Розгляд бахіанства як творчої установки композитора та виконавця побудовано на теоретичних підвалинах психологічної концепції установки, розробленої Д. Узнадзе. Подання про установку транспонуються до сфери музичної професійної діяльності, відзначається психологічно настановний зміст звернення музикантів до тих чи інших типологічних показників музики Й. С. Баха. Спрямованість на моделювання в авторській стилістиці ознак мистецтва Й. С. Баха, яка втілена, зокрема, застосуванням композиційних принципів ДТК, кантати або пасіона, фуги як ключової архітектонічної та фактурної якості, інструментального лінеаризму як символу високої риторики музики німецького майстра - визначається як бахіанство, в узгодження з термінологічною практикою, що затвердилася у професійному середовищі (на кшталт "моцартіанство", "бетховеніанство").

  Скачати повний текст

Досліджено роман "Доктор Фаустус" Т. Манна та виявлено в ньому риси біографічного міфу епохи, а також шляхи його становлення й функціонування у культуротворчих процесах романтичної та постромантичної епох. Установлено вирішальний вплив біографічного міфу "епохи занепаду" на задум та творчий метод, використаний у "Докторі Фаустусі" Т. Манна. Розкрито роль музичних символів у побудові вигаданої біографії героя роману. Доведено узагальнююче й синтезуюче значення відібраних письменником деталей біографії його героя на підставі її реконструкції та зіставлення з історичним контекстом. Визначено універсальні риси міфу Леверкюна. Доведено зв'язок ідей та образів роману з творчістю композиторів - сучасників письменника та вплив "Доктора Фаустуса" на наступне мистецьке покоління.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття-у-світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інтеграції культурних цінностей та прояви синкретичних художніх традицій у культурній парадигмі Схід - Захід. Розглянуто культурну спадщину (культурні універсалії), філософію музичної культури, семантику та семасіологію (аспекти музичного тезауруса й артефакту). Проаналізовано розвиток музичної естетики та загальної теорії музичного мистецтва (постмодернізму, традиції та новаторства, стилю, музичного змісту, синтаксису, законів формотворення). Розкрито текстово-семантичний і змістовно-логічний аспекти окремих симфонічних творів композиторів Бао Юань Кея (Китай), та Є.Станковича (Україна). Зроблено висновок про існування у двох індивідуальних авторських системах (що деяким чином окреслюють тенденції розвитку сучасних національних композиторських шкіл - як високі зразки узагальнення художньої традиції на сучасному етапі) певних рис паралельності та подібності. Новий напрям трактування конвергенції як перспективи сучасного мислення, що поглиблює розуміння синкретизму як інтелектуальної основи східної й західної музичної традиції, пов'язано зі смисловими поняттями діалогу (самодіалогу), метафоричності, цілісності. На підставі аналізу музичного матеріалу двох полярних композиторських шкіл, визначено домінантну тенденцію щодо проростання музично-культурних аналогій, особливо, у галузі інструментальної музики, та про їх конвергентний зв'язок: поєднання філософічності та декоративності, узагальненості та деталізованості, циклічності та фазовості, класичної сонатності та варіаційної імпровізаційності, що у єдиному творі можуть виступати нормами досягнення художньої цілісності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему музичної полістилістики в її тісному взаємозв'язку з теорією інтертекстуальності. Розкрито сутність і визначено рівні прояву полістилістики у творчості сучасних композиторів. Наукове дослідження здійснено з урахуванням тенденцій сучасного гуманітарного знання, визначених на підставі вивчення існуючих теорій інтертекстуальності та гіпертексту. Розкрито нові аспекти музичної полістилістики як методу композиторської творчості, що відповідає наміру митця ввести свій задум у загальний стильовий контекст музики та як знакового вираження множинності музичної свідомості. Обгрунтовано принципове значення використання композиторами різних способів текстових взаємодій і прийомів інтертекстуальності, що дозволяє виявити шляхи взаємопереходу "свого" - "чужого" у музиці. Запропоновано типологію музичної полістилістики, проаналізовано її моделі. Досліджено основні підходи щодо вивчення феномену інтертекстуальності у сучасному гуманітарному знанні. Розглянуто суміжні літературознавчі та музиконавчі позиції у сфері теорії інтертекстуальності. Розроблено типологію інтертекстуальності з урахуванням її текстологічних, естетичних (ціннісних) та композиційно-художніх характеристик. Особливу увагу приділено розгляду теорії гіпертексту як цілісного музичного хронотопу, що характеризує музику як симультанне метаісторичне явище. Встановлено суттєвий вплив інформаційної перенасиченості музичної культури на формування методу композиторської творчості у другій половині XX - на початку XXI ст. Показано, що теорія гіпертексту як особливого інформаційно-комунікативного феномена дозволяє адекватно інтерпретувати взаємодію, шляхи й особливості трансляції цілих інформаційних пластів, що сприяє розумінню складної культурної ситуації на межі сторіч.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен музичного хронотопу, розкрито його сутність та особливості реалізації. Здійснено систематизацію явищ авангардного музичного мистецтва на підставі їх характерного типу музичного хронотопу. Розроблено методологію аналізу часопросторових відношень у музичному творі. Сформульовано визначення музичного хронотопу, встановлено його стилістичні показники. Розроблено типологію музичних хронотопів авангардного стилю. Розглянуто особливості функціонування музичного хронотопу за умови індивідуальних стилів авангардних композиторів та стилів окремих музичних творів. Проаналізовано твори авангардних зарубіжних композиторів 1920 - 1980-х рр. в аспекті вивчення специфіки їх часопросторової організації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему неактуального стилю як магістральної стильової тенденції композиторської творчості та однієї з провідних категорій сучасного музикознавства. Розглянуто питання про стиль культури, канон та полістилістику, що є основними складовими проблеми стильової типології. На підставі аналізу фортепіанної творчості Саті обгрунтовано явище реінтерпретації, здійснюване завдяки стильовому діалогу Саті з Купереном і деяким перспективним проекціям їх новацій у сюїтному жанрі на музику другої половини XX ст. Перспективні проекції пов'язані з відкриттям Е.Саті нового жанрового напрямку фонової музики. Наприкінці XX ст. це відкриття можна пов'язувати з феноменом "посткомпозиторського" мислення, що значно збагачує культурологічний зміст музикознавчого аналізу.

  Скачати повний текст

Розроблено поняття "необароко" та методологію його аналізу, визначено основні ознаки течії, висвітлено шляхи його розвитку в музичній культурі різних країн. Проаналізовано твори українських композиторів другої половини XX ст., які тяжіють до необарокової стилістики в їх типологічних паралелях з композиціями інших національних шкіл та самобутнім втіленням основних параметрів стилю. Проаналізовано взірці необароко в інтерпретаціях німецьких композиторів - від П.Гіндеміта до "нової ляйпцізької школи" (зокрема розглянуто постаті Й.Н.Давіда, В.Фортнера, Г.В.Генце, маловідомих з україномовних джерел), французьких (А.Руссель, Д.Мійо), італійських (творчість А.Казелли, Д.Маліп'єро), польських (Б.Шабельського, Ш.Лакса, Р.Спісака), чеських (Б.Мартіну), прибалтійських (Ю.Юзелюнаса, В.Баркаускаса), російських (М.Старокадомського, В.Задерацького, Д.Шостаковича). Висвітлено барокові риси у творах інших стилістичних напрямків (від полістилістики, до джазу).

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему визначення поняття "неофольклоризм" у контексті музичного мислення. На базі дослідницьких інтересів за творами Б.Бартока та І.Стравінського, які мають фольклорну генезу, систематизовано принципи художнього методу та стильові ознаки неофольклоризму, розкрито філософсько-естетичні та соціокультурологічні передумови виникнення даного явища в музичній практиці першої половини ХХ ст. Запропоновано функціонально-генетичний підхід до аналізу неофольклорних опусів, методику якого продемонстровано на прикладі маловивчених творів С.Прокоф'єва. Зроблено висновок про роль неофольклорних відкриттів першої половини ХХ ст.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття музичної події як загальнофілософської універсалії, що конкретизує процес перебігу музичного часу. Виявлено особливості функціонування музичної події на прикладі музики XX ст., характерною особливістю якої є потенційна композиційна незаданість, що обумовлює актуальність дослідження чинників регулювання форми. Зроблено фундаментальний огляд категоріальних властивостей події у контексті існуючих філософських, наукових і художніх уявлень про час. Визначено принципи організації музичного часу в музиці XX ст., сформовано розгалужений теоретичний апарат для аналізу подієвої структури музичного твору, створено алгоритм аналітичних операцій. Розглянуто систематику музичних форм XX ст. за критеріями подієвих закономірностей їх організації. Проаналізовано твори композиторів XX ст. в аспекті їх подієвої структури.

  Скачати повний текст

Виявлено життєві передумови формування творчого фенотипу особистості композитора-модерніста М.А.Рославця (1881 - 1944 рр.), визначено роль його творчих здобутків у контексті української культури. Доведено значення харківського періоду творчої біографії митця, протягом якого відбувся його поворот від символізму до конструктивізму. Здійснено моделювання творчого фенотипу композитора у контексті втілення сутнісних ознак модернізму. Запропоновано тезу щодо універсальності системи синтетакорду та властивого їй еволюційного характеру. Проаналізовано цілісну стильову платформу митця, виявлено чіткі ознаки музичного символізму та музичного конструктивізму.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми комплексного вивчення міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні протягом 1990 - 2005 рр. як цілісної системи. Проаналізовано основні тенденції їх розвитку, а також акультураційні, інкультураційні процеси, основні функції фестивалів, їх адресне спрямування, рівень престижу та впливовості, особливості фестивальної аудиторії кожної акції на прикладі фестивалів "Київ Музик Фест", "Контрасти", "Два дні і дві ночі", "Форум музики молодих".

  Скачати повний текст

Висвітлено ідею "українського модерн-баяна" як мистецтва баянної гри, що склалась в паралелях вітчизняної та зарубіжної творчості й апробована видатними митцями. Розкрито сутність впливу тріади чинників: високоталановитих виконавців-новаторів, удосконалений майстрами інструментарій та оригінальну творчість композиторів. Концепція мистецтва "модерн-баяна" як вітчизняної версії акордеонної гри професійних митців другої половини XX ст. полягає в єдності виконавсько-композиторської ініціативи під час створення оригінальних композицій для баяна як "музики для слухання" з включенням тембрально-сонорних ефектів у функції конкретно-графічних показників, носіїв архетипових смислів музики поставангардного мистецтва.

  Скачати повний текст

Розроблено новий аспект дослідження семантики "чужого" тексту в сучасній музиці. Вивлено сутність і рівні прояву неоміфологічних інтенцій художнього мислення в музичних композиціях XX - початку XXI ст. з включенням "чужого" тексту. Досліджено особливості взаємодії неоміфологічних і ксенологічних тенденцій сучасної культури. Проаналізовано прояви феномену "чужого" тексту в сучасній музиці у широкому філософському, культурологічному та літературознавчому контексті. Виділено новий аспект композиторської інтерпретації "чужий" текст як генетичний код твору, розроблено його типологію та досліджено подібність зі структурними принципами неоміфологічної прози. У науковий обіг введено поняття неоміфологічних інтенцій художнього мислення. На прикладах творів Л.Грабовського, Д.Лігеті, О.Грінберга, В.Сильвестрова, О.Нарбутайте, В.Балея розглянуто їх відображення в індивідуальних композиторських концепціях на структурному, семантичному та естетичному рівнях.

  Скачати повний текст

Проаналізовано найбільш вагомі естетико-стильові напрями європейської фортепіанної музики XX ст., їх вплив на фортепіанну творчість М. Колесси (зокрема, неофольклоризму, символізму-імпресіонізму, неокласицизму, неоромантизму). Розглянуто його творчість в контексті єдності національних і загальноєвропейських первнів, суб'єктивно-психологічної зумовленості звернення до фортепіано як інструмента, а саме: авторецепції фортепіанного жанру, жанрових моделей та їх авторської трансформації. Висвітлено роль фортепіанних творів М. Колесси у сучасному художньому вимірі у контексті їх інтерпретації сучасними піаністами.

  Скачати повний текст

До наукового обігу введено поняття "художньо-освітній простір". Розглянуто культуру України в аспекті функціонування та розвитку художньо-освітнього простору як невід'ємного чинника існування нації. Досліджено внутрішню логіку та динаміку культурно-освітнього процесу на окремих історичних етапах розвитку культури. Висвітлено генезу художньо-освітнього простору як національного модусу у традиційній культурі українців (міфотворення, фольклор, традиції, народні свята, обряди). Виявлено місце та роль творчої особистості у процесах функціонування художньо-освітнього простору та найголовніші фактори такої взаємодії (гуманізація, діалог, креативність). Виокремлено основні художньо-естетичні (ціннісні) витоки та параметри сучасного художньо-освітнього процесу в Україні. Розроблено методологічні засади нового підходу до аналізу світових і вітчизняних концепцій і тенденцій художньої освіти. Наведено характеристику художньо-освітнього простору сучасної України як обумовленого розмаїттям національного та світового досвіду в контексті проблеми Схід - Захід (висвітлено освітні практики України - від витоків до сучасності, а також Японії, Китаю, Канади, США, Німеччини). Наведено рекомендації щодо реалізації політики держави у галузі збереження культурної спадщини (шляхи та форми репрезентації національних культурно-освітніх практик). Визначено перспективи трансформації художньо-освітнього простору України у перші десятиліття XXI ст.

  Скачати повний текст

У музикознавчому аспекті досліджено феномени вічного образу, концепту та концептосфери. Виявлено спільні риси категоріальних значень вічного образу та концепту, що дозволяє досліджувати вічний образ як концепт. На підставі вивчення інтерпретацій (словесних, музичних) образу Гамлета обгрунтовано його визначення як різновиду концепту. Зроблено порівняльний аналіз художніх втілень культурного концепту Гамлета у літературі та музиці та виділено два історичні етапи його прояву в мистецтві: як локалізацію, фіксацію в словесних емблемах і подальше розфокусування за допомогою музики. Багатозначність звуку протиставлено обмеженості слова, що має словесне "фіксоване" значення. Виявлено, що різні принципи концептуалізації музики та літератури демонструють переваги музики, яка дозволяє швидше осягнути смисл, оскільки музична лексема завжди більш контекстуальна, об'ємна, ніж слово або словосполучення і може належати до певної жанрово-стилістичної сфери. Обгрунтовано цілісне системне уявлення про феномен музичного концепту, що розуміється, перш за все, як інструмент аналізу смислу та як внесення певного предметного смислу в звукову структуру, яка виявляє свої можливості як невербальна мова. Музичну концептосферу у творах композиторів XIX - XX ст. розглянуто як жанрово-стилістичну концептуальну єдність музичного образу Гамлета та як індивідуальну композиторську поетику С. Слонимського, центром якої є Гамлет-концепт. Визначено особливості використання С. Слонимським прийомів концептуалізації.

  Скачати повний текст