Визначено основні види й інтенції творчості, розроблено класифікацію свобод і виявлено їх рівневу організацію. Розкрито сутність понять "свобода", "творчість" і "свобода творчості", представлено їх інтерпретацію в різних філософських вченнях, а також обгрунтовано семантику й етимологію даних термінів у літературній критиці. Обгрунтовано положення, що творчість нерозривно пов'язана з пізнанням, розглянуто їх діалектичний взаємозв'язок і взаємозалежність. Виділено основні аспекти у визначенні антропологічного статусу свободи творчості, зокрема, вільний творчий аспект і свобода творчості.

  Скачати повний текст

Виділено ідеї, які складають основу концепції буття людини як буття можливостей. Обгрунтовано взаємозв'язок можливості та дійсності як закономірності становлення та розвитку буття людини. Запропоновано класифікацію факторів реалізації можливостей. Розкрито взаємозв'язок можливостей і форм буття людини. Досліджено особливості реалізації можливостей особистості на різних етапах суспільного розвитку. Виявлено фактори соціального середовища, які обумовлюють буття людини як буття можливостей, визначено детермінанти оптимізації взаємозв'язку можливостей та дійсності у бутті людини за умов трансформації українського суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми відповідальності в управлінні. Наведено підхід до побудови її структури. Показано, що відповідальність завжди пов'язана з нормами діяльності та може бути введена тільки там, де вони існують. Розглянуто загальні умови відповідальності та з'ясовано наявність норм діяльності, виділено каузальний зв'язок, свободу волі та передбаченість. Доведено, що відповідальність є відношенням рефлексії - відповідальності індивідів і відповідальності суспільства, членами кого вони є, взаємопов'язані.

  Скачати повний текст

Розглянуто філософські основи конструювання сучасної теорії відповідальності. Визначено виміри відповідальності: онтологічний, аксіологічний, праксиологічний. Запропоновано модель відповідальності, адекватну особливостям сучасної соціальної реальності, визначено сутнісні характеристики та специфічні якості даного феномену. Описано модель практичної реалізації етики відповідальності. Проаналізовано проблему безвідповідальності за допомогою введення поняття "осередки затухання" відповідальності, в ситуації затухання чи відсутності відповідальності. Охарактеризовано відповідальність як елемент сучасних соціальних практи, детермінованих швидкоплинністю реальності, новими технологіями.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз фенотипу соціального організму фірми. Висвітлено природу, генезис, суть, зміст, форму, елементи, структуру та властивості системи корпоративних цінностей, її функції, механізм її впливу на особистість і соціальну систему фірми та обумовленість нею системи управління. Систему внутрішньофірмових цінностей (фенотип) подано як орган фірми, що проявляється як цілісна система елементів-мислеформ, що детермінує самоорганізацію соціального організму фірми. Доведено, що людина, завдяки ціннісній свідомості, шляхом її актуалізації намагається відтворювати зміст фенотипу та всі елементи аксіосфери фірми у структурі своєї особистості. Змодельовано морфогенетичний процес, який супроводжується породженням нормативної системи, формуванням структури, системи управління, виникненням владних відносин, нових потреб, норм поведінки. Відтворено цикл саморуху механізму її життєдіяльності, висвітлено роль середнього класу, який формує ціннісний фундамент громадянського суспільства та держави. Проаналізовано механізм оптимізації формування даної системи.

  Скачати повний текст

Розглянуто гуманістичні засади самореалізації особистості, визначено роль в цьому процесі потреб, інтересів, цінностей. Проаналізовано філософські погляди на дану проблему в класичній філософії, визначено гуманістичне спрямування потреб, інтересів та цінностей в сучасній світовій філософії, висвітлено гуманістичні засади самореалізації особистості в історії української філософії. Визначено основні категоріальні поняття даної теми, розкрито діяльно-творчу сутність особистості. Формування ціннісної орієнтації особистості досліджено у взаємозв'язку з формуванням та усвідомленням потреб, інтересів. Показано, що в процесі самореалізації особистості відбувається гармонізація особистих і суспільних інтересів, гуманізація особистісної свідомості та самосвідомості, формується почуття патріотизму.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз девіантності творчої особистості. Висвітлено погляди сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників на проблему девіантності. Розглянуто феномен творчої особистості у межах художньої діяльності як середовища й умови її самореалізації. Визначено загальні характеристики девіантності як соціального явища. Виявлено, що девіантність є відхиленням від конвенційної за своїм характером соціальної норми як необхідного елемента соціальної практики, інструмента соціального регулювання та контролю, що історично встановлена як межа дозволеності у суспільстві. Простежено особливості прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі. Наведено визначення та розглянуто різні форми позитивної девіантності (геніальність, талант, обдарованість) творчої особистості у художній діяльності.

  Скачати повний текст

Розроблено цілісну соціально-філософську концепцію дизайну як фактора гармонізації відносин суспільства й особистості. Розкрито сутність дизайну як об'єкта вивчення соціальної філософії. Проаналізовано наукові підходи щодо дизайну в його історичній ретроспективі. Визначено принципи та методи філософського аналізу та розроблено категоріальний апарат дослідження дизайну. Вивчено генезу дизайнерської діяльності, акцентовно увагу на її інноваційному характері. Визначено сутність, форми та функції дизайну, досліджено концепцію дизайнерської діяльності в системі відносин людина - суспільство, розкрито сутніть дизайнерської творчості як специфічного способу самореалізації особистості. Встановлено роль дизайну у розвитку соціальної свободи та самоудосконалення соціуму й особистоті, розглянуто специфіку самореалізації особистості в дизайнерській діяльності. Розкрито сутність дизайну як культурної універсалії цивілізації, розглянуто сучасні уявлення про технократичний дизайн. Уточнено аксіологічну складову змісту дизайну та його антропологічний вимір. Виявлено специфіку сучасної концепції становлення та розвитку дизайну як духовно-практичного феномену в інформаційно-культурному просторі й обгрунтовано напрями оптимізації його нових форм. Показано роль вітчизняних дизайнерських традицій у саморозвитку українського суспільства. Проаналізовано актуальні проблеми дизайну в сучасному філософському дискурсі - класичному, модерністському, постмодерністському.

  Скачати повний текст

Доведено, що сутність духовності нерозривно пов'язана з характером людського самовизначення, відношенням людини до світу, а також набуває різного вигляду залежно від домінуючої модальності людського буття і не дається думці безвідносно до проблеми буття для людини. Встановлено: духовне життя людини являє собою діалектику вкоріненості у світ із усіма її смислами та відношеннями, пошуку власної справжності, структурованої у часі, знайдення смислу свого існування, що стверджується у практичній реальності вибору, діяння, події, безпосереднього життя.

  Скачати повний текст

Визначено роль феномену діяльності та діяльнісного підходу в сучасному соціоекологічному аналізі. Обгрунтовано необхідність грунтованого дослідження проблем соціальної екології в аспекті екорозвитку, зокрема не автономного, а сумісного розвитку соціоприродних систем. Виявлено загальні закономірності розвитку таких систем. Встановлено взаємозв'язок прогресивного та регресивного у природі й суспільстві та здійснено аналіз умов і фактів прискорення їх кооперативного, синергетичного, прогресивного розвитку як унікального процесу самоорганізації матерії. Розглянуто процес становлення та розвитку уявлень про діяльність та діяльнісний підхід як одного з основних методологічних засобів наукового аналізу, визначено його специфіку, структуру та методологічний статус. Встановлено значимість діяльнісного підходу в адекватному усвідомленні специфіки сучасної екологічної ситуації. Уточнено зміст і структуру екологічної діяльності, проаналізовано принципи її функціонування. На підставі принципу діяльності проананалізовано феномен екологічної культури, розкрито механізм формування та функціонування етичних імперативів у екологічній культурі особистості.

  Скачати повний текст

Показано, що поняття "життєвий світ" є означенням особливої форми фіксації відношення різних сфер людського буття, яке сприймається суб'єктом з точки зору власного, індивідуально-особистісного існування за конкретно-соціальних умов. Обгрунтовано, що життєвий світ є феноменом самосприйняття особистістю свого цілісного існування, передусім в контексті "життєвих смислів" формування, збереження та відтворення самості Я-тіла, що зумовлює предметну й функціональну визначеність його змісту. Доведено, що життєвий світ формується та функціонує як духовна проекція життєпроживання особистості за повсякденних умов соціокультурного осередку. Виявлено, що своєрідність предметної основи змісту життєвого світу полягає в тому, що її елементи формуються завдяки встановленню відношень тілесного існування самості Я до окремих речей. Доведено, що наслідком функціональних проявів життєвого світу як чинника цілісності особистісної життєдіяльності є надання соціально-комунікативним зв'язкам, через які вона реалізується, особливої смислової якості - "життєвих зв'язків". Охарактеризовано трансформацію міжіндивідних зв'язків, зумовлених діяльністю щодо реалізації потреб у харчуванні, як специфічний функціональний вияв життєвого світу особистості. Встановлено, що змістовне витлумачення понять "життєвий світ" та "життєві зв'язки" надає додаткові можливості опису індивідуально-соціального буття людини як особистості, дає змогу конкретизувати уявлення про механізми, що уможливлюють збереження автентичності життєдіяльності людини в соціокультурному осередку.

  Скачати повний текст

Наведено цілісну концепцію інфраструктурного забезпечення соціальної роботи за умов формування та розбудови соціально-орієнтованої держави. Соціальну роботу представлено як вид продуктивної діяльності людини та системне утворення, що потребує певного інфраструктурного забезпечення. Обгрунтовано соціально-філософський сенс концепту "інфраструктура соціальної роботи", його природу, суть, зміст, морфологічний і функціональний виміри. Проаналізовано процес управління розвитком такої інфраструктури та визначено шляхи його оптимізації. Запропоновано евристичну модель функціонування об'єктів інфраструктури даної роботи в соціально-орієнтованій державі. Визначено тенденції модернізації соціальної інфраструктури в країнах Європейського Союзу, процес її формування в Україні, проблеми та перспективи інтеграції національної та європейської систем соціальної роботи.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні засади конституювання соціальної реальності. Висвітлено розвиток гуманітарного знання у XX ст. та встановлено наявність своєрідного "когнітивного повороту" у філософії, соціології, психології, культурології у другій половині XX ст. Проведено комплексний аналіз когнітивних засад дій суб'єкта, визначено механізми формування та функціонування його уявлень та їх роль у конституюванні соціальної реальності. Запропоновано модель структури когнітивного світу суб'єкта, що складається з трьох рівнів, кожен з яких відіграє певну роль у конституюванні соціальної реальності. Обгрунтовано значущість аналізу когнітивного світу суб'єкта у дослідженні соціальної реальності та актуальних проблем суспільства. Сформульовано тезу про важливе значення дослідження суб'єктивних когнітивних феноменів для вивчення соціокультурних процесів та явищ, зокрема соціальних трансформацій.

  Скачати повний текст

Запропоновано цілісну концепцію маргінальної особистості в історико-філософському та теоретико-методологічному аспектах її осмислення. Визначено основні методологічні засади дослідження в соціальній філософії та складові соціального механізму розвитку маргінальної особистості, розкрито її суть і структуру. Обгрунтовано культурологічний характер процесу розвитку маргінальної особистості, здійснено контент-аналіз етапів маргіналізації українського суспільства та основних маргінальних груп.

  Скачати повний текст

Визначено філософську предметність соціально орієнтованого маркетингу в освіті, його зміст і місце у системі філософського знання у контексті процесу становлення маркетингу як системного соціального феномену постіндустріального суспільства і з метою використання освітнього маркетингу для реформування педагогічної теорії й освітньої практики, а також здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що соціально орієнтований маркетинг в освіті є найбільш адекватним механізмом забезпечення соціо- та гуманоцентричної переоієнтації освіти за умов ринкового супільства. Показано, що філософія соціально орієнтованого маркетингу в освіті має міждисциплінарний характер і є складовою філософсько-освітнього знання.

  Скачати повний текст

Досліджено процес трансформації філософських і культурологічних уявлень про моральну цінність праці під впливом соціокультурних чинників. Визначено основні тенденції у зміні моральної цінності праці в постіндустріальному й інформаційному суспільствах. Розглянуто проблему її трансформації у контексті зміни смислового навантаження поняття "праця", що є історичним і пов'язане з проблемою розмежування праці й інших видів діяльності. Показано, що споживання та споживництво, які набувають масового характеру в постіндустріальному суспільстві масового споживання, призводять до зниження моральної цінності праці та сприняття праці як засобу задоволення матеріальних потреб. Виявлено тенденцію до розширення поняття "праця", розмивання межі між працею та не-працею, працею та споживанням, за цього інтелектуально-творча праця постіндустріальної епохи наближується до дозвілля та розваги. Праця сприймається як засіб творчої самореалізації також завдяки розповсюдженню хакерської трудової етики.

  Скачати повний текст

Здійснено науково-практичний аналіз особливостей державно-управлінського впливу у сфері духовно-ціннісного розвитку українського суспільства на сучасному етапі державотворення. На підставі аналізу наукових розробок у галузі аксіології та державного управління запропоновано визначення понять "цінності" й "духовні цінності". Розкрито особливості становлення української національної системи духовних цінностей. Визначено особливості процесу їх формування та розвитку. Запропоновано підхід до систематизації даних цінностей у процесі здійснення державно-управлінського впливу на ціннісні процеси. Виявлено причини кризових явищ у гуманітарній сфері. Проаналізовано особливості здійснення державної політики у цій царині за період незалежності. Обгрунтовано концептуальні засади ефективного державно-управлінського впливу на духовно-ціннісні процеси українського суспільства. Визначено місце та роль суб'єктів державної політики у цій сфері. Запропоновано модернізовану структуру їх взаємодії. Сформульовано комплекс пріоритетних цілей для органів державної влади щодо розвитку духовно-ціннісної системи українського соціуму.

  Скачати повний текст

Досліджено зміст основних теоретичних і практичних концепцій адекватного до умов суспільного виробництва задоволення зростаючих потреб та інтересів на суспільному й індивідуальному рівнях. Проведено аналіз виокремлених груп, видів потреб та інтересів, взаємопов'язаний з різноманітними формами діяльності суб'єктів виробництва. Потреби стимулюють розвиток галузей виробництва та зміну ціннісних вартостей індивидів у напрямі формування науково-світоглядних переконань і необхідності орієнтації на особистісне виховання, що має забезпечити мотиви до творчо-конструктивної діяльності та праці. Діалектика зростання інтересів полягає в тому, що саме їх задоволення зумовлює появу нових потреб та інтересів, а також способів їх задоволення, що стимулюють розвиток виробництва. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності державних і регіональних органів управління за умов удосконалення механізмів задоволення потреб та інтересів громадян, а також у навчальному процесі під час підготовки фахівців.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічний комплекс дослідження праці, з'ясовано підходи до праці в суспільствознавчій думці. Проаналізовано соціокультурну детермінацію праці, визначено семантичний простір концептів "праця", "діяльність", "активність". Виокремлено атрибути праці, тенденції її розвитку, сутнісні риси робітника XXI ст. Визначено місце праці в світоглядних орієнтаціях сучасної людини, мотиваційний комплекс праці. Розглянуто проблему класифікації праці. З'ясовано детермінанти оптимізації регулювання трудових відносин в сучасному суспільстві.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-філософське розуміння поняття активності, розглянуто можливі перспективи його розвитку за умов глобалізації, а також нетрадиційні для західної філософської думки підходи до проблеми активності. Розглянуто поняття активності через його сумісність з поняттям ненасильства. На підставі альтернативи діяльність - споглядання здійснено теоретичний, спрямований на перспективу, аналіз поняття творчості. Показано еволюцію варіантів поняття активності в західноєвропейській та східній свідомості. Досліджено парадигму мислення, що формується на Заході в другій половині XX ст., яка містить підстави для переорієнтації осмислення активності з діяльнісно-перетворювального на споглядально-діалогічний напрямок. Визначено, що індетермістська спрямованість мисленнєвої парадигми XX ст. стимулює появу в західному варіанті тлумачення активності характеристик, притаманних східному розумінню активності. Відмічено наявність прагнення уникнути однобічності суб'єктно-об'єктного бачення світу, а також що переорієнтація на суб'єктно-суб'єктні відносини змушують провідні напрямки західної філософської думки (філософський психоаналіз, постмодерністську філософію, синергетику) звертатися до досвіду Сходу та вишукувати загальні підстави основи поєднання двох форм світосприйняття. Зазначено, що у східному мисленні в XX ст. виразно простежується започаткування індивідуалізму та преосвітньої активності. Доведено, що парадигма мислення, яка почала формуватися у другій половині XX ст., створює достатні підстави для творення нового розуміння активності, заснованого на підгрунті традицій західної та східної ментальності одночасно.

  Скачати повний текст