Створено соціально-філософську концепцію місця та ролі армії в суспільстві за умов трансформації, у контексті якої на підставі аналізу взаємозв'язків армії та суспільства в економічній, соціальній, політичній і духовній сферах життєдіяльності розкрито специфіку, типологію та форми взаємодії армії та суспільства за сучасних умов, запропоновано моделі оптимізації цієї взаємодії у пострадянських країнах. Здійснено апроксимацію характеру розвитку сучасної збройної боротьби на оборонну політику держави у сфері економіки. Висвітлено особливості трансформації даних держав та її вплив на соціальні процеси у Збройних силах. Визначено місце та роль армії за умов демократичного суспільства. З'ясовано суть глобальних проблем сучасності та особливості їх впливу на життєдіяльність Збройних сил. Обгрунтовано головні напрямки оптимізації взаємодії армії та суспільства у перехідних системах. Запропоновано конкретні заходи в соціальній, економічній, політичній і духовній сферах життєдіяльності суспільства, що мають сприяти підвищенню бойової готовності та боєздатності Збройних сил України.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження міжконфесійних відносин. Розглянуто методологічний аспект дослідження даного виду суспільних відносин. Осмислено специфіку прояву діалектики традицій та новаторства у сфері міжконфесійних відносин. Проаналізовано чинники кризи та перспективи розвитку регулятивних функцій релігії за умов загострення глобальних проблем людської цивілізації. Новаторством як закономірністю розвитку міжконфесійних відносин передбачено перевагу неантагоністичних типів традицій та сформовано передумови для природного розвитку системи георелігії. Розгортання даних тенденцій за умов суверенної України ускладнено кризою, що супроводжує перехідний період у розвитку суспільства. Виявлено основні детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України, розглянуто її умови, фактори та критерії.

  Скачати повний текст

Визначено можливості та специфіку діалогу в постсучасній ситуації. Розглянуто варіанти співвідношення основності та безосновності у людському переживанні дійсності. Обгрунтовано, що ситуацією "можливості" основності й безосновності (без/основності), яка виявляється у потенційній наявності, але практичній відстутності основ є постсучасна ситуація. Проаналізовано ідею діалогу у західній філософській традиції, виявлено його сучасні моделі у даному контексті. Обгрунтовано, що діалогічні відносини у постучасній ситуації як ситуації без/основності представлені особливою моделлю діалогу, специфіка якої виявляється у його трансгресивному характері та набутті ключового значення емоційно-тілесною спрямованістю до Іншого. З'ясовано особливості генезису діалогічних відносин у ситуації без/основності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано онтологічні, антропологічні та соціокультурні підстави концепту "екстрим". Визначено об'єктивні умови та чинники переходу екстриму в ектремальність. Побудовано основні моделі екстремальної поведінки в системі відносин індивід - соціум: про-, а- та антисоціальну, в яких враховано усі сутнісні характеристики й умови ставлення індивіда до соціального середовища. Розроблено класифікацію форм екстремальної поведінки в суспільстві перехідного періоду. Досліджено процес трансформації екстриму в екстремальність, основними чинниками якого є егоїзм, претензія на визнання свого авторитету, страх і ризик, збій механізму соціалізації, зміна шкали ціннісних орієнтирів, маргінальність, акцентуація, відмова захисних механізмів психіки. Виявлено, що екстрим забезпечує людині та соціуму можливість формувати власну самосвідомість без огляду на стереотипи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито роль держави, релігії, сім'ї, власності, освіти та правил в інституціоналізації конкретно історичних типів гендерних відносин. Проведено соціально-філософську теоретичну розвідку суперечливої єдності чоловічого та жіночого в їх соціальному та культурному бутті, обгрунтовано плідність розуміння сутності гендерних відносин як співбуття протилежного. Розкрито евристичний потенціал категорій традиційного світогляду Китаю - "Інь - Ян". Доведено, що система соціальних інститутів обумовлює імплементацію певного типу гендерних відносин як в суспільну свідомість, так і в повсякденні практики. Описано соціальні процеси та тенденції, що свідчать про докорінні зміни в гендерній системі сучасного китайського суспільства. Аргументовано необхідність розробки та впровадження комплексної програми гендерної освіти, основаної на принципах гендерної чутливості та толерантності, для забезпечення успішної практичної реалізації сучасної демографічної та гендерної політики КНР.

  Скачати повний текст

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено в соціальній філософії проблему - стиль життя, яку проаналізовано в широкому соціально-історичному та культурологічному контексті. Зазначена проблема є однією з істотних для розуміння специфіки здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації людини. Значну увагу приділено соціально-психологічному аспекту означеної проблеми, що дозволяє визначити стиль як індивідуально-своєрідну цілісну систему стійких засобів та форм опосередкування особистістю об'єктивних умов її життєдіяльності. Показано зв'язок стильової проблематики з морально-естетичними вимірами людського буття та досліджено такий їх вияв, як стилізація, що осмислюється насамперед як форма особистісної самореалізації людини в соціокультурній ситуації постмодерну. За умов соціальних трансформацій, що супроводжуються руйнуванням усталених світоглядних та ціннісних орієнтацій, найбільш поширеними формами стилізації життя запропоновано вважати соціальну мімікрію, соціальний міметизм, інсценування тощо.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу творів класика американської соціально-філософської думки, одного з фундаторів філософії прагматизму Джона Дьюї, численних робіт зарубіжних і вітчизняних авторів, що стосуються проблематики його творчого спадку, досліджено як самостійну наукову проблему, сформульовану та розроблену Дж. Дьюї, концепцію культурної адаптації як провідного механізму процесу соціалізації, формування соціально активної особистості. Розкрито теорію вченого про культурний досвід як визначальний фактор соціалізації молоді у контексті досягнення нею життєвого успіху. Доведено методологічну значимість поглядів Дж. Дьюї на органічність зв'язку навчання та виховання як обов'язкової умови "соціального пристосування", показано значення цінностей демократії у контексті концепції культурної адаптації.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження концепції осьового часу К.Ясперса у контексті сучасності. Проаналізовано засади цієї концепції як лейтмотиву філософської системи К.Ясперса. Аргументовано, що концепція осьового часу має евристичний і методологічний потенціал. Визначено, що можливими проявами "нового" осьового часу історичного розвитку суспільства є глобалізаційні тенденції людства, утвердження постмодерну як однієї з теорій розвитку сучасного суспільства, формування основ постмодерністської свідомості.

  Скачати повний текст

Систематизовано основні тлумачення історизму у філософській літературі, виявлено відмінності вживання понять "історизм" та "історицизм", проаналізовано специфіку функціонування даних термінів у рамках західноєвропейської і марксистської філософських традицій. Показано особливості формування уявлень про історичність на різних етапах розвитку європейського суспільства та механізм становлення принципу історизму як продукту новоєвропейського раціоналізму. Виділено сутнісні характеристики класичної та некласичної парадигми осягнення історичного процесу, оцінено місце і роль в їх структурі принципу історизму. Зазначено, що, починаючи з перших кроків зародження некласичної парадигми, в її рамках відбувається переоцінка значення історизму в поясненні суспільного розвитку, а з часом вона набуває форми активної, цілеспрямованої його критики. Розкрито яскраво виражену антиісторицистську спрямованість постмодернізму. Визначено специфічні особливості і основні напрями постмодерністської стратегії критики парадигми всесвітньої історії, побудованої но засадах методології історизму. Обгрунтовано висновок, що постмодерністські намагання заперечити класичну гносеологічну парадигму багато в чому є умовними та штучними і не вирифікуються як істинні, тому постмодернізм може розглядатися лише як одна з можливих, історично обмежених пізнавальних стратегій в галузі методології історії.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль - де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX ст.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури Модерну загалом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен модернізації на підставі вивчення робіт провідних філософів, ідеї яких заклали основи нової соціальної реальності, критичного аналітичного досвіду здійснення модернізації, соціальних трансформацій сучасності. Зазначено, що здійснена наукова рефлексія даних трансформацій призводить до іншого категоріального розуміння модернізації, до її наукового визначення, якісно відмінного від запропонованої західною наукою парадигми соціальної модернізації. На підставі феноменологічного аналізу її природи та структури, а також такого розуміння цієї категорії, яке передбачає іманентне існування та тенденції саморозвитку суспільних систем, доведено коректність її визначення як невід'ємної складової частини соціально-історичного процесу, що представляє модернізаційний процес як інтегративний елемент і домінанту суспільного розвитку.

  Скачати повний текст

Запропоновано філософську концепцію місця та ролі системи забезпечення національної безпеки у суспільстві, що трансформується. Обгрунтовано суть і виділено особливості соціальних систем трансформативного типу, здійснено аналіз стійкості й лабільності соціальної системи за дії базових констант і варіативних величин, їх роль у системі суспільних відносин. Визначено умови та принципи функціонування трансформативної соціальної системи, що дозволяють їй забезпечувати стійкість і стабільність. Досліджено й обгрунтовано динаміку перехідних процесів у період трансформацій. З'ясовано суть геополітичних проблем сучасності й особливості їх впливу на функціонування системи забезпечення національної безпеки країн трансформативного типу. Розкрито суть механізмів забезпечення національної безпеки та їх типології, виокремлено основні компоненти структури таких механізмів за соціокультурних умов. Визначено тенденції, які здійснюють безпосередній вплив на практичну реалізацію механізму забезпечення національної безпеки у кожній країні трансформативного типу. Запропоновано комплекс напрямків оптимізації даного механізму у разі соціокультурних трансформацій.

  Скачати повний текст

Визначено конформізм і нонконформізм в якості полярних способів соціального вибору індивіда та векторів самоактуалізації особистості за умов системної суспільної кризи, визначальними рисами якої є мінливість соціокультурного простору, соціальна аномія, знецінення загальнолюдських цінностей, транформація аксіосфери. Показано, що в окресленій ситуації нонконформізм виступає в якості конструктивного напряму самоактуалізації особистості, а конформізм, як полярний вектор соціального вибору, є фактором, каталізуючим розвиток і поглиблення кризового стану суспільства. Доведено, що за певних умов нонконформізм можна розглядати як одну з форм соціальної творчості. Проаналізовано соціальний протест і контркультуру в якості експлікації нонконформізму. Досліджено феномен естетизації соціального протесту й особливості реалізації творчих інтенцій нонконформізму в ситуації перформативного повороту в культурі. Охарактериховано нонконформізм і конформізм як вектори соціальної адаптації студентської молоді за умов трансформації освітнього простору.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему деконструкції західноєвропейської логоцентричної традиції, формування нового типу раціональності та світосприйняття. З'ясовано специфіку постмодерністського дискурсу, яка відбиває сучасні засади цивілізаційного існування та розвитку суспільства та формує особливий тип свідомості. Визначено смислові поля даного дискурсу, які утворюють структуру постмодерністської свідомості. Простежено зародження, становлення та подальший розвиток постмодерністського дискурсу. Розглянуто основні інтерпретації даного феномену. Вироблено цілісну концепцію постмодерністського дискурсу, визначено значення та роль феномену постмодернізму для аналізу ситуації у сучасній соціальній філософії в цілому.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні засади сучасних процесів глобалізації. Виявлено нові моделі адаптації у глобальному суспільстві - адаптації до віртуальної реальності. Розкрито суть понять "людина глобальна", "суспільство глобальне". Запропоновано класифікацію глобального буття. Доведено, що особистість є об'єктом, суб'єктом креативного глобального простору. Визначено антропологічний аспект міграційних проблем глобалізованого суспільства. Висвітлено світоглядно-методологічні підходи щодо проблеми імміграції. Виділено нові форми, типи українських іммігрантів, напрямки адаптації людини, детермінанти оптимізації взаємодії людини, суспільства.

  Скачати повний текст

Розглянуто різні аспекти процесу соціальної адаптації нових релігійних течій (НРТ), а також методологічні питання їх дослідження. Аналіз найбільш конфліктних ситуацій у релігійній сфері кінця XX ст. свідчить про здатністі НРТ становити перед державою складні проблеми, вирішити які не спроможні навіть найбільш розвинені інститути демократії. Зроблено висновок, що особливість сучасної релігійної ситуації полягає у створенні поряд з релігійною практикою відносно самостійної сфери релігієзнавчої теорії, в яку трансформуються соціальні суперечності, створені НРТ. Таким чином відбувається їх часткове вирішення. Зазначено, що більш повне розуміння природи даного феномена може бути досягнуто тільки з урахуванням його взаємозв'язку з двома іншими складниками сучасної системи специфічних суспільних відносин: традиційними церквами та світською державою. Встановлено, що основними модифікаціями цієї системи є онтологічна, онтична й екзистенціальна форми. Онтологічна форма трансформує вихідну проблему соціальної адаптації НРТ у сферу обговорення проблеми релігієзнавчої експертизи, друга - у сферу методологічних питань дослідження даного релігійного феномена. Визначено, що ці три системи є тими необхідними формами, які створює сама сучасна система церковно-державних відносин для розв'язання вихідної суперечності, в епіцентрі якої є процес соціальної адаптації нових релігійних течій.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості та тенденції соціально-адаптаційних процесів у пострадянському суспільстві на сучасному етапі його трансформування. Завдяки дослідженню у структурно-системному аспекті виявлено взаємозв'язки соціальної адаптації особистості з тими змінами, які відбулися в усіх сферах даного суспільства, класифіковано основні види та підвиди цієї адаптації як системного соціального явища. Соціальну адаптацію проаналізовано як одну з закономірностей і властивостей суспільного буття. Охарактеризовано сучасне українське суспільство як сферу соціальної адаптації особистості, визначено основні тенденції соціально-адаптаційних процесів у ньому на сучасному етапі, розкрито взаємовпливи даної адаптації, соціалізації, соціальної мобільності та інших соціальних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальну обумовленість науково-пізнавальної діяльності та її продуктів (інновацій) за умов суспільства, що розвивається. Соціальну детермінацію науки розглянуто в органічній єдності когнітивного та соціального аспектів. Відзначено, що наука є складовою макросередовища й усього універсуму, а також соціальним феноменом і соціальною підсистемою, що виконує певні функції та взаємодіє з усіма складовими цілісного соціального організму. У методологічному й соціокультурному аспектах науку осмислено як сферу миследії з виробництва та збереження наукового знання. Науково-пізнавальну діяльність висвітлено у контексті безперервної зміни становлення інновацій. Базуючись на когнітивних заходах сучасної науки (зокрема синергетичній теорії), розглянуто наукову інновацію з її гносеологічними та соціальними властивостями як фракталу, що виражає самоподібність усієї науки й моделює її динамізм й інноваційну орієнтацію, а також дозволяє зрозуміти інноваційне наукове знання як "творчий самопрояв світу".

  Скачати повний текст