Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню сутності і призначення повсякденності у культурній дійсності. Розвиток культури і її визначення як феноменального буття людини дозволяє подати повсякденність як постійно присутню реалію культури, головними рисами якої є безпосередня чуттєва даність, суб'єктивна спрямованість у формуванні та організації, а також утилітарно-прагматичний характер структурних елементів, пов'язаний з основним її призначенням - збереження і продовження життя людини. Культурологічне вивчення структур повсякденної реальності забезпечує можливість прослідкувати особливості індивідуального відбиття загальнокультурних форм, визначити ті аспекти, які універсально присутні в культурній дійсності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософському дослідженню ментальності як інтегративної характеристики культури. Виділено основні етапи філософського дослідження проблеми ментального, відслідковано основні традиції його дослідження в суміжних дисциплінах, що зумовили його появу в філософії. Визначено роль і значення ментальних настанов у структурі міфу та релігії. Запропоновано розрізняти дві форми ментальних настанов у науці: зовнішні й внутрішні. Розглянуто особливості національної типології ментального. Показано історико-культурну залежність процесів прийняття тих чи інших релігійних систем в залежності від національних типів ментальності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль - де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX ст.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури Модерну загалом.

  Скачати повний текст

Схеми універсумів культури розглянуті в якості фактору синхроністичної комплементарності культури та її діахронно-генетичної зв'язності. Схематики універсумів, які несвідомо припускаються, маніфестують себе стратагемами та темами, які операціонально відстежуються, особливостями дискурсу та семіозису. Діахронна зв'язність культури дотична з топологічними змінами та трансформаціями схем її універсумів. Реконструйовані схеми універсумів, трансформації яких привели до атрактора науково-технічної цивілізації.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі розвитку індивіда в соціокультурному контексті. Розглянуто поняття "соціальне буття культури" та "культура життя особистості" з використанням базових положень діалектричної методології та синергетичного підходу. Визначено, що особистісний сенс соціального буття культури зумовлений іманентним зв'язком культури і сутності людини. Запропоновано розуміння індивідуальної культури на підгрунті поняття "культура життя людини". Розглянуто основні проблеми формування суб'єктивності в системі вищої освіти. Оскільки культура органічно зв'язана з індивідуальним існуванням, доводиться, що соціальне буття культури набуває екзистенціального характеру.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена теоретичному дослідженню феномена масової культури та її суб'єкта - "людини-маси" в ХХ сторіччі. Підкреслюється актуальність завдання об'єктивного і всебічного дослідження такого складного, суперечливого, багатоаспектного явища, як масова культура, що представляє важливий пласт сучасної культури, значною мірою визначає її нинішній стан і перспективи. Масова культура постійно поширюється. В зв'язку з цим особлива увага в роботі приділяється проблемам, пов'язаним з реальними процесами розвитку масової культури в сучасних суспільствах. Достатня увага приділена як визначенню важливих тенденцій, що простежуються в масовій культурі протягом ХХ сторіччя, так і аналізу масової культури в радянському і пострадянському культурному просторі, зокрема, в Україні. Мета автора полягала в розкритті сутності масової культури як нової культурно-історичної парадигми сучасності і водночас особливого пласту культури ХХ сторіччя та показі невипадкового характеру формування масової культури і причин зростання її ролі в сучасній культурі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено феномен кризи культури. За допомогою соціально-філософського аналізу концепцій кризи культури Е.Дюркгейма та П.Сорокіна розкрито поняття кризи культури як закономірного стану культурної трансформації, який характеризує перехід культури у нову якість. Однією з основних причин кризи культури визначено "культурне відставання", коли елементи духовної культури не встигають пристосуватися до інтенсивних змін матеріальних умов культурного існування. Доведено, що результатом є процес руйнування цілісності культури, який отримав назву "аномія". Відзначено, що одним з вирішальних чинників подолання особистістю наслідків кризових ситуацій культурного буття стають нові форми соціальної солідарності особистостей.

  Скачати повний текст

Предметом дослідження є гуманістична сутність сучасної комунікативної культури спілкування, її морально-етичне ядро, а також інтегративна власність (солідарність, злагода, консенсус). На підставі узагальнюючого аналізу класичних і новітніх соціально-філософських праць з даної проблематики розкрито зміст поняття "комунікативна культура", що розуміється як специфічний прояв суспільної культури, з якою вона пов'язана генетично, змістовно, ієрархічно. Встановлено, що комунікативна культура характеризується "людським виміром" соціальних, у тому числі й міжсуб'єктивних відносин, переслідує мету взаємозбагачення індивідів засобами інформаційного обміну, взаємотрансляції знань, розповсюдження позитивного значимого "діалогічного" життєвого досвіду спільного існування. Доведено, що результативне дослідження феномена комунікативної культури можливо здійснити лише на грунті "синтетичного", системного підходу. З'ясовано, що формування комунікативної культури у сучасному соціальному просторі, в якому діють тенденції відчуження особистості, носить суперечливий характер. Встановлено, що комунікативна філософія, зокрема, комунікативна етика, є органічною ланкою концепції "модернізації" суспільства, складовою стратегії стабільного розвитку та прагнень різних соціальних груп, а також попередження загрозливих конфліктів дезінтеграції, що є надзвичайно актуальним для українського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен "масова культура" у контексті демократичних процесів XX століття. Розглянуто культурно-історичні та соціальні передумови виникнення та становлення феномену, досліджено його трактування в основних концепціях масової культури XX століття. Обгрунтовано вплив демократичних перетворень у соціально-економічних процесах на розвиток масової культури. Проаналізовано правомірність протиставлення "масового" та "елітарного" мистецтв, співвідношення масового мистецтва та фольклору. Визначено, що протягом останнього століття відбувається зближення "масового" та "елітарного" мистецтва, що породжує своєрідність культури постмодернізму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням генези та функціонування ментальності у феноменах духовного буття нації, зокрема, впливу ментальності на формування політичної культури нації. Розглянуто чинники, які призводять до виникнення певної ментальності - політичні, соціопсихічні, мовні, культурні. Політичну культуру подано як феномен духовного буття, що зумовлений типом пануючої ментальності у даному суспільстві. На підставі аналізу історичних і сучасних поглядів на цю проблему зроблено висновок про необхідність урахування ментальних традицій нації у розбудові демократичної політичної культури заради утвердження громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен читання у світогляді В.В.Набокова, виявлено сутнісні характеристики, які дозволяють говорити про його безсумнівну значущість для сучасного філософського дискурсу. Обгрунтовано, що у розумінні письменника ставлення до світу літератури ілюструє якість життя людини. Призмою антропологічного аналізу для нього є феномен читання, який розуміється як модус людського буття, що забезпечує людині істинність існування. Доведено, що особливість творчості письменника, яка визначається критиками як "авторський соліпсизм", фактично забезпечує його творам художню полісемію та багатовимірність. З'ясовано, що читання, яке розуміється В.В.Набоковим як творчість, передбачає метафізичний зв'язок, який поєднує "уважних читачів" і відокремлює їх таким чином від світу удаваностей та симулякрів. Установлено, що категорії "творчість", "пам'ять", "потойбічність", "випадковість" і "пошлість" "прочитуються" письменником у тісному зв'язку з процесом читання. Обгрунтовано, що для В.В.Набокова читання є не стільки засобом підвищення освіченості або розвитку інтелекту, скільки способом самореалізації людини. Проаналізовано художні, та есеїстичні твори В.В.Набокова з точки зору даної проблеми. Визначено напрямок трансформації розуміння даного феномену в сучасну епоху панування аудіо, відео та мас-медіа.

  Скачати повний текст

Проведено філософське дослідження храму як соціокультурного феномену, що дозволило описати його структуру і складові елементи в їх взаємодії, виділити функціональний аспект, показати традиційні і нетрадиційні історико-культурні, релігійно-філософські концепції, а також поставити нові завдання перед гуманітарною наукою. При зіставленні поглядів на храм різноманітних наук і світоглядних шкіл православний храмовий феномен розглянуто як цілісну багатовимірну соціокультурну систему, текст культури. Відмічено: аналіз подібних текстів з боку внутрішньої будівлі стосовно зовнішньої, позатекстової реальності з погляду прочитання деяких значень і наступного розшифрування може стати одним з шляхів вивчення вітчизняної філософської парадигми в цілому і, зокрема, національної ментальності.

  Скачати повний текст

Здійснено культурологічний аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій. Досліджено роль девіантного мислення та його конкретних типів, зроблено антропологічний та філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних та дифузно-еволюційних процесів у європейській культурі протягом двох з половиною тисячоліть. Доведено наявність трьох основних типів (патернів) девіантного мислення, які є інваріантами щодо відношенню до конкретних культурно-історичних епох і лежать у основі різних інноваційних соціокультурних процесів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз феномена суб'єкта в історичній культурології. Наведено сутнісні характеристики, які визначають багатоваріантність пізнавальних моделей культурно-історичного знання. Особливу увагу приділено проблемам суб'єкт-об'єктної кореляції у формах культурно-історичних досліджень. Детально проаналізовано важливі тенденції, що простежуються в історичній культурології протягом ХХ ст. Висвітлено напрямки трансформації пізнавальних моделей історико-культурних знань. Досліджено концептуальний простір історичної культурології, необхідною складовою якого є функціональний контекст діалогічності (суб'єкт-суб'єктні взаємовідносини) та пошук тотальної ідентичності суб'єкта.

  Скачати повний текст

Досліджено імпресію як специфічний інтервал свідомості та самобутнього феномену культури. Обгрунтовано, що враження є особливим онтологічним ареалом, який розгортається за власними принципами та має свої просторово-часові виміри та інтенсивність. Охарактеризовано знакові та виразні можливості імпресіональної події. Встановлено засади комунікативного, формотворчого та презентативного потенціалу враження. Доведено, що сучасна соціокультурна ситуація, яка характеризується як ситуація глобального відчуження та "віддалення буття", може бути переборена за допомогою використання особливостей імпресіонального співвідношення.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасні процеси та тенденції взаємодії української та американської культур на підставі соціально-філософського обгрунтування сутності та домінуючих орієнтацій цих культур. Проаналізовано концептуальні підходив у сучасній західній культурології до визначення поняття "культура" в теоретико-методологічному аспекті визначено фундаментальні складові та загальні категорії культури, з'ясовано соціальні ознаки пріоритетних чинників міжкультурних інтеракцій. Процес взаємодії культур розглянуто, по-перше, як безпосередньо комунікативний діалог представників різних культурних соціумів і, по-друге, в площині взаємовпливів і трансформацій контактуючих систем світоглядних, етнічних, соціонормативних культурних цінностей. Розкрито зміст і сутність української та американської соціокультурних парадигм з експліцитним або імпліцитним комунікативним потенціалом. Здійснено компаративно-прогностичний аналіз комунікативного діалогу української та американської культур.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен аромату як культурної складової одоративного фону навколишнього світу. Обгрунтовано, що аромат можна розглядати як прасимвол епохи, як смислоутримуючу форму, здатну уособлювати психологічний і естетичний контекст. Досліджено й охарактеризовано засоби передачі одоративної інформації в культурі та мистецтві на матеріалі мовних даних і деяких жанрах живопису, зокрема, в натюрморті. Культурну сенсорику людини розглянуто на засадах екологічного підходу, що не передбачає розподілу чуттів на "вищі" та "нижчі", а дозволяє вивчати сприйняття як активне вичерпання інформації, яка існує у довкіллі. Встановлено, що в європейській культурі у ситуації аудіо-візуального пресингу триває традиційне ставлення до одоративної складової як до маргінальної за природних і культурних умов, перебування нюху в сенсорній ієрархії на нижніх щаблях носить штучний характер.

  Скачати повний текст