Проаналізовано онтологічні фактори і логічні механізми становлення та подальшої динаміки культурної історії. Істотно об'єктивізовано та підвищено прогностичні можливості вивчення культурно-історичного процесу. Обгрунтовано основні положення авторської концепції культурогенезу, окреслено її теоретико-методологічні альтернативи. Визначено найбільш перспективні шляхи дослідження даного феномену, визначальні фактори та логічні тенденції культурно-історичного процесу як органічного продовження еволюції форм буття. Запропоновано критеріальну призму виявленої логіки історії. На підставі теоретико-методологічної моделі культурогенезу з метою конструктивного розгляду критичного стану сучасної культури вироблено адекватні засоби логіко-історичного прогнозування та подолання культурної кризи.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен кризи культури. За допомогою соціально-філософського аналізу концепцій кризи культури Е.Дюркгейма та П.Сорокіна розкрито поняття кризи культури як закономірного стану культурної трансформації, який характеризує перехід культури у нову якість. Однією з основних причин кризи культури визначено "культурне відставання", коли елементи духовної культури не встигають пристосуватися до інтенсивних змін матеріальних умов культурного існування. Доведено, що результатом є процес руйнування цілісності культури, який отримав назву "аномія". Відзначено, що одним з вирішальних чинників подолання особистістю наслідків кризових ситуацій культурного буття стають нові форми соціальної солідарності особистостей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено соціальний статус та роль народної культури в сучасному українському суспільстві та розроблено концепції, спрямовані на підвищення її потенційних можливостей. Проаналізовано існуючі в соціології версії культури. Розглянуто соціокультурний аспект етнонаціональних процесів, визначено соціальний статус народної культури в українському сучасному суспільстві. Сформульовано пріоритетну для нього модель взаємовідносин культури і держави. Запропоновано варіанти використання соціорегулятивних властивостей народного мистецтва. Досліджено роль мистецької освіти в процесах відтворення народної культури. Окреслено концептуальне поле гіпотетичної програми підтримки соціальним інститутом держави народної культури в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вдосконалення системи підготовки майбутніх фахівців до режисерської діяльності на основі взаємозв'язку творчості і технології мистецтва режисера. Проаналізовано досвід провідних режисерів-майстрів. Розглянуто структурні принципи та закономірності режисерської діяльності як нового способу мислення, нового типу культури, що використовуються у сферах мистецького життя та реальній життєдіяльності. Розкрито зміст, структуру та компоненти професійної майстерності. Визначено основні функції та якості, необхідні майбутньому фахівцеві. З'ясовано роль сучасних напрямів режисерської діяльності, переважно у масових видах мистецтв. Запропоновано сучасну модель програмно-цільового підходу в підготовці режисерів. Розроблено систему активних методів навчання: творчо-ділові ігри, виробничі ситуації, вправи на розвиток творчих здібностей, що дозволило створити модель програмно-цільового підходу в підготовці режисерів, розмежувати й об'єднати різні види діяльності: комунікативно-прогностичний, комунікативно-програмуючий, комунікативно-організуючий.

  Скачати повний текст

Досліджено характеристики жіночого начала на підставі культурноантропологічного підходу, в якому сутність людини та її культуру розглянуто у взаємозв'язку. Надано порівняльну характеристику існуючим методам вивчення жіночого начала. Здійснено спробу "жіночої проекції" німецької філософської антропології. Розглянуто схожість властивостей жіночого начала та ігрового принципу. Обгрунтовано можливість аналогій між жіночим і діонісійським началами, чоловічим та аполонівськими началами. Проаналізовано уявлення щодо жіночого начала жінок-філософів. Розглянуто жіночу літературну та філософську творчість і встановлено їх особливості. Проведено порівняння проявів жіночого та чоловічого начал у культурі XX ст. з архаїчними символами жіночого та чоловічого, виявлено їх схожість. Відзначено наявність у сучасній культурі жіночого та чоловічого шляхів особистісного становлення.

  Скачати повний текст

Вивчено філософсько-антропологічні характеристики культурної унікальності та її розуміння. Дослідження проведено з використанням розробленого у постмодернізмі підходу, який розглядає становлення різних культурних форм, їх розуміння як взаємодію рядів відмінностей, що не мають єдиного центру. Показано, що розгляд культурного процесу через призму ентелехії тотожності та відмінності дозволяє глибше зрозуміти культурну динаміку. Але сама ентелехія вимагає для свого розуміння вже не традиційного причинно-наслідкового підходу, а такого, що грунтується на повторюванні.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення специфіки складного, різнопланового культурного діалогу, встановлено, що художня спадщина Гоголя сконцентрувала величезну культурно-історичну інформацію, дослідження якої дозволяє прочитати ряд феноменальних творчих явищ - від міфу та міфотворчості до художніх відкриттів сучасного "химерного" роману. Проаналізовано семантичні складові російсько-українського культурного діалогу, що зумовив прикметні риси художньої еволюції Гоголя, зокрема, використання зразків українського фольклору та міфології, барокової культури, української історіософії та фольклористики (Максимович, Костомаров, Срезневський, Бантиш-Каменський). Досліджено вплив Гоголя на наступні етапи розвитку української культури, до сучасного етапу художнього та наукового прочитання творчості письменника.

  Скачати повний текст

Розглянуто культуротворчий процес української спільноти у сучасному полінаціональному суспільстві, що базуються на взаємодії національної традиції та інонаціональних культурних цінностей. Зазначено, що за умов інонаціонального середовища формуються та розвиваються різнонаправлені світогляди орієнтації етнічної групи, спрямовані на національне самоствердження, які вібито у творчості митців-емігрантів, а також конкретизуються в провідних естетичних напрямах релігійного мистецтва української діаспори другої половини XX ст. - консервувальний, синтезувальний, трансформувальний. Виявлено методи інтерпретації національної традиції: реставрація, модифікація, метаморфоза.

  Скачати повний текст

Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.

  Скачати повний текст

Досліджено проблематику взаємодії між представниками різних культур. Розглянуто складності, які можуть виникати під час комунікації, а також перекладу інокультурного тексту. Проаналізовано процес виникнення лакун, зумовлених дистанцією культур, та здатних впливати на адекватне розуміння тексту повідомлення. Визначено можливості їх компенсації під час здійснення перекладу (натуралізації тексту). Висвітлено комунікативні стратегії різних культур в їх кореляції з внутрішніми властивостями культурної системи (індексом індивідуалізму/колективізму, маскулінності/фемінінності, владної відстані в культурі) та її стрижневими цінностями. На прикладах моделей англійської, німецької, французької, японської, арабської, скандинавської та американської мовленнєвих стратегій проаналізовано структуру комунікативного акту, типового для культури, що розглядається, у зв'язку з вираженістю в ній зазначених параметрів та продемонстровано структурні відмінності, що впливають на розуміння комунікативної ситуації її учасниками.

  Скачати повний текст

Досліджено роман "Доктор Фаустус" Т. Манна та виявлено в ньому риси біографічного міфу епохи, а також шляхи його становлення й функціонування у культуротворчих процесах романтичної та постромантичної епох. Установлено вирішальний вплив біографічного міфу "епохи занепаду" на задум та творчий метод, використаний у "Докторі Фаустусі" Т. Манна. Розкрито роль музичних символів у побудові вигаданої біографії героя роману. Доведено узагальнююче й синтезуюче значення відібраних письменником деталей біографії його героя на підставі її реконструкції та зіставлення з історичним контекстом. Визначено універсальні риси міфу Леверкюна. Доведено зв'язок ідей та образів роману з творчістю композиторів - сучасників письменника та вплив "Доктора Фаустуса" на наступне мистецьке покоління.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано концептуальний фон тематизації європейської раціональності, розроблено типологію основних підходів до її осмислення, виявлено соціокультурні детермінанти становлення. Проаналізовано культурно-історичні форми буття (ейдетичну, теологічну, гносеологічну, технократичну). Відзначено, що європейська раціональність, є складною, динамічною системою, її розглянуто як дворівневу модель. Зауважено, що організація, самоорганізація та еволюція цієї моделі визначається двома групами чинників: внутрішніми (генетично обумовленими) та зовнішніми (впливом середовища). Зазначено, що зміни в соціальній сфері нові ціннісні орієнтири, норми та правила мають своїм безпосереднім наслідком відповідні трансформації, що обумовлюють конкретно-історичне розуміння раціональності та особливості її суспільного функціонування у даний історичний період.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних уявлень про феномени фольклору, народної художньої творчості, народного мистецтва та примітива. Висвітлено формування й еволюцію фундаментальної когнітивної структури, яка їх продукує, взаємозв'язки та взаємні кореляції концептів. Визначено генетичні витоки концептуального топоса примітива. Обгрунтовано міждисциплінарний статус досліджень народної художньої творчості та примітива, необхідність метанаукового коректування теоретичних уявлень про них, що склалися в межах різних гуманітарних наук.

  Скачати повний текст

З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що визначалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської Імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз концептуальної еволюції проблеми самотності у контексті розвитку історії культури шляхом порівняння стану життєвого світу людини в основних локальних цивілізаціях. Визначено, що стан самотності є важливим підгрунтям усвідомлення індивідом власної свободи. Виявлено залежність видів самотності від соціокультурних чинників на прикладах основних цивілізаційних типів. Встановлено, що на рівні індивідної буттєвості (діяльнісно-практичної та комунікативної) за сучасних умов домінуючою формою феномену самоотності є екзистенційна. Показано нерозривний зв'язок проблеми самотності з різними типами ментальності.

  Скачати повний текст

Висвітлено культуротворчі інтенції деконструкції Ж.Дерріда. Проведено комплексне дослідження концепції деконструкції, виявлено її наукові та культурні пріоритети. Розглянуто питання про можливість транспортування понять деконструкції у сферу культури. Проаналізовано граматологічну та філософсько-етичну стратегії деконструкції, висвітлено їх культуротворчий зміст. Доведено, що деконструктивістське дослідження таких головних складових культури, як текстуальність, категоріальність, дискурсивність та інституційність створює нову панораму бачення культурно-історичного процесу. Доведено, що деконструктивістський досвід міжкультурного, міжнаціонального й міжрелігійного діалогу сприяє розв'язанню ключових питань сучасної цивілізації.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням інтервального підходу проаналізовано різні теорії традиції (соціологічну, психоаналітичну, культурологічну, еволюціоністську). Запропоновано нове соціокультурне ("гомеостазисне" або "кібернетичне") тлумачення природи традиції, за допомогою якого обгрунтовано її роль у виживанні етносу, у збереженні життєздатності певної соціальної спільності людей і людської цивілізації взагалі. Досліджено специфіку традицій кримськотатарського народу, виявлено їх загальнолюдський, гуманістичний зміст. Запропоновано тезу про відсутність суперечності між здобутками науково-технічного прогресу і діяльністю традиційного суспільства. Показано значну виховну та навчальну роль історичного досвіду, втіленого у культурній традиції, у формуванні певного типу особистості та її ціннісних орієнтацій, що сприяє максимально швидкому пристосуванню та адаптації до нових вимог НТР і обумовлює в кінцевому результаті "економічне чудо".

  Скачати повний текст

Досліджено процес естетизації ідеї свободи в контексті західноєвропейського романтизму, який охарактеризовано як певний історичний тип культури, що сформувався у жорсткій полеміці з просвітницьким культом розуму та сприяв створенню нового типу світовідчуття, в основу якого покладено безпосередність естетичного почуття. Запропоновано цілісний естетичний та культурологічний підхід до розуміння свободи як естетичного феномену, визначено основні етапи становлення романтичної інтерпретації свободи та комплекс теоретичних і культурологічних факторів, які детермінують виникнення даних етапів. Дану своєрідність романтичної концепції свободи обгрунтовано шляхом її порівняльного аналізу з раціоналістичною моделлю, репрезентованою ідеологією Просвітництва. Проаналізовано культурно-історичні та теоретичні аспекти співвідношення романтичної та просвітницької концепції свободи, наведено їх принципові характеристики. Розглянуто прояви романтичної моделі свободи у модернізмі та постмодернізмі, що імпліцитно містять всі конотації внутрішньої напруженості даної теоретичної та художньої позиції та визначають її історичне значення.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методичні підходи щодо вирішення проблем сучасної української культурної політики як соціокультурного процесу. Удосконалено її понятійний апарат: надано нові визначення понять "культура", "політика", "культурна політика", "мультикультуралізм", "мовна меншина". Представлено класифікації культурних норм, функцій, принципів та суб'єктів культурної політики. Запропоновано нове тлумачення полікультурного суспільства. Надано практичні рекомендації щодо удосконалення нормативно-правової бази держави у сфері культурної політики, напрямків її регулювання суспільством та державою (зокрема, фінансових відносин), моделі взаємодії держави з культурною сферою.

  Скачати повний текст