Здійснено аналіз адаптації англійських власних імен у сучасній російській мові. На підставі вивчення всіх класів запозичених онімів у мові періодичних видань розглянуто основні напрямки їх фонетичної, морфологічної та структурної адаптації. Проведено порівняльне дослідження функціонування в російській мові англійської онімної лексики у XVIII - XIX ст. та другій половині XX - початку XXI ст. Розглянуто процеси морфологічної адаптації основних класів англійської онімної лексики. Встановлено, що введення в граматичну систему мови-реципієнта англійських онімів супроводжується їх співвіднесенням з категоріями роду, числа та відмінка. Досліджено структурну адаптацію запозичених онімів. Виявлено переважний фонетичний характер модифікації їх структурних елементів. Зазначено відсутність явища взаємозаміни під час передачі словотворчих формантів російською мовою. Розглянуто особливості атрибутивних відношень у системі англійської топонімії, реалізованих шляхом описових моделей. Досліджено здатність англійських запозичень вступати в синтаксичні відношення у складі російського речення. Особливу увагу приділено проблемі адаптації ірландських і шотландських прізвищ з компонентом Мак- та апострофом. Обгрунтовано доцільність перекладу англійських онімів російською мовою та збереження їх оригінального вигляду.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні ономастичні поля, значну увагу приділено антропонімії та топонімії. Встановлено, що сучасний французький ономастикон, який пройшов довгий шлях свого розвитку, охоплює крім французьких онімів, значний алогенний прошарок, що необхідно враховувати під час адаптації французької онімної лексики. Запропновано рубрикацію для антропонімії та топонімії у французкій мові. Описано особливості французьких особових імен та варіанти їх адаптації. Вивчено лінгвальні та екстралінгвальні умови запозичення французької онімної лексики в українській та російській мовах. Подано характеристику ролі традицій в адаптації французьких онімів. Запропоновано періодизацію їх адаптації. Детально розглянуто фонетичну адаптацію та графічну реалізацію французьких онімів у сучасних українській та російській мовах: субституції в системі голосних, напівголосних, приголосних, а також передачу гемінат. Під час передачі французьких онімів засобами української або російської мов у деяких випадках виникають несправжні омоніми (проблема несправжньої омонімії). Описано морфологічну та структуру адаптацію онімних галицизмів. Особливу увагу приділено морфологічній адаптації хоронімів, ойконімів, відмінювання онімних галицизмів, родовій приналежності запозичуваних ойконімів, особливостям передачі ойконімів pluralia tantun, морфологічній адапатації оронімів, гідронімів, антропонімів. Висвітлено проблему родової приналежності запозичуваних гідронімів та антропонімів. Описано передачу демінутивної конструкції "le (la) + petit(e) + антропонім", передачу конструкції "прийменник de + ойконім", "прийменник de + хоронім", передачу антропонімів pluralia, передачу артиклів.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонально-семантичні особливості адвербіального епітета в поетичному дискурсі представників національно-культурного відродження 1960-х рр. Визначено зумовленість стилістичного потенціалу прислівника його категоріальними ознаками та з'ясовано загальні особливості, яких набуває прислівник, виконуючи стилістичну функцію адвербіального епітета. Прислівникові епітети структуровано за 4-ма основними групами значень: емпіричні, раціональні, посилювальні та порівняльні. Проаналізовано кожну окрему семантичну групу та визначено найпродуктивніші з них для поетичного мовлення шістдесятників. Встановлено лексико-семантичні зв'язки між адвербіальними епітетами (синонімія, антонімія). Охарактеризовано функції адвербіальних повторів у творах шістдесятників і особливості використання таких повторів на різних рівнях мовної системи (фонетичному, лексичному та синтаксичному), досліджено прислівникові епітети-оказіоналізми в семантичному та морфологічному аспектах. Розкрито значення адвербіального епітета для формування стилістичних фігур - антитези, градації, ампліфікації. Виявлено роль прислівникового епітета як невід'ємного семантико-стилістичного складника метафоричного контексту.

  Скачати повний текст

Визначено структуру правового статусу Головдержслужби, яку становлять: завдання, принципи, функції, компетенція, взаємодія, структура, організація діяльності. Проаналізовано чинне законодавство та визначено прогалини та колізії щодо правового статусу Головдержслужби. Охарактеризовано основні завдання, принципи та функції Головдержслужби. Визначено структуру такого елементу правового статусу, як "взаємодія", яку становлять координація, спрямування, підзвітність, підконтрольність, погодження. Увагу приділено характеристиці повноважень Головдержслужби, його нормотворчості і структурі.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано розглядати взаємодію Державної служби з карантину рослин (ДСКР) з правоохоронними органами з позиції циклічності її розвитку, де поступове накопичення та врахування кількісних змін у самій системі взаємодії сприяє якісній зміні цієї системи діяльності. Визначено можливість виділення типового правового статуту ДСКР, який має типовий структурний склад і зміст його елементів, що забезпечує єдність та однаковість як теоретичного вирішення, так і правового регулювання питання існування та реалізації правового статуту цього державного органу та його структурних підрозділів. Розкрито зміст, структуру принципів взаємодії ДСКР з правоохоронними органами в частині виділення їх системи (загально-правові, спеціальні організаційні та спеціальні функціональні принципи). Висвітлено зміст поняття "взаємодія" та "компетенція" за рахунок обмеження його об'єктивно притаманними елементами: владними повноваженнями (правами та обов'язками державного органу) та предметом відання (обсяг діяльності), який визначає межі реалізації повноважень у сфері державного управління.

  Скачати повний текст

Визначено адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії корупції, наведено науково-обгрунтовані пропозиції та рекомендації щодо їх усунення. З'ясовано сутність корупції як соціального явища, запропоновано уточнення законодавчого визначення поняття корупуції та корупційних діянь, охарактеризовано державно-правовий механізм протидії корупції. Наведено аналіз системи адміністративно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії корупції, уточнено їх завдання, функції та компетенція щодо протидії корупції. Подано характеристику системи адміністративно-правоивх заходів цих органів щодо протидії корупції.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні, адміністративно-правові й організаційні засади та напрямки співробітництва України та ЄС. Визначено шляхи виведення зазначеного співробітництва на якісно новий рівень. Досліджено проблематику сучасного розширення ЄС у зв'язку з поглибленням його інтеграційних процесів. Визначено категоріальний апарат європейської інтеграції. Запропоновано підхід до формування зваженої системи органів державної влади України (до складу якої входить публічна адміністрація), компетенція яких пов'язана з налагодженням співробітництва України та ЄС, а також спільних органів Україна - ЄС. Досліджено сучасний стан і перспективи розвитку інституційного механізму адаптації адміністративного законодавства України до Європейського адміністративного простору. Проаналізовано специфіку формування та розвитку правової бази співробітництва України та ЄС за сучасних умов. Запропоновано адміністративно-правові й організаційні заходи щодо вдосконалення співробітництва України та ЄС у пріоритетних сферах.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено методи схемної реалізації (СР) предикатних операцій заміни, перестановки, підстановки й обчислення значень кванторів , який дозволяє підвищити швидкість обробки символьної інформації у логічних мережах (ЛМ) за рахунок паралельних обчислень, метод СР відображень з метою реалізації паралельної потактної роботи ЛМ за рахунок переходу від алгебрологічного запису відображень до його вигляду, придатного для апаратної реалізації. Наведено алгебрологічний метод загальної роботи ЛМ, заснований на послідовному виконанні паралельних обчислень для підвищення продуктивності систем штучного інтелекту. Запропоновано алгебрологічну модель відмінювання повних неприсвійних прикметників російської мови, яка за рахунок додатково введених фонетичних ознак словоформ і зв'язків між ними, дозволяє використовувати її для високошвидкісної обробки звукової інформації у ЛМ.

  Скачати повний текст

Досліджено англомовні запозичення в українській правничій термінології, їх роль у розвитку терміносистеми права. На основі структурно-типологічного підходу та принципу системності мови висвітлено особливості освоєння та функціонування англомовних термінів-запозичень на всіх системних рівнях української мови - фонологічному, граматичному, словотвірному та лексико-семантичному. Встановлено, що англіцизми зазнають формальних змін - у графічному відтворенні, фонемному складі, морфемній структурі та граматичній формі, а також функціональні зміни на рівні словотворення та семантики. Відзначено, що англомовні правничі терміни, в основному, пристосувалися до системи української мови, проте певна частина запозичень залишається не повністю освоєною. Виявлено фонетичні, морфологічні та семантичні варіанти запозичених з англійської мови термінів та визначено шляхи їх подолання. Запропоновано практичні рекомендації щодо освоєння англомовних запозичень відповідно до норм української мови. Проаналізовано причини запозичення англіцизмів та розглянуто проблеми їх уніфікації в українській правничій термінології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано антропонімійні (одно-, дво-, три- та чотиричленні) й антропонімійно-апелятивні іменування для ідентифікації осіб чоловічої статі Житомирщини XVI - XVII ст. Виділено продуктивні та непродуктивні антропонімні моделі, формули ідентифікації нижчих і вищих верств населення. Визначено склад чоловічого антропонімікону, а саме: християнські імена, їх фонетичні та словотвірні (повні, усічені, усічено-суфіксальні та суфіксальні) варіанти, слов'янські автохтонні (композитні, відкомпозитні) імена. Проведено кількісні підрахунки іменника. Виділено найуживаніші, поширені, маловживані та рідкісні імена. Установлено онімну й апелятивну лексику, відображену в основах прізвищевих назв. Виконано порівняння різних класів онімів і апелятивів під час створення прізвищевих назв представників соціальних низів і верхів.

  Скачати повний текст

Вивчено антропонімікону пам'яток історіографічного жанру другої поливини XVII - XVIII ст., які до цього часу не залучались до антропонімійних студій. Всі зафіксовані в досліджуваних текстах антропоніми класифіковано за структурними особливостями: виділено одно-, дво-, три-, чотирилексемні та антропонімійно-апелятивні найменування, в межах яких визначено внутрішньотипові формули, диференційовані на центр та периферію. Проаналізовано фонетичні, словотвірні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, графемно-орфографічні варіанти, визначено функціональне навантаження антропонімів у цілому та кожного з компонентів антропонімної формули зокрема.

  Скачати повний текст

У роботі досліджена ареалогія лексики українського східнополіського діалекту, яка відтворює ідеографічну сферу "традиційне сільське будівництво". Запропоновано нову класифікацію досліджуваного ареалу на підставі вперше створеного регіонального лексичного атласу окремої тематичної групи лексики. З'ясовано відношення внутрішньосхіднополіської діалектної диференціації за даними будівельної лексики до діалектного членування цього ареалу, здійсненого на підставі фонетичних та морфологічних рис. Докладно розглянуто зв'язки (контактні й дистантні) східно-поліського діалекту з іншими говорами східнослов'янського континууму в межах лексики, що відбиває традиційне сільське будівництво.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження субстанціальної структури артикуляторного жесту. Розглянуто онтологічні та гносеологічні аргументи фонетичного аналізу. Визначено роль мовця як джерела онтології, динаміки його виконавчих намірів і рівнів побудови рухів, що синтезують прояв природних, субстратних і функціональних компонентів субстанціальної структури. Встановлено її основні вияви, зокрема функціональних механізмів артикуляції, фонації, ініціації на матеріалі п'яти мов - української, російської, англійської, німецької, італійської - за особливостями виконавчого наміру. За рівнями рухової активності на основі акустичного матеріалу визначено загальні сутнісні характеристики артикуляторного жесту, а саме специфіку координаційних та інтеграційних вимовних зусиль у кожній з мов. Здійснено фонетичний аналіз текстових масивів українського та російського мовлення за ознаками координації та інтеграції дій у сполуках сегментів приголосний-приголосний і приголосний-голосний.

  Скачати повний текст

Визначено, що вивчення реалізації американського вокалізму та консонантизму в мовленнєвому континуумі є однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики внаслідок нерозривного взаємозв'язку між породженням і сприйняттям мовлення у процесі комунікації. Завдання теоретичної та практичної розробки проблеми варіювання звуків за реалізації норм стандартної вимови й об'єктивного аналізу вимовних варіантів на матеріалі дикторського мовлення постає одним з важливих завдань сучасної фонетичної науки. Зазначено, що високий ступінь варіативності приголосних і голосних в акцентованій позиції є основною особливістю реалізації сегментного рівня дикторського мовлення в американських засобах масової інформації. Внесені корективи до існуючого уявлення про вокалічний і консонантний простір мовлення дикторів, носіїв американської вимовної норми, свідчать про якісну зміну системи за останні 40 - 45 років, що перебуває у відповідності з загальним принципом безперервного мовного розвитку.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення експериментального матеріалу вперше виявлено провідні риси варіативності інтонаційної організації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення з урахувнаням його соціолінгвістичних особливостей. Визначено та систематизовано основні структурно-семантичні, соціолінгвістичні, функціонально-прагматичні й емоційно-модальні ознаки англійського діалогу в офіційно-діловій сфері. Обгрунтовано парадигму моделей просодичного оформлення офіційно-ділового мовлення, розкрито специфіку впливу соціолінгвістичних чинників, які обумовлюють його варіативність. Вперше на матеріалі англійської мови теоретично обгрунтовано й експериментально доведено функціонування інваріантної інтонаційної моделі офіційно-ділового мовлення та її варіантних соціолінгвістично маркованих просодичних ознак.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні та функціональні ознаки просодичних підсистем, що зумовлюють варіативність інтонаційної моделі англійських висловлень-вибачень (ВВ). Встановлено соціокультурні контексти, які впливають на формування інтонаційної варіативності ВВ у мовленнєвій комунікації. На підставі дослідження експліцитних та імпліцитних мовленнєвих стратегій вибачення систематизовано функціональні та семантичні види англійських ВВ та здійснено їх класифікацію за ситуацією спілкування, прагматичною спрямованістю та ступенем емоційної насиченості, а також з урахуванням співвідношень соціальних статусів мовця та слухача. З'ясовано кореляцію функціональних і семантичних ознак ВВ з певними комплексами просодичних підсистем мовлення. Обгрунтовано та експериментально зафіксовано інваріантні ознаки, що формують просодію ВВ як одиницю інтонаційного рівня. Визначено варіанти просодичної ознаки інтонаційної моделі ВВ, які сприяють розрізненню їх функціональних і семантичних видів у офіційних і неофіційних ситуаціях спілкування.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено систематизацію та класифікацію соціально обумовлених емоційних і прагматичних видів англійського висловлення-подяки. Проаналізовано характер та закономірності взаємодії просодичних підсистем у процесі реалізації у мовленні даних видів досліджуваного висловлення. Експериментально визначено парадигму моделей інтонаційного оформлення висловлення-подяки, яку представлено з урахуванням впливу його функціонально-семантичних властивостей. Розглянуто інваріантну інтонаційну модель англійського висловлення-подяки та варіантні диференційні просодичні ознаки його функціонально-семантичних видів за офіційних та неофіційних умов спілкування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію стильового розвитку вітчизняного хорового концерту кінця XVII - XVIII ст. як особливої мовної системи, яка сформувалася внаслідок цілеспрямованого відбору вербальних і музичних мовних засобів. Розкрито зміст і методологічне значення поняття "високий стиль" щодо жанру хорового концепту. "Високий стиль" визначає та водночас обмежує коло ідей і тем художнього твору, а також передбачає масштабний задум, значну та важливу ідею твору. Зауважено, що цей стиль визначав принципи відбору та диференціації словесних і музичних мовних засобів хорового церковного концерту. "Високий стиль" визначено як загальний естетичний принцип художньої структури музично-поетичного твору, що реалізується на різних рівнях, а саме: мовному, фонетичному й інтонаційному, синтаксичному й композиційному. Зроблено висновок, що поняття "високий стиль" є актуальним протягом всієї історії розвитку жанру хорового церковного концерту.

  Скачати повний текст

Досліджено відтворення мовно-стилістичних особливостей творів Едгара Аллана По українською мовою. Простежено історію українських перекладів Е.По, досліджено особливості відображення творчої спадщини письменника українською літературною полісистемою періоду XIX - XX ст., що знайшли свій вияв у літературно-критичному осягненні та в художній практиці. Комплексно проаналізовано українські переклади віршованої та прозової спадщини Е.По, визначено їх метричні, ритмічні, фонетичні, граматичні, лексичні, образні та змістовні риси. Значну увагу приділено найбільш відомим поезіям Е.По, представленим кількома українськими варіантами. Переклади критично осмислено як факти українського літературного процесу, виявлено їх історико-літературну та художню значимість.

  Скачати повний текст