Досліджено педагогічну проблему вдосконалення сучасної системи екологічної освіти школярів на основі інтеграції прогресивних здобутків вітчизняної педагогічної теорії та практики кінця XIX - початку XX ст. у навчально-виховний процес. На підставі ретроспективного аналізу педагогічних концепцій вітчизняних науковців розвинуто педагогічну модель формування аксіології природи (О. Герд, М. Сумцов), грунтуючись на етнокультурній варіативності й інвайронментальних чинниках (С. Русова, І. Стешенко), етико-естетичних і психологічних механізмах єднання людини з природою (Б. Грінченко, М. Грот). Доведено необхідність застосування аксіологічного підходу як продукту синтезу наукового філософського, педагогічного, психологічного, культурологічного знання, що передбачає взаємодію всіх суб'єктів освіти та їх ставлення до світу за етичними принципами, доповнює простір навчання та виховання ціннісними настановами та відкриває можливості для етноантропологічного спрямування екологічної освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено світоглядні уявлення українського народу на підставі вивчення його соціальних ментальних характеристик на прикладі сільського населення Степового Побужжя. Виділено етнічні елементи ментальності українського народу. Розглянуто ментальні характеристики, притаманні військовим і землеробським соціальним групам у часі та просторі. Досліджено рівні вираження соціальних рис у трьох часових періодах на підставі аналізу вербального елемента етнокультури. Встановлено залежність актуалізації архетипів від умов існування. Доведено, що світоглядні уявлення соціального походження, які не мають етнічного підгрунтя, зі зміною способу життєдіяльності сублімуються у напрямку традиційної етнокультури. Проаналізовано проблему співвідношення козацького та селянського типів ментальних настанов в українській традиційній культурі. Розкрито регіональну, соціальну й етнічну специфіку світоглядних уявлень сільського населення Степового Побужжя в історичній ретроспективі.

  Скачати повний текст

Досліджено конотативне значення афіксів англійської мови, висвітлено механізм формування нових співзначень кореневих основ, проаналізовано вплив конотативного співзначення на денотивне значення слова. Розглянуто емотивно-експресивний словотвір як одне з джерел поповнення словникового складу мови. Проведено конотативний аналіз словотворчих елементів англійської мови з подальшою розбивкою на дві основні групи - афіксів мовленнєвого та мовного типу. Досліджено конотативно-стилістичне забарвлення афіксів, виявлено їх вплив на декодування повідомлення у цілому. Шляхом зіставлення членів синонімичних рядів (словарних і афіксальних) у германських мовах розкрито етнокультурноспецифічну сутність значення лексичних одиниць англійської та німецької мов.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше на новітньому мовному матеріалі було проведено лінгвокультурологічне, етнолінгвістичне та соціолінгвістичне дослідження вербалізації етнічних стереотипів в англійській мові США. Встановлено конкретні корелятивні зв'язки між етнічними стереотипами та дерогативними мовними характеристиками іспаномовних етносів в американському варіанті англійської мови. Запропоновано класифікацію етнокультурно забарвлених одиниць, зокрема, пейоративних іспанізмів та псевдоіспанізмів.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано мову химерно-історичного роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу...", розглянуто способи вираження основних психоментальних та етнокультурних особливостей і цінностей українців як етносу, зокрема, досліджено вербалізацію етнопсихічних архетипів. На підставі вивчення ідіостильових особливостей організації тексту досліджуваного роману виділено такі етнопсихічні архетипи: "Воля", "Віра", "Серце", "Козак", "Мати", "Дівчина". Розкрито своєрідність побудови тексту твору, наведено характеристику таких мовних образів: автора (людини XX ст.), оповідача (сучасника подій) і героя. Описано мовні засоби (епітети, порівняння, символи, синоніми, фразеологізми) реалізації етнопсихічних архетипів шляхом вербалізації типових рис етнічного характеру українців та вивлення цих рис у конкретних описах персонажів. Розглянуто невербальні засоби вираження психічного стану героїв. Етнокультурний елемент у романі репрезентовано у чоловічих (Козак Мамай, Михайло, пан Купа) та жіночих (мати Явдоха, Ярина, Роксолана) образах.

  Скачати повний текст

Розглянуто обряди весільного циклу, який складається з трьох головних частин - передвесільної, весільної та післявесільної. Охарактеризовано локальні відмінності у весільному обряді трьох субетнічних груп кримських татар - гірської, південнобережної та степової. Наведено авторську класифікацію предметної та рольової складових у структурі весільного обрядового комплексу, що дало можливість вивчити давню знаково-символічну систему ритуалу. На основі наукового методу ретроспекції проаналізовано процеси трансформації народних традицій, які відбувалися в досліджуваний період під впливом міграційних рухів другої половини ХХ ст. і сучасних етнокультурних процесів.

  Скачати повний текст

Розглядаються різнопланові етнонаціональні моделі, їх сутність та зміст, шляхом порівняння визначаються характерні риси демократичних, тоталітарних та перехідних конструкцій. Робиться спроба встановити загальні етапи формування етнонаціональних моделей, а саме: політизація етнічності, утворення нації, побудова незалежної держави. Встановлено, що тоталітарні режими активно практикують наступні етностратегії: депортації, насильницької асиміляції, фізичне знищення етноструктури. Для демократичних конструкцій типовими є етностратегії акомодації (або коренізації), природної асиміляції, "збереження етноструктури". У перехідних етнонаціональних моделях застосовуються різноманітні етностратегії в залежності від обраної парадигми державотворення. В Україні достатньо органічно запроваджуються такі етностратегії: "приймаючої сторони" до депортованих народів (кримських татар, греків, болгар), акомодації (або коренізації), інтеграції. Аналізуючи українську етнонаціональну модель необхідно підкреслити її демократичний характер щодо вирішення міжнаціональних конфліктів та наявність елементів "кланової" та "корпоративної" конструкцій. Розглядаються конфліктологічні аспекти української етнонаціональної моделі у декількох ракурсах: легітимація демократичного політичного режиму в Україні, особливості етнокультурної маргінальності в нашій країні та національна безпека української держави з точки зору етнополітичних досліджень.

  Скачати повний текст

Виокремлено та теоретично обгрунтовано існування висловлювання похвали (ВП) як особливого виду мовленнєвої дії у рамках комунікативно-діяльнісної парадигми спілкування. Встановлено прагматичний статус похвали як полііллокутивного мовленнєвого акту (МА), визначено його структурно-семантичні, когнітивні, лінгвопрагматичні й етнокультурні особливості, проаналізовано фактори когнітивного та соціокультурного контексту, на основі чого виокремлено типові ознаки фреймів взаємодії, у яких фігурують ці висловлювання. Описано способи реалізації прямих і непрямих іллокутивних актів похвали, докладно проаналізовано їх перлокутивний ефект - діапазон можливих реакцій на них з боку адресата, досліджено соціальні виміри, що регулюють їх функціонування. Останні включають статусні, рольові та гендерні ознаки комунікатів. Висловлювання похвали також розглянуто в контексті теорії ввічливості, наведено інвентар синтаксичних моделей, за якими будуються висловлювання похвали, розглянуто характер їх лексичного наповнення, висвітлено невербальні засоби, які приймають участь в оформленні даних мовленнєвих утворень.

  Скачати повний текст

Досліджено проблематику відтворення словотвірних, семантичних і функціональних особливостей арготизмів в українських перекладах французької художньої прози. Узагальнено та класифіковано критерії ідентифікації одиниць французького арго. Підтверджено положення, що "арго" є національно маркованим терміном французької лінгвістики. Проаналізовано французьке арго як лінгвокультурний бар'єр, розкрито лінгвостилістичні та словотвірні особливості аргонізмів і динаміку їх статусу у контексті перекладу. Розглянуто українських сленг і просторіччя як можливі перекладацькі відповідники французького арго. Обгрунтовано стратегію і тактику перекладу арготичної лексики. Охарактеризовано основні способи і прийому відтворення структурної й етнокультурної специфіки арготичних лексем. Досліджено способи та засоби перекладу соціальних різновидів французького арго, показано специфіку передачі експресивного, полісемантичного, образного (лексичного й фразеологічного) навантаження арготизмів.

  Скачати повний текст

Досліджено ідіостиль відомого грецького письменника Нікоса Казандзакіса та його відтворення в українських перекладах трьох романів митця. Вперше ідіостиль письменика розглянуто як систему індивідуальних концептів, яка виражена засобами певної мови і бере початок в національних мовних та концептуальних картинах світу. Обгрунтовано недоцільність синонімізації відповідників одиниць першотвору в перекладі внаслідок порушення асоціативних та значеннєвих зв'язків між одиницями мовної авторської та національної картин світу. Розкрито етнокультурну наповненість, значущість кожної одиниці поетичного ідіолекту та ідіостилю Н.Кізандзакіса. Визначено релевантні для його творів компоненти тексту, відтворення яких сприяє продукуванню повноцінного перекладу. Зазначено, що дане дослідження є першою в українській елліністиці спробою комплексно описати мовно-стилістичні оособливості прозового грецького художнього тексту та проаналізувати можливі труднощі перекладацького характеру.

  Скачати повний текст

Проаналізовано питання автономії Закарпаття в політиці європейських країн, еволюцію німецької політики щодо Карпатської України, ставлення СРСР до карпатоукраїнської проблеми, місце Закарпаття в чехословацькій політиці Великобританії та Франції тощо. Детально висвітлено та оцінено ставлення до закарпатських подій 1938 - 1939 рр. організацій української діаспори різної зовнішньополітичної та етнокультурної орієнтації, розглянуто вплив цих подій на суспільно-політичне становище українців у Східній Галичині. Зазначено, що протягом чехословацької передвоєнної кризи карпатоукраїнський фактор перетворився в окремий вагомий об'єкт міжнародних відносин, який безпосередньо вплинув на формування політики європейських держав напередодні Другої світової війни.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи формування географії культури (ГК) як окремого наукового напрямку (підсистеми) української суспільної географії. Розкрито зміст культури в суспільно-географічному контексті (СГК). Викладено періодизацію формування культурно-географічного підходу у світовій та українській землезнавчій науці. Обгрунтовано зміст української ГК, розроблено варіант її термінологічної системи. Проаналізовано геокультурну ідею "Київ - новий Константинополь" в СГК та дві геокультурні закономірності. Розроблено основи структуризації ГК та визначено три головні її галузі - етногеографія культури (етнокультурна географія), географія релігії (сакральна географія), історична ГК (історико-культурна географія) і три неголовні. Наведено схему системи методів у ГК, розкрито методику геокультурних досліджень.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено процес заселення Півдня України німецькими колоністами, а також економічний стан і еволюцію господарств німецьких колоній з кінця XVIII до початку XX ст. Іноземні колоністи запрошувалися російським урядом для освоєння земельних площ і збільшення кількості землеробського населення, вони одержували землю та різні пільги. У перші десятиріччя перебування у причорноморських степах німецькі колоністи мали вирішувати багато проблем, більшість з яких були вирішені завдяки притаманній поселенцям працелюбності, здатності до правильного ведення господарства. Визначено зміни у спеціалізації галузей сільського господарства, основні етапи сільськогосподарського машинобудування. Розглянуто особливості борошномельної галузі промисловості, промислів, ремесел та торгівлі у німецьких колоніях. Зазначено, що їх успіхи та рентабельність зумовлені комплексом причин, а саме: державною підтримкою, згуртованістю у досягненні мети, працьовитістю й економністю, особливою організацією ведення господарства. Висвітлено особливості етнокультурного життя німецьких колоністів. Показано, що, створюючи власний добробут і благополуччя, вони допомагали зростанню матеріального та культурного рівня місцевого населення.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку ідеї громадянського суспільства у контексі концептуальних принципів поліетнічної держави XXI ст. Встановлено можливість її реалізації за умови наявності громадянської єдності та солідарності етнічних груп населення. На підставі розгляду проблем громадянської ідентичності у процесі формування демократичних цінностей визначено шляхи імовірного становлення громадянської згоди в Україні (Криму). Виявлено позитивний вплив на формування громадянського суспільства таких чинників, як діалог культур і конфесій, активізація діяльності етнокультурних громад, місцевого самоврядування та суспільних організацій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномена нації, подальший розвиток якого визначається складною взаємодією об'єктивних і суб'єктивних чинників його функціонування. Встановлено, що суттєвим чинником формування нації є самоідентифікація людини, її особистісне самовизначення відносно нації як спільноти, що є для особи простором її існування та розвитку. Досліджено процес ідентифікації особи як механізм її соціалізації та становлення суб'єктивності у взаємозв'язку з процесами націєтворення, визначено детермінанти формування громадянської ідентичності за умов полікультурного суспільства, показано його роль у націєтворчих процесах. Встановлено, що детермінантами самоідентифікації більшості громадян України є їх регіональна та етнічна складові. Виявлено, що причиною виникнення даного явища посткомуністичної трансформації, що є не стільки процесом економічних і суспільно-політичних змін, скільки трансформацією багатовимірних соціальних і громадянських ідентичностей широких верств населення, доведено пріоритетність суб'єктивних чинників націєтворення, позитивний ефект яких пов'язаний з толерантністю, лояльністю, солідарністю, несприйняттям ксенофобії та шовінізму. Зроблено висновок, що лише поєднання у процесі націєтворення етнокультурного плюралізму та загальногромадянської рівності є домінантою консолідації української політичної нації та фактором забезпечення безпеки держави.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості етнополітичних процесів на означеній території наприкінці Другої світової війни та в перші повоєнні роки, а також депортаційну політику тоталітарних режимів Польщі та СРСР, спрямовану на радикальне вирішення національного питання українсько-польського пограниччя. Показано позиції польського й українського політикуму щодо територіально-політичного самовизначення Холмщини та Підляшшя. Висвітлено політику уряду Польщі, його репресивно-каральні заходи, спрямовані на ліквідацію політичної опозиції українців, формування мононаціональної держави. Узагальнено перебіг, форми, методи, умови й етнокультурні наслідки депортацій українців у 1944 - 1946 рр. і 1947 р. З'ясовано вплив репатріаційно-депортаційних акцій на Холмщині та Підляшші на суспільно-політичну ситуацію в українському та польському соціумах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль етнокультурного фактора на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Розроблено теоретичну модель комплексного механізму формування та реалізації державної етнокультурної політики та визначено шляхи його оптимізації. Обгрунтовано основні параметри цієї політики. Запропонована модель передбачає здійснення вибору принципово нових підходів до регулювання ектнокультурних процесів на підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду, провадження сучасних технологій державного та громадського сприяння етнокультурному розвиткові суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування полікультурної компетентності молодших школярів. Уперше обгрунтовано сутність поняття "полікультурна компетентність", визначено її структурні компоненти (когнітивний, афективний, операційний, поведінковий). Визначено дидактичні умови формування полікультурної компетентності молодших школярів, якими є забезпечення інтеграції полікультурної інформації з основним програмовим матеріалом навчальних предметів; забезпечення взаємозв'язку навчальної та позанавчальної діяльності у процесі формування полікультурної компетентності. Встановлено критерії сформованості основних компонентів полікультурної компетентності молодших школярів, зокрема, когнітивного (етнічного самовизначення, етнокультурної поінформованості зі своєю етнічною культурою та культурою інших етнічних груп, знання полікультурної термінології), афективного (пізнавального інтересу та бажання вивчати етнокультурну спадщину своєї та інших етнічних груп; ставлення до представників інших етнічних груп), операційного (етноспецифічних, етнонеспецефічних, інформаційних умінь), поведінкового (досвіду міжкультурної взаємодії). Визначено показники рівнів сформованості полікультурної компетентності молодших школярів (початковий, нижче середнього, середній, вище середнього, високий). Обгрунтовано напрями впровадження основних ідей полікультурної освіти у навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу: виховання міжетнічної толерантності, полікультурної просвіти, етнічної ідентифікації особистості за умов поліетнічного середовища.

  Скачати повний текст