Наведено методологічні, теоретичні, методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів до взаємодії суб'єктів освітнього процесу за умов полікультурності Кримського регіону. Охарактеризовано процес становлення та розвиток вітчизняної системи професійної підготовки майбутніх учителів до міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Виділено та проаналізовано етапи професійної підготовки у дослідженій сфері. Розглянуто сучасний стан, тенденції та особливості підготовки майбутнього педагога у контексті ідеї полікультурності. Визначено критерії, показники та рівні міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу, відповідні рівні готовності майбутніх учителів до міжкультурної діяльності. Виявлено та проаналізовано умови полікультурності Кримського регіону. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель їх професійної підготовки до міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на базі системного, особистісно-діяльнісного, акмеологічного, аксіологічного, партисипативного, культурологічного, компетентнісного підходів. Розроблено науково-методичне забезпечення процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів полікультурного спрямування. Запропоновано педагогічну технологію організації продуктивної міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на базі проектної діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено структуру психологічної готовності студента до профорієнтаційної роботи в школі, емпіричні показники, критерії оцінки та рівні сформованості даного феномену. Створено комплекс методик для діагностики рівня сформованості, розроблено систему психолого-педагогічної роботи з формування психологічної готовності студента до профорієнтаційної роботи в школі. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що ефективність формування психологічної готовності студента до профорієнтаційної роботи в школі забезпечується шляхом комплексного формування мотиваційного, емоційного, когнітивного, операційно-дійового компонентів за умов домінуючої ролі когнітивного та операційно-дійового.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми й особливості процесу прийняття вчителями рішень за проблемних ситуацій педагогічної діяльності. На підставі аналізу різних форм детермінації активності педагога - причинної, цільової та ціннісної - утверджується положення про ієрархічну будову механізмів, на базі яких здійснюється процес прийняття рішень за проблемних ситуацій педагогічної діяльності. На рівні причинної детермінації активність педагога розгортається за схемою поведінки, її зміст і напрямок визначається поєднанням зовнішньої ситуаційної стимуляції з афективно-поведінковими патернами, сформованими за процесу індивідуального розвитку педагога та спрямованими на захист і підтримку цілісності його Я. У аспекті цільової детермінації активність педагога постає як діяльність, що контролюється процесами свідомого цілепокладання. Діяльнісна будова процесу прийняття педагогічного рішення може бути описана з використанням змістовно-смислової та функціонально-операційної складових. Змістовно-смислову сторону процесу прийняття рішення утворює динаміка сенсів, які актуалізуються під час сприймання ситуації, обміркування та зважування рішення впродовж усього процесу. Запропоновано функціональну модель структури процесу прийняття рішення у педагогічній діяльності, яка передбачає використання системи дій і операцій, здійснюваних педагогами на усіх етапах цього процесу. Досліджено певні закономірності, взаємопов'язані з впливом на процес прийняття педагогічних рішень ціннісних детермінант. Визначено критерії ефективності педагогічних рішень і встановлено, що за умов спеціально організованої діяльності, яка є базою технології рефлексивно-цільового тренінгу, у вчителів розвиваються уміння прийняття ефективних педагогічних рішень.

  Скачати повний текст

Розкрито зв'язок між когнітивним стилем учителя і його схильністю до міжособистісних конфліктів з учнями. Подано психологічний портрет конфліктогенного вчителя. Аналіз когнітивного стилю вчителів, схильних до конфліктів, дозволив установити, що цей зв'язок найбільш виразно виступає, якщо враховувати показники не одного параметру стилю, а їх системи; залежність від поля, тип реакції і когнітивну диференційованість.

  Скачати повний текст

Дисертація містить теоретичне і експериментальне дослідження проблеми готовності до музично-педагогічної діяльності. З'ясовано, що успішність здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлюється єдністю функціонування загальних і спеціальних здібностей особистості, серед яких спостережливість, антиципація, креативність, музикальність, експресивність і ставлення відіграють роль системоутворюючого фактору. Практична реалізація результатів дослідження міститься у визначенні основних принципів і підходів до організації навчальної діяльності студентів, спрямованої на актуалізацію і формування їх професійної готовності до музичного виховання в молодших класах загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему підготовки майбутнього вчителя до організації музичного пізнання в початкових класах. Обгрунтовано значення ідей гуманістичної психології, феноменології, роль рефлексії, внутрішньодіалогового мислення у пізнанні музичного мистецтва. Визначено критерії та рівні готовності студентів до організації рефлексивної музично-пізнавальної діяльності. Розроблено й апробовано поетапну методику психолого-педагогічної підготовки студентів до організації музичного пізнання в початковій школі.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні детермінанти комунікативного потенціалу вчителя. Виявлено шляхи його актуалізації на етапі вузівської підготовки майбутнього педагога. Уточнено та конкретизовано уявлення про зміст, сутність та особливості комунікативного потенціалу вчителя. Виокремлено його психологічну та соціальну основи. Обгрунтовано доцільність комунікативної підготовки майбутніх спеціалістів, її детермінованість рівнем сформованості ціннісного ставлення до комунікативної діяльності, системою комунікативних знань і вмінь, перцептивно-рефлексивних та емпатійно-емоційних можливостей, психологічною готовністю студента до оптимальної реалізації свого комунікативного потенціалу в практичній педагогічній діяльності, мотивацією спілкування.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано сутність і структуру професійного менталітету майбутніх вчителів у взаємодії його компонентів: соціального, рефлексивного та нормативного. Визначено критерії: суспільний, оцінний, когнітивно-конативний. Охарактеризовано рівні сформованості професійного менталітету майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін. Виявлено педагогічні умови формування професійного менталітету майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін. Розроблено й експериментально апробовано модель формування зазначеного утворення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння детермінації якості особистості вчителя. Розкрито специфіку поняття "психологічна культура вчителя початкової школи", викладено сутнісні характеристики детермінантів її розвитку. Розроблено концептуальну структурно-функціональну модель психологічної культури вчителя початкової школи. Експериментально досліджено особливості сформованості та дії показників екзо-, онто- та ендодетермінантів її розвитку. Описано особистісно детерміновану модель розвитку психологічної культури вчителя початкової школи. Наведено методичні рекомендації щодо цілеспрямованого розвитку психологічної культури вчителя початкової школи як фактора підвищення ефективності його психолого-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено сутність поняття "професійна саморегуляція вчителя", розглянуто її структуру та функції, методи, критерії. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів до професійної саморегуляції у процесі вивчення педагогічних дисциплін, яка корелює із структурою професійної саморегуляції вчителя та відображає взаємодію її основних компонентів (мотиваційного, рефлексивного, емоційно-вольового та діяльнісного). Встановлено показники рівнів сформованості мотиваційного, теоретичного та процесуального компонентів готовності майбутнього педагога до професійної саморегуляції. Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх педагогів до професійної саморегуляції, описано методи, форми та засоби підготовки. Встановлено ефективність запропонованої технології. За допомогою методів математичної статистики проаналізовано результати формувального експерименту. Основні результати наукового дослідження впроваджено у навчальний процес підготовки майбутніх учителів до професійної саморегуляції.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення літературних джерел з проблеми професійно-пізнавальної потреби досліджено її психологічні особливості та динаміку майбутніх учителів спеціальних загальноосвітніх шкіл у процесі навчання в педагогічному вузі. Розкрито сутність і структуру професійно-педагогічної потреби, виявлено й обгрунтовано емпіричні показники та рівні її розвитку. Обгрунтовано необхідність врахування психолого-педагогічних чинників, зокрема, професійно-педагогічної спрямованості студентів, усвідомлення значення знань за фахом у вирішенні практичних питань, інтересу до педагогічної діяльності, усвідомлення життєвих цілей, спрямованості на самореалізацію у процесі оволодіння педагогічною професією з метою оптимізації розвитку професійно-пізнавальної потреби.

  Скачати повний текст

Вивчено способи запровадження методу моделювання з метою корекції конфліктної взаємодії в педагогічному колективі. Проаналізовано теоретико-методологічні та концептуально-методичні засади модельного вивчення та корекції конфліктної взаємодії. Встановлено, що моделювання як оперування образно-символічними, фізичними (матеріальними), математичними (зокрема, графоаналітичними) моделями є дієвим засобом профілактики неконструктивного розв'язання конфліктів та корекції реальної конфліктної поведінки в педагогічному спілкуванні. Проведено моделювання конфліктної взаємодії, яке здійснено з використанням способів графологічної репрезентації, ігрового моделюванння та символічного (проективного) малювання в організаційно-методичних форматах науково-методичного семінару вчителів і соціально-психологічного тренінгу. На достовірній емпіричній базі підтверджено ефективність методу моделювання в системі активного соціально-психологічного навчання педагогів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування професійної компетентності майбутніх учителів музики. Розкрито сутність і структуру професійної компетентності майбутнього вчителя музики, обгрунтовано психолого-педагогічні умови її формування. Розроблено й експериментально перевірено модель процесу та педагогічну технологію формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у педагогічному коледжі. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики. Доведено, що ефективному формуванню професійної компетентності сприяє застосування таких форм навчально-виховної діяльності, як робота творчих гуртків; виконання творчих самостійних завдань; проведення уроків музики у школі, а також психолого-педагогічних тренінгів, ділових ігор. Розроблено зміст і методичне забезпечення спецкурсу "Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у процесі підготовки позакласних заходів у загальноосвітній школі", який впроваджено у навчальний процес Артемівського педагогічного училища, Стахановського педагогічного коледжу Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка, Педагогічного коледжу Харківського гуманітарно-педагогічного інституту.

  Скачати повний текст

Виявлено, що особистість вчителя у разі розвивального навчання значою мірою відрізняється від особистості вчителя за традиційного навчання. Зазначено, що особистісні якості вчителя впливають на формування особистісних і навчальних характеристик учня. З'ясовано, що існує певна етапність засвоєння педагогом професійної діяльності у системі розвивального навчання, яка характеризується типовими труднощами та професійними кризами педагогів. Важливим чинником успішності оволодіння системою розвивального навчання є адекватний системі метод підготовки педагогів. Найефективнішим методом навчання, який відповідає логіці та суті побудови системи розвивального навчання, є метод інтенсиву. На підставі результатів теоретичного й експериментального дослідження розроблено методичні рекомендації для психологічних служб, а також принципи соціально-психологічного тренінгу для педагогів, які засвоюють систему розвивального навчання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано досвід вивчення феноменів ідентичності у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях. Розкрито сутність поняття професійної ідентичності вчителя. Охарактеризовано структурні компоненти професійної ідентичності вчителя: когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий. Виявлено, що у вчителів із позитивним характером позиціонування професійного середовища рівень сформованості професійної ідентичності менше залежить від стажу педагогічної діяльності ніж у групі із негативним позиціонуваннням. Розроблено й апробовано програму соціально-психологічного супроводу процесу становлення професійної ідентичності вчителя та доведено її ефективність. Визначено послідовність становлення професійної ідентичності вчителя за компонентами.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрації. Визначено суть і психологічний зміст фрустрації та фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності у контексті вивчення фрустрації. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів. Вивчено особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності у сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) тощо. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв'язки між фрустрованістю й особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Досліджено домінуючі стратегії фрустраційного реагування у напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів. Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної та психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, представлено глибокий та змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано пріоритетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого та контрольного експериментів.

  Скачати повний текст

Вивчено роль особистісних детермінант у гуманізації педагогічного процесу, розкрито вплив особистісних якостей педагога на його готовність до реалізації фасилітативної діяльності у навчально-виховному процесі. Проаналізовано сучасний стан досліжень з проблеми гуманізації навчально-виховного процесу та роль фасилітації у даному контексті. Виокремлено основні складові готовності педагогів до здійснення фасилітативної діяльності й особистісні детермінанти, що впливають на її розвиток. Проаналізовано сучасні методи підготовки педагогів і розроблено оптимальну програму, спрямовану на формування готовності педагогів до фасилітативної діяльності. Проведено кількісний і якісний аналіз результатів дослідження, інтерпретацій власних звітів педагогів, інтерв'ювання учнів та їх батьків і встановлено, що готовність педагога до здійснення фасилітації - інтегральна якість, яка включає декілька складових: орієнтацію на співпрацю, емпатійність, конгруентність. Виявлено, що формування даної якості обумовлено особистісними детермінатами, зокрема, характерологічними особливостями особистості педагога, а також методами підготовки педагогів-фасилітаторів. Встановлено, що безпосередньо готовність до здійснення фасилітативної діяльності можна успішно формувати за допомогою спеціально розробленого психологічного тренінгу. Обгрунтовано, що для збереження стійкого тренінгового ефекту необхідно реалізувати відповідну програму підтримки-супроводу для педагогів.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено структурно-функціональну модель та розкрито психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ. Експериментально виділено типи функціональних взаємозв'язків професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей, стилю педагогічної діяльності й індивідуально-психологічних характеристик викладачів ВНЗ у процесі професійної діяльності. Удосконалено комплексну методику вивчення педагогічних здібностей викладачів ВНЗ. Розкрито вплив предметної спрямованості й етапу професійного становлення на формування стилю педагогічної діяльності та психологічної структури педагогічних здібностей викладачів ВНЗ. Визначено індивідуально-психологічні детермінанти розвитку педагогічних здібностей та індивідуальності викладача ВНЗ у процесі його професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Поглиблено та розширено зміст поняття "ціннісні орієнтації майбутнього вчителя" як центрального компонента професійної спрямованості студента педагогічного вузу, що визначає успішність аксіологічної діяльності, формування світоглядної позиції та визначення особистісного смислу педагогічної діяльності. Встановлено чинники, що впливають на динаміку ціннісних орієнтацій, ієрархічну структуру, шляхи та засоби їх розширення. Виявлено зв'язок змісту ціннісних орієнтацій з особистісними характеристиками студентів педагогічного вузу (рівень самоактуалізації особистості майбутнього вчителя та його професійно-педагогічна спрямованість). Обгрунтовано, розроблено та апробовано систему розширення цінностей майбутнього вчителя активними методами навчання, практичні рекомендації викладачам психологічних дисциплін щодо процесу становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки у вищому навчальному педагогічному закладі.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні умови розвитку комунікативної компетентності учителя. Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено залежність розвитку комунікативної компетентності від сформованості у вчителів рефлексивного ставлення до себе як до суб'єктів професійно-педагогічної діяльності, адекватності та повноти їх уявлень про власну особистість, специфіки їх "імпліцитної концепції особистості", на підставі якої оцінено партнерів у спілкуванні, за наявністю в них умінь диференціювати й адекватно виражати власні почуття та психоемоційні стани. Розроблено й апробовано методику розвитку у вчителів продуктивного рівня комунікативної компетентності.

  Скачати повний текст