Дисертаційна робота присвячена питанню вирішення важливого науково-практичного завдання – запропонувати та обґрунтувати удосконалити механізми реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні.Наукова праця показує теоретико-методологічні засади дослідження державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні. Автор ідентифікував сутність інформаційної економіки, розробив концепцію обґрунтування державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні, показав гностичні параметри результативності державної політики: ступінь загострення економічних проблем, а також, результативність механізмів їх вирішення.Досліджено інформатизацію державної політики, яку розглянуто як структурно-функціональний атрибут переходу до інформаційного суспільства, який задає нові управлінські, а також, економічні стандарти для сталого суспільного розвитку, успішності реалізації проєктів інформаційної економіки способом формування нового типу економічної свідомості, формування світоглядних настанов, формування нової економічної культури, а також, освіти.Сформульовано пріоритети реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні, серед яких економічна модернізація, а також, економічна безпека. Автором розроблено критерії, які визначають гностичну необхідність запровадження ефективної практики забезпеченнястратегічного економічного розвитку України, де ключовою є роль інформаційної економіки. Систематизовано нормативно-правове забезпечення державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні.Запропоновано розглядати механізми реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні як комплекс заходів, а також, інструментів організаційно-економічного, соціально-культурного, нормативно-правового, а також, мотиваційного характеру. Автор обґрунтував, що використовуючи ці механізми органи державної влади здійснюють вплив на суспільство з метою реалізації рішень щодо розвитку інформаційної економіки в Україні.Обґрунтовано, що механізми реалізації державної політики в сфері інформаційної економіки мають базуватися на концепціях інформаційного розвитку, цифровізації, інформаційної, а також, цифрової трансформації, а також, інтелектуального ресурсного забезпечення. Механізми мають включати: мету, завдання, принципи, суб'єкти управління, їхні функції, об'єкти, методи, а також, інструменти реалізації механізмів. Інструментами реалізації механізмів державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні є засоби, прямі і непрямі форми, методи, а також, прийоми.Крім того, визначено пріоритетні напрями, які удосконалюють механізми реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні. Це такі пріоритетні напрями, як інформатизація, цифровізація, інформаційна, а також, цифрова трансформації, правова, а також, економічна інтеграція у світовий простір інформаційної економіки. Враховуючи викладене, автором розроблено пропозиції забезпечення сталого розвитку українського суспільства, проведення структурних реформ в управлінні, а також, економіці.У дисертації набули подальшого розвитку положення про еволюцію наукових поглядів про сутність, а також, функцій інформації. Автором систематизовані характеристики, які властиві інформаційній економіці. Вказано, що домінують нематеріальні ресурси, товари, творча праця, інтелектуальний капітал. Держава має врахувати ці характеристики для удосконалення державної політики у сфері інформаційної економіки.Автор використав такі методи, як системно-аналітичний, компаративний, системно-структурний, системний, структурно-функціональний і неоінституційний.Робота має практичне значення, яке полягає в тому, що результати можуть бути використані для подальших теоретичних, а також, практичних досліджень у сфері державного управління, для вироблення курсу політичних реформ, а також, плану розвитку держави; у навчальному процесі при підготовці курсів щодо державного управління, спеціальних навчальних курсів з теорії функціонування механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки.^UThis scientific work shows the theoretical and methodological foundations of the study of state policy in the field of the information economy in Ukraine. The author identified the essence of the information economy, developed the concept of substantiation of state policy in the field of the information economy in Ukraine, showed the gnostic parameters of public policy effectiveness: the degree of aggravation of economic problems and the effectiveness of mechanisms for solving them.The informatization of state policy is studied. The author considered this as a structural and functional attribute of the transition to the information society, which sets new managerial and economic standards for sustainable social development, the success of information economy projects through the formation of a new type of economic consciousness, worldviews, new economic culture, and education.This paper formulates the priorities for the implementation of state policy in the field of the information economy in Ukraine. These are priorities such as economic modernization and economic security. The author has developed criteria that determine the gnostic need to introduce optimization practices to ensure the strategic economic development of Ukraine. The author systematized the regulatory and legal support of state policy in the field of the information economy in Ukraine.As a result, for the first time, it is proposed to consider the mechanisms of implementation of state policy in the field of the information economy in Ukraine as a set of measures and tools of organizational and economic, socio-cultural, regulatory, and motivational nature. The author substantiated that by using these mechanisms, public authorities exert influence on society to implement decisions on the development of the information economy in Ukraine. In this way, the achievement of the goals and objectives of public policy, which are defined by the state strategy, will be ensured.The author substantiated that the mechanisms of implementation of state policy in the field of information economy should be based on the concepts of information development, digitalization, information, and digital transformation, and intellectual resource provision. Mechanisms should include purpose, tasks, principles, subjects of management, their functions, objects, methods, and tools for implementing mechanisms. The tools for implementing the mechanisms of state policy in the field of the information economy in Ukraine are the means, direct and indirect forms, methods, and techniques.

Дисертаційна робота присвячена темі дослідження впливу національнихчинників на європейський інтеграційний процес країн Вишеградської групи.Комплексно досліджено вплив групи національних політичних чинниківєвроінтеграції на інтеграційні процеси Польщі, Угорщини, Чехії таСловаччини.Європейська інтеграція є одним з визначальних процесів дляміжнародних відносин другої половини XX ст. Змістовно євроінтеграціяозначується як регіоналізація на тлі загальносвітових процесів глобалізації. Вєвропейському інтеграційному процесі виділяються два вектори руху –розширення та поглиблення. Перша тенденція виразно спрямована із заходуна схід. Основними мотивами цього руху є насамперед економічні та політичнімотиви. У ньому зацікавлені обидві сторони – країни, які вже є членами ЄС, ікраїни, які мають намір стати членами Спільноти. Метою перших єзбільшення своєї політичної значущості, розширення ринку збуту тазбільшення інвестицій, підвищення безпеки та стабільності, зміцненнядемократії та прав людини. Для країн, що приєднуються, ЄС є своєріднимцивілізаційним еталоном власного розвитку. Друга тенденція – поглибленняєвроінтеграції – є процесом, який у нинішній час щораз більше актуалізується.Метою роботи є науково-теоретичне обґрунтування впливунаціональних чинників на європейські інтеграційні процеси на прикладі країнВишеградської групи. При цьому особлива увага зосереджується напроблемах поєднання національних інтересів, національного суверенітету інаціональної ідентичності з інтеграцією в Європейському Союзі та іншихрегіональних проєктах.Наукова новизна отриманих результатів визначена метою та завданнямидослідження, засобами їхнього розв’язання і полягає в наступному:вперше:– досліджено комплексний вплив національних чинників наміжнародний інтеграційний політичний процес.– обґрунтовано доцентрову роль внутрішнього суверенітету державВишеградської групи в інтеграційному процесі;– визначено роль національних чинників у формуванні міждержавноїполітики країн Вишеградської групи;удосконалено:– теоретичне обґрунтування категоріального апарату дослідження;зокрема, окреслено роль і місце національних факторів у підходах до вивченняінтеграційного процесу ЄС;– систематизовано базис формування основних напрямів міжнародноїполітики країн Вишеградської групи на регіональному та субрегіональномурівнях;набули подальшого розвитку:– теоретичні моделі європейського інтеграційного процесу, щовраховують досліджений вплив національних факторів на нього;– розуміння національних базисів євроінтеграційної політики;– доповнилась наукова аргументація щодо мінливості національнихчинників в інтеграційному процесі.^UThe dissertation is devoted to the research of the national factors’ impact onthe European integration process of the Visegrad Group countries. The impact ofnational political factors on European integration processes of Poland, Hungary,Czech Republic and Slovakia is comprehensively investigated.In the second half of the 20th century, the European integration has becomeone of defining processes for international relations. Meaningfully, Europeanintegration is defined as regionalization on the background of worldwideglobalization processes. There’s two main vectors distinguished in the Europeanintegration process - expansion and deepening. The first trend is clearly directedfrom West to East. This movement’s main motives are primarily economical andpolitical. Both countries that are already members of the EU and countries that intendto become members of the Community are interested in it. The goal of the former isto increase its political influence, expand the sales market and investments,strengthen its security, stability, democracy and human rights. For the joiningcountries, the EU serves as civilizational standard for their development. The secondtrend - the deepening of European integration - is a process that’s becoming moreand more relevant nowadays.The Visegrad Group countries are characterized as those where EUenlargement has been completed, but the processes of deepening the integration aretopical and complex. This is primarily due to the fact that those are the post-socialistcountries, each of them has gone through its own complex path of national stateformation. While the economic interests of the Visegrad Group countries are8completely coincide with general European aspirations, political factors are barelyan incentive for unification with Western Europe.European integration has its own laws that cannot be bypassed, and it isimpossible to join the European Union without fulfilling formalized requirements.However, the mechanism of European integration deepening inevitably facescontradictions that constantly inhibit further development of the project in itsmodern format. First, it’s balancing between national interests and supranationalproblems, that constantly accompanies all EU processes. Majority of the importantpan-European issues are resolved consensually by all members, which, along withthe active expansion of the European Union, creates obstacles for further deepintegration. Secondly, the constant expansion of the project creates conditions forinformal political unions among EU members, the basis of which is lobbying ofcommon national interests in the EU.The scientific novelty of the obtained results is determined by the purpose andtasks of the research, the means of their solution and consists in the following:for the first time:– researched the complex influence of national factors on political process ofthe international integration;– researched the central role of the Visegrad Group countries’ internalsovereignty in the integration process;– researched the role of national factors in the formation of the VisegradGroup countries’ international policy;11improved:– outlined the theoretical justification of the categorical research apparatus; inparticular, the national factors’ role and place in EU integration process studyapproaches;– researched the basis for the formation of Visegrad Group’s internationalpolicy main directions on regional and subregional levels;acquired further development:– theoretical models of the European integration process, taking into accountthe researched influence of national factors;– understanding of national bases of European integration policy;– supplemented the scientific argumentation regarding the variability ofnational factors in the integration process.

Висвітлено основні засади євроатлантичної інтеграції, соціально-політичний розвиток Румунії, основні елементи її зовнішньополітичного курсу, зокрема, відносини із країнами-сусідами. Зазначено, що на хід євроатлантичної інтеграції Румунії впливали наслідки її диктаторського минулого, відсутність люстрації та повільний хід економічних і демократичних реформ, які не завжди послідовні. Відносини Румунії із більшістю сусідніх країн досить проблемні. Показано, що вступ Румунії до НАТО відбувся за умов незавершеності необхідних реформ, неповної відповідності стандартам НАТО та став результатом відповідного політичного рішення країн-членів Альянсу, насамперед, США.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичне дослідження проблем європейської правової інтеграції, вивчено її найбільш досконалі форми - правової системи Ради Європи та Європейського Союзу. Розглянуто питання формування концепції становлення та функціонування європейських міждержавних правових систем. Виявлено юридичні ознаки, сформульовано поняття правової системи суспільства, проаналізовано її структуру та структурну організацію. З використанням методологічних можливостей виокремлено новий тип - міждержавної правової системи, зроблено висновок щодо їх визначального місця у якісно новій світовій інфраструктурі. Відзначено, що утворенню європейських міждержавних правових систем Ради Європи та Євросоюзу, сприяли процеси глобалізації та регіоналізації. Висвітлено структурні особливості даних правових систем. Розкрито суть поняття "європейська правова інтеграція" та "правовий механізм взаємодії міждержавних і національних правових систем". З'ясовано особливості правових механізмів взаємодії Ради Європи, Євросоюзу з державами-учасницями, зокрема України. У цьому контексті проаналізовано ідентифікаційні та основні юридичні ознаки сучасної правової системи України, виявлено особливості інституційної, функційної та нормативної структурних її частин. Визначено заходи щодо її реформування та інтеграції з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу.

  Скачати повний текст

Систематизовано методологічні підходи до вивчення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції України. З'ясовано її геополітичне й історичне підгрунтя. Розкрито політичні та правові засади європейського та євроатлантичного вибору України. З'ясовано суть проблем співробітництва України з Європейським Союзом, зокрема, характер процесу адаптації українського законодавства до права ЄС. Виявлено та систематизовано основні підходи до проблеми співпраці з Організацією Північноатлантичного Договору. Проаналізовано систему роботи центральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади України у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. Узагальнено досвід української системи освіти як особливого провідника політики європейської та євроатлантичної інтеграції. Досліджено місце та роль українських регіонів, регіональних органів виконавчої влади, регіонального та місцевого самоврядування в реалізації європейського покликання держави. Проаналізовано програмні засади та діяльність українських політичних партій щодо державного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Визначено вплив недержавних громадських організацій на стан європейської та євроатлантичної інтеграції України.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження європейської інтеграції країн Балтії у 1991 - 2004 рр. Вивчено економічні, соціальні та політичні передумови вступу Латвії, Литви й Естонії до Європейського Союзу (ЄС). Розглянуто діяльність цих республік в організаціях регіонального та міжнародного співробітництва (Балтійській Асамблеї, Раді держав Балтійського моря, Північній Раді, Організації з Безпеки та Співробітництва у Європі, Раді Європи), яка стала важливою передумовою євроінтеграції. Виявлено, що під час прийому країн Балтії до ЄС керівництво цієї організації керувалося політичними мотивами. Ці мотиви відігравали важливу роль для держав Балтії, але разом з тим, для них важливою була економічна зацікавленість у Євросоюзі. Висвітлено процес адаптації законодавчої бази держав Балтії до правового доробку ЄС та розроблено періодизацію історії європейської інтеграції трьох прибалтійських республік. Доведено, що виконання всіх критеріїв членства у ЄС виявилося складним завданням. Проаналізовано основні результати набуття повноправного членства країнами Балтії у ЄС та ставлення до нього мешканців. Європейська інтеграція для зазначених країн стала важливим стимулом для розвитку, позитивно вплинула на розвиток інфраструктури. Ставлення мешканців до цього процесу було переважно схвальним. Розширення ЄС за рахунок прийому Латвії, Литви й Естонії мало безпосередній вплив на Росію, на Калінінградську область. Досвід, набутий Латвією, Литвою й Естонією, може бути корисним для України, яка має за мету повноправне членство у ЄС.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження умов та проблем реалізації стратегії України щодо європейської інтеграції у контексті її відносин з Росією. Проаналізовано сучасні концепції розширення та поглиблення інтеграційних зв'язків на європейському континенті у період системних перетворень у постбіполярний період. Розглянуто підходи Євросоюзу щодо визначення місця України в його східноєвропейській політиці, охарактеризовано стан і перспективи партнерства ЄС з РФ. Проаналізовано діяльність України щодо втілення стратегії європейської інтеграції та приєднання до простору об'єднаної Європи у процесі імплементації Угоди про партнерство та співробітництво ЄС з Україною, визначено умови успіху та причини невдач у досягенні її стратегічних цілей. Обгрунтовано необхідність коригування стратегічного курсу Києва за умов своєрідної стратегічної паузи поступу ЄС після останніх його розширень, показано доцільність розробки засад більш широкого маневру України як потужної складової європейського континенту. У контексті формування нової системи відносин проаналізовано еволюцію парадигми взаємозв'язку Києва з Москвою, визначено складові успіху інтеграційної стратегії України у вимірах загальноєвропейського простору. Досліджено чинники концепції Великої Європи, які визначаються не лише просторово-географічними межами, але й економічно-ресурсними та соціокультурними складовими.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та розроблено методичні засади входження українського промислового сектору до системи світових господарських відносин, розкрито вплив на його розвиток інтеграції до європейського економічного простору. Запропоновано концептуальні підходи щодо аналізу впливу євроінтеграційних процесів на розвиток промисловості України. На основі дослідження розвитку експортної складової промисловості України зроблено оцінку експортного потенціалу української обробної промисловості, запропоновано механізми виходу промислової продукції на світовий ринок та побудови ефективної співпраці з іноземними підприємствами, а також проаналізовано вплив євроінтеграції та європейських інтеграційних процесів на розвиток вітчизняного промислового сектору.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру європейської політики Франції за часів президентства Жака Ширака. Проаналізовано її концептуальні засади та з'ясовано значущість практичних механізмів інституційного та білатерального рівня для її реалізації. Встановлено, що у концептуальній структурі французької зовнішньої політики Європа відіграє центральну роль як базова складова глобального проекту Франції, суттю якої є становлення Європи як автономного цілісного суб'єкта міжнародних відносин, мультиплікатора впливу Франції в глобальному та регіональному масштабі й інструменту максимізації переваг у практичних сферах зовнішньої політики. Обгрунтовано, що за президентства Ж. Ширака європейська інтеграція перетворилась на основну платформу реалізації французької політики в Європі, але десинхронізація динаміки розвитку процесів інтеграції на різних рівнях інституційної структури ЄС є основними фактором, який гальмує реалізацію французької євроінтеграційної стратегії.

  Скачати повний текст

Встановлено можливості та межі застосування цивілізаційної теорії щодо процесів політичної інтеграції у Європі. Вперше досліджено роль і місце цивілізаційних факторів у європейських інтеграційних процесах, починаючи з 1990-х рр., встановлено вплив парадигм "європейської ідентичності" та "європейських цінностей" на політику країн-членів Євросоюзу з урахуванням унікальності даних феноменів. На підставі сучасного цивілізаційного підходу проаналізовано соціально-політичні та воєнно-політичні процеси. Аргументовано існування практичного співвідношення цивілізаційної ідентичності з діяльністю міжнародних регіональних організацій (НАТО та ЄС), що виявляється у зовнішньополітичних відносинах країн Європи у межах даних міжнародних організацій, а також з країнами, які не входять до складу НАТО та ЄС (США, Туреччиною, Росією та Україною).

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-філософський зміст єдиного освітнього простору (ЄОП). Визначено витоки, особливості формування, сучасний стан, перспективи розвитку даного простору в Україні та в усьому світі, а також у філософському контексті висвітлено суть і особливості трансформації системи освіти України у взаємозв'язку з реалізацією політики євроінтеграції. Розвинуто інституційний підхід до вивчення ЄОП. З'ясовано, що зазначений простір - новітній соціальний субінститут у межах інституту освіти. Показано місце поняття "єдиний освітній простір" серед філософських категорій ("простір і час", "соціальний простір") та загальнонаукових термінів ("освітній простір"). Відзначено, що загальнонаукове поняття ЄОП походить від категорій "простір і час", "соціальний простір" та "соціальний час". Стверджено, що створення ЄОП на базі принципу безперервності освіти являє собою відповідь на глобальні інституційні трансформації. Установлено, що системотвірним фактором ЄОП є інтеграція системи освіти внаслідок економічної глобалізації. Засадами появи такого феномену, як ЄОП, запропоновано визначити певний рівень розвитку економіки та технологій, культури та суспільної свідомості. Зроблено висновок, що формування ЄОП має здійснюватись еволюційним шляхом, тобто як певний етап після стабілізації економіки, удосконалення сфери матеріального виробництва та становлення національної самовизначеності України.

  Скачати повний текст

Наведено комплексний теоретичний підхід, що дозволяє, аналізувати феномен імперії в декількох проекціях: глобальній площині (світ-системний аналіз), генеалогії (політична антропологія), інституціональної організації (структурно-функціональний аналіз), перспектив еволюції імперських типів (постструктуралістський та неомарксистський аналіз). Обгрунтовано нове визначення імперії як типу соціально-історичної організації систем універсального контролю, специфіка яких полягає в експансіоністських механізмах соціокультурної, військово-політичної й економічної інтеграції на підставі центр-периферійного підпорядкування різнорідних елементів. Запропоновано нову типологію імперій. Визначено, що головною функцією імперії є інтеграція соціокультурного розмаїття. Виокремлено інтеграційні форми та типи інтеграції головної функції імперії. Проведено "деконструювання" імперських типів і визначено напрямки еволюції імперій. Досліджено перспективи "відродження" імперських структур у XXI ст. Запропоновано варіанти майбутнього України в контексті глобалізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Запропоновано нову методику створення СППР з екологічної безпеки на базі інтеграції незалежно розроблених наборів моделей, ГІС і баз даних. Для цієї мети розроблена програмно-інструментальна Система інтеграції моделей LIANA, об'єктно-орієнтована мова інтеграції моделей LIANA, набір системних і інтерфейсних засобів для різних ОС, типів прикладних задач і обміну даними. Інтеграція математичних моделей базується на описі ієрархії даних у СППР за допомогою класів мови програмування LIANA, де моделі є засобами побудови наборів даних, що відповідають сталим об'єктам. Запропонована методика та інструментальні програмні засоби застосовані при розробці восьми СППР з екологічної безпеки, що використовуються в Україні та за кордоном.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему застосування інтегративного підходу до навчання суспільствознавства у загальноосвітніх школах України у 1920-х - початку 1930-х рр. Розглянуто питання щодо форм організації та методів навчання, що відповідали даному підходу. Проаналізовано історію вирішення проблеми, її сучасний стан в Україні. Досліджено процес становлення та розвитку ідей інтеграції змісту освіти в педагогічній і методичній науці. Розкрито суть понять "інтеграція змісту освіти" та "інтегративний підхід в освіті". У хронологічних межах визначено основні етапи розвитку змісту, методів і форм організації навчання суспільствознавства у контексті запровадження інтегративного підходу на кожному з них. Проаналізовано принципи інтегративного структурування навчального змісту у навчальних програмах і навчальній літературі з суспільствознавства на кожному з визначених етапів. Доведено, що інтегративний підхід до навчання суспільствознавства зумовив зміни у змісті навчання та у переосмисленні окремих положень методичної науки. З використанням даного підходу визначено пріоритетність активних методів і колективних форм організації навчання. Систематизовано сучасний досвід застосування інтегративного підходу у системі шкільної суспільствознавчої освіти за умов її реформування. Обгрунтовано актуальність ідей педагогіки 1920-х - 1930-х рр. для сучасної практики. Окреслено перспективні шляхи подальшої розробки дослідженої проблеми.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності дидактичних умов формування інтегральної педагогічної компетентності викладача фахових дисциплін у межах спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Методи дослідження: аналіз і синтез, моделювання, узагальнення, систематизація, опитування, спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.Вперше визначено та обґрунтовано дидактичні умови використання інтегративного підходу до професійної підготовки фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи (інтеграція професій майбутніх фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи у контексті компетентнісного підходу, що передбачає розвиток педагогічної компетентності викладача фахових дисциплін; інтеграція фахових компетентностей у контексті метапредметного підходу, спрямована на формування інтегральної педагогічної компетентності викладача фахових дисциплін засобами вивчення відповідних метапредметів; інтеграція процесуального аспекту на засадах середовищного підходу, яка передбачає адаптацію метапредмету в освітньому середовищі професійної діяльності викладача фахових дисциплін, залученого до професійної підготовки фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи); виконано аналіз професійної підготовки майбутніх фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи як педагогічної проблеми; висвітлено інтегративний підхід як засіб підвищення якості професійної підготовки та визначено загальнонаукові підходи до його використання у професійній підготовці майбутніх фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи; розроблено модель формування інтегральної педагогічної компетентності викладача фахових дисциплін у межах спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» і визначено рівні сформованості їхньої педагогічної компетентності. Уточнено сутність поняття «педагогічна компетентність викладача» та конкретизовано її для викладача фахових дисциплін у межах спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Набули подальшого розвитку положення щодо формування фахових, зокрема педагогічних компетентностей викладачів фахових дисциплін, залучених до професійної підготовки фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи.^UThe professional training of future specialists in Information, Library and Archival Studies is the research object. The research aim lies in theoretical substantiation and experimental effectiveness verification of the didactic conditions of integral pedagogical competence formation of a professional subject's teacher within Information, Library and Archival Studies. The research methods: analysis and synthesis, modelling, generalization, systematization, survey, observation, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics.For the first time the didactic conditions for using the integrative approach to professional training of specialists in Information, Library and Archival Studies have been determined and substantiated (integration of professions of future specialists in Information, Library and Archival Studies in the context of the competence approach, which provides for pedagogical competence development of professional subjects teachers; integration of professional competences in the context of the meta-subject approach, aimed at forming integral pedagogical competence of a professional subjects teacher by means of studying relevant meta-subjects; integration of the procedural aspect on the principles of environmental approach, which involves adaptation of the meta-subject in educational environment of professional activity of a professional subjects teacher, who is involved in the professional training of specialists in Information, Library and Archival Studies); professional training of future specialists in Information, Library and Archival Studies as a pedagogical problem has been analysed; the integrative approach as a means of improving the quality of professional training has been described and general scientific approaches to the professional training of future specialists in Information, Library and Archival Studies have been defined; the model of integral pedagogical competence formation of professional subjects teacher within Information, Library and Archival Studies has been developed and the levels of formation of their pedagogical competence have been determined. The notion ‘pedagogical competence' of a teacher has been clarified and specified as for professional subject's teacher within Information, Library and Archival Studies. The ideas concerning the formation of professional and pedagogical competences of professional subject's teachers involved in the professional training of specialists in Information, Library and Archival Studies gained further development.

Розкрито поняття "інтеграція" у соціально-філософському контексті та наведено його визначення. З'ясовано, що стан соціальної диференціації передбачає поділ суспільства за різноманітними критеріями і є невід'ємною передумовою соціальних інтеграцій. Визначено, що громадянське суспільство виступає основною сферою втілення та результатом розвитку розгалуженої мережі соціальних інтеграцій. Виявлено механізми взаємозв'язку об'єднань громадян з основними інститутами політичної системи суспільства. Досліджено взаємозалежність становлення соціальної держави та розвитку інтеграцій громадян.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні та науково-практичні аспекти міжнародної економічної інтеграції. Розкрито сутність, охарактеризовано форми, структуру та розроблено типологізацію міжнародної економічної інтеграції з використанням основних положень економічної теорії. Розглянуто структуру інтеграційного процесу, виділено горизонтальну та вертикальну інтеграцію. Досліджено та зіставлено теоретичні підходи щодо визначення сутності міжнародної економічної інтеграції. Сформульовано нове визначення категорії "міжнародна економічна інтеграція". На підставі вивчення генезису й еволюції економічних концепцій вітчизняних і зарубіжних учених виявлено, що збільшення (зменшення) конкурентних структур виробництва країн-членів інтеграційних угрупувань обумовлює збільшення (зменшення) імовірності підвищення добробуту в результаті створення митного союзу. Доведено, що ефект добробуту також залежить від величини ринку країн-учасниць. Досліджено методологічні засади інтеграційної стратегії України. На підставі результатів компаративного аналізу проведено порівняльне вивчення основних макроекономічних показників країн-членів ЄС та України. Розглянуто процес формування інтеграційної стратегії України, розроблено теоретичні та практичні рекомендації щодо удосконалення подальшого розвитку інтеграційних процесів в державі.

  Скачати повний текст

Узагальнено теоретико-методологічні підходи до аналізу економічних наслідків міжнародних економічних угруповань у світовій економіці. Запропоновано визначення та результати вивчення структуроформувальних ефектів міжнародної інтеграції. Досліджено особливості процесу структурної конвергенції національних економік країн, що інтегруються. Установлено, що основними інтеграційними факторами структурних перетворень у країнах - нових членах ЄС є приплив іноземних інвестицій, інтеграція до Єдиного внутрішнього ринку та структурна допомога ЄС. Проведено аналіз структурних змін в економіці України внаслідок розширення ЄС.

  Скачати повний текст

Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних і науково-практичних основ формування та розвитку підприємництва в агропромисловому секторі національної економіки на засадах інтеграції.В роботі вперше відповідно до сформульованих завдань дослідження запропоновано науково-методологічний підхід дослідження та аналізу інтеграційного розвитку підприємництва в агропромисловому секторі національної економіки, який базується на посиленні взаємодії між суб’єктами підприємництва, владою, науковими та освітніми установами задля формування агропродовольчого ланцюга та забезпечення формування регіональної агропромислової агломерації, що створює наукове підґрунтя для підвищення рівня ВВП в агропромисловому секторі. Розроблено концептуальну модель інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору, базисом якої слугує науково обґрунтована необхідність активізації співпраці між учасниками інтеграційного розвитку підприємництва, що надасть можливість суб’єктам агропромислової підприємницької інтеграції підвищити ефективність виробництва в регіональних агропромислових агломераціях, посилити соціально-економічний розвиток регіонів. Запропоновано організаційно-економічний механізм інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору, що дозволить доповнити ланки агропродовольчих ланцюгів та сформувати агропромислові агломерації на регіональному рівні. Доповнено понятійно-категоріальний апарат у сфері інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору, що дозволило синергетично поєднати їх у визначеннях понять «інтеграційний розвиток підприємництва», «агропромислова підприємницька інтеграція» та «суб’єкт агропромислової підприємницької інтеграції». Це створює наукову базу формування дієвих механізмів здійснення підприємницької діяльності в агропромисловому секторі в умовах обмеженості доступу до вичерпних ресурсів та впливу глобалізаційних процесів. Удосконалено методологію оцінювання ефективності інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору, що надало можливість удосконалити модифіковану виробничу функцію Кобба-Дугласа для агропромислового сектору та спрогнозувати рівень зростання ВВП в агропромисловому секторі під впливом інтеграційного розвитку підприємництва. Доповнено систему чинників, що впливають на інтеграційний розвиток підприємництва в агропромисловому секторі, що дозволило визначити системоутворюючі, структуроутворюючі та процесоутворюючі чинники, а також здійснити моніторинг стану інтеграційного розвитку підприємництва. Ідентифіковано науково-методичний інструментарій аналізування ключових сфер інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору, що створює підґрунтя для поглиблення взаємодії між цими сферами та сприяє активізації розвитку підприємництва. Удосконалено методику оцінювання стану інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору, що надало можливість узагальнити перспективи інтеграційного розвитку підприємництва з акцентуванням на сучасну динаміку його розвитку в Україні в умовах воєнного стану. Доповнено принципи управління інтеграційним розвитком підприємництва агропромислового сектору національної економіки, що надає змогу комплексно оцінити та активізувати цей процес в контексті формування суб’єктів агропромислової підприємницької інтеграції. Удосконалено методичні підходи до визначення перспектив відновлення та інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору, які надають можливість здійснити оцінку привабливості регіону, що сприятиме відновленню та активізації підприємництва в агропромисловому секторі в умовах військового екоциду та післявоєнного відновлення країни. Отримала подальший розвиток систематизація наукових підходів до дослідження процесу інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору, що надало змогу сформувати нову парадигму управління суб’єктами агропромислової підприємницької інтеграції для активізації підприємництва. Проаналізовано наукові підходи дослідження процесів інтеграційного розвитку підприємництва в агропромисловому секторі, що надає змогу виявити та використати моделі забезпечення інтеграційного розвитку підприємництва в агропромисловому секторі. Отримав подальший розвиток методичний підхід до оцінювання впливу військового екоциду на інтеграційний розвиток підприємництва в агропромисловому секторі національної економіки, що сприятиме активізації підприємництва та відновленню агропромислового сектору в умовах післявоєнних реалій в Україні. Сформовано рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору, які базуються на особливостях функціонування суб’єктів агропромислової підприємницької інтеграції та можливостях формування регіональних агропромислових агломерацій на основі розроблення стратегії післявоєнного відновлення та інтеграційного розвитку підприємництва агропромислового сектору України.^UThe purpose of the dissertation is to develop the theoretical-methodological and scientific-practical foundations of the formation and development of entrepreneurship in the agro-industrial sector of the national economy on the basis of integration.In the work, for the first time, in accordance with the formulated research objectives, a scientific-methodological approach to research and analysis of the integrated development of entrepreneurship in the agro-industrial sector of the national economy is proposed, which is based on strengthening the interaction between business entities, the government, scientific and educational institutions for the formation of agro-food chain and ensuring the formation of a regional agro-industrial agglomeration, which creates a scientific basis for increasing the level of GDP in the agro-industrial sector. A conceptual model of the integration development of entrepreneurship in the agro-industrial sector has been developed, the basis of which is the scientifically substantiated need to intensify cooperation between the participants of the integration development of entrepreneurship, which will provide an opportunity for the subjects of agro-industrial entrepreneurial integration to increase the efficiency of production in regional agro-industrial agglomerations, to strengthen the socio-economic development of the regions. An organizational-economic mechanism for the integration development of entrepreneurship in the agro-industrial sector is proposed, which will allow to supplement the links of agro-food chains and agro-industrial agglomerations at the regional level. The conceptual-categorical apparatus in the field of integrated development of entrepreneurship in the agro-industrial sector was supplemented, which made it possible combine them in the definitions "integrative development of entrepreneurship", "agro-industrial entrepreneurial integration" and "subject of agro-industrial entrepreneurial integration". This creates a scientific basis for the formation mechanisms for the implementation of entrepreneurial activities in the agro-industrial sector in conditions of limited access to exhaustive resources and the influence of globalization processes. The methodology for evaluating the effectiveness of the integrated development of entrepreneurship in the agro-industrial sector was improved, which made it possible to improve the modified Cobb-Douglas production function for the agro-industrial sector and to forecast the level of GDP growth in the agro-industrial sector under the influence of the integrated development of entrepreneurship. The system of factors affecting the integrative development of entrepreneurship in the agro-industrial sector was supplemented, as well as to monitor the state of the integrative development of entrepreneurship. A scientific-methodological toolkit for analyzing key spheres of integrated development of entrepreneurship in the agro-industrial sector has been identified, which creates the basis for deepening the interaction between these spheres and contributes to the activation of entrepreneurship development. The method of assessing the state of integrated development of entrepreneurship in the agro-industrial sector was improved, which made it possible to generalize the prospects of integrated development of entrepreneurship with an emphasis on the modern dynamics of its development in Ukraine under martial law. The principles of managing the integration development of entrepreneurship in the agro-industrial sector have been supplemented, which makes it possible to comprehensively evaluate and activate this process in the context of the formation of subjects of agro-industrial entrepreneurial integration. Methodical approaches to determining prospects for recovery and integrated development of entrepreneurship in the agro-industrial sector have been improved, which provide an opportunity to assess the attractiveness of the region, which will contribute to the restoration and activation of entrepreneurship in the agro-industrial sector in the conditions of military ecocide and post-war reconstruction of the country. The systematization of scientific approaches to the study of the process of integration development of entrepreneurship in the agro-industrial sector received further development. Scientific approaches to researching the processes of integrated development of entrepreneurship in the agro-industrial sector have been analyzed, which makes it possible to use models for ensuring the integrated development of entrepreneurship in the agro-industrial sector. The methodical approach to assessing the impact of military ecocide on the integrated development of entrepreneurship in the agro-industrial sector has received further development. Recommendations for improving the regulatory and legal framework for the integration development of agro-industrial sector entrepreneurship have been formed.

Об'єкт дослідження – система підвищення кваліфікації вчителів предмету «Захист Вітчизни». Мета дослідження – теоретичне обґрунтування моделі інтеграції інформаційно-комунікаційних та традиційних технологій у підвищенні кваліфікації вчителя предмету «Захист Вітчизни» та дослідно-експериментальній перевірці її ефективності. Методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, моделювання, інтеграція, педагогічний експеримент, анкетування, інтерв'ю, бесіди, методи математичної статистики, оцінювання результатів дослідження.Вперше обґрунтовано та побудовано модель інтеграції інформаційно-комунікаційних та традиційних технологій у підвищенні кваліфікації вчителів предмету «Захист Вітчизни» та експериментального перевірено її ефективність на практиці; обґрунтовано методологічні підходи до інтеграції інформаційно-комунікаційних і традиційних технологій у підвищенні кваліфікації вчителя предмету «Захист Вітчизни» (інтегративний, диференційований та інформаційний), виявлено сутність професійної діяльності та особливості підвищення кваліфікації вчителів предмета «Захист Вітчизни»; виявлено специфічні проблеми підготовки вчителів предмету «Захист Вітчизни» (різна базова освіта учителів, викладання предмету вчителями інших дисциплін тощо) та можливості професійного розвитку вчителя у підвищенні кваліфікації; обґрунтовано доцільність використання інтегративного підходу до інформаційно-комунікативних та традиційних технологій у підвищенні кваліфікації вчителів предмету «Захист Вітчизни»; визначено концептуальні засади інтеграції інформаційно-комунікаційних та традиційних технологій у сучасній у підвищенні кваліфікації; розроблено шляхи впровадження моделі та визначено умови її реалізації на практиці.Уточнено методичні аспекти викладання предмета «Захист Вітчизни» та вимоги до його викладання.Розроблено етапну методику інтеграції інформаційно-комунікаційних та традиційних технологій у підвищенні кваліфікації вчителів предмету «Захист Вітчизни».Набули подальшого розвитку положення щодо професійного розвитку вчителів предмету «Захист Вітчизни», методичні основи інтеграції технологій навчання.^UHomeland Defence teachers advanced training system is the research object. The theoretical substantiation of the model of integration of informational, communicative and traditional technologies in Homeland Defence teacher advanced training and the experimental verification of its effectiveness is the research aim. The research methods: analysis, synthesis, comparison, generalization, modeling, integration, pedagogical experiment, questionnaires, interviews, conversations, methods of mathematical statistics, evaluation of research results.For the first time the model of informational, communicative and traditional technologies integration in Homeland Defence teachers advanced training is substantiated and its effectiveness is experimentally verified in practice; the methodological approaches to the integration of informational, communicative and traditional technologies in Homeland Defence teachers advanced training (integrational, differentiated and informational) are argued, the essence of professional activity and the peculiarities of advanced training of Homeland Defence teachers are revealed; specific problems of Homeland Defence teachers training are identified (different basic education of teachers, teaching of the subject by teachers of other disciplines and others) as well as the opportunities for professional development of teachers in advanced training; the expediency of using the integrative approach to informational, communicative and traditional technologies in Homeland Defence teachers advanced training is substantiated; the conceptual fundamentals of informational, communicative and traditional technologies integration in Homeland Defence teachers advanced training are determined; ways of implementation of the model are developed and the conditions for its implementation in practice are determined.The research specifies the methodic aspects of Homeland Defence course teaching and the course teaching requirements. The author has developed the stage methodology of informational, communicative and traditional technologies integration in Homeland Defence teachers advanced training. The fundamentals of professional development of Homeland Defence teachers, as well as the methodic base of learning technologies integration have been further developed.