Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського Бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароковості за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти Бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Досліджено типи варіантності термінів правознавства та способів їх репрезентації у сфері функціонування та фіксації. З застосуванням системного та комунікативно-прагматичного підходу встановлено, що у метамові правознавства відбувається варіювання форми та семантики юридичних термінів. Проаналізовано основні різновиди формальних варіантів у парадигматичному та синтагматичному аспектах. З'ясовано, що варіювання семантики правознавчих термінів виявляється як лексико-семантичне варіювання (полісемія) або як варіювання семантичного обсягу одного й того ж терміна (поняттєвий поліморфізм, амбісемія, еврисемія). Визначено та проаналізовано продуктивні різновиди полісемії та моліформізму юридичних термінів, розглянуто причини цих явищ у сфері термінолексики. Обгрунтовано, що варіантність будь-якого різновиду репрезентується у функціонально та прагматично зумовлених фрагментах спеціального тексту, які одержали назву метатекстових комунікативних ситуацій (МтКС). Виявлено типи МтКС, властиві метамові правознавства. Проаналізовано способи репрезентації варіантів термінів у навчально-наукових текстах і термінологічних словниках. Зазначено, що в когнітивному аспекті варіативність плану вираження та плану змісту розглянуто як результат багатоаспектного наукового вивчення юридичних понять, який свідчить про динамічність терміносистеми правознавства, відсутність застою у процесі пізнання.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію соціально-культурної суті феномена грошей. Виявлено соціокультурні механізми, через які монетарні відносини спричинюють тоталізацію, інструментальної раціональності у життєвому світі людини та передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації у процесі ринкової трансформації в Україні. З'ясовано соціальну природу культурного феномена грошей як медіума соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації у процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. Виявлено причини та наслідки перетворення метамови грошей до специфічної матриці культурної реальності, її вплив на розвиток і утвердження раціональності у соціальному житті. Розкрито роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини у добу Модерну. Висвітлено коло проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського й економічного знання. Досліджено місце та роль феномена грошей у системі соціальних та індивідуальних цінностей. Проаналізовано передумови еволюції "людини економічної" у напрямку до "людини етичної". Аргументовано, що єдиною соціальною силою, що протистоїть інструментальній раціональності монетарних кодів, є організована воля громадянського суспільства. Визначено соціальну природу грошей, а саме: фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування.

  Скачати повний текст

Запропоновано модель нормалізації сучасної французької мови, інтегровану в контекст сучасної антрополінгвістики. Закладено теоретичне підгрунтя внормування мови, яка наприкінці XX - на початку XXI ст. існує у стабільній європейській демократії у відносно безконфліктний період існування суспільства. Розглянуто сучасну французьку норму мовно-когнітивної діяльності національної мовної особистості. Встановлено стан сучасної французької норми та пов'язаної з ним ситуації мовного внормування, зумовлений історико-політичними, соціокультурними, лінгвокультурними причинами. Вироблено принципи опису сучасного французького нормотвірного дискурсу, що є статусно-орієнтованою метамовною комунікативною діяльністю. Наведено основні риси французької стилістико-комунікативної компетенції щодо визначення мовних рівнів і регістрів.

  Скачати повний текст

Розглядаються питання проектування інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень (СППР) в економічних застосуваннях на основі комп'ютерних баз знань. Розроблено новий напрямок в економіко-математичному моделюванні, який грунтується на концепції природно-мовних баз знань. Встановлено, що моделювання текстів економічних знань за допомогою формалізмів предикатної логіки і висловлювань надає можливість здійснити підтримку прийняття рішень у вигляді технології метатекстового і метамовного маніпулювання економічними знаннями. Запропоновано конструктивні моделі і методи доведення рішень для задач стратегічного менеджменту і маркетингу, а також методологію підтримки рішень в групових СППР, висока ефективність яких обгрунтована теоретично і підтверджена практично. Основні результати праці знайшли впровадження в практиці проектування і використання інтелектуальних СППР в системах "Інвестиційного аналізу".

  Скачати повний текст

Вперше розроблено методологічний і процедурний апарат виявлення різних типів етноконотацій у лексичній семантиці Назва особи за місцем проживання (НОЗМП) в українській мові, їх аналізу та лексикографічного моделювання. Здійснено ідеографічну параметризацію тематичної групи слів - НОЗМП. Створено метамовний апарат і формалізовані процедури для конструювання ЕЛКСІТ. Виділено диференційні лексичні ознаки, за якими у межах статей сформовано синонімічні ряди, і словотвірні озкаки, за якими похідні об'єднано в словотвірні пари, ланцюжки чи парадигми.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше зроблено спробу системного осмислення комплексу міжтекстових зв'язків у поезії українських дисидентів І. Калинця, М. Руденка, І. Світличного, В. Стуса, розглянутих в контексті індивідуального художнього мислення митців. Запропоновано власну класифікацію інтертекстуальних зв'язків і здійснено класифікацію текстових запозичень на основі теорії множин і теорії реляцій. Обгрунтовано доцільність застосування науко- і мистецтвознавчих категорій до інтерпретування метамови науки та мистецтва у поетичних творах. Досліджено специфіку поєднання раціональної та ірраціональної сфер у ліриці І. Калинця, М. Руденка, І. Світличного, В. Стуса.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення сутності таких базових понять дослідження, як терміносистема та термінологія, статус метамови, її онтологічні ознаки та взаємозв'язок з лінгвістичною термінологією. Сформульовано визначення понять "термін", "термінологія", "терміносистема", "номенклатура". Описано динамічні процеси у лінгвістичній терміносистемі кримськотатарської мови, визначено коло джерел, які можна використати у процесі діахронічного дослідження даної проблеми. Зроблено періодизацію формування лінгвістичної термінології у кримськотатарській мові, яка корелює з етапами життя кримськотатарського народу, а також з періодами розвитку лінгвістичної термінології в інших тюркських мовах. На підставі аналізу лінгвістичної термінології кримськотатарської мови встановлено її системний статус. Виявлено й охарактеризовано різноманітні системні відношення: парадигматичні (синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, омонімія, полісемія, партитивні зв'язки, генетичні пласти, структурно-граматичні типи термінів, частиномовні розряди, термінологічні блоки) й епідигматичні, зокрема, дериваційні, які формують термінологічні гнізда.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодію семантики, прагматики та синтаксису легальних дефініцій для досягнення комунікативного наміру законодавця. Встановлено специфіку легальних дефініцій (нормативність, відкритість, тимчасовість, неповнота, особливість їх мовленнєвого акту - конвенційність і перформативність). Проведено спеціальну класифікацію легальних дефініцій, яка поділяє їх на реальні та термінологічні, інтенсіональні й екстенсіональні, метамовні та копулятивні, технічні. Визначено їх основні логіко-мовленнєві функції у законодавчому дискурсі, особливості синтаксичної організації, актуального членування та семантичних зв'язків. Виявлено три функціональні типи легальних дефініцій у разі входження загальномовного слова або терміна іншої галузі в законодавчий дискурс (реєструвальні, уточнювальні та перекваліфікаційні).

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору на базі методу концептуального аналізу та категорії концептуальної еквівалентності. На прикладі метафор підкласу "Інтелектуальна сфера людини" у творах англійських й американських романтиків (Дж.Г.Байрона, Дж.Остін, В.Скотта, Е.А.По, Г.У.Лонгфелло та Дж.Ф.Купера) та їх українських перекладах досліджено особливості авторського метафоричного концептопростору та способи перекладу метафори на рівні концептуальної структури. Розроблено методику застосування у перекладознавстві концептуального аналізу як метамови опису емотивно-естетичного та когнітивного потенціалу метафори, засобу підвищення еквівалентності перекладу складних метафоричних образів першотвору та методу визначення функціональних перекладацьких домінант художнього тексту. Поняття еквівалентності доповнено категорією концептуальної еквівалентності. Зроблено порівняння концептуальної організації та когнітивного потенціалу метафорики першотвору та перекладу. Адекватність перекладу переглянуто у контексті теорії множинності інтерпретацій і визначено як еквівалентність першотвору та перекладу на рівні домінанти перекладацької настанови та пов'язаної з нею інформації (предметно-логічної, концептуальної, естетичної).

  Скачати повний текст

Досліджено походження та семантичний розвиток дієслівних одиниць на позначення процесів мовлення. Визначено коло дієслівних лексем, семантика яких пов'язана з різними аспектами процесу мовлення. Запропоновано класифікацію мовленнєвих дієслів та здійснено етимологічний аналіз кожної лексико-тематичної групи. З'ясовано, що переважна більшість дієслів на позначення мовлення праслов'янського або власне українського походження. Метамовні дієслова іншомовного походження зазвичай позначають прагматичний і комунікативний аспект мовлення. Установлено, що фраземи, які характеризують процес мовлення, взаємопов'зані з його інформаційним, емоційним, прагматичним і комунікативними аспектами. Етимологічний елемент їх змісту відображає реальні факти з історії та етнокультури українців, їх виробничу діяльність і духовний досвід, особливості морально-етичного кодексу та родинних стосунків. Результати дослідження дозволяють з'ясувати значимість дієслів мовлення для реконструкції культури, а аналіз їх етимонів допомагає дослідити історію наївної рефлексії людини над мовленням, а змістова систематизація етимонів метамовних дієслів дозволяє виявити основні моделі творення їх значень.

  Скачати повний текст

У контрастивному аспекті досліджено лексико-семантичні підгрупи загальнооцінних позитивних прикметників (ЗПП) у російській, англійській та українській мовах як фрагмент мовної картини світу (частина цілого, ієрархічно організованого системного утворення). Запропоновано формалізовану метамову - ієрархію сем - як основу для проведення синхронно-порівняльних досліджень, як tetrium comparationis. Внаслідок вивчення семантики ЗПП виявлено типологічні закономірності та наведено типологічну характеристику фрагментів мовної картини світу в російській, українській та англійських мовах.

  Скачати повний текст

Запропоновано рішення фундаментальної проблеми розвитку комп'ютерних засобів і систем, суть якої визначається суперечністю між універсальними можливостями сучасних комп'ютерних систем (КС) та цільовою вимогою одержати від КС максимальну допомогу в розв'язанні кожної з нескінченної множини проблем суспільства, тобто максимальної ефективності процесів створення, розвитку та використання будь-якої прикладної системи. Розроблено та реалізовано архітектуру КС, що адекватно відображає структуру наукової теорії. Вперше запропоновано як зразок архітектури КС взяти структуру системи обробки знань (СОЗ), а за її взірець - ідеал структури наукової теорії, оскільки саме вона явно та найбільш концентровано відображає форму мислення людей під час розв'язання проблем. На підставі аналізу недоліків архітектури сучасних КС, СОЗ і результатів синтезу ідеалу структури наукової теорії визначено та досліджено найбільш суттєві ознаки ідеальної ахітектури КС: структуру моделюючої КС як КС з розподіленими функціями; апаратну реалізацію метамови з універсальними виразними можливостями; метамовну реалізацію транслятора метапрограм, прикладних систем та операційної системи з моделями усіх функцій наукових теорій, зокрема накопичення знань.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему семантичної параметризації абстрактних іменників у російських лінгвістичних словниках різних типів. Визначено сутність поняття семантичного параметра як експліцитної або імпліцитної лінгвістичної інформації про лексему, яка відображається в словниках за допомогою різних метамовних засобів або ж самою системою лексикографічної організації мовного матеріалу. Зроблено висновок, що сукупність семантичних параметрів складає відповідну параметризацію. Розглянуто 24 семантичні параметри, які означено як семасіологічні й ономасіологічні, зроблено їх розподіл на гомогенні та гетерогенні, а також парадигматичні, синтагматичні й епідигматичні. З метою визначення семантичної параметризації абстрактних іменників проаналізовано тлумачні та семонімічні словники російської мови (синонімів, антонімв, паронімів, омонімів). Розроблено лексикографічні матриці, що відображають системні відношення між досліджуваними параметрами та словниками, в яких вони виявлені.

  Скачати повний текст

Симфонізм розглянуто як Логос культури, генеза якого зумовлена потребами соціокультурного буття та відповідає розвитку духовності. Зазначено, що розгортання симфонізму від почуттєвого сприйняття дійсності, крізь систему образів, до її усвідомлення на ейдичному рівні свідчить про його тісний зв'язок з метамовою мистецтва, що зростає з синкетичної єдності всіх видів мистецтв, позначеної у соціокультурному просторі своєрідними жанровими утвореннями (від ритуалів, сакральних дійств до опери, балету, кінороману), завдяки чому формуються нові уявлення щодо художньо-естетичного освоєння дійсності. Зазначено, що симфонізм прокладає шлях між усталеним і новим у мистецтві, здатний споріднитися з міфологічним і релігійним світосприйняттям, та набуває можливості відтворення духовної драми, що відбиває драму самої історії, а також, що він взаємодіє з кожним відомим стильовим утворенням. Опиняючись між стильовими парадигмами - модернізмом і постмодернізмом, симфонізм доводить свою життєздатність, оскільки вже у своїй генезі має властивість протистояння деструкції.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості прояву мови конфлікту як засобу комунікації й інтерпретації. Визначено основні методологічні засади наратив-конфліктологічного контент-аналізу, побудови карти метамови конфлікту, формування колекції кейсів (що містить характеристики мови конфлікту), а також лінгвоконфліктологічних експериментів гарфінкелівського роду. Виявлено специфічний набір характеристик мови конфлікту, релевантних для представників різних поколінь і регіонів України, що дозволило виявити передумови лінгвістичного конструювання конфліктів.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності формування та сучасного розвитку української маркетингової термінології, подано їх лінгвістичну інтерпертацію. Проаналізовано джерела поповнення та з'ясовано метамовно-дериваційні особливості даної термінології. Визначено найпродуктивніші словотвірні моделі маркетингових термінів. Розглянуто особливості лексико-семантичної та структурної організації вивченої терміносистеми. Виявлено проблеми сучасної української маркетингової термінології та подано конкретні пропозиції щодо її внормування.

  Скачати повний текст