Изучена аномалия Киари (АК) с помощью магнитнорезонансной томографии (МРТ), позволяющей установить ее тип, определены соотношение и особенности клинической картины различных типов АК. Отмечено, что в широкой клинической практике АК I - III анатомических вариантов встречается довольно часто, однако диагностируется только с использованием МРТ. АК-I сопровождается преимущественно церебеллобульбарными нарушениями, АК-II - гидроцефальными и сирингогидромиелитическими, АК-III - выраженными пирамидными. Во всех случаях заболеваний спинного мозга и краниовертербрального перехода необходимо применять МРТ.

Рассмотрены особенности распространения, локализации и гистологического строения первичных опухолей спинного мозга и позвоночного столба. Проанализировано 462 верифицированных наблюдения. Обсследованы 183 мужчины и 279 женщин в возрасте от 3 до 76 лет. Выявлено преобладание опухолей у лиц среднего возраста (40 - 60 лет) - 44,8 %. Удельный вес злокачественных опухолей равнялся 18 %, интрамедуллярных - 39,2 %, интрадуральных экстрамедуллярных - 10,2 %, экстрадуральных - 30 %. Рассмотрены особенности локализации и гистологического строения опухолей соответственно полу, возрасту. На основании полученных результатов сделан вывод, что первичные опухоли спинного мозга позвоночного столба наблюдаются преимущественно у лиц среднего возраста, чаще у женщин. Количество интрадуальных опухолей значительно превалирует над числом экстрадуральных, наибольший удельный вес злокачественных опухолей отмечен среди интрамедуллярных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.509.1-56

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности лучевой диагностики, гистологического строения и локализации опухолей спинного мозга типа "песочных часов" (т.е. с наличием экстра- и интрадурального компонентов либо только экстрадуральных с проникновением опухоли сквозь межпозвоночное отверстие в эпидуральное пространство). Установлено, что наилучшим методом топической диагностики всех компонентов опухолей подобного типа является магнито-резонансная томография, способствующая проведению дифференциальной диагностики доброкачественных и злокачественных опухолей. Миелография с неионными контрастными препаратами позволяет уточнить контуры интрадуральной части опухоли, что важно для планирования оперативного вмешательства.

Изучены особенности эхокардиографических показателей и разработаны их возрастные нормативы для здоровых детей в возрасте от 1-го года до 16-ти лет, которые могут быть использованы в качестве эталонных при диагностике патологических отклонений - болезней сердца у кардиологических и соматических больных. Выявлены зависимости эхокардиографических показателей от возраста и физического развития детей, с учетом которых рассчитаны соотношения размеров полостей сердца и его структур относительно площади тела здорового ребенка. Показано, что нормированные таким образом основные эхокардиографические показатели позволяют осуществлять индивидуальное сопоставление полученных величин и выявлять патологические отклонения физиологических размеров полостей сердца для конкретного ребенка. Отмечено, что для дифференцирования физиологических особенностей и патологической дилатации полостей сердца разработаны коэффициенты соотношений эхокардиографических показателей между собой.

Розглянуто художнє мислення від античності до сьогодення у контексті еволюції музичного виконавства. Доведено необхідність пошуку напрямків подальшого удосконалення процесу формування музичного мислення виконавців через усвідомлене застосування нових форм і методів роботи. Наведено основи комплексного та практичного застосування інтерпретаторської техніки. Розкрито зміст понять естрадного хвилювання, психотехніки й аналогії, ейдетики, а також виконавських уваги, пам'яті й інформації. Показано місце самооцінки, саморегуляції та самоконтролю у виконавстві.

Рассмотрено художественное мышление от античности до настоящего времени в контексте эволюции музыкального исполнительства. Доказана необходимость поиска направлений дальнейшего усовершенствования процесса формирования музыкального мышления исполнителей через осознанное применение интерпретаторской техники. Раскрыто содержание понятий эстрадного волнения, психотехники и аналогии, эйдетики, а также исполнительских внимания, памяти и информации. Показано место самооценки, саморегуляции и самоконтроля в исполнительстве.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-3

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены возможности лучевых методов исследования (рентгенографии, миелографии (МГ), компьютерной томографии (КТ), компьютерно-томографической миелографии (КТМГ) и магнитно-резонансной томографии (МРТ)) при экстрадуральных опухолях спинного мозга и позвоночного столба с наличием миелорадикулярной компрессии. Описаны особенности лучевой диагностики различных типов опухолей. Установлено, что диагностическая точность нативной МРТ при экстрадуральных спинальных опухолях составляет 92 %, КТ, КТМГ - 90 - 94 %. Традиционная рентгенография с высокой точностью (87 %) выявляла костные поражения. Определено, что ультравист и омнипак являются малотоксичными и высокоэффективными препаратами для проведения МГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.56-52

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості ремоделювання та функціонального стану серця у хворих на гіпотиреоз (ГТ) та артеріальну гіпертензію (АГ). Виявлено, що у разі АГ, яка розвинулась раніше ніж ГТ, переважає ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка (ЛШ) і порушення функції діастолічного розслаблення міокарда. У хворих з АГ, яка розвинулась на тлі ГТ, частіше виявляється концентрична гіпертрофія та концентричне ремоделювання лівого шлуночка, що поєднується зі зниженою скорочувальною функцією міокарда. ГТ без АГ у 43 % випадків призводить до концентричного ремоделювання ЛШ.

Метою роботи було вивчення впливу замісної терапії тиреоїдними гормонами на зміни геометрії лівого шлуночка та показників кардіогемодинаміки у хворих на гіпотиреоз та артеріальну гіпертензію. Обстежено 52 хворих на первинний гіпотиреоз за допомогою ехокардіографії, добового моніторування артеріального тиску. Артеріальну гіпертензію спостерігали у 34 % хворих. Замісна терапія тироксином у хворих на гіпотиреоз та артеріальну гіпертензію сприяла стабілізації артеріального тиску, зменшенню загального периферичного опору судин, регресу гіпертрофії лівого шлуночка. Зміни геометрії лівого шлуночка після замісної терапії залежали від тривалості хвороби та були більш виражені у хворих з уперше виявленим та незначним за тривалістю гіпотиреозом.

Представлены результаты обследования 86-ти детей в возрасте 1-го - 15-ти лет с неревматическим миокардитом в остром периоде заболевания. Показатели систолической и диастолической функций сердца определяли с помощью метода доплерэхокардиографии. При легких формах заболевания изменения систолической функции сердца характеризовались недостоверным увеличением конечно-систолического объема левого желудочка (ЛЖ). По мере прогрессирования тяжести миокардита к таким изменениям присоединялись снижение ударного объема, фракции изгнания и фракции укорочения диаметра ЛЖ. Изменения диастолической функции ЛЖ чаще выявлялись у больных с легкой формой заболевания в виде снижения скорости кровотока в фазу быстрого наполнения и увеличения времени замедления скорости кровотока в фазу раннего наполнения ЛЖ. При среднетяжелых и тяжелых формах миокардита к этим изменениям присоединялись повышение максимальной скорости кровотока во время систолы предсердия и увеличение продолжительности периода изоволюмического расслабления. Выявленные особенности нарушения внутрисердечной гемодинамики отражали влияние тяжести течения заболевания на развитие и прогрессирование сердечной недостаточности (СН). Одним из первых проявлений миокардиальной недостаточности при неревматическом миокардите у детей была диастолическая дисфункция, которая при легкой форме заболевания предшествовала систолическим нарушениям и клиническим проявлениям СН. При тяжелом миокардите гемодинамические нарушения носили смешанный систоло-диастолический характер и являлись прогностически неблагоприятным признаком.

Обследовано 1 650 учениц общеобразовательных школ г. Харькова и 744 девочки 13 - 18-ти лет с нарушениями менструальной функции. Опережение сроков появления первой менструации на 2 года и более относительно среднего показателя в Харьковской популяции выявлено у 2 % девочек. Установлено, что для них характерно быстрое становление ритма менструаций с появлением его расстройств у 39,4 % после 2 - 5-летнего периода нормального функционирования половой системы, что в 3,5 раза превышает аналогичный показатель в группе сверстниц со своевременным менархе. Среди пациенток с СПКЯ и гипоталамическим синдромом периода полового созревания раннее появление первой менструации регистрируется в 5 раз чаще и среди девочек с пубертатными маточными кровотечениями в 2,5 раза чаще, чем в популяции. У подростков с типичной формой ПКЯ и ранним менархе длительная вторичная аменорея отмечается в 2,5 раза чаще, чем у остальных пациенток с этой патологией, и сопровождается достоверно более низким уровнем эстрадиола и высоким тестостерона и кортизола в крови. Для юных пациенток с олигоопсоменореей на фоне раннего менархе характерно значительное снижение содержания в крови ФСГ.

Цель работы - разработка количественных критериев диагностики ультразвуковой плотности (УЗП) оболочек сердца у детей для определения изменений и прогнозирования исходов при воспалительных заболеваниях органа. На основе разработанной оригинальной методики, по данным одно- и двухмерной эхокардиографии проведена диагностика УЗП оболочек сердца у 46-ти здоровых и 65-ти - с неревматическими миокардитами детей в возрасте от года до 16 лет. Разработаны нормативные показатели УЗП эндо-, мио- и перикарда у здоровых детей. Измерение УЗП в стандартных зонах оболочек сердца с помощью компьютерной обработки эхокардиограмм позволило диагностировать отклонения, связанные с воспалением при неревматических миокардитах. Определена частота и степень вовлечения оболочек сердца в патологический процесс при миокардите, которые зависели от тяжести течения заболевания. Применение методики количественной диагностики УЗП оболочек сердца и его структур позволяет повысить объективность конечного диагностического результата в определении распространенности и степени вовлечения эндо-, мио- и перикарда в воспалительный процесс у детей с миокардитами. Для неревматических миокардитов характерно повышение УЗП структур миокарда и эндокарда межжелудочковой перегородки и задней стенки левого желудочка (ЛЖ). При этом наиболее выраженные, значительные и резкие изменения наблюдаются со стороны миокарда ЛЖ. Патологические отклонения УЗП перикарда правого и левого желудочков у детей с неревматическими миокардитами регистрируются в единичных случаях.

Вивчено ефективність поетапного застосування агоністів гонадотропних релізинг-гормонів препарату "Бусерин" та внутрішньоматкової гормональної системи "Мірена" у жінок із поєднанням гіперпластичних процесів ендометрія та дисгормональних захворювань молочної залози. Встановлено, що 3-місячне лікування Бусерином забезпечує клінічний ефект і відновлення гормонального гоместазу. Відсутність підтримувальної терапії не дає тривалого гормонального ефекту. Поетапне застосування Бусерину та Мірени дозволяє стабілізувати гормональні процеси та купірувати клініко-гормональні прояви захворювання.

Досліджено об'єм короткочасної зорової (КЗП) і короткочасної слухової (КСП) пам'яті з використанням різних методів у працюючих 2-х груп залежно від характеру трудової діяльності - переважно фізичної праці й операторської праці сенсомоторного виду. Встановлено, що методи визначення об'єму КЗП по впізнанню трикутників із різною внутрішньою штриховкою й об'єму КСП по відтворенню слів є адекватними для обох груп. На підставі одержаних результатів та аналізу літератури розроблено рекомендації щодо вибору методів і процедурі дослідження властивостей КЗП і КСП із метою професійного відбору.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення результатів історико-педагогічного дослідження проблеми класичної греко-римської міфології та культури в системі шкільної історичної освіти (ШІО) уперше систематизовано та проаналізовано перекладні зарубіжні та вітчизняні навчальні літературні джерела з стародавньої світової історії, античної міфології та культури, що використовувалися в системі вітчизняної класичної освіти у період XVIII - XX ст. Розглянуто питання історії створення та вдосконалення навчальних літературних джерел з античної історії та міфології для гімназій, виданих у даний період. Наведено результати навчання авторського курсу "Класична греко-римська міфологія", які підтвердили правильність висунутих положень концепції та гіпотези про те, що антична міфологія - це сучасний предмет, що має поліфункціональне значення в історичній і педагогічній реальності, якісно доповнює зміст ШІО, забезпечуючи загальнокультурні потреби реальної практичної діяльності.

Удосконалено клініко-ехокардіографічні критерії діагностики та проведено динамічне спостереження за дітьми, що хворіють на інфекційний міокардит з метою здійснення ефективного контролю за перебігом захворювання та профілактики ускладнень. На підставі даних катамнестичних спостережень визначено інформативні клінічні, електрокардіографічні та доплерехокардіографічні ознаки ураження серця у дітей з інфекційним міокардитом, ступінь їх інформативності за різних термінів захворювання. За результатами комп'ютерної обробки ехокадіограм з визначенням коефіцієнта ультразвукової щільності оболонок серця розроблено додаткові діагностичні критерії міокардиту. Визначено прогностичні критерії міокардиту у дітей залежно від тяжкості перебігу захворювання. Запропоновано заходи для здійснення ефективного контролю за перебігом інфекційного міокардиту на підставі клініко-ехокардіографічного моніторингу, зокрема, терміни та відповідний необхідний об'єм клініко-інструментального обстеження у процесі диспансерного спостереження.

Розглянуто методологічний аспект соціокультурної множинності. На підставі онтологічного аналізу множинності періодів модерну та постмодерну запропоновано нове визначення мультикультуралізму як соціокультурної моделі модернізації постмодерну, що полягає в ідеологічній спробі встановити симетрію між соціокультурною множинністю постмодерну. З використанням даного підходу встановлено демаркаційну лінію між спонтанною гетерогенною множинністю та множинністю, що стає результатом дії мультикультуралістських політичних ініціатив і виявлено причини загострення міжкультурної інтеракції в суспільствах, що практикують мультикультуралістські заходи. Визначено, що підставою для виникнення гетерогенної множинності у соціокультурній сфері (постмодерної множинності на відміну від модерної) власне стає дереалізована, десубстанціалізована культура, котра постає як відкритий ціннісний горизонт, що все більше втрачає ієрархічний і системний характер організації та набуває мережевого характеру самоорганізації. На підставі розробленого методологічного підходу щодо вивчення процесів множення та культурної інтеракції у науковий обіг введено термін "мультикультурація", більш адекватний для характеристики рухомої множинності постмодерну. На основі аналізу постмодерної рухомої множинності (мультикультурації) розкрито нові можливості емансипації (гетерогенної свободи), яка на відміну від попередніх форм позитивної та негативної свободи демонструє можливість подолання двотактності звільнення (відчуження/засвоєння) в історичному процесі, що має відбуватися з єдиного центру.