Розглянуто головні аспекти сучасної паливно-екологічної проблеми, наведено основні відомості з транспортних двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ), традиційних нафтових і альтернативних палив, процесів згоряння. Викладено сучасні методи екодіагностики двигунів, результати комплексних досліджень та еколого-економічний аналіз експлуатаційних показників автомобілів з різними ДВЗ.

Досліджено інформаційні можливості бази даних комплексу кліматичних умов аеропорту для прогнозування руху повітряного транспорту. Запропоновано алгоритм моделювання реалізацій дискретних стаціонарних випадкових процесів з заданими математичними сподіваннями та кореляційною функцією з використанням конструктивної моделі лінійного випадкового процесу. Наведено метод розпізнавання передпомпажу та принципову схему фрагмента системи автоматичного керування газотурбінного двигуна для раннього визначення та запобігання помпажу. Значну увагу приділено багатовимірній апроксимації, а також плануванню технічного обслуговування авіаційної техніки з нечіткими оцінками тривалості робіт.

Розглядаються стан та перспективи розвитку буріння нафтових і газових свердловин в Україні. Зроблено аналітичну оцінку радіальних зміщень в прихопленій бурильній колоні під дією вибухової хвилі, наведено результати дослідження характеристик струминного свердловинного насоса, розробки оптимального способу встановлення вибухових апаратів у заданому інтервалі свердловин. Запропоновано методику вибору параметрів буферної рідини для глушіння свердловин, коефіцієнт динамічності підіймального комплексу бурових установок та універсальний метод одержання рідких дисперсних систем з високим ступенем стабільності. Висвітлюються питання використання багатокритеріального управління для зменшення затрат на будівництво свердловин, а також залежність токсичності вихлопних газів газотурбінної установки від зміни режимів роботи та ін.

Порівняно точність розповсюджених в проектній практиці в газовій та нафтовій промисловості програмних систем технологічного моделювання HYSYS, PRO-II і ГАЗКОНДНАФТА. Розглянуто результати розрахунків фазових рівноваг, густини, теплоємності, в'язкості та інших властивостей вуглеводнів. Показано, що для вуглеводнів та їх сумішей всі три програми дають близькі результати, за винятком густини газу при високому тиску і теплоємності рідини.

Показано, якщо внаслідок аварії в чорноземний грунт потрапляє інтенсивно засолена пластова вода поряд із власне нафтовим забрудненням відбувається його швидке натрій-хлоридне засолення, різке збільшення обмінного натрію, дестабілізація показників фосфатного стану.

Розглянуто особливості застосування інформаційних технологій у системі управління охороною праці підприємств. Висвітлено питання створення вибухових технологій підвищеної безпеки для інтенсифікації видобування вуглеводнів. Окремі статті присвячено захисту від електромагнітного випромінювання, комплексному методу екзотермічної обробки нафтових колекторів, а також необхідності уніфікації вітчизняної термінології у галузі поводження з вибуховими матеріалами.

Наведено порівняльну характеристику основних алгоритмів томографічної обробки даних вертикального сейсмічного профілювання. Розглянуто питання вимірювання інтенсивності ядерних випромінювань з постійною статистичною помилкою, розподілу радіоактивних ізотопів урану, торію та калію в породах міоценових відкладів, а також особливості взаємозв'язку між тектонічною тріщинуватістю продуктивних горизонтів і характером питомих відборів нафти в межах Бориславського нафтогазопромислового району. Запропоновано метод розв'язання прямої задачі магніторозвідки для складнопобудованих середовищ, описано типи тектонічних тріщин в гірських породах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та ін.

Розглянуто питання геології, розвідки, розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ, буріння та освоєння нафтових і газових свердловин, збору, транспорту та зберігання нафти і газу, а також економіки та організації виробництва у нафтовій і газовій промисловості. Висвітлено проблеми підвищення нафтогазовіддачі покладів вуглеводнів, розкриття продуктивних горизонтів, техніки та технології видобутку нафти і газу. Проаналізовано питання обліку видобутку нафти і газу та закачки робочих агентів.

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку нафтогазової геофізики. Висвітлено функціональні можливості технологічного центру ДГП "Укргеофізика" з використанням сучасних програмно-технічних засобів і технологій для обробки та інтерпретації геофізичних даних. Описано методику інтерпретації складчасто-насувних структур на сейсмічних розрізах. Визначено особливості тектоно-седиментаційної сейсмостратифікації осадових товщ. Застосовано методику комплексної сейсмічної декомпозиції для виділення та простеження колекторів Дніпровсько-Донецької западини. Проведено геоелектричні дослідження Східно-Саратського нафтового родовища. Описано електродинамічний метод очищення привибійної зони пласта на нафтових промислах.

Висвітлено актуальні питання підвищення ефективності та надійності газотранспортної системи України, а також показано шляхи вирішення проблем діагностування газоперекачувальних агрегатів та автомобільних газонаповнювальних станцій. Запропоновано радіофізичний метод визначення витоку газу на магістральних газопроводах. Значну увагу приділено автоматизованому безпілотному авіаційному комплексу, розробленому для запобігання техногенним катастрофам на трубопровідному транспорті.

Проаналізовано ядерну політику Франції 40-90-х рр. ХХ ст.: розробку її засад за часів Ш. де Голля, продовження розвитку під час правління Ж.Помпіду, Жискара д'Естена та Ф.Міттерана, а також сучасний стан. Розглянуто зміни у політиці Франції з початку правління Жака Ширака, що торкнулися й ядерної сфери, яка сьогодні базується на засадах стратегічної достатності.

Вміщено матеріали доповідей і повідомлень з таких основних питань, як екологія в нафтогазовидобувній галузі, зокрема, проблеми використання та утилізації бурових розчинів, інгібіторів, амбарів для збереження відходів; екологія в нафтопереробній галузі (забруднення підземних вод, грунтів, повітря); екологія на об'єктах трубопровідного транспорту, збереження нафти і нафтопродуктів (аварійні ситуації на трубопроводах і їх ліквідація, експлуатація шламонакопичувачів, амбарів для збереження аварійної нафти і їх ліквідація). Описані сучасні методи і технології очищення від нафтопродуктів стічних вод, грунтів, підземних та відкритих водосховищ. Визначено причини та вірогідність аварійних ситуацій на об'єктах нафтової промисловості, обумовлені природними та техногенними явищами (екологічний моніторинг, запобігання зсувним та ерозійним процесам, іншим небезпечним явищам).

Наведені дані щодо заростання нафтовиливних плям особинами різних видів рослин. Виділено п'ять стадій заростання, подано їх характеристики.

Охарактеризовано продуктивність зернових і кормових сівозмін за умов Полісся, ефективність продуктів біологічної переробки рідкого гною в післядії першого року. Досліджено вплив високомінералізованих грунтових вод на земельний фонд у районах нафтовидобутку, норми висіву та густоти насаджень на якість збирання кормових буряків, а також системи обробітку на продуктивність культур і родючість грунту сівозміни.

Вивчено склад і властивості відходів, які утворюються на нафтопереробних підприємствах Кременчуцького регіону. Запроповано способи переробки нафтових відходів у паливні матеріали, органічні в'яжучі матеріали, гідроізоляційні мастики, асфальтобетони. Вивчено властивості продуктів переробки. Показано економічну доцільність переробки нафтових відходів.

Досліджено умови очистки нафтовмісної води з використанням магнетиту. Встановлено, що ступінь очистки води зростає з підвищенням співвідношення [Fe (II)] / [Fe (III)]. Визначено, що оптимальний час контакту феромагнетика та забрудненої нафтовими вуглеводнями води становить 2 - 3 год. Видалення нафти відбувається ефективніше з покращанням змочуваності магнетиту нафтою, що досягається підвищенням pH середовища. Олеат натрію, який традиційно використовують як стабілізатор магнітних рідин, також покращує змочуваність сорбенту. Для магнетиту неможливо визначити сорбційну ємність, оскільки високий рівень вмісту нафти у воді, обумовлює більше значний об'єм її видалення з вилученням феромагнетика в магнітному полі. У такому випадку більш важливі магнітні, ніж сорбційні властивості магнетиту.

Розглянуто можливість використання геліосистем теплопостачання на базі теплової помпи з грунтовими теплообмінниками, що використовують енергію грунту, для кліматичних умов України. Встановлено теплофізичні властивості грунту, розподіл температурного поля за глибиною, розглянуто перспективні конструкції грунтових теплообмінників.

Наведено результати досліджень кінетики випарювання краплин нафтопродуктів, морської води, нафтовмісних вод у потоці гарячих газів. Запропоновано розрахункові залежності для визначення тривалості окремих періодів випарювання краплин. Отримані результати будуть використані далі при створенні нової технології очищення нафтовмісних вод, що утворюються у промисловості та на транспорті.

Описано повнокритеріальний метод створення канонічних ансамблів нафтової промисловості у взаємодії з мікроканонічним ансамблем оброблюваного середовища на базі взаємозв'язку класичної теорії контурів і фундаментальної теорії електромагнітних зв'язків між частинками оброблюваного матеріалу. У ході інтерпретаційного моделювання евристичних заходів з ітерацією випромінювання та поглинання оборотної внутрішньої енергії матеріалу було враховано співвідношення спонтанних та індуктивних випромінювань. Розраховано трансформатор енергії з управлінням частоти його випромінювання згідно з формулою Брейта - Вігнера для одного рівня, а також опірність руйнуванню, що визначається міцністю активної речовини верхівки тріщини оброблюваного матеріалу.

Представлений широкий спектр думок щодо економічного, політичного та соціального розвитку Чорноморсько-Каспійського регіону. Визначено параметри регіону, дана оцінка його місця в геополітичних процесах на материку Євразія. Запропоновано варіант інтерпретації всієї множини політичних, економічних та культурних комунікацій в регіоні. Розглянута специфіка розвитку інтеграційних процесів в Центральній Азії, Закавказзі та прилеглих територіях, підкреслено необхідність комплексного підходу до розвитку господарства під час розробки перспективних економічних проектів. Розглянуто приклади системних ситуацій у розвитку господарства як у галузевому (нафтова промисловість, залізничний транспорт, туристсько-рекреаційна діяльність тощо), так і в регіональному вимірах (Україна, Грузія, Азербайджан, Туреччина, Іран, Північний Кавказ тощо). Систематизовано уявлення про стратегічні інтереси України в регіоні. Подано лінгво-історичний огляд регіону, на підставі якого можна судити про виняткову складність етно-лінгвістичної ситуації в цьому регіоні та напруженість соціокультурних процесів.