Обгрунтовано синтетичне застосування 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів для одержання фторовмісних гетероциклів. Досліджено вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову продуктів реакції 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів з аміносполуками різної природи. Доведено, що дані реакції призводять до утворення фторовмісних єнамінів, імінів, піразолів і піролів. Знайдено препаративно зручний метод одержання 1,2,3-триазолів - сильних органічних NH-кислот (pK_a = 2,00 (вода)). Запропоновано принципово новий метод одержання похідних 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів. Проаналізовано вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову та реакційну здатність дихлоропірамідинів і продуктів їх взаємодії з аміаком і метанолом. Знайдено новий десульфонілуючий реагент для 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів - гексаметапол.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено синтезу 1-(алкілтіо)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфініл)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфоніл)-3,3-дифлуоропропінів, термічних перетворень, дослідженню реакцій нуклеофільного приєднання, циклоприєднання, вивченню хімічних перетворень отриманих флуоросірковмісних сполук. Запропоновано до використання у синтетичній практиці нові сполуки з високою реакційною здатністю - поліфлуоротіоацетилени. Вперше синтезовано та досліджено поліфлуоровані ацетиленсульфоксиди та ацетиленсульфони, отримані з високими виходами шляхом окиснення поліфлуоротіоацетиленів м-хлоронадбензойною кислотою. Розроблено зручний препаративний метод отримання поліфлуорованих єнамінів, що полягає у дії диметилформаміду та надлишку лугу на 1,1-дигідрополіфлуороалкілсульфіди. Показано, що реакції тіоацетиленів з амінами та меркаптанами проходять з високою селективністю та з утворенням відповідних флуоросірковмісних єнамінів і сульфідів. Взаємодією флуоросірковмісних єнамінів з сульфенілхлоридами синтезовано новий тип функціонально-заміщених флуоровмісних кетендитіоацеталів, які є зручними синтонами для подальших синтезів. Встановлено, що під час гідролізу кетендитіоацеталів у кислому середовищі утворюються дитіоацеталі дифлуоропіровиноградного альдегіду, які, за результатами ПМР та інфрачервоної спектроскопії, у розчині дейтероацетону та в кристалічному вигляді, існують виключно у формі єнолу. Під час термолізу тіоацетиленів синтезовано ряд функціоналізованих поліфлуоровмісних тіофенів. Внаслідок реакції ацетиленсульфоксидів, ацетиленсульфонів з різними дієнами отримано широкий спектр поліфлуоровмісних циклоаддуктів Дільса - Альдера, які є зручними попередниками для синтезу флуоровмісних біологічно-активних циклічних кетонів. За допомогою лужного гідролізу циклоаддуктів одержано ароматичні сульфоксиди та сульфони з флуорометильною групою в орто-положенні бензольного кільця. Показано можливість синтезу флуоро- та сірковмісних дигідропіридинів на основі взаємодії поліфлуорованих сульфонілацетиленів з азадієнами.

  Скачати повний текст

Розроблено препаративні підходи до синтезу нових похідних 2-тіоксопіридин-3-карбоксамідів взаємодією активованих алкенів з заміщеними ацетанілідами в лужному середовищі. Виявлено особливості перебігу вказаних реакцій залежно від будови реагентів, зокрема, одержано продукти альтернативної бінуклеофільної взаємодії цинамату з CH-кислотою, обміну метиленовими компонентами у реакції Міхаеля та [3,3]-сигматропного перегрупування проміжного продукту алкілювання. Досліджено можливості модифікації одержаних сполук, синтезовано нові ароматичні та частково гідровані 2-алкілтіопіридин-3-карбоксаніліди, тієно[2,3-b]піридини та тіазоло[3,2-a]піридини. Проаналізовано потенційну біологічну активність нових сполук за допомогою комп'ютерної програми PASS та вивчено антиоксидантні властивості одержаних сполук.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових 4-незаміщених 3-ціанопіридин-2(1Н)-тіонів на базі взаємодії електрофільних олефінів (етоксиметилен-похідних диетилового естеру малонової кислоти, ацетилацетону, трифтортеноїлацетону, трифторбензоїлацетону та ацетаніліду) з ціанотіоацетамідом, вивчено будову та властивості продуктів реакції. Виявлено особливості перебігу даних реакцій у присутності N-метилморфоліну, вивчено алкілування отриманих піридинтіонів за атомом сірки, синтез тієно[2,3-b]піридинів і бромідів 2,3-дигідротіазоло[3,2-a]піридинію. Продемонстровано деякі препаративні можливості вперше отриманого 5-бромацетил-6-метил-2-метилтіо-3-ціанопіридину.

  Скачати повний текст

Вперше за умов північно-західного Причорномор'я проведено порівняльне вивчення різних формувань і систем догляду за маточними кущами нового сорту підщепи Таїровський I. Науково обгрунтовано вплив системи догляду та ярусної заготівлі чубуків за довжиною пагона на агробіологічні, фізіолого-біохімічні показники, анатомічну будову та регенераційну здатність підщепних чубуків, а також на вихід і якість саджанців. Встановлено, що позитивні зміни якості чубуків, вирощених на штамбових формуваннях кущів, обумовлені вмістом води, вуглеводів і кращою диференціацією провідних і механічних тканин. Виявлено, що незалежно від системи вирощування маточних кущів більш якісними для щеплення є чубуки від основи та середньої частини пагона. Обгрунтовано доцільність і показно ефективність застосування штамбових формувань кущів для підвищення продуктивності маточників підщепних сортів і одержання високоякісної лози для щеплення. Вперше досліджено дію нових препаратів з біологічною активністю "Радійстим" та "Йодіс" на регенераційні процеси підщепних чубуків і щеп, на вихід та якість саджанців винограду.

  Скачати повний текст

Виявлено видовий склад шкідників розсадників зерняткових культур, уточнено їх шкодочинність, біологію, фенологію, та трофічні зв'язки з яблунею та грушею в розсадниках. Розроблено "Спосіб боротьби з грунтовими шкідниками у процесі посадки саджанців" (патент 48 271, Україна), регіональні ЕПШ 17 основних фітофагів розсадників зерняткових культур з урахуванням рівнів ефективності зоофагів. Вивчено ефективність захисту насіння, підщепно-прищепного матеріалу, саджанців, маточних живцевих і насінних насаджень від шкідників. Надано оцінку стійкості проти основних шкідників у розсадниках 50-ти сортів яблуні та 27-ми сортів груші, виявлено групу відносно стійких сортів цих культур до заселення їх 8-ма видами фітофагів. Показано роль різних заходів щодо зниження шкодочинності видів і збільшення ролі корисних зоофагів. Удосконалено "Систему захисту багаторічних насаджень яблуні і груші від основних шкідників в розсадниках...", що дозволяє зменшити число обробок хімічними препаратами в період вегетації, здешевить затрати на виробництво саджанців за рахунок виключення фумігаційних робіт, зменшити забруднення довкілля.

  Скачати повний текст

Агроекологічну ефективність препарату досліджено польовим, вегетаційним і лабораторним методами на фоні комплексного застосування різних доз, строків і засобів внесення мінеральних добрив. Встановлено оптимальні норми препарату для 33-х сільськогосподарських культур, розглянуто вплив ЗСС на схожість та енергію проростання насіння, величину врожаю та основні показники його якості, коефіцієнти використання рослинами поживних речовин грунту та мінеральних добрив, стан екологічної рівноваги у біотичному кругообігу речовин, нормативи затрат мінеральних затрат мінеральних добрив на формування одиниці врожаю та їх біоенергетичну ефективність. За результатами даних досліджень вперше розроблено проект КНД "Енергоресурсозберігаюча технологія обробки насіння захисно-стимулюючими сумішами природного походження".

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльну комплексну агроекологічну оцінку ефективності застосування традиційного хімічного протруйника вітавакс 200ФФ та окремого і сумісного використання комплексного біологічного препарату (КБП) і полімінерального добрива (ПМД) на розвиток і поширення кореневих гнилей у посівах ячменю. Науково обгрунтовано й експериментально підтверджено, що роздільна та сумісна предпосівна обробка насіння КБП і ПМД поліпшує поживний режим й активізує біологічні процеси у грунті. Встановлено доцільність доповнення базової технології вирощування ячменю ярого з застосуванням КБП та ПМД з метою покращення фітосанітарного стану посівів, підвищення урожайності та поліпшення якості зерна. Показано, що використання цих маловитратних заходів підвищення продуктивності ячменю супроводжується достовірним зростанням показників енергетичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Наведено агроекологічне обгрунтування застосування нового біологічного препарату "Мікрогумін", розробленого у ході досліджень взаємодії азотфіксувальних бактерій з рослинами за участю екзогенних фізіологічно активних речовин, у технології вирощування ячменю ярого. Встановлено, що використання мікрогуміну сприяє інтенсивному росту та розвитку рослин, зростанню урожайності на 13 - 23 % залежно від агрофону, додатковому синтезу амінокислот. Із використанням методу ізотопного розбавлення та лізиметричних досліджень встановлено, що застосування мікрогуміну сприяє збільшенню надходження атмосферного азоту та зростанню коефіцієнта засвоєння рослинами цього елемента з добрив, а також запобігає вимиванню поживних речовин по грунтовому профілю за межі кореневмісного шару. Досліджено динаміку формування мікробного угруповання ризосфери рослин ячменю ярого та процеси біологічної трансформації азоту у кореневій зоні інокульованих рослин за умов вирощування культури на дерново-підзолистому грунті залежно від рівня мінерального удобрення. Доведено, що застосування мікрогуміну сприяє зростанню активності процесу асоціативної азотфіксації та зменшенню втрат сполук азоту внаслідок обмеження біологічної денітрифікації за умови оптимізації удобрення.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості застосування мікробних препаратів і мікроелементів на посівах сої та встановлено важливу екологічну роль даних засобів у формуванні сталих агроекосистем. Підтверджено здатність біоагентів біопрепаратів адаптуватися до несприятливих умов навколишнього середовища (за pH грунту дослідної ділянки - 5,0 - 5,5). Обгрунтовано можливість їх використання як альтернативної заміни мінеральних добрив і здатність щодо симбіотичної взаємодії з рослинами сої та позитивно впливати на формування високопродуктивних симбіотичних систем за наявності спонтанної інокуляції грунтових популяцій бульбочкових бактерій за умов північної частини Лісостепу України. Показано, що поєднане застосування ризобофіту та альбобактерину підвищує сумарну кількість зафіксованого протягом вегетації сої молекулярного азоту атмосфери з 66 до 47 кг/га, сприяє збільшенню надземної фітомаси рослин на 49 %, площі листової поверхні на 21 %, урожайності зерна на 8 - 11 %, а вмісту протеїну в ньому на 1,7 - 3,3 %. Виявлено позитивний вплив позакореневого внесення мікроелементів на підвищення урожайності зерна, більш вірогідний приріст якої відбувся у разі застосування біопрепаратів. Мікробні препарати комплексної дії рекомендовано використовувати для створення екологічно безпечних технологій вирощування сої.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливості підвищення продуктивності ланок польової сівозміни шляхом використання мікробних препаратів для предпосівної інокуляції насіння за умов східного Степу України. Показано їх екологічну безпечність та істотні переваги у порівнянні з агрохімікатами. Виявлено, що застосування мікробних препаратів у ланках зернопросапної сівозміни без використання мінеральних добрив забезпечує підвищення урожаю у зернових одиницях до 10 ц/га. Показано позитивний вплив інокуляції на поліпшення структурних показників продуктивності сільськогосподарських культур та якість рослинної продукції. Встановлено, що застосування мікробних препаратів знижує поширення хвороб рослин. У разі використання мінеральних добрив виявлено тенденцію щодо зменшення вмісту рухомих форм азоту та фосфору у прикореневій зоні інокульованих рослин. Показано доцільність застосування мікробних препаратів, що сприяють перевазі процесів синтезу органічної речовини у прикореневій зоні сільськогосподарських культур над її мінералізацією. Відзначено, що низькі додаткові витрати та висока ефективність застосування мікробних препаратів зменшують собівартість сільськогосподарської продукції та підвищують рівень рентабельності її виробництва.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу мікробних препаратів азотфіксуючої, фосформобілізуючої, біопротекторної дії та фізіологічно активної речовини на біологічну активність і родючість грунту, посівні якості насіння, динаміку формування загальної фітомаси та вміст суми флавоноїдів - основної діючої речовини, яка визначає господарську якість нагідок лікарських. Встановлено, що інтродуковані у кореневу зону рослин азотфіксуючі та фосформобілізуючі мікроорганізми сприяють покращенню поживного режиму грунту та нагромадженню екологічно безпечних форм макроелементів, необхідних для росту та розвитку нагідок лікарських. Відзначено активний вплив мікроорганізмів у складі біопрепаратів на природне мікробне угруповання ризосфери та суттєве підвищення загальної біологічної активності грунту. Встановлено залежність між зміною поглинальної здатності кореневої системи нагідок лікарських і наявністю в ризосфері певних мікробних угруповань. Доведено опосередкований вплив інтродукованих мікроорганізмів через кореневу систему на біохімічні зміни в рослинному організмі у фази стеблування - цвітіння, зокрема вмісту зелених пігментів - хлорофілів A і B. Відзначено позитивну дію біопрепаратів на покращення росту, загального розвитку рослини та збільшення урожайності на 24,50 - 25,95 %, а якості сировини (суцвіть) на 32,43 - 40,54 %. Обгрунтовано доцільність використання в технології мікробного впливу таких бактеріальних препаратів, як "Діазофіт" і "Поліміксобактерин", встановлено оптимальні дози їх застосування та ефективні методи обробки насіння.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження результатів застосування препаратів альбобактерину та поліміксобактерину в технологіях вирощування ріпаку та соняшнику. Встановлено, що бактеризація насіння олійних культур препаратами фосфатмобілізуючих бактерій сприяє стимуляції росту та розвитку рослин, інтенсифікації накопичення фотосинтетичних пігментів і збільшенню активної поглинальної поверхні коріння, а також покращанню фосфатного й азотного живлення, підвищенню урожайності та поліпшенню якості насіння. Обгрунтовано екологічну, біоенергетичну й економічну доцільність використання альбобактерину та поліміксобактерину в технологіях вирощування олійних культур. Показано, що інтродукція A. album 1 122 і P.polymyxa KB у ризосферу ріпаку та соняшнику позитивно впливає на стан мікробіоценозу - збільшує кількість мікроорганізмів агрономічно цінних груп і підвищує нітрогеназну активність асоціативної мікрофлори у 1,7 - 6,9 разів. З метою підвищення титру та терміну зберігання альбобактерину та поліміксобактерину обгрунтовано доцільність застосовувати у процесі виробництва препаратів твердої мінеральної домішки цеоліт у концентраії 0,5 %, яка не впливає на ефективність їх агроекологічної дії.

  Скачати повний текст

Вперше за умов південного Степу України визначено біокліматичні ресурси, які є оптимальними для вирощування нових сортів і гібридів соняшнику, сої, льону олійного, кунжуту, рижію, молочаю олійного, що грунтуються на закономірностях росту, розвитку та формування врожайності відповідно до погодних умов та агроприйомів. Встановлено агроприйоми одержання високої врожайності та підвищення якісних показників насіння. Розроблено агротехнічні прийоми вирощування соняшнику та сої на основі біологічних і сортових відмінностей і факторів зовнішнього впливу, які визначають рівень продуктивності. Доведено високу ефективність передпосівної інкрустації насіння олійних культур та оброблення сої азотфіксувальними та фосформобілізувальними препаратами. Розроблено та обгрунтовано елементи технологій вирощування сортів кунжуту та молочаю олійного (строки та способи сівби, норми висіву, строки десикації та інкрустації насіння). Визначено економічну й енергетичну ефективність вирощування соняшнику, сої, льону олійного, кунжуту, рижію, молочаю олійного залежно від генотипу, строків і способів сівби, норм висіву, густот стояння рослин, зрошення, систем удобрення, догляду за посівами, застосування інкрустації насіння й азотфіксувальних і фосформобілізувальних препаратів, а також строків збирання.

  Скачати повний текст

Виявлено оптимальний спосіб застосування біодобрива Байкал ЕМ-1. Встановлено, що використання препарату є найбільш ефективним у разі внесення його в грунт за два тижні до сівби, а також за внесення його в грунт (20 л/га) з попереднім обробітком насіння (100 мл/т) і подальшим позакореневим підживленням. Зазначено, що дані варіанти значно переважали за продуктивністю контроль. Проаналізовано, що використання біодобрив дозволило шляхом активізації грунтової мікрофлори зберегти поживний режим грунту та покращити фітосанітарний стан посівів. Визначено, що розроблені агротехнологічні заходи дозволяють збільшувати чистий прибуток за вирощування соняшнику порівняно з контролем на 20-23 %.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив тривалого застосування мінеральних добрив і комплексного мікробіологічного препарату ризогуміну на показники родючості, мікробіологічний стан грунту, продуктивність і якість зерна гороху інтенсивних сортів. Встановлено, що тривале використання добрив під інтенсивні сорти гороху у сівозміні збільшує біологічну азотфіксацію. Виявлено, що обробка насіння гороху комплексним мікробіологічним препаратом ризогумін без та з використанням добрив підвищує азотфіксацію гороху. Визначено агрохімічну, економічну, енергетичну ефективність застосування добрив і ризогуміну під інтенсивні сорти гороху на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому грунті.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив тривалого застосування мінеральних добрив і комплексного мікробіологічного препарату ризогуміну на показники родючості, мікробіологічний стан грунту, продуктивність і якість зерна гороху інтенсивних сортів. З'ясовано, що тривале застосування мінеральних добрив під горох інтенсивних сортів Мадонна та Інтенсивний 92 у сівозміні забезпечує одержання у зоні Правобережного Лісостепу України 5,0 - 6,0 т/га зерна гороху вищої якості. Встановлено, що тривале використання добрив під інтенсивні сорти гороху у сівозміні збільшує біологічну азотфіксацію. Виявлено, що обробка насіння гороху комплексним мікробіологічним препаратом ризогумін без та з використанням добрив підвищує азотфіксацію гороху. Визначено агрохімічну, економічну, енергетичну ефективність застосування добрив і ризогуміну під інтенсивні сорти гороху на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому грунті.

  Скачати повний текст

Встановлено, що бактеризація насіння пшениці ярої мікробним препаратом дозволяє підвищити вміст мінерального азоту в грунті та сприяє одержанню додаткового врожаю зерна. Визначено енергетичну й економічну ефективність тривалого застосування добрив у сівозміні та їх безпосереднього внесення, інокуляції діазофітом, позакореневого підживлення добривами інтермаг-зернові та нутрібор за вирощування пшениці ярої на лучно-чорноземному карбонатному грунті.

  Скачати повний текст

Доведено цілісність й універсальність загального адаптаційного синдрому, який складається з певної послідовності адаптаційних реакцій на різних рівнях реактивності, забезпечує гомеостаз і життєдіяльність організму людини та тварин, в яких достатньо розвинені нервова, ендокринна, імунна системи (ссавці). Відзначено, що адаптаційні реакції розвиваються як відповідь організму на сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Експериментально доведено, що імунокомпетентні органи змінюються за різних адаптаційних реакцій. Уперше вивчено вплив нестероїдних протизапальних, сульфаніламідного та пірамідинового препаратів на розвиток реакцій. Установлено, що ці препарати у здорових тварин частіше, ніж інші медикаменти викликають адаптаційні реакції несприятливих типів, відповідно яким змінюються показники функції зовнішнього дихання, гемодинаміки, запалення, параметри гемостазу, діяльності нервової, ендокринної та імунної систем, ліпідного обміну. Виявлено та описано сезонні та добові ритми загальних адаптаційних реакцій. Установлено, що частота їх утворення залежить від віку та наявної патології. Обгрунтовано існування окремого типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції - реакції неповноцінної адаптації, яка є фоном для будь-якої патології та має відмінні від інших реакцій характеристики нервової, ендокринної, імунної систем, параметри гемостазу та запалення. Уперше з'ясовано прогностичне значення сприятливого чи несприятливого типів адаптаційних реакцій для перебігу хвороб внутрішніх органів. Виявлено, що сприятливими є реакції спокійної та підвищеної активації, а несприятливими - стрес, переактивація та неповноцінна адаптація. Визначено критерії повної, часткової та неповноцінної ремісії з урахуванням типу адаптаційної реакції. Обгрунтовано можливість використання адаптаційних реакцій для медичного прогнозування.

  Скачати повний текст

Виявлено асиметрію розподілу дофаміну в стріатумі мозку молодих тварин між півкулями, зокрема, переважаюча кількість дофаміну сконцентрована в правій півкулі. Встановлено, що вміст дофаміну в стріатумі з віком зменшується, одночасно асиметрія його розподілу теж зменшується. Зазначено, що інтервальна гіпоксія (ІНГ) підвищує вміст дофаміну в структурах стріатума, а також зменшує перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) за умов природного старіння й активує антиоксидантні ферменти супероксиддісмутази (СОД) і каталази (КАТ). Визначено, що під впливом ІНГ у здорових людей похилого віку зменшується концентрація катехоламінів (ДОФА) і підвищується концентрація нарадреналіну, одночасно активність СОД і КАТ зростає у разі зменшення малонового діальдегіду (МДА). Розкрито, що у людей з хворобою Паркінсона після використання ІНГ вміст в плазмі крові ДОФА та дофаміну зменшується, а кількість адреналіну та норадреналіну зростає. Встановлено, що під впливом ІНГ у людей з хворобою Паркінсона активність СОД підвищується на фоні зменшення МДА. Виявлено, що активність КАТ зростає тільки у хворих, які приймають L-ДОФА терапію, що свідчить про найбільш ефективне сумісне використання ІНГ і препаратів L-ДОФА.

  Скачати повний текст