Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру екологічної свідомості та визначено психологічно-педагогічні засоби ефективності її розвитку у підлітків - учасників скаутського руху. Виокремлено й узагальнено у відповідній моделі структурні компоненти екологічної свідомості особистості. Виявлено критерії та рівні розвитку даної свідомості підлітків. Наголошено на необхідності розвитку зазначеного феномена засобами екорозвивального середовища скаутського руху, що сприяє активізації екологічної активності особистості, її самореалізації, відповідальному ставленню до власного та суспільного розвитку, творчому розв'язанню екологічних проблем. Наведено технологію розвитку екологічної свідомості у підлітковому віці. За результатами дослідження розроблено висновки та рекомендації для вдосконалення змісту та форм екологічної освіти, розвитку свідомості у відповідному аспекті підлітків за умов їх залучення до участі у скаутському русі.

  Скачати повний текст

З використанням матеріалу британських і американських текстів досліджено статус малоформатного політико-біографічного тексту. Запропоновано методологічний алгоритм застосування структурно-семантичного, когнітивного та семіотичного підходів для дослідження такого тексту. Описано структурно-семантичні та семіотичні особливості основних жанрових різновидів (енциклопедичного, навчального та агітаційного) малоформатного політико-біографічного тексту, рубрикаційну модель якого побудовано та з'ясовано специфіку її лексичного наповнення. Висвітлен семіотичний простір малоформатного політико-біографічного тексту, який складається з загальних і політичних афективів, у трьох жанрових різновидах у британській і американській лінгвотрадиціях. З'ясовано універсальні й етноспецифічні характеристики британського й американського малоформатного політико-біографічного тексту. Для даних текстів спільним є жанрово-комунікативне членування та інформаційне наповнення, а лінгвокультурні розбіжності, взаємопов'язані з домінувальними концептами мовно-суспільної свідомості та політичними традиціями, стосуються інформаційних пріоритетів і засобів мовної оцінності.

  Скачати повний текст

Досліджено основні аспекти феномену релігійної свідомості. Здійснено історичний огляд становлення проблеми щодо даного феномену та критичний аналіз наявних підходів до її вирішення. Наголошено на необхідності міждисциплінарного дослідження релігійної свідомості. Сформульовано критерії її визначення, головним з яких є релігійне мислення. У контексті змісту даної свідомості розкрито проблему релігійної істини. Грунтовно проаналізовано функціональні компоненти релігійної свідомості, а саме: релігійне мислення, релігійну мову, релігійний світогляд, релігійну віру, релігійний досвід, ритуальні практики. Визначено основні чинники, які впливають на розвиток релігійної свідомості, якими є вікова динаміка розвитку, стать, характер і темперамент, та відносин з батьками, іншими близькими родичами чи опікунами. Критерієм психологічної норми розвитку релігійної свідомості визнано її соціальну адаптивність і сприяння психологічній цілісності особистості. Зроблено висновок, що релігійна свідомість є головним інтегративним фактором релігійних систем.

  Скачати повний текст

Наведено поняття "зміст художнього твору", а також методологію аналізу симфонії. Запропоновано системне трактування категорій "узагальненість - конкретність", з метою цілісного сприйняття симфонії подано тлумачення узагальненості. Розроблено ієрархію категорій, універсальних і специфічних понять філософії, естетики, музикознавства з використанням дедуктивного та індуктивного методів пізнання загального закону взаємодії понять "загальне" й "одиничне". Виявлено художні та виховні властивості симфонії як чинники аксіологічного аспекту змісту. Категорії "історичне - логічне" визначено як узагальнення-оцінку змісту симфонії: як соціального феномена (історичного); цілісної художньої композиції (логічного). Цілісність і системність методології аналізу симфонії здійснено завдяки взаємодії понять "соціально-моральний ідеал", "пізнання - оцінка", "естетичний ідеал". Зазначено, що відображення дії цих понять у свідомості реципієнта є першоосновою здатності до об'єктивного сприйняття змісту твору й естетичного судження про нього. Досліджено процеси досягнення "естетичного ідеалу" як художньої мети шляхом системи чинників та носіїв стильових властивостей симфонії. Створено критерійні засади обгрунтування всіх параметрів жанрово-видових характеристик симфонії.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено багатогранну діяльність В. Гнатюка як історика та громадського діяча у контексті українського національного відродження кінця XIX - XX ст., висвітлено проблему формування та еволюції національно-патріотичних поглядів діяча, обгрунтовано роль В. Гнатюка в процесі зростання національної свідомості українського народу. Введено до наукового обігу значну кількість важливих, раніше недоступних архівних джерел, що дало змогу достовірно розкрити та проаналізувати невідомі сторінки життя та діяльності В. Гнатюка, визначити його місце в культурному та громадському житті України досліджуваної доби. Вперше подано раніше невідомі матеріали з дослідницької та видавничої спадщини вченого.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено проблемі виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності.У першому розділі визначено зміст і структуру музично-естетичної культури; здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми взаємодії музичного й естетичного феноменів у вихованні особистості; розкрито культурно-виховний потенціал конкурсно-фестивальної діяльності; обґрунтовано та спроєктовано структурно-змістову модель технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Музично-естетична культура майбутнього вчителя музичного мистецтва це динамічне інтегративне особистісне утворення, що проявляється у сформованості музично-естетичних знань, у розвитку естетичної свідомості (почуттів, потреб, інтересів, смаків, ідеалів); наявності комплексу методичних знань з музично-естетичного виховання дітей та молоді, що проявляється у здатності застосовувати їх у майбутній професійно-педагогічній та художньо-естетичній діяльності. Структура музично-естетичної культури особистості визначена, з огляду на її розуміння як системного інтегративного явища, з виокремленням її структурних та функціональних компонентів: розуміння культури як стану, як процесу і як результату творчого освоєння особистістю музично-естетичних цінностей та набуття художньо-естетичного досвіду.У другому розділі «Експериментальна перевірка технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності» проаналізовано стан музично-естетичного виховання студентів педагогічних закладів освіти, зокрема спеціалістів музичного напряму; здійснено поетапне впровадження технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в освітньо-виховний процес педагогічних закладів освіти; проведено аналіз результатів дослідження. На основі визначення й обговорення фахівцями, залученими до експериментального дослідження, сучасних вимог до професійної освіти вчителів музичного мистецтва була розроблена та обґрунтована технологія виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Технологія представлена як поетапний процес формування загально-художніх, мистецтвознавчих, професійних знань; емоційно-ціннісних орієнтацій, мотивів саморозвитку; розвитку музично-естетичних потреб та здібностей через набуття досвіду художньо-творчої діяльності, що проявляється в самореалізації у різних формах музично-естетичної активності і забезпечує ефективне музично-естетичне виховання майбутніх педагогів-музикантів. Результатом науково-дослідної роботи стало впровадження в освітній процес педагогічних закладів вищої освіти педагогічної технології, яка була розроблена відповідно до вимог педагогічного експерименту та передбачала такі етапи: мотиваційно-цільовий (усвідомлення майбутніми вчителями музичного мистецтва значущості музичної освіти, набуття позитивної мотивації та стійкого інтересу до майбутньої професії), організаційно-педагогічний (оволодіння студентами мистецтвознавчими та професійними знаннями, що сприяють вихованню компонентів музично-естетичної культури в процесі навчальної, позааудиторної роботи, педагогічної практики з набуття студентами відповідних методичних знань та виконавських технік), виконавсько-творчий (залучення студентів до участі у конкурсах (фестивалях) для максимального розкриття творчої індивідуальності виконавця, що передбачає власну інтерпретацію програмового матеріалу, втілення оригінального творчого задуму) та рефлексивно-коригувальний (аналіз рівнів сформованості кожного з компонентів музично-естетичної культури на основі рефлексії та індивідуальної самокорекції для подальшої самоосвіти та самовиховання). Дослідження проводилося у таких напрямах: оптимізація та використання виховного потенціалу навчальних дисциплін за умов гуманітаризації та гуманізації освітнього процесу; музично-естетична спрямованість позааудиторної роботи завдяки участі у фестивально-конкурсній діяльності; самовиховання та самовдосконалення майбутніх педагогів-музикантів у різних формах музично-естетичної активності.Упроваджена технологія виховання музично-естетичної культури сприяла культурно-духовному розвитку та набуттю майбутніми педагогами-музикантами музично-естетичних знань, сформованих цінностей, художньо-творчого досвіду, що дозволило значно підвищити результативність музично-естетичного виховання майбутніх педагогів. Отримані дані засвідчують позитивні зрушення, що відбулися в експериментальній групі в процесі формувального етапу експериментальної роботи.^UThe dissertation work deals with the issue of educating the musical and aesthetic culture of future musical art teachers by means of festival-competitive activities. In the first chapter the content and the structure of musical and aesthetic culture is defined; the historical and pedagogical analysis of a problem of interaction of musical and aesthetic phenomena in the education of the person is carried out; the cultural and educational potential of the competition-festival activity is revealed; the structural-semantic model of technology of education of musical-aesthetic culture of future teachers of musical art by means of festival-competitive activity is substantiated and designed. The musical and aesthetic culture of the future teacher of musical art is a dynamic integrative personal formation, which is manifested in the formation of musical and aesthetic knowledge, in the development of aesthetic consciousness (feelings, needs, interests, tastes, ideals); availability of a set of methodological knowledge on the musical and aesthetic education of children and youth, which is manifested in the ability to apply them in future professional and pedagogical and artistic and aesthetic activities. The structure of musical and aesthetic culture of the individual is determined based on its understanding as a systemic integrative phenomenon, with the separation of its structural and functional components: understanding of culture as a state, as a process and as a result of creative development of musical and aesthetic values and acquiring artistic and aesthetic experience. The components of musical and aesthetic culture of future music art teachers are defined as cognitive, axiological, activity; its criteria and relevant indicators: spiritual and ideological (the formation of a system of theoretical and practical knowledge for musical and aesthetic activities; the development of figurative thinking, associative creative imagination; erudition in the field of art); emotional and value (system of value orientations of the teacher-musician, developed aesthetic feelings, the presence of musical and aesthetic preferences, expressed in certain aesthetic views, tastes, and needs); creative activity (formation of artistic and creative abilities, artistic qualities, the need for self-realization, mastery of performing skills, activity in the forms of musical and aesthetic activities of musical creativity and performing activities). Based on the definition and discussion by experts involved in the experimental study of modern requirements for the professional education of music art teachers, we have developed and substantiated the technology of education of musical and aesthetic culture of future music teachers by means of festival-competition activities. Technology is presented as a gradual process of formation of general artistic, art, professional knowledge; emotional and value orientations, motives of self-development; development of musical and aesthetic needs and abilities through the acquisition of experience in artistic and creative activities, which is manifested in self-realization in various forms of musical and aesthetic activity and provides effective musical and aesthetic education of future music teachers. The result of research work was the introduction of the pedagogical technology into the educational process of pedagogical higher education institutions , which was developed in accordance with the requirements of pedagogical experiment and provided the following stages: motivational-target (future music teachers awareness of the importance of music education, future profession), organizational and pedagogical (mastering by students of art and professional knowledge that contribute to the education of components of musical and aesthetic culture in the process of educational, extracurricular work, pedagogical practice for students to acquire relevant methodological knowledge and performing techniques), executive and creative (involving students in participation in competitions (festivals) for the maximum disclosure of the creative individuality of the performer, which involves their own interpretation of the program material, the implementation of the original creative idea) and reflexive-corrective (analysis of the levels of formation and each of the components of musical and aesthetic culture based on reflection and individual self-correction for further self-education and self-education). The research was conducted in the following areas: optimization and use of the educational potential of academic disciplines in terms of humanitarization and humanization of the educational process; musical and aesthetic orientation of extracurricular work due to participation in festival and competition activities; self-education and self-improvement of future music art teachers in various forms of musical and aesthetic activity.

Досліджено становлення електоральної культури громадян України. Обгрунтовано, що електоральна культура характеризує баланс відносин між цілями суспільного розвитку та різними політичними групами й об'єднаннями, а також засобами їх досягнення. Виявлено залежності рівня даної культури громадян від певних чинників, а саме: рівня економічного розвитку суспільства, характеру відносин власності, міри соціальної структурованості суспільства, рівня розвитку політичної системи загалом, характеру та рівня розвитку в суспільстві демократичних процесів, ідеологічних систем і принципів, а також регіональні особливості сучасного українського суспільства, що трансформується. Проаналізовано характер змін, що відбуваються в електоральному процесі, та його вплив на формування суспільної свідомості й ціннісно-політичних орієнтацій.

  Скачати повний текст

Вперше виділено концептосферу релігійно-поетичної свідомості зазначених періодів в аспекті національної ментальності. Досліджено специфіку художнього втілення концептів Російського Христа, віри, духовного прочанства, юродства/святості, пекла/раю. Вперше репрезентовано типологію релігійно-поетичної свідомості, властиву російській поезії дослідженого періоду. Описано типи та структури традиційно-догматичного, парахристиянського, позаконфесійно-релігійного типів поетичної свідомості на рівні мотивного комплексу, образно-символічного втілення, жанрово-стильових модифікацій модерністської та новітньої поезії. Доповнено теоретичні уявлення про функціонування поетичного процесу кінця XX ст. на рівні стильових систем і тенденцій, що маркують його цілісність. Виявлено й описано механізми культурної пам'яті у контексті національної духовно-поетичної традиції. Вперше запропоновано типологію основних стратегій рецепції релігійно-поетичної свідомості в літературі зазначених періодів.

  Скачати повний текст

Визначено жанрово-типологічні особливості мемуарного жанру щоденника у літературному процесі другої половини XX - початку XXI ст., виявлено його модифікаційні зміни. Вперше предметом спеціального дослідження обрано публіцистичні та белетристичні елементи, досліджено їх взаємозв'язок у структурі щоденника, розкрито його жанрову неоднорідність. Осмислено філософські засади й образно-символічну систему щоденників українських письменників на межі тисячоліть. Проаналізовано зворотний вплив жанру щоденника на белетристику кінця XX - початку XXI ст. На підставі результатів наукового дослідження зроблено висновок про повноцінне функціонування у літературному процесі трьох модифікацій щоденника: фактографічного (О.Гончара, О.Забужко, Р.Іваничука, Ю.Луцького, В.Стуса, Л.Танюка, Г.Тютюнника), белетризованого (В.Медведя, К.Москальця, П.Сороки) та белетристичного (щоденник-містифікація П.Сороки, щоденникова форма у творах С.Андрухович, Н.Мориквас, Т.Прохаська), зроблено їх компаративний аналіз. Розглянуто специфіку вираження авторської свідомості в текстах відповідно до трьох модифікацій щоденника, виокремлено основні тенденції розвитку даного мемуарного жанру.

  Скачати повний текст

Здійснено експлікацію поняття буденної свідомості. Виявлено її суть та особливості за умов трансформаційних процесів. Феномен національного (ФН) розглянуто як соціально-філософську категорію в системі інших категорій. Проаналізовано механізми прояву ФН на буденному рівні суспільної свідомості та вплив на соціальні зміни в різних сферах життєдіяльності людини. Розкрито взаємозв'язок феномену з релігійною свідомістю та суспільством в період трансформаційних процесів. Виявлено інтегруючу функцію в структурі суспільного розвитку та соціальних змін. Охарактеризовано концепції значущості національної свідомості в процесі становлення та розвитку нації.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена встановленню впливу політичної ідентичності на формування громадянської свідомості. Визначені теоретико-методологічні засади дослідження політичної ідентичності, а саме, розуміння громадянської свідомості та формування громадянської позиції з урахуванням політичної ідентичності, концептуалізація поняття «політична ідентичність» у сучасній політичній науці, методологічні засади і загальна методика дослідження політичної ідентичності. Охарактеризована структура та виокремлені основні типи політичної ідентичності, розкрита роль партійної та соціальної ідентичності у формуванні політичної ідентичності, розглянуті національна та наднаціональна ідентичність в політичних дослідженнях. Розкритий характер взаємовпливу формування громадянської свідомості та політичної ідентичності, досліджений бінарний характер концепту «політична ідентичність» у топології сучасного політико-філософського дискурсу, досліджені політична ідентичність і громадянська свідомість в контексті «життєвого світу». Розкриті механізми формування громадянської свідомості в контексті політико-ідентифікаційного процесу в сучасній Україні. Феномен політичної ідентичності виступає свого роду «наріжним каменем» соціально-політичного виміру людства. По-перше, він акумулює етно-національні, ментальні, релігійні, історико-культурні, державно-правові, символіко-аксіологічні та інші настанови, властиві даній нації. По-друге, за допомогою політичної ідентичності відбувається становлення не тільки державної, політико-правової, а й позадержавної сфери, пов'язаної з реалізацією прав і свобод громадян, їх всебічним розвитком як індивідуальностей, що проявилося в концепті громадянського суспільства та його ідеального корелята – громадянської свідомості. Громадянське суспільство виступає бінарною опозицією по відношенню до держави, забезпечує захист приватних сфер життя людини та громадянина від необґрунтованої жорсткої регламентації з боку держави, сприяє формуванню механізмів громадського самоврядування тощо. Громадянське суспільство характеризується як суспільство людей високого економічного, соціального, морального, культурного статусу. Останнє передбачає наявність громадянської свідомості з її соціальною активністю, самостійністю, комунікативністю, розвиненою правовою культурою, творчим ставленням до дійсності. Зі здобуттям незалежності Україна опинилась у вирі зазначених кризових процесів, свідченням чого є і складний шлях державного самовизначення, і вибір стратегічних, тактичних векторів внутрішньої та зовнішньої політики, і болісні пошуки політичної ідентичності. Російська агресія проти України проявила всю складність шляху нашої держави до справжньої незалежності, самовизначення та повної реалізації української самобутності. Президент України Володимир Зеленський в умовах війни Російської Федерації проти України згуртував всю країну, стер ідеологічну та мовну межу між громадянами східної та західної частин, об`єднавши всіх навколо захисту власної державності, кордонів, власних домівок, дітей, жінок, чоловіків, права на самоврядування та дійсний суверенітет, права вибору власного шляху розвитку держави на міжнародній арені. Події останніх місяців заклали остаточне підґрунтя самобутньої української громадянської свідомості та сформували єдність в питанні політичної ідентичності всіх українців. Події всіх цих років показують важливість наявності у суспільстві активної громадянської позиції, розвиненої громадянської свідомості, яка є предметом публічних дискусій, публіцистичних роздумів та наукових досліджень. У зв'язку із цим є важливим розкриття того, яким чином політична ідентичність сприяє розвитку громадянської свідомості, які структури задіяні й які механізми працюють.Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений визначеними вище чинниками. Але основним визначальним мотивом є необхідність вирішення кардинального для сьогодення питання: як в умовах партійної різноманітності, мовної різності та певних ідеологічних розбіжностей всередині України сформувати громадянську свідомість у населення на базі політичної ідентичності.Ключові слова: політична ідентичність, громадянська свідомість, громадянська позиція, соціальна ідентичність, національна ідентичність, механізм формування громадянської свідомості, соціальне поле політики, феномен політичного лідера.^UThe dissertation is devoted to establishing the influence of political identity on the formation of civic consciousness. The theoretical and methodological principles of the study of political identity are defined, namely, the understanding of civic consciousness and the formation of a civic position taking into account political identity, the conceptualization of the concept of "political identity" in modern political science, methodological principles and the general methodology of the study of political identity. The structure and main types of political identity are characterized, the role of party and social identity in the formation of political identity is revealed, national and supranational identity in political research are considered. The nature of the mutual influence of the formation of civic consciousness and political identity is revealed, the binary nature of the concept "political identity" in the topology of modern political and philosophical discourse is explored, political identity and civic consciousness are explored in the context of the "life world". The mechanisms of the formation of civic consciousness in the context of the political identification process in modern Ukraine are revealed. The phenomenon of political identity acts as a kind of "cornerstone" of the socio-political dimension of humanity. First, it accumulates ethno-national, mental, religious, historical-cultural, state-legal, symbolic-axiological and other guidelines specific to a given nation. Secondly, with the help of political identity, not only the state, political and legal, but also the non-state sphere is formed, connected with the realization of the rights and freedoms of citizens, their comprehensive development as individuals, which manifested itself in the concept of civil society and its ideal correlate - civic consciousness. Civil society acts as a binary opposition to the state, ensures the protection of private spheres of human and citizen life from unjustified strict regulation by the state, contributes to the formation of public self-government mechanisms, etc. Civil society is characterized as a society of people of high economic, social, moral, and cultural status. The latter implies the presence of civic consciousness with its social activity, independence, communicativeness, developed legal culture, creative attitude to reality. After gaining independence, Ukraine found itself in the vortex of the above-mentioned crisis processes, which is evidenced by the complex path of state self-determination, the choice of strategic and tactical vectors of domestic and foreign policy, and the painful search for political identity. Russian aggression against Ukraine showed all the complexity of our state's path to true independence, self-determination and full realization of Ukrainian identity. President of Ukraine Volodymyr Zelenskyi, in the conditions of the war of the Russian Federation against Ukraine, rallied the whole country, erased the ideological and linguistic border between the citizens of the eastern and western parts, uniting everyone around the protection of their own statehood, borders, their own homes, children, women, men, the right to self-government and valid sovereignty, the right to choose one's own path of state development in the international arena. The events of the last few months laid the final foundation of the original Ukrainian civic consciousness and formed unity in the issue of political identity of all Ukrainians. The events of all these years show the importance of an active civic position in society, a developed civic consciousness, which is the subject of public discussions, journalistic reflections and scientific research. In this regard, it is important to reveal how political identity contributes to the development of civic consciousness, which structures are involved and which mechanisms work. The choice of the topic of the dissertation research is conditioned by the factors defined above. But the main determining motive is the need to solve a cardinal question for today: how to form the civic consciousness of the population on the basis of political identity in the conditions of party diversity, linguistic diversity and certain ideological differences within Ukraine.Keywords: political identity, civic consciousness, civic position, social identity, national identity, the mechanism of formation of civic consciousness, the social field of politics, the phenomenon of political leader.

Розглянуто вплив та трансформацію керроллівського нонсенсу у літературі XX ст. Досліджено твори "великої" літератури (В.Вулф, Т.С.Еліота, В.Набокова, А.Мердок) щодо наслідування та базування на традиційному, класичному нонсенсі середини XIX ст. (Л.Керолл, Е.Лір). Вивчено концепт нонсенсу у контексті його відмінності від абсурду та нісенітниці, а також генезису керроллівського типу нонсенсу та його попередників. Значну увагу приділено екзистенціальному вектору рецепції нонсенсу за умов XX ст. Твори англомовних письменників проаналізовано в аспекті сприйняття та втілення глибинних принципів побудови нонсенсу. На підставі проведеного аналізу показано, що принципи керролівського нонсенсу ("дитяча" свідомість, "нешаблоновість", неупередженість сприйняття, фантазування, психологізація наративу, вірогідність неможливого; гра як основа твору, у тому числі мовна гра) знайдено у творах англомовних письменників усіх головних літературних напрямків століття: у "високому" модернізмі (романи В.Вулф, вірші Т.С.Еліота, романи В.Набокова), неореалізмі (романи А.Мердок), постмодернізмі (останні романи В.Набокова). Проведено аналіз та показано, що розуміння сучасного світу будується на прийнятті керроллівської концепції дитинства (В.Вулф), відтворенні "дитячої" свідомості та наслідуванні принципу гри (В.Набоков), сприйнятті головних рис його нонсенсу (Т.С.Еліот), а також у конфлікті, полеміці з цим світосприйняттям (А.Мердок).

  Скачати повний текст

Розкрито модифікацію понять екзистенціалізму в силовому полі художнього мислення, їх перетікання з денотативного рівня у багатозначний конотативний, метафоричний за збереження смислового сенсу будь-якого поняття, що, складаючи основу поетичного словника поета разом з неологізмами на зразок "самособоюнаповнення", "життєсмерть", "смертеіснування" відповідає специфіці художньої свідомості автора та його філософської лірики. Висвітлено екзистенційний вибір В. Стуса, що полягає у пошуках шляхів до Бога.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індивідуальні авторські стратегії художнього переорієнтування, доведено, що їх показові риси набувають значення універсальності. Зазначено, що творчіть письменників розглянуто в контексті синергетики. Використано формулу коливального контуру, що прочитується як "порушення рівноваги - хаос - самоорганізація - відкриття (нової системи)", проаналізовано етапні фактори перетворень, позначені поняттями "біфуркація", "флуктуація", "атракція". Доведено, що незважаючи на різновекторність пошуків А. Чехова, І. Буніна, О. Купріна, у цілому їх творчість являє собою єдину систему відображення доби художньо-естетичного переорієнтування. Висвітлено дисипативний контур нестійкої свідомості, тяжіння до синтезу старого з новим, переваги експериментів, органічних для формування нової картини світу.

  Скачати повний текст

Визначено суть, критерії та рівні сформованості моральної свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів (ВПНЗ). Проаналізовано стан і особливості її розвитку у студентської молоді. З'ясовано можливості застосування когнітивно-еволюційного підходу у формуванні моральної свідомості майбутніх учителів. Обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови даного формування. Запропоновано методику організації спільноти дослідників як особливої форми розвитку моральної свідомості студентів, що полягає у колективному обговоренні та розв'язанні морально-етичних дилем. Обгрунтовано принципи забезпечення педагогічної підтримки у цьому розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено ставлення французького уряду доби Наполеона I до південно-західних окраїн Російської імперії. Зовнішню політику Франції щодо даної території розглянуто як багаторівневе історичне явище, сформоване за сприятливої міжнародної кон'юнктури (наполеонівських війн) у процесі ознайомлення державних діячів з різнорідною інформацією про Росію. З'ясовано, що проекти опанування такої важливої бази людських і матеріальних ресурсів як українські губернії Росії, створені на основі уявлень французьких урядовців, які склалися з екзотичних для свідомості західноєвропейців образів східноєвропейської реальності. Встановлено, що досягнення поставленої мети заплановано здійснити за допомогою економічних, політичних і, особливо, воєнних засобів. Виявлено, що під час походу "Великої армії" в Росію 1812 р. французький уряд здійснив комплекс заходів щодо розширення воєнних дій на південно-західні окраїни імперії. Доведено, що найбільш суттєвими заходами російської кампанії Наполеона було створення розвідувальної мережі, а також наступальна операція сьомого корпусу "Великої армії" у західних повітах Волинської губернії.

  Скачати повний текст

Досліджуються еволюційні процеси в етномовній свідомості емігрантів і їхніх нащадків у країнах поселення, проблеми мови й національної ідентичності, особливості мовної поведінки й мовної свідомості українців діаспори. Пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі. Вводиться в науковий обіг широкий масив соціолінгвістичного польового матеріалу, що представляє різні вікові групи та покоління діаспори. У контексті соціолінгвістичних еволюційних процесів подано різнобічний аналіз правописних тенденцій; пропонується новий погляд на використання цієї частини мовного досвіду діаспори у виробленні загальнонаціональних орфографічних норм, насамперед, при адаптації новітніх іншомовних запозичень, а також дається соціолінгвістичний прогноз розвитку мовної ситуації в українській діаспорі та подальших взаємин мовної практики українців зарубіжжя з нормами етнічного материка.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив журналу "Основа" (1861 - 1862 рр.) на розвиток української національної свідомості. На підставі аналізу широкого кола джерел з'ясовано витоки створення "Основи", моделі авторського складу, його світобачення, світогляд та культурно-громадські погляди, показано дослідження "Основи" на базі українських історичної та українознавчих дисциплін. Визначено місце українського часопису в загальноєвропейському інтелектуальному контексті.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вивчення психолінгвістичного та лінгвокультурного аспектів мови творів В. Пелевіна. Вперше розглянуто мовні особливості авторського тексту з урахуванням культурного та психологічного чинників. Зроблено спробу показати, яким чином мова творів В. Пелевіна відбиває домінанти свідомості та культури, зокрема, їх найбільш деструктивні складові. Визначено специфічні для постмодернізму способи нейтралізації патогенного тексту. Вдосконалено методи лінгвістичного аналізу художнього тексту стосовно творів постмодернізму. Культурний аспект мови творів В. Пелевіна розкрито за дослідження прецедентних феноменів, ключових слів епохи, прагматонімів, ергонімів, еталонів, вербальних стереотипів і символів, елементів архетипів, міфологем і ритуалів.

  Скачати повний текст