Побудовано модель процесу опанування технологіями життєтворчості, що складається з низки стадій, на кожній з яких відбувається усвідомлення умов існування, ціннісної та цільової системи, процесу зіткнення домагань та очікувань з реальністю, життєвої перспективи і методів реалізації життєвих планів та намірів. Модель застосовано до процесу експериментального з'ясування характеристик процесу формування в студентів технологій життєтворчості. Виявлено стадії, на яких студенти найбільше потребують психокорекційної допомоги.

  Скачати повний текст

Досліджено основні характеристики, структуру та функції інформаційної культури майбутніх учителів історії як складової їх загальної та професійної культури. Обгрунтовано педагогічну модель формування інформаційної культури майбутніх учителів історії у процесі професійної підготовки. Розглянуто теоретичні аспекти інтерпретації інформаційної та професійної культури майбутніх учителів історії. Уточнено сутність категорії "інформаційна культура майбутніх учителів", визначено критерії та рівні її сформованості. Систематизовано педагогічний інструментарій управління розвитком інформаційної культури майбутніх учителів історії й удосконалено навчально-методичне забезпечення процесу їх професійної підготовки.

  Скачати повний текст

Вперше визначено педагогічні умови, що сприяють ефективності професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників, науково обгрунтовано її експериментальну модель. Уточнено та конкретизовано сутність понять "професійна діяльність вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників" та "екологічно орієнтована педагогіка". Вивчено вплив українських народних ігор і забав на розвиток фізичних якостей старшокласників. Удосконалено критерії та рівні сформованості професійної діяльності вчителів з розвитку фізичних якостей старшокласників.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку педагогічної техніки вчителя у системі підвищення кваліфікації. Доведено, що пріоритетним напрямком є запровадження гнучкої системи роботи за відповідною технологією у закладі післядипломної педагогічної освіти. Здійснено комплексний історико-педагогічний аналіз та систематизацію наукових підходів до проблеми. Розкрито сутність педагогічної техніки. Виділено особливості вияву педагогічної техніки вчителів. Розглянуто соціально-педагогічні умови для забезпечення ефективності процесу. Висвітлено поетатний характер створення програми спецкурсу "Педагогічна техніка вчителя". Розроблено технологію розвитку педагогічної техніки вчителя у процесі підвищення кваліфікації в закладі післядипломної освіти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано структуру та чинники формування синдрому емоційного вигоряння вчителя. Показано роль особистісних властивостей як чинників, що безпосередньо впливають на виникнення та міру вираженості вигоряння. Запропоновано розглядати організаційні умови праці вчителя як вторинні, провокуючі фактори дослідженого процесу. Показано, що педагогічна майстерність як інтегральне утворення у структурі особистості вчителя протидіє виникненню та розвитку вигоряння. Розроблено методичний інструментарій для вивчення педагогічної майстерності вчителя. Здійснено порівняльний аналіз міри вираженості даного синдрому серед вчителів з представниками інших професій типу "людина - людина". Описано та впроваджено три напрямки профілактичної роботи щодо вигоряння вчителя. Розроблено та впроваджено в практичну роботу тренінг профілактики та корекції негативних явищ, що знаходяться у взаємозв'язку з синдромом вигоряння, показано ефективність його використання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні та психологічні чинники, що впливають на розвиток інноваційного педагогічного процесу. Встановлено, що включення до інноваційного процесу вимагає від педагога особистісного та професійного самозмінення. Побудовано низку моделей, які поступово розкривають психологічну структуру та механізми вибору вчителем педагогічної системи навчання, показано, що базовим психологічним компонентом прийняття нової педагогічної системи є його особистісна зрілість. Розроблено модель процесу прийняття рішення щодо вибору нової педагогічної системи та визначено параметри психологічної готовності до акту вибору. Сформульовано принципи та показано можливості цілеспрямованого формування цієї готовності в закладах післядипломної освіти. Розроблено навчальні програми, спрямовані на підвищення здатності вчителя до здійснення усвідомленого ним вибору за умов реформування освіти. Наведено рекомендації щодо оптимізації процесу підготовки та перекваліфікації вчителів.

  Скачати повний текст

Досліджено чинники та зміст трансформації професійних функцій вчителя в США та Канаді за умов розвитку інформаційного суспільства. На підставі вивчення літературних джерел, національних і міжнародних документів обгрунтовано історичні етапи та сучасні особливості розвитку професійної діяльності вчителя в США та Канаді, охарактеризовано інформаційно-комп'ютерні технології як чинник змін у діяльності вчителя. Простежено трансформацію навчальних функцій вчителя в інформаційному суспільстві. Виявлено соціально-трансформуючий потенціал його педагогічної діяльності в інформаційному суспільстві США та Канади. Розкрито шляхи соціальної підтримки діяльності вчителя за умов інформаційного суспільства. Обгрунтовано рекомендації щодо забезпечення державної політики, спрямованої на підвищення статусу даної професії в Україні з урахуванням досвіду даних країн.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "переживання емоційного вигорання", розглянуто структуру переживання як системоутворювальної властивості психічного з позицій суб'єктно-діяльнісного підходу, обгрунтовано його динамічно-структурну модель і визначено склад компонентів, а саме: цільова детермінація (домінуюча та додаткова цільові детермінанти) та задачна система (головна та другорядна задачі). Встановлено, що якісно-кількісне поєднання структурних компонентів переживання зумовлює його тип і визначає психологічні особливості емоційного вигорання педагогів. Розглянуто опитувальник діагностики цільової детермінанти переживання критичної ситуації, результати стандартизації й апробації якого показали високу міру його надійності та валідності. Розроблено програму психопрофілактики емоційного вигорання, запровадження заходів якої призвели до значущого зменшення рівнів симптомів емоційного вигорання у досліджуваних.

  Скачати повний текст

Розкрито суть синдрому "професійного вигорання" як наслідку довготривалих професійних стресів. Вивчено зміст і структуру цього синдрому. Досліджено детермінанти його виникнення за групами: соціально-економічні, соціально-психологічні, індивідуально-психологічні. Показано, що синдром "професійного вигорання" є наявним у більшості вчителів вітчизняних закладів середньої освіти, а також має специфіку вияву у цій діяльності. Установлено, що розвиток професійного вигорання у вчителів відбувається через компонент синдрому - резистенцію, тобто, найбільш поширеними симптомами прояву синдрому у вчителів є неадекватне вибіркове емоційне реагування, редукція професійних обов'язків, розширення сфери економії емоцій. Відзначено, що підвищення рівня підготовки вчителів до попередження та подолання синдрому "професійного вигорання" можна забезпечити шляхом використання спеціальної соціально-психологічної програми, призначеної для оволодіння вчителями знаннями, що розкривають зміст і структуру зазначеного синдрому, а також методами його діагностики та засобами і прийомами профілактики й подолання.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних і суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають даному образу якісну визначеність. Практична реалізація результатів дослідження здійснено за допомогою комплексу методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу в педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлено прогресивні та деструктивні тенденції, що його змінюють. Доведено ефективність розробленої програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання, спрямованого на підвищення адекватності Я-образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття професійної компетентності вчителя загальноосвітньої школи, визначено її зміст та структуру. Доведено, що структурними компонентами професійної компетентності є три сфери особистості: мотиваційна (мотиви, потреби, спрямованість), предметно-практична (знання, уміння, навички, якості), саморегуляція (самосвідомість). Уточнено критерії та показники сформованості професійної компетентності, науково обгрунтовано педагогічні умови її формування, розроблено й експериментально перевірено технологію їх реалізації. Доведено ефективність запропонованої технології формування професійної компетентності.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст психологічної суті іміджу фахівця освіти. Розглянуто концепції, що розкривають механізми прояву самопрезентації та професійного самоствердження. Класифіковано ознаки іміджу та фактори, що визначають їх формування. Здійснено емпіричне дослідження та встановлено відмінності у сприйнятті та прояві ознак іміджу педагога залежно від аудиторії. Виділено типи іміджу за проявом професійно важливих й особистісних особливостей, а саме: збалансований, суперечливий, інертно-напружений, спонтанно-інертно-пасивний. У межах кожного типу встановлено головні детермінанти, що сприяють формуванню позитивного іміджу майбутніх педагогів. Розроблено систему психологічних засад формування та корекції позитивного іміджу майбутніх педагогів з метою забезпечення свідомого використання набутих знань для подальшого професійного самовдосконалення та самопрезентації. Апробовано зазначену систему та виявлено позитивні зміни за умов мотиваційної та самопрезентативної бази формування іміджу майбутніх педагогів.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що новими функціями, які має виконувати освіта в інформаційному суспільстві, є створення умов для неперервної самоосвіти, забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів, розвиток навичок творчої інформаційної діяльності. Обгрунтовано основні концептуальні положення щодо підготовки педагогічних кадрів на теперішньому етапі бурхливого розвитку інформаційного суспільства, що стосуються готовності вчителя до самостійної інформаційної діяльності, неперервної освіти, комп'ютеризації навчального процесу та впровадження інноваційних педагогічних технологій. Досліджено особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого навчального закладу (необхідність інтеграції знань, врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп'ютерно-ігровою культурою та підвищення рівня культури розумової праці). Доведено, що сформованість інформаційної культури (ІК) має бути головною метою професійної підготовки вчителя під час вивчення всіх навчальних дисциплін. З використанням синергичного підходу розкрито суть інформаційної культури як відкритої системи й інформаційної діяльності як системотвірного чинника зазначеної культури. Розроблено теоретичну модель її формування у майбутнього вчителя початкових класів. Розглянуто структуру ІК, що є підсистемою професійної, компонентами якої визначено культуру розумової праці, комунікативну культуру, комп'ютерну грамотність й інформаційну компетентність. Запропоновоно технологію й етапи формування ІК студентів. Розроблено систему критеріїв, показників і рівнів її сформованості. Показано динаміку розвитку ІК особистості, експериментально перевірено науково-методичну систему її формування у майбутнього вчителя початкових класів. Доведено ефективність експериментальної методики даного формування.

  Скачати повний текст

З застосуванням іміджелогічного підходу розглянуто педагогічну діяльність та оцінено її ефективність з погляду стихійного чи свідомого формування конкретного іміджу педагога. Висвітлено механізм формування індивідуального іміджу педагога як стереотипізацію будь яких моделей професійної поведінки, прийняття їх як символів успіху чи невдачі педагогічної діяльності. На базі такого розуміння розроблено конкретні методики конструювання індивідуальних іміджів у педагогічній діяльності. Виділено вимірювані та верифіковані соціально-психологічні характеристики особистості, що впливають на ефективність іміджевої поведінки педагога. Розроблено методику виміру ефективності індивідуального іміджу, що базується на методах виміру узгодженості/неузгодженості групових оцінок і самооцінок, а також схему конструювання індивідуального іміджу педагога, яка дозволяє підвищити авторитет вчителя та посилити його вплив на вихованців у процесі професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено зміст, структуру та функції професійної адаптації учителів. Досліджено психологічні проблеми, що виникають у процесі її управління (недостатній рівень забезпечення власне професійної та соціально-психологічної адаптації учителів, виражені ознаки дезадаптації, агресивність педагогічних працівників, недостатню психологічну компетентність керівників шкіл). Встановлено фактори, що впливають на ефективність управління професійною адаптацією учителів, до яких належать: соціально-психологічні чинники, пов'язані з управлінською діяльністю керівників (їх психологічна компетентність, особистісна спрямованість та стиль керівництва, психологічна атмосфера у педагогічному колективі); індивідуально-психологічні особливості учителів, що становлять адаптаційний потенціал особистості (поведінкова регуляція, комунікативні здібності, морально-етична нормативність); демографічно-професійні характеристики педагогів (стать, вік, трудовий стаж). Розроблено та апробовано програму психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією учителів.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз діяльності методичних служб на шкільному та міському/районному рівні стосовно розвитку психолого-педагогічної компетентності молодих учителів. Обгрунтовано необхідність створення відповідної методики, а також представлено експериментально перевірену методику цього розвитку, показано її позитивний вплив на розвиток даної компетентності й успішну адаптацію та становлення. Розроблено рекомендації щодо підготовки супровідників (адміністрації школи, вчителів-наставників, керівників методичних форм роботи, методистів методичного кабінету, практичних психологів) до управління організаційним супроводженням молодих учителів у системі методичної роботи.

  Скачати повний текст

Досліджено професійну діяльність учителя у питаннях формування пізнавальної самостійності підлітків засобами моделювання. Визначено структуру такої діяльності на основі системного, управлінського та технологічного підходів. Уточнено сутність і структуру пізнавальної самостійності учнів, встановлено її критерії на рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено можливість застосування моделювання як засобу формування пізнавальної самостійності учнів. З'ясовано умови, що забезпечують ефективність діяльності вчителя засобами моделювання. Визначено сутність і розроблено структурно-функціональну модель професійної діяльності вчителя з формування пізнавальної самостійності підлітків засобами моделювання. Розроблено методичне забезпечення процесу оволодіння моделюванням на уроках предметів природничо-математичного циклу з урахуванням виділеної сукупності умов.

  Скачати повний текст

Теоретично обрунтовано й експериментально доведено доцільність застосування соціально-психологічного тренінгу партнерського спілкування як засобу переорієнтації педагогів з суб'єкт-об'єктної, маніпулятивної взаємодії на діалогічне, суб'єкт-суб'єктне спілкування у процесі післядипломної педагогічної освіти. Встановлено вплив рівня сформованості у вчителів рефлексивного ставлення до себе як до суб'єктів професійно-педагогічної діяльності на формування суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Проведено порівняльний аналіз можливостей традиційних методів навчання (лекцій і практичних занять) з інтерактивними, зокрема соціально-психологічним тренінгом у процесі формування свідомих орієнтацій педагогів на суб'єкт-суб'єктну взаємодію. Розроблено й апробовано методичний комплекс заходів для діагностування рівня розвитку особистісних орієнтацій педагогога на суб'єкт-суб'єктну взаємодію з учнем у процесі професійного спілкування. Обгрунтовано умови ефективного застосування активних форм і методів навчання суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено тенденції щодо розуміння професійного зростання педагога. Сформульовано дефініцію поняття "професійне зростання". Розроблено структуру зазначеного процесу, що розкриває його взаємозв'язок з професіоналізмом учителя. Визначено критерії та рівні професійного зростання педагога. Розкрито зміст, принципи та методи педагогічного стимулювання. Створено й експериментально перевірено особистісно орієнтовану модель педагогічного стимулювання професійного зростання вчителів, розроблено систему стимулів з урахуванням індивідуальних особливостей педагога: потреб, рівня самооцінки та належності чи прояву тенденції до певного типу акцентуації.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості професійного стресу (ПрС) учителя, розроблено попереджувальні заходи з виникнення ПрС у майбутніх учителів за допомогою раціонально-емоційних засобів. Уточнено зміст поняття стресу, модифіковано діагностичні методики дослідження ПрС учителя та детермінант його виникнення. Запропоновано модель виникнення ПрС, а також систему з попередження його виникнення. Визначено зв'язки між ПрС учителів та особистісними особливостями (тривожністю, агресивністю, емоційною стабільністю, ригідністю, нейротизмом).

  Скачати повний текст