Висвітлено життєвий шлях і громадсько-політичну діяльність Б.Хмельницького - видатного громадського та політичного діяча, найбільшого гетьмана запорізького козацтва, Війська Його Королівської Мості Запорізького, Війська Його Царської Величності Запорізького. Вміщено перелік праць, присвячених життю гетьмана, зокрема, його діяльності в 1648 - 1657 рр. На підставі результатів досліджень Південно-Східного наукового інституту у Перемишлі розглянуто питання історії південно-східних околиць давньої Речі Посполитої, а також стосунків Польщі з народами Центральної та Західної Європи, зокрема, Україною. Вміщено покажчик праць інституту з даного питання.

Освещен жизненный путь и общественно-политическая деятельность Б.Хмельницкого - известного общественного и политического деятеля, величайшего гетьмана запорожского казацтва, Войска Его Королевской Мости Запорожской, Войска Его Царского Величества Запорожского. Помещен перечень трудов, посвященных жизни гетьмана, в частности, его деятельности в 1648 - 1657 гг. На основе использования результатов исследований Южно-Восточного научного института в Перемишле рассмотрены вопросы истории южно-восточных окраин древней Речи Посполитой, отношения Польши с народами Центральной и Западной Европы, в частности, Украиной. Помещен указатель трудов института по данному вопросу.

Подається нова інтерпретація політичної історії України. Розглядаються особливості росту і занепаду Київської Русі-України, Галицько-Волинської держави, Литовсько-Української (Руської) держави. Висвітлюються основи формування козацько-гетьманської держави і її політична доля, становище України у московсько-царській неволі, історія створення Української Військової Організації, Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Досліджуються позитивні та негативні сторони незалежності України, перспективи її розвитку та ін.

Досліджується проблема розвитку української державності нового часу в один з найбільш критичних періодів її існування - добі правління російського імператора Петра I. Аналізуються напрями реформи державного управління, проведеної царським урядом в Україні через засновану 1722 р. Малоросійську колегію, з'ясовуються характер нововведень, їх мета та наслідки для подальшої долі української державності. Детально висвітлюється політична діяльність наказного гетьмана П.Полуботка, а також Я.Лизогуба, В.Жураківського, Д.Апостола, Г.Грабянки, М.Ханенка та інших відомих тогочасних політиків.

Основною метою праці є узагальнення досліджень, присвячених долі видатного полководця і військового реформатора другої половини XVIII ст. Петра Олександровича Рум'янцева. Автори на основі глибокого, серйозного вивчення і переосмислення різноманітних джерел зробили спробу розглянути маловідомі сторінки життя і діяльності П.Рум'янцева. На думку авторів, він був дуже неординарною талановитою людиною, бездоганним державним діячем. Все що він робив, він робив добре. Проте з другого боку його згадують як інтригана, розпусника, шибеника, заздрісника, підлабузника, скнару з непомірною пихатістю. Хоч він не цурався простих людей, та серед дворянства мав лише одного справжнього друга. На фоні беззастережної любові до матері і сестер байдужість до власних синів та дружини теж приголомшує. Але на думку видатних вчених-істориків, цілком природно, якщо талановита людина мала "складний" характер. Автори роблять спробу пролити світло на таємничі відносини між царською родиною та родиною Рум'янцевих, бо без розуміння цих стосунків не можна скласти правильне і цілісне уявлення про події "рум'янцевського" періоду російської історії.

У дисертації розкриваються передумови, причини, результати та наслідки української війни 1658-1659 рр. Зроблено детальний аналіз та опис ходу воєнних дій, розкрито воєнне мистецтво козацтва у Конотопській битві 1659 р. Розроблено періодизацію війни. З'ясовано плани і цілі сторін у ході дипломатичних переговорів. Розглянуто весь комплекс українсько-російських відносин за гетьманування І.Виговського. Головною причиною війни визнано несумісність концептуальних підходів царського і гетьманського урядів стосовно подальшого статусу України.

У статті розглядаються предмети озброєння, виявлені під час розкопок одного із скіфських "царських" курганів, визначається їх типологія та хронологія.

У праці на основі широкого кола джерел та публікацій автор аналізує станову структуру, чисельність, національно-віросповідальну приналежність, правове та матеріальне становище, ставлення до навчання, суспільно-політичну діяльність студентської молоді Харківського, Київського та Новоросійського університетів у другій половині ХIХ ст. Розглядається система соціально-охоронного регулювання, яка була запроваджена царським самодержавством з метою усунути можливість студентських політичних виступів, в першу чергу на національному грунті, русифікація університетської освіти в Україні. Досліджуються причини масових студентських виступів, їх гасла, форми боротьби студентства українських університетів з самодержавством.

Досліджується зростання потреби українського народу в освіті на рубежі століть, соціально-економічні передумови її прискореного розвитку та специфіка структури. Характеризується політика царського уряду і діяльність прогресивної української інтелігенції в галузі народної освіти, специфіка функціонування недержавних навчальних закладів України. Розглядається початкова, середня, комерційна, вища, педагогічна та професійна освіта. Висвітлюється розвиток освіти в Єлисаветграді. Визначається місце і роль приватної та громадської ініціативи в системі народної освіти України, співставляються процеси минулого і сьогодення, розглядаються можливі шляхи та напрями розвитку освіти України в найближчому майбутньому.

Досліджено процес відродження Української Православної Церкви в епоху національного відродження українського народу з розпадом Російської царської імперії, в період Першої світової війни (1914-1918) й революції 1917 р. Описано український церковний рух в Україні в часи Жовтневої революції 1917 р. до Всеукраїнського Церковного Собору (ВЦС) в Києві 14-30 жовтня 1921 р. Розглянуто діяння ВЦС 1921 р. та подальші події в житті Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) в Україні до Другої світової війни 1939-1945 рр., зокрема, ліквідацію комуністичним урядом Москви організаційної системи УАПЦ у 1931-1932 рр.

Розглядається відродження Української Православної Церкви в добі національного відродження українського народу з розпадом Російської царської імперії, в часи Першої світової війни (1914-1918) й революції 1917 р. Досліджується український церковний рух в період революції 1917 р. до Всеукраїнського Церковного Собору в Києві в 1921 р. Висвітлюються діяння цього Собору і дальші події в житті Церкви в Україні до Другої світової війни в період 1939-1945 рр. Наведено ієрархію Церкви за часів Відродження в Україні в 1921-1936 рр., а також розподілення Церкви на церковні округи і кількість парафій по округах.

Висвітлено історико-літературні праці О.Маковея - відомого письменника, критика і публіциста, історика літератури і видавця кінця ХІХ - початку ХХ ст. Основну увагу зосереджено на літературознавчих зацікавленнях О.Маковея, що охоплюють коло проблем літературного процесу Буковини, Галичини і Наддніпрянщини у ХІХ ст. Проаналізовано монографічні дослідження О.Маковея про П.Куліша і Ю.Федьковича, підкреслено роль дослідника у збереженні та оцінці творчої спадщини братів Сидора і Григорія Воробкевичів. Розглянуто статті О.Маковея, що стосуються шляхів розвитку української літератури в царській Росії впродовж ХІХ ст. та проблем національного відродження в Галичині й на Буковині. Частково порушено питання про ставлення О.Маковея до інших слов'янських і неслов'янських літератур.

На підставі широкого кола документальних джерел простежено діяльність Союзу Визволення України на теренах Австро-Угорщини та Німеччини щодо виокремлення полонених українців царської армії у спеціальні табори та налагодження в їх середовищі національно-патріотичної та культурно-просвітницької роботи. Проаналізовано комплекс заходів табірних організацій полонених щодо формування з вояків-українців "Сірожупанної" та "Синьожупанної" українських дивізій. Особливу увагу приділено висвітленню діяльності українських військово-санітарних місій на теренах Центральних держав, спрямованої на налагодження процесу репатріації полонених українців, а також надання їм гуманітарної допомоги.

На підставі аналізу архівних джерел висвітлено вплив педагогічних рад жіночих гімназій царської Росії на становлення майбутніх учительських кадрів.

На основании анализа архивных источников освещено влияние педагогических советов женских гимназий царской России на становление будущих учительских кадров.

У науковий обіг введено дані про унікальний для Скіфії набір грецької кераміки початку IV ст. до н. е., знайдений у скіфському "царському" кургані біля Бердянська Запорізької області, на базі якого вивчено датування кургану - кінець першої - початок другої чверті IV ст. до н. е. та поширення аналогічних керамічних виробів у межах Причорноморської Скіфії.

Подано узагальнену характеристику археологічного комплексу давньосхідної держави Марі. Проведено комплексне дослідження пам'ятників архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, матеріальної культури з метою створення історико-культурного портрета даної держави. Доведено: в Марі виникають перші палаци в Месопотамії, що пов'язано з особливостями географічного положення держави та раннім формуванням класового суспільства. Виявлено характерні риси техніки будівництва, виготовлення і добування будівельних матеріалів, спорудження царських палаців, сакральних будівель і жител. Висвітлено принципи та закономірності формування "культурного феномена" Марі як цивілізації, що існувала на межі месопотамського та сирійського світів і створила своє особливе та неповторне історичне явище.

На базі вивчення документальних матеріалів подано загальну характеристику соціально-економічних чинників, що сприяли виникненню мережі сільськогосподарських дослідних установ Полтавщини другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто вплив економічної політики царського уряду на процес розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні. Проаналізовано діяльність дослідних установ Полтавщини, зокрема, етапи формування, наукову тематику, штат працівників, джерела фінансування. Досліджено вплив земств, сільськогосподарських товариств та окремих осіб на розвиток мережі дослідних установ, висвітлено їх практичне значення з урахуванням нагальної потреби в підвищенні ефективності сільського господарства на сучасному етапі.

На підставі великого архівного матеріалу досліджено, як століттями царська, а потім більшовицька Росія, панська Польща, Австро-Угорська монархія, боярська Румунія здійснювали експансію щодо України, загарбували її історичні землі, нищили культуру, мову.

Досліджено комплекс питань, пов'язаних з книжковим рухом в київському товаристві "Просвіта" в 1906 - 1920 рр.: організацією видання книжок для народу, вивченням читацьких уподобань, створенням і розвитком "просвітянської" бібліотеки. На підставі чисельного масиву архівних джерел вперше відтворено складні й суперечливі процеси освіти народних мас шляхом залучення до друкованого слова, які було здійснено під егідою київської "Просвіти" за часів царської влади та в період національно-визвольної боротьби українського народу в 1917 - 1920 рр.

Проаналізовано зміну ідей "Третього Риму" на рубежі XV - XVI ст. Розглянуто філософсько-релігійні твори того часу, зокрема, "Повесть о Белом Клобуке" Геннадія, погляди Феофана Грека, Андрія Рубльова, Філофея Псковського. Ідея "Третього Риму" - тлумачення особливої місії Москви, що виправдовувало не лише зовнішню експансію, а й внутрішню консолідацію московської держави. Розвиток цієї ідеї спричинили історичні події навколо Московщини. Висунуто гіпотезу, що ідея "Третього Риму" була чи не єдиним культурним надбанням тогочасної Московщини. Вона відповідала ідеології зміцнення централізованої держави та піднесенню царської влади.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Рос)621.131 + Ч610.3

Рубрики:

Історія держави і права

Історія друку

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ