З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних і суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають даному образу якісну визначеність. Практична реалізація результатів дослідження здійснено за допомогою комплексу методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу в педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлено прогресивні та деструктивні тенденції, що його змінюють. Доведено ефективність розробленої програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання, спрямованого на підвищення адекватності Я-образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрації. Визначено суть і психологічний зміст фрустрації та фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності у контексті вивчення фрустрації. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів. Вивчено особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності у сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) тощо. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв'язки між фрустрованістю й особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Досліджено домінуючі стратегії фрустраційного реагування у напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів. Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної та психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, представлено глибокий та змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано пріоритетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого та контрольного експериментів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу філософської, психологічної та журналістської літератури визначено теоретичні засади формування образу ідеального учителя, підгрунтям якого став християнський ідеал людини. Визначено передумови виникнення ідеалу, обгрунтовано його сутність і структуру, з'ясовано етапи, пріоритетні тенденції, чинники, що вплинули на формування ідеалу педагога. Розкрито провідну роль самовдосконалення у наближенні вчителя до ідеалу, розглянуто шляхи його втілення в діяльності педагогів зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено тенденції щодо розуміння професійного зростання педагога. Сформульовано дефініцію поняття "професійне зростання". Розроблено структуру зазначеного процесу, що розкриває його взаємозв'язок з професіоналізмом учителя. Визначено критерії та рівні професійного зростання педагога. Розкрито зміст, принципи та методи педагогічного стимулювання. Створено й експериментально перевірено особистісно орієнтовану модель педагогічного стимулювання професійного зростання вчителів, розроблено систему стимулів з урахуванням індивідуальних особливостей педагога: потреб, рівня самооцінки та належності чи прояву тенденції до певного типу акцентуації.

  Скачати повний текст

Розкрито суть понять "соціальна позиція", "професійна педагогічна позиція", охарактеризовано типи професійної позиції вчителя, її структуру. Визначено й обгрунтовано педагогічні умови формування професійної позиції вчителя в системі методичної роботи школи: оптимізація педагогічного керівництва процесом формування професійної позиції та організація самовдосконалення вчителя як підгрунтя цього процесу. Забезпечено їх поетапну реалізацію, доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

  Скачати повний текст

Вперше визначено педагогічні умови, що сприяють ефективності професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників, науково обгрунтовано її експериментальну модель. Уточнено та конкретизовано сутність понять "професійна діяльність вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників" та "екологічно орієнтована педагогіка". Вивчено вплив українських народних ігор і забав на розвиток фізичних якостей старшокласників. Удосконалено критерії та рівні сформованості професійної діяльності вчителів з розвитку фізичних якостей старшокласників.

  Скачати повний текст

Досліджено професійну діяльність учителя у питаннях формування пізнавальної самостійності підлітків засобами моделювання. Визначено структуру такої діяльності на основі системного, управлінського та технологічного підходів. Уточнено сутність і структуру пізнавальної самостійності учнів, встановлено її критерії на рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено можливість застосування моделювання як засобу формування пізнавальної самостійності учнів. З'ясовано умови, що забезпечують ефективність діяльності вчителя засобами моделювання. Визначено сутність і розроблено структурно-функціональну модель професійної діяльності вчителя з формування пізнавальної самостійності підлітків засобами моделювання. Розроблено методичне забезпечення процесу оволодіння моделюванням на уроках предметів природничо-математичного циклу з урахуванням виділеної сукупності умов.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано поняття "цілісність знань", визначено сутність та структуру феномену "професійна діяльність вчителя з формування цілісності знань учнів початкової школи". Наведено критерії, показники та рівні професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів початкових класів з гуманітарних предметів. Охарактеризовано щаблі її сформованості як інтегрованого показника результативності професійної діяльності вчителя в даному напрямку. Визначено педагогічні умови, розроблено та експериментально апробовано педагогічну технологію професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів початкових класів з гуманітарних предметів.

  Скачати повний текст

Досліджено роль фрустраційної толерантності у професійному становленні педагогів, встановлено її детермінуючий вплив на його формування. У контексті соціальної психології визначено, що фрустрація у професійній діяльності є наслідком певної якості соціальної структури та індивідуально-психологічною детермінантою, що визначає певні соціальні прояви. Експериментально доведено, що розвиток рефлексії сприяє запобіганню та корекції фрустраційних станів. Обгрунтовано й апробовано моделі підготовки учителів-початківців до розв'язання педагогічних завдань як способу соціального вираження результатів рефлексивного процесу, що актуалізуються зіткненням з явищем депривиції. Показано неоднозначність впливу депривацій, їх здатність виступати як фрустраційними факторами, так і факторами, що актуалізують рефлексивні процеси - спосіб подолання фрустрацій. Визначено основи створення системи засобів запобігання та корекції фрустраційних станів, що виникають у педагогічній діяльності молодих учителів.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне обгрунтування синдрому "професійного вигорання", визначено його особливості та чинники виникнення. Здійснено порівняльний аналіз "професійного вигорання" з феноменами різних теоретичних і терапевтичних систем. Розроблено концептуально-методичну модель емпіричного дослідження психологічних засобів профілактики "професійного вигорання" вчителя. Доведено, що профілактика "професійного вигорання" вчителів має базуватися на уявленні про його психологічні засоби як детерміновані соціокультурними формувальними впливами психотехнічні знаряддя та конгеніальні їх знаково-символічній природі внутрішньоособистісні ресурси-прийоми суб'єктивного самовпливу. Апробовано програму навчально-практичного тренігу-курсу профілактики синдрому "професійного вигорання" вчителів і здійснено комплексну кількісно-якісну оцінку її ефективності. Вперше обгрунтовано й експериментально верифіковано цілісну психотехнічну стратегію профілактики синдрому "професійного вигорання" вчителів, що використовує соціокультурні (за походженням), знаково-символічні (за формою), емоційно-ціннісні, когнітивні та поведінкові (за змістом) психологічні засоби. Здійснено функціональне розмежування даних засобів на знаряддєві та ресурсні залежно від їх місця та ролі у структурі суб'єктивного впливу на педагогічну діяльність та процес професійно-особистісного становлення вчителя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні та психологічні чинники, що впливають на розвиток інноваційного педагогічного процесу. Встановлено, що включення до інноваційного процесу вимагає від педагога особистісного та професійного самозмінення. Побудовано низку моделей, які поступово розкривають психологічну структуру та механізми вибору вчителем педагогічної системи навчання, показано, що базовим психологічним компонентом прийняття нової педагогічної системи є його особистісна зрілість. Розроблено модель процесу прийняття рішення щодо вибору нової педагогічної системи та визначено параметри психологічної готовності до акту вибору. Сформульовано принципи та показано можливості цілеспрямованого формування цієї готовності в закладах післядипломної освіти. Розроблено навчальні програми, спрямовані на підвищення здатності вчителя до здійснення усвідомленого ним вибору за умов реформування освіти. Наведено рекомендації щодо оптимізації процесу підготовки та перекваліфікації вчителів.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "переживання емоційного вигорання", розглянуто структуру переживання як системоутворювальної властивості психічного з позицій суб'єктно-діяльнісного підходу, обгрунтовано його динамічно-структурну модель і визначено склад компонентів, а саме: цільова детермінація (домінуюча та додаткова цільові детермінанти) та задачна система (головна та другорядна задачі). Встановлено, що якісно-кількісне поєднання структурних компонентів переживання зумовлює його тип і визначає психологічні особливості емоційного вигорання педагогів. Розглянуто опитувальник діагностики цільової детермінанти переживання критичної ситуації, результати стандартизації й апробації якого показали високу міру його надійності та валідності. Розроблено програму психопрофілактики емоційного вигорання, запровадження заходів якої призвели до значущого зменшення рівнів симптомів емоційного вигорання у досліджуваних.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості професійного стресу (ПрС) учителя, розроблено попереджувальні заходи з виникнення ПрС у майбутніх учителів за допомогою раціонально-емоційних засобів. Уточнено зміст поняття стресу, модифіковано діагностичні методики дослідження ПрС учителя та детермінант його виникнення. Запропоновано модель виникнення ПрС, а також систему з попередження його виникнення. Визначено зв'язки між ПрС учителів та особистісними особливостями (тривожністю, агресивністю, емоційною стабільністю, ригідністю, нейротизмом).

  Скачати повний текст

Визначено зміст, структуру та функції професійної адаптації учителів. Досліджено психологічні проблеми, що виникають у процесі її управління (недостатній рівень забезпечення власне професійної та соціально-психологічної адаптації учителів, виражені ознаки дезадаптації, агресивність педагогічних працівників, недостатню психологічну компетентність керівників шкіл). Встановлено фактори, що впливають на ефективність управління професійною адаптацією учителів, до яких належать: соціально-психологічні чинники, пов'язані з управлінською діяльністю керівників (їх психологічна компетентність, особистісна спрямованість та стиль керівництва, психологічна атмосфера у педагогічному колективі); індивідуально-психологічні особливості учителів, що становлять адаптаційний потенціал особистості (поведінкова регуляція, комунікативні здібності, морально-етична нормативність); демографічно-професійні характеристики педагогів (стать, вік, трудовий стаж). Розроблено та апробовано програму психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією учителів.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст психологічної суті іміджу фахівця освіти. Розглянуто концепції, що розкривають механізми прояву самопрезентації та професійного самоствердження. Класифіковано ознаки іміджу та фактори, що визначають їх формування. Здійснено емпіричне дослідження та встановлено відмінності у сприйнятті та прояві ознак іміджу педагога залежно від аудиторії. Виділено типи іміджу за проявом професійно важливих й особистісних особливостей, а саме: збалансований, суперечливий, інертно-напружений, спонтанно-інертно-пасивний. У межах кожного типу встановлено головні детермінанти, що сприяють формуванню позитивного іміджу майбутніх педагогів. Розроблено систему психологічних засад формування та корекції позитивного іміджу майбутніх педагогів з метою забезпечення свідомого використання набутих знань для подальшого професійного самовдосконалення та самопрезентації. Апробовано зазначену систему та виявлено позитивні зміни за умов мотиваційної та самопрезентативної бази формування іміджу майбутніх педагогів.

  Скачати повний текст

З застосуванням іміджелогічного підходу розглянуто педагогічну діяльність та оцінено її ефективність з погляду стихійного чи свідомого формування конкретного іміджу педагога. Висвітлено механізм формування індивідуального іміджу педагога як стереотипізацію будь яких моделей професійної поведінки, прийняття їх як символів успіху чи невдачі педагогічної діяльності. На базі такого розуміння розроблено конкретні методики конструювання індивідуальних іміджів у педагогічній діяльності. Виділено вимірювані та верифіковані соціально-психологічні характеристики особистості, що впливають на ефективність іміджевої поведінки педагога. Розроблено методику виміру ефективності індивідуального іміджу, що базується на методах виміру узгодженості/неузгодженості групових оцінок і самооцінок, а також схему конструювання індивідуального іміджу педагога, яка дозволяє підвищити авторитет вчителя та посилити його вплив на вихованців у процесі професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто чинники формування дисгармонійних утворів психіки у вчителів загальноосвітньої середньої школи, особливості їх психодіагностичного виявлення та психолого-педагогічні умови ефективної корекції. Установлено факторну структуру дисгармонійних психічних утворів, що вібдображає тісні взаємозв'язки та взаємоузгодженість дисгармонійних поєднань властивостей особистості, психічних станів й особливостей педагогічної діяльності, виявлених шляхом поєднання відомих психодіагностичних процедур, контент-аналізу самозвітів досліджуваних та експертних оцінок. Побудовано й апробовано модель психічної корекції виявлених у вчителів дисгармоній залежно від застосованих до них психокорекційних підходів та технік. Розглянуто можливості психопрофілактики розвитку професійного "синдрому емоційного вигоряння", невротичних і психосоматичних розладів у вчителів.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти розвитку духовної культури вчителя в системі методичної роботи закладів освіти міста. Запропоновано розглядати духовність вчителя як професійну якість. З використанням культурологічного, особистісно-діяльнісного, акмеологічного, аксіологічного, синергічного підходів, а також положень андрагогіки, що є наукою про освіту дорослих, розроблено та експериментально перевірено модель системи діяльності методичної служби міста стосовно розвитку духовної культури вчителя. Визначено умови діяльності методичних служб закладів освіти щодо освіти дорослих в аспекті формування та розвитку духовного світу особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти. Розкрито суть понять "інформаційна компетентність", "інформаційна компетентність учителя початкових класів". Розроблено та науково обгрунтовано концепцію та модель розвитку інформаційної компетентності вчителів школи I ступеня. Проаналізовано сучасні наукові уявлення про інформаційну компетентність учителя як інтегральну якість особистості. Доведено, що необхідними та достатніми умовами розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти є внесення змін в організацію педагогічного процесу, оновлення навчальних планів і програм інститутів післядипломної освіти, методичних служб районних (міських) відділів освіти та навчальних закладів, наукове та навчально-методичне забезпечення розвитку інформаційної компетентності даних вчителів, диференційований підхід до її розвитку, застосування інформаційно-комунікаційних технологій, оптимальне поєднання інноваційних форм і методів навчання з традиційними. Експериментально перевірено ефективність визначених організаційно-педагогічних умов розвитку структурних компонентів інформаційної компетентності вчителів початкових класів у післядипломному педагогічному процесі.

  Скачати повний текст