Досліджуються актуальні проблеми сучасної філософії, естетики, етики, культурології, літературознавства тощо. Значна увага приділяється проблемам, що знаходяться на межі окремих гуманітарних наук. Висвітлюються концептуальні форми рецепції активності мистецтва в сучасній естетиці і міфологічні підвалини системи ціннісних та естетичних орієнтацій людини. Розглядається соціальна сутність феномену мови як способу людського вираження, проблема суб'єкту в емпіричній теорії значення, а також проблема спілкування в контексті сучасних форм відчуження. Визначено роль мистецтва у формуванні морально-етичних якостей особистості тощо.

Розглянуто широкий спектр досліджень науково-теоретичних аспектів категоріальності естетичного знання, суміжні проблеми філософії, етики, естетики та культурології. Надано оцінку ролі та місця у сучасному культурному просторі новітніх філософсько-культурологічних напрямків, специфіки буття людини в соціумі.

Досліджуються філософські аспекти соціального буття людини, її самореалізації, широке коло проблем, що торкаються становлення форм соціальності, етнокультурних, морально-етичних та культурно-естетичних вимірів взаємозв'язку індивіда і соціуму. Значна увага приділяється когнітивним, семантичним та символічним аспектам логіко-філософських форм рефлексії. Розглядається естетична теорія, її модифікації при аналізі естетичного відношення, естетичного предмета, свідомих та несвідомих компонентів, поліваріативного освоєння духовності людини.

Досліджено проблеми сучасної філософії, естетики, культурології, релігієзнавства, мистецтвознавства. Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності.

Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства, зроблено спробу переосмислення їх з позицій сучасної філософії, культурології, естетики, етики, релігієзнавства, мистецтвознавства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності. Досліджено феномен культурогенезу та проблеми сучасної культурної кризи.

Архаїку розглянуто як історію становлення культуротворчої здібності. Надано теоретичну реконструкцію архаїчної культуротворчої системи. Охарактеризовано основні культуротворчі досягнення архаїки, визначні риси якої порівняно з культурами стародавніх цивілізацій. Проведено паралель між архаїчним станом культуротворчості та ситуацією "постмодерну".

Представлены статьи студентов и аспирантов Харьковской государственной академии культуры, отражающие собственную интерпретацию истории культуры, ее стилей. Исследуется вопрос о развитии философии и культуры в концепции Карла Ясперса, архетипы и символы К.Г.Юнга. Рассматривается культура декаданса во Франции рубежа ХІХ-ХХ вв., в частности, проблема корреляции философии и искусства в этот период. Описывается наскальное искусство Африки, эволюция архитектурного облика Святогорской обители. Анализируются аллегории и метафоры в сонетах Шекспира, тема безумия в творчестве Ф.Достоевского и др.

Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Рассмотрены вопросы сравнительного анализа дискурсов романтизма, модернизма и постмодернизма, способы репрезентации "Я" в этих дискурсах, особенности современной художественной литературы, которая идентифицирует себя как "металитература", а также особенности ее генезиса, онтологического статуса, взаимоотношений автора и героя. Проанализирована эволюция герменевтики, ее непростые отношения с деконструкцией, современные герменевтические доктрины. Изложены философские вопросы об идентичности и отказе от идентичности, о свободе и ответственности, единстве и многообразии, тождестве и различии.

Розглянуто методологічні, історичні, теоретичні, методичні та організаційні проблеми культурологічної та бібліотечно-інформаційної освіти, а також сучасні тенденції розвитку наук документально-комунікаційного циклу. Значну увагу приділено виховній ролі книги у процесі формування інформаційної культури особистості, динаміці документального потоку видань медичної тематики в Україні (1918 - 1997 рр.), еволюції технологічної та цільової бази інформаційного менеджменту тощо.

Вміщено матеріали науково-теоретичної конференції "Історична пам'ять та самосвідомість українського народу на межі тисячоліть", що відбулася у травні 2000 р. у Харкові. Розглянуто теоретичні проблеми культурології, інформаційного забезпечення та збереження історико-культурної спадщини, а також історичного джерелознавства та історіографії історії України XIX - XX ст.

Розглянуто методологічні, історичні, теоретичні, методичні та організаційні проблеми культурологічної, інформаційної та бібліотечної діяльності, сучасні тенденції розвитку педагогіки та науки документно-комунікаційного циклу. Висвітлено стан матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення сільських культурно-освітніх закладів України періоду 1920 - 1930-х рр. Детально проаналізовано внесок науковців Харкова у зародження та становлення державної системи охорони культурної спадщини нашої держави.

Розглянуто культурні цінності в системі функціонування науки та громадської думки, проблеми розвитку та удосконалення національної бібліографії України, вивчення читацького попиту підлітків, формування основних морально-етичних норм і принципів інформаційного суспільства. Висвітлено питання кодування текстової інформації в Інтернеті, використання інформаційних технологій у викладанні літератури, підготовки кадрів для надання нових інформаційних послуг.

Робота присвячена комплексному аналізу механізму функціонування генези духовної культури як суспільного феномена. Здійснено поділ видів спадкоємності в духовній культурі, визначені та проаналізовані її форми та засоби. Особлива увага приділяється проблемам розвитку духовної культури в сучасний період. Виокремлюються основні теоретико-методологічні засади державного управління культурою в умовах становлення української державності. Проаналізовано діяльність деяких основних державних інститутів та органів в Україні, метою яких має бути розробка та реалізація державної культурної політики - Міністерства культури та мистецтв України, Міністерства освіти України, Державного комітету інформаційної політики України тощо. Підкреслюється, що культурна спадщина визначається як своєрідна сукупність засобів спадкоємності, що сприяють безпосередньому спілкуванню людини з надбаннями культури, накопиченими протягом всього існування людства.

Розглянуто ряд питань, пов'язаних з проблемою ставлення до традиції. Наведено та проаналізоравано найбільш характерні точки зору на традицію. Наголошено, що традицію слід розглядати як неперервний процес творення.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Освіта", що відбулася в Дрогобичі у травні 1994 року. Розглядаються аспекти взаємозв'язку освіти і просвітництва, проблема філософії символу в європейському образотворчому мистецтві Нового часу, психологічний механізм прийняття особистістю обов'язків, гуманістичний зміст моральної відповідальності особистості в екзистенціалізмі. Характеризуються людське існування та мовна картина світу, національний зміст космополітичного світогляду, висвітлюється національна свідомість у контексті загальнолюдських цінностей та культурний субстрат національної свідомості. Визначається роль філософії в системі вищої освіти, а національної специфіки естетичного виховання - в українській школі. Приводяться етнопедагогічні основи сучасного навчання і виховання, а також шляхи застосування мистецтва у розвитку культури майбутнього вчителя. Підкреслюється доцільність формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови та інше.

Досліджено положення теорії К.Леонгарда про акцентуйовані особистості на прикладі культури російського літературного декадансу (символізму). Поняття демонстративної особистості проаналізовано в контексті певної культури відносно її самоствореного колективного суб'єкта. Відтворено умовний демонстративний універсум культури.

Представлено многообразие мира диалога как универсального свойства мышления новых типов текстов. Исследованы проблемы общения и разобщенности в русской драматургии 90-х годов ХХ ст., проблемы соотнесенности и функционирования современных социолектов (социальный, когнитивный и внутрилингвистический аспекты), некоторые проблемы современной студенческой речи (дана характеристика лингво-культурной ситуации), коммуникации в интернет-культуре. Освещены стиледифференцирующие свойства перфекта (по материалам английского языка). Приведены особенности функционирования глаголов желания в английском и украинском языках, диалога в психотерапевтической работе с учащейся молодежью.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Фра)6-664 + Ч111.8

Рубрики:

Історія філософії

Різні теорії культури

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджується сутність ігрового феномену, розкривається його місце і роль в окремих культурних епохах: стародавній Схід, античність, середньовіччя. Аналізується концептуальна еволюція поняття гри в філософії. Розглядається ігрова проблематика в творах Канта, Шіллера, К'єркегора, Ортегі-і-Гассета, а також Гьоте, Буркхарда, Гадамера, Ле Гоффа, в яких досліджується проблематика діяльності, свободи, суб'єктивності, природи творчості, буття прекрасного, проблеми світогляду і, особливо, епістемології.