Дисертація присвячена з'ясуванню сутності громадянської освіти як чинника розвитку демократії в Республіці Польща та Україні. Визначено, що громадянська освіта є конкретною практичною дією, що покликана забезпечити активність, відповідальність, ініціативність громадян тощо та є основою створення інших умов (демократичних інститутів та процедур), функціонування яких стає дійсним тільки за “правильного” розуміння їхніх функцій та принципів дії, та загалом уможливлює існування демократії. Доведено, що демократичний розвиток сучасних держав (зокрема, Республіки Польща та України) не можливий за умов не належного ставлення до громадянської освіти та формування відповідного стилю поведінки (знань, вмінь та ставлень) громадян, яка за таких умов може бути лише формальною, і, як наслідок, зумовлювати низьку ефективність та нестабільність демократичної політичної системи. На основі здійснення комплексного узагальнення історичного досвіду, теоретичних напрацювань вітчизняних і зарубіжних (польських) учених щодо громадянської освіти та аналізу політико-правової основи, яка регламентує сучасне впровадження громадянської освіти як чинника розвитку демократії в Республіці Польща та Україні було визначено роль громадянської освіти у становленні та розвитку демократичних інститутів та процесів в Республіці Польща та з'ясовано специфіку громадянської освіти в Україні.^UThe dissertation is devoted to the definition of the essence of civic education as a factor in the development of democracy in the Republic of Poland and Ukraine. It has been determined that civic education is a concrete practical action designed to ensure active citizenship, responsibility, initiative of citizens, etc., and is the basis for creating other conditions (democratic institutions and procedures), functioning of which becomes valid only if the “correct” understanding of their functions and principles of action, and in general, enables the existence of democracy. It is proved that the democratic development of modern states (in particular, the Republic of Poland and Ukraine) is not possible in the absence of a proper attitude to civic education and the formation of a proper style of behavior (knowledge, skills and attitudes) of citizens, which in such conditions may be only formal and, as such, consequence, to determine the low efficiency and instability of the democratic political system. On the basis of a comprehensive generalization of historical experience, theoretical developments of Ukrainian and foreign (Polish) scholars on civic education and the analysis of the political and legal framework governing the modern implementation of civic education as a factor in the development of democracy in the Republic of Poland and Ukraine, the role of civic education in the formation and the development of democratic institutions and processes in the Republic of Poland (civiс education is continuous, systematic and practically oriented, recognized as part of state policy and an essential component of all political programs and practical actions, has a legislative form and is enshrined in various normative acts, defined by the concept of civic education, continues to be an important theme of Polish and international projects and programs. , developed and implemented with the support of the state, nongovernmental non-governmental organizations and foundations) and clarifies the specifics of civic education in Ukraine (which consists in the absence of a clear request for civil education by the authorities (the state is leveling up its own participation in the development of civic education), which is confirmed by the lack of a normative framework for the implementation and implementation of systematic and comprehensive civic education, as well as the state strategy of educating a citizen in accordance with values and principles democracy; uncertainty about the implementation model, and, in general, the lack of a public understanding of the need for civic education, the simulation of the functioning of government institutions, and the provision of civic education as an important factor in the development of civil society and democracy).

Уперше в історіографії здійснено спробу комплексно вивчити процес розвитку юридичної освіти в університетах України у період: на початку XIX - 1917 р., досліджено еволюцію змісту правничої освіти в університетах України та виокремлено її особливі риси. Розглянуто організаційні особливості юридичної освіти, форму та зміст занять, методологічні засади побудови курсів з юридичних дисциплін у Харківському, Київському й Новоросійському університетах. Проаналізовано процес формування професорсько-викладацького складу на їх юридичних факультетах. З використанням архівних джерел досліджено перебіг практичних занять на юридичних факультетах України, зростання кількісних показників та якісні зміни форм роботи. Візначено особливості розвитку контингенту студентів-юристів за кількісними та якісними показниками.

  Скачати повний текст

Єрмоленко Є.І. Формування у майбутніх педагогів професійного навчання готовності до використання знаково-символічної наочності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями). – Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, Глухів, 2020. У дисертації досліджено проблему формування у майбутніх педагогів професійного навчання готовності до використання знаково-символічної наочності на основі теоретичного визначення, обґрунтування й експериментальної перевірки запроваджених в освітній процес педагогічних умов. У першому розділі «Формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до використання знаково-символічної наочності як науково-педагогічна проблема» визначено сутність поняття «знаково-символічна наочність», виявлено дидактичні можливості знаково-символічної наочності та визначено структуру досліджуваної готовності, її критерії, показники та рівні. У другому розділі «Теоретико-методичні засади формування у майбутніх педагогів професійного навчання готовності до використання знаково-символічної наочності» обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до застосування знаково-символічної наочності, розроблено модель та методика формування означеної готовності. У третьому розділі «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування у майбутніх педагогів професійного навчання готовності до використання знаково-символічної наочності» описано методику організації та результати експериментального дослідження з формування у майбутніх педагогів професійного навчання готовності до використання знаково-символічної наочності.^UYermolenko Ye. I. Forming intending professional training teacers' readiness to use sing ang symbol teaching aids. - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation for the Doctor of Philosophy degree in the specialty 015 Vocational education (by specializations). Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv, 2020. In the dissertation, the problem of formation readiness to use sign and symbolic visibility of future vocational training teachers based on the theoretical definition, substantiation and experimental verification of the pedagogical conditions introduced into the educational process is investigated.The first chapter "Formation of readiness to use sign and symbolic visibility of future vocational training teachers as a scientific and pedagogical problem" defines the essence of the concept of "sign and symbolic visibility", reveals the didactic possibilities of sign and symbolic visibility and defines the structure of the studied readiness, its criteria, indicators and levels. The second chapter "Theoretical and methodological principles of formation of readiness to use sign and symbolic visibility of future vocational training teachers" substantiates the pedagogical conditions of formation of readiness of to use sign and symbolic visibility of future vocational training teachers, developed a model and method of forming this readiness. The third chapter "Experimental verification of the effectiveness of pedagogical conditions for the formation of readiness to use sign and symbolic visibility of future vocational training teachers" describes the method of organization and the results of experimental research on the formation of readiness to use sign and symbolic visibility of future vocational training teachers.

У дисертації обґрунтовано теоретичні, історіографічні та компаративні засади дослідження ІТ-освіти незалежної України як історико-педагогічного феномена (розглянуто наукові підходи до вивчення досліджуваного феномена, вивчено його історіографію, досліджено зарубіжний досвід розвитку, з’ясовано місце й роль вітчизняної IT-освіти на ринку світової IT-індустрії). Здійснено ретроспективний аналіз соціально-економічних, правових та історико-педагогічних передумов становлення та розвитку ІТ-освіти незалежної України, виявлено й охарактеризовано основні етапи й тенденції розвитку. Досліджено особливості формування цифрових навичок у випускників закладів загальної середньої освіти. Виявлено специфіку ІТ-підготовки здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти до професійної діяльності в умовах цифровізації сучасного ринку праці. Показано основні проблеми підготовки IT-фахівців профільних і непрофільних спеціальностей у закладах вищої освіти та їх готовності до діяльності в IT-індустрії. Виконано порівняльний аналіз напрямів вітчизняної IT-освіти: формальної (інституалізованої), неформальної (курси, семінари, майстер-класи, тренінги) та інформальної (освіта у сім’ї, на виробництві, корпоративне навчання, самоосвіта). Здійснено прогностичне обґрунтування розвитку IT-освіти в умовах повоєнного відновлення економіки та реформування системи освіти України.^UThe dissertation substantiates the theoretical, historiographic and comparative foundations of the study of IT education in independent Ukraine as a historical-pedagogical phenomenon (scientific approaches to the study of the studied phenomenon are considered, its historiography is studied, foreign experience of development is researched, the place and role of domestic IT education in the market of the global IT industry is clarified). A retrospective analysis of socio-economic, legal and historical-pedagogical prerequisites for the formation and development of IT education in independent Ukraine is carried out, the main stages and trends of development are identified and characterized. The peculiarities of the formation of digital skills among graduates of general secondary education institutions are studied. The specifics of IT training of vocational (professional-technical) and professional pre-higher education for professional activities in the conditions of digitalization of the modern labor market have been revealed. The main problems of training IT specialists in specialized and non-specialized specialties in institutions of higher education and their readiness for activity in the IT industry are shown. A comparative analysis of the directions of domestic IT education is performed: formal (institutionalized), informal (courses, seminars, master classes, trainings) and informal (education in the family, at work, corporate training, self-education). Prognostic substantiation of the development of IT education in the conditions of post-war economic recovery and reform of the education system of Ukraine is carried out.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі виховання комунікативної толерантності майбутніх фахівців дошкільної освіти у процесі педагогічної практики. Наукова новизна та теоретичне значення отриманих результатів:– вперше розроблено організаційно-методичну модель системи виховання комунікативної толерантності майбутніх фахівців дошкільної освіти у процесі педагогічної практики, що складається з мотиваційного, когнітивного, емоційного, діяльнісного компонентів цього складного особистісного утворення та критеріїв, показників і рівнів вихованості комунікативної толерантності майбутніх фахівців дошкільної освіти у процесі педагогічної практики; – визначено ключові поняття дослідження: «комунікативна толерантність майбутніх фахівців дошкільної освіти», «виховання комунікативної толерантності майбутніх фахівців дошкільної освіти»;– уточнено й конкретизовано сутність понять «виховання», «толерантність», «комунікація», «спілкування», «комунікативна толерантність», «педагогічна практика»;– здійснено цілісний науковий аналіз теоретичних засад виховання комунікативної толерантності майбутніх фахівців дошкільної освіти у процесі педагогічної практики;– подальшого розвитку набуло науково-методичне забезпечення дисциплін професійної підготовки та педагогічної практики майбутніх фахівців дошкільної освіти з метою виховання комунікативної толерантності.Результати впровадження організаційно-методичної моделі виховання комунікативної толерантності майбутніх фахівців дошкільної освіти у процесі педагогічної практики довели ефективність її впровадження. Відтак експериментально доведено, що розроблена організаційно-методична модель системи вихованості комунікативної толерантності майбутніх фахівців дошкільної освіти у процесі педагогічної практики сприяє підвищенню рівнів вихованості у них комунікативної толерантності. Результати та висновки дослідження можуть бути використані під час укладання підручників і навчальних посібників, розробки програм педагогічної практики, навчальних курсів із виховання комунікативної толерантності майбутніх фахівців дошкільної освіти; у практичній роботі викладачів закладів освіти, де здійснюється підготовка здобувачів освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта, у психолого-педагогічних дослідженнях відповідної галузі, у роботі вихователів закладів дошкільної освіти.^UThe thesis is devoted to the problem of educating of communicative tolerance of future pre-school specialists in the process of pedagogical practice.Scientific novelty and theoretical significance of the obtained results:– for the first time an organizational and methodological educating model of the system of education of communicative tolerance of future pre-school specialists in the process of pedagogical practice was developed, consisting of motivational, cognitive, emotional, activity components of this complex personal education and criteria, indicators and levels of communicative tolerance of future pre-school specialists in the process of pedagogical practice;– the key concepts of the research are defined: «communicative tolerance of future pre-school specialists », «educating of communicative tolerance of future pre-school specialists»;– the essence of the concepts «education», «tolerance», «communication», «interaction», «communicative tolerance», «pedagogical practice» is specified;– a comprehensive scientific analysis of the theoretical educating foundations of communicative tolerance of future pre-school specialists in the process of pedagogical practice;– further development of scientific and methodological support of disciplines in educating of communicative tolerance to future pre-school specialists in order to cultivate communicative tolerance.In order to evaluate the effectiveness of the organizational and methodological system of educating communicative tolerance of future preschool education specialists in the process of pedagogical practice at the control stage of experimental work, repeated measurements of the indicators as during incoming rapid diagnostics, comparative analysis of changes and interpretation of research results.The results of the introduction of the organizational and methodological model of education of communicative tolerance of future specialists of preschool education in the process of pedagogical practice proved the effectiveness of its implementation.Therefore, it is experimentally proved that the developed organizational and methodological model of the system of education of communicative tolerance of future specialists of preschool education in the process of pedagogical practice helps to increase the levels of education of their communicative tolerance.Results and conclusions of the research can be used during the compiling textbooks and manuals, the development of pedagogical practice programs, training courses on the upbringing of communicative tolerance to future pre-school specialists; in the practical teachers' work of educational institutions, where the student's training in 012 Pre-school education, in psychological and pedagogical research in the relevant field, in the work of educators of pre-school education.

Об'єкт дослідження – вища освіта Німеччини.Мета дослідження – виявити особливості розвитку тьюторства в умовах вищої освіти Німеччини та окреслити можливості використання конструктивних ідей німецького досвіду в університетах України.Методи дослідження: аналіз і синтез, індукція, дедукція, узагальнення, систематизація, класифікація, зіставлення, порівняння, спостереження, опитування та інтерв'ювання.Вперше виявлено особливості розвитку тьюторства в умовах вищої освіти Німеччини; висвітлено тьюторство як науково-педагогічну проблему; виконано аналіз розвитку тьюторства у закладах вищої освіти Німеччини у міжнародному та національному контексті; досліджено специфіку реалізації тьюторства на інституційному рівні у Німеччині; окреслено можливості використання конструктивних ідей та досвіду розвитку тьюторства у Німеччині в умовах університетської освіти України. Уточнено зміст понять «тьюторство», «тьютор», «тьюторіал». Подальшого розвитку набули положення про організацію тьюторства та використання його потенціалу з метою забезпечення якості освітніх послуг та підвищення успішності здобувачів вищої освіти.^UThe higher education of Germany is the research object.The research aim is to identify peculiarities of the tutoring development in the context of higher education of Germany and to outline the possibilities of using the constructive ideas of German experience at the universities of Ukraine.The research methods: analysis and synthesis, induction, deduction, generalization, systematization, classification, comparison, observation, surveillance and interviewing.For the first time peculiarities of the tutoring development in the conditions of higher education of Germany have been identified; tutoring is presented as a scientific and pedagogical problem; the analysis is performed on the tutoring development at Higher Educational Establishments of Germany in the international and national context; the specificity of tutoring realization at the institutional level of Germany is researched; possibilities of using of the constructive ideas and experience of the tutoring development in Germany under the conditions of university education of Ukraine are outlined. The comprehension of the concepts “tutoring”, “tutor”, “tutorial” is clarified. Provisions on the tutoring organization and its potential use gained further development in order to ensure the quality of educational services as well as to improve the success of higher education applicants.

Вивчено питання ролі політичної освіти та громадянського виховання у політичному процесі. Запропоновано концепцію, яка передбачає комплексний розгляд динаміки політичного життя як процесу збереження та перетворення складної системи на основі комплексу екзогенних і ендогенних для політики факторів, серед яких фундаментальну роль відіграє іманентний їй процес надання громадянину формального чи фактичного статусу активного суб'єкта політичного світу. Запропоновано ствердження, що громадянин об'єктивно має потребу у відомій нормі політичних знань, умінь і навичок, щоб свідомо надавати підтримку демократичним інститутам і цінностям.

  Скачати повний текст

Розкрито суть і специфіку феноменів "гендерна освіта", "підготовка майбутніх учителів до основ гендерної освіти старшокласників". Виявлено компонентну структуру (когнітивний, особистісно-мотиваційний, операційно-діяльнісний), показники, а також охарактеризовано рівні підготовки майбутніх учителів до засад гендерної освіти старшокласників. Визначено та науково обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність даної підготовки. Розроблено й експериментально апробовано її модель.

  Скачати повний текст

У дисертації представлено результати теоретичного узагальнення та авторського наукового вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, що полягає у розробці, обґрунтуванні й експериментальній перевірці в освітньому процесі вишу ефективності системи професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти до означеного сегменту професійної діяльності. Надано трактування основним дефініціям дослідження; систематизовано та проаналізовано джерельну базу вітчизняних та зарубіжних дослідників.Встановлено, що за сферами вияву екологічно доцільна поведінка становить інтегральну єдність трьох концептів: внутрішнього, яке детермінуює змістово-смислове наповнення двох наступних концептів; зовнішнього та діяльнісного.Здійснено дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку у педагогічному закладі вищої освіти в українському та зарубіжному науково-практичному доробку за відповідним алгоритмом (цільова, змістова, процесуально-діяльнісна та результативно-оцінна складові).Досліджено відповідні методологічні підходи (системний, синергетичний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний, культурологічний, компетентнісний, середовищний і технологічний); принципи (загальнопедагогічні – цілеспрямованості, гуманізації, екологізації, системності, науковості, безперервності, інтегративності, варіативності та гнучкості, інноваційності, принцип практичного спрямування; специфічні – принцип етичної та естетично-емоційної вимірності, діалогізації освітньої взаємодії, урахування краєзнавчого та регіонального компонентів, принцип прямування від професійних очікувань до успіхів і досягнень усіх майбутніх фахівців дошкільної освіти в окресленому аспекті еколого-педагогічної діяльності)та методи навчання (діалогового, проєктного, інтерактивного, емапуермент-педагогіки): діалог, дискусія, проєктування, презентації, «круглий стіл», інтерактивні вправи, «ажурна пилка», «мозковий штурм», есе, педагогічні ситуації, навчально-дослідницькі і творчі завдання, наочно-практичні методи (розробка екобуків, екологічних прописів, екоінфобуклетів, вімельбух тощо).Визначено та схарактеризовано сутність педагогічних умов професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку.Змодельовано систему професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, що складається з відповідних блоків (концептуально-цільовий, змістово-технологічний (мотиваційно-орієнтаційний, пізнавально-діяльнісний та екологічно активний етап), оцінювально-результативний), компонентів (аксіологічний, когнітивний, поведінковий, особистісний) та критеріях (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-знаннєвий, діяльнісно-практичний, рефлексивно-оцінний). Схарактеризовано перспективні напрями для формування екологічно доцільної поведінки дошкільників здобувачів рівня вищої освіти магістр, формування їхнього екологічно безпечного способу життя, професійно-творчого потенціалу у здійсненні майбутньої педагогічної діяльності з розв’язання проблеми виховання екологічної особистості.Ключові слова: екоцентрична парадигма, сталий розвиток суспільства, екологічна освіта, екологічно доцільна поведінка, екологічно доцільна поведінка дітей дошкільного віку, готовність до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, професійна підготовка майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, система професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку.^UThe thesis presents the results of a theoretical generalization and the author’s scientific solution to the problem of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age, which consists of the development, substantiation, and experimental verification of the efficiency of the system of vocational training of applicants of the first (Bachelor’s) level of higher education to the specified segment of professional activity in the educational process of the institution of higher education. The interpretation of the main definitions of the research study is given; the source base of domestic and foreign researchers is systematized and analysed.It has been established that according to the spheres of manifestation, ecologically appropriate behaviour constitutes an integral unity of three concepts: the internal one, which determines the content-meaning of the following two concepts; the external and operational ones.The study of the problem of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age in a pedagogical institution of higher education in Ukrainian and foreign scientific and practical development has been carried out according to the appropriate algorithm (target, content, process-activity, and result-evaluation components).The corresponding methodological approaches (systemic, synergetic, personal-activity, axiological, culturological, competence-based, environmental and technological) have been studied; the principles (general pedagogical – of purposefulness, humanization, ecologization, consistency, scientific character, continuity, integrativity, variability and flexibility, innovation, the principle of practical sense; the specific principles – the principle of ethical and aesthetic-emotional measurability, the dialogization of educational interaction, taking into account local history and regional components, the principle of directing from vocational expectations to the successes and achievements of all future specialists in preschool education in the designated aspect of ecological and pedagogical activities) and teaching methods (dialogue, project, interactive, empowerment pedagogy): dialogue, discussion, designing, presentation, “round table”, interactive exercises, “openwork saw”, “brainstorming”, essay, pedagogical situations, educational-research and creative tasks, visual and practical methods (development of ecobooks, ecological copybooks, ecoinfobooklets, wimmelbooks, etc.). The essence of the pedagogical conditions of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age is defined and characterized.The system of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age, consisting of the appropriate blocks (conceptual-target, content-technological (motivational-orientational, cognitive-active and ecologically active stage), evaluation-resultative)), components (axiological, cognitive, behavioural, personality) and criteria (value-motivational, informational-knowledge, activity-practical, reflective-evaluative).The prospective directions for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age of applicants for the second (Master’s) level of higher education, the formation of their ecologically safe lifestyle, professional and creative potential in the implementation of future pedagogical activities to solve the problem of educating an ecological personality are characterized.Keywords: ecocentric paradigm, sustainable development of society, ecological education, ecologically appropriate behaviour, ecologically appropriate behaviour of children of preschool age, readiness for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of preschool age, vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of preschool age, system of vocational training of future educators to formation of ecologically appropriate behaviour of children of preschool age.

Становище національних меншин у державі є безумовно важливим як для Польщі, так і для України, особливо в процесі євроінтеграції. Поляки – одна з найдавніших та найбільших етнічних меншин України, що з’являється на цих теренах ще в княжі часи. Так за останнім переписом, який провели у 2001 р., поляків в Україні було 144,1 тис.У кінцевому результаті, на прикладі організацій української Полонії, можемо глибше зрозуміти важливість трансформаційних національних процесів у сучасності, що мають місце в Україні, передбачити та уникнути помилок, які виникають у суспільстві на міжнаціональному ґрунті.Отримані результати дослідження демонструють становлення, розвиток польських громадських товариств та їхню діяльність у галузі культури в 1991–2014 рр. та взаємозв’язок формування таких об’єднань із державотворчими процесами в Україні у відповідний історичний період.Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі історичного аналізу існуючих наукових розробок і широкої джерельної бази всебічно схарактеризувати та проаналізувати процес становлення, діяльності польських громадських організацій, динаміку культурно-просвітницьких та правових напрямів розвитку Полонії в Україні з 1991 по 2014 рр.Джерельну базу роботи складають документи й матеріали, покликані висвітлити окремі аспекти проблематики дисертації. Серед основних типів джерел, які використано у дослідженні, є нормативно-правові акти (вітчизняні та міжнародні), документи установ і організацій, публіцистичні джерела, періодичні видання, біографічна література, аналітичні звіти, соціологічні опитування та вебресурси. Більшості джерел із досліджуваної тематики притаманний високий рівень цифровізації.У досліджені висвітлюється діяльність польських національно-культурних об’єднань у контексті відродження та розвитку їхнього культурного та духовного життя. У роботі особлива увага приділена культурно-освітньому та правовому аспектам функціонування Полонії України, дослідженню її організаційних засад на теренах України.У дослідженні проаналізовано умови історичного становлення, розвитку польських громадських організацій та їхню основну правову базу для діяльності в Україні польської меншини. Зазначена чисельність і демографічні зміни польської національної меншини та вплив цих факторів на розвиток їхньої культурної діяльності. Розкрито концептуальні засади особливостей створення та функціонування польських культурних громадських організацій та етнографічних товариств Полонії. Як результат, це дає змогу зрозуміти етапи становлення польських об’єднань, прослідкувати територію їхнього поширення.Окрема увага приділена дослідженню основних напрямків просвітницької діяльності полонійних об’єднань, зокрема створення шкіл, класів та інших закладів культурно-еститечного розвитку для популяризації й поширення польської мови, історії, культури, звичаїв та обрядів. Можна стверджувати, що їхня робота ефективна не лише серед етнічних поляків, але й серед інших народів нашої держави, адже відсоток українців, які вивчають та знають польську мову, з кожним роком збільшується.Чільне місце у роботі займає аналіз особливостей та специфіки польських об’єднань у питаннях розвитку польськомовної преси та ЗМІ, інтернет ресурсів, телебачення, радіомовлення. Саме завдяки такій діяльності українські польські товариства підтверджують свою присутність у інформаційному полі, що доводить: польська національна меншина з кожним роком стає більш згуртованою.Досліджено й схарактеризовано заснування і напрями діяльності художніх закладів та організацій естетичного виховання Полонії в Україні. Можемо говорити, що ці організації, значною мірою, – самофінансовані, за винятком невеликої допомоги Консульств та уряду Республіки Польща. В Україні ж належних умов для їхнього розвитку не закладено. Також обґрунтовано важливість створення та підтримки культурно-масових заходів для національних меншин, зокрема і для Полонії. У роботі висвітлено найбільші культурно-масові заходи, які відбулися за участі польських громадських культурних товариств або організовані ними.Положення й висновки дослідження можуть бути використані при розробці нормативних і спеціальних курсів, спецсемінарів, наукових студій з новітньої історії України із проблематики національних меншин, етнополітики, історії культури, культурної антропології, історії повсякдення, міждержавних відносин, історії Польщі; у підготовці статей, монографій, підручників і навчальних посібників з даної тематики. Ключові слова: Україна, Республіка Польща, національна меншина, етнополітика, українсько-польські відносини, громадські організації, польська освіта, етнічні фестивалі, преса, громадсько-політична активність, асиміляція, міграція, фольклор, національна спадщина, церква.^UThe position of national minorities in the country is certainly important for both Poland and Ukraine, especially in the process of European integration. Poles are one of the oldest and largest ethnic minorities in Ukraine, which appeared in this area in princely times. Thus, according to the last census conducted in 2001, there were 144.1 thousand Poles in Ukraine. Polonia's activities play an important role in the transformation of society, the rapprochement and understanding of the Ukrainian and Polish peoples, and the establishment of interstate partnership.The study of public associations of Polonia of Ukraine provides an opportunity to assess the specific activities of Ukraine during the Perestroika and the years of independence, in culture (formation of societies, institutions of aesthetic education, media) to meet the humanitarian needs of the Polish minority.Ultimately, on the example of the organizations of the Ukrainian Polonia, we can better understand the importance of transformational national processes in modern Ukraine, anticipate and avoid mistakes that occur in society on an interethnic basis.The source base of the work consists of documents and materials designed to highlight certain aspects of the dissertation. Among the main types of sources used in the study are regulations (domestic and international), documents of institutions and organizations, journalistic sources, periodicals, biographical literature, analytical reports, opinion polls and web resources. Most sources on the subject are characterized by a high level of digitization.The study highlights the activities of Polish national and cultural associations in the context of the revival and development of their cultural and spiritual life. The paper pays special attention to the cultural, educational, social and legal aspects of the functioning of Polonia of Ukraine and the study of its organizational principles in Ukraine.The study analyzes the conditions of historical formation, development of Polish public organizations and their main legal basis for the activities of the Polish minority in Ukraine.The conceptual bases of the peculiarities of the creation and functioning of Polish cultural public organizations and ethnographic societies of Polonia are revealed. As a result, it makes it possible to understand the stages of formation of Polish associations, to trace the territory of their spread.Particular attention is paid to the study of the main areas of educational activities of Polonian associations, including the establishment of schools, classes and other educational institutions to promote and disseminate the Polish language, history, culture, customs and traditions. Their work is effective not only among ethnic Poles, but also among other peoples of our country, because the percentage of Ukrainians who study and know the Polish language is growing every year.A prominent place in the work is occupied by the analysis of the peculiarities and specifics of Polish associations in the development of the Polish-language press and mass media, Internet resources, television, and radio broadcasting. Due to such activities Polish societies of Ukraine confirm their presence in the information field, which proves that the Polish national minority is becoming more cohesive every year.The foundation and directions of activity of art institutions and organizations of aesthetic education of Polonia in Ukraine are studied and characterized. We can say that these organizations are, to a large extent, self-financed, with the exception of a little help from the Consulates and the Government of the Republic of Poland. In Ukraine, however, there are no proper conditions for their development.The importance of creating and supporting cultural events for national minorities, including Polonia, is also substantiated. The paper highlights the largest cultural events that took place with the participation of Polish public cultural societies or organized by them.The provisions and conclusions of the study can be used in the development of normative and special courses, special seminars, research studies on the recent history of Ukraine on national minorities, ethnopolitics, cultural history, cultural anthropology, everyday history, interstate relations, Polish history; in the preparation of articles, monographs, textbooks and manuals on this topic.Key words: Ukraine, Republic of Poland, national minority, ethnopolitics, Ukrainian-Polish relations, public organizations, Polish education, ethnic festivals, press, social and political activism, assimilation, migration, folklore, national heritage, church.

Розкрито теоретичні питання й узагальнено форми просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.), проаналізовано ступінь наукової розробки даної теми, визначено передумови відкриття відділень Імператорського Російського музичного товариства в містах України (історико-географічні, соціально-економічні, освітні, культурні, просвітницькі). Обгрунтовано етапи та зміст просвітницько-педагогічної діяльності товариства: перший - 60-70-і роки XIX ст., другий - 80-90 роки XIX ст., третій - початок XIX ст. - 1917 рік. Висівтлено форми просвітницько-педагогічної діяльності товариства за суб'єктами діяльності (учнівські, викладацькі, мішані, варіативні). Розглянуто перспективні шляхи творчого використання досвіду діяльності ІРМТ (популяризація вітчизняної музики, виховання духовної культури молоді на кращих взірцях світового мистецтва, ознайомлення молоді з життєвим досвідом і творчим шляхом провідних діячів культури й мистецтва, активізація меценатства, упровадження предметів, що викладалися в навчальних закладах при ІРМТ, у сучасну систему музичної освіти). Розроблено спецкурс "Музична освіта в Україні".

  Скачати повний текст

Вперше в історико-педагогічній науці комплексно розглянуто й висвітлено роль і місце приватної освіти, як в житті волинського суспільства, так і в системі народної освіти на Волині у другій половині XIX - на початку XX століття. Обгрунтовано провідні тенденції та чинники, що визначали розвиток приватної освіти на Волині в даний період. Наведено авторське тлумачення понять "приватна освіта" та "приватний навчальний заклад" у контексті означених історичних і територіальних меж, що дозволило розкрити специфіку та сутність досліджуваного феномену. Подальшого розвитку набули змістові й організаційні характеристики діяльності приватних навчальних закладів і домашньої форми освіти у визначений період. У науковий обіг введено нові та маловідомі документи, що розширюють межі сучасних знань про приватну освіту другої половини XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше здійснено наукове узагальнення проблеми формування моральних цінностей в шкільній освіті Ізраїлю. Дослідження присвячене становленню особистісної і соціальної компетентності школярів у контексті формування морально спрямованої особистості, здатної до забезпечення повноцінної життєдіяльності в соціальному середовищі. Мета дослідження передбачала теоретичний аналіз процесу формування моральних цінностей в шкільній освіті Ізраїлю та розроблення й обґрунтування моделі формування моральних цінностей шляхом використання досвіду Ізраїлю з упровадженням у закладах загальної середньої освіти України. У дисертації вперше здійснений історико-педагогічний аналіз розвитку системи шкільної освіти Ізраїлю; виявлене спільне і відмінне у формуванні моральних цінностей в ізраїльській та українській шкільній освіті; визначена сутність поняття «формування моральних цінностей в шкільній освіті» («наскрізний процес, що ґрунтується на взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу і полягає у становленні моральної самосвідомості на основі врахування мотиваційного, пізнавального і діяльнісного компонентів моральних цінностей як моральних орієнтирів формування особистісної компетентності»). Встановлені етапи формування моральних цінностей в шкільній освіті: мотиваційно-стимулювальний, змістово-процесуальний, освітньо-організаційний). Розроблена й обґрунтована модель формування моральних цінностей у здобувачів освіти в шкільному середовищі на прикладі досвіду Ізраїлю з імплементацією в українську шкільну освіту, яка окреслює структурні компоненти моральних цінностей (мотиваційний, пізнавальний, діяльнісний); визначені принципи формування моральних цінностей в шкільній освіті (гуманізму, систематичності, послідовності, неперервності); схарактеризовані педагогічні умови формування моральних цінностей у шкільному середовищі (стимулювання позитивної мотивації суб’єктів освітнього процесу щодо формування моральних цінностей, насичення пізнавально-розвивальним моральним контентом освітнього процесу шкільної освіти (з урахуванням вікових особливостей), організація в шкільному середовищі систематичних форм активності учнів, спрямованих на формування моральних цінностей). На підставі здійсненого теоретичного аналізу уточнено і розширено зміст ключових понять: «моральні цінності» (багатоаспектний соціально-психологічний феномен, сутність і формування якого розглядається як особистісне утворення, що виражається в дотриманні моральних норм і моральних принципів, прийнятих у суспільстві на основі розвитку стійких моральних знань / переконань, моральних почуттів та емоцій і навичок моральної поведінки, що відображається на становленні моральної самосвідомості особистості.); «моральне виховання» (спроєктована в освітньому середовищі цілеспрямована взаємодія морального змісту між педагогом і здобувачами освіти, що полягає у формуванні моральних цінностей шляхом застосування ефективного педагогічного інструментарію); «формування моральних цінностей» (наскрізний процес, що ґрунтується на взаємодії всіх суб’єктів закладів загальної середньої освіти і полягає у становленні моральної самосвідомості на основі врахування мотиваційного, пізнавального й діяльнісного компонентів моральних цінностей як моральних орієнтирів формування особистісної компетентності), які є концептуальною основою формування моральних цінностей в шкільній освіті. Подальшого розвитку набули положення аксіологічного (самовдосконалення й самореалізація особистості), системного (цілісний розгляд явищ у взаємозв’язку), діяльнісного (організація освітнього процесу здобувача загальної середньої освіти), діалогічного (гуманістична взаємодія учасників освітнього процесу), компетентнісного (компетентнісно орієнтована освіта) та культурологічного (методологічна основа сучасної освіти) підходів. Практичне значення дослідження полягало в розробленні та впровадженні в практику закладів загальної середньої освіти єврейських громад книги для літературного читання в початковій школі «Читанка» (2-й клас), апробації моделі формування моральних цінностей у здобувачів освіти в шкільному середовищі на прикладі досвіду Ізраїлю з імплементацією в українську шкільну освіту, розробленні опитувальника «Навігатор моїх моральних цінностей (НММЦ)», що стане в пригоді практичним психологам і соціальним педагогам закладів загальної середньої освіти для визначення сформованості моральних цінностей у здобувачів освіти. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти та впровадженні теоретичного і практичного матеріалу, джерельної бази дослідження у зміст лекційних та практичних занять із курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Теорія та методика виховання».^UThe thesis is the first to provide a scientific generalization of the problem of the formation of moral values in Israeli school education. The study is devoted to the formation of personal and social competence of students in the context of the formation of a morally oriented personality, capable of ensuring a full life in the social environment. The purpose of the research involved a theoretical analysis of the process of formation of moral values in school education in Israel and the development and justification of a model of formation of moral values by using the experience of Israel with implementation in general secondary education institutions of Ukraine. The thesis is the first to carry out a historical and pedagogical analysis of the development of the Israeli school education system; identifies common and different in the formation of moral values in Israeli and Ukrainian school education; defines the essence of the concept of “formation of moral values in school education” (“a cross-cutting process based on the interaction of all subjects of the educational process and consists in the formation of moral consciousness based on the consideration of the motivational, cognitive and activity components of moral values as moral guidelines of the formation of moral values in school education”). The stages of formation of moral values in school education are established: motivational and stimulating, content and procedural, educational and organizational). A model of the formation of moral values of students in the school environment has been developed and substantiated on the example of Israeli experience with implementation in Ukrainian school education, which outlines the structural components of moral values (motivational, cognitive, and activity); the principles of formation of moral values in school education (humanism, systematicity, consistency, continuity) have been determined; pedagogical conditions for the formation of moral values in the school environment (stimulation of positive motivation of subjects of education) have been characterized. On the basis of the theoretical analysis, the author clarifies and expands the content of key concepts: “moral values” (a multidimensional socio-psychological phenomenon, the essence and formation of which is considered as a personal formation, which is expressed in the observance of moral norms and moral principles accepted in society on the basis of the development of stable moral knowledge/beliefs, moral feelings and emotions and skills of moral behavior, which is reflected in the formation of moral consciousness of the individual); “moral education” (purposeful interaction of moral content between the teacher and students in the educational environment); “moral education” (purposeful interaction of moral content between the teacher and students in the educational environment) (a cross-cutting process based on the interaction of all subjects of general secondary education institutions and consisting in the formation of moral consciousness based on the motivational, cognitive and activity components of moral values as moral guidelines for the formation of personal competence), which are the conceptual basis for the formation of moral values in school education. The provisions of the axiological (self-improvement and self-realization of the individual), systemic (holistic consideration of phenomena in interconnection), activity (organization of the educational process of a general secondary education student), dialogical (humanistic interaction of participants in the educational process), competence (competence-based education) and cultural (methodological basis of modern education) approaches were further developed. The practical significance of the study was the development and implementation of a book for literary reading in primary school “Chytanka” (2nd grade) in the practice of general secondary education institutions of Jewish communities, testing the model of formation of moral values in students in the school environment on the example of Israeli experience with implementation in Ukrainian school education, development of the questionnaire “Navigator of my moral values (NMV)”, which will be useful for practical psychologists and social educators of general secondary education institutions for the development of moral values. The materials of the thesis can be used in the process of professional training of future teachers in higher education institutions and the introduction of theoretical and practical material, the source base of the study in the content of lectures and practical classes in the courses “Pedagogy”, “History of Pedagogy”, “Comparative Pedagogy”, “Fundamentals of Pedagogical Skills”, “Theory and Methods of Education”.

Вперше науково обгрунтовано теоретичні засади формування сучасного змісту загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів у педагогічних ВНЗ України. Визначено рівні сформованості професійних знань, умінь і навичок у співвідношенні з характеристикою особистості вчителя. Розкрито сутність таких понять, як "зміст освіти", "зміст професійної освіти", "педагогічна освіта", "загальнопедагогічна підготовка", "зміст загальнопедагогічної підготовки". Охарактеризовано компоненти готовності майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: мотиваційно-ціннісний, комунікативно-інформаційний, операційно-діяльнісний, креативний і рефлексивний. Удосконалено положення структурно-функціонального й управлінсько-технологічного підходів до визначення педагогічної діяльності, а також антропологічного, аксіологічного, акмеологічного, культурологічного й особистісно орієнтованого, діяльнісного підходів до обгрунтування теоретичних засад формування сучасного змісту загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретико-методичних засад і розроблено практичні рекомендацій щодо розширення можливостей людського розвитку в умовах переходу до інформаційної економіки.Обґрунтовано, що розширення можливостей людського розвитку на основі поширення інформаційно-комунікаційних технологій є важливим соціально-економічним пріоритетом країни, який має виняткове значення для забезпечення збалансованого розвитку національної економіки, інноваційного розвитку соціально-трудової сфери, подолання системної кризи. Здійснено систематизацію та оцінювання впливу чинників соціально-трудової сфери на розширення можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, в якому на відміну від інших підходів, виокремлено групи чинників та визначено напрями їх позитивного та негативного впливу на можливості людського розвитку в інформаційній економіці.Розроблено теоретико-методичний підхід до оцінювання можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, який враховує всі визначальні виміри людського розвитку та, на відміну від інших, містить блок індикаторів, що відображає можливості застосування інформаційних технологій в економіці.Запропоновано Інтегральний індекс можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, який визначається за середньою геометричною та об'єднує такі чотири часткові індекси та відповідні індикатори: Індекс можливостей застосування інформаційних технологій в економіці, Індекс можливостей в сфері освіти, Індекс можливостей в сфері охорони здоров'я, Індекс можливостей в соціально-трудовій сфері.Визначено цільові орієнтири та проведено оцінювання можливостей людини в соціально-трудовій сфері, які враховують результати національних та міжнародних досліджень в цій царині, а також є вагомим підґрунтям для розробки рекомендацій з більш ефективного використання цих можливостей в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій.Запропоновано пріоритетні напрями розширення можливостей людського розвитку в соціально-трудовій сфері в контексті поширення цифрових технологій, які передбачають якомога ширшу інтеграцію цифрових технологій в соціально-трудові процеси як на макрорівні (цифровізація урядування, передусім діяльності Міністерства соціальної політики, Державної служби зайнятості та її структурних підрозділів в регіонах; розширення можливостей для отримання населенням офіційної інформації від державних органів онлайн; використання сучасних фінансових інструментів для розширення можливостей людського розвитку в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій за його основними вимірами та ін.), так і на підприємствах – запровадження сучасних інформаційних систем та методів навчання та розвитку персоналу, пріоритетне фінансування програм цифровізації на підприємствах, поступове впровадження цифрових інноваційних рішень в усі види економічної діяльності, поступовий перехід до економіки 4.0 та ін.Розроблено концептуальний підхід до розширення можливостей людського розвитку в сфері освіти в умовах переходу до інформаційної економіки, який об'єднує сучасні освітні інструменти, пріоритетні напрями реформування освіти та інтеграції національної освітньої системи в глобальний ринок освітніх послуг.Визначено пріоритетні напрями та відповідні інструменти фінансового забезпечення розширення можливостей людського розвитку в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій, які передусім передбачають: а) в освітній сфері – більш широке застосуванням фандрайзингу, розширення практики фінансування проектів краудфандингом та практики використання міжнародних платіжних систем, розвиток співпраці між бізнесом та університетами, інтеграцію вітчизняних ВНЗ у світовий ринок освітніх послуг та ін.; б) в сфері охорони здоров'я – подальший розвиток страхової медицини, використання системи E-Health, підвищення якості державних та приватних медичних послуг та ін.; в) в соціально-трудовій сфері – поступове впровадження безумовного базового доходу, розвиток систем онлайн-фінансування бізнес-проектів (використання краудфандингових платформ та інших інноваційних інструментів фінансування бізнес-проектів) а також виокремлення нових фінансових центрів, яке пов'язане із зміною географії виробничих, розподільних та цільових ланцюгів, зміною змісту праці; диверсифікацію джерел фінансового забезпечення домогосподарств, пов'язану із поширенням інноваційних форм зайнятості та ін. Ключові слова: людський розвиток, інформаційна економіка, соціально-трудова сфера, освіта, охорона здоров'я, цифрові технології, інструменти фінансового забезпечення, глобальний ринок освітніх послуг, продуктивна зайнятість, цільові орієнтири.^UIn the dissertation, a comprehensive study of theoretical and methodological foundations is carried out and practical recommendations for the expansion of human development opportunities in the transition to the information economy are developed.It is substantiated that the expansion of human development opportunities through the spread of information and communication technologies is an important socio-economic priority of the country, which is extremely important for ensuring balanced development of the national economy, innovative development of social and labor sphere, overcoming the systemic crisis. Systematization and assessment of the impact of social and labor factors on the expansion of human development in the information economy were performed, in which, unlike other approaches, groups of factors were isolated and areas of positive and negative impact on human development in the information economy were identified.A theoretical and methodological approach to assessing the possibilities of human development in the information economy was developed, which takes into account all the defining dimensions of human development and, unlike others, contains a block of indicators that reflects the possibilities of implementing information technology in the economy. The Integrated Index of Human Development Opportunities in the Information Economy is proposed. It is determined by the geometric mean and combines the following four partial indices and relevant indicators: Index of possibility of implementation of information technology in the economy, Index of opportunities in the field of education, Index of opportunities in the field of health care; Index of opportunities in the social and labor sphere. Target references were identified and the human development opportunities in the social and labor sphere were assessed, which took into account the results of national and international research in this field, and also constitute an important basis for developing recommendations for a more effective use of these opportunities in the environment of expanding information and communications technology.Priority areas for expanding human development opportunities in the social and labor sphere in the context of digital technology proliferation were proposed, which provide for the widest possible integration of digital technologies into social and labor processes at the macro level (digitalization of government, especially the activities of the Ministry of Social Policy, the State Employment Service and its structural units in the regions; expanding opportunities for the public to receive official information from government agencies online; using modern financial instruments to enhance human development opportunities in the environment of expanding information and communications technology, etc.), and at enterprises – introduction of modern information systems and methods of personnel training and development, priority financing of digitization programs at enterprises, gradual introduction of digital innovative solutions in all types of economic activity, gradual transition to economy 4.0, etc.A conceptual approach to empowering human development in the field of education in the environment of transition toward the information economy has been developed, which combines modern educational tools, priority areas of education reform and integration of the national education system into the global educational services market. The priority areas and corresponding financial support instruments for the expansion of human development opportunities in the environment of information and communications technology proliferation are identified. This framework primarily outlines: a) in the educational sphere – a wider implementation of fundraising, expansion of practice of project financing through crowd-funding and the use of international payment systems, development of cooperation between business and universities, etc.; b) in the field of health care – further development of insurance medicine, the use of E-Health system, improving the quality of public and private medical services, etc.; c) in the social and labor sphere – gradual introduction of unconditional basic income, development of online financing systems for business projects (the use of crowd-funding platforms and other innovative tools for financing business projects); diversification of financial support sources for households, which is associated with the spread of innovative forms of employment, etc.Keywords: human development, information economy, social and labor sphere, education, health care, digital technologies, financial support tools, global market of educational services, productive employment, targets.

Досліджено особливості мовленнєвого розвитку дитини в процесі засвоєння іноземної мови на ранніх етапах онтогенезу. Показано можливості раннього засвоєння дітьми іноземної мови та формування психологічного білінгвізму. Експериментально доведено, що мовленнєвий розвиток дошкільника за умов білінгвізму набуває специфічних рис і суттєво відрізняється від розвитку у мономовному середовищі. Виявлено особливості функціонування сім'ї у процесі здійснення раннього навчання. Доведено, що раннє навчання іноземній мові стає значущим фактором мовленнєвого розвитку дитини за умов, коли навчання здійснюється як домашня освіта, а родина включається до даного процесу як цілісна сімейна система. Розроблено психолого-педагогічні засоби та методи організації домашнього навчання іноземній мові, які можна використовувати у процесах організації домашнього навчання дітей.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано організаційні засади та педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії, розроблено їх науково-методичне забезпечення. Встановлено особливості та критерії результативності діяльності полілінгвістичної гімназії. Визначено мету та зміст полікультурної освіти гімназистів, обгрунтовано теоретичні засади управління гімназією у полілінгвістичному та полікультурному середовищі. Запропоновано форми та методи організації полікультурної діяльності. Проведено порівняльне дослідження характерних особливостей діяльності вітчизняних і зарубіжних полілінгвістичних гімназій. Розкрито зміст понять "полікультурна освіта", "полікультурний навчально-виховний процес", "полілінгвістична гімгназія", "полілінгвістичне та полікультурне середовище" та "діалог культур".

  Скачати повний текст

Об'єкт: Процес формування організаційно-економічного забезпечення природоохоронного стимулювання енергозбереження на рівні кінцевого споживання енергії. Мета: Розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного забезпечення природоохоронного стимулювання енергозбереження в сфері підприємництва. Методи дослідження: методи формальної логіки; методи статистичного та економічного аналізу; метод класифікації; метод реальних опціонів; SWOT-аналіз; методи логічного узагальнення, синтезу, аналізу й порівняння. Теоретичні і практичні результати: Теоретичні та методичні положення, висновки і рекомендації, викладені в роботі можуть бути застосовані при реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року в напрямку природоохоронного стимулювання енергозберігаючої діяльності на державному, регіональному, місцевому рівнях господарювання. До них відносяться: понятійно-категоріальний апарат природоохоронного стимулювання енергозбереження, методичний підхід до оцінки економічної ефективності енергозберігаючих інновацій на основі методу реальних опціонів, концептуальний підхід до формування організаційно-економічного механізму природоохоронного стимулювання енергозбереження в сфері підприємництва, система інвестиційних інструментів природоохоронного стимулювання енергозбереження на рівні кінцевого споживання.. Наукова новизна: обґрунтування та вдосконалення теоретичних основ і розробки методичних рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення природоохоронного стимулювання енергозбереження в сфері малого та середнього підприємництва. Ступінь впровадження: акти впровадження результатів наукового дослідження від: ТОВ «TROPIC» (довідка №1109 від 23.08.2019 р.), ТОВ «NIKA-TERA» (довідка №1306/нк-09 від 18.09.2019 р.). Теоретичні розробки і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Одеського державного екологічного університету при викладанні дисциплін «Менеджмент природоохоронної діяльності», «Інноваційно-інвестиційні проблеми природоохоронної діяльності» (довідка №02/865 від 11.09.2019р.). Сфера (галузь) використання: економіка природокористування та охорони навколишнього середовища, вища освіта.^UObject: The process of formation of organizational and economic support for environmental incentives for energy conservation at the level of final energy consumption. Purpose: Development of theoretical provisions and practical recommendations for the formation of organizational and economic support for environmental incentives for energy conservation in the field of entrepreneurship Research methods: methods of formal logic; methods of statistical and economic analysis; classification method; method of real options; SWOT analysis; methods of logical generalization, synthesis, analysis and comparison. Theoretical and practical results: Theoretical and methodological provisions, conclusions and recommendations set out in the work can be applied in the implementation of the Energy Strategy of Ukraine until 2035 in the direction of environmental incentives for energy saving activities at the state, regional, local levels of management. These include: the conceptual and categorical apparatus of environmental incentives for energy conservation, a methodological approach to assessing the economic efficiency of energy-saving innovations based on the method of real options, a conceptual approach to the formation of an organizational and economic mechanism for environmental incentives for energy conservation in entrepreneurship, a system of investment instruments for environmental incentives for energy conservation at the final level. consumption. Scientific novelty: substantiation and improvement of theoretical foundations and development of guidelines for organizational and economic support of environmental incentives for energy conservation in the field of small and medium-sized businesses. Degree of implementation: acts of implementation of the results of scientific research from: LLC "TROPIK" (No. 1109 of 08.23.2019), LLC "NIKA-TERA" (No. 1306 / nk-09 of 18.09.2019). Theoretical developments and practical recommendations of the dissertation work are used in the educational process of the Odessa State Ecological University when teaching the disciplines "Management of environmental protection", "Innovation and investment problems of environmental protection" (No. 02/865 of 09/11/2019).Sphere of use: economics of nature use and environmental protection, higher education.

Розкрито суть поняття сталого людського розвитку як категорії, що враховує індекс якості життєдіяльності суспільства та людини, інтегрує його головні показники, засвідчує рівень ефективності реалізації соціальної політики держави та дозволяє здійснити порівняння якості життєвих процесів у різних країнах незалежно від типу соціальної системи та форми власності, на якій вона базується. Наголошено, що головними вимірними пріоритетами ідеології сталого людського розвитку є збалансованість економічного життя суспільства, зайнятість населення та соціальний захист, екологічна ситуація, демографічна характеристика суспільного розвитку, харчування й охорона здоров'я населення, охорона довкілля, освіта й інформатизаційні процеси, організація влади й управління.

  Скачати повний текст

Досліджено суть та шляхи реформування системи вищої аграрної освіти України протягом 1990 рр. - початку XXI ст., обумовленого необхідністю підготовки кадрів для нових організаційно-виробничих структур у сільському господарстві, які виникли у процесі реформування агропромислового комплексу. Розглянуто структуру, механізм становлення, а також чинники й особливості функціонування багатоступеневої системи освіти в аграрних вищих навчальних закладах. Визначено місце, роль і функції учасників навчально-виховного процесу у реформуванні даної освіти. Проаналізовано трансформацію державної політики та системи управління у цій сфері. Зроблено висновки щодо подальших шляхів удосконалення підготовки фахівців у вищих навчальних закладах аграрного профілю та підвищення їх ролі у формуванні єдиного освітнього простору України у поєднанні з вирішенням проблеми інтеграції до світової системи.

  Скачати повний текст