Вивчено механізми символізації несвідомого змісту психіки у їх взаємозв'язках, що зумовлено внутрішньою динамікою цілісної психіки. Висвітлено історичний аспект дослідження феноменів несвідомого та символізації його змісту у вітчизняній та зарубіжній психології. Розглянуто методи, які дозволяють здійснювати їх вивчення. На підставі аналізу емпіричного матеріалу групової психокорекційної роботи з майбутніми психологами-практиками за методом активного соціально-психологічного навчання констатовано, що механізми символізації, відкриті З.Фрейдом у процесі тлумачення сновидінь, мають прояв особливо рельєфно у малюнковому матеріалі та матеріалі "Казок про власне життя" людей, що знаходяться у межах психічного здоров'я. Доведено, що механізми символізації змісту несвідомого взаємозв'язані й узгоджуються з генеральним механізмом захисної системи "до сили". На підставі результатів дослідження доведено доцільність застосування психодинамічного підходу до аналітичної роботи з малюнками у порівнянні з формалізованою інтерпретацією. Показано необхідність врахування особливостей механізмів символізації несвідомого змісту психіки та їх взаємозв'язків у фаховій підготовці психологів-практиків.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних і суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають даному образу якісну визначеність. Практична реалізація результатів дослідження здійснено за допомогою комплексу методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу в педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлено прогресивні та деструктивні тенденції, що його змінюють. Доведено ефективність розробленої програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання, спрямованого на підвищення адекватності Я-образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

  Скачати повний текст

Доведено, що формування захисної системи, взаємопов'язане з едіповою ситуацією розвитку суб'єкта та зумовлене необхідністю нівелювання суперечностей "Я" шляхом відступів від реальності у напрямку ствердження його гідностей, що спричинює ідеалізацію "Я". З використанням психодинамічної теорії здійснено психоаналіз малюнка як адекватного методу пізнання психологічних захистів суб'єкта. Малюнку притаманна симультанність вираження свідомих і несвідомих аспектів психіки, які об'єктивуються у процесі діалогічної взаємодії психолога з автором як варіанту психоаналітичної процедури. Особливо результативним є психоаналіз комплексу тематичних малюнків, що сприяє цілісності пізнання психіки. Застосування методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків створює умови для процесуальної діагностики глибинних детермінант психіки, останні знаходять відображення у базових захистах і логіці несвідомого. Доведено переваги й адекватність цілісного підходу до пізнання психологічних захистів в їх системній організації під впливом дії генерального механізму "від слабкості до сили". Об'єктивовано глибинні витоки відступів від соціально-перцептивної реальності, що соціально дезадаптують суб'єкта. Показано шляхи психокорекції (метод активного соціально-психологічного навчання) для їх нівелювання.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен переживань та виявлено їх вплив на структурування системних характеристик підсвідомого. Висвітлено теоретичні підходи до проблеми переживань, здійснено їх порівняння з трактуванням феномену переживання, базуючись на психодинамічному підході. Розкрито психологічний зміст категорії значущих переживань та виявлено їх глибинно-психологічну суть. З'ясовано, що зазначений феномен детермінується зовнішніми впливами (подією) та глибинними механізмами психіки, які актуалізуються у синтезі з попереднім досвідом переживань. Доведено, що переживання інтегрує ставлення суб'єкта до події, у цьому процесі формується індивідуально-неповторне сприйняття ситуації. З'ясовано умови виникнення значущих переживань, доведено їх взаємозв'язок з психологічними захистами, на формування яких мала вплив психічна травма, з об'єктними відношеннями й умовними цінностями суб'єкта. Досліджено особливості впливу травмувальних переживань на тенденції до психічного вигорання, психологічної смерті, психологічної імпотенції. Обгрунтовано необхідність здійснення глибинної психокорекції впливу значущих переживань на деструктивні тенденції психіки. Доведено результативність психокорекції, проведеної у майбутніх психологів-практиків за методом АСПН у контексті виявлення значущих переживань.

  Скачати повний текст

Установлено, що інтерпретація, яка здійснюється в межах психодинамічного підходу, сприяє систематизації й узагальненню емпіричного матеріалу шляхом виявлення ітеративних, інваріантних характеристик поведінки, що уможливлює об'єктивування індивідуально-неповторної семантики її глибинної детермінованості та через розширення самосвідомості суб'єкта сприяє поглибленню саморефлексії та розвиткові соціально-перцептивного інтелекту. Доведено взаємозв'язок між адекватною, діагностично спроможною інтерпретацією, яка базується на професіоналізмі психолога, й ефективністю психокорекції. Визначено необхідність проходження майбутніми психологами курсу глибинної психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання (АСПН) як важливу передумову оволодіння майстерністю інтерпретації.

  Скачати повний текст

Введено нову термінологію - Psi/M-Реальність, транссуб'єкція, психомодальність, галуззю визначення якої є елементи особливої сфери суб'єктивності, які не зводяться ні до однієї з досліджуваних на даний момент: свідомості-несвідомого-вольового-почуттєвого. Запропоновано інтерпретацію Psi/M-Реальності як особливої, самостійної складової психічного. Узагальнено розрізнені дані про Psi/M-Реальність різних традиційних шкіл і напрямків - шаманізму, йоги, буддизму, даосизму тощо, а також дані наукових досліджень. На цій основі виділено методи транссуб'єкції, надано визначення Psi/M-реальності. Введено класифікацію нетипових станів суб'єктивності: персональні-трансперсональні-імперсональні, хілотропні-холотропні-нозотропні. Запропоновано архітектоніку Psi/M-Реальності, що дозволяє відслідковувати різні рівні та форми транссуб'єкції: в ієрархії психомодальностей (вертикальні підстави), у діапазоні заданої психомодальності (горизонтальні підстави).

  Скачати повний текст

Досліджено зміни змісту та співвідношення понять "свідомість", "практика", "суб'єктивність", "суб'єкт" у сучасній філософії та пов'язані з цим антропологічні перспективи. Проаналізовано провідні сучасні концепції свідомості (в аналітичній філософії, феноменології, психоаналізі) на предмет виявлення її динамічних характеристик. Простежено зв'язок між зміною уявлень про свідомість, функціонуванням суб'єктивності та трансформацією параметрів класичного суб'єкта. Досліджено зміну концепції практики від класичної до постнекласичної парадигми. З'ясовано зв'язок практики не тільки зі свідомістю, але й з несвідомим, що стає основою формування поняття "практика свідомості" як цілеспрямованого процесу трансформацій суб'єктної структури свідомості. Розкрито позитивний потенціал змінених станів свідомості як необхідного компонента практик свідомості. Зазначено, що антропологічні характеристики, набуті в практиках свідомості, відповідають параметрам постнекласичного суб'єкта.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано психодинамічні засади дослідження психологічних опорів, аналіз їх залежності від системи психологічних захистів, опис особливостей взаємодії психологічного опору з механізмами витіснення, символізації, умовними цінностями. Встановлено нову типологію психологічних опорів з огляду на спосіб їх детермінації зовнішніми та внутрішніми чинниками. Доведено необхідність глибинно-психологічного пізнання опорів з метою запобігання їх актуалізації у професійній роботі психолога.

  Скачати повний текст

Визначено теоретичні та методологічні засади пізнання психічного у феноменології. На підставі принципового для феноменології ототожнення психіки та свідомості доведено абсолютну тотожність сутнісної структури психічного сутнісній структурі свідомості. З'ясовано, що сутнісна структура свідомості виявляється лише на рівні трансцендентальної редукції, після здійснення якої розкриваються фундаментальні характеристики свідомості: інтенційність, темпоральність та інтерсуб'єктивність. Показано сутнісний зв'язок даних характеристик, що обумовлює їх виникнення. Встановлено, що єдність фундаментальних характеристик свідомості формує трансцендентальну структуру свідомості. На підставі вивчення наукових праць Е.Гусерля й інших феноменологів доведено найбільшу ефективність пізнання психічного у феноменології у межах трансцендентального варіанта.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження генезису свідомості, детермінованого репрезентаціями часу. Розроблено паритетно-ієрархічну модель розвитку свідомості в онтогенезі на підставі вживання різних форм концептуалізації темпоральної дійсності та презентацій знань про світ. Визначено смислове поле людського світосприймання на різних етапах життя. Розкрито поняття "репрезентація часу" та показано її інтеграційну роль у відображенні темпоральної дійсності індивідуальною свідомістю. Виділено домінанти у репрезентаціях часу, характерні для кожного вікового періоду онтогенезу. Зафіксовано інтенсивність змін і шляхи стадіального переходу темпоральної свідомості від конкретного до абстрактного відображення. Встановлено відповідність між безпосередньо переживаним часом і понятійним, абстрактним відображенням часу.

  Скачати повний текст

Досліджено осмислення динаміки відносин Я та Іншого, які відображаються у взаємодії внутрішньої та зовнішньої соціальності. Сформовано понятійний апарат, спрямований на вивчення динаміки відносин Я-Інший, який опирається на поняття несвідомої фантазії та внутрішнього об'єкту. Визначено, що у межах внутрішньої соціальності диференціюється Я та самість як фантазійні комплекси, пов'язані з інтегруючим ядром і з внутрішніми об'єктними відносинами. Процес ідентифікації визначає формування та зміну репертуару ідентичностей.

  Скачати повний текст