Проведено релятивістський аналіз нового лівого руху та визначено причинно-наслідкові механізми його маргіналізації в українському суспільстві, що трансформується. Проаналізовано глобальний і локальний контексти розвитку нових лівих в Україні: їх відродження у вигляді альтерглобалістського руху, неоліберальна трансформація українського суспільства, маргіналізація "старих лівих" партій, поширення антинеоліберальних установок, локалізація та деполітизація соціально-економічних протестів у державі. Визначено основні етапи та механізми формування нового руху, спосіб дії самозамикання й інструменталізації як основних механізмів маргіналізації нових лівих в Україні.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методологічні засади вивчення влади та політичних механізмів владних відносин (ВВ). Охарактеризовано теоретико-методологічний інструментарій проблеми та визначено концептуальні пріоритети трансформування держави та механізмів ВВ. Досліджено історіографію проблеми та виконано компаративний аналіз підходів, ідей і доктрин сучасної науки в інтерпретації політичних механізмів регулювання ВВ. Виконано ретроспективний аналіз ідей і концепцій української державності та виникнення та розвитку механізмів влади. Наведено основні напрямки оптимізації та проаналізовано теорії та концепції щодо шляхів демократизації політичних механізмів регулювання ВВ за умов трансформації українського суспільства.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання наукової та практичної проблеми взаємозв'язку та взаємовпливів політичної глобалізації та соціально-економічної відсталості національних держав і суспільств. Вперше в українській політичній науці здійснено цілісну наукову спробу переосмислення витоків, причин і суті новітніх конфліктних ситуацій на глобальному, регіональному та національному рівнях. Доведено, що колишнє системне протистояння соціалізму і капіталізму, Сходу і Заходу замінюється на конфлікт між бідною та багатою частинами національних та інтегрованих учасників міжнародних відносин, умовно названими Півднем і Північчю. Проведено систематизацію існуючих концепцій та дефініцій глобалізації та бідності, на підставі чого розроблено концепцію та дефініції. Охарактеризовано концепцію відносності політичної глобалізації на її сучасному етапі з акцентом на висновку про те, що штучна де-факто відторгненість багатьох держав від розробки і прийняття фундаментальних політичних рішень міжнародних, зокрема, економічних організацій створює нові джерела конфліктності. Зроблено прогноз основних форм глобальної конфліктності у ХХІ ст.та подано пропозиції щодо їх запобігання та усунення.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку ролі домінувальної партії як чинника політичної інтеграції у перехідних суспільствах. Розкрито суть поняття "політична інтеграція" та теоретико-методологічні засади дослідження ролі політичних партій у забезпеченні даної інтеграції та консолідації суспільств, що перебувають у процесі переходу до демократії. З'ясовано вплив партійно-політичного структурування на процеси політичної інтеграції у зазначених суспільствах. Проаналізовано специфічні риси, інтеграційний і стабілізаційний потенціал та історичний довід функціонування систем домінувальної партії. Здійснено типологізацію класичних партійних систем з домінувальною партією. Виявлено особливості становлення та функціонування таких партій некласичного типу за умов режиму делегативної демократії у пострадянських перехідних суспільствах та визначено їх роль у формуванні національних моделей політичної інтеграції. Розкрито перспективи формування та розвитку домінувальних партій у пострадянских перехідних суспільствах.

  Скачати повний текст

Досліджено політичні передумови та чинники формування соціальної держави. З'ясовано, що концепція соціальної держави стала відповіддю на критику недосконалості ліберального типу держави та розвинулася в результаті доповнення класичних ліберальних ідей соціалістичними ідеями необхідності опіки державою всіх громадян, забезпечення їх соціальних прав. Охарактеризовано основні ознаки соціальної держави: формування та ефективне функціонування соціально-орієнтованої ринкової економіки. Обгрунтовано, що основними політичними передумовами становлення західних соціальних держав є демократичний політичний режим, розвинене громадянське суспільство, правова держава та політика соціал-демократичних партій. Виявлено, що здійснення політики соціального партнерства соціал-демократичними партіями стало визначальним політичним чинником розбудови західних соціальних держав. Розкрито сутність політики соціального партнерства як системи дій, спрямованих на гармонізацію соціально-трудових відносин і запобігання конфліктам між найманими працівниками та роботодавцями.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано процеси формування та функціонування громадянського суспільства в сучасному соціумі. Визначено суть, структуру, функції громадянского суспільства. Розглянуто новітні тенденції взаємовідносин громадянського суспільства та держави в розвинутих демократичних країнах. Досліджено співвідношення процесів формування громадянського суспільства та модернізації. Виявлено залежність між типом модернізації та способом формування громадянського суспільства. Проаналізовано соціополітичні умови та чинники зазначеного формування в Україні, визначено пріоритетні напрямки та завдання його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

Здійснено контент-аналіз публікацій на українську тематику у зарубіжних англомовних мас-медіа, завдяки чому визначено консолідований політичний образ України, сформований у свідомості закордонних споживачів інформації. Досліджено теоретичний і практичний аспекти творення нових технологій формування об'єктивного зовнішньополітичного іміджу України. Наведено напрями цілеспрямованого ефективного використання інформації держави та про країну. Запропоновано шляхи використання іміджевого потенціалу щодо переорієнтації міжнародної громадської думки про Україну з метою її інтеграції у європейський і світовий політичний, економічний та культурно-інформаційний простір.

  Скачати повний текст

Визначено суть і зміст феномену перебудови, запропоновано та обгрунтовано періодизацію трансформаційних процесів цієї доби. Досліджено основні аспекти розгортання національного відродження, проаналізовано етапи процесу становлення народної опозиції та зародження вітчизняної багатопартійності. Встановлено динаміку виборчих кампаній 1989 та 1990 рр. та їх наслідки. Виявлено форми прояву та специфіку вітчизняного варіанту "кризового синдрому" модернізації. Проаналізовано динаміку та вектори суспільної думки на різних етапах трансформаційних змін. Розкрито основні аспекти процесу суверенізації України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано еволюцію неолібералізму та особливості втілення у життя неоліберальних проектів реформ у суспільствах перехідного типу. Неолібералізм розглянуто як еклектичну доктринальну систему. Проаналізовано основні етапи розвитку даної ідеології на прикладі реформ "Нового курсу" Ф.Д.Рузвельта та генези "держави загального добробуту". Визначено перспективи трансформації неолібералізму в цілому та "держави загального добробуту" зокрема за умов становлення постмодерної цивілізації. На підставі аналізу модернізаційних процесів, які здійснювалися протягом останнього десятиріччя в Україні та Росії, виокремлено основні проблеми системних перетворень. Доведено, що одним з найбільш оптимальних шляхів подолання кризової ситуації у пострадянських країнах є медіативний напрямок розвитку з залученням досвіду неоліберальних перетворень.

  Скачати повний текст

Показано, що економічні та політичні цілі конверсії різноманітні та являють собою систему взаємопов'язаних, але різних за характером і складністю завдань, серед яких перехід підприємств Воєнно-промислового комплексу (ВПК) на випуск цивільної продукції не завжди є пріоритетним. Проаналізовано теорію та практику здійснення конверсії у країнах Заходу, в СРСР, Росії, Україні, на основі чого розроблено моделі механізмів її здійснення ("перманентна", "адміністративна", "ринкова"), визначено їх характерні риси та політичні наслідки. Запропоновано комплексну модель транформаційної конверсії, більш адекватної для здійснення за конкретних умов України у період якісних змін суспільства, зокрема, політичних. Обгрунтовано висновок про істотну відмінність конверсії ВПК в індустріальному та постіндустріальному суспільствах. Доведено необхідність формування нового, інноваційного та гнучкого, ВПК, адекватного проблемам та екологічним можливостям України, а також новим політичним умовам. Встановлено, що конверсія є одним із засобів формування демократичної політичної системи та громадянського суспільства, механізмом створення та використання різних форм представництва інтересів ВПК (територіальних, електоральних, функціональних і корпоративних), їх інституціалізації та легітимізації, формулювання та маніфестування суб'єктами конверсії своїх цілей, завдань та інтересів, а також їх реалізації шляхом взаємних поступок і досягнення консенсусу. Доведено, що одним із механізмів здійснення конверсії, найбільш адекватним конкретно-історичним умовам України, є формування соціополісів на базі підприємств ВПК як форми випереджаючого соціального розвитку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інтеграційні процеси в країнах Латинської Америки і Карибського басейну протягом 1990-х рр. Висвітлено роль інтеграції латиноамериканських і карибських держав у регіональній системі міжнародних відносин. На підставі вивчення досвіду інтеграції в межах основних угруповань держав регіону у 1990-х рр. виділено ряд узагальнюючих тенденцій, особливостей, перешкод і суперечностей розвитку інтеграційних процесів. Розглянуто політичні проблеми, оцінка яких здійснюється з урахуванням специфіки латиноамериканської моделі інтеграції, міжамериканської системи безпеки та суспільно-політичних процесів у країнах Латинської Америки та Карибського басейну.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто інституціональну систему Європейського Союзу (ЄС) та проаналізовано теоретичні та практичні аспекти європейської інтеграції. Розглянуто еволюцію розширення та становлення інститутів ЄС, на підставі чого виявлено загальні закономірності розвитку інституціональної системи ЄС. Доведено, що останнє розширення ЄС є черговим етапом на шляху кількісних інституціональних трансформацій, успішна реалізація яких вимагатиме стабільно домінувального впровадження наднаціональних принципів інтеграційного будівництва. Зроблено висновок про нерівномірність і компромісний характер реформування інститутів на кожному етапі внаслідок зіткнення національних інтересів, переважального впливу боротьби за лідерство в рамках ЄС і протиріч між великими і малими країнами-членами ЄС. Обгрунтовано самобутність (унікальність) характеру інституціональних структур Союзу, що сполучають у собі риси інститутів національної держави, міжнародної організації та поступово наближаються до інститутів єдиної політичної системи. Розроблено положення, що підвищення якості керування ЄС, рівня демократичності, а також розробка Конституції Союзу свідчать про новий етап у розвитку державності ЄС. На базі розроблених положень системно проаналізовано стан і проблеми реформування інститутів ЄС у процесі роширення та можливі шляхи повноцінного залучення України до європейських політичних процесів.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичні дослідження проблеми співвідношення та поєднання умов і принципів соціальної та правової держави у межах єдиної концепції державно-правового будівництва, взаємозв'язку та взаємодії з громадянським суспільством. Розкрито суть понять та розглянуто ознаки правової та соціальної держави. Проаналізовано зміст моделей соціальної держави. Визначено систему факторів, що зумовлюють специфіку формування соціальної правової державності у різних країнах світу.

  Скачати повний текст

У дисертації систематизовано здобутки теорії модернізації і сформульовано основні параметри реформування українського суспільства у контексті сучасних цивілізаційних процесів. Розкрито характерні ознаки та особливості досвіду вдосконалення суспільно-політичних систем західного й незахідного світу. Показано специфіку модернізаційних імпульсів в історичній ретроспекції України. Здійснено аналіз сучасного кризового стану українського суспільства, функціонування перехідної постсоціалістичної держави, визначено стратегічні орієнтири вітчизняного державотворення та культурно-ціннісного забезпечення еволюційного розвитку. Запропоновано прогностичне передбачення постсучасного поступу людської цивілізації й охарактеризовано гуманістичні детермінанти політики для України ХХІ ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему відкритості інформаційних систем як чиyника політичної та соціокультурної інтеграції українського соціуму, а також вплив мас-медіа на формування політичної культури та політичного світогляду. Проаналізовано проблему збереження національно-культурної самобутності українського інформаційного простору за умов впливів глобальної медіакультури. Досліджено роль мас-медіа в процесах державотворення та побудови громадянського суспільства, зокрема проблеми взаємовідносин мас-медіа та політики, а також особливості діяльності журналіста в процесі політичного аналізу та створення політичних портретів. Висвітлено питання впливу мас-медіа на процес політичної комунікації, соціокультурні орієнтації суспільства, специфіку державної інформаційної політики в Україні та забезпечення свободи слова. Зроблено порівняльний аналіз розв'язання цієї проблеми в Україні, США, Росії та Польщі. Комплексно розглянуто проблеми збереження гуманістичних цінностей за умов глобального інформаційного простору.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-політичні проблеми розвитку Соціалістичної Республіки В'єтнам у період економічного реформування, спрямованого на побудову ринково-орієнтованої економіки (80 - 90-ті рр.). Проаналізовано соціально-економічне підгрунтя та політичні передумови реформування, визначено напрямки, ступінь та глибину економічних перетворень, а також їх наслідки. Висвітлено зміни у соціальній та внутрішньополітичній сферах країни, проаналізовано засоби здійснення даної політики в'єтнамськими керівними колами, розкрито співвідношення та рівень взаємозалежності політики й економіки у теорії та практиці реформаційного курсу у В'єтнамі.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості процесу вироблення та реалізації інтеграційної політики держав Центральної Східної Європи (ЦСЄ), що посідають авангардні позиції серед молодих демократичних країн - Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини. Вперше в українській політичній науці комплексно розглянуто складові формування та втілення внутрішньо- та зовнішньополітичних стратегій даних країн на засадах національних інтересів і врахування процесів глобалізації на континенті у постконфронтаційний період розвитку. Проаналізовано форми співробітництва, особливості інституціалізації відносин, оцінено ефективність співпраці ЄС і НАТО з країнами Вишеградської групи щодо зміцнення демократичних перетворень та інтеграції їх до євроатлантичного простору.

  Скачати повний текст

Систематизовано здобутки й аналітичні можливості порівняльної політології, проаналізовано основні параметри бінарного аналізу політичної ситуації в Україні та Білорусі. Розкрито характерні ознаки системної політичної трансформації в контексті сучасної демократизації та за умов перехідного політичного розвитку двох посткомуністичних країн. Встановлено загальне та особливе, спільне та відмінне у трансформаційних процесах, які відбуваються в Україні та Білорусі. Розглянуто особливості політичних режимів за умов посткомуністичного політичного розвитку. На основі порівняння процесів трансформації політичних систем України та Білорусі виділено позитивні та негативні аспекти політичного досвіду Білорусі з метою оптимізації державотворення в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено політологічні аспекти інформаційного розвитку сучасної України у світовому контексті. На підставі аналізу західних теорій та вітчизняних наукових здобутків щодо з'ясування проблеми інформаційного розвитку сформовано й уточнено понятійно-категоріальний апарат для політологічного розуміння ролі інформації як ефективного засобу модернізації українського суспільства. Розглянуто політологічні підходи щодо поняття та феномену інформаційного суспільства, розкрито характер та потреби розширення національного інформаційного поля у перехідний період. З'ясовано стан і визначено основні напрями інформаційного розвитку за умов політичної трансформації суспільства. Зазначена система є важливим чинником впливу на рівень національної безпеки, збереження інтелектуального потенціалу держави, демократизації українського суспільства. Здійснено аналіз інформаційної політики, розглянуто проблеми взаємодії суспільства і влади, визначено основні напрями забезпечення політичного процесу шляхом застосування нових інформаційних технологій. Встановлено вплив інформації на розширення ступеня відкритості суспільства та свободи особистості. Запропоновано новий підхід щодо розуміння процесу інформатизації як основи моделювання та прогнозування суспільно-політичної діяльності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію взаємозалежності процесів становлення громадянського суспільства та демократизації на прикладі країн Вишеградської групи та України. Проаналізовано ендогенні фактори інституціоналізації громадянського суспільства, а саме: історичні форми взаємодії держави та суспільства, характер конституціоналізму, механізми стримувань і противаг, форми взаємодії органів державної влади й органів місцевого самоврядування, модифікації пропорційної виборчої системи. Розглянуто характер зовнішніх впливів у країнах регіону та їх значення у процесах інституціоналізації громадянського суспільства. На прикладі країн Вишеградської групи проаналізовано вплив європейської та євроатлантичної інтеграції на процеси інституціоналізації громадянського суспільства. Наведено рекомендації щодо застосування механізмів демократії з метою стимулювання даних процесів в Україні.

  Скачати повний текст