Досліджено вроджену складову інтелекту в межах концепції структурування власного (внутрішнього) часу індивіда. Показано, що часовий параметр Q, який відображає якість ходу "власного годинника" індивіда, можна розглядати як аналог генерального чинника "g" загального інтелекту. Розроблено метод кількісного вимірювання умовного рівня інтелектуальних задатків індивіда. Доведено надійність, дискримінативність, валідність, прогностичну цінність психометричного тесту.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний, філософсько-естетичний аналіз художнього мислення як індивідуально-інтелектуального та соціокультурного явища. Досліджено генезис наукових уявлень про нього, здійснено типологізацію за видово-родовими ознаками. Розглянуто чинники його детермінації, пізнавальні та творчі можливості. Визначено статус поняття "художнє мислення" у сучасній науці. Розглянуто художнє мислення інакологічною інформаційно-пізнавальною стратегією, зумовленою у витоках грунтування на естетичних чинниках, яка породжує пізнавально-творчі та культурно-значущі новації.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен художньо-образного мислення, а також визначено та теоретично обгрунтовано сутність та структуру поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики". Доведено роль вербальної художньо-педагогічної інтерпретації у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики та обгрунтовано її художньо-педагогічний вплив на особистість. Розроблено методику діагностування можливості визначення критеріїв та показників рівнів сформованості художньо-образного мислення вчителя. Вперше створено, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх вчителів музики, яка складаэться з мети, об'єктивних та суб'єктивних факторів впливу на особистість, напрямів формування художньо-образного мислення, педагогічних принципів і педагогічних умов викладання дисциплін, завдань, засобів, технологій, форм і методів роботи.

  Скачати повний текст

Уточнено та науково обгрунтовано суть і структуру поняття "просторове мислення". З'ясовано роль просторового мислення у профільній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Виявлено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості просторового мислення у студентів. Розроблено й обгрунтовано модель його формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Виявлено педагогічні умови її реалізації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан розробки проблеми формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки у науково-педагогічній літературі. Визначено та теоретично обгрунтовано суть і структуру культури логічного мислення майбутніх учителів, яка є складним особистісним утворенням, що забезпечує розвиток професійного мислення педагога, його культурогенез. Виявлено її сутнісні характеристики. Створено технологію формування даної культури, що містить цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний і рефлексивний компоненти, критерії та рівні її сформованості. Розроблено методи та форми професійної підготовки учителів у аспекті формування культури логічного мислення. Запропоновано технологію її формування та визначено компоненти. Проведено формувальний експеримент і на підставі одержаних кількісних і якісних показників доведено ефективність розробленої технології та впровадження в навчальний процес спецкурсу "Формування культури логічного мислення".

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні особливості процесу формування критичного мислення у майбутніх економістів під час професійної підготовки. Розкрито сутність, компонентну структуру та характеристики критичного мислення економіста. Визначено критерії та рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано й апробовано педагогічні умови формування критичного мислення у майбутніх економістів в процесі професійної підготовки. Розроблено й експериментально перевірено експериментальну модель формування критичного мислення у майбутніх фахівців економічних спеціальностей засобами інтерактивних технологій навчання.

  Скачати повний текст

Визначено суть і структуру критичного мислення. Обгрунтовано технологію формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки, що передбачає мотиваційно-підготовчий, змістово-процесуальний, оцінно-рефлексивний етап і доведено її ефективність. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості критичного мислення курсантів, зокрема, мотиваційно-ціннісний, змістово-процесуальний і особистісно-оцінний. Розроблено й апробовано навчально-методичні матеріали з питань формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки.

  Скачати повний текст

Визначено загальні характеристики консультативних задач, а також способи та засоби їх розв'язання. Запропоновано теоретичну модель інтелектуальної готовності практичних психологів до розв'язування даних задач. На базі цієї моделі розроблено психодіагностичний комплекс, застосування якого та оцінка даних, одержаних за його результатами за допомогою кореляційного, кластерного та факторного аналізу, дали змогу виділити інтелектуальні детермінанти успішного розв'язування консультативних задач. Розроблено й апробовано тренінг формування в майбутніх психологів головних компонентів дослідженої інтелектуальної готовності.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально досліджено індивідуальний досвід розв'язування розумових задач студентами вищого педагогічного навчального закладу (ВПНЗ). Визначено зміст і структуру індивідуального досвіду сучасних студентів. Вивчено чинники впливу на його розвиток у процесі розв'язання мисленнєвих задач. Побудовано модель вивчення індивідуального досвіду, з'ясовано особливості його структурних компонентів у представників різних курсів і факультетів ВПНЗ та їх залежність від розвитку пізнавальних процесів, зокрема мислення. Апробовано розроблену програму дослідження та розвитку індивідуального досвіду розв'язування розумових задач студентами на основі використання нестандартних форм організації навчання (семінар-дискусія, семінар-діалог, семінар-наукова доповідь, ілюстративне практичне заняття, діагностичний практикум, практика вікового консультування, вправи), доведено її ефективність та можливості практичного використання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію формування творчого мислення майбутнього вчителя як теоретико-методичну основу підвищення якості освіти у вищих педагогічних навчальних закладах, яка має три рівні: методологічний, теоретичний, технологічний. Визначено структуру творчого мислення майбутнього вчителя як психолого-педагогічної категорії, яка включає в себе складові: процесуальну й особистісну. Розроблено структурно-функціональну модель формування творчого мислення майбутнього вчителя як педагогічного феномена. Визначено місце творчого мислення в педагогічній діяльності, форми його функціонування, основні функції, психологічний механізм та основні характеристики. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему розвитку творчого мислення майбутнього вчителя в процесі університетської підготовки на матеріалі вивчення дисциплін педагогічного циклу. Проведено дослідно-експериментальну перевірку авторської модульно-варіантної технології навчання з педагогічних дисциплін і педагогічних умов розвитку творчого мислення майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

З'ясовано суть соціально-філософської категорії "творчий потенціал" на базі понять "творчість", "творча діяльність", "творча активність". Охарактеризовано образне мислення особистості як одного з основних складових творчого потенціалу людини та його різновид - художній образ, якого розглянуто у контексті засобів відображення об'єктивної реальності у мистецтві. Розглянуто аспект прояву творчого потенціалу на особистісному рівні. Проаналізовано взаємозв'язки творчого потенціалу з тими соціальними змінами, які виникають внаслідок трансформаційних процесів у суспільстві на підставі їх вивчення у Давній Греції, в епохи Середньовіччя та Відродження за рубежем і у період найдавніших поселень на сучасній українській території, а також епоху Трипільської культури, Київської Русі, XVI - першої половини XVII ст. та період розбудови сучасної української держави. Виведено певні тенденції та закономірності.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано поняття "колористична стратегія". Розроблено методику дослідження суб'єктивної семантики колористичної стратегії, виявлено особливості змісту й організації суб'єктивної семантики кольору образотворчої діяльності. З'ясовано, що дана семантика впливає на колористичну стратегію розв'язання творчих задач у зазначеній діяльності. Показано, що на змістовному рівні цей вплив проявляється у виборі кольорової гами, на операціональному - реалізується у таких способах семантичної інтерпретації кольору, як перцептивно-імпресивний, динаміко-перцептивний, емоційно-чуттєвий, символо-означуваний, аналого-асоціативний, проективно-особистісний та особистісно-інтерпретаційний.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні та методологічні підходи до дослідження феномену інтелекту особистості. Розроблено структурно-функціональну модель організації інтелекту особистості в якій виділено соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні. Розкрито специфіку структурних компонентів інтелекту на рівні змісту, функції та емпіричних характеристик. Через виділення творчо-продуктивних, прагматично-адаптивних, науково-прогностичних концептів розглянуто та емпірично вивчено динамічну смислову систему суб'єкта діяльності як єдність інтелекту та афекту, що визначає траєкторію його пізнавальної активності. Показано, що процес концептуалізації виражає динамічність структурно-функціональної організації інтелекту в філогенезі й онтогенезі.

  Скачати повний текст

Висвітлено, що інтеграція конгнітивних і особистісних компонентів творчого потенціалу становить умову цілісної актуалізації обдарованості, функціонування внутрішніх психологічних механізмів її інтелектуальної саморегуляції й активності. Зазначено, що стратегіальна організація мислення в таких її виявах, як стратегія творчого мислення та творче настановлення, становить показник обдарованості, в якому відображаються як когнітивні, так і особистісні її характеристики.

  Скачати повний текст

Базуючись на стратегіальному підході, визначено поняття "стратегія розуміння", "стратегіальна тенденція розуміння". Запропоновано методи та методику емпіричного дослідження. Описано види та рівні прояву в учнів стратегіальних тенденцій розуміння вербальних і графічних творчих задач. Показано, що у процесі розуміння учні середніх класів використовують об'єктивні систематичні знання, одержані з різних наук у школі. У молодших підлітків суть реалізації стратегіальної тенденції розуміння полягає у зіставленні інформації, що надходить з наявними знаннями, еталонами, у пошуку і знаходженні аналогу або варіанта комбінацій і перенесенні його у нову ситуацію. Установлення аналогу або варіанта комбінації є виникненням розуміння, а перенесення їх у нову ситуацію завершує прояв стратегіальної тенденції розуміння. У процесі такої діяльності в учнів проявляються різноманітні тактичні розумові прийоми, що адаптують аналог або комбінацію до нових умов. Описано вплив ускладнених умов на стратегіальні тенденції розуміння. З'ясовано, що за ускладнених умов (дефіциту часу, інформації, "ситуативної драматизації", раптових заборон) блокується прояв стратегіальної діяльності та в більшості випадків учні починають користуватися шаблонними методами аналогізування та комбінування. Основними блокаторами стратегіальної розумової діяльності учнів є: їх вікові розумові можливості; ускладнені умови, за яких відбувається розуміння; стереотипні, формально засвоєні знання, на які орієнтуються під час розуміння. З'ясовано вплив творчого тренінгу на реалізацію учнями стратегіальних тенденцій розуміння.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічну сутність, структуру, функції, специфіку і закономірності професійного мислення та процес його саморегуляції у практичних психологів у контексті поєднання системно-структурного, особистісного та професійно-розвивального підходів. Розроблено концепцію саморегуляції мислення практичного психолога та його професійного розвитку в системі вузівської підготовки. Проаналізовано особистісні, мотиваційні, ціннісні, когнітивні та технологічні складові процесу саморегуляції, характеристики професійного мислення практичного психолога, рушійні сили, детермінанти та умови його розвитку. Визначено роль психологічних механізмів (інтегральних, стильових, рефлексивних) і чинників (характеристики Я-концепції, ціннісності, креативності, складності завдань), які детермінують продуктивність і професійний розвиток саморегуляції мислення. На основі експериментального дослідження виявлено психолого-педагогічні закономірності та умови управління процесом професійного розвитку регулятивної культури мислення практичного психолога. Підтверджено визначальну роль змісту та структури навчальних курсів з практичної психології, комплексу розвивальних (у тому числі й активних) психотехнологій управління процесом формування саморегуляції професійного мислення у системі фахової підготовки психологів.

  Скачати повний текст

У теоретико-методологічному та методичному аспектах досліджено особливості інтуїтивно-почуттєвого відображення, яке шляхом системного аналізу виокремлено з загального процесу психічного відображення. Теоретично й експериментально виявлено й охарактеризовано функціональну систему (ФС) психологічних механізмів, що забезпечує інтуїтивно-почуттєве відображення (ІПВ), виділено її складові, визначено змістово-процесуальні компоненти та умови розвитку. Показано, що розвиток ФС ІПВ відбувається за умов побудови навчання майбутніх психологів на засадах гуманістичної спрямованості та гуманітарної забезпеченості. Обгрунтовано переваги психомистецького підходу як такого, що забезпечує успішний розвиток ФС ІПВ як психічного новоутворення.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток критичного мислення студентської молоді як загальнопедагогічну проблему. Проаналізовано основні теоретичні положення про його розвиток, а також педагогічні засоби, які сприяють прояву його різноманітних форм. Уточнено дефініцію "критичне мислення". Розкрито суть поняття "моральне критичне мислення". Узагальнено педагогічний досвід його розвитку у студентської молоді. На підставі результатів порівняльного аналізу показано, що відмінності полягають у рівневі розвитку суб'єкт-суб'єктних виховувальних відносин "викладач (тренер) - студент", формі та методах організації діяльності. Виявлено педагогічні умови ефективного розвитку критичного мислення студентської молоді в результаті узагальнення педагогічного досвіду впровадження дебатної методики. З'ясовано вплив морально-ціннісних установок особистості на процес розвитку даного мислення для прийняття рішення шляхом порівняння досвіду цього розвитку з використанням різних методик. Здійснено конструювання педагогічного досвіду та розроблено технологію (за попереднім, безпосереднім, рефлексивно-підсумковим етапами) розвитку морального критичного мислення у студентської молоді.

  Скачати повний текст