Ключ. слова: недостаточность митрального клапана, эхокардиография, ремоделированиелевого желудочка
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-3

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено вартість фармакотерапії найважливіших за соціальним значенням захворювань серцево-судинної системи та досліджено рівень витрат на охорону здоров'я в цілому та на медикаментозне забезпечення зокрема. Використано Стандарти надання медичної допомоги, рекомендовані Міністерством охорони здоров'я та затверджені Кабінетом Міністрів України. Для порівняння розрахунки проводили за трьома ціновими групами. Одержані результати, внаслідок зіставлення з наявним фінансуванням, виявили неможливість безкоштовного забезпечення ліками. За рахунок бюджету можливе надання лише певного об'єму невідкладної допомоги.

Ключ. слова: артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца, лечение, амлодипин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52 + Р410.11-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена актуальная проблема современной кардиологии - лечение синдрома дислипидемии у больных с хронической ишемической болезнью сердца (ХИБС). Изучено липидокорригирующее влияние симвастатина и базисного препарата системной энзимотерапии (СЭТ) "Вобэнзим" у больных с ХИБС с синдромом дислипидемии в течение 12 мес. В исследование включены 75 больных с ХИБС с синдромом дислипидемии и 30 практически здоровых лиц, составивших контрольную группу. Обследуемые пациенты с ХИБС разделены на две группы в зависимости от вида применяемой липидокорригирующей терапии: пациенты 1-й группы (n = 40) получали вобэнзим, 2-й группы - симвастатин (n = 35). Анализ результатов показал, что СЭТ, как и лечение симвастатином, способствует нормализации липидного профиля и улучшению клинического статуса пациентов, но не влияет на активность трансаминаз в сыворотке крови. Полученные данные позволяют рекомендовать назначение базисного препарата СЭТ "Вобэнзим" в качестве липидокорригирующего препарата в комплексном лечении ХИБС, сопровождающейся нарушениями обмена липидов.

У 119-ти новорожденных проанализированы причины перинатальной гипоксии, описана развернутая клиническая картина постгипоксического поражения сердечно-сосудистой системы. Наряду с такими симптомами, как бледность, серость, мраморность, акроцианоз, генерализованный цианоз, наблюдали нарушения ритма сердца (тахи- и брадикардию), снижение звучности тонов сердца, систолический шум. На электрокардиограмме выявляли отклонения сегмента ST, свидетельствующие о нарушении реполяризации. На ЭКГ выявлено увеличение продолжительности интервала Q-T, изменение амплитуды зубцов QRS. У 61-го умершего новорожденного проведено гистологическое исследование тканей сердца, у 19-ти - с ультраструктурным анализом. Установлены электрокардиографические, допплерэхокардиографические, гистологические и ультраструктурные параллели. Установлены варианты постгипоксической кардиальной дезадаптации: персистенция фетального кровообращения, субэндокардиальная ишемия, нарушения ритма и проводимости.

Вдосконалено критерії медико-соціальної експертизи у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від ступеня обмеження життєдіяльності. Проведено комплексне багатоаспектне соціально-гігієнічне, психологічне та клініко-експертне обстеження 268-ми хворих на ГХ та інвалідів працездатного віку. Методи дослідження: комплексне клініко-експертне обстеження, електрокардіографічні методи, клініко-лабораторні та психологічні дослідження. Розроблено алгоритм медико-соціальної експертизи хворих на ГХ: проведення комплексної клініко-функціональної, соціально-побутової, професійної та психологічної діагностики з метою визначення ступеня порушення функції та обмеження життєдіяльності, для вирішення питання про наявність соціальної недостатності та необхідності в соціальному захисті або допомозі. Викладені методичні підходи дозволили визначити критерії встановлення груп інвалідності хворих на ГХ.

Изучены особенности перемещения геометрического центра правого желудочка (ПЖ) как отражения его острого ремоделирования при тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА) путем использования оригинальной методики обработки ультразвуковых изображений. Двухмерную эхокардиографию проводили 40-ка больным с ТЭЛА. Группу контроля составили 33 здоровых пациента. Определение геометрического центра ПЖ и его смещения в процессе сокращений сердца проводили из четырехкамерной верхушечной позиции сердца с компьютерной покадровой обработкой трех последовательных кардиоциклов. При помощи метода сплайн-интерполяции строили кривую перемещения геометрического центра ПЖ в течение одного полного кардиоцикла (годограф). Установлено, что годографы ПЖ при ТЭЛА отличаются от нормы. Амплитуда вектора смещения геометрического центра у пациентов с ТЭЛА намного ниже амплитуды его смещения в норме, что можно объяснить нарушением кинетики межжелудочковой перегородки, дистрофическими и деструктивными изменениями кардиомиоцитов ПЖ.

Вивчалась мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію (АГ) залежно від віку, тривалості хвороби, статі, наявності постклімактеричного синдрому в жінок, стадії захворювання та стану ліпідного спектра крові. Обстежено 112 хворих на есенціальну АГ. Стан МЩКТ оцінювали за допомогою двофотонного рентгенівського денситометра. У 76,8 % хворих на есенціальну АГ виявлено порушення МЩКТ, а саме: остеоленію - у 56,3 % і остеопороз - у 20,5 % осіб. У хворих віком понад 50 років остеопенію 3-го ступеня і остеопороз виявляли значно частіше, ніж у хворих молодшого віку. Виявлено залежність остеопенії та остеолорозу від тривалості АГ та постменопаузального періоду. Більш суттєві ознаки розрідження кісткової тканини відзначали у разі тривалості хвороби більше 10 років і у жінок у постменопаузальний період. За вираженого зниження МЩКТ у хворих на АГ спостережено зростання атерогенності ліпідів, що може сприяти прогресуванню як остеопорозу, так і атеросклерозу.

Надано обгрунтування стратегії багатокомпонентної антигіпертензивної терапії для поліпшення контролю рівня артеріального тиску. Наведено результати ряду контрольованих досліджень та положення узгоджених рекомендацій з лікування гіпертензії 2003 р. щодо застосування комбінацій антигіпертензивних засобів. Особливу увагу приділено результатам використання та перспективам низькодозових фіксованих комбінацій.

Отмечено, что нестероидные противовоспалительные препараты (НПП) являются неотъемлемой частью лечения пациентов с наличием боли различной этиологии. НПП, блокируя синтез вазодилатирующих простагландинов, могут заметно уменьшать прессорный натрийурез, увеличивать ретенцию натрия и повышать артериальное давление. Рассмотрены почечные эффекты блокады синтеза простагландинов.

Порівняно дані офісного вимірювання артеріального тиску (АТ), показники добового моніторування АТ (ДМАТ) і дані велоергометричної проби (ВЕМ) у хворих на артеріальну гіпертензію до та на тлі антигіпертензивної терапії (АГТ), оцінено ефективність та адекватність АГТ на основі кожного з цих методів. Обстежено 31 пацієнта з м'якою та помірною АГ. Після обстеження у безмедикаментозний період призначено еналаприл, у разі потреби - у поєднанні з гідрохлоротіазидом. Термін спостереження -12 тиж. ВЕМ і ДМАТ здійснено повторно через 4 і 12 тижнів. У більшості пацієнтів спостережено гіперреактивність АТ за умов фізичного навантаження. На тлі АГТ рівень АТ достовірно зменшився на всіх етапах ВЕМ. Парний кореляційний аналіз свідчить про можливе взаємодоповнювальне значення показників АТ, визначених під час ВЕМ і ДМАТ, для оцінки ефективності АГТ.

Обсужден вопрос о лечении аритмий сердца у беременных, приведены данные наблюдений. Применение бетаксолола способствовало купированию пароксизмов фибрилляции-трепетания предсердий, суправентрикулярной тахикардии, желудочковой экстрасистолии. Установлена высокая эффективность препарата у пациенток с "функциональными" аритмиями, а также у беременных с сопутствующей артериальной гипертензией.

Мета роботи - розробити новий маркер електричної негомогенності шлуночків на підставі вивчення особливостей порушень взаємозв'язку між електричною активністю й cтруктурно-функціональними змінами серця у хворих середнього та похилого віку з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією та практично здорових осіб. Обстежено 133 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II стадії і 48 здорових осіб віком 45 - 74 роки. Проведено ехокардіографію, ЕКГ високого підсилення (ЕКГ ВП), передсердну векторелектрокардіографію (ВКГ). У хворих з ГХ віком 45 - 59 років частота виявлення пізніх потенціалів шлуночків (ППШ) становила 39,1 %, віком 60 - 74 роки - 33,3 %, що достовірно вище у порівнянні з віковим контролем - відповідно 11,5 % і 13,6 %. Частота виникнення ППШ залежить від типу гіпертрофії лівого шлуночка: у пацієнтів з ГХ вони частіше реєструються у разі гіпертрофії за ексцентричним типом. У хворих з ГХ старшого віку частота виявлення ППШ зростала зі зниженням біоелектричної активності передсердь. Виявлені патологічні зміни ЕКГ ВП вказують на наявність передумов електричної нестабільності шлуночків у хворих старшого віку з ГХ.

Ключ. слова: сердечная недостаточность, ишемическая болезнь сердца, цитокины
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-3 + Р410.11-3

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: ишемическая болезнь сердца, интервал Q-T, дисперсия интервала Q-T, внутрисердечная гемодинамика
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-3

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Клинические исследования, основанные на проведении рандомизированных контролируемых испытаний, вызвали существенные изменения в исследовательской методологии, позиции регулирующих органов и поведении клинициста. Результатом проведенных исследований стали появившиеся в последние годы многочисленные рекомендации по диагностике, лечению и профилактике заболеваний сердечно-сосудистой системы. Однако в медицинском научном обществе возникли споры относительно внедрения рекомендаций, разработанных на основе результатов таких испытаний, и их практического осуществления. Обсуждены основные препятствия для применения данных клинических испытаний в практике кардиолога, рассмотрены перспективы развития методологии крупных клинических исследований.

Отмечено, что современная стратегия профилактики хронической сердечной недостаточности (ХСН) не может ограничиваться лишь когортой пациентов с бессимптомной систолической дисфункцией левого желудочка (ЛЖ). Обсуждены возможности первичной профилактики ХСН у пациентов с артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца с нормальной систолической функцией ЛЖ. Подчеркнута важнейшая роль ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента в первичной профилактике ХСН.

Оцінено антигіпертензивну ефективність та безпечність застосування фіксованої комбінації амлодипіну (5 мг) і лізиноприлу (5 мг) у хворих з м'якою та помірною есенціальною артеріальною гіпертензією. У 22-х пацієнтів було проведено офісне вимірювання артеріального тиску (АТ), добове моніторування AT, ехокардіографію, біохімічний та загальноклінічний аналіз крові та сечі до і через 8 тижнів після призначення препарату по 1 таблетці на добу. Встановлено, що терапія забезпечила достовірне зниження офісного систолічного АТ на 29 мм рт. ст., діастолічного АТ - на 13,6 мм рт. ст., середньодобового систолічного АТ - на 20,6 мм рт. ст., середньодобового діастолічного АТ - на 8,4 мм рт. ст. Лікування сприяло нормалізації початкового зміненого добового профілю АТ. В усіх пацієнтів добовий профіль АТ, який на початку характеризувався як "non-dipper", під впливом лікування змінився на "dipper". Не спостерігали достовірної динаміки ехокардіографії, негативного впливу лікування на біохімічні та загальноклінічні показники аналізу крові. Терапія була безпечною, небажані реакції були зареєстровані у 22,5 % пацієнтів.

Изучена взаимосвязь тяжести клинического течения гипертрофической кардиомиопатии (ГКМП) и полиморфизма гена ангиотензинпревращающего фермента. Обследованы 60 больных в возрасте от 7-ми до 81-го года. Проведено эхокардиографическое исследование, оценено наличие или отсутствие обструкции выходного тракта левого желудочка. Оценку диастолической функции левого желудочка проводили на основании изучения трансмитрального потока. С помощью метода полимеразной цепной реакции установлены три варианта генотипа. Результаты исследования показали, что полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента непосредственно влияет на тяжесть течения ГКМП.

Ліпопротеїди (ЛП) є основною транспортною формою ліпідів крові. Порушення структури та функції ЛП є наслідком багатьох причин, серед яких - перекисне окиснення ліпідів. Отже, порушення транспортної ланки жирних кислот (ЖК) є можливим етапом патогенезу метаболічних порушень. У дослідженні 53-х хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) розподілили на дві групи: перша - 25 пацієнтів з нормальною масою тіла, друга - 28 хворих із супутнім ожирінням. Контрольні групи включали 15 практично здорових осіб та 17 осіб з ожирінням. Жирнокислотний спектр ЛП високої щільності (ЛПВЩ) та ЛП низької щільності (ЛПНЩ) досліджено методом газової хроматографії. Встановлено, що у хворих з АГ зростає насиченість ліпідного комплексу ЛПНЩ та ЛПВЩ за рахунок достовірного зростання рівня пальмітинової ЖК. У той же час, рівень ненасичених ЖК достовірно зменшувався за рахунок лінолевої та арахідонової ЖК. Більш виражене зменшення рівня ненасиченості ЖК виявлено у хворих з АГ, ніж у хворих з АГ та супутнім ожирінням. Таким чином, АГ відіграє більш важливу роль у розвитку порушень ліпідного метаболізму, ніж аліментарно-конституційне ожиріння.