Досліджено нову філософську проблему, пов'язану з актуалізацією етнічної релігії (рідної віри) в Україні та аналогічні процеси у країнах Європи. Українське язичництво розглянуто як духовно-культурний феномен, що проявляється у світогляді, моральних нормах поведінки, звичаєвості й обрядовості у процесті функціонування етносу. Встановлено, що феноменальність рідної віри полягає в її здатності фіксувати, а за сприятливих умов - самовітворювати власні етнічні цінності. Показано, що дана актуалізація може відбуватися у підсвідомості носіїв власної етнічної культури як своєрідне підсвідоме "пригадування" окремими представниками етносу колективного досвіду своїх предків. Зроблено висновок, що етнорелігія (язичництво) - це природний генератор духовного життя етносів та упорядник їх життєвого простору та морально-звичаєвих відносин, в яких гарантом цілісності етнічної спільноти виступає сама етнічна група з її усталеними етнічними звичаями та цінностями Роду. Доведено, якщо розвитку етнічної релігії не перешкоджають зовнішні чинники - війни, поневолення, окупація, асимілятивні процеси, - то рідна віра може бути самодостатньою духовною системою на будь-якому етапі розвитку свого етносу, навіть на самому модерному. Зроблено висновок, що багатотисячолітні духовні традиції, що склалися природним шляхом, мають переваги перед штучними глобальними релігійними доктринами. Встановлено, що етнічні релігії виявляють більшу життєздатність і зберігають властивість періодично відроджуватись, і виступають засобом самозбереження етносу.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми порівняльного аналізу індивідуально-авторських модифікацій "вічного" сюжету про Дон Жуана у творчості Дж.Байрона, О.Пушкіна, Лесі Українки. Доведено, що в індивідуально-авторських інтерпретаціях "вічного" сюжету про Дон Жуана, що належать Дж.Байрону. О.Пушкіну, Лесі Українці головну роль відіграє психологія автора як творця власних інтенцій у моделюванні "можливих світів" "вічного" сюжету. Визначено, що вихідні версії сюжету (на аван- та прототекстуальному рівні) за індивідуально-авторської інтерпретації не мають репрезентативного характеру. Літературна обробка легенди про Дон Жуана у творчому осмисленні Дж.Байрона, О.Пушкіна та Лесі Українки відбувається залежно від авторських творчих та ідейних позицій, які коригуються архетипними уявленнями та історико-культурними реаліями епохи.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження впливу віктимних чинників на політичну поведінку депортованих народів на прикладі кримськотатарських репатріантів. Наведено загальну характеристику віктимних чинників, якими є: наявність ситуації, що провокує поведінку жертви у депортованих етносів; відсутність злочинця, який у свідомості депортованих асоціюється насамперед з тоталітарною державою СРСР; відсутність в українському законодавстві механізмів відшкодування збитків жертвам політичних злочинів. Розглянуто депортацію народів як віктимогенерувальну проблему тоталітарної держави, виявлено вплив факту депортації на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів та її віктимні наслідки. Зроблено висновок, що віктимність стає ресурсом, який етнічна еліта використовує у політичній боротьбі. Проаналізовано вплив віктимних чинників на процес прийняття політичних рішень у кримськотатарських репатріантів. Досліджено основні способи маніпулювання представниками кримськотатарського етносу, які формуються під впливом віктимної складової: консолідація етносу навколо ідеї національної державності та відновлення прав, втрачених внаслідок депортації 1944 р., надання соціальним проблемам національного забарвлення. В аспекті трансактного аналізу розглянуто специфіку механізмів прояву комплексу жертви у депортованих народів, з'ясовано причини виникнення радикальних настроїв у етнічному середовищі. Встановлено особливості розвитку феномену етнічного лобізму. Досліджено вплив віктимної складової на конструювання способів етнічного лобіювання у кримському соціумі та політикумі й обгрунтовано шляхи подолання етнічної віктимності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню комунікативних особливостей жінки-керівника загальноосвітнього навчального закладу та їх впливу на ефективність її управлінської діяльності, а також визначенню можливостей їх урахування з метою підвищення ефективності роботи директора школи. Розроблено теоретико-методичні засади дослідження комунікативних якостей керівників шкіл з урахуванням фактора статі. Виявлено інтегральну характеристику управлінської взаємодії директорів шкіл - комунікативне ядро. На основі експерименту обгрунтовано вплив комунікативних якостей керівників різної статі на ефективність їх управлінської діяльності. Розроблено й апробовано спецкурс "Психологія статевих відмінностей керівників загальноосвітніх закладів системи загальної середньої освіти", цикл лекцій, практичних (семінарських) занять і тематичних дискусій, інші програмно-методичні матеріали з метою урахування фактора статі у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників освіти, зокрема, жінок - директорів шкіл.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості формування першого враження в різних статевих групах. Розглянуто чинники, які зумовлюють зміст і структуру соціально-перцептивного образу незнайомої людини, особливу увагу приділено виявам гендерної специфіки в об'єкта та суб'єкта сприймання. Емпірично встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. Виявлено кореляцію між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини та рівнем вираженості маскулінних/фемінних рис у перцепієнтів. За результатами дослідження розроблено навчальний спецкурс "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти", експериментальне впровадження якого сприяє розвитку перцептивних складових соціального інтелекту та дає змогу підвищити точність першого враження.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномена нації, подальший розвиток якого визначається складною взаємодією об'єктивних і суб'єктивних чинників його функціонування. Встановлено, що суттєвим чинником формування нації є самоідентифікація людини, її особистісне самовизначення відносно нації як спільноти, що є для особи простором її існування та розвитку. Досліджено процес ідентифікації особи як механізм її соціалізації та становлення суб'єктивності у взаємозв'язку з процесами націєтворення, визначено детермінанти формування громадянської ідентичності за умов полікультурного суспільства, показано його роль у націєтворчих процесах. Встановлено, що детермінантами самоідентифікації більшості громадян України є їх регіональна та етнічна складові. Виявлено, що причиною виникнення даного явища посткомуністичної трансформації, що є не стільки процесом економічних і суспільно-політичних змін, скільки трансформацією багатовимірних соціальних і громадянських ідентичностей широких верств населення, доведено пріоритетність суб'єктивних чинників націєтворення, позитивний ефект яких пов'язаний з толерантністю, лояльністю, солідарністю, несприйняттям ксенофобії та шовінізму. Зроблено висновок, що лише поєднання у процесі націєтворення етнокультурного плюралізму та загальногромадянської рівності є домінантою консолідації української політичної нації та фактором забезпечення безпеки держави.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особові імена українців у їх часовій динаміці за дванадцятьма хронологічними зрізами в межах 1881 - 1998 рр., визначено схожі та розбіжні риси міської та сільської антропосистем. Вперше в історії дослідження антропонімічних систем етнічних спільностей регіону проведено шляхом зіставного вивчення антропонімії. З метою більшої виразності динаміки особових імен українського населення використано болгарський іменник Болградського району. Доведено, що етнічна приналежність найменувачів впливає на обрання імен для новонароджених. На підставі зіставлення функціонування онімів в українській і болгарській антропосистемах виявлено національних особливостей іменування новонароджених.

  Скачати повний текст

Розроблено історико-філософську класифікацію та визначено сутність концептуальних засад екзистенціальної психології Р.Мея, А.Маслоу та К.Роджерса, яка у сучасній гуманітарній науці претендує на роль прикладної філософії - філософії психології. Визначено специфіку екзистенціальної психології як феномена постекзистенціалістського мислення, показано її відмінність від західноєвропоейських концепцій екзистенціального аналізу Л.Бінсвангера, Dasein-аналізу А.Босса та логотерапії Л.Франка. Проведено дослідження процесу формування екзистенціальної психології як обопільного руху подолання методологічних проблем у контраверсійних психологічних вченнях XIX - XX ст. Розкрито можливості застосування у формуванні теоретико-світоглядної бази психології та психотерапії розробок С.Кіркегора, К.Ясперса та Ж.-П.Сартра.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес етнічної ідентифікації та його зумовленість просторовою організацією суспільства. Здійснено аналіз пограниччя як багатопланового простору, зокрема, географічного, соціокультурного, соціального й етнічного. Поглиблено зміст поняття "етнічна ідентифікація", розкрито його особливості з урахуванням інтеракційних і суб'єктивно-символічних аспектів. Уперше обгрунтовано та розширено застосування концепції пограниччя до етнічних ідентифікаційних процесів на українському соціокультурному просторі. Розвинуто положення щодо регіональних чинників формування етнічної ідентифікації, базуючись на концепції пограниччя та її тривимірного розуміння: територіального, соціокультурного й особистісного. Запропоновано тезу про необхідність дослідження сучасного українського пограниччя. Виявлено особливості його функціонування на прикладі українсько-польського, українсько-румунського й українсько-російського прикордоння. З'ясовано, що означені терени становлять пограниччя культур, етносів, держав, спільнот, традицій, норм і цінностей суспільного життя. Установлено, що одними з найсуттєвіших чинників етнічної належності на українсько-польському пограниччі є мова та віросповідання. Відзначено, що мовний чинник домінує також у процесі етнічної ідентифікації спільнот українсько-російського пограниччя.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення наративних, епіграфічних, нумізматичних, антропологічних та археологічних джерел реконструйовано етнічну історію Криму в I тисячолітті до н. е. - першій половині I тисячоліття н. е. Досліджено етнічну історію таврів протягом усього часу її існування - від початку формування етносу до його асиміляції пізніми скіфами. Вивчено етнічну історію скіфів, сарматів, германців, аланів з того часу, коли ці народи мігрували до Кримського півострова. Вивчено етнічні процеси, що відбувалися внаслідок контактів зазначених народів між собою, а також з античними греками. Обговорено проблеми щодо етнічної належності кизил-кобинської культури, а також причини формування різних варіантів культури кочових скіфів. Розглянуто питання щодо спадкоємності пізньоскіфської культури від ранньоскіфської, а також часу з'явлення в Криму сарматів і проникнення до Криму алан і племен, які входили до готського племінного союзу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження етнічної історії стародавнього Еламу, що охоплює період з V тис. до н.е. до середини I тис. до н.е. Розглянуто процес етноконсолідації еламітів - давнього народу, що мешкав у доарійську епоху на Південному Заході Ірану та разом з шумерами та семітами-аккадцами сформував найдавнішу у світі цивілізацію - месопотамську. На підставі порівняльного аналізу даних різних наукових галузей (археології, лінгвістики) та дослідження письмових джерел визначено сутність процесу етногенезу еламітів - етноконсолідації спільнот, що мали спільні елементи в культурі та спілкувалися за допомогою еламських діалектів, у відносно єдину етнічну спільноту. Визначено фактори, що сприяли її об'єднанню та збереженню протягом тривалого історичного періоду (еламські писемні джерела зв'явилися наприкінці III тис. до н.е., зникли у I тис. до н.е.). Зроблено висновок, що еламіти, завдяки сприятливим природно-географічним умовам та соціальному прогресу, створили багату культуру, але в силу свого сусідства з Дворіччям, держави якого прагнули до експансії на інші території внаслідок обмеженості природних ресурсів для розвитку цивілізації, сформованої в епоху енеоліту, нерідко ставали не лише об'єктом політичної експансії, але й у значній мірі асимілювалися в культурному відношенні з давніми етносами Месопотамії. Встановлено, що джерелом еламської самобутності є гірська долина Аншану, на якій в епоху Ахеменідів знаходився Персеполь. З'ясовано, що після розгрому Еламу асирійцями Аншан захопили перси, що обумовило виникнення процесу асиміляції еламітів. Встановлено, що слабка етнічна консолідація еламської спільноти, що мешкала у відносно ізольованих одне від одного гірських долинах і на Сузіанській рівнині, відсутність єдиного пантеону, релігійного центру, багатої літературної традиції, шумеризація та аккадизація є основними причинами асиміляції еламітів.

  Скачати повний текст

Визначено, що прикордонне становище Боспорського царства на краю середземноморських цивілізацій та великого поясу степу вимагало постійного маневрування між натиском степових кочівників та Імперією, але Боспор на останньому етапі свого існування не міг активно протистояти натиску варварських орд. В результаті боспоряни були вимушені постійно шукати союзників і грати на протиріччях між ромеями та варварами. Таке балансування було можливим тільки за умов рівнозначності сил між Імперією та кочівниками. Проаналізовано, що, якщо у другій половині ІІІ - V ст. Боспорське царство ще знаходило сили на збереження номінального суверенітету, то у VI - VII ст. воно не тільки втрачає незалежність, але й припиняє існувати, обмежившись у розмірах до одного візантійського провінційного містечка на місці колишньої столиці великого царства. Встановлено, що протягом всього періоду напади варварів призвели не тільки до колапсу Боспору, але й до неухильного зменшення чисельності боспорських греків. Результатом цього історичного процесу, внаслідок взаємопроникнення різних культурно-цивілізаційних світів, стало руйнування античної Боспорської держави, зникнення боспорських греків і зародження нового типу цивілізації.

  Скачати повний текст

Висвітлено характер та особливості етнічної самоідентифікації студентів Києва. Досліджено роль і місце етнічної ідентичності у свідомості студентів з позиції теоретико-методологічної бази етнологічної науки. Визначено місце студенства в етнодемографічній структурі українського суспільства, окреслено соціальний портрет студентів Києва. Виявлено, що етнічна ідентичність відіграє важливу роль в системі цінностей студентської молоді. Проаналізовано етномовні процеси, що відбуваються у студентському середовищі, розкрито ставлення студентів до української етнокультури та традиційних релігійних цінностей. Висвітлено роль студентів у громадсько-політичному житті України та їх ставлення до української державності. Досліджено етнопсихологічну дистанцію та рівень толерантності київських студентів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання етнічної історії на межі античності та середньовіччя (на прикладі етнічної ситуації в Південно-Західному Криму кінця III - середини VI ст.). Проаналізовано історіографію питання, розглянуто основні групи джерел (писемних, археологічних, антропологічних). На підставі їх дослідження створено модель етнічної ситуації в регіоні у вищезазначених хронологічних межах. Наголошено, що в першій половині III ст. вже не існувало монолітної єдності пізньоскіфського етносу, роз'єднаного політично внаслідок вторгнення сарматів.Зазначено, що чисельність населення регіону значно зменшилася після вторгнення гунів (кінець IV - перша половина V ст.). З другої половини V ст. до середини VI ст. у Південно-Західному Криму мешкають окремі групи гунів, у північно-східному регіоні, в основному, алани, в глибині гірської частини півострова - готи. У цей період починається формування алано-готської синкретичної культури й алано-готської етносоціальної спільноти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття й особливості прояву в свідомості сучасної української молоді феноменів етнічної та національної ідентичності. Дані поняття розглянуто в контексті демократизації українського суспільства, етнонаціонального відродження, формування нових соціокультурних реалій наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. На підставі аналізу результатів соціологічних досліджень виокремлено основні проблеми становлення етнічної та національної ідентичності української молоді. З'ясовано напрями формування нової парадигми її життєвих орієнтацій і ціннісних настанов. Визначено роль студентства у процесі набуття етнонаціональної ідентичності. Запропоновано шляхи вдосконалення державної молодіжної політики та її гармонізації з етнонаціональною політикою в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто взаємини між етнічною ідентифікацією та соціальною інтеграцією полікультурного регіону. Доведено, що етнічна ідентичність забезпечує необхідний баланс у системі природних і створених ідентичностей, перешкоджаючи руйнуванню суспільної інтегрованості економічними та політичними засобами. Встановлено, що характер взаємин між етнічною ідентичністю та суспільною інтеграцією полікультурного регіону формує потребу в політиці мультикультуралізму, яка побудована на політиці визнання.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретико-методологічні засади етногеографічного дослідження обласного регіону. Визначено сутність поняття "територіальна етнічна спільність", встановлено її ієрархічні рівні. Виявлено головні тенденції у формуванні обласної етнічної спільності впродовж другої половини XX ст. та в сучасний період, визначено вплив соціально-економічних, історико-географічних, політичних і природних чинників на її структуру. Здійснено періодизацію розвитку етногорафічних процесів на території Тернопільщини. Проаналізовано етнічний склад населення на кожному етапі. Досліджено освітній і професійний рівень етносів, їх релігійний склад та електоральні уподобання у різні періоди. Виявлено територіальні особливості етнічної структури населення Тернопільської області, визначено її відмінності у міських і сільських поселеннях регіону. Встановлено залежність між етнічним складом населення та його освітнім рівнем і професійною структурою. З'ясовано вплив сучасного етнічного складу населення на соціальні процеси, передусім релігійну та електоральну ситуації, міграційну мобільність. Розроблено оригінальні картосхеми етнічного складу населення на різні історичні дати, що ілюструють динаміку етногеографічних процесів та тенденції їх зміни у майбутньому, відображають релігійну та електоральну ситуації в Тернопільській області.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних документів, статистичних матеріалів, здобутків вітчизняної та зарубіжної історіографії у регіональному вимірі досліджено етноконфесійні процеси в Автономній Республіці Крим (АРК). До наукового обігу введено значний масив першоджерел, в яких відображені етнічна та релігійна структури населення автономії. Висвітлено особливості етноконфесійного та міжконфесійного життя національних меншин автономії, еволюції етноконфесійних відносин і процесів в АРК, співвідношення національної, етнічної та релігійної ідентичностей населення Криму.

  Скачати повний текст

Введено науковий термін "етнокультурна цивілізація". З застосуванням філософсько-історичного, культурно-історичного та соціокультурного підходів визначено й обгрунтовано місце етнокультурних цивілізацій у контексті становлення глобального світу. Розкрито зміст термінів "етнічна культура", "загальноцивілізаційний процес". Установлено, що зміст термінів "етнічна культура", "етнокультурна цивілізація" та "загальноцивілізаційний процес" корелюють як одиничне ("етнічна культура"), особливе ("етнокультурна цивілізація") та загальне ("загальноцивілізаційний процес"). Проведено філософсько-історичну реконструкцію становлення етнокультурних цивілізацій. Обгрунтовано, що сучасні вектори загальноцивілізаційного розвитку "Схід - Захід" і "Південь - Північ" складають діалектичну єдність, у межах якої відбуваються міжкультурні та міжцивілізаційні діалоги та полілоги.

  Скачати повний текст

Висвітлено суть концепції "наукової естетики" Т. Манро. З'ясовано, що естетичні погляди Т. Манро сформувались на основі дослідження та переосмислення ним принципів класичної естетики, а також на підгрунті некласичної естетичної свідомості, що відобразилось у проекті застосування наукових методів дослідження естетичного феномену, в ідеї двопредметності естетики, зближенні естетики з психологією, у спробі уточнити й окреслити її поняттєво-категоріальний апарат і твердій позиції щодо необхідності залучення наукових методів інших дисциплін. Виявлено значний вплив на творчість Т. Манро філософсько-естетичних поглядів О. Конта, Г. Спенсера, Дж. Дьюї, М. Дессуара, А. Річардса та Ч. Огдена. Опрацьовано науковий доробок Т. Манро, а також інші джерела, що стосуються життя та творчості американського естетика та показано, що основні положення концепції "наукової естетики" Т. Манро визначаються через поняття "двопредметність", "естетична морфологія", "естетична психологія", "редефініція терміна", "досвід", "форма", "естетичне сприйняття", "художня творчість", "факт", "експериментальна естетика", "конфігурація", "оцінка", "формула художнього", "естетична ситуація". Доведено значний вплив естетичної концепції Т. Манро на формування культуротвірного процесу у західноєвропейських країнах та в Україні.

  Скачати повний текст