Обгрунтовано, що на кожному з етапів розвитку громадянського суспільства ідеї правової держави відбивають відповідний рівень культури та реальну правову дійсність у конкретній країні та у світі в цілому. Встановлено, що стратегічною метою реалізації конституційної моделі правової держави в Україні є створення такої системи державної влади, яка б відповідала стандартам демократичної, правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою, враховувала потреби суспільства та кожної окремої особистості. Показано, що обов'язковою умовою поглиблення демократичних засад в управлінні державою є створення надійного механізму стримувань і противаг між законодавчою та виконавчою гілками влади та неухильне дотримання владними структурами Конституції України. Визначено, що основними напрямками реалізації коституційної моделі правової держави в Україні є конституційна, парламентська, адміністративна, муніципальна реформа, реформування виборчого законодавства та судоустрою. Аргументовано, що головним завданням сучасного українського конституціоналізму є поєднання конституційної моделі правової держави з реальною практикою державного будівництва.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто сучасний стан проблеми застосування воєнної сили у розв'язанні міжнародних конфліктів. З'ясовано суть поняття "воєнна сила" як категорії, що передбачає єдність засобів з застосування насильства та політичної волі. Досліджено сучасні особливості застосування воєнної сили у міжнародних конфліктах. Визначено чинники, які впливають на ефективність цього застосування, а саме: наявність чи відсутність публічних інституцій чи політичних структур, проти яких можна застосовувати воєнну силу; ступінь розвиненості інфраструктури, яка обмежує можливості силового впливу; готовність населення до збройної боротьби; глобалізаційні процеси; інформаційне забезпечення воєнних кампаній. Розглянуто роль і місце воєнної сили як методу вирішення збройних міжнародних конфліктів. Проаналізовано механізми прийняття рішень щодо застосування воєнної сили у даних конфліктах.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування та релаксації регіональної політики Ізраїлю в контексті розвитку близькосхідного мирного процесу в 80-ті - 90-ті рр. Проаналізовано механізм формування і здійснення політики Ізраїлю з проблеми близькосхідного врегулювання. Особливу увагу присвячено дослідженню чинників геополітичного, глобального, регіонального і внутрішньодержавного характеру, що обумовили процес еволюції даної політики. Визначено місце ядерної стратегії у близькосхідній політиці Ізраїлю.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості функціонування політичної комунікації в політичному житті суспільства та визначено суть, структуру, рівні, комунікаційний інструментарій. Проаналізовано комунікаційну взаємодію на мікрорівні та вплив чинників макрорівня на процес політичної комунікації. Обгрунтовано значення політичної комунікаційної еліти. Розкрито взаємодію політичної комунікації та політичної культури, політичних норм, цінностей. Визначено, що політична комунікація забезпечує взаємопроникнення мікро- та макросередовищ. Змодельовано процес функціонування політичної комунікації у політичному житті демократичного суспільства. Висвітлено особливості системи комунікаційних взаємовідносин у політичному житті українського суспільства та подано пропозиції щодо необхідності формування національного інформаційного простору.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальність, передумови формування та розвитку європейської політики України, її стратегічне значення та роль у загальнодержавній зовнішній політиці, інституційні засади та конкретні заходи її реалізації, особливості здійснення в контексті співробітництва з прикордонними європейськими державами. Доведено правомірність визначення європейської політики як одного з головних векторів зовнішньополітичної стратегії України. Висвітлено можливі переваги для України та Європи в результаті здійснення європейської політики, обгрунтовано механізми та засоби упередження та уникнення можливих ризиків. Запропоновано положення, що визначають європейський напрям як стратегічну лінію зовнішньополітичного курсу України. Проаналізовано особливості взаємодії зі стратегічними партнерами України в контексті динаміки осмислення та реалізації її національних інтересів, головні форми та методи співробітництва України з європейськими організаціями та державами. Зроблено висновок щодо системного, довготривалого й суперечливого характеру реалізації європейської політики України.

  Скачати повний текст

На прикладі діяльності політичних сил доби гетьманату П.Скоропадського досліджено визначальні чинники процесу оформлення та функціонування інституту політичної опозиції та домінантні характеристики її суб'єктів. В Українській Державі гетьмана П.Скоропадського існували різні типи політичної опозиції, основними з яких були легальна та нелегальна. Легальна опозиція - партії, які діяли за легітимними методами у межах існуючого правового поля. Нелегальну опозицію складали партії, які перейшли на нелегальне становище з метою організації збройної боротьби проти режиму. Неконструктивність стосунків між владою та опозицією спричиняла негативні результати для політичного режиму - більшість суб'єктів легальної опозиції перейшли на нелегальний стан і очолили антигетьманське повстання, яке усунуло гетьманський режим.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасну концепцію гуманітарної діяльності ООН під час врегулювання конфліктів, а також визначено механізми її реалізації та показано їх еволюцію. Розглянуто практичну ефективність гуманітарних програм у ході розблокування військово-політичних криз, виявлено фактори негативного впливу на миротворчий ефект гуманітарних програм ООН. Доведено, що ООН вдалося досягти значного прогресу в гуманітарній сфері, а також визначено важливу роль гуманітарних заходів у досягненні миротворчих цілей. Розроблено пропозиції щодо посилення миротворчого потенціалу ООН.

  Скачати повний текст

Розкрито суть збройно-політичного конфлікту, виокремлено витоки, закономірності, структурні елементи таких конфліктів сучасності. Розроблено типологію та доведено їх практичну цінність за умов розробки експертних рекомендацій щодо врегулювання збройно-політичних конфліктів. На підставі узагальнення світового досвіду проаналізовано способи їх врегулювання та доведено, що ефективність цих способів залежить від оптимальності поєднання силових і несилових підходів до врегулювання на кожному з етапів еволюції конфлікту. Запропоновано принципи, які можуть слугувати теоретичною засадою для розробки стратегії реагування України на виникнення та розвиток збройно-політичних конфліктів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему врегулювання конфлікту (ВК) у Боснії та Герцеговині у 1992 - 1995 рр. Розглянуто сутність політики США, Великобританії, Франції, Німеччини та Російської Федерації щодо ВК, описано миротворчі операції ООН і НАТО за участю України. Проаналізовано територіально-конституційні форми ВК на підставі децентралізації держави. Показано, що українська держава доклала значних зусиль у процесі ВК в даному регіоні у контексті миротворчих операцій ООН у процесі діяльності національного миротворчого контингенту, запобігши одній з найбільших планових антимусульманських етнічних чисток в анклаві Жепа.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості та перспективи політичної опозиції у системі владних відносин України. Досліджено процес виникнення та розвитку концепцій політичної опозиції. Виокремлено та проаналізовано особливості функціонування, чинники ефективної діяльності та процедурні передумови діяльності політичної опозиції у розвинених демократичних країнах. Виявлено чинники, що впливають на характер інституціоналізації політичної опозиції. Сформульовано основні етапи її розвитку в Україні. Визначено критерії опозиційності, відповідні сучасному етапу розвитку політичної системи країни. Висвітлено перспективи та проблеми розвитку політичної опозиції в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано функціональний і структурно-організаційний підходи щодо визначення політичної опозиції. Розкрито сутність поняття "політична опозиція" як організованої політичної сили, яка критикує владу та здійснює контроль за її діяльністю. Виокремлено й систематизовано функції й типи політичної опозиції за умов сучасної демократії. Встановлено, що основними функціями політичної опозиції у демократичній політичній системі є репрезентація інтересів, комунікативна функція, критика й формування альтернатив у політиці, а також зняття громадського невдоволення та участь у вирішенні конфліктів. Охарактеризовано такі типи політичної опозиції, як: структурна - неструктурна; парламентська - непарламентська; активна - пасивна; відповідальна - невідповідальна; лояльна, нелояльна та напівлояльна. Досліджено основні етапи становлення інституту політичної опозиції, якими є: філософсько-етичне осмислення явища опозиційності; раціональне, природничо-правове обгрунтування протесту владі; інституціоналізація політичної опозиції у демократичних країнах. Розглянуто основні моделі інституціоналізації опозиції у країнах сучасної демократії, зокрема, у Великобританії, Німеччині, Франції, США та Швейцарії. Проаналізовано актуальні проблеми інституціоналізації опозиції у політичній системі України. Доведено, що важливу роль відіграють: консенсус у політиці, слабкість опозиційного лідерства, недостатній кадровий потенціал професійних чиновників вищого рангу, недоліки політичної реформи, невизначеність суб'єктів опозиційної діяльності та низький рівень демократичної політичної культури суспільства. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності процесу інституціоналізації політичної опозиції в Україні.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено правовий нігілізм як специфічний історично-рухливий феномен, що безпосередньо впливає на процес формування громадянського суспільства та демократичної правової держави. Розглянуто процес зародження і розвитку нігілістичного світогляду, висвітлено основні тенденції даного процесу та фактори, що сприяють його поглибленню. На основі аналізу сутності правового нігілізму розроблено класифікацію його видів і рівнів. Проаналізовано сучасний стан правосвідомості у пострадянському суспільстві з урахуванням його деформацій у минулому і специфіки перехідного періоду. Обгрунтовано необхідність розробки комплексного механізму подолання правового нігілізму, запропоновано конкретні заходи щодо підвищення авторитету права і закону.

  Скачати повний текст

Розкрито вплив глобалізаційних процесів і нових засобів масової комунікації на структуру та способи організації політичної комунікації. Визначено взаємообумовленість поширення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і розвитку демократичних процесів у суспільстві. Проаналізовано досвід використання нових ІКТ, мережі Інтернет у політичній комунікації за умов проведення виборчих кампаній 1992 - 2009 рр. у США, Великій Британії й інших країнах світу. Досліджено особливості впливу сучасних ІКТ на процеси політичної комунікації у діяльності органів державної влади, а в Україні законодавчого та виконавчих. Проведено критичний аналіз інтерактивного інструментарію веб-сайтів політичних партій і провідних українських політиків.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність, структуру та національні особливості медіаполітичної системи та її роль у сучасних політичних трансформаціях українського суспільства. Доведено, що в Україні активно здійснюється процес "медіатизації політики", в якому спостерігається своєрідне змагання медіатехнологій різних політичних груп, що сприячиняє подальшу персоналізацію політичних процесів, сприяє їх емоційному й ірраціональному сприйняттю. Встановлено, що адаптуючись до сучасних українських реалій, медіа, реклама та зв'язки з громадськістю інтегруються у межах медіаполітичної системи в єдину комунікаційну модель, спрямовану на реалізацію соціалізаторської та пропагандистської функцій. Виявлено її активний вплив на формування певних політичних інститутів за відсутності або слабкого розвитку інших форм політичного будівництва, заміняє їх та забезпечує легітимністю. Визначено, що метою медіаполітичної системи в Україні є створення корпоративної політичної інформації та її розповсюдження у соціумі для впровадження у масову свідомість світоглядно орієнтованих оцінок суспільного життя, формування системи громадських цінностей, орієнтирів, символів та оцінних інтерпретацій. Виявлено особливості зв'язків паблік рилейшнз як складової медіаполітичної системи з певними ідеологічними концепціями. З'ясовано, що інтеграція медіа з рекламою та паблік рилейшнз, їх активне взаємопроникнення сприяє подальшій трансформації влади в інформаційну сферу та призводить до значної маніпуляції громадською свідомістю та посилення авторитарних тенденцій у формі так званої "керованої демократії".

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан політичних комунікацій в Україні та Європейському Союзі (ЄС). Розглянуто моделі, що коректно описують системи політичних комунікацій. Виявлено, що під впливом інтенсивного розвитку інформаційної революції ЗМІ та міжнародні неурядові організації набувають значення нових політичних акторів, що сприяють трансформації політичних систем у напрямі поствестфальської невизначеності з "м'якою десуверенізацією". Виявлено кризовий стан політико-комунікативної безпеки ЄС, наслідком якого є посилення політичного абсентеїзму, "демократичного конформізу", труднощі з утвердженням спільноєвропейської ідентичності. Як один з шляхів розв'язання кризової ситуації запропоновано використання інструментарію інформаційного суспільства з його інформаційно-комунікативними технологіями (системами електронного урядування, а в більш широкому розумінні - електронної демократії). Досліджено сучасний стан функціонування української системи політичних комунікацій і трансформуючий вплив на неї процесу євроінтеграції, виявлено системні кризові феномени та зроблено висновок про зв'язок процесу євроінтеграції з системою викликів у сфері національної політико-комунікативної безпеки. Обгрунтовано необхідність впровадження замість інституційно-центристської громадянсько-центристської моделі політичних комунікацій з метою розв'язання сучасної політико-комунікативної кризи в Україні.

  Скачати повний текст

Запропоновано авторське тлумачення поняття "парламентська опозиція" як інституту функціонування сучасної демократії, метою якого є артикуляція інтересів і цінностей, які не представлені в діяльності правлячого режиму. На новому теоретичному рівні та фактологічному матеріалі розкрито роль інституту парламентської опозиції у функціонуванні демократичних політичних систем і визначено її базові функції. Визначено чинники, які впливають на ефективність парламентської опозиції, серед яких: законодавчо закріплене та гарантоване право на свободу об'єднань, зібрань, думок; врахування прав парламентської меншості під час прийняття рішень; залучення на бік парламенту опозиційних верств населення через мобілізацію громадської думки; дотримання опозицією конституційно-правових вимог парламентських процедур; згуртованість опозиційних сил і наявність в них авторитетних лідерів. Проаналізовано основні моделі парламентської опозиції в демократичних системах Великобританії, США, Франції, Німеччини, Ізраїлю та країн Скандинавії, виявлено їх переваги та недоліки. Вперше уточнено хронологію етапів формування вітчизняної політичної опозиції. Визначено чинники, які обмежують ефективність парламентської опозиції в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто медіатизацію, яка є процесом впливу ЗМІ на індивідів і на всі сфери життя соціуму та виражається в перетворенні соціальних змістів, а також соціального поля. Модель медіатизації політичного конфлікту держав, що трансформуються, і її емпірична перевірка в межах дослідження трьох конфліктних кейсів дозволяє зробити висновок щодо присутності двох взаємозалежних сторін даного процесу: інформаційної складової політичного конфлікту та великого впливу конфліктних ситуацій на події сучасної політики.

  Скачати повний текст

З'ясовано основні передумови та визначальні фактори, що впливають на процес інституалізації опозиції на соціальному, політичному та правовому рівні. Розглянуто три етапи формування інституційної моделі опозиції в новітній українській історії та розкрито сучасний рівень інституційного оформлення політичної опозиції в Україні в контексті становлення державності та демократії. Визначено перспективи подальшого утвердження й інституалізації політичної опозиції, забезпечення умов ефективного функціонування інституту політичної опозиції в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформаційні процеси у країнах Центрально-Східної Європи, зокрема, Польщі, Чехії, Угорщини та України. Визначено стабільність як вирішальну складову процесу пострадянського державотворення, від наявності якої залежать перспективи демократичної модернізації. Розглянуто питання методологічного визначення головних засобів досягнення політичної стабільності в Україні, зокрема, консенсусу та компромісу. Запропоновано "консенсусну модель" урегулювання конфліктів та досягнення політичної стабільності в українському соціумі на підставі реалізації програмних положень політичних партій за економічними, правовими, соціальними та культурними пріоритетами.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан, місце і роль політичної комунікації у демократизації владних відносин України. Систематизовано основні напрямки та концептуальні підходи щодо визначення сутності політичної комунікації, проаналізовано етапи її вивчення. Даний процес запропоновано розглядати як сукупність різноспрямованих повідомлень, обмін якими ведеться на горизонтальному та вертикальному рівнях за допомогою прямого та зворотного зв'язку між різними суб'єктами політики. Доведено, що поняття "політична комунікація" не зводиться лише до діяльності засобів масової інформації, але дані структури посідають провідне місце у демократизації владних відносин України. Виділено ознаки та фактори демократизації владних відносин України за умови ефективного функціонування політичної комунікації. Доведено, що вплив даного процесу на демократизацію владних відносин відбувається на усіх їх рівнях, політична комунікація забезпечує постійний взаємозв'язок між усіма суб'єктами владних відносин. Визначено особливості політичної комунікації за умов сучасної України, якими є діалогічна сутність, політико-правове регулювання, персоналізація владних відносин, політизація медіа, медіатизація політики. Створено модель політичної комунікації України, яка відображає її основні структурні компоненти, розташовані на різних рівнях владних відносин, що відповідають горизонтальним рівням політичної комунікації.

  Скачати повний текст