Визначено поняття, сутність і структуру контрольно-оцінювальної діяльності на уроках музики, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено систему оцінювання результатів музичної освіти школярів, яка грунтується на принципі єдності музичного навчання, виховання та розвитку, на принципі диференціації навчання, що забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до процесу музичної освіти школярів та принципі культуровідповідності. Це передбачає врахування реальних освітніх можливостей школярів, індивідуальних особливостей підготовки учнів до проведення контрольно-оцінювальної діяльності та стимулювання їх праці на межі можливого, забезпечення сприятливого психологічного клімату, надання учням правильного вибору. Експериментально перевірену систему оцінювання результатів музичної освіти та розроблену технологію контрольно-оцінювальної діяльності підготовлено для впровадження у практику роботи школи.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розвитку новогрецької музичної культури, найважливішою ланкою якої є музична освіта. Становлення музичної освіти розглянуто у широкому загально-історичному та культуротворчому контексті. Досліджено витоки новогрецької музики, особливості усної музично-поетичної творчості, описано етапи та стадії становлення національної композиторської школи протягом XIX - XX ст. Систему музичної освіти у сучасній Греції розглянуто у двох її різновидах, перший з яких пов'язаний з діяльністю приватних навчальних закладів, створених на зразок європейських консерваторій, другий є новим для країни й охоплює історію та особливості функціонування державних спеціальних музичних шкіл.

  Скачати повний текст

Запропоновано педагогічну інтерпретацію поняття "музичне мислення вчителя", визначено його зміст та структуру на базі інтегративного розгляду існуючих наукових підходів. Теоретично розроблено механізм формування музичного мислення вчителя через творчо-самостійну інтерпретацію музики. Виявлено педагогічний потенціал музично-інструментальної підготовки та особливості її використання у фаховій підготовці майбутніх вчителів, зокрема, у формуванні їх музичного мислення. Визначено умови ефективності формування музичного мислення студентів, що грунтуються на засадах діалогової взаємодії, використання форм і методів проблемного навчання, організації виконавської практики. Обгрунтовано залежність ступеня підготовки студентів до музично-педагогічної діяльності від рівня сформованості їх музичного мислення.

  Скачати повний текст

Запропоновано поняття національної самосвідомості, розкрито зміст її структурних компонентів, сфер прояву, рівнів сформованості та розроблено новий підхід до її формування. Висвітлено педагогічний потенціал західноукраїнського музичного мистецтва XIX - початку XX ст. та особливості його реалізації в процесі національного виховання особистості (з урахуванням регіонального підходу). Обгрунтовано методичні засади формування національної самосвідомості підлітків на уроках музики засобами західноукраїнської професійної музики зазначеної доби, де основу педагогічного впливу складає цілеспрямований розвиток у підліків емоційного сприймання, здатності до емпатії, національної ідентифікації та естетичного оцінювання в їх єдності та взаємодії. Запропоновано теоретичну концепцію про виховний потенціал західноукраїнської музики досліджуваного періоду, з використанням якої визначено показники та критерії діагностики рівнів сформованості національної самосвідомості підлітків та розроблено дві моделі її розвитку: структурно-динамічну та функціональну.

  Скачати повний текст

Розкрито суть, зміст творчої діяльності, що поєднує у собі мотиваційний, орієнтаційний, емоційно-вольовий, психофізіологічний та оцінювальний компоненти, спрямовані на підвищення результативності нетрадиційних методів навчання. Обгрунтовано педагогічні умови для подальшого вдосконалення формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності. Наведено форми та методи реалізації принципу рольової перспективи у формуванні учнів за схемою Я - творча особистість. Доведено ефективність використання завдань-вправ на моделювання ситуацій, тренінгів. Розроблено індивідуальний підхід та свободу вибору завдань на підставі концепції, що визначає особливості власного Я.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано і практично перевірено систему музичної творчої позааудиторної діяльності студентів з формування домінантних компонентів духовної культури майбутнього вчителя: потреби у самовдосконаленні; розвиненості особистісно-змістової сфери; спрямованості творчо-перетворювальної діяльності та сформованості комунікативної культури особистості. Для формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва було розроблено макро- і мікротехнологію цього процесу, творчі завдання, а також відповідні педагогічні умови. В результаті проведеної експериментальної роботи доведено ефективність впливу музичного мистецтва на формування духовної культури майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

Теоретично проаналізовано наукову літературу з проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, досліджено процес функціонування початкової ланки музичної освіти, виявлено специфіку початкового навчання гри на струнно-смичкових інструментах дітей 4 - 5-ти та 6 - 7-річного віку, обгрунтовано методичні засади та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі навчання гри на даних інструментах, які відповідають вимогам сучасної освіти та є найзручнішою формою роботи для учнів у класі та вдома. На підставі проведеної дослідно-експериментальної роботи доведено, що активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах можлива за умови врахування вікових особливостей перебігу основних пізнавальних процесів; створення навчальних ситуацій, здатних викликати пізнавальний інтерес та позитивний емоційний відгук учнів; активізації мисленнєвої діяльності учнів шляхом використання серії нестандартних завдань та організації навчального процесу на базі творчої самореалізації дитини.

  Скачати повний текст

Уперше системно відтворено ретроспективу шкільної музичної освіти правобережного регіону України, що відбувалася за особливих соціокультурних умов. Проаналізовано вплив загального культурного фону музичної освіти у вищій та професійній школі на розвиток шкільної музичної освіти у досліджуваний період. Виявлено провідні тенденції її розвитку протягом тривалого історичного проміжку часу. До наукового обігу вперше введено декілька архівних джерел.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та експериментально перевірено методику формування готовності до професійного саморозвитку у майбутнього педагога-музиканта, визначено її основні структурні компоненти, удосконалено систему діагностики сформованості даної готовності. Розвинуто теоретичні та методичні засади впровадження до процесу професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів концептуальних положень особистісно орієнтованого навчання.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічну технологію формування художньо-аналітичних умінь майбутніх учиителів музики на основі інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу. Визначено зміст і структуру поняття "художньо-аналітичні вміння", уточнено критерії та показники їх сформованості відповідно до специфіки професійної підготовки майбутніх учителів музики. Удосконалено положення щодо впровадження в навчальний процес методики інтегрованого викладання дисциплін художньо-естетичного циклу у вищих навчальних закладах.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування професійної майстерності майбутніх учителів музики та художньої культури у культурно-освітньому середовищі вищих навчальних закладів. Уточнено психолого-педагогічну сутність понять "професіоналізм", "майстерність", "професійна майстерність майбутніх учителів музики та художньої культури" у контексті культурологічної підготовки. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірень модель та нову педагогічну технологію, а також навчально-методичний комплекс, спрямовані на підвищення готовності майбутніх учителів музики та художньої культури до формування професійної майстерності. Встановлено доцільність використання та підтверджено ефективність розроблених засобів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше створено й експериментально апробовано організаційно методичну систему підготовки майбутніх учителів до керівництва учнівськими музичними колективами. Розроблено зміст і структуру готовності студентів музичних спеціальностей до керівної діяльності, обгрунтовано систему критеріїв і показників її сформованості. Конкретизовано сутність педагогічного керівництва учнівськими музичними колективами, визначено основні принципи та педагогічні умови його здійснення. Запропоновано форми та методи навчальної роботи, спрямовані на самореалізацію учнів у сумісному музикуванні засобами полілогу. Обгрунтовано технологію керівництва дитячим мистецьким колективом і визначено шляхи її реалізації у навчально-виховному процесі. Доведено необхідність застосування особистісно орієнтованого підходу у мистецькому навчанні та вихованні та удосконалено методику підготовки майбутніх учителів музики.

  Скачати повний текст

Відтворено еволюцію теорії та практики музично-педагогічної підготовки фахівців у педагогічних училищах України з 1945 до 1985 рр. На підставі аналізу конкретно-історичних обставин та урядової документації дослідженого періоду визначено й науково обгрунтовано етапи становлення та розвитку зазначеної підготовки, а саме: 1945 - 1948 рр. - етап становлення системи музично-педагогічної підготовки вчителів початкових класів та музичних керівників шкільних і дошкільних відділень педагогічних училищ України; 1949 - 1957 рр. - етап розвитку системи музично-педагогічної підготовки фахівців на шкільних, дошкільних і музичних відділеннях педучилищ, 1958 - 1985 рр. - етап поділу системи музично-педагогічної підготовки фахівців на підготовку спеціалістів у галузі музики на спеціальних відділеннях і на шкільних та дошкільних віддленнях даних училищ як додаткової спеціальності. Розкрито внесок вітчизняних педагогів і музикантів у розробку теоретичних питань музично-педагогічної підготовки студентів середніх спеціальних педагогічних закладів. Виявлено й охарактеризовано провідні тенденції розвитку теорії та практики музично-педагогічної підготовки фахівців у досліджений період. Визначено перспективи творчого використання прогресивних ідей минулого за сучасних умов України. Виявлено й угруповано прогностичні тенденції розвитку зазначеної підготовки фахівців у XXI ст.

  Скачати повний текст

Конкретизовано зміст поняття творчої активності майбутніх учителів музики. Визначено її структурні компоненти, етапи розвитку, показники та рівні сформованості. Обгрунтовано доцільність використання особистісно орієнтованого підходу у процесі вивчення музичних дисциплін з метою формування творчої активності майбутніх учителів музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність формування творчої активності у студентів засобами музичних дисциплін у процесі особистісно орієнтованого навчання. Удосконалено методику проведення занять з музично-педагогічних дисциплін та засоби індивідуальної роботи студентів. Створено й апробовано технологію формування творчої активності майбутніх учителів музики, побудовану на принципах рольової перспективи, використання задачного та імітаційно-ігрового підходів, педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості у системі відносин "викладач - студент". Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчальної діяльності у вищій школі.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему музично-творчих здібностей у контексті різних галузевих наукових знань. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну психологічну, педагогічну, мистецтвознавчу літературу у аспекті суті та розвитку музично-творчого процесу у музичній діяльності. Досліджено взаємовплив у даному розвитку пізнавально-психічних процесів і музичних здібностей та чинники впливу на їх розвиток. Обгрунтовано методику цілісного розвитку музичних, творчих і музично-творчих здібностей. Наведено тезу, що наявність музичних здібностей ще не є показником музично-творчої діяльності. Доведено залежність розвитку досліджених здібностей від залучення учнів до таких форм діяльності, які постійно ускладнюються та вимагають вияву інтелектуальної, художньої, емоційної, творчої діяльності в єдиному комплексі. Визначено критерії та показники рівнів сформованості музично-творчих здібностей, що дає змогу удосконалити методику їх діагностування в учнів, яка передбачає визначення рівня розвитку інтелекту, музичних, виконавських і творчих здібностей, музично-творчої діяльності і має вагоме значення для подальшої розробки методики організації навчально-виховного процесу дитячих мистецьких шкіл. Експериментально апробовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність дії запропонованої методики розвитку даних здібностей учнів мистецьких шкіл.

  Скачати повний текст

Базуючись на результатах теоретичного вивчення наукових джерел і узагальнення музично-педагогічного досвіду, досліджено становлення музично-фольклористичних дисциплін як складової музичної освіти, а також створення засад наочної та теоретичної бази викладання музичного фольклору. Вивчено й узагальнено історію та проблематику формування навчальної літератури з фольклору і фольклористики. З'ясовано її загальнометодологічні засади та зв'язки з суміжними дисциплінами. Проаналізовано етапи впровадження музичного фольклору до освіти. Розкрито специфіку цих етапів і загальні тенденції розвитку та становлення музично-фольклористичних дисциплін. Досліджено аспект спеціалізації щодо предмету "Музичний фольклор" у системі вищої музичної освіти України, а також виховну, науково-методичну та методичну роботу з фольклору і фольклористки у музичних навчальних закладах. На підставі навчальних планів проведено порівняльний аналіз музично-фольклористичної освіти в Україні та Російської Федерації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування дослідницьких умінь майбутніх учителів музики у процесі їх науково-пошукової роботи. Проаналізовано відповідну наукову літературу та розкрито суть і структуру зазначених умінь, особливості їх реалізації майбутніми вчителями музики. Доведено, що ефективність формування дослідницьких умінь підвищиться за умови забезпечення поступовості розвитку творчої самостійності студентів у їх пошуковій діяльності. Визначено складові дослідницької діяльності, її основні види та форми, розроблено модель умінь майбутніх учителів музики, а також організаційно-методичну систему їх формування. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику, яка забезпечує ефективне формування дослідницьких умінь і може бути використана у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів освіти викладачами факультетів: музично-педагогічних та мистецтв.

  Скачати повний текст

Створено ефективну методичну систему фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів шляхом об'єднання музично-теоретичних дисциплін (сольфеджіо, гармонії та поліфонії) в інтегрований курс та спрямування його в історико-стильову площину. Вперше розроблено й експериментально перевірено методику музично-теоретичної підготовки педагогів-музикантів на історико-стильовій основі. Уточнено сутність уміння орієнтуватися в історико-стильових процесах музики, конкретизовано його структуру. Розроблено систему критеріїв та показників визначення рівня його сформованості у студентів педагогічних університетів. Доведено доцільність використання історико-стильового та комплексного підходів до музично-педагогічної освіти у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів музики.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів засобами сучасної фортепіанної музики. Розкрито зміст і структуру ціннісних орієнтацій, які визначено як відносно стійку систему фіксованих установок, обумовлених певними цінностями, проявом яких є здатність особистості розуміти, оцінювати та адекватно переживати явища дійсності та мистецтва. Експериментально визначено та перевірено педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентів у процесі музичного навчання та виховання. Визначено структурні компоненти, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів у сфері музичного мистецтва. Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у практику навчальної діяльності ВНЗ педагогічну модель формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів засобами сучасної фортепіанної музики.

  Скачати повний текст