Досліджено нормативно-правову базу, що регулює державну регіональну політику. Доведено, що національне регіональне законодавство відображає об'єктивні потреби суспільства. Зазначено, що на вищому політичному рівні потрібно прийняти необхідні політичні рішення про переорієнтацію державної регіональної політики. З'ясовано, що правове поле у цій сфері потребує систематизації та впорядкування, оскільки деякі питання досі залишаються остаточно не врегульованими.

Мета роботи - проаналізувати залежність виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) від глибини анестезії у хворих після оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця (ІХС) - коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Шунтування коронарних судин виконано 79 пацієнтам з ІХС, яких розподілили на дві групи за єдиним критерієм - в залежності від глибини анестезії під час перфузії. До 1-ї групи увійшли пацієнти, у яких під час анестезії показник біспектрального аналізу (BIS) утримувався на рівні менше 40, до 2-ї - на рівні від 40 до 55. До оперативного втручання, на 7-й день та через 3 міс після нього в обох групах застосовували нейрокогнітивні тести: шкалу оцінки психічного статусу (Mini Mental state examination - ММЭЕ), а також тести за методикою Grooved pegboard і за методикою Trial Making Test Part A. Застосування тесту MMSE продемонструвало, що пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції набирали на 7,8 % (14,2; 5,6), а через 3 міс - на 3,8 % (7,3; 3,4) менше балів у порівнянні з кількістю балів, яку вони набирали до операції. Пацієнти 2-ї групи на 7-й день після операції набирали на 4,3 % (-8,3; 4,3) менше балів, а загальна кількість балів, яку вони набирали через 3 міс, не відрізнялася від загальної кількості балів, набраної ними до операції (-5,3; 0). Застосування тесту візуальної уваги (Trial making test Part A) показало, що пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції витрачали на виконання тестового завдання на 13,8 % (11; 16,5), а через 3 міс - на 3,3 % (0; 5,7) більше часу у порівнянні з доопераційними показниками. У 2-й групі на 7-й день після операції пацієнти витрачали на виконання тесту на 3 % (-2,4; 5,7) більше часу, а через 3 міс - на 2,6 % (3,7; 2,9) менше часу, ніж до операції. Результати тестування за методикою Grooved pageboard були такими. Пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції витрачали на виконання тесту на 8 % (5,5; 10,9), а через 3 міс - на 4,8 % (2,5; 9,4) більше часу, ніж до оперативного втручання, пацієнти 2-ї групи - відповідно 7,1 (5,2; 12,3) та 3,6% (2,4; 9,8). Висновки: результати клінічних досліджень у хворих після виконання коронарного шунтування показали, що під час штучного кровообігу показники BIS на рівні 40 - 55 відповідають оптимальній глибині анестезії, що є запорукою зменшення частоти виникнення ПОКД у ранньому періоді та через 3 міс після оперативного втручання. Фактором ризику виникнення ПОКД під час шунтування коронарних артерій в умовах штучного кровообігу є показники BIS менші 40.

Мета роботи - оцінити вплив перфузійного тиску на виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані, одержані при клінічному та інструментальному обстеженні 71 пацієнта, відібраного для проведення оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця - аортокоронарного шунтування в умовах ШК (57 (80,2 %) чоловіків і 14 (19,8 %) жінок, віком у середньому (58,7 +- 7,7) року). Хворих розділили на дві групи залежно від режиму перфузії, а саме за величиною артеріального тиску, який підтримувався під час ШК: 1-ша група - 40 - 60 мм рт. ст., 2-га - більше 60 мм рт. ст. Нейрокогнітивні та психометричні тести в обох групах проведено до оперативного втручання, на 7-му добу і через 3 місяці після операції. Батарея тестів складалася зі шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), тесту вкладання паличок у отвори відповідно до форми (Grooved Pegboard) і тесту на встановлення цифр та літер (Trial Making Test Part A). Результати. Результати тесту візуальної уваги та зміни задач Trial Making Test Part A показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на тестування (порівняно з вихідними показниками) на 21,6 (18,4; 32,1) % більше часу на 7-му добу та на 7,9 (5,3; 15,6) % більше часу через 3 місяці після операції, в той час як хворі 2-ї групи - відповідно на 13,8 (11; 16,5) та 3,3 (0; 5,7) % більше. За результатами тесту MMSE, пацієнти 1-ї групи набирали (порівняно з тестуванням до операції) на 11,5 (-18,5; -6,9) % менше балів на 7-му добу та на 9,9 (-4,2; 8,7)(порівняно з вихідними показниками) на 13,3 (8,2; 24,1) % більше часу на 7-му добу та на 6,3 (3,2; 10,8) % більше часу через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи - відповідно на 8 (5,5; 10,9) та 4,8 (2,5; 9,4) % більше. Висновки: підтримання оптимальних (понад 60 мм. рт. ст.) показників перфузійного тиску під час ШК у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування, є вкрай важливим фактором, який дозволяє зменшити частоту виникнення когнітивної дисфункції в ранній післяопераційний період та через 3 місяці після операції. Використання режиму перфузії із підтриманням середнього перфузійного тиску менше 60 мм. рт. ст. є чинником виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції.

Наведено дані про особливості виникнення, патогенезу, клініки, діагностики та лікування рідкісної, але тяжкої патології - лактатацидозу та наведено роздуми й аргументи авторів щодо можливостей застосування препаратів, що містять лактат, у різних категорій пацієнтів.

Описано розрахункову схему тепловиділяючої збірки (ТВЗ) для підготовки малогрупових характеристик для програмного продукту Serpent, що використовує метод Монте-Карло та безперервну за енергією бібліотеку мікроскопічних констант. Serpent розроблено для розрахунку характеристик ТВЗ, включно з розрахунком вигоряння та підготовкою малогрупових гомогенізованих макроскопічних перерізів взаємодії для розрахунку активної зони. Наведено результати верифікаційних розрахунків у порівнянні з іншими програмними продуктами, що використовуються для аналізу нейтронно-фізичних характеристик систем із паливом для реакторів ВВЕР, такими як WIMS, HELIOS, NESSEL та ін.

Наведено сучасні дані про методи діагностики причин лихоманок невідомого генезу та запропоновано алгоритм їх діагностики, що застосовується в Українському медичному центрі інтенсивної терапії сепсису.

Розглянуто актуальні питання проведення анестезії та інтенсивної терапії у разі захворювань органів дихання. Подано інформацію про особливості анестезії під час торакальних операцій і у хворих із супутніми захворюваннями органів дихання. Описано сучасні методи інтенсивної терапії пневмоній, аспіраційного синдрому та респіраторного дистрес-синдрому. Висвітлено проблеми проведення анестезії й інтенсивної терапії у разі захворювань серцево-судинної системи. Розкрито особливості анестезії й інтенсивної терапії патологічних станів і синдромів, з якими найчастіше доводиться стикатися анестезіологу у щоденній практичній діяльності, проведення знеболювання та лікування хворих на гострий панкреатит, перитоніт, шлунково-кишкові кровотечі та пілородуоденальний стеноз. Висвітлено проблеми анестезії та інтенсивної терапії у разі патології печінки та нирок, лікування гострої ниркової недостатності тощо. Розглянуто особливості проведення анестезії в нейрохірургії, анестезії та інтенсивної терапії у разі травматичних ушкоджень центральної нервової системи.

Протягом багатьох десятиліть у Великобританії розроблялася та вдосконалювалася система післядипломної підготовки з анестезіології та інтенсивної терапії, яка б відповідала швидкому розвитку однієї з найбільш технологічних спеціальностей у медицині. З 2004 р. післядипломна підготовка розподілена на 2-річну базову підготовку, після якої резидент має здавати первинний іспит (FRCA Primary), та 5-річний спеціалізований тренінг. Контроль і перевірка знань, у тому числі шляхом проведення всебічних і скрупульозних іспитів, є вкрай важливою частиною цієї системи. Тому зроблено спробу впровадити спрощений варіант об'єктивного структурованого клінічного екзамену (OSCE), який і є ключовим у структурі первинного іспиту випускників нашої 2-річної інтернатури. Для цього було підготовлено 8 клінічних і теоретичних станцій, на кожній із яких інтернів екзаменували 2 викладачі за завчасно підготовленими запитаннями й еталонами правильних відповідей. За результатами екзамену виявлено клінічні станції та теми, на яких інтерни продемонстрували добрі знання, а також теми, на яких їх відповіді часто не збігалися з еталонними. Слід підкреслити, що за кордоном до цього іспиту резиденти проходять спеціальну підготовку, а наші інтерни не мали подібного досвіду. Вже після одержання сертифікатів спеціаліста переважна більшість інтернів надали позитивну оцінку самому екзамену і тренінгам, які проходили до екзамену та паралельно з ним.

Досліджено хворих з бактеріальними менінгоенцефалітами з застосуванням методів: клінічного спостереження, оберненофазової високоефективної рідинної хроматографії з ультрафіолетовим детектуванням; методів статистичного аналізу та логіки. Визначено концентрацію левофлоксацину в лікворі хворих за різних способів введення: внутрішньовенного і комбінованого (внутрішньовенне + інтратекальне). Підтверджено безпеку інтратекального застосування дози 15 мг левофлоксацину + 8 мг дексаметазону. За інтратекального введення 15 мг левофлоксацину встановлено статистично вірогідне підвищення концентрації левофлоксацину в лікворі на період не менше доби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.345.1-92 + Р457.365.1

Рубрики:

Операції на серці, серцевій сумці і магістральних судинах

Хірургічна патологія серцево-судинної системи

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Об'єкт дослідження: хворі з бактеріальними менінгоенцефалітами. У дослідженні було застосовано методи: клінічне спостереження, обернено-фазову високоефективну рідинну хроматографію з ультрафіолетовим детектуванням; методи статистичного аналізу й логіки. Досліджено концентрацію меропенему в лікворі хворих за різних способів введення: внутрішньовенного та комбінованого (внутрішньовенне + інтратекальне). Підтверджено безпеку інтратекального застосування дози 100 - 200 мг меропенему + 8 мг дексаметазону. У разі інтратекального введення 100 - 200 мг меропенему встановлено статистично значиме підвищення концентрації меропенему в лікворі на період не менше доби.

Розглянуто проблему зниження частоти патологічних змін репродуктивного здоров'я, покращення перинатальних результатів розродження і постанатальної адаптації новонароджених за наявності рубця на матці після кесарева розтину на основі удосконалення і впровадження алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Встановлено нові ланки патогенезу плацентарної дисфункції у жінок з рубцем на матці після кесарева розтину. Показано негативний вплив повторного абдомінального розродження жінок з рубцем на матці після кесарева розтину на перинатальні результати розродження, постнатальну адаптацію новонароджених, психоемоційний стан жінок і на лактаційну функцію породіль. Наведено нові дані про негативний вплив повторного абдомінального розродження на стан репродуктивного здоров'я жінок у вигляді високої частоти гіперпластичних процесів ендометрія і порушень менструальної функції. Вдосконалено й упроваджено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення перинатальних результатів розродження і постнатальної адаптації новонароджених, а також зниження патології репродуктивної системи у жінок з рубцем на матці після кесарева розтину на основі поетапного комплексного підходу до ведення пацієнток, починаючи з етапу жіночої консультації і закінчуючи акушерським стаціонаром.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.11 + Р457.345.1

Рубрики:

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки та магістральних судин

Операції на серці, серцевій сумці і магістральних судинах

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р341.22 + Р252.620 + Р251.262

Рубрики:

Зміна температури тіла

Лихоманка

Гістологічні зміни сполучної тканини

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено залежність симпатоміметичного ефекту мезатону під час аплікації цементу у разі протезування кульшового суглоба (КС) від зниження дози місцевого анестетика (0,5 % бупівакаїну) для спінальної анестезії. Проведено порівняння перебігу мультимодальної анестезії у комплексі анестезіологічного забезпечення протезування КС у 43-х хворих із операційним ризиком 3-го ступеня за ASA. Хворих було розподілено на 2 групи залежно від методики анестезіологічного забезпечення. У 1-й, контрольній групі з 22-х пацієнтів було використано спінальну анестезію 0,5 % бупівакаїном у дозі 3,9 +- 0,1 мл, у 2-й, дослідній групі, що включала 21 хворого, - редуковану спінально-перидуральну анестезію. Редукція дози спінального компонента становила 13 % - 3,4 +- 0,1 мл (p = 0,001) 0,5 % бупівакаїну. Проведено порівняльний аналіз динаміки середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом оперативного втручання та аплікації цементу. Як маркер чутливості симпатоадреналової системи до симпатоміметика аналізувалась доза використаного титрованого (у 10 разів) мезатону, що використовувалась під час фіксації компонентів протеза на цемент як гідродинамічний замок. Введення титрованого мезатону проводили відразу після аплікації цементу до досягнення вихідних або на 10 % більших від цільових показників гемодинаміки. Аналізувалась також частота повторного введення симпатоміметика. Встановлено вірогідно менше зниження САТ та ЧСС у разі використання меншої дози бупівакаїну в другій групі до етапу аплікації компонентів протеза на цемент у порівнянні з першою групою. На етапі аплікації компонентів протеза на цемент за використання інтратекально більшої дози бупівакаїну відмічались вірогідне зниження САТ та епізоди брадикардії, що вимагали застосування більшої дози мезатону та використання атропіну у порівнянні з основною групою. Встановлено стійку (r = 0,72) кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну до 13 % в інтратекальній анестезії та зниженням загальної використаної дози мезатону у разі протезування КС. Встановлено також кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну та зниженням об'єму інфузійної терапії під час операції протезування КС, що також свідчить про більшу активність симпатоадреналової системи. Тому редукція дози бупівакаїну на 13 % в інтратекальній методиці анестезіологічного забезпечення протезування КС забезпечує більш стабільні показники гемодинаміки та вищу чутливість симпатоадреналової системи до мезатону та інфузійної терапії. Підвищення тиску під час компресії неполімеризованого цементу компонентами протеза забезпечує меншу вираженість токсичних реакцій гіпотензії після етапу встановлення КС.

Результати проведених досліджень свідчать про можливість розширення показань для самостійного розродження жінок з рубцем на матці без погіршення перинатальних результатів розродження. Комплексний, поетапний підхід з використанням клінічних і додаткових методів дослідження надає можливість виділити пацієнток для природного розродження після першого кесарева розтину, причому починаючи з етапу жіночої консультації і закінчуючи акушерським стаціонаром. Широке впровадження одержаних результатів надасть можливість зберегти репродуктивне здоров'я жінок за одночасного поліпшення перинатальних результатів і постнатальної адаптації новонароджених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.845.1-1 + Р458.285.1-5 + Р458.286.5

Рубрики:

Операції в ділянці тазового пояса, тазостегнового суглоба і стегна

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вітчизняний комбінований розчин Гекотон на базі відділень анестезіології та інтенсивної терапії Київського центру охорони здоров'я матері та дитини та Київської обласної клінічної лікарні. Досвід використання цього препарату становили 21 пацієнт з гострою крововтратою, травматичним шоком. Досліджено артеріальний тиск, число серцевих скорочень, діурез, стан мікроциркуляції. Результати дослідження виявили ефективність застосування Гекотону. До переваги цього препарату також відноситься збалансована фармакоекономічна складова. Це надає підставу рекомендувати його до широкого застосування як "стартового" препарату в комплексному лікуванні гіповолемії та шоку різного ступеня, який надає змогу в стислий термін досягти необхідного терапевтичного ефекту та знизити ризик розвитку ускладнень.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что повышение концентрации провоспалительных цитокинов в ткани нижнего маточного сегмента во время родов обеспечивает миграцию и активацию эндотелиальных клеток, лейкоцитов и фибробластов, а также повышение экспрессии факторов роста, участвующих в регуляции репаративного процесса и стимулирущих процесс неоангиогенеза. Следовательно, совокупность морфологических и функциональных изменений нижнего маточного сегмента во время срочных физиологических родов потенциально обеспечивает более благоприятные условия для последующего течения заживления и неоангиогенеза в области раны на матке и повышает вероятность формирования "состоятельного" рубца. Отмечена высокая диагностическая ценность проведения гистерескопии с последующей иммуногистохимической оценкой состояния рубца на матке. Полученые результаты необходимо использовать при разработке алгоритма родоразрешения женщин с рубцом на матке.

Досліджено можливості використання внутрішньоартеріального доступу для проведення інфузійної терапії у пацієнтів за тяжкого гострого панкреатиту (ГП) (вихідна оцінка тяжкості стану хворих за шкалою APACHE II 16 балів і більше). Наведено результати застосування внутрішньоартеріальної інфузії кристалоїдних і калоїдних розчинів на стан центральної гемодинаміки за умов органної недостатності. Встановлено позитивний вплив запропонованого методу на відновлення показників центральної гемодинаміки у хворих за наявності кардіальної та/або респіраторної дисфункції та наслідків ранньої фази ГП.