості теорії та практики, представлено зв’язок теми дисертації з науковими доробками провідних дослідників цієї теми; зазначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; окреслено теоретичні й методологічні основи дослідження та відповідні методи дослідження; визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію результатів у ЗВО, структуру та обсяг дисертації, загальну кількість публікацій авторки за темою роботи. У першому розділі – «Теоретичні основи формування компетентності культурного самовираження майбутнього вчителя музичного мистецтва в закладах вищої освіти» – визначено ключові терміни та поняття, що використовуються в роботі, зокрема поняття «самовираження», «компетентність», «культура», «компетентність культурного самовираження» тощо. Це допомагає зрозуміти загальний зміст дослідження та уникнути неоднозначності й непорозумінь у сприйнятті термінів. З’ясовано, що компетентність культурного самовираження – це здатність та навички проявляти свою індивідуальність, творчість, емоції та особистісні якості через різні види діяльності, такі як мистецтво, музика, література, публічний виступ, письмові та усні висловлювання, а також взаємодія з іншими людьми як в офлайн, так і онлайн просторі. Компетентність культурного самовираження включає здатність виявляти свої унікальні риси, інтереси, думки та переконання, а також ефективно комунікувати ці аспекти своєї особистості із навколишнім світом. Ця компетентність передбачає не лише здатність знайти і виразити свої ідеї, але й уміння адаптуватися до різних ситуацій та аудиторій, дотримуватися норм та культурних особливостей спілкування. Вона сприяє розвитку особистості студента, підвищенню самооцінки та самопізнання, забезпечує здатність студента до самореалізації, позитивного ставлення до себе та своїх можливостей у культурному просторі. Автор розкриває особливості культурного самовираження в контексті підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Вони можуть включати аспекти творчості, виразності, індивідуальності тощо, які стосуються самовираження студентів під час навчання у закладах вищої освіти. Визначено сучасні можливості прояву культурного самовираження у майбутніх вчителів при навчанні у закладах вищої освіти. У цій частині дослідження звертається увага на актуальні можливості та засоби самовираження, які студенти можуть використовувати в процесі навчання в закладах вищої освіти. Це можуть бути сучасні інструменти, методи, підходи до навчання, що сприяють більш ефективному та творчому самовираженню при отриманні освіти. У другому розділі – «Дослідження структури сформованості компетентності культурного самовираження майбутнього вчителя музичного мистецтва в закладах вищої освіти КНР» досліджено структуру компетентності культурного самовираження майбутніх вчителів музичного мистецтва в Китаї, її формування у процесі навчання в Китаї та можливостям застосування цього досвіду в Україні. Розкрито структурні складові компетентності культурного самовираження майбутнього вчителя музичного мистецтва у контексті компетентнісного підходу: саморегуляція; адаптивність; благополуччя; взаємодія; постійне навчання та самовдосконалення; розвиток творчих ідей, синтез та поєднання концепцій та інформації з різних джерел. Відповідно до компетентнісного підходу розглянуто взаємозв’язок між знаннями, вміннями, досвідом та особистісними якостями, які впливають на ефективне самовираження студентів у педагогічній діяльності. Проведено порівняльний аналіз процесу формування компетентності культурного самовираження у майбутніх вчителів музичного мистецтва під час фахового навчання в китайських закладах вищої освіти та українських ЗВО. Висвітлено педагогічні підходи, методи та засоби, які застосовуються для розвитку і підтримки здатності студентів до творчого самовираження у майбутній педагогічній діяльності.^UThe dissertation study is devoted to the scientific exploration of the formation of cultural self-expression competence of future music teachers in higher education institutions of the People’s Republic of China. This problem was successfully solved thanks to a deep analysis and systematization of theoretical ideas, as well as a broad generalization of experience regarding the development of cultural self-expression competence of future music teachers in the educational environment of higher educational institutions of the People’s Republic of China. The synergy of various approaches and methods allowed us to gain new knowledge and expand our ability to implement better practices of cultural self-expression competence formation. The work contains an abstract, table of contents, introduction, two chapters, conclusions, general conclusions, a list of used sources at the end of the dissertation and appendices. The introduction of the study includes a justification of the relevance and expediency of solving the identified topic, revealed contradictions arising from the inconsistency of theory and practice, presented the connection of the dissertation topic with the scientific works of leading researchers of this topic; the goal, task, object, subject of research is indicated; the theoretical and methodological bases of research and relevant research methods are outlined; the scientific novelty, theoretical and practical significance of the obtained results are determined; information about the approval of the results at the Higher Education Institution, the structure and scope of the dissertation, the total number of publications by the author on the topic of the work are given. In the first chapter - "Theoretical foundations of the formation of cultural selfexpression competence of the future music teacher in institutions of higher education" - key terms and concepts used in the work are defined, in particular the term "selfexpression", "competence", "culture", "cultural self-expression competence", etc. This helps to understand the general content of the study and avoid ambiguity and misunderstandings in the perception of terms. It was found that the competence of cultural self-expression is the ability and skills to show one’s individuality, creativity, emotions and personal qualities through various activities, such as art, music, literature, public speaking, written and oral statements, as well as interaction with other people both offline and online. Cultural self-expression competence includes the ability to express one’s unique traits, interests, thoughts, and beliefs, and to effectively communicate these aspects of one’s personality to the world around us. This competence involves not only the ability to find and express one’s ideas, but also the ability to adapt to different situations and audiences, to adhere to the norms and cultural features of communication. It contributes to the development of the student’s personality, increasing self-esteem and self-knowledge, ensures the student’s ability to self-realize, a positive attitude towards himself and his capabilities. The author reveals the peculiarities of self-expression in the context of training future music teachers. They may include aspects of creativity, expressiveness, individuality, etc., which relate to the self-expression of students during their studies in institutions of higher education. The modern opportunities for cultural self-expression of future teachers while studying in institutions of higher education have been determined. In this part of the study, attention is paid to the actual opportunities and means of self-expression that students can use in the process of studying in institutions of higher education. These can be modern tools, methods, approaches to learning that contribute to more effective and creative self-expression when receiving an education. In the second chapter - "Investigation of the structure of cultural self-expression competence formation of future music teachers in higher education institutions of the People’s Republic of China" the structure of cultural self-expression competence of future music teachers in China, its formation in the process of learning in China and the possibilities of applying this experience in Ukraine are investigated.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування екологічної культури студентів економіко-гуманітарних коледжів. Доведено, що екологічна культура постає новою світоглядною парадигмою та істотним аспектом соціокультурного буття, що потребує формування екологічно орієнтованого мислення, спрямованого на критичне переосмислення антропогенного впливу на навколишнє середовище, необхідності глибокого розуміння нерозривного зв’язку між людиною та природою на ціннісній морально-естетичній основі на засадах усвідомлення реалізації альтернативних підходів економного споживання у проблемному полі небайдужості, співпереживання та обмеження особистісних потреб.Здійснено експлікацію екологічної культури на основі таких визначальних теоретико-методологічних засад осмислення особливостей формування нової екологічної парадигми у проблемному полі взаємодії «людина-природа», як: ноосферне мислення, ідеї «нового гуманізму», «коеволюційний підхід», «концепції сталого розвитку». Відзначено, що екологічна культура як складова культури в цілому та істотний компонент особистісної культури постає як прагнення реалізувати людське життя в природному середовищі на ціннісній морально-духовній основі, потребуючи усвідомлення нерозривного зв’язку людини з природою й необхідності формування глибокого розуміння взаємоузгодженості особистих потреб із збалансованим ладом природного довкілля.У дисертації експліковано теоретико-методологічний досвід вітчизняної та зарубіжної теорії та практики проблем екологічної культури студентів економіко-гуманітарних коледжів, обґрунтовано компоненти, критерії, показники та рівні її сформованості. Визначено нові підходи до формування екологічної культури шляхом упровадження педагогічних умов і структурно-функціональної моделі, здійснено експериментальну перевірку їх результативності під час вивчення дисциплін «Біологія», «Екологія», «Українська література». Зокрема, комплекс педагогічних умов у дослідженні складають: екологізація змісту дисциплін загальнонаукової і соціально-гуманітарної підготовки на засадах інтегративного підходу; спрямованість підготовки студентів економіко-гуманітарних коледжів на формування екологічної етики, заснованої на екологічних імпративах і ціннісному ставленні до природи; актуалізація особистісного потенціалу студентів в екологічно орієнтованому освітньому середовищі; забезпечення мотивації майбутніх фахівців соціально-економічних спеціальностей до екологічно доцільної професійної діяльності. Доведено, що педагогічна модель формування екологічної культури студентів економіко-гуманітарних коледжів засобами реалізації інтегративного підходу являє собою системний комплекс, що містить цільовий, теоретико-методологічний, організаційно-змістовий та результативний блоки, що репрезентують цілеспрямований педагогічний пошук та фундаментальну стратегію змін у процесі реалізації екологічної та фахової освіти з метою професійного та особистісного становлення.^UThe study is devoted to the problem of the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges by means of implementing an integrative approach. The content of the concepts “ecological culture of students of economic and humanitarian colleges” and “development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges” based on generalization of philosophical and pedagogical investigations, was specified. It is proved that ecological culture appears as a new worldview paradigm and an essential aspect of socio-cultural existence, which requires the formation of ecologically oriented thinking, aimed at a critical rethinking of anthropogenic impact on the environment, the need for a deep understanding of the inextricable connection between man and nature on a valuable moral and aesthetic basis principles of awareness of implementation of alternative approaches of "restraining" consumption in the problematic field of indifference, empathy and limitation of personal needs.In this context, it is considered that the environmentalization of education is an organic component of the entire educational strategy of personal development that dictates the need for worldview reorientation of consciousness to affirm the priorities of nature in relation to human needs, which acts as a powerful means of preventing the global ecological crisis.The understanding of the strategy for the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges proves that it is built on integrative principles and involves the coordination of natural and scientific thinking with humanitarian thinking, thus involving not only the sphere of rational cognition, but also the sensory and emotional one, which allows affirming the creative role of the principles of humanization and humanizing the educational process. In the conditions of multiplicity and polyvariability of the process of the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges, the integrative approach aims at the construction of a synthetic educational model, in the context of which literature, art, poetry, artistic crafts, leisure practices, etc. are organically included. It asserts the unity and indivisibility of the process of the development of students’ ecological culture, taking it beyond specific disciplinary boundaries.The component structure students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges (cognitive, axiological, humanistic, activity) was improved. The pedagogical conditions for the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges by means of implementing an integrative approach are substantiated (greening of the content of the disciplines of general scientific and social and humanitarian training based on the principles of an integrative approach; the focus of students’ of economic and humanitarian colleges training on the formation of environmental ethics based on ecological imperatives and a value attitude to nature; actualization of the personal potential of students in ecologically oriented educational environment; ensuring the motivation of future specialists of social and economic specialties to ecologically expedient professional activity). A structural and functional model of the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges by means of implementing an integrative approach, which combines target, theoretical and methodological, organizational-content and effective blocks was developed. Educational and methodological support for the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges was developed and implemented in to the educational process by means of implementing an integrative approach. Experimental and research work was developed and tested in the context of ascertainment-diagnostic, formative and control stages of the pedagogical experiment

Розкрито суть понять "гуманістичні цінності" та "система гуманістичних цінностей учителя". Досліджено структурно-ієрархічну будову системи гуманістичних цінностей учителя та висвітлено базові гуманістичні цінності його особистості. Уточнено ознаки гуманістичної спрямованості літературного твору та можливості зарубіжної літератури у підготовці гуманістично орієнтованої особистості майбутнього словесника. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування даних цінностей у майбутніх учителів зарубіжної літератури у процесі фахової підготовки. Розроблено та впроваджено до навчально-виховного процесу навчально-методичний посібник "Гуманістичні цінності майбутніх учителів зарубіжної літератури: проблеми та шляхи формування", програму спецкурсу "Humanity Fair" з дисципліни "Література Англії і США" для студентів ВНЗ.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено можливість організації професійного відбору абітурієнтів до педагогічного вищого навчального закладу (ВНЗ) на філологічний факультет (українська мова та література). Проведено системно-рівневий та психолого-педагогічний аналіз діяльності вчителя. Виділено професійно важливі якості вчителя української мови та літератури. Визначено критерії професійного відбору, для чого було розроблено маршрутний листок абітурієнта та карту професійного відбору. Апробовано наявні та оригінальні методики дослідження спрямованості особистості абітурієнта, його загальнопедагогічних і спеціальних здібностей. Виявлено, що у студентів, рекомендованих для зарахування до ВНЗ, у порівнянні з нерекомендованими, значно вищою є самооцінка педагогічних і спеціальних здібностей, краще сформовані педагогічні вміння, вища академічна успішність; для них є характерним високий рівень ставлення до процесу навчання у ВНЗ, професійна спрямованість, емоційна стійкість. Доведено, що загальнопедагогічні та спеціальні здібності пов'язані між собою професійною спрямованістю та особистісними компонентами спеціальних здібностей, що забезпечує ефективність діяльності вчителя української мови та літератури на різних етапах його професійного становлення.

  Скачати повний текст

Дисертація є цілісним дослідженням філософських поглядів американського мислителя Джона Дьюї в контексті діяльності Метафізичного клубу в Університеті Джонса Гопкінса.У роботі здійснено аналіз ранніх публікацій Дж. Дьюї: праць, написаних та опублікованих в період навчання в Університеті Джонса Гопкінса (1882-1884 рр.), і частково тих, які були опубліковані до та після навчання. Диференціація джерел дозволила прослідкувати трансформацію філософських поглядів Дж. Дьюї та проаналізувати контекст основних тематик дискусій назасіданнях Метафізичного клубу. Першоджерела та критична література розглядаються комплексно у кожному розділі задля всебічного огляду інтелектуальної біографії американського мислителя.Методологія історико-філософського дослідження базується на методах, обраних з урахуванням специфіки з одного боку історико-філософського аспекту дослідження контексту діяльності Метафізичного клубу, а з іншого – особливостей дослідження інтелектуальних біографій мислителів, їхніх ідей, поглядів та думок.В дисертації здійснено історико-філософське дослідження особливостей американського інтелектуального середовища ХІХ ст. Завдяки використанню жанру інтелектуальної історії було досліджено основні тенденції інтелектуального середовища, а завдяки зверненню до біографічної історіографії було досліджено основні філософські погляди американського мислителя в період участі в Метафізичному клубі з особливою увагою до діяльності Метафізичного клубу в Університеті Джонса Гопкінса. Історія Метафізичного клубу бере свій початок у 1880-х роках у Гарвардському університеті, який заснував Ч. С. Пірс. Метафізичний клуб об’єднав визначних науковців: Ч. С. Пірса, В. Джеймса, О. В. Голмса, Дж. С. Морріса. В праціпідкреслено особливу роль Дж. С. Морріса у становленні Дж. Дьюї як філософа.У досліджені використано скан-копії «Циркулярів Університету Джонса Гопкінса» (1882–1884 рр.), в яких опубліковано витяги з протоколів засідань Метафізичного клубу зі свідченнями про участь Дж. Дьюї, фотокопію рукописної книги записів засідань Метафізичного клубу в Університеті Джонса Гопкінса та цифрові архіви листів Дж. Дьюї. Продемонстровано, що Дж. Дьюїбрав активну участь у діяльності Метафізичного клубу. Здійснено аналіз основних ідей статей та матеріалів виступів (тих, які збереглися), розкрито вплив колег та вчителів на формування поглядів Дж. Дьюї, продемонстровано їх вплив на подальшу філософську діяльність американського мислителя.^UThe dissertation is a study of the philosophical views of the American thinker John Dewey in the context of the activities of the Metaphysical Club at Johns Hopkins University.The dissertation provides a thorough analysis of John Dewey’s early publications, encompassing works written and published during his tenure at Johns Hopkins University (1882–1884), as well as those published both before and after this period. This approach allows for a nuanced examination of the evolution of John Dewey’s philosophical ideas over time.By considering a range of sources, the dissertation not only traces the development of John Dewey’s philosophical teachings but also delves into the broader intellectual context, particularly focusing on the major themes discussed at the meetings of the Metaphysical Club. The inclusion of primary sources, alongside critical literature, enhances the comprehensive nature of the review, providing adetailed exploration of the intellectual biography of the American thinker.This analytical framework offers a holistic understanding of John Dewey’s philosophical journey, offering insights into the interconnectedness of his ideas and the intellectual milieu that influenced him. The inclusion of primary sources enriches the dissertation, contributing to a more nuanced and well-rounded exploration of John Dewey’s early intellectual development.The methodology of historical and philosophical research is based on methods chosen taking into account the specifics of the subject of research. On the one hand, the historical and philosophical aspect of the study of the activities of the Metaphysical Club and its context is taken into account, and on the other hand, the specifics of the study of intellectual biographies of thinkers, their ideas, views, and opinions. Taking into account the specifics of the subject and object of the study, as well as the tasks that are solved in this study, an emphasis was placed on historical and philosophical reconstruction.The dissertation provides a historical and philosophical study of the peculiarities of the American intellectual environment of the 19th century. The main trends of the intellectual environment were explored using the genre of intellectual history, and biographical historiography, the main philosophical views of American thinkers were explored. Particular attention was paid to the figure of John Dewey and their participation in the activities of the Metaphysical Club at Johns Hopkins University. The history of the Metaphysical Club dates back to the 1880s at Harvard University, Cambridge, Massachusetts, which was founded by Charles SandersPierce, it brought together intellectuals, young scientists, students, teachers, public figures, etc. The Metaphysical Club was an association of prominent scientists: Charles Sanders Pierce, William James, Oliver Wendell Holmes Jr., and George Sylvester Morris. The dissertation emphasized the special role of George Sylvester Morris, a teacher at Johns Hopkins University, in the development of John Dewey as a philosopher.John Dewey’s active participation in the Metaphysical Club is welldocumented through records of the club’s meetings and official circulars from Johns Hopkins University. His engagement in the intellectual discussions and the materials from his preserved speeches and articles were thoroughly analyzed. This examination provided insights into the key ideas that John Dewey explored during his time with the Metaphysical Club.The influence of his colleagues and teachers within the club played a crucial role in shaping John Dewey’s philosophical perspectives. By delving into the content of his speeches and writings from that period, it becomes evident how the intellectual environment of the Metaphysical Club contributed to the development of John Dewey’s philosophical outlook. This exploration not only sheds light on John Dewey’s active involvement in the club but also demonstrates the profound impact that this intellectual community had on the trajectory of his philosophical contributions. The Metaphysical Club served as a platform for the exchange of ideas and intellectual stimulation, significantly influencing John Dewey’s thoughts and shaping the course of his subsequent philosophical endeavors.

Проведено комплексне дослідження новітніх західних публікацій з історії та сучасного стану українсько-російських взаємин. Розглянуто процес і основні етапи становлення сучасної західної україністики та пов'язаних з нею наукових дисциплін, досліджено тематичні та концептуальні зміни в русистиці, славістиці та радянології. Простежено процес розширення кола дослідників і еволюції наукової тематики, пов'язаних з вивченням відповідної проблеми. Зроблено висновок про те, що вивчення українсько-російських взаємин переживає процес перетворення на окремий науковий напрям у рамках західної історіографії та політології. З'ясовано погляди провідних західних аналітиків щодо основних проблем і перспектив розвитку українсько-російських взаємин у минулому та сучасному, зокрема в національному, міжнародному та двосторонньому міждержавному контексті. Визначено основні дискусійні проблеми в процесі вивчення історії, міжнаціональних, міждержавних українсько-російських стосунків. Доведено, що західна література відповідної проблематики здійснила помітну еволюцію в напрямку відмови від колишніх ідейних упереджень і стереотипів.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше комплексно досліджено проблеми висвітлення діяльності галицького міжвоєнного театру на сторінках українськомовної преси. Проаналізовано випуски, що формували видавничі серії «Театральна Бібліотека Видавництва “Русалка”», «Аматорський Театр “Нашого Прапору”», «Бібліотека Релігійної Драми» й ін., вивчено особливості добору матеріалів з огляду на потреби тогочасних читачів. Охарактеризовано публікації, що висвітлювали діяльність театрів у театральних часописах та додатках, газетах і журналах суспільнополітичного, жіночого, літературно-мистецького, релігійного, дитячого, сатиричногумористичного спрямування, встановлено домінантні ознаки в медійному осмисленні театральних реалій. Проаналізовано підручники, призначені аматорам для підвищення акторської та режисерської майстерності, а також організування найпоширеніших видів допоміжних ефектів із метою урізноманітнення постановки вистави. Ключові слова: історія видавничої справи, історія видавничої справи Галичини, міжвоєнний період, література для театру, театральна серія, рецензія, театральний часопис, аматорський театр, професіональний театр.^UThe dissertation deals with the coverage of the Galician interwar theater on the media. The positions that formed the publishing series «Teatralna Biblioteka V-va “Rusalka”» («The Rusalka Theater Publishers Library»), «Amatorskyi Teatr “Nashoho Praporu”» («Our Flag Amateur Theater»), «Biblioteka amatorskoho teatru» («Amateur Theater Library»), «Biblioteka relihiinoi dramy» («Religious Drama Library») and others were completely restored. For the first time, the corpus of publications devoted to theatrical topics published in theatrical magazines and applications were analyzed as well as newspapers of socio-political, women's, literary-artistic, religious, children's and humorous direction and others. Due to the analysis was found out what the main emphasis is placed on the authors in the reproduction of saturated theatrical realities. The basic textbooks are designed to help fans improve their acting and directing skills, as well as to organize the most common types of supporting effects for the bigger variety on the stage. Key words: history of publishing, history of publishing of Galicia, interwar period, literature for the theater, theatrical series, review, theatrical journal, amateur theatre, professional theatre.

Дисертація присвячена вивченню українського екслібриса кінця 1980-х – 2010-х, його традиціям, часовим трансформаціям та новітнім здобуткам у системі вивчення історії сучасної книжкової графіки та графічного мистецтва. Аналізуються історичні джерела, мистецтвознавча і бібліофільська література, каталоги всеукраїнських та зарубіжних виставок, у яких брали участь українські художники, комплексно охарактеризовано ситуацію з вивченням вітчизняного екслібриса доби незалежної України, починаючи з кінця 1980-х – 2010-х років. Окрім того, проаналізовано еволюцію українського екслібриса 1980-х – 2010-х у контексті становлення форм світового книжкового знаку, про що вже було зазначено вище. Висвітлюється трансформація художньо-технічних і жанрових тенденцій становлення українського екслібриса на на зламі XX–XXI століть. Охарактеризовано розмаїття графічних технік виконання українського екслібриса окресленого періоду, а також визначено їхні виражальні особливості.На підставі наукових методів дослідження, зокрема історико-мистецтвознавчого, розкрито вагомий вплив мистецького періоду 60-х років XX століття на подальший розвиток графіки, включно з сьогоденням. Завдяки компаративному методові забезпечено отримання узагальнених результатів порівняльно-історичного аналізу українського та європейського екслібриса, їхніх часових видозмін та жанрових відмінностей. За допомогою соціокультурного методу простежено й окреслено етапи розвитку мистецтва книжкового знаку у суспільстві, його популяризацію та позиції поряд з іншими видами книжкової графіки.Виявлено традиційні мотиви у проявах національного духу українського екслібриса на тлі європейського мистецтва. Окрім важливості тематичного спрямування екслібриса, охарактеризовано також його стилістичні особливості, що безпосередньо вплинуло на еволюцію графічних концепцій вітчизняної графіки. Розкрито символічні та смислові засади творення книжкової мініатюри, що свідчить про декорувальні, конструктивні та формотворчі засоби в процесі творення графічних знаків. Визначено зміст дисертаційного дослідження, особливості в постановці питань для кожного розділу та підрозділу, виявлено форми для доступного викладення матеріалу. Ключові слова: український екслібрис 1980-х – 2010-х років, сучасний український екслібрис, український екслібрис-клуб, українське графічне мистецтво, жанри графіки, книжковий знак.^UThe dissertation is devoted to the study of the Ukrainian ex - libris of the late 1980s - 2010s, its traditions, temporal transformations and the latest achievements in the system of studying the history of modern book graphics and graphic art.Historical sources, art history, bibliophilic literature, catalogs of all-Ukrainian and foreign exhibitions in which Ukrainian artists took part are analyzed, the state of studying the domestic ex-libris of the independent Ukraine since the late 1980s - 2010s is comprehensively described. In addition, the evolution of the Ukrainian ex-libris of the 1980s and 2010s in the context of the formation of forms of the world book mark is analyzed, as already mentioned above. The transformation of artistic, technical and genre tendencies of formation of the Ukrainian ex-libris at the turn of the XX and XXI centuries is covered. The variety of graphic techniques of Ukrainian ex-libris of the 1980s-2010s is characterized, and their expressive features are determined.On the basis of scientific research methods, including historical and art criticism, the significant influence of the 60s of the XX century on the further development of graphics at the present stage is revealed. Thanks to the comparative method, it is possible to obtain generalized results of comparative-historical analysis of the Ukrainian and European bookplates, their temporal variations and genre differences. On the basis of the socio-cultural method, assistance was provided in outlining the stages of development of the art of the book mark in society, its popularization and positions along with other types of book graphics.Traditional motives in the manifestations of the national spirit of the Ukrainian bookplate against the background of European art are revealed.In addition to the importance of the thematic orientation of the bookplate, its stylistic features are also characterized, which directly influenced the evolution of graphic concepts of domestic graphics.The symbolic and semantic principles of creating a book miniature are revealed, which also speaks of decorative, constructive and formative means in the process of creating graphic signs.The content of the dissertation research, the peculiarities in the formulation of questions for each section and subdivision are determined, the forms for accessible presentation of the material are revealed.Key words: ukrainian bookplate of 1980s - 2010s, modern ukrainian bookplate, ukrainian bookplate club, ukrainian graphic art, genres of graphics, book mark.

Проаналізовано науково-педагогічну спадщину В.Сухомлинського. Досліджено внесок видатного педагога у теорію та практику вивчення української літератури в загальноосвітній школі. Охарактеризовано його погляди на специфіку літератури як навчальної дисципліни. З'ясовано роль особистості вчителя у вивченні української літератури учнями. Виокремлено вимоги педагога до аналізу літературних творів. Виділено особливості вивчення читацьких інтересів школярів і форми роботи з книгою. Виявлено освітньо-виховне значенння письмових робіт з української літератури та їх систему в практиці В.Сухомлинського. Висвітлено досвід творчого застосування його педагогічних ідей за умов сучасної шкільної практики. До наукового обігу введено нові документи, що розширюють уявлення стосовно життя та педагогічної діяльності В.Сухомлинського.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вираження домінантних проявів біблійного інтертексту у творчості В.Дрозда, Р.Іванчука, К.Мотрич. Виявлено їх функціональні й естетичні особливості. Зроблено спробу з'ясувати категоріально-термінологічний апарат, відповідний вимогам сучасного дослідження літератури, вивчити теоретичні передумови появи терміна "інтертекстуальність", виявити типологію біблійних інтертекстуальних модифікацій літературних творів другої половини XX ст., з'ясувати причини інтересу до біблійної тематики у літературній сфері від давнини до сучасності. Охарактеризовано категорію інтертекстуальності та наведено її уніфіковану класифікацію. З'ясовано особливості специфіки використання авторами Біблії як джерела ідей літературних пошуків. Розглянуто їх художній доробок у контексті його співвідношення та взаємодії з Біблією. Виявлено біблійні видозмінені цитати, пародії, точкові цитати, ремінісценції, алюзії, невеликі інтексти зі Святого Письма, які інтерпретовано відповідно до авторського світобачення, до завдань, вирішених письменниками під час творення образів-прототипів, для поліфонічного діалогу з читачами.

  Скачати повний текст