У дисертації представлено концепцію дослідження ґенези розуміння текстів інтернету.Пропонована автором модель ґенези розуміння текстів інтернету базується на принципах психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності, теорії розуміння тексту та окремих концепціях психології інтернету, зокрема психологічному розумінні інтернету як мережі міжособистісних та міжгрупових зв'язків, опосередкованих відповідними пристроями, що зумовлює його технологічну специфіку (віртуальність, інтерактивність, нелінійність, дисперсність, синхронність, дистантність, оперативність, персональна анонімність, умовна соціалізація, синдикація тощо) та психологічні зміни особистості (сенсорні обмеження, деформації відчуття простору й часу, зміни уваги та емоційної сфери, аномалії самосвідомості та міжособистісних стосунків, формування нових моделей поведінки); психолінгвістичній дефініції тексту, що визначає його як послідовність знаків, що стає текстом лише в присутності реципієнта тощо. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми розуміння текстів інтернету, ґрунтуючись на принципах розвитку й детермінізму, положеннях системного, діяльнісного, когнітивного, генетичного, психолінгвістичного та кіберпсихологічного підходів було розроблено концептуальну модель розуміння текстів інтернету з урахуванням послідовності процесу розуміння, його механізмів та закономірностей ґенези. Обґрунтовано, що розуміння текстів інтернету – це полімодальний психологічний процес, що відбувається в кілька етапів: рецепція, інтерпретація та емоційна ідентифікація, у результаті утворюються нові вторинні смисли (які об'єктивуються як вторинний текст), що є реакцією на елементи сенсу первинного тексту інтернету. На основі аналізу теоретичних джерел визначено, що процес і результат розуміння залежать від суб'єктивних (рівня досвіду, розвитку мисленнєво-мовленнєвої сфери реципієнта та інтернет-спрямованості особистості) і об'єктивних (мультимедійності та девіантності) чинників.Результати теоретико-емпіричного дослідження процесу розуміння текстів інтернету стали підставою для створення емпіричної моделі динаміки ґенези розуміння текстів в юності, молодості та в зрілому віці, яка дала змогу визначити низку закономірностей. Аналіз вікової динаміки ґенези розуміння продемонстрував, що в юнацькому віці вагомий позитивний вплив на майже всі показники успішності розуміння (окрім адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету) мають рівень досвіду користування інтернетом та мисленнєво-мовленнєвого розвитку. Ґенеза розуміння текстів інтернету в молодості найбільш істотно детермінована чинниками мисленнєво-мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованості. У зрілому віці успішність розуміння текстів інтернету визначається всіма аналізованими суб'єктивними чинниками. Зазначені чинники мають значний позитивний вплив на етапах рецепції та інтерпретації, однак негативний щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету на етапі емоційної ідентифікації. Закономірності впливу об'єктивних чинників визначено так: чинник мультимедійності зумовлює позитивні зміни в успішності розуміння на етапі інтерпретації та щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету, але негативно впливає на точність очікувань реципієнтів. Девіантність контексту інтернет-середовища негативно впливає на активність рецепції та успішність інтерпретації, але позитивно на оцінку зрозумілості текстів інтернету (однак лишещодо девіантних текстів). На основі результатів емпіричного дослідження та виявлених зон розвитку розуміння текстів інтернету було з'ясовано психолого-педагогічні принципи формування успішного розуміння текстів інтернету. На підставі представлених концептуальних засад обґрунтовано та апробовано психологічний тренінг із формування в осіб юнацького, молодого та зрілого віку успішного розуміння текстів інтернету. Реалізація психологічного тренінгу засвідчила його значний розвивальний вплив. Було зафіксовано позитивну динаміку успішності розуміння текстів інтернету в експериментальній групі майже за всіма показниками. Тож успішність розуміння текстів інтернету в будь-якому віці покращується за умови реалізації відповідної тренінгової програми, спрямованої на формування навичок успішного розуміння текстів інтернету.Ключові слова: розуміння, ґенеза розуміння, рецепція, інтерпретація, емоційна ідентифікація, текст інтернету, успішність розуміння, досвід користування інтернетом, мисленнєво-мовленнєвий розвиток, інтернет-спрямованість особистості.^UThis thesis presents the concept of research into the genesis of Internet texts understanding.The model proposed by the author for the genesis of Internet texts is based on the principles of psycholinguistics, the theory of speech activity, the theory of text understanding and individual concepts of Internet psychology, in particular the psychological sense of the Internet as a network of interpersonal and inter-group contacts mediated by appropriate devices, resulting in its technological specificity and psychological changes in personality. It also builds on psycholinguistic definitions of text.Based on a theoretical and methodological analysis of the problem of understanding Internet texts, a conceptual model for the understanding of Internet texts has been developed. It takes into account the principles of development and determinism, ideas of systemic, action-oriented, cognitive, genetic, psycholinguistic and cyber-psychological approaches. It also incorporates sequence of the process of understanding, its mechanisms and the patterns of genesis.It is argued that the understanding of Internet texts is a polymodal psychological process that takes place in several stages (reception, interpretation and emotional identification), resulting in new secondary meanings (which are objectified as secondary text) which is a reaction to the elements of sense of the original Internet.It is determined that the process and result of understanding depend on subjective (level of experience, development of the recipient's thinking and Internet-oriented personality) and objective (multimedia and deviant context of the Internet environment) factors.The results of a theoretical and empirical study of the Internet texts understanding led to the creation of an empirical model of the dynamics of the understanding texts genesis in adolescence, youth and adulthood.An analysis of the age dynamics of the understanding genesis has shown that in adolescence many indicators of successful understanding (other than the adequacy of assessing the understandability of Internet texts) have a strong positive influence by the level of Internet experience as well as thinking and speech development. The genesis of understanding Internet texts in youth is most strongly determined by factors of thinking and speech development and Internet orientation.These factors have a significant positive impact on the reception and interpretation stages, but negatively affect the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability at the stage of emotional identification.The regularity of the influence of objective factors is defined as follows: the multimedia factor leads to positive changes in the success of the understanding at the stage of interpretation and in the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability, but negatively affects the accuracy of the expectations of the recipients. The deviant context of the Internet environment has a negative impact on the active reception and the success of the interpretation, but positively affects on the understanding of the Internet texts (but only on deviant texts).On the basis of the presented conceptual framework, a psychological training for the development of a successful understanding of Internet texts has been justified and tested. The realization of psychological training has shown its significant developing influence. A positive trend was recorded in the success of the Internet texts in the pilot group for almost all indicators. Therefore, the success of the Internet texts understanding at any age is improved by the implementation of an appropriate training programme aimed at developing skills for successful understanding of Internet texts.The results of the study are related to practical solutions to the problems of the success of the Internet texts understanding in order to further predict behaviour, to construct a predictive methodology and to assess the understandability of the Internet context environment. A training programme for the development of a successful Internet texts understanding has been validated and tested and will be useful at different stages of the educational process in the development of readership skills for successful understanding of Internet texts.Keywords: understanding, genesis understanding, reception, interpretation, emotional identity, Internet text, success of understanding, experience of Internet using, thinking and speech development, internet-oriented personality.

Базуючись на результатах вивчення творчості Дж. Верді, запропоновано теорію оперного національного стилю. Явище національного стилю розглянуто у контексті стилю культури, у історичному, жанровому, естетичному аспектах, як визначальну складову композиторського мислення. Створено велику музикознавчу поняттєву базу для дослідження національного стилю. Розкрито суть поняття музичної семантики, що стосується стильових засад оперної поетики. Виявлено музично-тематичні та стилістичні зумовленості національно-стильової оперної семантики. Доведено важливість значення виконавської традиції у становленні національного оперного стилю, зокрема в італійській школі доби романтизму та у творчості Дж. Верді. Розкрито парадигматичне значення оперної поетики Верді в історичній еволюції європейської оперної творчості. Виявлено наскрізні універсальні принципи образно-композиційної конструкції оперної форми у творах Дж. Верді, показано унікальність його оперного методу, що забезпечують їх загальноєвропейське значення. Розкрито музично-тематичні засади образної драматургії, музично-стилістичну змістовність оперних ідей. Доведено перевагу музичної сторони опери у формуванні її національно-стильового змісту.

  Скачати повний текст

У філософсько-правовому та методологічному аспектах здійснено дослідження генезису порівняльного правознавства у контексті виникнення та розвитку компаративних досліджень у соціально-гуманітарних науках. Розроблено концептуальні засади юридичної компаративістики як одного з етапів розвитку порівняльного правознавства за умов постнекласичної науки та пост-постмодернізму, досліджено її філософські підстави, особливості, предметні та методологічні зв'язки з юридичними та компаративними науками. Визначено специфіку прояву компаративізму у правовій реальності. Розглянуто методологію юридичної компаративістики як складний феномен, що залежить від світогляду, типу наукового мислення, існуючих парадигм та охоплює предметні та методологічні знання та підходи. Розкрито сутність компаративного методу як сукупності методів дослідження "не одного" об'єкта з метою виявлення всезагального, загального, різного та унікального між правовими явищами.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-теоретичне дослідження змісту судової інтерпретації на основі методології юридичної герменевтики шляхом її аналізу та визначення межі реалізації у процесі вирішення справи суддею. Доведено, що метою процесу здійснення правосуддя є розв'язання суддею на підставі його розсуду шляхом юридичного мислення трьох основних герменевтично-правих завдань: встановлення фактичних обставин справи; вибору й осмислення правової матерії, яка повинна розв'язати справу; юридичного вирішення (кваліфікації) справи на основі зінтерпретованих факту та права. Проведено детальний герменевтичний аналіз цих етапів судової інтерпертації та запропоновано нове вирішення проблем судової істини та правотворчості. Відзначено, що онтологічною суттю судової інтерпретації є гра. На підставі результатів проведеного дослідження сформульовано висновки та наведено практичні пропозиції з метою вдосконалення судової діяльності та її подальшого філософсько-правового осмислення.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу проблем становлення та функціонування композиторської школи Бориса Лятошинського. Мистецькашкола реконструюється як комплексний феномен, що у своїй сутності поєднує прояви різних творчих та концептуальних статусів мистецтва: діяльності, системи уявлень, практик та соціальних інституцій. Визначено місце і роль мистецької школи видатного митця у культурних стратегіях соціуму. Доведено, що мистецька школа провадить передовсім творчу діяльність, яка трансформує та модифікує усталені уявлення про культурницький, комунікативний і жанрово-стильовий статус мистецьких практик.Композиторська школа Бориса Лятошинського визначена як своєрідна співтворчість митців різних поколінь, у лоні якої виважуються художні принципи і моделі, базовані на творчо-пошуковому, освітньому та інноваційноавангардному компонентах. Мистецька школа презентується як реальна форма спільної та плідної діяльності лідера та його послідовників. Проаналізовано культурно-комунікативні параметри творчих спільнот у їх взаємозв'язку протягом тривалого періоду (від українського модерну 1920-х років до «Київського авангарду» 1960-х, ідейним натхненником якого був сам Борис Лятошинський). Доведено, що творчі спільноти позначені передовсім неформальним характером комунікацій, певними правилами гри, що базуються на пошуку нових концептів і форм самовираження. Окреслено нові культурні дискурси, що стали результатом індивідуальної та колективної творчості, які протистояли традиційним уявленням про роль митця у повоєнному соціумі.Зазначено, що творчі школи в історії людства виникали як своєрідне цехове мистецтво, основним завданням якого було створення і трансляція мистецького продукту. Історично доведено, що творчі школи формуються навколо видатних особистостей за принципом об'єднання поціновувачів та продовжувачів художніх уподобань. Доведено, що саме такий принцип ліг в основукомпозиторської школи Бориса Лятошинського.Додамо, що виникнення й розвиток школи видатного майстра детерміновано не лише певними соціально-історичними умовами, логікою розвиткумистецтва та культури в цілому, а й особистісно-психологічними якостями самого лідера — засновника творчої спільноти. Окреслено, що школа як культурне явище виникає на основі розробленої лідером творчої стратегії, позначеної новаторським характером. У рамках цієї доктрини педагогічна діяльність постає тим базовим елементом, на якому і у зв'язку з яким розвивається дослідницька діяльність цієї школи, а комунікативні процеси вибудовуються за принципом учитель — учень. Творчо-освітня школа є формою професійної комунікації, що історично виправдала себе як така, що функціонує за соціально-комунікативними та інтегративними потребами і творчими інтересами, народженими під впливом лідера, а також комунікації «твір — реципієнт», наявності традицій, новацій і логіки дискурсивних практик. Надзвичайно актуальним у дослідженні постає співвідношення традицій і новаторства, яке простежується через творчо-виконавську, дослідницьку, інноваційну та освітню функції школи Бориса Лятошинського. У цьому випадку традиції не перетворилися на застиглі стереотипи мислення, не стали на заваді творчим пошукам, а склали міцний базис, що мотивував до творчих експериментів і їх глибшого розуміння. Крім того, співвідношення традицій і новаторства в діяльності мистецької школи залежить і від етапу еволюційно-стильового циклу, на якому знаходиться ця школа (етапі її формування, зрілості, асиміляції з іншими школами). Якщо на етапі формування школи в її діяльності переважають елементи новаторства, то на етапах зрілості і розчинення — можуть переважати традиції (ситуація, коли новий інноваційний продукт вже не створюється, а школа перебуває під впливом колишніх традицій; в той же час і на цих етапах не виключена поява нових трансформаційних змін).^UThis dissertation research is devoted to the analysis of the problems of theformation and functioning of the school of composition of Borys Lyatoshynsky.The art school is reconstructed as a complex phenomenon, which in essence combines the manifestations of different creative and conceptual statuses of art: activities, systems of ideas, practices and social institutions. The place and role of an ”art school” associated with an outstanding creator in the cultural strategies of society are determined. It is proved that the art school conducts primarily creative activities, which transform and modify the established ideas about the cultural, communicative and genre-style status of artistic practices.Borys Lyatoshynsky's school of composition is defined as a kind of cocreation of artists of different generations, in the bosom of which artistic principles and models based on creative-exploratory, educational and innovative-avant-garde components are balanced. The art school is presented as a real form of joint andfruitful activity of the leader and his followers. The cultural and communicative parameters of creative communities in their interrelation during a long period are analyzed (from the Ukrainian modernism of the 1920s to the “Kyiv Avant-Garde” of the 1960s, whose ideological inspiration was Borys Lyatoshynsky himself). It is proved that creative communities are marked primarily by the informal nature of communication, certain rules of the game, based on the search for new concepts and forms of self-expression. New cultural discourses outlined as a result of individual and collective creativity, which opposed the traditional notion of the artist's role in post-war society, are set forth. It is noted that the creative school in the history of mankind emerged as a kind of art guild, the main task of which was to create and broadcast an art product. It has been historically shown that creative schools are formed around outstanding personalities on the principle of uniting connoisseurs and successors of artistic tastes. It is proved that exactly such a principle formed the basis of Borys Lyatoshynsky's school of composition. We will add, that the origin and development of the school of the outstanding master is determined not only by certain socio-historical conditions, the logic of art and culture in general, but also by the personal and pedagogical qualities of the leader –– the founder of the creative community. It is outlined that the school as a cultural phenomenon arises on the foundation of a creative dynamic developed by the leader, marked by an innovative character. Within the framework of this doctrine, pedagogical activity appears as the basic element on which and in connection with which the research activity of this school develops, and communicative processes are built on the principle of teacher –– student. Acreative and educational school is a form of professional communication that has historically justified itself as one that operates on the socio-communicative andintegrative needs and creative interests born under the influence of the leader, as well as communication “work –– recipient”, traditions, innovations, and logic ofthe discursive practices.The relationship between tradition and innovation, which can be traced through the creative, performing, research, innovation and educational functions ofBorys Lyatoshynsky's school, is extremely relevant in the research. In this case, the traditions did not turn into rigid stereotypes of thinking, and did not interfere withcreative pursuits, but formed a solid basis that motivated creative experiments and resulted in deeper understanding. In addition, the ratio of tradition and innovation in the activities of the art school depends on the stage of the evolutionary-stylistic cycle in which this schoolis (stage of its formation, maturity, assimilation with other schools). If at the stage of school formation elements of innovation prevail in its activity, then at the stagesof maturity and dissolution traditions may prevail (a situation when a new innovative product is no longer created, and the school is influenced by former traditions;at the same time and on these stages the emergence of new transformational changes is not excluded). The art school as an aesthetic and artistic phenomenon of culture appears through a set of musical-linguistic signs-symbols, enshrined in the written tradition and deepened by the professional experience of composers and performers.

Встановлено, що основними (парадигмальними) чинниками, що впливають на стабільність сучасного суспільства, є: позитивна соціальна політика держави, адекватна громадська думка та громадянське суспільство, що розвивається. Обгрунтовано необхідність введення до категоріального апарату соціальної філософії поняття "стан суспільства" як основної характеристики сучасної соціальної системи, що дозволяє визначати кризові, стабільні та динамічні періоди суспільного розвитку на підставі спеціально створеної для даних цілей системи стандартів і показників. Розроблено стабілізаційну концепцію, пристосовану до умов України. Виявлено діалектичний зв'язок між станом трансформації та стабілізацією суспільства. Обгрунтовано умови, за яких інститути суспільства забезпечують його стійкий розвиток. Запропоновано сучасну інтерпретацію принципу соціальної детермінації, яка полягає у запереченні "жорсткої" та безпосередньої залежності соціального розвитку суспільства від рівня його економічного розвитку в епоху постіндустріалізму. Встановлено, що домінування "економічного" мислення, пріоритетність економічних цілей, характерні для пострадянських держав, є причиною дисбалансу, що утворився між темпами розвитку економіки та соціального розвитку. Створено систему операціональних (об'єктивних і суб'єктивних) показників і стандартів як засобів визначення та вимірювання стану суспільства. Наведено рекомендації щодо використання даної методики соціальної діагностики для формування державою, інститутами громадського суспільства адекватної соціальної політики з урахуванням особливостей конкретного етапу економічного розвитку країни.

  Скачати повний текст

Представлена дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, вякій вирішена актуальна наукова проблема, яка стосується теоретикометодологічного обґрунтування формування цифрових компетентностейпублічних службовців в умовах цифрової трансформації публічногоуправління з врахуванням концептуальних поглядів в українській тазарубіжній науці і на підставі досвіду держав світу.Цифрова трансформація українського суспільства, становленняцифрової правової держави приводять до виникнення певних проблем, щопотребують свого негайного розв’язання. Сьогодні важливо зорієнтувати усіхпублічних службовців на формування стратегій цифрового розвитку Україниз урахуванням тих реалій, над осмисленням яких зараз працює весь світ і які,в умовах війни, мають вирішальне значення для повоєнних перспективрозвитку країни.Прагнення України до зближення з Європою та входження уЄвропейський Союз неможливе без прискорення цифрової трансформаціїсуспільства та влади. Водночас, якість цього процесу залежить від рівняцифрових компетентностей громадян України і, ще більшою мірою, відцифрових компетентностей публічних службовців.Як економічний так і соціальний розвиток будь-якої країни світувизначається досягнутим рівнем якості людського капіталу. Але можнаконстатувати, що сьогодні розвиток цифрової грамотності населення якстратегічна мета носить більш декларативний характер. Між тим метоюпублічно управлінської діяльності є підвищення якості життя населення. Цепрямо пов’язано з розвитком цифрової економіки, цифрового громадянства,цифрового мислення що унеможливлюється без належного цифровоговрядування. Останнє в свою чергу неможливе без високого рівня цифровихкомпетентностей публічних службовців.Проте на сучасному етапі ще до кінця не відпрацьовані чіткі і науковообґрунтовані критерії об’єктивної оцінки цифрових компетентностейпублічних службовців, на основі яких можна визначити реальний якісний станрівня цифрової підготовки та цифрових навичок посадовців.^UThe presented dissertation is a completed scientific research work in which anactual scientific problem is solved, which concerns the theoretical andmethodological justification of the formation of digital competencies of publicservants in the conditions of digital transformation of public administration, takinginto account conceptual views in Ukrainian and foreign science and based on theexperience of the countries of the world.The digital transformation of Ukrainian society and the establishment of adigital legal state lead to the emergence of certain problems that require immediateresolution. Today, it is important to orient all public servants to the formation ofdigital development strategies of Ukraine, taking into account those realities that thewhole world is currently working to understand and which, in the conditions of war,are of decisive importance for the country's post-war development prospects.Ukraine's desire to get closer to Europe and join the European Union isimpossible without accelerating the digital transformation of society andgovernment. At the same time, the quality of this process depends on the level ofdigital competences of Ukrainian citizens and, to an even greater extent, on thedigital competences of public servants.Both economic and social development of any country in the world isdetermined by the achieved level of quality of human capital.But it can be stated thattoday the development of digital literacy of the population as a strategic goal has amore declarative nature. Meanwhile, the goal of public management activities is toimprove the quality of life of the population. This is directly related to thedevelopment of the digital economy, digital citizenship, digital thinking, which isimpossible without proper digital governance. The latter, in turn, is impossiblewithout a high level of digital competencies of public servants.However, at the current stage, clear and scientifically based criteria for theobjective assessment of digital competences of public servants have not yet beenfully developed, on the basis of which it is possible to determine the real qualitativestate of the level of digital training and digital skills of officials.

Досліджено спадщину православного філософа другої половини XIX ст. П.Д.Юркевича, який поєднував в своїй творчості західноєвропейську філософську освіченість і православну етичну спрямованість. Завдяки такому синтезу створено оригінальну ціннісно-символічну картину соціальної дійсності, за своєю суттю, монадологічний образ соціуму. Світ Юркевича - цілісний організм, а суспільство - жива спільнота самобутніх особистостей. Вся картина соціальної дійсності структурується за допомогою бінарних опозицій світоглядного характеру, таких, як живе - мертве, внутрішнє - зовнішнє, самобутнє - пасивне, при цьому перші члени опозицій мають ціннісний пріоритет. Однак дані опозиції не є жорсткими. Ця обставина, як і орієнтація на гармонійне начало, повноту і цілісність, свідчить про те, що православне мислення, яке репрезентує П.Д.Юркевич, не обов'язково є бінарним. Це, в свою чергу, свідчить про можливості не лише дуального механізму розвитку нашої культури, наслідком якого є конфлікти і соціальні потрясіння, але й тернарного механізму розвитку, що безперечно навіює соціальний оптимізм.

  Скачати повний текст

Портний О. В. Ціннісно-орієнтоване управління економічним розвитком транспортної компанії. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 Економіка. - Державний університет інфраструктури та технологій Міністерства освіти і науки України, Київ, 2021. Дисертація присвячена питанням розробки теоретико-методичних засад і надання науково-практичних рекомендацій щодо ціннісно-орієнтованого управління економічним розвитком транспортної компанії. Встановлено, що загальні засади управління цінностями було закладено у концепції ціннісно-орієнтованого управління, становлення якої відбулося в 1980-1990-х рр., піковий інтерес спостерігався у 2003-2006 рр., а розвиток ще триває. Обґрунтовано необхідність розмежовувати терміни вартості і цінності. Досліджені, розвинуті та вдосконалені теоретичні основи становлення і взаємозв'язку понять «ціннісно-орієнтоване управління» та «ціннісно-орієнтоване мислення». Узагальнено основні моделі економічного розвитку та розвинуто класифікацію теорій фірми. Підкреслено, що специфічний зміст ціннісно-орієнтованого управління економічним розвитком компанії полягає в тому, що така бізнес-філософія концентрує методологію на питанні зростанні цінності бізнесу для стейкхолдерів. Встановлено, що економічний розвиток сучасних транспортних компаній відбувається в умовах формування двошвидкісного світу, урбанізації, сталості, перевантаженості та дефіциту інфраструктури, поширення електронної комерції, пришвидшення процесів оцифрування та цифрової трансформації, запровадження пандемічних обмежень. Мегатренди у довгостроковому горизонті визначатимуть економічний розвиток транспортних систем, але по різному впливатимуть на окремі транспортно-логістичні сегменти. Розвинуто методичні підходи ціннісно-орієнтованого управління економічним розвитком транспортної компанії. Для подальших досліджень ефективності управління процесами формування цінності транспортних компаній запропоновано використовувати такі показники як доходність, показник EBITDA, маржа за EBITDA, коефіцієнт поточної ліквідності, оборотність робочого капіталу, фінансова стійкість, економічна додана вартість із застосуванням прийомів порівняння та адаптованої матриці оцінки рівня ризиків. Встановлено, що у транспортно-логістичному секторі головними ринковими сегментами створення вартості є сегменти вантажних перевезень і логістики, аерокосмічна та оборонна галузь, сегменти надання послуг таксі та оренди транспортних засобів, високошвидкісного пасажирського магістрального транспорту та авіаційних перевезень пасажирів. Доведено, що в Україні рентабельність інвестованого капіталу не належить до показових критеріїв, оскільки існує практика заниження вкладеного капіталу, зокрема наслідок недостатнього рівня розвитку фондового ринку. Зростання доходу в компаніях складського господарства та допоміжної діяльності є вищим ніж в сегменті наземного і трубопровідного транспорту в середньому у два рази. Середня валова маржа в компаніях складського господарства та допоміжної діяльності є у вісім разів більшою ніж в компаніях наземного та трубопровідного транспорту; оборотність активів є більшою у чотири рази, що говорить про більшу капіталомісткість транспортного сегменту. Виявлено, що ключовими умовами збільшення вартості та створення цінності компаній транспортно-логістичного сектору економіки стають: фокусування на зростанні рентабельності інвестицій та рентабельності інвестованого капіталу; прийняття потужних стратегічних рішень та реалізація масштабних інвестиційних проектів; розробка і реалізація стратегій з максимальним урахуванням мегатрендів економічного розвитку. Виділено головні імперативи збільшення вартості та створення цінності транспортних компаній: гнучкість у розподілі ресурсів, збалансоване фінансування активів, цифрова трансформація, використання можливостей злиття, поглинання та співпраці, VUCA-yправління. Обгрунтовано необхідність інтеграції екологічних, соціальних і корпоративних критеріїв в механізм цінністо-орієнтованого управління економічним розвитком транспортних компаній. Виходячи із бізнес-філософії ESG-інтегрованого ціннісно орієнтованого управління удосконалено організаційно-економічний механізм транспортних компаній. На відміну від наявних, механізм утворено із взаємопов'язаних блоків, що описують систему забезпечення; теоретико-методичні засади; специфічні функції; напрями реалізації цінністо-орієнтованого управління. Удосконалено методичні засади вибору напрямів економічного розвитку транспортної компанії. Впровадження стратегії адаптації у транспортних компаніях є одним з ключових факторів забезпечення довгострокового сталого розвитку і виживання в сучасних ринкових умовах.^UPortny OV Management of economic development of the transport company on the basis of values. - Qualification of scientific work as a manuscript. The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 051 economy. - State University of Infrastructure and Technologies of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2021.Thesis is devoted to the development of theoretical and methodological provisions and the provision of scientific and practical recommendations for value management of economic development of the transport enterprise. It is established that the general provisions of value management were laid down in the concept of value-based management, which was established in the 1980s and 1990s with the greatest interest observed in 2003-2006, and its enrichment continues. The need to distinguish between terms of cost and value for stakeholders is justified. The theoretical bases of formation and interrelation of concepts "values-based management" and "values-based thinking" are researched, developed and improved. The basic models of economic development are generalized and the classification of theories of firms is expanded. Modern firm theories are presented as a set of models and approaches grouped into fundamental and applied theories. Value-based management refers to applied theories, which are generally presented as an environment for testing general theoretical positions and tools of fundamental theories of economic development of the company. It is emphasized that the specific content of value-oriented management of economic development of the company is that such a business philosophy focuses on the methodology of increasing the value of business for stakeholders. It is determined that the economic development of modern transport companies is influenced by the formation of a two-speed world, urbanization, sustainability, congestion and lack of infrastructure, the spread of e-commerce, accelerating digitalization and digital transformation, pandemic constraints. Mega-trends will determine the economic development of transport systems in the long run, but they will have different effects on specific transport and logistics segments. The methodical approaches of value management of economic development of the transport company are expanded. For further research on the effectiveness of value management of transport companies, it is proposed to use indicators such as profitability, EBITDA, EBITDA margin, current liquidity ratio, working capital turnover, financial stability, economic value added using comparison techniques and adapted risk assessment matrix. . It is established that in the transport and logistics sector the main market segments of value creation are the segments of freight and logistics, aerospace and defense, segments of taxi and vehicle rental services, high-speed passenger trunk transport and air passenger transport. It is proved that in Ukraine the return on invested capital does not belong to the indicative criteria, as there is a practice of underestimation of invested capital, in particular due to the insufficient level of stock market development. Revenue growth in warehousing and ancillary activities is twice as high as in the segments of land and pipeline transport. The average gross profit of companies in the warehousing and ancillary segments is eight times higher than in the companies of land and pipeline transport; asset turnover is four times higher, which indicates a higher capital intensity of the transport segment.It is revealed that the key conditions for creating and increasing a value of companies in the transport and logistics sector of the economy are focusing on increasing the return on investment and return on invested capital; making powerful strategic decisions and implementing large-scale investment projects; development and implementation of strategies with maximum consideration of megatrends of economic development. The main imperatives for creating and increasing value of transport companies are specified as: flexibility in resource allocation, balanced asset financing, digital transformation, use of mergers, acquisitions and cooperation, VUCA management. The necessity of integration of ecological, social and corporate indicators into the mechanism of value-based management for economic development of transport companies is substantiated. The methodical provisions for optimal selection of direction of economic development of a transport company are improved. The developed toolkit of value based management involves the construction of optimistic, predictable, adaptive scenarios based on general economic and specific factors that determine the specificities of economic activity and the relationship of financial and non-financial performance in the system of value-based management of transport companies.

Проаналізовано генезу та сутність ціннісного змісту класичної та некласичної метафізики в контексті креативів мислення певних історичних епох. Внаслідок проведеного дослідження виявлено витоки аксіологічно-антропологічних смислів метафізичних стратегій інтелектуального пізнання, які не можуть редукуватися до ідеологічних схем, оскільки завжди є синтезом кількох духовних чинників - раціональних, ірраціональних, онтологічних, феноменологічних, екзистенційних, персоналістичних. Доведено, що метафізична традиція на підставі трансцендентності обумовила введення інтенцій аксіологічних і антропологічних смислів класичної та некласичної метафізики у творчих концептах: "вільний дух", "цінність людини", "аксіологічне самовизначення". Визначено особливості релевантних підходів у вивченні антропологічних значень метафізичного знання в аргументуванні методологічних пріоритетів у дослідженні взаємозв'язку моральних, духовних, екзистенційних смислів, які базуються на єдності комунікативної, номінативної, когнітивно-гносеологічної функцій, призводять до ширшої картини відображення ціннісних смислів буття. Метафізика досліджує межові (помежові) концепти, які мають ідеальний статус. На відміну від теоретичних конструктів науки вони є не результатом багатоступеневої абстракції, а початковою умовою існування об'єктів інших типів. У зв'язку з цим критерій метафізичного полягає в тому, що воно постає трансцендентальною умовою існуючого. Протиставляючи видимість реальності, явище сутності, можливість дійсності, метафізика прагне дійти до помежових основ буття і в нескінченному процесі опосередкувань досягти точки, де істина набуває безумовного характеру. Метафізика утворює ідеальний смисловий зміст усіх сфер соціуму. Як специфічний спосіб мислення епохи, метафізика забезпечує розвиток людини - через накопичення нового досвіду і нових методів пізнання.

  Скачати повний текст

Досліджено художню фантастику як метажанр, а також фантастичне як тип художнього мислення-відчуття. Художню фантастику розглянуто в якості фантастики-прийому у нефантастичних текстах на матеріалі українських письменників-романтиків, сюрреалістів, постмодерністів, а також у якості фантастика-концепту з трьома підгрупами, а саме: власне фантастики (твори М.Гоголя, О.Сомова, П.Куліша), наукової фантастики (В.Владка, О.Бердника, В.Савченка, І.Росоховатського, О.Тесленка) на фентезі (М. та С.Дяченків, Ф.Чешка, В.Арєнєва й інших письменників). Конкретизовано уявлення про генетику, архітектоніку, еволюцію художньої фантастики загалом і української зокрема.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження історичних джерел і маловідомих архівних матеріалів висвітлено погляди українських письменників кінця XIX - початку XX ст. на релігію, церкву, витоки, сутність та особливості релігійної моралі народу. Проаналізовано маловідомі факти літературного процесу, зокрема ставлення письменників до україномовної Біблії та проповіді, а також їх співпраця з духовними особами у сфері культурного та просвітнцького життя. Досліджено особливості художнього відображення ідеалу людини віруючої, моральні норми народу та рівні усвідомлення Істини, явленої в образі християнського Бога. Доведено пріоритетність релігійної моралі у художніх моделях взаємин героя з громадою. Проаналізовано роль відображення культури поведінки та мислення, способу життя літературного персонажа у відтворенні релігійних моральних норм народу. З'ясовано значення етнічного сакрального у формуванні концепції героя. Встановлено вплив релігійної моралі на художнє відображення гедоністичного світосприймання літературних персонажів. Виявлено роль релігійної моралі народу у художньому освоєнні проблем збереження довкілля, пошанування тваринного світу та рослинності. Доведено органічний зв'язок народних релігійних поглядів з первісними віруваннями.

  Скачати повний текст

Досліджено естетичний аспект художньо-образної системи Г.Сковороди на підставі аналізу його філософської та поетичної творчості, архетипової структури провідних мотивів, образів і принципів українського бароко XVII - XVIII ст. Виявлено найважливіші способи мислення Г.Сковороди - символізм і діалогічність, які зумовлюють його філософський стиль. У художній свідомості філософа визначальною домінантою є принцип поєднання різних здобутків світової культури з домінуванням національних традицій, які реалізуютья на стикові мистецтва, філософії та релігії. Зазначено, що образно-символічне формомислення Г.Сковороди був найбільш природним елементом національної художньої системи вираження дійсності. Визначено засадничі ідеї, принципи, естетичні складові філософії Г.Сковороди та сучасні інтенції, що дозволило зрозуміти світоглядну природу творчості філософа, її культуротвірну функцію, що є однією з необхідних складових літературно-художнього процесу й естетичної думки в оновленій Україні.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та виявлено сукупність засобів, за допомогою яких в процесі виконання музичного твору здійснюється взаємодія диригента і музичного колективу; відбувається обмін смисловою інформацією; чиниться психологічний і художній вплив диригента на музичний колектив; відображаються особливості інтерпретації та психофізіологічні якості диригента. У зв'язку з тим, що діяльність диригента є єдністю управління (комунікативної функції) і виконання (художньої функції), принципи поєднання цих функцій також висвітлено в роботі.Обґрунтовано, що психофізіологічними засадами художньо-невербальних комунікативних засобів є: художнє мислення; емоційно-образне переживання музичного змісту; уявлення художнього результату застосовуваного виразного руху.Встановлено, що творча діяльність диригента базується на особистісному підході до опрацювання музичного твору та психофізіологічних складових, які складають підґрунтя для взаємодії та порозуміння між учасниками музичного колективу та диригентом. Відомо, що рухові механізми управління колективом відходять на другий план, проте в основу управління музичним колективом покладено психологічний підхід.Зазначено, що крім творчої діяльності диригент повинен проявляти себе як психолог, який здатний перекласти музичний ряд у психомоторну та психоемоційну площину звучання музики, що відтворює широкі можливості для художньої інтерпретації партитури та стилю виконання.Основу творчої діяльності диригента створює особистісний підхід до опрацювання музичного твору та психофізіологічні аспекти, які складають підґрунтя для взаєморозуміння між учасниками творчого процесу та для інтонування музичного твору.Доведено, що невербальне спілкування в музичному мистецтві набуває колективних ознак, коли слухачі, виконавці і диригент реагують синхронно та однаково на жести, міміку, створюючи єдину емоційну атмосферу при прослуховуванні та відтворені музичного твору через нотний текст партитури, яку було опрацьовано диригентом під час попереднього аналізу музичного твору.^UIn the dissertation work the theoretical substantiation is carried out and the set of means by means of which in the course of performance of a musical work interaction of the conductor and musical collective is carried out is revealed; there is an exchange of semantic information; there is a psychological and artistic influence of the conductor on the musical group; features of interpretation and psychophysiological qualities of the conductor are reflected. Due to the fact that the activity of the conductor is the unity of management (communicative function) and performance (artistic function), the principles of combining these functions are also covered in the work.It is substantiated that the psychophysiological principles of artistic and non-verbal means of communication are: artistic thinking; emotional and figurative experience of musical content; representation of the artistic result of the applied expressive movement.It is established that the creative activity of the conductor is based on a personal approach to the development of a musical work and psychophysiological components, which form the basis for interaction and understanding between the members of the musical group and the conductor. It is known that the motor mechanisms of team management take a back seat, but the basis of music group management is a psychological approach by introducing psychophysiological factors in the context of creative team management.In addition to creative activity, the conductor must prove himself as a psychologist who is able to translate the musical series into the psychomotor and psycho-emotional plane of music, which reproduces ample opportunities for artistic interpretation of the score and style of performance.The basis of the conductor's creative activity is created by a personal approach to the processing of a musical work and psychophysiological aspects, which form the basis for mutual understanding between the participants of the creative process, and the creation of intonation of a musical work.It is proved that non-verbal communication in music acquires collective features when listeners, performers and conductor react synchronously and equally to gestures, facial expressions, creating a single emotional atmosphere when listening to and reproducing a piece of music through a score of musical text. musical work.

Досліджено художні функції автора та читача у творах відомих письменників-постмодерністів Джона Барта та Дональда Бартелма. У літературі постмодернізму відбувається радикальна зміна статусу та функціонування всіх елементів тріади - автора, тексту та читача. "Смерть автора" у постмодерністській практиці виразилась у позиції його принципового самовідсторонення, поданій у завуальованій формі, коли віддано перевагу непрямому, алегоричному вираженню своєї думки через голоси персонажів. Таким чином автор намагається залучити читача до процесу написання твору, проговорюючи його, як це робить Дж. Барт та Д.Бартелм, відтворює події таким чином, що виникає ефект безпосередньої читацької присутності у подіях. У зазначених творах зроблено спробу звільнення читацької свідомості, знайдено нові форми оповіді та контакту з читачем, змодельовано основні риси принципово нових типів оповіді. Аналізовані тексти свідчать про характерне для сучасної культурної ситуації намагання нелінійного мислення подолати опір традиційного письма. І хоча сучасні комп'ютерні технології вже вирішили дане завдання, створивши гіперреальність, комп'ютерний гіпертекст не є й не буде єдиною формою твору, де читач є абсолютно незалежним від автора. Тексти Дж.Барта та Д.Бартелма демонструють бажання письменників прорватися у багатомірний текстовий простір засобами писемної мови та втілити у життя новий вид тексту, функціонуючий як відкрита структура, що сама породжує зміст. Дослідження художніх функцій автора та читача у творах зазначених письменників відкриває перспективи осмислення естетики американського літературного постмодернізму середини XX ст.

  Скачати повний текст

Всебічно проаналізовано виконавство провідних баяністів, які започаткували новий різновид концертно-інструментального виконавства. Охарактеризовано основні етапи розвитку баянного виконавства, протягом яких відбувалось формування його академічних ознак: опанування мистецтвом інтерпретації та культурою звуку, кристалізації властивих класичному інструменталізму типів виконавського мислення та стильових напрямів, створення на базі сучасної оригінальної музики власної інструментально-виконавської лексики. Зазначено, що поглиблення творчих засад сучасного баянного виконавства та його мистецька актуальність засвідчують плідне зростання його культуротворчої ролі та стимулювання композиторської творчості в цьому жанрі інструментальної музики.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано художню концепцію людини у творчості Валер'яна Підмогильного, яка грунтується на визнанні неповторності людської особистості, на взаємодії духовного та тілесного начал, а також на запереченні всевладдя розуму. Встановлено: вчення З.Фрейда значною мірою визначає художньо-естетичне мислення автора, що впливає на формування художньої концепції людини, реалізованої у його творах. Особливо виразно ідеї З.Фрейда відображалися у таких творах митця, як "Смерть", "Остап Шаптала", "В епідемічному бараці". Серед рис національної ментальності, найбільш яскраво відображених у прозі В.Підмогильного, виділено архетипічні риси національної вдачі українців - індивідуалізм, кордоцентризм, антеїзм.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття "мистецтво перехідної доби", що демонструє ознаки дезінтеграції, кризи та хаосу, а також потенції оновлення. Зазначено, що процеси естетичної переорієнтації, які спостерігалися наприкінці ХІХ - початок ХХ ст., багато в чому подібні до тих, що мають місце і зараз. На підставі узагальнення знань про минуле визначено деякі закономірності розвитку сучасної художньої культури. Сформульовано найважливіші показники мистецтва "несталих" та "нестабільних" часів, а також за даними вивчення кількох видів мистецтва (літератури, живопису, музики) визначено тип художнього мислення перехідної доби.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний, філософсько-естетичний аналіз художнього мислення як індивідуально-інтелектуального та соціокультурного явища. Досліджено генезис наукових уявлень про нього, здійснено типологізацію за видово-родовими ознаками. Розглянуто чинники його детермінації, пізнавальні та творчі можливості. Визначено статус поняття "художнє мислення" у сучасній науці. Розглянуто художнє мислення інакологічною інформаційно-пізнавальною стратегією, зумовленою у витоках грунтування на естетичних чинниках, яка породжує пізнавально-творчі та культурно-значущі новації.

  Скачати повний текст

Досліджено християнську складову поетичного мислення П. Тичини періоду 1906 - 1929 рр. Розглянуто релігійну українську поезію першої чверті XX ст., яка вибудовує широкий контекст ранньої творчості поета. Доведено роль інсайту у формуванні художнього простору П. Тичини цього періоду з його естетико-змістовими категоріями Бога, людини, життя, смерті, майбуття. У контексті Святого Письма інтерпретовано біблійні образи художньої системи раннього періоду творчості митця, їх опозиції й євангельські мотиви молитви, віри, розп'яття, відречення, які загалом є підтвердженням впливу християнства на мислення поета.

  Скачати повний текст