Дисертація містить теоретичне і експериментальне дослідження проблеми готовності до музично-педагогічної діяльності. З'ясовано, що успішність здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлюється єдністю функціонування загальних і спеціальних здібностей особистості, серед яких спостережливість, антиципація, креативність, музикальність, експресивність і ставлення відіграють роль системоутворюючого фактору. Практична реалізація результатів дослідження міститься у визначенні основних принципів і підходів до організації навчальної діяльності студентів, спрямованої на актуалізацію і формування їх професійної готовності до музичного виховання в молодших класах загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Розкрито зв'язок між когнітивним стилем учителя і його схильністю до міжособистісних конфліктів з учнями. Подано психологічний портрет конфліктогенного вчителя. Аналіз когнітивного стилю вчителів, схильних до конфліктів, дозволив установити, що цей зв'язок найбільш виразно виступає, якщо враховувати показники не одного параметру стилю, а їх системи; залежність від поля, тип реакції і когнітивну диференційованість.

  Скачати повний текст

Поглиблено та розширено зміст поняття "ціннісні орієнтації майбутнього вчителя" як центрального компонента професійної спрямованості студента педагогічного вузу, що визначає успішність аксіологічної діяльності, формування світоглядної позиції та визначення особистісного смислу педагогічної діяльності. Встановлено чинники, що впливають на динаміку ціннісних орієнтацій, ієрархічну структуру, шляхи та засоби їх розширення. Виявлено зв'язок змісту ціннісних орієнтацій з особистісними характеристиками студентів педагогічного вузу (рівень самоактуалізації особистості майбутнього вчителя та його професійно-педагогічна спрямованість). Обгрунтовано, розроблено та апробовано систему розширення цінностей майбутнього вчителя активними методами навчання, практичні рекомендації викладачам психологічних дисциплін щодо процесу становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки у вищому навчальному педагогічному закладі.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних і суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають даному образу якісну визначеність. Практична реалізація результатів дослідження здійснено за допомогою комплексу методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу в педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлено прогресивні та деструктивні тенденції, що його змінюють. Доведено ефективність розробленої програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання, спрямованого на підвищення адекватності Я-образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні детермінанти комунікативного потенціалу вчителя. Виявлено шляхи його актуалізації на етапі вузівської підготовки майбутнього педагога. Уточнено та конкретизовано уявлення про зміст, сутність та особливості комунікативного потенціалу вчителя. Виокремлено його психологічну та соціальну основи. Обгрунтовано доцільність комунікативної підготовки майбутніх спеціалістів, її детермінованість рівнем сформованості ціннісного ставлення до комунікативної діяльності, системою комунікативних знань і вмінь, перцептивно-рефлексивних та емпатійно-емоційних можливостей, психологічною готовністю студента до оптимальної реалізації свого комунікативного потенціалу в практичній педагогічній діяльності, мотивацією спілкування.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні умови розвитку комунікативної компетентності учителя. Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено залежність розвитку комунікативної компетентності від сформованості у вчителів рефлексивного ставлення до себе як до суб'єктів професійно-педагогічної діяльності, адекватності та повноти їх уявлень про власну особистість, специфіки їх "імпліцитної концепції особистості", на підставі якої оцінено партнерів у спілкуванні, за наявністю в них умінь диференціювати й адекватно виражати власні почуття та психоемоційні стани. Розроблено й апробовано методику розвитку у вчителів продуктивного рівня комунікативної компетентності.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення літературних джерел з проблеми професійно-пізнавальної потреби досліджено її психологічні особливості та динаміку майбутніх учителів спеціальних загальноосвітніх шкіл у процесі навчання в педагогічному вузі. Розкрито сутність і структуру професійно-педагогічної потреби, виявлено й обгрунтовано емпіричні показники та рівні її розвитку. Обгрунтовано необхідність врахування психолого-педагогічних чинників, зокрема, професійно-педагогічної спрямованості студентів, усвідомлення значення знань за фахом у вирішенні практичних питань, інтересу до педагогічної діяльності, усвідомлення життєвих цілей, спрямованості на самореалізацію у процесі оволодіння педагогічною професією з метою оптимізації розвитку професійно-пізнавальної потреби.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему підготовки майбутнього вчителя до організації музичного пізнання в початкових класах. Обгрунтовано значення ідей гуманістичної психології, феноменології, роль рефлексії, внутрішньодіалогового мислення у пізнанні музичного мистецтва. Визначено критерії та рівні готовності студентів до організації рефлексивної музично-пізнавальної діяльності. Розроблено й апробовано поетапну методику психолого-педагогічної підготовки студентів до організації музичного пізнання в початковій школі.

  Скачати повний текст

Наведено структуру змістових характеристик комунікативних здібностей вчителя, розкрито їх специфіку в гуманістичній парадигмі освіти. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено модель формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів. Показано взаємозв'язок між результативністю формування даних здібностей у майбутніх вчителів і психологічними умовами (рівнем потреби у спілкуванні студента, особливостями спілкування у студентській групі). Встановлено, що умовою формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів є їх комунікативна підготовка під час навчання у вузі. Виокремлено психологічні передумови ефективної комунікативної підготовки, обгрунтовано використання психолого-педагогічних форм зазначеної підготовки, визначено напрями подолання комунікативної неготовності та некомпетентності студентів. Встановлено шляхи оптимізації процесу формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння детермінації якості особистості вчителя. Розкрито специфіку поняття "психологічна культура вчителя початкової школи", викладено сутнісні характеристики детермінантів її розвитку. Розроблено концептуальну структурно-функціональну модель психологічної культури вчителя початкової школи. Експериментально досліджено особливості сформованості та дії показників екзо-, онто- та ендодетермінантів її розвитку. Описано особистісно детерміновану модель розвитку психологічної культури вчителя початкової школи. Наведено методичні рекомендації щодо цілеспрямованого розвитку психологічної культури вчителя початкової школи як фактора підвищення ефективності його психолого-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Вивчено способи запровадження методу моделювання з метою корекції конфліктної взаємодії в педагогічному колективі. Проаналізовано теоретико-методологічні та концептуально-методичні засади модельного вивчення та корекції конфліктної взаємодії. Встановлено, що моделювання як оперування образно-символічними, фізичними (матеріальними), математичними (зокрема, графоаналітичними) моделями є дієвим засобом профілактики неконструктивного розв'язання конфліктів та корекції реальної конфліктної поведінки в педагогічному спілкуванні. Проведено моделювання конфліктної взаємодії, яке здійснено з використанням способів графологічної репрезентації, ігрового моделюванння та символічного (проективного) малювання в організаційно-методичних форматах науково-методичного семінару вчителів і соціально-психологічного тренінгу. На достовірній емпіричній базі підтверджено ефективність методу моделювання в системі активного соціально-психологічного навчання педагогів.

  Скачати повний текст

Визначено структуру психологічної готовності студента до профорієнтаційної роботи в школі, емпіричні показники, критерії оцінки та рівні сформованості даного феномену. Створено комплекс методик для діагностики рівня сформованості, розроблено систему психолого-педагогічної роботи з формування психологічної готовності студента до профорієнтаційної роботи в школі. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що ефективність формування психологічної готовності студента до профорієнтаційної роботи в школі забезпечується шляхом комплексного формування мотиваційного, емоційного, когнітивного, операційно-дійового компонентів за умов домінуючої ролі когнітивного та операційно-дійового.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні та психологічні чинники, що впливають на розвиток інноваційного педагогічного процесу. Встановлено, що включення до інноваційного процесу вимагає від педагога особистісного та професійного самозмінення. Побудовано низку моделей, які поступово розкривають психологічну структуру та механізми вибору вчителем педагогічної системи навчання, показано, що базовим психологічним компонентом прийняття нової педагогічної системи є його особистісна зрілість. Розроблено модель процесу прийняття рішення щодо вибору нової педагогічної системи та визначено параметри психологічної готовності до акту вибору. Сформульовано принципи та показано можливості цілеспрямованого формування цієї готовності в закладах післядипломної освіти. Розроблено навчальні програми, спрямовані на підвищення здатності вчителя до здійснення усвідомленого ним вибору за умов реформування освіти. Наведено рекомендації щодо оптимізації процесу підготовки та перекваліфікації вчителів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрації. Визначено суть і психологічний зміст фрустрації та фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності у контексті вивчення фрустрації. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів. Вивчено особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності у сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) тощо. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв'язки між фрустрованістю й особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Досліджено домінуючі стратегії фрустраційного реагування у напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів. Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної та психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, представлено глибокий та змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано пріоритетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого та контрольного експериментів.

  Скачати повний текст

З застосуванням іміджелогічного підходу розглянуто педагогічну діяльність та оцінено її ефективність з погляду стихійного чи свідомого формування конкретного іміджу педагога. Висвітлено механізм формування індивідуального іміджу педагога як стереотипізацію будь яких моделей професійної поведінки, прийняття їх як символів успіху чи невдачі педагогічної діяльності. На базі такого розуміння розроблено конкретні методики конструювання індивідуальних іміджів у педагогічній діяльності. Виділено вимірювані та верифіковані соціально-психологічні характеристики особистості, що впливають на ефективність іміджевої поведінки педагога. Розроблено методику виміру ефективності індивідуального іміджу, що базується на методах виміру узгодженості/неузгодженості групових оцінок і самооцінок, а також схему конструювання індивідуального іміджу педагога, яка дозволяє підвищити авторитет вчителя та посилити його вплив на вихованців у процесі професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему становлення й розвитку в процесі первинної професійної підготовки майбутніх педагогів психологічних утворень, які є сутнісними характеристиками особистості як суб'єкта педагогічної діяльності. Проаналізовано основні теоретичні й експериментальні підходи щодо розв'язання зазначеної проблеми, наведено тезу про існування відносно константного переліку психологічних утворень, які є основними структурними компонентами особистісної готовності до професійно-педагогічної діяльності. Встановлено, що основою особистісної готовності до її успішної реалізації є показники загальної інтернальності, самоприйняття, сенсожиттєві орієнтації, упевненість у собі і мотивація саморозвитку, які опосередковано пов'язані зі створенням педагогічних ситуацій толерантної взаємодії й підтримки, а також умов для задоволення потреб суб'єктів учіння у самопізнанні і саморозвитку. Запропоновано програму оптимізації у майбутніх педагогів здатності до саморегуляції як чинника успішного здійснення професійно-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз діяльності методичних служб на шкільному та міському/районному рівні стосовно розвитку психолого-педагогічної компетентності молодих учителів. Обгрунтовано необхідність створення відповідної методики, а також представлено експериментально перевірену методику цього розвитку, показано її позитивний вплив на розвиток даної компетентності й успішну адаптацію та становлення. Розроблено рекомендації щодо підготовки супровідників (адміністрації школи, вчителів-наставників, керівників методичних форм роботи, методистів методичного кабінету, практичних психологів) до управління організаційним супроводженням молодих учителів у системі методичної роботи.

  Скачати повний текст

Виявлено, що особистість вчителя у разі розвивального навчання значою мірою відрізняється від особистості вчителя за традиційного навчання. Зазначено, що особистісні якості вчителя впливають на формування особистісних і навчальних характеристик учня. З'ясовано, що існує певна етапність засвоєння педагогом професійної діяльності у системі розвивального навчання, яка характеризується типовими труднощами та професійними кризами педагогів. Важливим чинником успішності оволодіння системою розвивального навчання є адекватний системі метод підготовки педагогів. Найефективнішим методом навчання, який відповідає логіці та суті побудови системи розвивального навчання, є метод інтенсиву. На підставі результатів теоретичного й експериментального дослідження розроблено методичні рекомендації для психологічних служб, а також принципи соціально-психологічного тренінгу для педагогів, які засвоюють систему розвивального навчання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні положення про сукупність соціально-психологічних рис сільського вчителя, висвітлено проблематику процесу формування громадської думки на селі в контексті впливу педагога та інших категорій і персонажів сільського населення. Визначено соціально-психологічний статус вчителя в проблемному полі сільського соціуму, розкрито лідерський потенціал на основі виявлення психосемантичної структури соціально значущих рис, що актуалізуються в процесі виконання громадських функцій. Показано ступінь впливу педагога на перебіг громадської думки як представника провідної категорії сільського соціуму. Проведено порівняльний аналіз образу сільського вчителя як лідера громадської думки в уявленнях односельчан, рефлексивну оцінку та самооцінку.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми й особливості процесу прийняття вчителями рішень за проблемних ситуацій педагогічної діяльності. На підставі аналізу різних форм детермінації активності педагога - причинної, цільової та ціннісної - утверджується положення про ієрархічну будову механізмів, на базі яких здійснюється процес прийняття рішень за проблемних ситуацій педагогічної діяльності. На рівні причинної детермінації активність педагога розгортається за схемою поведінки, її зміст і напрямок визначається поєднанням зовнішньої ситуаційної стимуляції з афективно-поведінковими патернами, сформованими за процесу індивідуального розвитку педагога та спрямованими на захист і підтримку цілісності його Я. У аспекті цільової детермінації активність педагога постає як діяльність, що контролюється процесами свідомого цілепокладання. Діяльнісна будова процесу прийняття педагогічного рішення може бути описана з використанням змістовно-смислової та функціонально-операційної складових. Змістовно-смислову сторону процесу прийняття рішення утворює динаміка сенсів, які актуалізуються під час сприймання ситуації, обміркування та зважування рішення впродовж усього процесу. Запропоновано функціональну модель структури процесу прийняття рішення у педагогічній діяльності, яка передбачає використання системи дій і операцій, здійснюваних педагогами на усіх етапах цього процесу. Досліджено певні закономірності, взаємопов'язані з впливом на процес прийняття педагогічних рішень ціннісних детермінант. Визначено критерії ефективності педагогічних рішень і встановлено, що за умов спеціально організованої діяльності, яка є базою технології рефлексивно-цільового тренінгу, у вчителів розвиваються уміння прийняття ефективних педагогічних рішень.

  Скачати повний текст