Досліджено нову філософську проблему, пов'язану з актуалізацією етнічної релігії (рідної віри) в Україні та аналогічні процеси у країнах Європи. Українське язичництво розглянуто як духовно-культурний феномен, що проявляється у світогляді, моральних нормах поведінки, звичаєвості й обрядовості у процесті функціонування етносу. Встановлено, що феноменальність рідної віри полягає в її здатності фіксувати, а за сприятливих умов - самовітворювати власні етнічні цінності. Показано, що дана актуалізація може відбуватися у підсвідомості носіїв власної етнічної культури як своєрідне підсвідоме "пригадування" окремими представниками етносу колективного досвіду своїх предків. Зроблено висновок, що етнорелігія (язичництво) - це природний генератор духовного життя етносів та упорядник їх життєвого простору та морально-звичаєвих відносин, в яких гарантом цілісності етнічної спільноти виступає сама етнічна група з її усталеними етнічними звичаями та цінностями Роду. Доведено, якщо розвитку етнічної релігії не перешкоджають зовнішні чинники - війни, поневолення, окупація, асимілятивні процеси, - то рідна віра може бути самодостатньою духовною системою на будь-якому етапі розвитку свого етносу, навіть на самому модерному. Зроблено висновок, що багатотисячолітні духовні традиції, що склалися природним шляхом, мають переваги перед штучними глобальними релігійними доктринами. Встановлено, що етнічні релігії виявляють більшу життєздатність і зберігають властивість періодично відроджуватись, і виступають засобом самозбереження етносу.

  Скачати повний текст

Актуальність дослідження зумовлено практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, зокрема, у психології українців як етносу, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності. Вивчено особливості етностереотипізації як на внутрішньорегіональному рівні, так і на рівні моноетнічного міжрегіонального оцінювання у парадигмі "Схід - Захід України" та визначено специфіку процесу міжособистісного оцінювання у середовищі студенської молоді. Обгрунтовано роль етносоціальних уявлень у процесах самовизначення особистості.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження екологічної культури українського етносу. Розглянуто культурологічний, історичний, соціально-економічний, антропологічний та екологічний підходи щодо вивчення українського етносу. Обгрунтовано доцільність використання діяльнісного підходу щодо вивчення екологічної культури українського народу, що базується на своєрідності співвідношень різних форм діяльності, що виникають у процесі розвитку етносу. Проаналізовано особливості розвитку української екологічної культури як однієї зі специфічних форм його діяльності. Розглянуто чинники її формування, особливу увагу приділено вивченню етнічного характеру і його специфічних рис (індивідуалізму, екзекутивності, інтровертивності, толерантності та емоційно-естетичної домінанти). Досліджено перспективи розвитку екологічної ситуації в Україні з урахуванням впливу економічних і політичних чинників розвитку сучасної екологічної культури. Відзначено, що для подальшого уточнення змісту екологічного імперативу та оптимального розв'язання проблем охорони навколишнього середовища в Україні необхідно враховувати особливості українського національного характеру, оскільки у разі їх ігнорування ефективність формування нового екологічного мислення суттєво зменшиться.

  Скачати повний текст

Висвітлено характер та особливості етнічної самоідентифікації студентів Києва. Досліджено роль і місце етнічної ідентичності у свідомості студентів з позиції теоретико-методологічної бази етнологічної науки. Визначено місце студенства в етнодемографічній структурі українського суспільства, окреслено соціальний портрет студентів Києва. Виявлено, що етнічна ідентичність відіграє важливу роль в системі цінностей студентської молоді. Проаналізовано етномовні процеси, що відбуваються у студентському середовищі, розкрито ставлення студентів до української етнокультури та традиційних релігійних цінностей. Висвітлено роль студентів у громадсько-політичному житті України та їх ставлення до української державності. Досліджено етнопсихологічну дистанцію та рівень толерантності київських студентів.

  Скачати повний текст

Досліджено етнічні стереотипи українців щодо сусідніх їм етносів і національних меншин, їх вплив на формування міжетнічних взаємин на території України у XVIII - першій половині ХХ ст. Виділено дві основні групи етнічних стереотипів - міфологічні та побутові. Зазначено, що під міфологічними розуміють емоційно забарвлені судження, сформовані на підставі міфологічного світогляду українців, в основі яких лежать космогонічні легенди й уявлення, які нерідко мають у своїй основі біблійні мотиви, а побутові стереотипи сформувалися безпосередньо під впливом контактування обох етнічних спільнот.

  Скачати повний текст

Визначено культурно-специфічні особливості образу світу українців. Емпірично виявлено міжкультурні, міжпоколінні та регіональні особливості розповсюдженості типів соціальних аксіом, визначених М. Бондом і К. Леунгом, зокрема, соціальний цинізм, соціальна гнучкість, нагорода зусиль, контроль долі та релігійність. Наведено культурно-специфічні соціальні аксіоми, імпліцитно притаманні образу світу українців. Розроблено й апробовано опитувальник українських аксіом (УСА), виділено фактори, обумовлені особливостями української культури, зокрема, орієнтація на сімейні стосунки, пасивізм, недовіра, духовість, патерналізм.

  Скачати повний текст

Запропоновано наративний підхід у дослідженні етнопсихологічної проблематики. Доведено ефективність особистого наративу як моделі вивчення самоконституювання суб'єкта, як фундаментального життєвого процесу, та як ситуативного, що визначається актуальним впливом і присутністю у житті людини фігури значущого етнічного Іншого.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичних досліджень проблем співвідношення етнічних і релігійних феноменів, зроблено філософський аналіз вітчизняних здобутків їх осмислення, які засвідчили, що онтологічний, феноменологічний, структурно-функціональний взаємозв'язок релігії та етносу має давню історію, зумовлює появу синкретичних етнорелігійних явищ, які посідають чільне місце в житті народів і постійно проявляють себе в міжнаціональних і міждержавних відносинах, виступають активним чинником світового суспільного процесу, й водночас є предметом дослідження нової галузі релігієзнавства - етнології релігії.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та емпірично досліджено зв'язок між етносоціальними уявленнями (головним змістом етнічної ідентичності) та рівнем сформованості "Я"-концепції. Визначено вплив етносоціальних уявлень на успішність соціальної адаптації молоді за трансформаційних умов суспільства. Доведено, що етнічну ідентичність, утворену етносоціальними уявленнями, треба розглядати як складовий компонент соціальної ідентичності, а не як незалежне психологічне утворення. Показано, що найважливішим критерієм соціальної дезадаптації є внутрішня дисгармонійність - неузгодженість ідентичностей в ідентифікаційній матриці, занижена самооцінка та негативне самоставлення, екстернальність, конформізм. Доведено, що транформації етнічної ідентичності у вигляді гіпо- та гіперідентичності можна розглядати як гіперкомпенсаторні утворення, що виникають у дисгармонійних особистостей з проблемами адаптації та самореалізації, заниженою самооцінкою та очікуваною оцінкою.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Проаналізовано історичні умови інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи, концепцій та напрямків протидій народному акушерству в особі повитухи. Визначено, що повитуха виступала суб'єктом та об'єктом дій обрядово-магічного характеру, виявляла свою подібність до міфологічних персонажів язичницьких богинь. Узагальнено відомості, які вказують на амбівалентність образу повитухи, її належність до категорії "ритуальних спеціалістів", водночас, її фольклорному образу притаманні риси сакральності.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано модель структури психічного апарату, згідно з якою глибинний рівень психіки (колективне несвідоме) є дворівневим, тобто є певним континуумом від універсального, етнічно недиференційованого прошарку до етнічно-специфічного. Надано визначення етнічного менталітету як психічної структури інформаційного характеру, змістове поліпшення якої спричинює етнічну ідентичність. Доведено доцільність означення етнічного менталітету як форми маніфестації колективного несвідомого у тенденції переважання його етнічно-специфічного прошарку. Здійснено теоретико-прикладне дослідження загальновідомої універсальності архетипічних мотивів, а також етнічно-специфічного аранжування міфологічних світоглядних систем. Розвинуто теоретичні підходи щодо особливостей українського менталітету у контексті глибинно-психологічної інтерпретації одержаних результатів експерименту.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено міфологічний компонент у структурі ментальності особистості у глобалізаційну епоху та розглянуто глобальність й етнічність як полюсні тенденції прояву міфологічного компоненту ментальності особистості. Уперше запропоновано розгляд міфологізації етнічної ідентичності особистості й індивідуального авторського творення як альтернативних засобів актуалізації та трансформації енічної ментальності. Визначено психокультурні чинники міфологізації етнічної ідентичності за умов культурної глобалізації. Співвіднесено якісні особливості індивідуальної авторської міфотворчості Л.Українки зі специфікою процесу самоактуалізації творчої особистості у контексті української ментальності. Введено поняття індивідуального авторського міфу в структуру системного прикладного психологічного дослідження міфологічного компоненту ментальності. Розвинуто уявлення про характер взаємовідносин між архаїчним й індивідуальним авторським міфом, зважаючи на архетипи колективного несвідомого в ментальності особистості. З застосуванням методу психо-історичної реконструкції (І.Г.Білявського) вивчено глобальні й етнічні виміри визначеного ахетипу колективного несвідомого (архетипу Світового Дерева). Апробовано психосемантичний аналіз для дослідження "Я"-маніфестації архетипу Світового Дерева в індивідуальній авторській міфотворчості, показано евристичний потенціал методу міфокритики (Н.Фрая) у культурно-історичній психології. Розроблено структуру системного прикладного дослідження міфологічного компоненту ментальності особистості на методологічній засаді історичної психології І.Г.Білявського.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного історико-етнографічного аналізу демонологічної системи бойків. Встановлено ареальні межі побутування народних демонологічних уявлень, вірувань, повір'їв. Виявлено генетичні витоки та семантику основних демонічних персонажів. Досліджено демонологію бойків у загальноукраїнському та загальнослов'янському контекстах, виділено загальні та специфічні локальні риси. Охарактеризовано сучасний стан функціонування народно-демонологічної традиції, показано співвідношення інноваційного та традиційного в ній.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу цілісного дослідження традиційних народних знань і вірувань поліщуків Центрального Полісся України у галузі метеорології з використанням картографічного методу. Висвітлено матеріал стосовно етнометеорології краю у історико-культурному контексті. Розглянуто етнокультуру як систему з урахуванням її основних компонентів. Наведено нові фактологічні дані - матеріали польових етнографічних досліджень, здійснено їх аналіз і узагальнення, що дозволило здійснити наукову класифікацію метеорологічних знань, та картографування певних народних погодних прикмет, внести новий елемент у розуміння й оцінку значення традиційних народних знань у структурі традиційної культури українського етносу.

  Скачати повний текст

Розроблено соціально-філософську концепцію національного характеру, виходячи із розуміння національного характеру як метафізичної ідеї, що створює умови розуміння певних культурно-історичних явищ, пов'язаних, насамперед, із духовно-психологічною єдністю нації як унікального, самостійного, цілісного суб'єкта історії. Доводиться, що таке розуміння національного характеру дозволяє здійснити своєрідну "персоналізацію" етнонаціональної спільноти у вигляді "людини культури" - ідеального людського типу, який створюється і відтворюється національною культурою, є бажаним для неї і виступає основою національної самоідентифікації окремих представників нації. Розглянуті історично визначені особливості українського національного характеру, окреслені головні аспекти його розвитку у зв'язку з проблемами побудови демократичного громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто традиційний персонажний склад нижчої міфології. З'ясовано, що основними її рисами є: синкретичний характер, антропоморфізм, людське походження, що переважає у більшості персонажів. Запропоновано створення власного варіанта систематизації міфологічних персонажів, що передбачає розгляд істот за ступенем їх наближеності до людини. Виявлено особливості трансформації образів нижчої міфології у контексті змін у духовній культурі під впливом процесів глобалізації. Розкрито місце та значення нижчої міфології у світогляді українців.

  Скачати повний текст

З використанням порівняльно-історичного методу вивчено традиційну лікувальну обрядову практику росіян, українців та болгар Південно-Західної України. На базі широкого кола письмових і польових джерел досліджено проблеми: роль і умови побутування в традиційній культурі лікувального ритуалу, а також його трансформацію; статус народних лікарів у традиційній культурі; здоров'я та хвороби (їх профілактика) в контексті традиційної культури. Досліджено структуру лікувального ритуалу та його складові.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософському дослідженню ментальності як інтегративної характеристики культури. Виділено основні етапи філософського дослідження проблеми ментального, відслідковано основні традиції його дослідження в суміжних дисциплінах, що зумовили його появу в філософії. Визначено роль і значення ментальних настанов у структурі міфу та релігії. Запропоновано розрізняти дві форми ментальних настанов у науці: зовнішні й внутрішні. Розглянуто особливості національної типології ментального. Показано історико-культурну залежність процесів прийняття тих чи інших релігійних систем в залежності від національних типів ментальності.

  Скачати повний текст