Розглянуто теолого-філософські аспекти виховання молоді на принципах християнської моралі, зокрема, проблему смислу життя у російській релігійній філософії як дидактичного принципу православної педагогіки, психічний стан віри як основу духовності людини, моральність відношення як духовну цінність. Визначено роль церкви у формуванні національної свідомості, психологічний зміст християнської моральної духовності, вплив соціоекологічної культури та християнської моралі на оптимізацію взаємовідносин суспільства та природи. Проаналізовано проблеми формування християнської моралі у контексті українського менталітету. Особливу увагу приділено християнським мотивам у творчості І.Огієнка, Т.-О.Сосновського, П.Куліша, Л.Українки, Б.Лепкого, Т.Г.Шевченка, С.Русової та ін.

Розглянуто питання взаємодії елементів системи місцевого самоврядування з органами державної виконавчої влади у сфері захисту прав і свобод громадян. Висвітлено організаційно-правові засади інформатизації оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ України. Запропоновано шляхи удосконалення професійної підготовки кадрів у системі навчальних закладів МВС. Значну увагу приділено різновидам корупційної діяльності, державно-правовому механізму митної політики нашої держави. Висвітлено філософсько-релігійні засади есхатології неокультів.

Розглянуто вплив ідей діячів культури східнослов'янських країн на формування історичних поглядів кирило-мефодіївців, культурно-освітні та релігійні товариства як гарант добросусідства між Україною та Польщею, політичну структуру Київської держави. Визначено національні моменти у формуванні компартійно-радянського апарату в УРСР на початку 1930-х рр., історичні аспекти становлення федералістських концепцій європейської інтеграції, нові контури північноатлантичного альянсу, ставлення США до європейської інтеграції у другій половині 40-х - 80-х рр. тощо.

Обгрунтовується необхідність дослідження розвитку релігій з позицій суспільної географії, показані місце та зв'язки нової соціально-географічної дисципліни в системі суспільно-географічних наук. На основі аналізу релігійно-географічного процесу розглядається георелігійна ситуація на глобальному, регіональному та національному рівнях. Дається ретроспективний аналіз історичного ходу релігійного процесу розвитку та поширення світових, локальних, місцевих та нових релігій. Висвітлюються особливості поширення та територіальної організації кожної релігії (конфесії), виділяються ієрархічно впорядковані територіальні інституції. Досліджується конфесійна геоситуація в Україні.

Розглянуто релігійність у творчості Миколи Гоголя, його пошуки у розкритті тем духу та духовності, зв'язок людини з навколишнім світом; серйозну внутрішню перебудову, пов'язану з піднесенням світогляду на нову сходинку.

Розглянуто предмет, функції та роль релігії в етнічних процесах. Проаналізовано етнічне та релігійне в реаліях і думці Київської Русі, релігійні основи національного єднання українського народу, церкву як національний феномен. Особливу увагу приділено етнорелігійним проблемам в українській суспільній думці. Охарактеризовано діяльність у даному контексті відомих українських діячів - П.Могили, А.Шептицького, Й.Сліпого, І.Огієнка, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)322

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми реформування інститутів публічної влади на місцях у контексті державної регіональної політики, а також ідеологію, технологію та стиль кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування України. Охарактеризовано регіональні особливості формування партійної системи у нашій державі. Основну увагу приділено державно-церковним відносинам і релігійній ситуації в Україні, політичному глобалізаційному процесу, правовій регламентації організації митного контролю, адміністративно-правовим аспектам регіонального стратегічного планування тощо.

Це перша книга про Голокост на всій території України, від Прикарпаття до Луганщини, де більш як 700 місць масових розстрілів євреїв нацистами і де знаковим символом катастрофи став київський Бабин Яр. Розглянуто релігійні аспекти Голокосту, місце Голокосту в українській історіографії. Проаналізовано обставини тотального винищення нацистами євреїв столиці України, подано різні точки зору щодо кількісних виразів трагедії Бабиного Яру. Досліджено причини загибелі єврейського населення Одеси під час румунської окупації. Охарактеризовано геноцид на території Лівобережжя України (зона військової адміністрації вермахту). Доведено, що "остаточне розв'язання" єврейського питання здійснювалось не тільки айнзацкомандами та іншими спецрозділами, але й за наказами військового командування - солдатами й офіцерами вермахту. Висвітлено участь євреїв в антинацистському Опорі та партизанській боротьбі в Україні: підпільну діяльність євреїв на окупованій території, повстання в гетто і таборах, участь євреїв у збройній боротьбі проти окупантів у самостійних загонах і в рамках радянського партизанського руху в Україні.

Висвітлено суспільно-політичні та релігійні передумови виникнення та функціонування Кирилівського монастиря. Проаналізовано фундаментальну роль Кирилівського релігійного осередку у формуванні вітчизняної християнської традиції. Окреслено витоки створення історичного некрополя храму.

Проаналізовано зміну ідей "Третього Риму" на рубежі XV - XVI ст. Розглянуто філософсько-релігійні твори того часу, зокрема, "Повесть о Белом Клобуке" Геннадія, погляди Феофана Грека, Андрія Рубльова, Філофея Псковського. Ідея "Третього Риму" - тлумачення особливої місії Москви, що виправдовувало не лише зовнішню експансію, а й внутрішню консолідацію московської держави. Розвиток цієї ідеї спричинили історичні події навколо Московщини. Висунуто гіпотезу, що ідея "Третього Риму" була чи не єдиним культурним надбанням тогочасної Московщини. Вона відповідала ідеології зміцнення централізованої держави та піднесенню царської влади.

Здійснено спробу теоретичного обгрунтування національних інтересів України у духовно-релігійній сфері, а також ролі та місця міжнародних християнських організацій у контексті національної безпеки держави. Досліджено концептуальні підвалини світового місіонерського руху, міжнародного співробітництва у галузі міжцерковних відносин. Проаналізовано релігійну ситуацію в Україні та вплив на неї закордонних релігійних і місіонерських організацій, представництв новітніх нетрадиційних культів і течій. Відзначено, що духовно-релігійний аспект є складовою зовнішніх загроз пріоритетним національним інтересам, а саме: висунення територіальних претензій до України, втручання у її внутрішні справи, підтримка сепаратистських сил і рухів, переорієнтація українського суспільства на чужі для нації цінності, підрив національних позицій України тощо. Зроблено висновок: формування виваженої державно-церковної політики України та механізмів її реалізації неможливе без наукового аналізу процесів, що відбуваються на міжнародній арені загалом, в різних сферах суспільного життя.

Висвітлено коло проблем, які стосуються співвідношення науки, метафізики і релігійних цінностей у контексті сучасної філософії науки, зокрема, впливу релігії на світогляд, причин актуальності релігійних цінностей, "аксіології" наукової діяльності, специфіки релігійної форми теоретичного мислення та її впливу на формування засад класичної науки, віри як інтенції мислення, причин конфлікту між наукою та релігією, пізнавального потенціалу інтуїтивного судження, так званої "релігійності наукового типу" тощо.

Проаналізовано нетрадиційні для України релігійні течії, умови їх поширення, характерні риси НРТ в цілому та специфічні ознаки саме українських. Поява й активізація впливу нових релігійних учень в Україні - частина світового релігійного процесу. На 1 січня 1998 р. в Україні діяло 410 громад нетрадиційних релігій. Наголошено, що толерантність у ставленні до прихильників НРТ і діалог з ними сприятимуть миру та злагоді в неоднорідному, поліетнічному, поліконфесійному українському суспільстві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э210.36 + Ш400.44

Рубрики:

Релігія та художня література, фольклор та міфологія

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто соціальні властивості й особливості людини, значення спілкування для людини і суспільства, роль матеріального та духовного у житті людини. Визначено характерні риси суспільства, основні закономірності його виникнення та розвитку. Висвітлено етнічно-мовні та територіальні спільності людей, духовно-релігійні єдності (християнство, іслам, іудаїзм, індуїзм, буддизм, конфуціанство). Окрему увагу приділено соціально-економічним спільностям і суспільно-політичним утворенням.

Церковний собор у Львові легалізував Українську греко-католицьку церкву в Україні 23 січня 1990 р., але офіційне визнання і можливість зосередитися на суто релігійних формах діяльності УГПЦ змогла лише після прийняття 26 квітня 1991 р. Верховною Радою УРСР Закону "Про свободу совісті та релігійні переконання".

У книзі розповідається про історичне минуле, давні пам'ятки, становлення і розвиток галузей економіки, освіти, охорони здоров'я, культури в краї, що з сивої минувшини носить назву - Ратнівщина. На основі великого документального та архівного матеріалу висвітлено сторінки боротьби за свободу у різні історичні періоди. Тут вміщені нариси про населені пункти, релігійні общини Ратнівського району. Вперше опубліковано на українській мові, у перекладі з латинської, документи ревізії поселень краю 1500 року.

Зроблено висновок, що за умов релігійного відродження в Україні Церкви намагаються не лише знайти якомога більше духовних прибічників серед людей, а й посісти чільне місце на політичному Олімпі. Зазначено, що можливість міжконфесійних і міжцерковних конфліктів становить загрозу національній безпеці України. Розкрито поняття релігійної складової національної безпеки України, проаналізовано основні об'єкти та принципи захисту національних інтересів нашої держави у духовно-релігійній сфері, висвітлено нетрадиційні для нашої країни релігійні вірування.

Характеризується релігійний чинник в контексті спрямування духовних пошуків художньої літератури 60-80-х років. Підкреслюється, що релігійний аспект духовних пошуків набуває особливого значення в "критичні епохи", коли світогляд минулої доби втрачено, а новий перебуває в стані формування. Простежується орієнтація на релігійні цінності серед духовних устремлінь людини в українській художній літературі.