З використанням самоорганізаційного підходу проаналізовано проблематику підготовки майбутніх менеджерів у контексті принципів Болонської декларації. Розкрито зміст поняття соціалізації особистості майбутнього менеджера, яка реалізується шляхом засвоєння норм і цінностей полікультурного соціуму, притаманних об'єднаній Європі (адаптаційна складова), а також засобами формування організаційної поведінки на підставі впровадження особистісно-орієнтованої освіти (професійна складова). Показано, що реалізація принципів Болонської декларації є шляхом ефективного розв'язання суперечності між національною освітньою системою підготовки майбутніх менеджерів (професійною соціалізацією) та загальноєвропейською культурою (процесом соціалізації, що має загальноцивілізаційне спрямування). З'ясовано, що специфіка сучасної підготовки конкурентоспроможних управлінських кадрів в Україні полягає в інтеграції здобутків національної освіти у полікультурну європейську спільноту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми й основні напрями демократизації сучасної вищої освіти у зв'язку з входженням України до європейського освітнього простору. З'ясовано, що провідна роль у системі чинників модернізації освіти належить процесу демократизації. Висвітлено організаційний та управлінський аспекти демократизації освіти, розкрито значення впровадження державно-громадського управління навчальним закладом освіти та розширення повноважень громадських (наглядових) рад університетів, студентського самоуправління, інших громадських організацій. Узагальнено досвід демократичних процесів у провідних універститетах України, визначено їх політичні та моральні аспекти. Обгрунтовано основні напрямки модернізації української освіти за умов Болонського процесу, якими є науковий супровід навчального процесу, забезпечення її доступності, удосконалення нормативно-правового поля, впровадження кредитно-модульної системи, інформаційних технологій, академічна мобільність студентів і викладачів. Доведено, що основою демократизації освіти є постійне підвищення культурного рівня, толерантності та самосвідомості усіх учасників навчально-виховного процесу.

  Скачати повний текст

Проведено світоглядно-філософський аналіз феномену формування педагогічної майстерності в системі професійної підготовки вчителя. Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження системи професійної підготовки сучасного вчителя. Визначено зміст, місце та роль педагогічної майстерності в даній системі. Розглянуто формування педагогічної майстерності засобами навчально-виховного процесу. Висвітлено роль педагогічної практики в системі формування педагогічної майстерності сучасного вчителя. Розкрито суть поняття педагогічної майстерності в істрико-філософському аспекті. Вдосконалено модель педагогічної майстерності, яка передбачає врахування потреб сьогодення. Запропоновано модель світоглядної позиції сучасного вчителя, а також механізм оптимізації формування педагогічної майстерності. Наголошено, що новітня модель української педагогічної освіти повинна базуватись на українських національних традиціях, надбаннях вітчизняної педагогіки та досвіді зарубіжжя.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз феномену освіти у парадигмальному вимірі західного освітнього простору. Проведено міждисциплінарне дослідження з превалюванням філософської методології, що дозволило з використанням парадигмального підходу провести історико-філософський аналіз рефлексії освіти провідними філософськими плинами у контексті західноєвропейської та північноамериканської наукової думки. Уточнено понятійно-категоріальний апарат освіти. Досліджено аксіологічні засади змісту сучасної освіти. Висвітлено особливості сучасного освітнього простору Заходу та специфіку освітнього простору України. Висвітлено основні шляхи модернізації української моделі під впливом загальносвітових соціально-економічних і освітніх тенденцій. Обгрунтовано, що провідними концепціями реформування української освіти є фундаменталізація та гуманізація, спрямовані на формування гармонійно розвинутої цілісної особистості. Зазначено, що нова якість ціннісно й особистісно-орієнтованої освіти пов'язана з культурним контекстом, який надає освіті особистісний смисл, визначає рівень активності людини, міру її залучення до культури свого народу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформації ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді під впливом новітніх комп'ютерних та інтернет-технологій за умов становлення інформаційного суспільства. Зазначений актуальний процес є філософським осмисленням цінності вищої освіти в житті студентської молоді за умов становлення інформаційного суспільства. Досліджено зміни ціннісних орієнтацій під впливом інтернет-технологій як новий соціальний феномен, базуючись на працях філософського та соціологічного напрямів. Розкрито зміст категорій "інформація", "комунікація" та "знання" та їх значення у ствердженні інформаційного суспільства. З'ясовано вплив новітніх інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію вищої освіти. Обгрунтовано висновок щодо її провідної ролі у творенні та розвитку особистості, формуванні професіоналів і майбутньої інтелектуальної еліти, яка є головним ресурсом інформаційного суспільства. Здійснено типологізацію соціальних функцій мережі Інтернет і досліджено фактори, що впливають на активність використання даної мережі студентською молоддю. Значну увагу приділено аналізу результатів соціологічних досліджень щодо цінності вищої освіти у житті сучасної молоді. Виявлено особливості використання інтернет-тенологій у період навчання у ВНЗ та його вплив на трансформацію ціннісних орієнтацій студентської молоді.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль інформаційних технологій у процесі інноваційного розвитку освіти. Показано, що впровадження інформаційних освітніх технологій є одним з головних чинників становлення та розвитку інноваційно-інформаційного суспільства. Головною засадою впровадження даних технологій є висока інформаційна культура особистості, що базується на загальнолюдських цінностях і адекватній інноваційно-інформаційному суспільстві моделі морального виховання його членів. Наголошено, що впровадження інформаційних освітніх технологій грунтується на собистісно орієнтованому підході до процесу навчання, відмові від науко- та раціоцентризму, розвитку творчого потенціалу особистості, вільному вираженні нею власних поглядів і переконань, емоцій і почуттів. Розкрито об'єктивну зумовленість і потребу інформатизації освіти як єдиного засобу швидкісної передачі інформації, інтенсифікації навчально-виховного процесу, нарощування об'єму знань, підвищення дієвості контролю успішності учнів і студентів, розширення інтелектуальних можливостей учасників навчально-виховного процесу.

  Скачати повний текст

Виявлено, що крос-культурна комунікація є креативним механізмом формування полідискурсивного простору сучасної освіти, соціальним конструктом освітнього потенціалу інформаційної культури. Показано, що на базі здійснення проектів крос-культурних комунікацій утворюється нова аксіосфера освіти, яка продукує морально-етичні детермінанти відповідальності й толерантності як домінуюючі, реалізація яких відбувається на засадах мультикультурності сучасного суспільства. Вперше у галузі філософії освіти проаналізовано комунікативні освітні стратегії. Виявлено евристичну функцію нового типу проектно-комунікативних стратегій в освіті. На фактологічному матеріалі соціологічного дослідження визначено міграційні тенденції сучасного українського студентства, які виявляють шляхи розширення комунікативного простору та симптоми невкоріненості людського буття. Розглянуто складний еволюційний процес пошуку адекватності й альтернативності у визначенні феноменів "крос-культурності", "крос-культурної прагматики", "крос-культурної комунікації", встановлено їх роль у філософсько-світоглядній традиції. Зроблено висновок, що специфічні й своєрідні виміри крос-культурної комунікації потребують вирішення проблеми ідентифікації новітніх методологічних засад філософії освіти.

  Скачати повний текст

Визначено філософську предметність соціально орієнтованого маркетингу в освіті, його зміст і місце у системі філософського знання у контексті процесу становлення маркетингу як системного соціального феномену постіндустріального суспільства і з метою використання освітнього маркетингу для реформування педагогічної теорії й освітньої практики, а також здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що соціально орієнтований маркетинг в освіті є найбільш адекватним механізмом забезпечення соціо- та гуманоцентричної переоієнтації освіти за умов ринкового супільства. Показано, що філософія соціально орієнтованого маркетингу в освіті має міждисциплінарний характер і є складовою філософсько-освітнього знання.

  Скачати повний текст

Наведено результати філософсько-освітнього осмислення метатеорії поглядів Г. Сковороди. Показано значення даної метатеорії як феномену національного духу українського народу, його ментальності та самоідентифікації, філософсько-освітньої та ціннісно-орієнтаційної точок духовної опори й однієї зі світоглядних філософських систем світового масштабу. Розглянуто метатеорію поглядів Г. Сковороди як "трисонячну єдність" - цілісну концепцію життєвого світу людини в осмисленні та перетворенні у контексті персоналізму, екзистенціалізму, антропології, праксеології. Розкрито націєцентричний світогляд українського мислителя, що детермінує відповідний тип освіти та виявляється у свободі самовираження; у пошуках щастя, істини, себе; у русі до самоідентифікації, який проходить через самозаглиблення, самопізнання, "вслуховування в себе". Простежено взаємозв'язки філософсько-освітніх ідей мислителя, кінцевим результатом яких є людина, здатна знайти шлях до конституювання сродності практично у всезагальній формі. Есхатологічні мотиви філософсько-освітніх поглядів Г. Сковороди розкрито за допомогою методологічного принципу антиципації. Роздуми про сенс життя трактовано у контексті світлої апокаліптичності, яка виступає першим ахетипом української ідеї та культури. Досліджено генезу самоідентифікації особистості на шляху до її національного самовизначення. Розкрито погляди Г. Сковороди щодо проблеми ментальності українського народу. Проведено концептуальний аналіз філософських ідей Г. Сковороди в освітньо-філософському просторі. Проаналізовано чинники, які обумовлюють нестабільність у людських стосунках і породжують проблеми відчуження, дроблення особистості, девіантної поведінки.

  Скачати повний текст

Досліджено лінгвістичний час в контексті, що інтегрує знання філософії часу, філософії мови, філософії освіти, темпорології, мовознавства, когнітології та задовольняє запитам сучасного міждисциплінарного рівня досліджень темпоральності як когнітивної та соціокультурної константи. Застосовано новий підхід до досліджуваного предмета, який базується на теорії "трьох точок зору" (К. Ажеж), позначено морфосинтаксичний, семантико-референційний ракурс вивчення предмета, а також ієрархії висловлювання, удосконалено інтеграційно-методологічні засади вивчення лінгвістичного часу як узгодження різних репрезентаційних моделей темпоральності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано визначення модернізації освіти як специфічної форми перебудови освіти згідно інтересів суспільства як формування творчої людської особистості, здатної породжувати нові знання. Доведено, що ефективність модернізації визначається становленням модернізаційної культури, що базується на поєднанні нових технологій із освітніми традиціями, зокрема українськими. Визначено, що проведення модернізації освіти потребує проліферації суб'єктів освітньої політики, відходу від державоцентризму. Процеси демократизації та розвитку відкритості освіти відповідають і глобальним світовим тенденціям, дозволяючи Україні зайняти гідне місце у процесах світової інтеграції.

  Скачати повний текст

Визначено роль науки й освіти в ноосферній концепції В.І.Вернадського. Показано значення його ідей для розуміння ноосферного процесу, їх науковий і філософсько-світоглядний сенс. Критично розглянуто й уточнено сучасний зміст концепції ноосфери, місце в ній науки й освіти та їх взаємозв'язок, а також шляхи активізації цього зв'язку у програмах побудови знаннєвого суспільства. Визначено параметри трансформації науково-пізнавальної діяльності й освітнього процесу, що відбувається в останні десятиліття у світі та в Україні, у їх співвідношенні з уявленнями В.І.Вернадського, проаналізовано роль інформаційно-комунікаційних технологій модернізації та трансформації освітнього процесу й обгрунтовано принципи досягнення його "людиновимірності", виявлено зміст, спрямованість і виховні ресурси концепції ноосферної освіти.

  Скачати повний текст

Розроблено принципово нову цілісну соціально-філософську концепцію освіти як соціокультурного феномену, осмислено її ціннісний потенціал і процеси зміни парадигм сучасної української освіти на основі цінностей сталого людського розвитку. У контексті розгляду освіти як соціального інституту показано, що до її основних компонентів входять не тільки відповідні галузі освітянських знань, а й властиві саме для неї: сукупність форм людської діяльності; певний ансамбль відносин, що складаються між людьми у царині освіти; своєрідна система цінностей і норм у сфері освіти; специфічна для освіти мережа організацій, закладів і установ. Дано філософсько-аксіологічне осмислення освіти як однієї з найважливіших людських цінностей, її місця та ролі в системі цінностей сталого соціального розвитку, на який зорієнтовані трансформаційні процеси у нашій країні. І, відповідно - системи освітянських цінностей і норм, оскільки вона не тільки становить одну з визначальних внутрішніх, органічних компонент освіти як цілісного і водночас структурованого соціального інституту, а й істотно впливає на характер і темпи соціодинаміки системи цінностей сучасного українського суспільства в цілому. З'ясовано, що поступ у царині освіти є лінійно-поступальним процесом, і уможливлюється завдяки постійному поверненню, кожного разу - вже за інших умов, до певних наскрізних освітніх інваріантів - зразків, образів, моделей, установок тощо, - особливе місце серед яких посідають самобутні неминущі духовні цінності української культури.

  Скачати повний текст

Досліджено освітній потенціал культурної політики, спрямованої на реформування вітчизняної системи освіти та забезпечення її входження у світовий освітній простір як рівноправної дієвої сили, що передбачає у своїй сутності світові культурно-освітні тенденції, але не заперечує та не применшує національні чинники та цінності, які визначають своєрідність характеру саме української освіти. Запропоновано визначення поняття "культурна політика". Досліджено процес становлення парадигм освіти у різних типах культури (доглобалізаційний період). Визначено соціально-історичні параметри глобалізації. Висвітлено перспективи та тенденції розвитку освіти у ситуації глобалізації. Розкрито значення освітніх тенденцій культурної політики у розвитку глобальної цивілізації. Досліджено українські реалії культурної політики у контексті розвитку сучасної вітчизняної політики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність розробки філософії педагогіки як відносно самостійного напрямку досліджень і способу адекватного теоретичного осягнення перетворених форм у просторі виховання. Доведено, що одним з найбільш плідних підходів до розуміння виховання як філососького, педагогічного та соціального феноменів його дослідження з застосуванням і використанням методології пізнання перетворених форм суспільного буття. Показано, що паторіотичне та релігійне виховання як найбільш "кризові" напрямки у виховних практиках сучасного суспільства є вкрай обтяженими різноманітними перетвореними формами, у зв'язку з чим вони потребують нагального теоретичного осягнення та практичного подолання. Здійснено систематизацію різноманітних наукових підходів до вивчення феномену "форма перетворена". Здійснено дослідження цього феномену у контексті формотворчості людської діяльності та відчужених її форм.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен якості освіти й управління ним у структурі цілісної освітньої державної політики. Визначено, що якість освіти є категорією, яка за своєю суттю відображає різні аспекти освітнього процесу - філософські, соціальні, педагогічні, політичні, демографічні, економічні. Якість освіти трактовано як суспільний ідеал освіченості людини, результат її навчальної діяльності, процес організації навчання та виховання, критерій функціонування освітньої системи. Досліджено порядок організації та проведення моніторингу якості освіти, порівняння показників якості освіти та механізмів їх визначення. Здійснено аналіз загальної системи управління освітою та визначення специфіки "управління якістю освіти", а також системи контролювальних засобів якості освіти. Визначено роль і порядок проведення ліцензування, акредитації та атестації викладацьких кадрів закладів освіти. Визначено роль і місце управління якістю освіти у системі загальнодержавної освітньої політики.

  Скачати повний текст

Зазначено, що наявність у суспільстві багатоваріантної сукупності різних за своїм спрямуванням молодіжних об'єднань свідчить про рівень його демократичного, толерантного ставлення до прояву соціальної самотворчості молоді, яка має реалізовуватися у межах правового, конституційного простору. За допомогою мережі молодіжних громадських організацій та їх структур держава має змогу сприяти самореалізації молоді. Доведено ефективність функціонування професійної компетентності майбутнього спеціаліста засобами позанавчальної роботи у професійно орієнтованих громадських організаціях. Запропоновано співпрацю органів державної влади, вищих навчальних закладів і молодіжних громадських організацій розглядати як чинники, що визначають нову філософію освіти, оскільки активно впливають на формування особистості та здійснення державної молодіжної політики. Участь молодих громадян у діяльності своїх професійно орієнтованих громадських організацій підвищує їх суспільну активність, прискорює соціальне становлення та професійний розвиток.

  Скачати повний текст

Здійснено світоглядно-філософський аналіз феномену формування педагогічноі майстерності у системі професійної підготовки вчителя. Висвітлено теоретико-методологічні засади її дослідження. Визначено зміст, місце та роль педагогічної майстерності у даній системі. Розглянуто питання формування педагогічної майстерності засобами навчально-виховного процесу. Показано роль педагогічної практики у системі формування педагогічної майстерності сучасного вчителя. Проаналізовано поняття педагогічної майстерності в історико-філософському аспекті. У контексті філософського осмислення запропоновано відповідну модель, яка передбачає врахування потреб сьогодення. Розроблено модель світоглядної позиції сучасного вчителя. Запропоновано механізм оптимізації формування педагогічної майстерності. Наголошено, що новітня модель української педагогічної освіти повинна базуватися на українських національних традиціях, надбаннях вітчизняної педагогіки та критично проаналізованому досвіді зарубіжжя.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію використання вищої освіти як засобу модернізації культури. Розв'язано комплекс теоретико-методологічних проблем філософії освіти, а саме: освіту розглянуто з використанням принципу системності та у сукупності контекстуальних культурних і глобалізаційних процесів сучасності. З'ясовано, що соціальні інститути освіти та культури функціонують в інструментальному форматі систем у межах більшої - суспільної - мегасистеми. Уперше виявлено, що взаємодія освітньої та культурної систем містить взаємопотенціюючі та взаємообмежувальні аспекти, які актуалізуються у відповідних конкретно-історичних формах залежно від сукупної взаємодії факторів впливу. Здійснено компаративістський аналіз основних концептуальних підходів до досліджуваної проблематики. На підставі аналізу основних вітчизняних і зурубіжних джерел з філософії освіти визначено пріоритети її розвитку. Запропоновано оригінальне значеннєве (сутнісне) та функціональне визначення освітньої парадигми як цілісної, об'єктивної картини культурного олюдненого світу, яка відтворює його крізь призму віднесення до соціокультурних цінностей і у цілому до когнітивного масиву. Згідно з аналізом структурної та функціональної моделі системи освіти уперше визначено соціокультурні та модернізаційні орієнтири її теоретичного й емпіричного дослідження, що полягають у концептуалізації освітньої політики, наданні їм перспективістських, евристичних, продуктивних ознак і механізмів реалізації.

  Скачати повний текст

Визначено соціальну та когнітивну природу нової філософської парадигми національної системи освіти в контексті становлення філософії освіти як самостійної галузі знань та визначено головні напрямки концептуального використання парадигмальних положень філософії освіти для реформування педагогічної теорії й освітньої практики та здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що сучасна філософсько-освітня парадигма є основним предметом філософії освіти як самостійної галузі знань і теоретико-методологічною засадою здійснення освітянських реформ.

  Скачати повний текст