На широкому тлі постмодерністської літературної практики, в основному романної, а також на основі естетичних, філософських та літературознавчих досліджень розглянуті розбіжності між модернізмом і постмодернізмом, а також між постмодерністським світосприйняттям і постмодерністським художнім стилем. На матеріалі західноєвропейських та американських романів 80-х рр. XX століття досліджується постмодерністський образ світу, основні аспекти якого означені як "художник і текст", "світ як текст" та "скасування історії". Під даним кутом зору детально проаналізовані три постмодерністські романи: "Запахи" П.Зюскінда, "Останній світ" К.Рансмайра та "Уяви собі картину" Дж.Хеллера. Аналіз поетики і концептуального ладу постмодерністських романів дозволяє виявити специфіку втіленого у них образу світу, з одного боку, залежно від модерністського комплексу ідей, а з другого - такого, що демонструє процес кардинальної деконструкції модерністської парадигми.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується поетика малої прози Б.Лепкого: жанрова природа, структура рівнів оповіді, художній вияв категорій часу і простору, характер образності, стильова своєрідність. Дисертант розглядає порушені проблеми під кутом зору складної еволюції письменника: від неонародництва - до модернізму. Новелістика Б.Лепкого увібрала в себе досвід вітчизняної класики, водночас є новим словом у мистецтві XX століття. Еклектично поєднавши народнопісенні, реалістичні, романтичні, модерні естетичні засоби, письменнику вдалося витворити оригінальну художню систему. Матеріали дисертації можуть бути використані при створенні нової, науково-об'єктивної концепції розвитку історії української літератури, у викладанні вузівських лекційних курсів, спецсемінарів, написанні дипломних, курсових робіт.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню художньо-естетичних засад українського мистецького авангарду першої третини XX століття. Українське авангардне мистецтво розглядається як самобутній та оригінальний феномен у річищі європейської культури модернізму. Світоглядна філософсько-естетична основа вітчизняного авангарду формувалася як процес поступового синтезу західноєвропейської філософської традиції з традиціями власної національної культури. На цій основі українські митці-авангардисти запровадили нові художні напрями, які набули загальноєвропейського значення.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню поезії і прози І.Франка 1900-х рр. як зенітної фази у творчій еволюції письменника. Уперше його спадщина цього періоду аналізується у методологічних параметрах "антропології тексту", що дало змогу по новому прочитати Франка, показати у його творах специфіку гармонійного синтезу етико-антропологічних та історіософських проблем і втілення їх у високохудожню форму, скристалізовану в дусі поетики двадцятого сторіччя, на стику реалізму і модернізму.

  Скачати повний текст

Наведено результати поетапного дослідження жанру фрагмента та явища фрагментарності як стилістичної і формальної характеристики художнього твору. З позицій фрагментаризму інтерпретовано здобутки Ф.Шлегеля, Новаліса, Г.Гейне, Ф.Тютчева, В.Беньяміна, В.Стефаника, М.Хвильового, завдяки чому виявлено основні поетологічні ознаки фрагмента, форми його історичної трасформації, втілені в здобутках різних епох і напрямків. На підставі проведеного аналізу зроблено висновки стосовно місця і ролі фрагмента в естетичних системах романтизму, модернізму і постмодерну.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему міфу в літературі, його інтерпретаційну, структурну та функціональну своєрідність в естетиці раннього українського модернізму. Розглянуто міфологізацію літератури кінця XIX та початку XX ст. на трьох рівнях: архетипно-ініціаційному (парадигма героя), анагогічному (образний лад, універсум символіки) та дискретному (візійні світи - від реміфологізації до авторського міфотворення). З'ясовано характер засвоєння архетипного коду через ренарацію "вічних" сюжетів та мотивів у контексті духовних запитів модерної доби. На прикладі драматургії Лесі Українки простежено формування цілісного культурного універсуму модерну з його характерним прагненням інтеграції у світову традицію через оригінальну інтерпретацію античного, середньовічного, християнського та поганського міфосвітів.

  Скачати повний текст

Визначено специфіку внеску Джеймса Джойса у розвиток літератури XX ст.; досліджено характер його новацій та експериментування у контексті історичної своєрідності основних художніх напрямків англійської та європейської літератури XIX і XX ст. Виділено системні філософсько-естетичні риси європейського модернізму 1900 - 1930 рр., жанровий, стилістичний, семантичний "код" модерністського роману та новели (А.Жід, М.Пруст, Дж.Джойс, В.Вульф, Д.Г.Лоренс). Дослідження художньої трансформації роману та новели призвело до уточнення характеру внеску Джойса у процес модернізації європейської літератури XX ст. Уточнено історико-літературні, теоретичні уявлення про поетологію та творчість Джойса як одного з її творців і класиків. Йдеться про об'єктивно-суб'єктивну поетику "Дублінців"і створення Джойсом жанру "роману-портрета", новаторський підхід до образу людини у триптиху про Стівена Дедала, про наслідування та водночас подолання романних канонів у міфологізованому і водночас сучасному просторі "Улісса", про продовження новацій у художньому підході до образу людини в "Поминках за Фіннеганом".

  Скачати повний текст

Визначено естетико-філософські основи та головні структурні особливості польської літературної критики раннього модернізму, встановлено сутність типологічних збігів та інтертекстуальних зв'язків її зі світовою та українською естетикою на синхронічному зрізі, у ретроспективному та проспективному аспектах. Досліджено методи інтерпретації творів і поетику літературно-критичних текстів. Особливу увагу приділено переосмисленню сутності впливу на творчість представників раннього модернізму, зокрема, на С.Бжозовського, філософії Ф.Ніцше та К.Маркса. Розглянуто психоаналітичні теорії та концепції мови літературного твору, досліджено відношення спадкоємності та типології між ранньомодерністською естетикою, романтизмом і гуманістикою XX ст.

  Скачати повний текст

Вивчено специфіку ціннісної свідомості сучасної української молоді, факторів її формування та функціонування. Викладено теоретико-методологічні основи дослідження ціннісної свідомості. Доведено, що цінності молоді є індикатором результативності та, водночас, важливим ресурсом модернізації суспільства. Розглянуто структуру елементів молодіжної ціннісної свідомості. Відзначено особливості її емпіричної проекції у контексті модернізаційних перетворень українського суспільства. З метою концептуалізації змін, що відбуваються сьогодні в українському соціокультурному просторі, у дослідженні застосовано поняття аксіологічної модернізації. Визначено специфіку соціокультурних змін як перехід від ціннісного порядку, що базується на системі звичок мислити та діяти певним чином, до сучасного способу легітимації цінностей, який полягає у загальній впевненості членів окремих соціальних груп і суспільства в цілому в розумності, справедливості та доцільності ціннісного порядку. Описано соціальний механізм, детермінанти, сценарії модернізації. Висвітлено ситуацію ціннісного відчуження як передумову аксіонормативного морфогенезу. Український варіант соціальних перетворень експлікований як пунктирна лінія модернізації у зв'язку з нерівномірністю його поширення серед різних елементів соціальної структури та у сфері суспільства, а також непослідовним характером (наявність компенсаторних процесів, відсутність умов для самопідтримуючих змін). На підставі отриманого емпіричного матеріалу описано фактори формування та функціонування цінностей молоді, систему соціальних детермінант, що обумовлюють ціннісний вибір молоді на шкалі "традиціоналізм - модернізм".

  Скачати повний текст

Проаналізовано генетичні інтертекстуальні джерела та своєрідність часо-просторового континууму у романі А.Мердок "Приємне і Благе", в якому реалізується комплекс неоплатонічних ідей, пов'язаних з проблемами кохання, дружби, милосердя, взаєморозуміння. Висунуто й обгрунтовано гіпотезу щодо визначної ролі пасторальної модальності у художньому моделюванні простору та часу даного твору. Розглянуто провідні елементи пасторальної модальності, що бере витоки у пасторальному романі Відродження і трансформується в межах постренесансних стильових течій. Вперше здійснено аналіз семантики та функцій системи локусів, які мають пряме та метафоричне значення, формують "Дім Буття", метонімічно представленого в "Приємному і Благому". На основі аналізу художнього простору і часу даного роману можна вважати А.Мердок романісткою періоду "переходу від модернізму до постмодернізму".

  Скачати повний текст

Досліджено малу прозу Ореста Авдиковича як складову естетико-філософської еволюції західноукраїнської новелістики 90-х рр. XIX - 1900-х рр. XX століття. На рівні мікроаналізу досліджено проблематику та жанрово-стильову специфіку творчого доробку белетриста. Простежено вплив "старої" та "нової" генерації українського письменства на становлення творчого обличчя митця. Творчість письменника проаналізовано з позицій осмислення її належності до періоду передмодернізму та модернізму. Розкрито новаторство митця, наголошено на домінуванні екзистенціальної проблематики у його белетристиці. Досліджено жанрову своєрідність прози письменника, її зумовленість явищами психологізації, ліризації епіки, підвищення питомої ваги фрагментарних форм у загальному потоці літератури цієї доби. На основі різнобічного аналітико-синтетичного дослідження зроблено висновки про оригінальність індивідуальної стильової манери О.Авдиковича.

  Скачати повний текст

Вперше цілісно та багатоаспектно розглянуто поетичну спадщину російського поета другої половини ХІХ ст. Б.О.Чичибабіна. На підставі єдиного системного підходу проаналізовано його лірику на різних рівнях: проблемно-тематичному, образному, мотивному, композиційному та жанрово-стильовому. Особливу увагу приділено філософській спрямованості поезії митця. Визначено її основні теми: любов як спосіб пізнання світу, поет і призначення його поезії, історія в контексті Вічності. Охарактеризовано філософські засади творчості митця, вплив на його світогляд різних релігій та філософських ідей: М.Бердяєва, Г.Сковороди, Л.Толстого, Г.Померанця та ін. Простежено еволюцію тематики, ідей, образів у творах письменника. Наведено цілісну характеристику художнього світу Чичибабіна. Висвітлено особливу роль Бога в ньому, поєднання історичної конкретики з філософськими узагальненнями, трагічний пафос і життєстверджувальні ідеї. З'ясовано зв'язки поета з російською класичною літературою (розвиток традиції зображення "маленької людини", її зв'язку з історією, теми пророчої місії, опанування класичних ліричних жанрів), а також вплив на художню систему Чичибабіна модернізму (синтез філософії та літератури, пріоритет людського "я", розуміння особистості як неповторного світу, утвердження творчого начала в людині).

  Скачати повний текст

Проаналізовано тенденції розвитку віршознавства XX ст., досліджено інтонаційні типи - актуальну віршознавчу проблему. Обгрунтовано необхідність застосування психоаналізу в сучасному віршознавстві, простежено процес актуалізації психологічного компонента в художніх напрямах модернізму. Досліджено психологічний компонент ритмомелодики основних напрямів, встановлено закономірність реалізації психологічних особливостей поета в ритмомелодиці вірша. Вивчено змістову функцію структурних елементів ритмомелодики вірша, запропоновано класифікацію інтонаційних типів версифікації. Домінування певного інтонаційного типу віршування в творчості поета пояснено його психологічним типом і, відповідно, літературним напрямом. Принципи використання метричних, строфічних, фонічних засобів поетичної мови, інтонаційної інтерпретації поетичного синтаксису розглянуто на матеріалі творчості українських та російських поетів-модерністів. Наведено класифікацію ритмотворчих елементів чотирьох інтонаційних типів поезїї на різних стуктурних рівнях.

  Скачати повний текст

Досліджено літературно-теоретичну та критичну спадщину Є.Маланюка. Запропоновано інтерпретацію центральної проблематики його літературного дискурсу - національної ідентичності. Виділено основні концепти теоретичної моделі митця, зокрема, національне підсвідоме, ідеї маскулінності, національного міфу, які розглядаються в контексті міжвоєнного часу та проектуються на його поетичну творчість. На засадах розробленої письменником концепції національної ідентичності літератури висвітлено рецепцію таких культурно-ідеологічних практик, як народництво, модернізм, пролетарське мистецтво (соціалістичний реалізм). Відзначено вплив творчості Є.Маланюка на створення контексту української культури, єдиного комунікаційного поля та рецептивного рівня, формування монолітного погляду на світ і людину.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено як цілісні й самодостатні типи авторської ідейно-естетичної свідомості: неоромантизм, символізм та експресіонізм, їх генезу, становлення та розвиток в українській драмі в кінці XIX - початку XX ст., а також своєрідність і самоцінність у типологічних зіставленнях із західноєвропейською модерною драматургією, специфічні особливості їх поетики. Розкрито новаторство худжнього мислення українських драматургів Л.Українки, В.Винниченка, О.Олеся, М.Куліша, В.Пачовського, І.Кочерги та інших письменників, що певною мірою випереджали західноєвропейську модерністську драму, зробили свій внесок у розвиток світової й української драми модернізму.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток творчості О.Кобця (Варавви) в аспекті еволюції проблематики та поетики від 1910-х до 1960-х рр. Проаналізовано поєднання традиціоналізму та рис літертурного модернізму (збірка "Ряст"), становлення лірики й епосу письменника як художньої індивідуальної системи ("воєнна" й табірна творчість). Розкрито антитолітарний, національно-патріотичний пафос, екзистенційну проблематику збірок "Під небом чужим", "З великих днів", драматичного етюду "В Тарасову ніч". Висвітлено засоби їх художнього втілення, оригінальність Шевченкіани Кобця. Розкрито новаторство письменника у романі "Записки полоненого" (в тематиці, характеротворенні, стилі та ін.), історичну ідентичність і біографізм твору. Охарактеризовано генезу, жанрову природу, психологічне мотивування у "малій прозі" О.Кобця 1920 - 1960-х рр., підкреслено її ліро-драматизацію, самобутність манери автора, константність її філософської та релігійної основи. На підставі різностороннього аналітично-синтетичного дослідження, мікроаналізу сформульовано висновки щодо особливостей розвитку О.Кобця-лірика й епіка, точність його історіософських прозрінь, глибину символіки державницького та людинознавчого характеру.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування художнього стилю неоромантизму в середовищі письменників-вісниківців, які об'єднувалися навколо націоналістичного журналу "Вісник" (у 1922 - 1932 рр. - "Літературно-науковий вісник"), що виходив у Львові за редакцією критика і політичного ідеолога Д. Донцова у 1922 - 1939 рр. Обгрунтовано необхідність поняття "вісниківство" як такого, що повніше та точніше пояснює культурне та літературне явище, якиим була різноманітна творчість співробітників "Вісника": істориків, філософів, політичних ідеологів, культурологів, критиків, письменників, мистецтвознавців, соціологів, етнографів. Вісниківський неоромантизм був течією у масштабному комплексі художніх явищ у напрямі неоромантизму в українській літературі кінця XIX - першої половини XX ст. Рекомендовано поняття "Празька школа" використовувати для означення підтечії у вісниківстві - творчості кількох письменників-неоромантиків, які менше політизували свою творчість. Відзначено роль Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Ольжича, О. Теліги, Ю. Липи, Ю. Клена, "пражан" - Н. Лівицької-Холодної, О. Лятуринської, М. Чирського, Зореслава, І. Ірлявського. Зазначено, що світогляд неоромантиків-націоналістів формувався на засадах філософії ірраціоналізму та волюнтаризму. Тому вони не сприймали ні позитивістських теорій народництва (побутового реалізму - в літературі), ні раціоналістично-експериментаторських аспектів естетики модернізму (декаденства й авангардизму - в літературі); у творчості орієнтувалися на європейських неоромантиків і парнасців - К. Гамсуна, Р. Кіплінга, П. Валері, Ш. Морра, Ж. Ередіа, А. Сюллі-Прюдома та ін., засвоїли водночас деякі моменти деякі моменти стилю модернізму від європейських і російських символістів. Тому їх можна назвати "консервативними модерністами". Велике значення для вісниківців мала християнська духовність, навіть католицизм, вони глибоко засвоїли естетику та поетику українського неокласицизму. Показано своєрідний синтез неокласики та неоромантики в їх творчості. Зазначено, що центральною особливістю їх поетики є оригінальна художня неоготика, тобто рекультивація традиційного європейського героїзму та містицизму, монументалізму й аристократичної вишуканості в мистецтві. Проведений систематичний аналіз творчості вісниківців дає змогу повніше представити літературний процес української еміграції та Галичини в міжвоєнний період, визначити його особливості, тенденції, пріоритети.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено суспільно-культурні передумови розвитку поезії на Закарпатті у 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано лірику В.Гренджі-Донського, Ю.Боршоша-Кум'ятського, Зореслава, Ф.Потушняка, І.Колоса, І.Ірлявського, зважаючи на жанрово-стильові пошуки зазначених письменників. Простежено еволюцію лірики краю від фольклорного романтизму, який переважав у поезії 1920-х рр., до творчого засвоєння поетами-закарпатцями у 1930-х рр. стильових здобутків імпресіонізму, символізму, неокласицизму, неоромантизму. Висвітлено жанрове розмаїття лірики Закарпаття даного періоду. Розглянуто вплив українського та європейського модернізму на творчість поетів-закарпатців. Розкрито домінуючу роль празької школи у розвитку поезії краю другої половини 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему збереження та переосмислення художньо-світоглядних традицій у творчості українських композиторів 80-90-х р. ХХ ст. Проаналізовано поняття "художньо-світоглядні традиції", розглянуто історико-культурологічні передумови становлення художньо-світоглядних традицій та їх існування в композиторській творчості в аспекті дискурсу модернізму-постмодернізму. Розкрито значення індивідуального композиторського стилю та музичного полістилізму. Визначено перспективи розвитку творчості сучасних українських композиторів (в контексті традицій) для розвитку музичної культури.

  Скачати повний текст