Дисертатація являє собою спробу побудови методологічної моделі взаємодії свідомості зі змістами колективного несвідомого та визначення на цій підставі напрямів її застосування до аналізу соціального буття людини. Досліджуючи феноменологічне розгортання архетипів в образних та символічних презентаціях свідомості, автор наголошує на соціальній значущості освоєння різноманітних виявів колективного несвідомого та окреслює перспективи еволюції особистості і суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано змістовий аналог ціннісно-смислової сфери особистості - "досвід екзистенціального діяння". Запропоновано рівневу модель організації та генезису ціннісно-смислової сфери особистості, яка складається з рівнів: глибинно-універсального, первинно-колективного, індивідуального, вторинно-колективного, вершинно-універсального. Розроблено стадіальну модель динаміки екзистенціальної кризи (висхідна (передкризова), маніфестації кризи, реакції на кризи (вибору), знаходження ресурсу протидії, трансценденції та боротьби, подолання залишкових явищ, випробування новоутворень, а також досягнення екзистенціальної кризи). Емпіричне дослідження побудовано як моделювання ситуації подолання кризи за допомогою методу "Створення чарівної казки".

  Скачати повний текст

Визначено роль М.М.Ланге у організаційному виокремленні психології в самостійну науку. Узагальнено та систематизовано визначені ним перспективні напрямки розвитку експериментальної психології, один з яких - проблема сприймання часу - є об'єктом дослідження в Південноукраїнському регіоні. Зазначено, що проблема сприймання часу не втрачає своєї актуальності й інтенсивно розробляється нашим сучасником Д.Г.Елькіним. За результатами дослідження визначено закономірності та механізми сприймання часу, здійснено моделювання цього процесу.

  Скачати повний текст

Розглянуто філософсько-методологічні засади гуманістичної психології К. Роджерса у зівставленні з позлядами представників екзистенціалістської, феноменологічної та герменевтичної філософії XIX - XX ст., а також у порівнянні з ідеями З. Фрейда. Відзначено, що К. Роджерс використовував герменевтичну процедуру розуміння. Його антологія досвіду близька до онтологій розуміння, досвіду, переживань, мови, створених в європейській філософії XIX - XX ст. Підхід філософа є втіленням можливостей, створених культурно-історичною онтологією діяльності та смислу. Мислитель розглядав людські переживання, базуючись на поглядах Л.Фейєрбаха, філософ віднайшов можливість приєднання під час міжособистісного діалогу до цілісного багатства культурного досвіду людства, акумульованого у мові безпосереднього діалогу.

  Скачати повний текст

Визначено та систематизовано центральну тематику досліджень мовленнєвої проблематики в середині XX ст., констатовано існування основних напрямків наукових досліджень: співвідношення мислення та мовлення, внутрішнє та зовнішнє мовлення. Проаналізовано праці українського вченого Б.Ф. Баєва, який вперше у вітчизняній психології здійснив всебічне дослідження внутрішнього мовлення, створив його оригінальну концептуальну модель з застосуванням функціонального підходу. Зазначено, що на сучасному етапі проблема внутрішнього мовлення постає щільно пов'язаною з проблемою рефлексії - інтелектуальної та моральної. За результатами дослідження наукових праць І.О. Синиці зроблено висновок, що дослідник комплексно вивчив специфічні особливості писемного мовлення підлітків (з урахуванням ряду аспектів їх усного мовлення), виявив феномени превалювання в його структурі емоційних або логічних компонентів, типи писемного мовлення учнів, лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості усного мовлення підлітків. Відзначено, що багато ідей вченого ефективно розробляються сучасними дослідниками.

  Скачати повний текст

Дослідження спрямовано на експлікування ідей К.Г.Юнга про психічний розвиток, особистісний ріст та їх інтегрування у сучасне вітчизняне знання про особистість, а також на здійснення практичного дослідження типології та структури особистості та динаміки процесу розвитку індивідуальності. Створено та перевірено на надійність та валідність методику "Юнгівської типології особистості", що сприяє здісненню діагностики функціонально-психологічного типу особистості на вибірках випробуваних із різними соціально-демографічними характеристиками. Розглянуто можливість використання юнгівської моделі структури та розвитку особистості як методолого-теоретичної основи для процесу сприяння особистісному росту у межах психологічного консультування.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні проблеми сучасного етапу кроскультурних досліджень у психології, проаналізовано причини, що призвели до поширення західних методологій у дослідження, виконані на інокультурному грунті. Розглянуто закономірності розвитку теорії "Я"-концепції у загальній психології та психології особистості та переходу до крос-культурної проблематики. Виокремлено п'ять етапів дослідження "Я"-концепції як предмета психологічного дослідження, з яких перші два проведено у межах загальнопсихологічних досліджень, третій етап за суттю є перехідним, а останні два є введенням у розгляд крос-культурних змінних. Розкрито особливості власне крос-культурних етапів дослідження "Я"-концепції, виокремлено дві стратегії аналізу феномену: конвергентна, згідно з якою існує єдина модель "Я"-концепція, проте її структура та закономірності функціонування варіюють відповідно до дії чинників культури, та дивергентна, згідно з якою кожному типові культури відповідає певна форма "Я"-концепції, отже, визнається існування декількох типів "Я"-концепції.

  Скачати повний текст

В контексті сучасних уявлень про логіку розвитку наукової думки надано цілісну характеристику історії становлення основних концептуальних та методичних підходів у межах вітчизняної педології. Встановлено, що теоретичним підгрунтям української педології слугувала не західна педологічна концепція, а вітчизняна наукова думка вчених-попередників. Виявлено основні причини заборони педології, якими є соціально-політичні умови держави та пануюча ідеологія. Виявлено, що українська версія педологічної науки має власні змістові особливості: застосування рефлексологічного експерименту до вивчення дитинства; зосередження уваги на "важкому" дитинстві, у тому числі і з аномаліями розвитку (сліпоглухонімі); впровадження методики природного експерименту та інші методи дослідження особистості й поведінки дитини. Узагальнено фактичний матеріал про процес реалізації цілісного дослідження дитини в українській педології, надано об'єктивну оцінку реального масштабу внеску відомих вчених в психологічну науку. Зазначено, що ідея цілісного вивчення психіки дитини продовжує свій розвиток у роботах сучасних українських психологів, зокрема в працях одного з учнів Г.С.Костюка - С.Д.Максименка.

  Скачати повний текст

Визначено місце та роль особистісної проблематики в системі психологічних поглядів В.В.Зенковського та установлено логіко-концептуальні засади й принципи розуміння особистості в його персонології. На підставі детального аналізу філософсько-психологічних творів мислителя розкрито послідовність і логіку його суб'єктно-особистісної концепції, висвітлено її ключові аспекти, визначено етапи, послідовність і засоби обгрунтування ним особистісної реальності.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання становлення та розвитку вітчизняної психологічної теорії колективу у 1920 - 1990 рр. Проаналізовано соціально-економічні умови даного періоду, охарактеризовано соціально-політичні формації, що суттєво впливали на становлення психологічної теорії колективу й сприяли її крайній ідеалізації. Здійснено систематизацію сучасних наукових підходів до вивчення проблеми колективу, визначено діяльнісний, соціометричний напрямок, параметричну концепцію та організаційно-управлінський підхід. Виявлено суттєві відмінності між ними у трактуванні поняття "колектив", визначенні його структури, рівнів та етапів розвитку. Відзначено, що найбільш вагомими серед проаналізованих теорій колективу є теорія діяльнісного опосердкування міжособистісних стосунків А.В.Петровського та параметрична концепція Л.І.Уманського. Наведено їх порівняльну характеристику, виявлено переваги та недоліки.

  Скачати повний текст

Систематизовано сучасні інтерпретації теорії Ж.Лакана, досліджено особливості постмодерного тлумачення суб'єкта у контексті лаканівського психоаналізу й обгрунтовано оригінальні концепції переозначування. Простежено закономірність процесу означування у теорії Ж.Лакана шляхом введення понять "рухливого означника" й "означувального ланцюжка" та суттєво уточнено схему переносу або трансферу у практичних конструкціях сучасного психоаналізу. На матеріалі роману Дж.Фаулза "Жінка французького лейтенанта" відтворено модель катарсису екзистенційної травми суб'єкта способом зміни травматичного означника на новий, адекватний. Вперше поняття "переозначування" застосовано в контексті лаканівської теорії, в якій суб'єкт виступає активним агентом переносу. Зазначено, що раніше дане поняття використовувалось переважно у політологічних, соціологічних і мистецтвознавчих дослідженнях, в яких суб'єкт виступав не більш, ніж пасивним реципієнтом маніпулювання соціокультурними знаками. Виявлено необхідність окремого дослідження концепту "абсолютного простору переозначування" та доведено перспективність і плідність проблематики переозначування суб'єкта в контексті формування нової "науки про суб'єкта" на основі лаканівського психоаналізу.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення вітчизняної політичної психології у період з XIX по XXI ст., здійснено її періодизацію, проаналізовано особливості та напрямки розвитку. Визначено науковий статус вітчизняної політичної психології у дореволюційний, радянський та сучасний періоди. Розкрито теоретико-методологічні підходи щодо вивчення та аналізу специфіки формування української політичної психології у зазначені періоди. Проаналізовано вплив зарубіжної політичної психології на формування вітчизняної. Охарактеризовано стан і тенденції становлення сучасних політико-психологічних концепцій та теорій. Визначено предмет, об'єкт і термінологію вітчизняної політичної психології, виявлено актуальні напрямки її розвитку та наведено опис сучасної проблематики. Здійснено систематизацію загальних методів політичної психології. Наведено психологічну характеристику основних об'єктів політико-психологічних досліджень в Україні та доведено необхідність розвитку політичної психології в державі.

  Скачати повний текст

Уперше проведено цілісний аналіз процесу формування й утвердження психології релігії як релігієзнавчої галузі знання. У контексті відношення "людина - Бог" виявлено передумови ідеї осягнення релігії як психологічного феномену, у яких сходження людини до Бога здійснюється шляхом розкриття можливостей свого внутрішнього "Я", взаємозв'язку людського та божественного, внаслідок якого здійснюється творення особистості, її преображення. Висвітлено різноманітні шляхи та тенденції формування психології релігії як галузі наукового знання, у якій закладались її концептуальні засади, окреслювався сутнісний взаємозв'язок між постановкою проблем і способом їх вирішення, підгрунтям цього зв'язку були екзистенційні та гуманістичні пріоритети, які забезпечували сталість релігієзнавчо-психологічної традиції, а також сприяли інноваційним тенденціям у процесі наукового поступу. Запропоновано думку, що саме у психології релігії як релігієзнавчій дисципліні, релігійність, пов'язуючись з духовністю, постає визначальним критерієм її проблематики та набуває статусу самовизначення і самоствердження людини. Визначено, що провідною тенденцією вітчизняної психології релігії все більшою мірою стає її екзистенційно-особистісна спрямованість, у якій відображається потужна традиція світової та української релігієзнавчої думки.

  Скачати повний текст

Вивчено історико-психологічні передумови становлення та розвитку університетської психології в Україні першої половини XIX ст. З'ясовано місце та значущість психологічних надбань представників вітчизняної психології зазначеного періоду для тогочасної та сучасної психологічної науки. Визначено соціокультурні передумови становлення психології як галузі науки в Україні. Установлено історико-психологічні детермінанти, соціокультурні фактори розвитку антропологічних концепцій та космогонічного розуміння душі та духу людини, що складали психологічну спадщину попередніх періодів і впливали на формування психологічних ідей представників української університетської психології першої половини XIX ст. Проаналізовано праці університетських психологів даного періоду, а саме: Й.Б.Шада, А.И.Дудровича, Ф.Ф.Чанова, М.Н.Протопопова, П.М.Любовського, О.М.Новицького, П.С.Авсєнева, І.М.Скворцова. Розглянуто особливості розвитку психологічних вчених у регіональних культурно-освітніх центрах України.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві створено теоретичний і практичний проект психоісторії української літератури на базі синтезу класичного психоаналізу й традиційної герменевтики, аналітичної психології, метафізики, семіології, психопоетики, феноменології, структуралізму, компаративістики та гендерного підходу. Розкрито сутність категорії психоісторичності на базі структурно-генетичного аналізу художнього твору, згідно з яким текст і літературний процес функціонують у цілісній кодовій структурі, позначеній іменами Батька та Матері. Обгрунтовано теорію коду як концептуальну ідею для розуміння механізмів розгортання літературного процесу та форм його деформації за умов колоніалізму. Розроблено класифікацію новітньої української літератури. У психоісторію української літератури закладено базові засади психосемантики - пошуки втраченої національної мужності, цілісним проявом якої є головне герменевтичне коло - "архетип Котляревського - архетип Шевченка" як основа психологічної динаміки. Виявлено, що головне герменевтичне коло передбачає структуризацію історії української літератури як спільності національних кіл, об'єднаних єдиною метафізичною метою, що визначає код історії української літератури. Доведено, що модерністську епоху формує деконструкція класичних національних кіл і меланхолійний суб'єкт творчості. Встановлено, що найбільш проблематичним етапом психоісторії є перехідна епоха, з яким пов'язана історична розв'язка як спосіб залучення до оновленого літературного процесу. Наведено результати психоаналізу сучасної літературної ситуації постколоніалізму. Здійснено прогнозування і визначено перспективи розвитку українського літературного процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено питання історичного розвитку процесів мимовільного запам'ятовування. Здійснено повторення експериментів П.І.Зінченка та досліджень за різних соціокультурних умов. Проведено порівняльний психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам'ятовування. Виявлено, що у мнемічних процесах людини з розвитком суспільства відбуваються кількісні та якісні зміни. Установлено факти, взаємопов'язані з історичним розвитком процесів мимовільного запам'ятовування та перебудовою діяльності, під час якої це запам'ятовування відбувається. З'ясовано сензитивність мимовільного запам'ятовування сучасних дітей щодо матеріалу у вигляді малюнків. На підставі теоретичного й експериментального аналізу виявлено чинники, що впливають на ефективність запам'ятовування. Результати дослідження дозволяють створювати адекватні методи навчання та подання інформації з урахуванням виявлених закономірностей мимовільного запам'ятовування різних типів матеріалу дітьми та дорослими.

  Скачати повний текст

Розроблено історико-філософську класифікацію та визначено сутність концептуальних засад екзистенціальної психології Р.Мея, А.Маслоу та К.Роджерса, яка у сучасній гуманітарній науці претендує на роль прикладної філософії - філософії психології. Визначено специфіку екзистенціальної психології як феномена постекзистенціалістського мислення, показано її відмінність від західноєвропоейських концепцій екзистенціального аналізу Л.Бінсвангера, Dasein-аналізу А.Босса та логотерапії Л.Франка. Проведено дослідження процесу формування екзистенціальної психології як обопільного руху подолання методологічних проблем у контраверсійних психологічних вченнях XIX - XX ст. Розкрито можливості застосування у формуванні теоретико-світоглядної бази психології та психотерапії розробок С.Кіркегора, К.Ясперса та Ж.-П.Сартра.

  Скачати повний текст

Досліджено шляхи розвитку корекційної педагогіки та психології в Україні на основі аналізу наукової діяльності І.О. Сікорського. Розкрито основні положення його наукової концепції, що мали найбільший вплив на становлення та розвиток вітчизняної дефектології. Доведено, що І.О. Сікорський вперше у світовій практиці поклав в основу наук, які вивчають дитячу патологоію та психологію, цілісний антропологічний підхід, вказавши на взаємозв'язок медико-психологічних і педагогічних аспектів у практиці навчання й виховання даної категорії дітей та запропонував створити науку (дефектологію) як суміжну галузь знань, де перетинаються ці аспекти. Одержані результати свідчать, що наукова спадщина І.О. Сікорського є невід'ємною частиною історії світової педагогіки та психології. Введені в обіг нові наукові матеріали та факти доповнюють картину становлення йрозвитку вітчизняної дефектології та можуть використовуватися в підготовці підручників з історії та у викладанні.

  Скачати повний текст

Викладено систематичну рецепцію джерел, які розкривають сутність та специфіку гуманістично-психологічних поглядів на буття людини. Розкрито головні принципи інтерпретації проблеми існування сучасного індивіда представниками гуманістичної психології. Висвітлено сутність філософсько-антропологічних та екзистенціально-феноменологічних підходів гуманістичної психології в розробці проблеми автентичного існування, самоактуалізації та самореалізації. Проаналізовано значущість та позитивний потенціал, вагомий внесок філософських ідей А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла в розвиток гуманістичної традиції розуміння особистості. Визначено особливості та проведений компаративниий аналіз концепцій самоактуалізації та самореалізації А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла, Е. Фромма, що дозволило визначити погляди гуманістичних психологів на природу самоактуалізації людини як філософські ідеї, що стосуються проблеми автентичного існування.

  Скачати повний текст

Досліджено головні поняття, які використовуються для позначення специфічного процесу трансформації свідомості, найбільш важливих його моментів. З'ясовано ряд відмінних рис у розумінні особистості, способах використання результатів самоздійснения у подальшій життєдіяльності. Розкрито причини популярності вчення дзен-буддизму та перспективи міжкультурної взаємодії Заходу та Сходу. Продемонстровано ефективність використання окремо взятих методик аналітичної психології та буддизму, а також синтетичних форм психопрактик, які адаптовано трансперсональними психологами.

  Скачати повний текст