Розглянуто всі існуючі гіпотези про військово-політичні причини руйнування візантійського Херсона у другій половині X - першій половині XI ст. Проведено комплексне вивчення археологічних даних про руйнування міста. Спростовано традиційне уявлення про закриті монетні комплекси цього періоду, що виявлені у Херсонесі, як про "приховані клади". Показано, що всі вони є комплексами швидкого накопичення та не збиралися з метою зберігання як скарби. Виявлено характерні відмінності між речовими комплексами різного часу за складом керамічного та монетного матеріалу. Запропоновано пояснення причин зміни технології житлового будівництва в Херсоні після катастрофи другої половини X - першої половини XI ст., а також причинно-наслідкових зв'язків між долею ранньохристиянських храмів Херсона та характером грунтів, на яких вони побудовані.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження відтворювальних якостей овець асканійської тонкорунної породи за різних методів розведення - чистопородному та схрещуванні з плідниками австралійсьского мериноса, таврійський тип та 1/2 частки крові за австралійським мериносом. Виявлено, що на рівень відтворювальних якостей суттєво впливають генотипові фактори, вік вівцематок, жива маса ягнят та тип народження. Встановлено, що для підвищення відтворювальних якостей доцільно використовувати плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи та маток оптимального віку. Досліджено еколого-генетичні параметри відтворювальних якостей овець та встановлено їх зв'язок зі збереженістю молодняку різних генотипів, визначено демографічні показники та особливості дії штучного відбору для одинаків та двоїн.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено хронологізацію та культурно-періодичну періодизацію античного городища Калос Лімен: іонійський період (перша половина - початок третьої чверті IV ст. до н.е.); дорійський (херсонеський) - з кінця третьої чверті IV ст. до н.е. до першої половини II ст. до н.е.; скіфський - з другої половини II ст. до н.е. до початку II ст. н.е. Зазначено, що протягом перших двох періодів городище цілком відповідало усім стандартам античних населених пунктів. Визначено, що зміна етнічного складу неселення відбилася на вигляді його споруд і плануванні. Завдяки археологічному вивченню пам'ятки встановлено, що протягом всього часу її існування землі ближньої хори Калос Лімена активно використовувалися для вирощування зернових культур. За часів перебування у складі Херсонеського поліса та за влади Кримської Скіфії гавань була одним з основних осередків на Західному узбережжі Криму, що експортували збіжжя. Зазначений факт, а також важливе стратегічне положення містечка стали гарантом того, що Калос Лімен до остаточного знищення залишався військово-політичним і економічним центром Тарханкутського півострова.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проблему реконстукції ансамблю античного міста розглянуто у межах системного підходу, який визначає просторово-часові та структурні зв'язки елементів містобудівного ансамблю. Проведено комплексне дослідження містобудівних систем грецьких міст-полісів. Одержано графічну модель організації внутрішньоміського простору. Розглянуто античні концепції "ідеального міста" та теоретичний досвід епохи елінізму. Проаналізовано тогочасні традиції містобудування на матеріалі археологічних досліджень грецьких міст. З'ясовано загальні закономірності у композиційній побудові плану та здійснено їх співвіднесення зі світоглядними принципами даної епохи. Проведено порівняльний аналіз морфологічних параметрів забудови. Запропоновано методику графоаналітичної реконструкції античного міста, на основі якої виконано реконструкцію ансамблю Херсонеса елліністичного періоду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено антропологічний склад населення Херсонеса Таврійського періоду I - XIV ст. з використанням результатів аналізу експонатів краніологічної колекції, що нараховує 468 черепів. Наведено краніологічну характеристику населення міста згідно з основними періодами його існування. Херсонеські краніологічні серії розглянуто на підставі антропологічних матеріалів, що характеризують різноманітні етнічні групи, з якими взаємодіяло населення міста та представники яких могли потрапляти до його складу. Проаналізовано демографічні покажчики, що відображають рівень тривалості життя людей за період більше ніж півтора тисячоліття.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості становлення дохристиянського релігійного світогляду населення Херсонеса у контексті тенденцій розвитку античної релігії та встановлено можливі причини їх походження. Релігію античного Херсонеса розглянуто у соціальному вимірі. Встановлено, що наявність характерних особливостей в релігійному світогляді населення античного Херсонеса є наслідком своєрідного історичного розвитку дорійського античного центру. Виявлено домінуючу роль у період античності культу верховної богині Партенос з войовничими та заступницькими рисами. З'ясовано, що лише у даному полісі вшановували епонімне божество Херсонас, важливе для обстоювання автономного походження міста. Встановлено, що Партенос була покровителькою общини, а в перших ст. н.е. існування її культу зафіксовано і в деяких домашніх святилищах. Доведено, що усі інші полісні культи мали другорядне значення в релігійній свідомості населення. Виділено пам'ятки, які свідчать про вшанування Геракла, Діоніса у релігійних об'єднаннях, менших, ніж члени громадянської общини з сім'ями. Виявлено, що значно ширшим було коло богів, яких вшановували в родинах. З'ясовано, що окремі найбільш властиві для Херсонеса типи вівтарів, теракотових зображень з поховань і жител, що тиражувалися протягом століть, позначають традиційність релігійних уявлень, пов'язаних зі ставленням до предків-покровителів і уявленнями про потойбічне життя. Зроблено висновок, що в античному Херсонесі існував незначний, вищий соціальний прошарок, готовий до сприйняття нових культів і містерій. Доведено, що містеріальні та традиційні уявлення про потойбічне життя виявлялися у різноманітності поховального культу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено морфометричні особливості 98-ми черепів, одержаних під час археологічних розкопок Верхнього Салтова, Нижнього Дону, Херсонеса, Тепе-Кермена. Здійснено їх краніометрію, виготовлення, сканування та вимірювання краніограм у програмі AutCAD 2007. Побудовано усереднені профілі для кожної популяції, визначено масштабний коефіцієнт для переводу одержаних за рентгенограмами значень лінійних показників в істинні. Проведено статистичний аналіз одержаних даних. Установлено лінійні та кутові показники черепа людини з використанням рентгенограм, проаналізовано статеві особливості будови, розмірів, форми людських черепів з різних археологічних розкопок. Проведено краніометричну характеристику нормальних черепів і черепів з набутою деформацією. Проведено порівняння вітчизняної та міжнародної систем вимірювань черепів. За результатами дослідження показано належність осіб, черепа яких вивчено, до європеоїдної раси. Встановлено краніометричні показники, що не розрізняються та вірогідно розрізняються у всіх досліджених черепах. Виявлено краніометричні показники з невисоким коефіцієнтом варіації для всіх вивчених археологічних розкопок. Показано ідентичність нормальних черепів з кварталу IXa північного району Херсонеса та "печерного міста" Тепе-Кермен. Виявлено краніометричні показники нормальних і деформованих черепів з археологічних розкопок, що мають вірогідні відмінності залежно від статі, місця мешкання та типу деформування.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію формування й розвитку християнського похоронного обряду й традиції пізньоантичного - ранньовізантійського Херсонеса - Херсона. Охарактеризовано пізньоантичні та ранньосередньовічні поховання за межами міста та на його території. Наведено морфологію та типологію поховальних споруд Херсонеса - Херсона IV - X ст. На підставі аналізу трунних комплексів заміських та внутрішньоміських цвинтарів, археологічних знахідок та письмових джерел реконструйовано ранньохристиянський поховальний обряд і пов'язані з ним традиції.

  Скачати повний текст