Розроблено зміст, методику, модель і педагогічні умови формування умінь майбутніх учителів іноземних мов до творення віртуальної педагогічної взаємодії, визначено критерії їх оцінювання та рівні сформованості. До наукового обігу введено поняття "віртуальне педагогічне середовище", "віртуальна педагогічна взаємодія" та "віртуально-навчальне іншомовне середовище". Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність розвитку креативного потенціалу майбутніх педагогів шляхом використання тренінгових систем, мистецьких педагогічних та арт-терапевтичних технологій. Доведено, що формування умінь майбутніх учителів іноземних мов до творення віртуальної педагогічної взаємодії може бути ефективним за умови активного розвитку креативно-віртуальних умінь як комплексу креативно-комунікативних умінь (інтелектуальні, емоційні та поведінкові особливості індивіда, які сприяють нестандартному, нешаблонному рішенню ситуацій, що виникають у процесі спілкування, вибору найбільш ефективних стратегій поведінки), віртуальних умінь (навички роботи з комп'ютером, розвитку уяви та фантазії дитини засобами залучення до участі у віртуальному педагогічному процесі), педагогічно-креативні уміння (здатність породжувати нові, унікальні ідеї та реалізовувати власний творчий потенціал, уміння розвивати креативність вихованців, впливати на формування їх особистості засобами мистецтва). Наведено рекомендації щодо удосконалення системи професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов, експериментально підтверджено їх ефективність.

  Скачати повний текст

Розглянуто діалогічну взаємодію майбутніх учителів трудового навчання як форму спілкування, спосіб цілісної взаємодії та взаємовпливу за принципами співробітництва та співтворчості, який грунтується на вдосконаленні існуючого заємозв'язку між суб'єктами діалогічної взаємодії. Розглянуто педагогічний аспект такої взаємодії як спосіб організації взаємостосунків суб'єктів спілкування у навчально-виховному процесі, спрямованому на формування комунікативної культури особистості, під час вирішення певних педагогічних завдань. Визначено суть і зміст формування умінь діалогічної взаємодії у процесі професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, зокрема у проектно-технологічній діяльності. Виявлено, що уміння діалогічної взаємодії зумовлені спроможністю майбутніх учителів організовувати діалогічне спілкування на міжособистісному рівні та у процесі професійної підготовки, що передбачає сформованість діалогічної компетентності. Виявлено й обгрунтовано організаційно-педагогічні умови. Уточнено критерії визначення рівнів сформованості умінь діалогічної взаємодії. Розроблено методику впровадження системи умінь в процес професійної підготовки даних студентів, а також структурно-функціональну модель системи роботи стосовно формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання й організаційну модель управління нею.

  Скачати повний текст

З'ясовано та науково обгрунтовано пріоритетні цінності особистісно орієнтованої моделі виховання. Розкрито педагогічну суть понять "особистісно орієнтоване виховання", "цінність", "артпедагогіка". Установлено залежність ступеня сформованості цінностей дослідженої моделі від якості готовності до її реалізації. Визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний), їх показники, рівні (адаптивний, репродуктивний, пошуковий, продуктивно-перетворювальний) готовності до запровадження особистісно орієнтованої моделі виховання засобами артпедагогіки. Відзначено, що показником усвідомленості цінностей цієї моделі є рівень готовності мотиваційного критерію. Сформульовано та теоретично обгрунтовано педагогічні умови результативного формування зазначених цінностей, а саме: усвідомлення студентами гуманістичного сенсу особистісно орієнтованого виховання; засвоєння теоретичних засад організації особистісно орієнтованої виховної взаємодії, особистісно-розвивального потенціалу артпедагогіки; організацію суб'єкт-суб'єктного стилю взаємодії; включення майбтнього вчителя у професійно значущу діяльність артпедагогічного змісту, пріоритетом якої є дитиноцентризм. Розроблено й апробовано технологію реалізації зазначених умов, яка передбачає етапи її реалізації: актуалізувальний, моделювальний, продуктивний. Експериментально доведено об'єктивність виокремлених умов і ефективність розробленої технології.

  Скачати повний текст

Розроблено класифікацію навичок професійного спілкування майбутніх учителів початкових класів на уроках музики: діагностичні, рефлексивні, організаційні, комунікативні та навички взаємодії. Обгрунтовано педагогічні умови формування навичок професійного спілкування з молодшими школярами на уроках музики. Розроблено та експериментально апробовано авторську педагогічну технологію формування в майбутніх учителів навичок професійного спілкування з молодшими школярами на уроках музики. Визначено критерії, показники та рівні сформованості навичок професійного спілкування. Установлено, що ефективному формуванню у майбутніх учителів навичок професійного спілкування сприяє застосування активних методів навчання, зокрема, елементів соціально-психологічного тренінгу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування психологічної готовності майбутніх учителів до інтерактивної взаємодії з учнями. Проаналізовано її ознаки у навчально-виховному процесі, провідними серед яких виступають спрямованість на організацію спільної діяльності вчителя з учнями та між самими учнями, дієвість, продуктивність, кооперативний характер. Розроблено теоретичну модель досліжуваної готовності, охарактеризовано її мотиваційну, когнітивну та практичну складові. Виділено їх показники (орієнтованість на партнерство, ставлення до інтерактивної взаємодії з учнями, продуктивність мислительних процесів, загальні та спеціальні знання про інтерактивну взаємодію, вміння виступати її організатором та учасником). Наведено характеристику рівнів (високого, середнього та низького) психологічної готовності майбутніх учителів до інтерактивної взаємодії з учнями. Проаналізовано розподіл студентів за рівнями як окремих компонентів досліжуваної готовності, так і за її інтегральним показником. Виявлено залежність рівня досліджуваної готовності від зовнішніх умов професійної підготовки майбутніх учителів у ВНЗ та від особистісних якостей студентів. Запропоновано методику формування психологічної готовності майбутніх учителів до інтерактивної взаємодії з учнями за допомогою спеціального практикуму, що передбачає розвиток у студентів мотивації до даного виду діяльності, засвоєння ними знань з питань інтерактивної взаємодії, участь у даному процесі та формування умінь щодо його організації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено суть професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя, її зміст і структуру. Обгрунтовано, що успішність формування даної культури забезпечується за дотримання педагогічних умов, а саме: інтеграції психолого-педагогічних і управлінських знань; набуття студентами досвіду розв'язання педагогічно-управлінських ситуацій. Розроблено та впроваджено технологію формування професійно-менеджерської культури студентів на мотиваційно-орієнтаційному, змістово-практичному, аналітико-результативному етапах. Уточнено критерії, показники, рівні сформованості професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя. На підставі результатів експериментальної роботи доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування у майбутніх учителів початкових класів культури педагогічного спілкування у навчально-виховному процесі гуманітарно-педагогічного коледжу. Розкрито сутність поняття культури педагогічного спілкування майбутнього вчителя початкових класів як складової професійної компетентності, виділено його основні компоненти. У контексті компетентнісного підходу до професійної підготовки фахівців розроблено комплексну методику формування культури педагогічного спілкування у майбутніх учителів початкових класів у період їх підготовки у гуманітарно-педагогічному коледжі. Визначено критерії, показники та рівні сформованості у майбутніх учителів початкової школи даної якості, обгрунтовано основні шляхи та педагогічні умови їх комунікативної підготовки. Обгрунтовано доцільність організації навчальної діяльності на підставі використання компетентнісного підходу з метою поліпшення ефективності процесу формування культури педагогічного спілкування у майбутніх учителів початкових класів.

  Скачати повний текст

Розкрито поняття "діалогічна навчальна ситуація", "культура педагогічного спілкування майбутніх вчителів", виділено структуру цього складного особистісного утворення. Визначено сутність і зміст культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів, а також процес та особливості формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів, виявлено умови, що впливають на даний процес, сформульовано критерії, показники та рівні сформованості культури педагогічного спілкування. Запропоновано підхід, згідно з яким діалогічні навчальні ситуації розглядаються як засіб ефективного формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів. Обгрунтовано технологію формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів. Показано, що впровадження технології у навчальний процес сприяє формуванню у майбутніх вчителів мотивів, знань, умінь і способів діяльності, які забезпечують здатність зорієнтуватись у новій навчальній ситуації шкільної дійсності та проявити певний рівень культури спілкування з учнями, їх батьками, колегами.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування культури життєвого самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Розвинуто теоретико-методологічні засади понять "самовизначення", "життєве самовизначення", "культура особистості", "культура життєвого самовизначення", наявні у різних галузях гуманітарної науки. Висвітлено механізми формування культури життєвого самовизначення старшокласників. Проаналізовано потенціал освітнього тренінгу як засобу формування даної культури. На підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних програм сприяння життєвим навичкам визначено модель відповідної соціально-педагогічної роботи. Визначено зміст, структуру, механізми та соціально-педагогічні умови впровадження в практику загальноосвітніх навчальних закладів інтегративного курсу "Культура життєвого самовизначення".

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено сутність, зміст і структуру культури Інтернет-комунікації студентів педагогічних ВНЗ. Доведено необхідність формування та розвитку в майбутніх вчителів культури Інтернет-комунікації як інтегрального особистісного утворення, здатного забезпечити кваліфіковане виконання професійної та комунікативної діяльності. Визначено показники досліджуваного феномену (мотиви, знання, процедурно-технологічні й комунікативні уміння), детерміновано рівні сформованості. Встановлено комунікативні можливості навчального процесу в електронному середовищі щодо формування у майбутніх учителів культури Інтернет-комунікації, які втілюються в інформаційно-комунікаційних навчальних технологіях, особливостях навчання в електронному середовищі й у взаємодії в системах викладач - студент і студент - студент. Із використанням системного, гуманістично-екзистенційного, ціннісно-діяльнісного, синергетичного й аксіологічного підходів розроблено й експериментально перевірено методику формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано основні складники даної моделі: цільовий, мотиваційний, змістовий і технологічний компоненти.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективні засоби культурологічно орієнтованого навчання, які найбільшою мірою сприяють формуванню комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови. Уточнено та конкретизовано уявлення про його зміст, суть і особливості, виявлено шляхи актуалізації на етапі вузівської підготовки даних студентів. Обгрунтовано доцільність їх комунікативної підготовки, її детермінованість педагогічними комунікативними властивостями особистості, а також педагогічними впливами викладача та студентів. Доведено, що рівень розвитку комунікативного потенціалу майбутнього вчителя англійської мови обумовлений системою комунікативних якостей, знань умінь і навичок, притаманних педагогу, взаємопов'язаний з його перцептивно-рефлексивними, емоційно-емпатійними та інтелектуально-рефлексивними можливостями, мотивацією спілкування та комунікативною готовністю до навчальної діяльності.

  Скачати повний текст

Конкретизовано суть та з'ясовано структуру комунікативних умінь вчителя музики. Визначено їх компоненти, критерії та рівні сформованості у студентів-музикантів. Доведено залежність ефективності формування у них цих умінь у процесі вокально-хорової підготовки від впровадження педагогічних умов, якими є: стимулювання розвитку мотивів комунікативної діяльності; формування чітких уявлень про суть і структуру даних умінь; організація діалогічної взаємодії суб'єктів педагогічного процесу; збагачення естетичних ціннісних орієнтацій студентів на базі систематизації вокального та хорового репертуару. Розроблено методику поетапного формування у майбутніх учителів музики комунікативних умінь, кожен етап якої передбачає реалізацію специфічних завдань і використання відповідних форм, методів і прийомів підготовки студентів до професійного спілкування.

  Скачати повний текст

Представлено результати теоретико-методологічного аналізу сучасних підходів до проведення діалогічного спілкування у педагогічному контексті, розмежовано основні концептуальні парадигми діалогу. Визначено сутність, критерії та рівні готовності майбутніх учителів до діалогічного спілкування з учнями. З'ясовано можливості використання суб'єктного, акмеологічного та культурологічного підходів у розвитку культури діалогу у студентів. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та модель формування готовності майбутніх учителів до діалогічного спілкування з учнями.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальні проблеми підготовки вчителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації за сучасних соціокультурних умов, уточнено педагогічну сутність понять "комунікація", "спілкування", "готовність до педагогічної комунікації", "комунікативні вміння". Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації, яка складається з ціннісно-мотиваційного, комунікативно-інформаційного та процесуально-технологічного компонентів. Охарактеризовано критерії та рівні готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації. Визначено педагогічні умови, що забезпечують якісну професійну комунікативну підготовку майбутніх учителів-гуманітаріїв на засадах компетентнісно орієнтованого підходу.

  Скачати повний текст

Розроблено методику та рівні сформованості умінь художньо-педагогічного спілкування у майбутніх учителів музики. Виявлено педагогічні умови формування таких умінь. Конкретизовано зміст поняття "уміння художньо-педагогічного спілкування майбутнього вчителя музики" як здатності до музично-педагогічної діяльності, що передбачає наявність загально інтелектуальних, педагогічних і спеціальних знань, а також сформованих художньо- та технічно-виконавських навичок, що дозволяють осмислювати мистецтво шляхом сприймання, аналізу та інтерпретації з застосуванням вербальних і невербальних форм роботи. Систематизовано означені вміння (загально педагогічні, мистецтвознавчі, емоційно-почуттєві, виконавсько-інтерпретаційні та контрольно-оцінні).

  Скачати повний текст

Вперше розроблено модель формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх вчителів початкових класів на цілісній та особистісно-орієнтованій основах. Визначено сутність, функціональну структуру, специфіку феномену "аксіологічна компонента педагогічної культури". Уточнено та науково обгрунтовано організаційно-педагогічні умови формування аксіологічної компоненти педагогічної культури в процесі фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Охарактеризовано сутність понять "аксіологічна освіта", "аксіологічна парадигма", "аксіологічна компонента", "аксіосфера". Вдосконалено формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх вчителів початкових класів.

  Скачати повний текст

Визначено зміст і суть педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, що базується на використанні цілісного підходу до вивчення психічного здоров'я учня та передбачає здійснення педагогічного впливу на базі індивідуальної норми його психічних станів. Висвітлено взаємозв'язки між ступенем психогенності середовища та рівнем освіченості, культурно-етнічними та соціальними особливостями референтних груп учнів, педагогів, батьків, а також психолого-педагогічну закономірність, що полягає у виділенні головного критерію індивідуальної психогігієни учня та найважливішого завданя педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи - міри вихованості індивідуальної здатності до саморегуляції та самовідновлення психічних станів дітей і підлітків. Розроблено інструментарій психогігієнічної діагностики та прогнозування, що грунтується на вперше виявлених нових психологічних засадах розвитку механізмів - вихового процесу середньої індивідуальної саморегуляції, врахування вікової періодизації психорегуляційних етапів відповідно до моделей змінюваності індивідуальної психічної норми, трансформації лімінальної (порогової) динаміки соціального сенсу, виявлення та формування адаптивних здібностей дітей і підлітків, психолого-педагогічного моделювання прогнозованих станів і створення умов для їх вияву з використанням методик оперативного та лонгітюдного вимірювання. Визначено надійні психолого-педагогічні параметри комплексного інструментарію психогігієнічної оцінки навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

Визначено основні напрями розвитку комунікативної компетенції вчителя. Розроблено модель професійного спілкування вчителя, як чинника нормативної комунікативної діяльності, що має власну структуру, цілі, засоби, мотиви, зміст, функції, принципи, спрямовані на успішну соціалізацію учнів. Встановлено, що однією із сучасних інновацій в аспекті професійного спілкування є метод самопізнання та самореалізації особистості майбутнього вчителя. Досліджено, що формування комунікативної компетентності вчителя до спілкування з учнями реалізовано під час вивчення інтегрованого психолого-педагогічного спецкурсу "Педагогічне спілкування вчителя", метою якого є саморозвиток і самовдосконалення особистістю комунікативних якостей майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст