Подано теоретичне обгрунтування модернізації сучасної середньої профільної освіти ліцею, що здійснюється на засадах креативно- педагогічної парадигми. На переконання авторів, сучасна середня освіта ліцею має неодмінно слугувати плеканню випускника, як креативної особистості. Адже, саме такий випускник здатний до успішного оволодіння сучасною університетською креативною освітою - ефективного засобу інноваційного суспільно-економічного розвитку України.

Розглянуто застосування освітніх Інтернет-ресурсів з метою підвищення мотивації дітей до розвитку власної обдарованості. Цієї мети можна досягти, надаючи обдарованій дитині можливість безперервної роботи з навчальним матеріалом у цікавій формі. Представлено авторський інтерактивний плакат для ознайомлення з поняттям "гостинність", який учитель може використати для підготовки та проведення уроків, а також як основу для створення віртуального зошита чи науково-популярних електронних інформаційно-практичних комплексів для дітей та юнацтва.

Розглянуто можливості впровадження в практику роботи з обдарованими, здібними до науки учнями, у рамках спеціалізованої освіти наукового спрямування, діяльність з розгортання видавництва та функціонування учнівського електронного наукового журналу відкритого доступу на платформі Open Journal System. Зазначається, що використання електронної відкритої журнальної системи Open Journal System в освіті відкриває нові можливості для консолідації ресурсів обдарованої учнівської молоді, координації науково-дослідницької діяльності, створює умови для інтелектуального, духовного і науково-творчого розвитку, тим самим сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни. Поряд з цим вказується на наявність негативних процесів, що безпосередньо чи опосередковано впливають на свідомість молодого покоління, яке сьогодні фактично "живе" у віртуальному світі. Зазначено, що ці потенційно небезпечні тенденції пов'язані з відкритістю інформаційного простору, інтенсивністю та глобальним характером інформатизації суспільства, відсутністю збалансованого адміністрування відкритого інформаційного середовища, а брак життєвого та наукового досвіду учнів не завжди дає змогу вирізнити недобросовісні вияви деяких видань, що виступають носіями негативних тенденцій. Усе це ускладнює роботу із залучення обдарованої учнівської молоді до створення учнівського електронного наукового журналу відкритого доступу на платформі Open Journal System і потребує з боку сучасної наукової спільноти координації спільних зусиль у відповідному напрямку. Запропоновано педагогічні умови успішного впровадження в практику роботи з обдарованою учнівською молоддю діяльність з розгортання видавництва та функціонування учнівського електронного наукового журналу відкритого доступу на платформі Open Journal System.

Представлено розробку авторського майстер-класу. Запропоновано методику арт-колажування з метою розвитку креативності учасників освітнього процесу. Завдяки методу арт-колажування можна сформувати навички критичного мислення, розв'язання проблем, прийняття рішень, роботи в команді, уміння взаємодії та комунікації.

Розкрито сучасні тенденції проєктування інноваційного освітньо-інформаційного середовища майбутнього, за допомогою якого підвищується якість навчання, виховання, розвиток обдарованих і талановитих дітей. Причому враховано вимоги створення оптимальних матеріальних, психолого-педагогічних, санітарно-гігієнічних, організаційних умов і факторів індивідуального розвитку кожної обдарованої дитини. Описана технологія впровадження в педагогічну практику варіантів режимів роботи різних інноваційних типів освітніх чи навчально-виховних закладів.

Наведено дані світових досліджень щодо залежних від віртуального середовища обдарованих підлітків. Представлено теоретичні основи профілактики залежності обдарованих підлітків від віртуального середовища. Показано різні погляди дослідників на фактор обдарованості підлітків і пов'язані з ним ризики виникнення залежності від віртуального середовища. Наголошено на наявність нагальної потреби профілактики цього явища. Виявлено фактори ризику виникнення залежності обдарованих підлітків від віртуального середовища. Описано модель профілактики залежності від віртуального середовища.

Описано досвід сільської школи щодо послідовної, цілеспрямованої, систематичної роботи з обдарованими дітьми, який надає можливість розвивати творчі здібності дитини з раннього віку. Героїнею рубрики "Я - обдарована особистість" стала талановита учениця 3-го класу Китайгородської ЗОШ I - III ступенів Хейло Вероніка, яка виявила неабиякі творчі здібності вже на початковому етапі навчання. Авторка пишається своїм навчальним закладом та талановитою ученицею.

Розкрито основні освітні тенденції роботи з обдарованими учнями зазначених країн. В Ізраїлі акцентуються питання раннього виявлення обдарованості та максимального розкриття індивідуальних особливостей учнів. У Польщі широко функціонують психолого-педагогічні центри для вивчення рівня інтелектуального потенціалу дитини. Американські педагоги дотримуються думки про необхідність індивідуалізованого навчання та розроблення спеціальних програм для обдарованих. Найпоширенішими методами діагностики дитячих здібностей зазначених країн є: спостереження; експертна оцінка (учитель, батьки, однолітки); констатація певного рівня досягнутих успіхів; стандартизоване тестування.

Мета дослідження - розкрити потенціал соціальної політики в мінімізації ризиків самореалізації обдарованих учнів. У ході дослідження використано такі методи: аналізу й синтезу (для розкриття можливостей соціальної політики в зонах самореалізації обдарованих учнів, які пов'язані з впливом середовища та суб'єктними впливами), групування (для виокремлення груп ризиків самореалізації обдарованих учнів). Для аналізу можливостей соціальної політики з мінімізації ризиків самореалізації обдарованих учнів розглянуто такі з них: ризики макросоціального середовища (суспільні), до яких належать ризик відсутності усталених критеріїв обдарованості учнів, ризик дискретності уваги до обдарованих учнів, ризик соціальної диференціації, ризик мобільності; ризики мезосередовища, у тому числі ризики школи (стереотипізація обдарованих учнів, блокування талантів, деприваційні ризики) та родини (завищений рівень очікувань, екстраполяція на дитину батьківської нереалізованості, відсутність уваги до таланту дитини); індивідуалізовані ризики, зокрема ризик невиявленої обдарованості, ризик дезадаптації, ризик негативної девіантної поведінки, ризик завищеної самооцінки, ризик демотивації) тощо. На основі узагальнень теоретичного та практичного матеріалу, а також з використанням даних емпіричних досліджень проілюстровано прояви запропонованих ризиків самореалізації обдарованих учнів. Приділено увагу факторам впливу на їх мінімізацію, серед яких розглянуто соціальну політику. Для аналізу проблеми використано авторську типологію ризиків самореалізації обдарованих учнів. Завдяки зверненню до суті соціальної політики та її об'єктів показано можливості включення в її зміст положень, які сприятимуть самореалізації обдарованих учнів. Акцентовано увагу на тому, що ці дії можуть здійснюватися на різних рівнях соціальної динаміки: глобальному, соцієтальному, інституційному та індивідуальному. Усі вони створюють можливості для подолання ризиків самореалізації обдарованих учнів.

Наведено комплекс методів діагностування розвитку просторового мислення дітей молодшого шкільного віку. Розроблено корекційно-розвивальну програму розвитку просторового мислення дітей молодшого шкільного віку.

Проведено аналіз науково-теоретичних концепцій і підходів до вивчення проблеми емоційного інтелекту (ЕІ) у психолого-педагогічних дослідженнях. Розкрито сутність поняття "емоційний інтелект старшокласника". ЕІ старшокласників розглянуто як структурний феномен, ментальні складові якого дозволяють розуміти свої емоції й емоції інших, усвідомлювати їх та управляти ними. Окреслено шляхи та перспективи розвитку ЕІ старшокласників психолого-педагогічними засобами в умовах навчально-виховного процесу в освітньому закладі. Доведено, що рівень ЕІ старшокласників є низького та середнього рівнів, тому потребує формувального впливу. Здійснено факторний і кореляційний аналіз результатів констатувального етапу дослідження, що дозволило створити 8-факторну модель розвитку ЕІ старшокласника, до якої ввійшли наступні показники: когнітивно-фізіологічний, настрій, навчальний, вольова саморегуляція, емпатія, управління власними емоціями, емоційна врівноваженість, управління чужими емоціями. У межах програми розвитку ЕІ старшокласників психолого-педагогічними засобами було впроваджено авторську Програму "Розвиваємо емоційний інтелект" та авторський Інтегрований курс розвитку ЕІ старшокласників засобами уроку англійської мови, що процедурно посилювались психологічними вправами, різними формами індивідуальної та групової робіт на засадах позитивної психотерапії. Перевірка ефективності застосованих психолого-педагогічних засобів показала статистично значущі позитивні зміни наступних показників факторної моделі розвитку ЕІ старшокласника: загальний рівень ЕІ, розуміння емоцій (загалом), міжособистісний емоційний інтелект, розуміння власних емоцій, розуміння чужих емоцій, управління власними емоціями, управління чужими емоціями, контроль експресії, емпатія, емоційна врівноваженість.

Проаналізовано результати дослідження педагогічних засобів профілактики та корекції залежності обдарованих підлітків від віртуального середовища. Для порівняння наведено результати світових досліджень з цієї проблематики. Доведено доцільність використання педагогічних засобів профілактики та корекції залежності обдарованих підлітків від віртуального середовища. Наведено приклади використання елементів арт-терапії в роботі педагога для ефективної профілактики та корекції залежності.

Обгрунтовано актуальність вивчення проблеми розвитку фасилітативних умінь у сучасного вчителя, який працює з обдарованими учнями в контексті зміни освітньої парадигми, переходу від традиційного до людиноцентрованого підходу до навчання. Проаналізовано сучасні вітчизняні підходи до розгляду феномену "педагогічної фасилітації", визначено його сутність та особливості. Розглянуто фасилітативні вміння вчителя як набуту здатність, що допомагає створювати атмосферу, яка буде сприяти гармонійному розвитку сучасної особистості. Зазначено, що формування фасилітативних умінь потребує роботи над собою та власного саморозвитку. Розкрито важливість педагогічної фасилітації обдарованих учнів як аспекту психолого-педагогічного супроводу, що забезпечує оптимальні умови для виявлення та розвитку їхнього потенціалу.

Висвітлено теоретичні засади виховання емоційного інтелекту учнів середнього шкільного віку. Визначено психолого-педагогічні особливості виховання емоційного інтелекту підлітків. Розкрито зміст і структуру методики виховання емоційного інтелекту учнів середнього шкільного віку (емоційна свідомість, керування емоціями, соціальна свідомість, навички міжособистісної взаємодії та відповідальне прийняття рішення). Виокремлено критерії (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, афективний, рефлексивний, конативний), показники та рівні сформованості емоційного інтелекту учнів середнього шкільного віку. Теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель виховання емоційного інтелекту, яка складається із трьох взаємопов'язаних блоків (теоретико-методологічний, змістовно-діяльнісний, результативний).

Проаналізовано теоретичні й прикладні проблеми психологічного й педагогічного сприяння розвиткові обдарованих дітей та молоді. Узагальнено знання в галузі обдарованості, нагромаджені вченими різних поколінь і різного фаху. Розкрито природу і сутність обдарованості як об’єкта дослідження в сукупності головних передумов, проявів, характеристик, а також визначальних обставин, чинників і каталізаторів розвитку. У контексті ціложиттєвої перспективи розвитку обдарованих індивідів особливу увагу приділено дошкільному й шкільному етапам, коли закладається базис для реалізації здібностей, обдарованостей і талантів. Розглянуто роль сім’ї, освітніх інституцій, соціального й культурного середовища у розвитку обдарованої особистості.

Вперше обгрунтовано теоретичні та методичні основи підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з обдарованими дітьми. Представлено авторське трактування понять “професійна підготовка”, “професійна готовність”, “робота соціального працівника з обдарованими дітьми”, “обдарованість”, “обдарована дитина”, “професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи з обдарованими дітьми” та “професійна готовність майбутніх соціальних працівників до роботи з обдарованими дітьми”. Виокремлено й обгрунтовано методологічні підходи, які обумовили загальну спрямованість дослідження: системний, діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований, аксіологічний, культурологічний, а також принципи, зреалізовані на методологічному (науковості, історизму, системності, наступності, зв’язку теорії з практикою), загальнодидактичному (наочності, самостійності, креативності, творчості, інтеграції) та особистісному рівнях (свідомості й активності, ціннісного ставлення до знань, мобільності). Схарактеризовано критерії (мотиваційно-цільовий, когнітивно-дослідницький, діяльнісно-технологічний, особистісно-творчий та рефлексивно-вольовий) та рівні готовності майбутніх соціальних працівників до означеної діяльності у чотирьох вимірах: високий, достатній, середній, низький. Розроблено структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з обдарованими дітьми на основі взаємодії цільового, змістового, теоретико-методологічного, організаційно-методичного, практичного та контрольно-результативного блоків. Визначено й обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з обдарованими дітьми (перманентне оновлення змісту навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з обдарованими дітьми; забезпечення практико-орієнтованого освітнього процесу; впровадження у навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій; розширення суб’єктів взаємодії у професійній підготовці соціальних працівників). Зауважено, що одержані результати експериментального дослідження свідчать про ефективність розробленої та реалізованої структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з обдарованими дітьми.

Зауважено, що в сучасному українському суспільстві поняття обдарованості дітей викликає дедалі більший інтерес. Автор зауважує, що вчитель - це не лише суб'єкт для передачі знань, а й насамперед людина, яка любить свою професію та учнів, до яких вона має знайти індивідуальний підхід, для того, щоб у кожного виявити здібності, чи навпаки відставання в розвитку. У контексті сучасних освітянських завдань дедалі більшої актуальності набуває проблема готовності педагога до роботи з обдарованими дітьми. Визначено, що робота "вчителів для обдарованих дітей" і "звичайних вчителів" приблизно однакова. Мета дослідження - визначити те, що вчителі мають розвивати навчальне середовище, яке відповідає соціальному, культурному та мовному досвіду своїх учнів. Вони виступають керівниками, посередниками, консультантами, викладачами та лідерами для студентів і допомагають учням ефективно пов'язати свої знання, що базуються на культурі спілкування та досвіді навчання в класі. Вчителі повинні використовувати особистий культурний досвід учнів як основу для розвитку знань і навичок.

Описано стрімкий процес технологічного розвитку сучасного суспільства та важливість для працівників сфери освіти (вихователів, вчителів, викладачів) сприйняття і використання всіх новітніх можливостей в освітньому процесі. Сучасна молодь - це представники покоління, яке виросло разом із "новітніми технологіями". Зокрема, комп'ютерні ігри на сучасному етапі стали не просто дитячою забавкою, це - окрема культура, яка має не лише величезний розважальний, а й значний мистецький та навчальний потенціали. Гейміфікацію освітнього процесу не потрібно ігнорувати, адже комп'ютерні ігри можуть принести користь як в процесі пошуку та визначення обдарованості, так і для її розвитку. Існує широкий спектр можливостей застосування комп'ютерних ігор серед різних вікових категорій учнів, зокрема для вивчення окремих предметів, тем чи для проведення лабораторних робіт.

Розкрито сутність і структуру комплексної форми виховання обдарованих учнів гімназій і ліцеїв. Виокремлено етапи проєктування комплексної форми виховання обдарованих учнів гімназій і ліцеїв. Сформульовано педагогічні умови формування та реалізації проєктних уявлень про комплексну форму виховання обдарованих учнів гімназій і ліцеїв. Підсумовано, що під впливом соціальних змін педагогічне проектування в роботі з обдарованими учнями - це інноваційна проєктна діяльність, зорієнтована на модифікацію педагогічних об'єктів з метою системної й ефективної соціалізації та інкультурації такої категорії дітей у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

Виділено такі критерії полікультурної вихованості учнів: володіння національною культурою (знання учнями своєї національної приналежності, звичаїв, традицій, символів, відомих постатей); інтеркультурний критерій, що характеризується рівнем інформованості учнів про культуру інших народів і мотиваційною спрямованістю вивчення іноземної мови; емоційний критерій (визначається рівнем розвитку в учнів толерантності, терпимого ставлення до представників іншої культури). Зазначено, що полікультурне виховання зорієнтоване на виховання особистості, яка зберігає свою соціально-культурну ідентичність, прагне до розуміння інших культур, поважає інші культурно-етнічні спільності, уміє жити в злагоді з представниками різних національностей, рас, вірувань, який готовий до активної творчої діяльності в динамічному полікультурному та багатонаціональному середовищі. Полікультурне виховання сприяє зниженню соціальної напруги в суспільстві. Воно формує особистості, яка готова до міжкультурного діалогу, розширює можливості полікультурного простору та створює умови для розвитку особистості.